серіал пов`язаний з ім`ям "славетно" відомого персонажу побив усі мильні опери i.ua за останні дні... нейтральних мешканців порталу щодо цього навіть важко уявити... є люди, котрі обурюються,типу "а чого це до Нескупова така велика увага, мовляв піар, а я от б`юсь щоб стати відомим і як риба об лід..." є й інші, але більшість активних учасників порталу висловила своє негативне ставлення до даної особи, що зіграє основну завершальну роль в його історії.

Чому? Чому на сайті люди (не ніки чи акаунти, а особистості!) виступили активно проти не стільки самого Нескупова, скільки проти самого явища НЕСКУПОВЩИНИ...? 

основна його позиція - обгадити якомога більше людей на сайті і прицьому бути безнаказаним. Посміятися в лице кожному і крізь зуби вицідити - ти в ігнорі і на моє лайно ніяк не можеш відреагувати

Оглянімось навколо... а в житті? Хіба це не пов`язано з реалом кожного з нас?! Хіба не обгаджують нас щогодинно..?!

- холодні квартири зимою - нас ігнорять і сміються в лице...

- долар виріс в двічі і простих українців "кинули" заігноривши аналогічно...

- ціни виросли, зарплати (за курсом лолара) впали, але жодних пропорційних підвищень... хто отримував 3 тисячі в місяць зараз фактично півтори-дві...

- когось покарають за мішок лахів крадених, а хтось спокійно тягає по два мільйони долларів... система правосуддя - система ігнору для ураїнського народу... людей винних у смерті десятків людей на шахтах, під час вибухів газу і т.п. відпускають на законних підставах... Дорожні "славнозвісні ДТП" - жодних наслідків...

висновок - кради, вбивай, - викладуй лайно на голови людей і тобі за це нічого не буде!!! народ в "ігнорі"..!!!

Саме на основі таких мисленевих умовиводів "шановший" Нескупов (названий в народі УГ) вирішив поширювати свою діяльність.

АЛЕ ОБЛОМ вийшов... На i.ua виявилось, що не пройде вивалювати лайно на хороших людей і бути безкарним... та і люди ці не просто особи із штампом у паспорті, а особистості - здатні постояти за себе і своїх друзів, за порядок і моральні цінності взаємоповаги і справедливості.

Люди, що часто гаркались між собою з приводу чи без, але люди з поняттями свободи, честі і гідності, об`єднались і висловоли своє негативне ставлення до спроби завалити наш портал справді "гавном" і ще й людей обгадити, які тут є.., встановити свої закони й порядки Нескупівські.

ОТ чому замітки висять у ТОПі, от чому ми не байдужі до цього...

---------

Ще раз... про ФАКТИ...

№1. Нескупов порушив авторські права ордного з авторів порталу, виклавши фотографії без дозволу у своєму блозі на загальний огляд.., з відкрито образливим негативним підтекстом

№2. Самого автора, як і особи з даного використаного фотоальбому, над якими вирішили поглумитись, на сайті не було, а замітку свою НЕскупов при ліпшій нагоді тикав у замітку часу...

№3. Людей, які вирішили нагадати УГ про елементарні правила поведінки в суспільстві, якусь культуру і етику, Нескупов відразу викидав в ігнор мотивуючи це не зовсім естетичними натяками на недолугість опонентів.., а свої коменти з нецензурними словами видаляв, наприклад...

№4. При детальному розгляді виявилось, що ця людина пропагує вживання наркотиків... тут без коментарів як кажуть...

певен, що є ще багато кому до цього, ще що додати

---

ОТже...

Погрози, натяки і ігнор - стосовно усіх учасників сайту, що поважають людську гідність... а втой же час нескінченні потоки бруду та лайна...

---

мінусовий рейтинг, замітки серед популярних стрічок на сайті, коменти - блогери i.ua  висловили своє ставлення

---

Шановні АДМІНІСТРАТОРИ сайту, чи погоджуєтесь ВИ з НЕСКУПІВЩИНОЮ (не з Нескуповим, а саме з нескупівщиною) у себе? стрічка блогів  у протестних замітках!

ви маєте відреагувати і вирішити ситуацію, інакше на цьому справа не завершиться...сподіваємось рішення буде справедливим і узгодженим з думкою суспільства порталу i.ua  та відновиться нормальна робота сайту

---

Спокійний, стабільний, певний, наполегливий і дуже робочий рік...Рік втрат і змін, рік становлення і закладання цеглинок майбутнього...

Я щаслива у своїй роботі, я знайшла себе, мені цікаво, мені добре...є звісно купа дрібниць які коригують плани, але то не критично і не смертельно...дисертація з кінцевої мети потроху перетворюється на один з етапів, сподіваюсь що наступний рік дозволить його пройти і залишити позаду, бо задумок про те що я робитиму після захисту - море і це радує. Волею долі моя наукова робота стала моєю і тільки моєю, мені радять, допомогають, але не керують, це і важко і приємно.

