Есть разные способы проверить уровень развития своей памяти. Но хорошая память значительно облегчает жизнь, особенно те ситуации, что связаны с учебой и работой. Давно не секрет, что готовясь к экзаменам или контрольной не нужно зубрить. Есть более эффективные методики. А какими способами запоминания вы пользуетесь?

Для начала – одна проверка. Приступите к ее выполнению, когда дочитаете текст. Только действительно попробуйте, не оставляйте на "когда-нибудь". Что у вас получится, а что нет - в этом испытании трудно предугадать, но просто проверить. Внимание! Не советую проходить его, если вы сейчас голодны.

Позаботьтесь о том, чтобы в ближайшие 5 минут вас ничего не отвлекало. Сядьте удобно, расслабьтесь и закройте глаза. Сделайте внутренний экран черным. А теперь – представьте небольшую яркую точку посередине. Приблизьтесь к ней. Это апельсин. Круглый, оранжевый. Возьмите его в руку и почувствуйте, какой он на ощупь. Теплый или холодный? Шершавый или гладкий? Тяжелый или легкий? Твердый или мягкий? Поднесите его к своему лицу. Чем он пахнет? Представьте себе, что вы чистите апельсин. Что чувствуют ваши руки? Нос? Какой звук вы слышите? Что видите? Чувствуете брызги сока на руках и лице? Попробуйте, какой на вкус этот апельсин… Наелись? Теперь возвращайтесь.

Ответьте для себя, насколько легко было вам увидеть картинку? Была ли она цветной и детальной? А услышать звук? Почувствовать прикосновение? Аромат? Вкус?

Какое отношение это имеет к памяти? Исследования показали, что люди с развитым образным мышлением (а именно это определяло предыдущее погружение в мир фантазии) легче запоминают, когда пользуются своим воображением.

У психології виділяють всього 5 узагальнених способів виходу з конфліктів. Але для чого проце знайти не психологам, а звичайній людині? Цікаво, що кожній людині найчастіше властиві 1 або 2 способи, рештою вона майже не користується. І шкода. Бо кожний з варіантів має свої переваги - звичайно, тільки для визначених ситуацій. І якщо володіти усіма способами і вдало їх використовувати, життя перетворюється на успішну партію у шахи...

1. Наполегливість (примус) – задоволення власних інтересів через примус інших прийняти вашу точку зору. Ця страгтегія може бути ефективною, якщо:

· ситуація вимагає миттєвого реагування,

· ви маєте авторитет або опвноваження для прийняття цього рішення,

· результат для вас надзвичайно важливий.

2. Пристосування (поступливість) означає готовність відмовитися від власних інтересів заради збереження стосунків. Вона ефективна, якщо:

· стосунки набагато важливіші за причину конфлікту,

· результат для іншої людини важливіший, ніж для вас,

· вас не дуже хвилює ця ситуація,

· у вас замало шансів для перемоги,

· ви не праві.

3. Відхід (уникнення) – це стратегія “страуса”, який не розвязує проблему. Вона також може бути корисною, якщо:

· у вас недостатньо аргументів чи влади для бажаного вирішення конфлікту,

· вам потрібно виграти час,

· результат для вас не важливий і не варто витрачати сили,

· спроба вирішити ситуацію вже може загострити конфлікт,

· ситуація з часом може вирішитися сама.

4. Компроміс – стратегія, за допомогою якої учасники конфлікту доходять згоди через взаємні поступки і задовольня.ть свої інтереси тільки частково. Її варто використовувати, якщо:

· учасники мають протилежні інтереси і рівні шанси виграти конфлікт,

· вас задовольняє тимчасове рішення,

· в даній ситуації краще отримати хоч щось і зберегти нормальні стосунки,

· ви можете дещо змінити для себе початкову мету.

5. Співробітництво має на меті задовольнити інтереси всіх учасників конфліктної сиуації, але може потребувати багато часу для вирішення проблеми. Ефективність цієї стратегії проявляється, якщо:

· розвязання проблеми і задаволення інтересів важливе для всіх сторін,

· стосунки між учасниками конфлікту тривалі і тісні,

· є час для роботи над проблемою,

· учасники можуть пояснити свої інтереси і вислухати інших,

· всі учасники можуть і хочуть вирішувати проблему “на рівних”.

Якщо з першого погляду не вдалося визначити, якої стратегії найчастіше дотримуєтеся ви, у цьому можуть допомогти відповідні тести.

З конфліктами в житті зустрічалися ми всі. І найчастіше ми сприймаємо конфлікт як щось дуже негативне. Коли люди наводять свої асоціації зі словом “конфлікт”, це, як правило, “сварка”, “бійка”, “лаятися”, “війна”. Реальність же не настільки сумна, і якщо уважніше придивитися, у конфлікті можна знайти і позитивні моменти. І тут мова іде не тільки про можливість вилаятись і, таким чином, зняти напругу.

