Итоги выборов в Государственную Думу России. ЦИК РФ. Состояние на 23:00 МСК
Новости - Эксклюзив
04.12.2011 21:25
 Автор: "Хвиля" 
По последним данным, поступившим из ЦИК РФ на 23:00 MSK распределение голосов избирателей получилось следующим:

1. Политическая партия СПРАВЕДЛИВАЯ РОССИЯ 13.31%
2. Политическая партия "Либерально-демократическая партия России" 14.36%
3. Политическая партия "ПАТРИОТЫ РОССИИ" 1.03%
4. Политическая партия "Коммунистическая партия Российской Федерации" 20.73%
5. Политическая партия "Российская объединенная демократическая партия "ЯБЛОКО" 2.59%
6. Всероссийская политическая партия "ЕДИНАЯ РОССИЯ" 45.93%
7. Всероссийская политическая партия "ПРАВОЕ ДЕЛО" 0.55%

Таким образом, 7% барьер преодолели партии «Справедливая Россия», «ЛДПР», «КПРФ», «Единая Россия».

1. В России, после финансового потрясения 2008 г., снижается рост экономики - правительство не справляется с кризисом, жизненный уровень населения падает. Как удержать?
2. Несговорчивых хахлов не удаётся заманить в таёжный союз и укрепить своё положение. Как удержать?
3. Рейтинг хуйла, как правителя, стремительно падает и нужен новый ход, встряска общества, для поддержания реноме сильного лидера. Потеря рейтинга - прощание с миллиардами Газпрома и властью. Как удержать?
4. Нужна новая заварушка типа Грузии - главное ввязаться, а по ходу сориентируемся. Мобилизация ВС РФ и стягивание их к границе Украины, запрос в Госдуму на их применение на чужой территории. Ну всё, мозги населения федерации удержаны пропагандой праведности агрессии против суверенного государства, можно давать клич "русских бьют" и дальше по разработанному и проверенному на практике неоднократному сценарию в Приднестровье, Абхазии, Чечне, Осетии... победителей судить не будут..
5. Аннексия Крыма, оккупация Донбасса - ответные санкции Запада.
Вот видите, это всё нехорошие омериканцы и гейропейцы, которые хотят разрушить нашу хорошую жизнь и устраивают нам всякие кризисы!(ключевые слова тезисов)
6. Мы голодные, но гордые - давим гусей и всяких фашистских пармезанов и рокфоров гусеницами бульдозеров.

Русские не сдаются!

P.S. По мере поступления интересного материала по теме, сюда будут добавляться ссылки на информацию.

(Не)прикрытая война

http://www.ex.ua/78389383

http://donbass.ua/news/region/2016/02/24/voina-mirov-rossija-sobiralas-prevratit-v-pole-boja-vsju-ukrainu.html

http://www.rnbo.gov.ua/news/2408.html

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Хронологія_війни_на_сході_України_(2014)

Ще є там люди, і Лера у перших рядах

Це показали результати опитування, яке проводить УНІАН на своєму сайті. Результати опитування можна побачити тут. Їх можна вважати вагомими через значну кількість учасників. На 11:43 28 липня 2009 року їх кількість склала 10683

Нашій владі, яка зустріла патріарха з такими помпезностями треба робити висновки…

З мого майданівського блоґу.

Генеральний консул Росії в Сімферополі Володимир Андрєєв розповів в інтерв'ю bbc.ua про мовну та міжконфесійну ситуацію на півострові, а також про потенційні інвестиції та інтереси Росії в Криму

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2011/11/111101_andreev_ie_dt.shtml

"ВВС Україна: Чи популярна в Криму програма переселення співвітчизників до регіонів Росії? Наскільки великим є на неї попит?

Володимир Андрєєв: Там йдеться про кілька сотень людей. Близько 200 осіб!!! переїхало, включно з усіма членами родини. Ця програма має право на  існування, хоча російські активісти, нормальні активісти, вони принципово виступають проти. Логіка цілком зрозуміла: звідси беруть російсько-культурних людей і вони переїжджають до Росії."

  Щось не пре народ у диво-країну Росс-ляндію, з молочними річками та кисільними берегами, хоч тут його так злісно пригнічують, насильницьки українізують.

цікавий елемент:

http://narod.i.ua/user/3370445/gbook/

Опитування-голосування: Хто винен у тому, що Росія вимкнула газ на Європу?

Відповідь на «Що дав Майдан? Якого чорта там стояли?»

 

Минув рік від часу початку нашої революції - Революції гідності. Мабуть не знайдеться в світі жодного політолога чи божевільного, який би в листопаді 2013 прогнозував Україні ті лиха, які сталися. А сталося те, чого в Україні не було з часів Другої світової: в Україні почалася війна і вбито на цій війні вже тисячі українців. І хто ж вдарив по ослабленій Україні, в якій повним ходом йшла революція?  Удар нанесла «братська» Росія. Майдан зірвав маски і стало очевидним, хто є хто: хто такі комуністи, «регіонали» і ким для нас є північний сусід.

