Після чергового рекордного масованого нальоту безпілотників наступної ночі (цієї) теж було багато дринольотів. Причому чимало летіло на столицю і Васильків. Тож декілька годин було чутно канонаду. Аж сусіди попрокидались. Ну а батько, звичайно, дрихне навіть від гучні вибухи. Міцний сон! 

Найбільше лякає, що масові атаки стануть звичним явищем. При цьому збивати шахеди стає все важче і важче.

Ну і ось відео для пояснення ситуації з ворожими безпілотниками.

Мене вже мало що дивує, особливо у війні. Так, вчергове русачки перевершили рекордну кількість безпілотників — цієї ночі по країні запустили аж 728 штук. Це набагато більше, ніж я передбачав. І з такими дуже швидкими темпами до кінця року (а може навіть і літа) цілком можливий табун в 1000 дринольотів. Правда, на противагу такій кількості крилатих ракет було лише 7 штук. Однак це пояснюється підготовкою до нападу на країни ЄС. Втім, якщо до такої кількості додати хоча б 50, не кажучи вже про колишні обсяги в сотню, ракет, то буде непреливки. Сподіваюсь, що цього не станеться, але ескалація триває. Інтенсивності обстрілів вже не дивуюсь. 

Медіа ватішають тим, що з понад 700 беспілотників лише 300 були ударними. Але і 300 бойових дринольотів — це теж немало.

Щодо особистого, знову проспав (змістився графік сну). Але не виспався.

Звична рубрика "Новиноньки". Про те, що відбувається у житті та навколо.

Ескалація війни не знає меж. Пару днів тому писав про наліт 407 беспілотників, а цієї ночі було вже 479. Правда, взамін стали пускати менше ракет. Але ж ніхто не гарантує, що лапті не зможуть атакувати сотнею ракет та 400-500 шахедами. І впоратися з такою кількістю буде нереально. Особливо, якщо величезна кількість летить на один об'єкт. І справа не лише у кількості мобільних вогневих груп та зеніток, а й у гарматах до них. Виправити це може превентивний удар по складам з шахедами і підприємствам, що їх складають. Однак про це в новинах не повідомляють. Втім, звістки про "павутину" і "павутину 2.0" тішать. Як мінімум, бойових ТУшок поменшало.

----

Вчора рознервувався. Крутнувся і... потягнув спину. Відчув сильний біль. Настільки, що не міг прилягти і робити різких поворотів спиною і шиєю. Очевидно, це все від сидіння за компом та сколіозу. Звертатись кудись до лікарів? Не факт, що допоможуть. Та й коли звертатись, якщо й так купа справ. Проте, якщо з усього шукати позитив, то це непогана відмазка, щоб відмовитись від носіння бронежитлета або, навпаки, щоб ускладнити стан під час військової служби, звільнитись або перевестись за станом здоров'я та подати позов на державу. Тож поки треба сподіватись, що пройде. За ніч трохи попустило і вже не болить у стані спокою, а ниє. В порівнянні з тим, що було вчора, сьогодні набагато легше.

----

До цього всього додається втома від безсонних ночей, які періодично трапляються; від перенесення фоток, яке загальмувалось через втому (виходить замкнуте коло); від завалу на роботі (величезний обсяг нового завдання, а я або перевтомився, або розлінувався, або і те, і друге). Можливо, треба більше відпочивати? Але тоді й робота, й перенесення фоток затягнуться на ще довший строк. А я не знаю, скільки у мене залишилось вільного часу. Хочеться зробити справи пошвидше. Хоча б для того, щоб відпочити і "віддати борг державі" (може навіть "авансом").

Інтенсивність атак беспілотниками швидко зростає. Так, якщо минулого року, якщо не помиляюсь, вони рідко виходилим за межі сотні штук, то з цього року їхня кількість зростала від 167 до 355. А минулої ночі їх запустили аж 407. З такими темпами не здивуюсь, якщо до кінця 2025-го зайвохромосомні будуть запускати по 500, і навіть по 600-700 шахедів.

