хочу сюда!
 

Оксана

44 года, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-53 лет

Заметки с меткой «різдво христове»

Коли святкувати Різдво?- історична довідка

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?
Олександр Зінченко _ Неділя, 24 грудня 2017, 08:26
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

 "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

 

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо

ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій Цезар

Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

 

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

 
 

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

Христос рождається!


Приготуйте ваші душі,відчиніть серця.
Хай запалиться в них свічка Світлого Різдва. 
Хай до кожної оселі Ангел прилетить.
Звістку миру і спасіння нехай сповістить.

На Його прихід чекає втомлена земля.
Увесь Всесвіт прославляє Боже немовля.
В унісон серцям лунає передзвін небес.
Ніжно душі огортає музика чудес.

Хай Господь добром і миром обдарує дім.
Щастя,радість і добробут хай живуть у нім.    
Золота зоря Любові над світом горить.
Хай тепло її щомиті вас благословить.

Вперше в Україні Різдво 25-го грудня державне свято!





З нагоди першого святкування Різдва Христового 25 грудня як державного свята в Україні  разом з усім цивілізованим Світом за Григоріанським календарем публікую наступний свій роздум на тему віри в Бога. Думаю, що то є початком серії матеріалів на релігійні та духовні теми, а можливо, що і ні. Як каже відоме прислів'я: Хочеш насмішити Бога - розкажи йому про свої плани.

Завжди з особливою обережністю ставлюся до релігійних тем, оскільки це є найсокровенніша частина людського єства. Особисто я дуже не люблю такого втручання зовні без мого бажання щодо моїх стосунків з Богом. За власної волі я можу питати в когось з його дозволу щось по темі релігії, переважно то фахові священики, але вважаю повністю недоречним самому доводити комусь щось по темі релігії і тим більше - нав'язувати як примат, як істину чи догмат. 
Водночас і зовсім нічого не говорити на тему віри чисто у власному міркування є не зовсім розумно, тому що вся Людська Цивілізація є акумуляція і єднання усього індивідуального. Кожна реальність Світу була започаткована окремою особистістю спочатку як ідея, потім - як слово, як діло і результат. Щось з того набирає ваги спільного значення на віки, як приклад: "П'ятикнижжя" (Тора) Мойсея, або "Новий Завіт" від Ісуса Христа. Ще різні речі зберігаються довго, але значно більша частина їх зникає в безвісті - набагато більша. Попри те щоб зникнути - воно має спочатку з'явитися. Саме цим я особисто і займаюся: доповнюю вже існуюче своїм новим тлумаченням.
Наголошую, що жодним чином не бажаю руйнувати існуючі ідеологеми релігійні. Не бажаю виправляти церковні канони тощо. Просто якщо визнати за апріорну річ, що все у Світі від Бога, а саме це для мене є найвища Істина, то і думки є частиною Божого Помислу, тому не варто їх знищувати через замовчування. Їх потрібно оприлюднити. Амінь.
Не буду затягувати вступну частину, а просто оприлюднюю свій особистий варіант молитви у зверненні до Бога, що є переспівом чи перелицюваннями знаного "Отче наш", де мені важко сприймати фрази щодо Бога "і не введи у спокусу" або "вбережи від лукавого", бо останнє є фактично персоналізацією нечисті, а перше - його підступною справою "спокушати людину на гріх". Я вважаю, що Бог може випробувати людину, але аж ніяк не спокушати. І не може молитва до Бога мати останнім слово-ефемізм "лукавий", що означає персонально чорта (сатану). Навпаки, слово "погане" є повністю деперсоналізовано і чітко узагальнює всі сили і процеси негативного змісту.

Молитва "Боже, Батьку мій"

Боже, Батьку мій, що є скрізь,   

хай святиться Ім'я Твоє,

хай прийде Царство Твоє,

хай буде Воля Твоя

і на Небі, і на Землі.

Хліба щоденного вділи мені

і пробач за всі мої провини перед Тобою,

а я прощаю щиро всіх покривдників своїх,

і не впровадь мене у випробування

та вбережи від поганого.

Бо Твоє є Царство, і Сила, і Слава повік.

Богдан Гордасевич

25 грудня 2017 р.
м. Львів 

Папа Римський хоче «підкоригувати» текст молитви «Отче наш»Папа Римский Франциск. Фото: kanal24.az
Папа Римский Франциск. Фото: kanal24.az
08.12.2017 19:07 Коментарі

Папа Римський Франциск пропонує змінити текст молитви «Отче наш» через неправильний переклад однієї фрази

Понтифік вважає, що фраза з молитви «Отче наш» «не введи нас у спокусу» може невірно трактуватися через допущені у давнину помилки в перекладі. Про це повідомляє 112.ua.

«Це не дуже гарний переклад», — прокоментував він текст молитви.

