Довідка про учасників Різдвяного концерту

Чоловічий хор «Фавор» парафії Святого Василія Великого в м. Києві

Починаючи з 2002 року, чоловічий хор «Фавор» у камерному складі бере активну участь у богослужіннях та духовному житті парафії Святого Василія Великого у Києві. До складу колективу входять випускники вищих музичних навчальних закладів різних спеціальностей. У репертуарі хору не тільки твори церковних богослужінь, а й обробки українських народних пісень, авторські композиції, козацькі та повстанські пісні, понад 50 колядок.

Хор «ФАВОР»: Роман БУДЗЯК — диригент, Роман МЕЛІШ, Володимир ШИЙКА, Володимир ПИРОЖАК, Маркіян СВЯТО, Роман ЯСІНОВСЬКИЙ, Юрій ВОЛЬБИН.

Маленький хор Василія Великого — камерний акапельний ансамбль при парафії Святого Василія Великого у Києві. До його складу входять люди з вищою музичною освітою та без музичної освіти. Засновниця — Ярина Чепіга. Утворений у жовтні 2011 року. Першу Літургію заспівали 19 грудня 2011 року. Ця дата вважається днем народження колективу.

На початку ансамбль ставив собі за мету вивчення і спів Літургії та церковних пісень. Пізніше колектив вийшов за межі духовного жанру, опановуючи українські народні пісні, фольклор в обробці сучасних українських і зарубіжних композиторів. Тепер Маленький хор Святого Василія Великого спрямовує свої зусилля на переосмислення духовної музики, як у церкві, так і поза нею.

Маленький хор Василія Великого: Ярина ЧЕПІГА — диригент, Уляна ЧАБАН, Богуслава ТУРЯНІНА, Христя КРАВЧУК, Северин НАЛИВАЙКО, Григорій КУШНІР.

Християнський музичний гурт «МетаНоя» — це хлопці, які ставлять перед собою велику мету — прославляти Бога через музичні таланти. Твори, які виконує колектив, є здебільшого авторськими, але музиканти черпають і від інших авторів. Стиль гурту — це суміш попроку, кантрі, етно та фанку. Виконавці не бояться експериментувати. Головна їхня особливість — це щирість, віра в те, про що співають, і вміння передати це через інструменти та голоси. Оскільки гурт постав ще п’ять років тому в стінах Київської Трьохсвятителької духовної семінарії, то деякі учасники вже здійснюють своє служіння як священники в різних куточках України. Проте любов до Бога, один до одного і до музики їх єднає, щоб творити музику, яка надихає і змінює тих, хто її слухає. У цьому всьому і є «МетаНоя».

Гурт «МетаНоя»: Іван ВИСОЧАНСЬКИЙ — гітара, вокал, Ігор ДМИТРИШИН — басгітара, вокал, о. Владислав ІГНАТЮК — гітара, перкусія, вокал, о. Василь ПИШКОВИЧ — шейкер, вокал, Аліна ФІЗЕР — перкусія.

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

"Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

Гай Юлій Цезар Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!