Я щаслива у своєму житті - поруч є кохана людина і попри всі неминучі наслідки притирки двох дорослих характерів нам добре разом... Є друзі, є рідні і всі вони щасливі і здорові і гріх самій не бути щасливою серед такого оточення ))

Я росту, я вчуся - вчуся встигати все задумане, вчуся вчити студентів, вчу німецьку...і це мені дуже подобається...

І від наступного року хотілось би такого ж спокою і певності, вирішення сакраментальних життєвих питання і простого дрібного щоденного щастя

 

 

Never say never...

Як завжди, підвожу підсумки восени...

Рік назад я не вилазила з джинсів...

Рік назад ми з дівчатами вперше виступали на фестивалі...

Рік назад я вірила що я зможу побороти обставини...

Рік назад я не могла дивитись на бабусине фото, тепер вона мені посміхається з найближчої полиці...

Рік назад я сміялася над залицяннями людини яка кілька місяців потому в решті-решт добилася свого і стала важливою частиною мого життя...

Рік назад я практично жила в інтернеті, вибиратись з цієї залежності важко, але прогрес є...

За цей рік я здала кандмінімум (нарешті), написала добрячий шмат дисертації, втратила (дуже сподіваюсь що тимчасово) двох близьких друзів, зрозуміла що сцена - то таки не моє, а от викладання - дуже навіть моє, навчилась тримати квартиру в порядку і майже привела її до того вигляду який я хочу, здала на водійські права (ще трохи і буду з колесами, хоч не новими, зате своїми)...

 

 

   

Итак, премьер Яценюк отсидел в кресле премьера первый срок и пошел на второй. Весьма забавляет тот факт, что первый срок длился 9 месяцев, в течение которых, как известно, что-то должно родиться, но ничего хорошего  не родилось. 
      Вслед за знаменитой «кулей в лоб» и трескучей фразой о «правительстве камикадзе» последовало затянувшееся харакири, но не для правительства и лично Яценюка, а для миллионов рядовых граждан, которых правительство, спекулируя на войне, ввергло в нищету с целью взять кредит МВФ. Правда, вместо экзотики в виде традиционного для самураев самоубийства путем вспарывания живота, правительство Яценюка предложило более привычное в наших краях коллективное затягивание удавки на шеях миллионов рядовых граждан властью и олигархами.

Утрачиваемым в России рынкам сбыта следовало срочно искать замену в странах третьего мира — в Азии, Африке, Латинской Америке. Роль государства в лоббировании интересов отечественных производителей следовало многократно увеличить, ведь даже государства развитых стран активнейшим образом участвуют в продвижении интересов своих фирм.
       Но вместо этого общество получило массированную дозу трескучей «евроболтовни» в исполнении правительственных чиновников и ряда «экспертов». Да, собственно, и соответствующих патриотичных и некоррумпированных кадров для этого Украина не имеет. Кстати, в последние месяцы «евроажиотаж» как-то незаметно сошел на нет, очевидно, потому, что надежды на торговлю с ЕС оказались, мягко говоря, слишком радужными.
      
Результатом столь «мудрой политики» стала остановка крупных машиностроительных предприятий, преимущественно на Востоке, неполная занятость или просто безработица многих тысяч их работников. Проблемы нарастают повсеместно — у энергомашиностроителей Харькова, на авиационных и ракетных-космических предприятиях столицы, Харькова, Днепропетровска и Запорожья, у вагоностроителей Днепропетровска и Кременчуга, и так далее. Кроме экономических потерь происходит дальнейшая научно-техническая деградация страны, это влечет за собой также дальнейшее обострение социальных проблем, которые и без того накалены до предела.     Все это подрывает, независимость, суверенитет и территориальную целостность, о которых на словах так пекутся представители власти.
      О последствиях чрезмерного увлечения надеждами на евроассоциацию  и провала в высокотехнологических отраслях, Яценюка и компанию предупреждали очень многие, но  кроме пустых «еврофраз», сделано не было ничего.
      