Папа Римський Франциск пояснив, що формулювання, яке міститься зараз у молитві, може трактуватися так, ніби Бог вводить людей у спокусу. У приклад, він навів позицію католицької церкви Франції, яка прийняла рішення таки змінити текст на «не дозволь нам впасти в спокусу».

Таким чином Папа Римський запропонував обрати нове формулювання, яке буде прийнятне повсюдно.

Нагадаємо, глава католицької церкви під час недільної проповіді 26 листопада помолився за мир в Україні. Понтифік згадав про жахіття Голодомору в 1932-1933 роках, який забрав життя мільйонів українців.

З Новим 2017 Роком та Різдвом Христовим!

З Новим 2017 Роком та Різдвом Христовим!


 

 

Найщиріші мої вітання всім з Новим 2017 Роком та Різдвом Христовим!

Здійснення усіх бажань та сподівань!

 

 

 

 

 

 

(C) Aywengo, 30.12.2016 р.

Різдво в АТО



Коли вночі у дім, квартиру, хату 
Прийде Різдво, ялинка і вогні - 
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата, 
Який в окопі мерзне на війні. 

Який своє Різдво зустріне в полі 
Під кулі свист і вітру коляду… 
Хай спогад твій йому тамує болі, 
Хай щира згадка піднімає дух, 

Бо в цьогорічнім році щастя й туга 
Змішались в датах, цифрах, іменах… 
Яке ж Різдво без батька, сина, друга… 
Які ж свята, коли іде війна. 

І в час, коли годинник цокне в тиші 
Й по вінця буде келих. Щастя… сміх… 
Не говори тостів хвалебно-пишних, 
А помолись за мертвих і живи.

Вітаю всіх з Різдвом Христовим!

Вітаю всіх з Різдвом Христовим!



Всіх-всіх в Україні вітаю з святом і висловлюю щире сподівання, що наступного вже року цей день 25 грудня буде Різдвом для більшості з нас як узаконене українськими церквами свято. Маю на увазі наші головні три християнські церкви в Україні: Київського Патріархату, Автокефальну та Греко-Католицьку. Досить вже бавитись у дивну гру "здвигу по-фазі". Так, в певних історичних реаліях бездержавності для українців було вагомим така розбіжність в календарях церковних свят, щоб не втратити своєї релігійної, духовної та національної ідентичності, щоб не бути асимільованими іншими тотожними релігіями, тобто католицькою та протестантськими.
Якраз нещодавно почув по-радіо обговорення цієї теми, де священника запитали, чому б не прийняти і нашим церквам Григоріанський календар, на що він лукаво(!) почав балачку, що неважливо коли є свято, а головне у тому, як ми його святкуємо, наскільки побожно і правдиво. Тобто можна коли захочеш відзначати Різдво чи Пасху - так виходить? Як дата - неважливо, а зміст важливий!? Чи не дурня?! Врешті, саме це і означає, що можна без проблем перенести дату Різдва з 7-го січня на 25 грудня. Тут немає жодного суто релігійного підгрунтя, а все стосується виключно астрономічних обрахунків та розбіжностей в наявному календарі. Якщо у вас годинник збився, то його беруть і налаштовують на точний час, а не щораз починають обчисляти: що там на годиннику і враховувати його похибку.
Особисто мене дуже злить, коли до Божої Мудрості люди прилаштовують власну тупість і кажуть на то: непорушна традиція. Яка тут традиція релігійна? Ніякої! Виключно традиція в людській обмеженості, або небажанні церковних ієрархів брати зайвий клопіт на свою голову. Вже мусите, панове Владики, так діяти, якщо хочете реального об'єднання всіх християн в єдину Українську патріаршу церкву, бо най-найпершим в тому повинно стати максимальний відхід в усьому від Московського патріархату. Перехід на Григоріанський календар і стане таким глобальним розривом, а якщо його всі три церкви зроблять в Україні одночасно, то і їх об
'єднання стане значно реальнішим.
Повторюсь, що то є суто астрономічна проблема і жодного релігійного підгрунтя - жодного! А ось порушення релігійного порядку ця похибка дає чимало, тому що католики правдиво дотримуються посту і сповна сакрально відзначають Святий Вечір, а за тим святкують Різдво Христове. Щиро потім радіють і веселяться під час зустрічі Нового року. А в середовищі ретроградного православ
'я піст переривають новорічними гулянками і тоді Святий Вечір втрачає всю свою сакральну піднесеність, про що і говорив отой вже згадуваний священник-базіка. Досить тої дурості! Досить! Тим більше, що маємо гарну можливість поєднати потрібне з дуже корисним.
Всі добре розуміли і до цього про необхідність для Української Церкви перейти на Григоріанське літочислення з Юліанського, на яке церква перейшла за волею царя Петра Першого, відмовившись від стародавнього церковного літописного обчислення від Створення Світу, за яким у нас зараз 7524 рік, а наступний - 7525-й! Ісус Христос, до речі, народився згідно цього літочислення у 5508 році, де ота 8-ка, на мою думку, така сама астрономічна похибка за значно більший період впертості в "традиції" або ж елементарного незнання.
Зараз є і знання, і необхідність, і користь значна, якщо українське поспільство насправді вирішило увійти й об
'єднатися з цивілізованим світом та позбавитися колоніального становища України в Московській імперії. Нам конче потрібно, щоб до Пасхи 2017 року ми перейшли в церковному богослужінні на Григоріанський календар! Це необхідно вже зробити! І я впевнений, що так і буде з тої причини, яка рухає всім у світі, - це необхідність! Ми або об'єднаємось і переможемо, або роз'єднаємось і загинемо. Вибирайте.