Одразу після цього згадалися війна в Абхазії 1992 року, в Придністров’ї в тому ж 1992, війна в Південній Осетії 2008 року. Російське керівництво та ЗМІ безпідставно звинувачували правління Грузії та Молдови в фашизмі і спричинило там збройні конфлікти. Придуманий фашизм давав підстави Росії втручатися у внутрішню політику цих країн, при чому активно залучались російські війська. Злочинна російська зовнішня політика маскувався ЗМІ як захист російськомовного населення від терору фашистів. Тепер цей сценарій розпалювання начебто фашистами начебто громадянської війни застосовується по відношенню до України. І знову ж ми спостерігаємо тотальну брехню російських ЗМІ, видачу російських паспортів (тепер уже українцям), сумнівні референдуми.

Російська агресивна політика по відношенню до України почалася не цього року, не минулого, не 1993 з приводу острова Тузла. Вона почалася ще сотні років тому, продовжується до сих пір і буде й надалі продовжуватися. В березні цього року Росія анексувала Крим. Під впливом цієї події українська поетеса написала вірш, що починається з таких слів: «Никогда мы не будем братьями. Ни по родине, ни по матери». З цими словами важко не погодитись.

Україна не стала незалежною державою в 1991 році, попри те, що так написано в Конституції.  Вона не є суверенною державою і сьогодні, тому що вже в 1991 році в Верховній Раді першого скликання більшість депутатів були або ж російськими агентами, або ж просто кар’єристами-пристосуванцями для яких на першому місці була не Українська держава, а гроші та влада. У Верховну Раду завжди пролазила московська агентура, люмпени та бандити. За гроші та посади ця нечисть продавалася будь-кому і в першу чергу Росії. Саме завдяки «старшому (страшному?) брату» Україна 23 роки топчиться на одному місці, застрявши в 20-му сторіччі, в той час як європейський цивілізований світ безперервно прогресує. Частка насправді національно свідомих депутатів, які не продавали Україну та своїх виборців, завжди була мізерна.

Не буде Україна незалежною державою, поки в законодавчій, судочинній та виконавчій владі буде сидіти іноземна агентура та люмпени. І це дуже треба було б нам всім зрозуміти ще в 1991 році.

Та все ж українське суспільство стає більш національно свідомим, більш патріотичним. Просвітницька та пропагандистська робота, яку проводе українська інтелігенція, дає позитивний результат. Все більше молоді, (а за нею майбутнє), дізнається правду про дійсну історію України та про дійсну історію Радянського союзу. Молодь, та навіть колишні «пристрасні» комуністи, приходять до розуміння того, що Петлюра та Бандера насправді були героями України, а не «бандитами» чи «фашистами».  

Завдяки Інтернету, неконтрольованому цензурою засобу масової інформації, українці знають про те, що таке сучасна Росія, де панує тотальна корупція, бідність, злодійство, пияцтво, наркоманія і безліч інших соціальних та економічних проблем, які не вирішуються. Всі ці негативні явища присутні і в нашій країні і вони теж не вирішуються. Це все наслідок 70-ти років радянської влади та 23-ох важких років, умовно кажучи, незалежної України. «Є принципи європейські, а є принципи більшовицькі», говорить своїм студентам викладач Приватного класичного університету м. Запоріжжя Зиновій Партико. Українці звикли жити принципами більшовицькими, тому «маємо, що маємо».

«Що дав Майдан?», запитують скептики та українофоби. Вони нічого не зрозуміли. «Навіщо вони там стояли на тому Майдані?»,  сміються з «майданутих» та «бендєровцев». Вони, ці розумники, що не здатні ні нащо окрім базікання, не зрозуміли: у нас усіх був шанс змінити країну. Цей шанс був подарований всім українцям частинкою людей, готових на великі вчинки і на самопожертву заради великої мети. Цей, невеличкий в порівнянні з масштабами країни, гурт стояв під морозами та під тиском міліції за кожного українця. Вони стояли і за тих, хто загинув в національно-визвольних змаганнях, і за українців сьогоднішніх, і за тих, хто ще родиться. Люмпену цього не зрозуміти. Така в люмпена доля. Він на виборах проголосував за «Опозиційний блок» та за «Тігіпко», а потім ще довго, якщо не все життя, питатиме: «Що дав Майдан?»

Що ж насправді дав Майдан українцям? В першу чергу, Майдан навчив людей організовуватися для захисту своїх інтересів. Якщо знову влада буде проводити антинародну політику, то знайдеться лідер, а то й декілька рішучих, сміливих людей, які швидко зберуть громаду і відстоять свої права. Досвід активісти на революційних площах отримали значний. Влада, враховуючи зловживання службовим становищем попередників та пам’ятаючи революцію, буде більш відповідальніша перед громадою.

Що ще дав Майдан? Майдан закріпив у свідомості ті цінності, які активістами проголошувалися. Тепер соромно буде давати хабара та кидати сміття під ноги, бо завжди в пам’яті виникатиме нагадування: «Революція гідності, європейські цінності». Хоча все таки деякі даватимуть і смітитимуть, але вже з гірким відчуттям сорому.