В общем и целом, в действиях правительства Яценюка в связке с президентом, не наблюдалось никаких реформ, а присутствовала попытка выполнить условия МВФ для получения внешнего кредитования с целью хоть как-то свести концы с концами в государственных финансах. При этом демонстративно не предпринималось никаких реальных действий по возврату в Украину многомиллиардных капиталов, которые олигархи вывезли из страны и продолжают это «успешно» делать и сейчас. Причем все тяготы и лишения кризиса намечалось возложить на рядовых граждан и как можно меньше затрагивать олигархов, интересы которых выражает и обслуживает правительство с президентом.
       Неуклонное ухудшение условий существования рядовых граждан является следствием антинародной, направленной на обслуживание олигархических интересов, а часто просто глупой и бездарной политики правительства. Об этом свидетельствует, например, «шоковая тарифотерапия» в сфере ЖКХ.  
     Постановление от 17 апреля 2014 года № 106, которым в предыдущий документ были внесены дополнения — установлен график дальнейшего повышения цен на газ для населения. С 1 мая 2015 года тарифы планируется повысить еще на 40%, с 1 мая 2016 — еще на 20%, наконец, с 1 мая 2017 года — опять на 20%. В результате расходы граждан только на газ за период с мая 2014 по май 2017 года возрастут в 2,7 раза.
      Повышая тарифы, правительство Яценюка грубо нарушает закон. Ведь статья 30 Закона «О жилищно-коммунальных услугах» императивно предписывает соблюдать принцип опережающего роста доходов населения по сравнению с ростом расценок и тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Но, как показано выше, политика власти спровоцировала галопирующую инфляцию, привела падению реальной и даже номинальной зарплаты в реальном секторе и замораживание зарплат бюджетников.
       Кабмин с президентом так ничего и не сделали для введения в действие закона о трансфертном ценообразовании, чтобы перекрыть возможность вывода капиталов в офшоры, т. е., по сути, ограбление страны. Ничего не сделано для возврата ранее выведенных олигархами средств, наоборот, Ярема помог разблокировать счета Арбузова и тот снял деньги. О налоге на роскошь и вовсе все забыли.  Подобных примеров можно привести еще очень много.
     
Словом, власть, является ярчайшим примером бюрократии, обслуживающей и выражающей интересы крупного капитала, каковым у нас являются олигархи.
       По пессимистических прогнозам реальная заработная плата в годовом измерении упадет примерно на 20%, безработица уже сейчас достигает 20%, а инфляция приблизится к 25%.
       По данным Госслужбы статистики цены на продукты питания и безалкогольные напитки выросли на 19,8%; на алкогольные и табачные изделия — 24,8%; транспорт — 34,2%, а тарифы ЖКХ с начала года выросли на 60-70%, по некоторым позициям в ряде регионов — на 100%.
        Одной из главнейших причин столь стремительной инфляции и обеднения населения стала почти 100%-я девальвация национальной денежной единицы с начала года.
      К этому добавляется вновь активизировавшийся рост задолженности по зарплатам, которая, только по официальным данным, в сентябре 2014 года достигла почти 1,93 млрд грн, что на 35,3% больше, чем в августе. А с начала года рост зарплатных долгов составил 156%, то есть более чем в два с половиной раза!
      Таковы некоторые итоги 9-месячного правления новой власти. Есть основания полагать, что «харакири», устроенное властью рядовым гражданам, будет продолжено и далее.
      Автор материала: Александр Карпец

  

Українські політологи про події року в Україні та на міжнародній арені



Надруковано 26.12.2014:  Оксана Лігостова, Руслан Дейниченко

Рік, що минає, був знаковим для України, кажуть політологи. Про неї знову заговорили в світі. Країна отримала ще один шанс перетворитися із території на чолі із клептократичним режимом на цивілізовану державу. Сталося немало важливих змін і в українсько-американських відносинах. Про їх трансформацію наші київські кореспонденти Оксана Лігостова і Руслан Дейниченко говорили із політичними експертами.

Овації під час промови Порошенка у Конгресі. «Закон про підтримку свободи України», підписаний президентом США. Рік, що минає, в українсько-американських відносинах позначений подіями історичної ваги. Україна вийшла з тіні під світло софітів – на авансцену світової політики.

Говорить політолог Михайло Винницький:

«Я би дуже хотів сказати, що це був рік, коли Україна стала центром інтересів Сполучених Штатів, але, на превеликий жаль, цього не можна казати. Україна стала значно вище в пріоритетах Сполучених Штатів.

Політолог Микола Рябчук, як здається, дещо сумнівається щодо місця України в американській політиці:

«Я не до кінця впевнений, що Україна стала пріоритетом американської політики. Тому що все-таки цим пріоритетом був і, мабуть, довго ще залишатиметься Близький Схід. Але, безумовно, Україна з’явилася на ментальній мапі американських політиків».

Винницький: «Позитив є, що Україну взагалі бачать. Тому що рік тому Україна це була якась така незрозуміла територія, яка на вільних відносно виборах обрала собі президента – двічі зека. Це була країна корумпована, це була країна олігархії, країна російських інтересів – і тут раптом стався Майдан».

Рябчук: «Євромайдан підтвердив, що це не було випадковістю, все перед тим. Ані незалежність у 91 році, ані помаранчева революція не були чимось таким, що трапилось ненароком. Так що це змусило багатьох західних політиків, зокрема американських, серйозніше поглянути на Україну. Що це не є безнадійний випадок, що це не є країна, яка приречена жити в авторитарних умовах».