Правда, зі збільшенням кількості шахедів зменшується кількість ракет. Але їх перекриває балістика, якої побільшало. Тому, по факту, все одно — збільшення інтенсивності атак.

Очевидно, якщо шахедів дофігіща і якщо вони спрямовані на північні райони, то літають усюди. І над моїм містом теж частенько кружляють. В усякому разі, чув постріли. Тому довелося не спати. 

А під ранок був потужний грім. Хоча на нього не звертав уваги, просто переконався, що гучний гуркіт не пов'язаний з повітряними тривогами.

Звісно, прокинувся пізно. Тож очевидно, що знову зроблю мало роботи і перенесу мало фоток.

Ну шо, чули про обов'язок оновити свої дані у ТЦК? Шо думаєте з цього приводу?

У мене вже були занепадницькі думки, але зараз вони лише посилились. План підсупний і жахливий. Але потраплю в новини.

Причини? Ось колишній військовий каже правильні слова про мотивацію. Точніше, про причини відсутності мотивації.

2 роки тому розпочалась повноцінна російсько-українська війна. Хоча і до того навряд чи був мирний час, адже русня почала загарбувати нові й нові території, розширюючи зону окупації. Захоплених Криму, частини Донецької та Луганської областей їм виявилось мало — бачте, Крим не мав сухопутного поєднання з тероросією, а Донбабве і Лугандонія окупована не в межах радянських кордонів областей. Втім, русні не потрібні деякі області — їм потрібна вся Україна. Але здавалось, що "переварювати" "маладі псевдорєспублікі Даунбасу" будуть довго і лаптям буде достатньо, що країну із замороженим військовим конфліктом не візьмуть ні в ЄС, ні в НАТО. Однак рашисти, напевно, захотіли піти "ва-банк" і взяти всю країну. Інша річ, що повномасштабна війна в Європі видавалась чимось фантастичним. Але імперська дурість не знає меж. До того ж, війна — чудовий спосіб відволікти від внутрішніх економічних і політичних проблем.

Дивно, що електорат Зелебородька, як і сам преЗЕдент, вважали повномасштабну війну неможливою. Але багатотисячне військо біля кордонів, начебто, для навчань, повинно було насторожити. Однак простіше було робити вигляд, що все добре. Ну шо ж, дочекались раптового наступу. Причому тероросія полізла з усіх напрямків — з півдня (Криму), зі сходу, та з півночі. Ледве не дійшли до Києва. Гупало щодня, а часто і вночі. До середини квітня 2022-го була жесть. Лише після того, як лаптів відігнали від столиці, стало спокійніше. До населених пунктів почали повертатись люди, зник дефіцит товарів і пального. Відчинялись заклади і установи.

Протягом двох минулих років обстановка змінювалась: від порожніх вулиць, до майже мирного життя (хі ба що стало менш людно), від порожніх полиць в магазинах до відновлення старих і появи нових вітчизняних продуктів і товарів.

Цікаво (хоч і страшно) спостерігати за інтенсивністю бойових дій. Якщо в перші дні війни пролітали літаки (не знаю, наші, чи ворожі), то потім літали хіба що дрони і ракети. На моє щастя я їх не бачив, лише чув. При цьому ворожа тактика змінюється. На початку це була тактична авіація, а після того, як вялікоімперські аероплани не залітали, розпочались масовані ракетні атаки. Причому зі збільшенням кількості ракет. Згодом до них додалися іранські беспілотники. Але оскільки й на них знайшли протидію, нальоти крилатих ракет і дронів стали чергувати, а потім комбінувати. За осінньо-зимовий сезон 2022-2023 лапті витратили майже всі запаси ракет і стали використовувати нові. Влітку 2023-го ракетні атаки поставили на паузу, але зрідка почали застосовувати балістику. А під час новорічних свят 2023/2024 одночасно запускали дрони, крилаті та балістичні ракети. Десь з осені минулого року нальоти беспілотників почастішали і збільшилась кількість запущених дронів. Тому призупинення ракетних атак компенсували майже щоденними атаками беспілотників. Звичайно, рашисти дочекались "отвєток": потопили крейсер "Мацква" і декілька фрегатів, "бавовна" на запоребриківських нафтобазах, нафтопереробних заводах і газових терміналах стали звичним явищем. Але до Лаптєстана все одно летить менше дронів, ніж до нас. Проте виснаження тероросії розпочате — і це тішить. Однак не варто впадати в ілюзії — запасів зброї і підприємств у них дофіга. Та й жити в лайні вони звикли. Тому довготривала війна хоч і виснажує, але вона виснажує обидві сторони. У виграші хіба шо Китай, який купляє задешево рабсіянські нафту і газ, та країни-"прокладки", типу Арабських Еміратів, Казахстану та Туреччини, які допомагають обходити західні санкції.