Майдан дав відчути в собі вільну, сильну людину, яка гідна жити так, як мріялось в дитинстві і мріється сьогодні. Майдан, трохи «видавив» раба з людини, а дехто й зовсім звільнився від того комплексу. Сіра, маленька, людина, пасивна та зашугана, яка ніяк не може вплинути на суспільно-політичні процеси залишається у вчорашньому дні. Сьогодні багато українців розуміють, що проста людина може впливати на владу, може боротися та перемагати. Цьому навчив нас Майдан.

Революція гідності змінила українців. Вони стали іншими: більш сильними та вільними. Ці досягнення, дані великими жертвами, треба зберегти. Ми маємо й надалі боротися за свою державу, за благополуччя народу, за свободу. Якою буде наша країна – бандитською, замученою корупцією, бідністю та свавіллям чи цивілізованою, європейською країною – залежить від нас, а не від якихось «сірих кардиналів».

 

Вуличний музикант біля метро виконує наш Гімн. І зустрічає підтримку і оплески. До чого це я? На тлі суцільної істерії, пошуку відьом та мракобісся знаходяться люди. Що надихає та сприяє вірі у людство загалом.

Варшавський тижневик Gazeta Polska присвятив свій останній номер Смоленській катастрофі і Другій Смоленської конференції, що нещодавно закінчилася (ілюстрація на обкладинці російського теракту від 10 квітня 2010 року).

У статті «Що ми знаємо про II Смоленську Конференцію » ( Co wiemy po II Konferencji Smoleskiej ) тижневик пише: « Вчені з різних галузей науки не сумніваються , що офіційна версія трагедії 10 квітня 2010 не має нічого спільного з правдою , а розслідування катастрофи і слідство диктуються Росією. 

Gazeta Polska підготувала доповідь з основних питань , які розглядалися незалежними вченими на Другій Смоленської конференції. Протягом двох днів обговорення велися на чотирьох сесіях , було представлено більше 30 доповідей учасників з Польщі та інших країн, і від 49 членів Наукового комітету (більшість з них має звання професора ) - чисельний склад польського наукового співтовариства вражає. На жаль , уроки , які можна витягнути з виступів деяких доповідачів жахають.
Вони вказують , що літак Ту -154 з 96 поляками на борту був зруйнований вибухом, а розслідування катастрофи з самого початку було обманом.
Далі в статті , повний текст якої представлений тільки в паперовому вигляді , наводяться 10 основних тез конференції :
1 Смоленська береза була зламана ще за п'ять днів до катастрофи
2 . Характер пошкодження уламків свідчить про вибух
3 . Розподіл залишків літака вказує на вибух в повітрі
4 . На місці катастрофи знайдені вибухові речовини
5 . Дані чорних ящиків були підроблені
6 . Літак не міг втратити крило після зіткнення з березою
7 . Після катастрофи був змінений зовнішній вигляд уламків
8 . Не проводилося розтину тіл жертв
9 . Угода між Туском і Путіним порушило польські інтереси
10 . Комісія Міллера працювала незаконно

І нам, як найближчим сусідам масштабної імперії, ВАРТО бути пильними.

Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про архіви НКВД, про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін. Інформацію про це можна знайти у Федеральному списку екстремістських матеріалів, розміщеному на сайті Міністерства юстиції РФ, повідомляє Українська інформаційна служба.  Зараз у списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Вперше список був опублікований у липні 2007 року і складався з 14 найменувань. Поруч із назвами публікацій у дужках зазначається підстава заборони на їхнє поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів. Серед даного списку, де переважають публікації про світову змову, націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі і матеріали антипутінського спрямування, є й чимало видань українських авторів і науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах. Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу. Є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів. Є також книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога ("Роога", як зазначено в списку) "Молодь і націоналізм". Ось перелік цих книг відповідно до місць в Федеральному списку: 1149. Печатное издание Руслан Викторович Частий "Степан Бендера. Мифы. Легенды. Действительность" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1150. Печатное издание Вiктор Роог "Молодь i нацiоналiзм" 2002 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1151. Печатное издание "Голодомор 1932-1933 рокiв в Украiнi: Матерiали кримiнальноi справи № 475" (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1152. Печатное издание Юрiй Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золотарьов "ЧК - ГПУ - НКВД в Украiнi: особи, факти, документи" 1997 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1153. Печатное издание Владимир Василенко "Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка" 2009 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1154. Печатное издание Василь Морочко (знову помилка, адже справжнє прізвище науковця - Марочко) "Геноцид украiнцiв. Серiя: Голодомори 1932-1933. Голодомор" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); Всі видання заборонені рішенням Мєщанського суду Москви від 1 грудня минулого року. "Вирок" цілому ряду українських книг було винесено приблизно в одні й ті ж терміни, коли в РФ почалося переслідування Об’єднання українців в Росії (ОУР). Поняття "Федеральний список екстремістських матеріалів" було введено законом РФ "Про протидію екстремістській діяльності" у 2002 році. Адмінкодекс Росії за "виробництво і розповсюдження екстремістських матеріалів" передбачає штраф або 15 діб в'язниці. Можливі і звинувачення за різноманітними статтями Кримінального кодексу (наприклад, ст. 280 "Публічні заклики до здійснення екстремістської діальності".

Джерело