Українці гордяться Революцією гідності. І нарікають на нерішучий Захід: санкції недостатні, летальну зброю не дали, безпеку гарантували на папері, але не змогли захистити.

Винницький: «На превеликий жаль, демократична адміністрація Сполучених Штатів під керівництвом президента Обами дещо консервативно змінює свою політику стосовно України. (І це, з української точки зору, не дуже радує.) Хотілося б, щоб політика Сполучених Штатів була більш схожа до політики Канади, де Канада була дуже активною впродовж цього року в підтримці всіх подій, які відбуваються в Україні. І хотілося б більше такої підтримки зі сторони Америки».

Рябчук: «Будьмо реалістами і не очікуймо занадто багато. Захід робить те, що може, я вважаю.

Американські парламентарі прийняли цілий ряд дуже важливих документів, резолюцій. І я вважаю, що політика американська загалом є раціональною і слушною, хоча українці мають багато підстав бути незадоволеними, українці завжди хотіли би більше: щоб і санкції були серйозніші проти Росії, і щоб допомога була ґрунтовнішою, зокрема, щодо озброєнь.

Заступник голови адміністрації президента України Валерій Чалий звертає увагу на важливість позиції США щодо України:

«Позиція Сполучених Штатів є абсолютно важливою для нас. Дуже багато говорилося про «Акт на підтримку свободи». Президент Обама підписав цей закон. Він відкриває нові можливості і з постачання зброї і введення нових санкцій проти агресора і з підтримки України. Дуже багато говорилося про постачання обладнання для оборони України. Зараз це є. І ми вдячні, що йде реальна співпраця і реальна взаємодія. Але найважливіше – це позиція США тримати єдність і солідарність з Україною усього світу. Особливо з Європейським Союзом. Цієї позиції США притримувалися відпочатку і до сьогоднішнього дня».

А тим часом Кремль з федеральних каналів переконує росіян: революцію в Україні фінансували Сполучені Штати. І весь нинішній кривавий конфлікт справа рук Заходу. Мовляв, Америка воює проти Росії, хоче відтягти Україну під свій вплив.

Винницький: «Американських інтересів в Україні немає. Отже, говорити, що це є якась американська війна, це безглуздя. Це безглуздя параноїка Путіна.

Те, що відбулося в 2014 році, настільки було шоком для Сполучених Штатів. Говорити про те, що Майдан фінансувався Америкою – якщо так, то я, очевидно, щось проґавив. Тому що як активіст Майдану я щось замало заробив. А фактично нічого не заробив».

Рябчук: «Україна далі перебуває на роздоріжжі цивілізаційному, і тут річ не в Америці і не в Росії. Очевидно, що вони мають свій вплив, ці країни. Причому це дуже різний вплив. Америка і взагалі Захід має вплив, який політологи окреслюють як soft power, м’яка сила. Тобто вона полягає у цивілізаційній привабливості, в принадності тієї моделі, яку вони пропонують, атракційності. Натомість Росія застосовує не так м’яку силу, бо в неї не так багато цієї м’якої сили, привабливості. Вона більше застосовує тверду, жорстку силу – мілітарну агресію, економічний тиск і шантаж».

Події року, що минає, увійдуть до підручників історії. української і світової. Аналітики впевнені: цивілізаційні зміни, точкою відліку яких став Майдан, впливатимуть на решту світу.

Винницький: «В основному 2014 рік це є рік України. І Україна стала суб’єктом сама для себе. Мені здається, що мова йде про певну внутрішню революцію, яка відбулася в Україні».

Рябчук: «Наша міжнародна репутація залежить насамперед від нас. Не тільки від того, як ми воюємо чи не воюємо на Донбасі, але й того, як ми боремося з корупцією в Києві, як ми проводимо реформи і так далі, від цього теж залежить міжнародна підтримка».

Голос Америки 2014 VOA, Inc. Всі права захищені
http://ukrainian.voanews.com/content/experts-on-events-in-ukraine/2574861.html

Коментар Богдана Гордасевича: Як завжди аналіз поверховий, але принаймні реальний. А з цим висновком згоден повністю Рябчук: «Наша міжнародна репутація залежить насамперед від нас. Не тільки від того, як ми воюємо чи не воюємо на Донбасі, але й того, як ми боремося з корупцією в Києві, як ми проводимо реформи і так далі, від цього теж залежить міжнародна підтримка».

Знак рівності або ми не самотні.
Знак равенства или мы не одиноки.

Подивіться кіношку. Розважте ся.

http://tv-cinema.club/online/novinki/brekzit_film_2019/1-1-0-5582?fbclid=IwAR1OlbslIBXmivv7HooMq2es6M74gnWx57FP0sc7KjBoFbb3i--dcycObLs