Що ще хочеться написати... Про зрадників і агентів Кремля, типу Обдристовича, Зєрмака та продажних "медведчуківських" журналюг. Корупція як була, так і лишилась. Тому, нажаль, поки не виведемо їх з влади, на перемогу можна не розраховувати. А ще чомусь вважають, що за відсутності сучасного озброєння можна утримувати фронт людьми. Хоча забувають, що чоловіків у нас набагато менше, ніж на рабсії. І найгірше, що ця війна може стати постійною. Причому ми можемо скінчитись раніше. Шкода, євіропейські партнери і ЗЕшобла цього не розуміє. А може, навпаки, розуміють і збираються відкупитись Україною, щоб русня не лізла у Східну Європу і країни Балтії.

Всупереч різних астрологам і тарологам, війна триває і буде тривати. Навіть я помилявся у своїх оцінках, бо вважав, що війна закінчиться за 10 років. Але зараз якраз 10-річчя російсько-української війни і закінчуватись вона не збирається. Напевно це надовго, напевно на роки.

Читаю коментарі поляків з приводу падіння рабсійської ракети і офігіваю. Стільки бруду ллють на українців. Вони що, бовдури? Не розуміють, що наступною буде Польща?! Чи вони хочуть жити під російською окупацією?

Правда, не виключаю, що коментарі можуть писати росіянські ботоферми, але вважаю, що польскі нацики теж існують.

P.S.: Іноді замислююсь: а що, якби українці здались? Як би закукурікали пшеки?!

За боргом роботи доводиться лазити по різним сайтам, тож вирішив подивитись, які вакансії пропонують військові частини. По-перше, переважна більшість вакансій має обмеження за віком (до 40 років, так що не проходжу). По-друге, вимога "придатність до військової служби за станом здоров’я і морально-психологічними якостями" (ну, так — це про мене:) ) . По-третє, без військової або медичної спеціальності вакансії лише бойові. До того ж, потрібен досвід. Тобто, рекрутинг через сайти з працевлаштування — спосіб відбрати найкращих, а не можливість будь-кому самостійно обрати службу в ЗСУ, яка буде відповідати навичкам і бажанням.

Як би не вихваляли цифрові технології і скільки б у них не було переваг, вони вразливі. Кібератака на "Київстар" — черговий доказ. І, як завжди, Україна виявилась неготовою до викликів. Поки думають про військовий фронт забувають про інші фронти — електронні, дипломатичні, культурні. Так що електронний документообіг, електронні вибори — все фігня. А у нас поспішили відмовитись від стаціонарного зв'язку і радіоточок.

Причому, як показав досвід минулої зими, для відсутності зв'язку достатньо вимкнення електропостачання.

Звичайно, аналоговий світ теж не надто надійний — але яка-не яка альтернатива в разі екстренних випадків.

Стосовно "Київстару", був стартовий пакет "Водафону", який подарували при купівлі смартфона. Зараз би став у нагоді — однак скінчився "строк придатності". Може й даремно не скористався? Правда, це б обійшлося в додаткову копійчину.