Богдан Гордасевич
16:08 25.12.2016   

67%, 4 голоса

17%, 1 голос

17%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Коли колядувати, а коли щедрувати

   
      18 січня в Україні відзначають свято, яке називають Щедрим вечором. Це, по суті, другий Святий вечір. А називають це свято так, бо цього вечора співають щедрівки , в яких бажають здоров'я, благополуччя. Щедрівки трохи відрізняються від колядок на Святий вечір. Якщо колядувати можна і на Щедрий вечір, то щедрівки співають лише на Щедрий вечір
(а не на Старий Новий Рік. На Старий Новий Рік - засівають. Вітаючи Василя - колядують)

    З ранку і до вечора триває строгий піст. Він не відноситься лише до маленьких дітей і людей літнього віку, особливо до хворих. Вранці люди йдуть в церкву, щоб посвятити воду. Глеки або маленькі бідончики прикрашають колосками пшениці, або сушеними квіточками, говорять що таким чином Бог оберігає сім'ї від злих духів. Удома в глеки набирають трохи води, кидають часточки часнику (на Щедрий вечір в Україні цим часником над вхідними дверима і в кутах кімнат ставлять хрестики). У народі вважають, що часник проганяє зло і захищає сім'ю, як оберіг. Біля церкви йде служба, після якої святять воду, а потім цю воду люди доливають в свій посуд і приносять додому. Кожен з сім'ї, перехрестившись, випиває трохи свяченої води.

        Святкову вечерю готують таку ж, як на Святий вечір. Всі страви мають бути пісними. Це і кутя, і борщ з вушками, і вареники з начинкою, і грибна підлива, і узвар (компот з сухофруктів). Одним словом, страв повинно бути дванадцять. На стіл кладуть трішки сіна, зверху - білу скатертину. Як тільки на небі з'явиться перша зірочка, сім'я збирається за святковим столом. На Щедрий вечір в Україні є такий звичай: господиня зранку замішує дріжджове тісто і пече солодкий чотирикутний пиріг з начинкою. Господар будинку перед святковою вечерею набирає трохи свяченої води в миску, а господиня бере пиріг і разом з іншими членами сім'ї виходить на вулицю. Господар кропилом окроплює кути будинку, на кожному куті відкушуючи шматочок пирога. За господарем, по черзі, так роблять всі члени сім'ї. Потім всі заходять в будинок а господар обходить і господарські приміщення, якщо такі є, і окроплює свяченою водою тварин, що знаходяться там. Цей красивий звичай зберігся лише в тих сім'ях, які живуть в приватних будинках.

      Перед тим, як сідати за стіл, сім'я молиться і дякує Господу за здоров'я і благополуччя. Потім всі, спробувавши куті, починають вечерю. Після святкової вечері сім'я співає колядки, щедрівки, господар виносить дідуха (традиційний сніп пшениці, який вносять на Святий вечір). Також господар будинку виносить трохи куті і пригощає всіх тварин, якщо вони є в господарстві. Існує повір'я, що на Щедрий вечір тварини розмовляють, але підслухувати їх не можна, бо той, хто підслухає їх розмову, помре.

      На Щедрий вечір в Західній Україні є ще такий звичай: після вечері дівчата беруть ложки, якими вечеряли і виходять під вікно будинку. Там вони починають стукати ними, і де загавкає собака, то там і знаходиться суджений.

         Під вікнами будинків чутно щедрівки. Це збираються діти, щоб пощедрувати господарям побажати добра і щастя в році, що настав. По вулицях також ходять дівчата і щедрують (на перший Святий вечір колядують хлопці) . Всі разом, дорослі і діти, співають колядки і щедрівки, славлячи народження нашого Спасителя. І століттями передаються традиції дідів і прадідів щоб не зникала культура України.

Щедрівки 18-31 

Про колядування і щедрування в 30х роках ХХст. в селі Пекарі Канівського р-ну Черкаської обл. 

У неділю дуже рано на Йордан
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая