Як забути тебе, Україно, ти ж кохана моя Батьківщина?! Як забути дея народилась? Де живу і навчаюся я? Де росою світанків умилась? Де родилася ненька моя!!! Довго, довго ти страждала Незалежності чекала, гніт репресій ти терпіла, захищалась ти уміло! А тепер на радість нам і на злість всім ворогам, розрослася ти вербою, сонце світить над тобою.. Ліля (Лессі). http://narod.i.ua/user/1096008/profile/ м. Рівне.

із Циклу "Розвінчана Цариця" * I * Я у небо злітав би, до Білого бога, Усі статки віддам, що зберіг на порі. Лиш скажіть мені люди, де є та дорога, Що про неї курличуть тужні журавлі. Я терпіння позичу на відкуп в Сварога, Помолюсь, як годиться, Ранковій Зорі. На далеких шляхах Судениці й тривога, Мого віку земного...

Читати далі...

С О Н Е Т И Любити треба світ, щоб мислити натхненно! Emil Verharen. &nbsp...

Читати далі...

В і д а в т о р а. Завжди прагнув опанувати велику кількість форм поетичної архітектури. І це не самоціль. Чим більше прагнув пізнати форми, тим...

Читати далі...

Хочу в лес, хочу в горы,  Хочу в реку или в море, Хочу секса я на пляже, Пусть никто мне не откажет! Хочу пива дорогого, Хочу солнца мне родного! Даже пепси буду пить,  Дайте отпуск мне, етить... Повалятся на песочке,  Загореть хочу и точка! Покупаться, обожратся,  До упада оторваться! Дайте отпуск мне, етить Я вас всех буду любить!

Ведь, если звезды зажигают -- значит -- это кому-нибудь нужно? © В.В. Маяковский Так для чого люди засновують канали? На прикладі каналу "Фото+Поезії"

[Приєднана картинка] [ Читати далі ]

вірш Ганни Осадко [Приєднана картинка] …А життя назагал прекрасне… Осінь листям вродила рясно, дикі гуси в ставку – як ряска, але ряски уже нема. Є вода – сірувато-біла – то тумани її покрили, і зітхнути воді несила, бо стискає її зима. Мерзнуть руки синюшні в мене, тисне шию кашне зелене, от би вирватись з цього тіла – і зависнути, наче йог! Літаком він увись злітає: “Все на світі, Ганнусю, майя!” – Знаю, йоже! Ні, йогу, знаю… Як і знаю, що добрий Бог не залишить – бо що ж...

Читати далі...

Дякую пані NATALI_YA! Її останнє повідомлення нагадало цей вже не новий вірш, який дуже мені подобається, незважаючи на його декілька песимістичні нотки. Я ВЕРНУВСЯ! Чимало віскі-бренді я кірнув В краю, де клаби, паби і таверни. Читачу мій! До тебе я вернув, Хоча мене уже від цього й верне… Ось через це ночами я й не сплю, У віршах прагну пристрасть передати. Проте я ювілеїв не люблю, Мене цікавлять напівкруглі дати: П'ятнадцять літ, як скинули ярмо – Пора б зробити висновки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється... «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Встає хмара з-за...

Читати далі...