Далеко не завжди у нашому житті інтереси різних людей співпадають, але іноді хтось з них про це навіть не здогадується. Скажімо, у кінотеатрі людина, яка сидить за вами, несвідомо стукає ногою по вашому кріслі, а вам це заважає. Тоді конфлікт, зрозуміло, керований конфлікт, стане засобом захисту ваших природніх прав. А без конфлікта, особливо, якщо немає вільних місць, ви будете змушені тепрпіти цю прикрість і, мабуть, тихо дратуватися. Керований конфлікт можливий за допомогою АСЕРТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ, а зараз - про те, як гідно виходити з конфліктних ситуацій, не перетворюючи їх на війну.

Щоб краще розібратися в проблемі конфліктів, спочатку розглянемо їх причини:

· Недостатність ресурсів.

Найпростіший приклад: сімя назбирала певнусуму, і тепер вона хоче витратити їх на посудомийну машину, а він – на новий компютер.

· Взаємозалежність задач.

Конфлікти такого типу виникають, коли кілька людей працюють над однією задачею і не задоволені ефективністю своїх колег.

· Неспівпадіння засобів досягнення мети

(іноді відносять до різновиду попередньої групи конфліктів).

Наприклад, для вирішення проблеми підвищення ефективності праці різні менеджери можуть запропонувати багато методів, а втілюватися в життя доводиться тільки 1-2. Або двоє друзів хочуть розвіятися, але для одного це – піти на дискотеку до ранку, а для другого – подивитися класний фільм і виспатися до завтра.

· Неспівпадіння цілей –

поширена причина конфліктів не тільки між окремими людьми, але і між різними групами або між особою і групою.

· Недостатність інформації, її неповна чи неточна передача.

Є у психології задачка про двох сестер, які сильно через апельсин, який був дуже потрібним обом. Вони би навіть побилися, але вирішили піти до мудреця, якому вдалося зясувати, що одній з них був потрібний апельсиновий сік, а другій – цедра з апельсинової шкірки. Вони вдало поділилися, але скільки б часу могли зекономити, якби вияснили це на самому початку!

· Відмінність психологічних особливостей різних людей (темперамент, характер, звички).

Такі конфлікти, звичайно, виникають при спільній діяльності чи проживанні. Наявність конфліктних ситуацій не завжди призводить до конфлікту, все залежить від нашого вміння захищати свої права без включення у “психологічну бійку”.

Усвідомивши причину конфлікту, ми маємо більше шансів його попередити. Або хоча би менше емоціонувати з його приводу. У наступній нотатці розкажу трохи про стратегії виходу з конфліктів

Іноді вона крадеться у нічній тиші, коли не горить світло у віконечках сусідів, а ти намагаєшся нарешті заснути в холодному ліжку;

іноді хлопає по плечу у величезному натовпі, коли всім навколо весело, а тобі...;

іноді вона дихає на шкло здоровезного літака, холодно нагадуючи "Застібнути ремні";

іноді відлітає з мінорними звуками гітари у пустій кімнаті;

іноді падає на долоню сніжинкою нерозуміння близьких;

іноді вколе злим жартом незнайомців, що ідуть на зустріч;іноді ліниво вийде назустріч пухнастим блакитнооким котом, коли ти відкриєш двері в пусту квартиру;

іноді промайне далекою і чужою посмішкою невипалкової знайомої;

іноді кличеш, мрієш про неї серед суматохи буднів;

іноді тікаєш від неї, як метелик, до світла монітора.

САМОТНІСТЬ...

У житті кожної людини є періоди (від декількох хвилин до десятків років), коли вона почувається одинокою. Це трапляється і в шкільні роки, коли ми шукаємо собі компанію і близьку людину. І в молодості - періоді великих сподівань, якщо вони не здійснилися, і, здається, ніхто у світі тебе не розуміє. І в дорослості, коли діти (вони ж тільки вчора були маленькими!) йдуть будувати власне життя. І тим більше, у старості, коли родичі далеко, а робити нічого. Вона забрідає і на роботу, коли раптом виявляється, що твої нові - геніальні! - ідеї нікого не цікавлять. І в сім'ю, коли близька, здавалося б, людина несподівано виявляється чужою і далекою.

Буває. У кожного. Інколи. Чому ж кішки скребуть на душі, коли це трапляється з нами? Схоже, що страх самотності закладений генетично, адже в стародавні часи люди виживали тільки племенами, а залишитися одному означало померти від кігтів тигра, голоду або холоду. У середні віки людей, які жили самі по собі де-небудь на далекому пагорбі, визнавали відьмами або чаклунами, віддавали тортурам інквізиції, поки не зізнаються, і спалювали на багаттях. Та і у наш час легше жити, коли у тебе багато друзів і добрих родичів – хто, якщо не вони, допоможуть в скрутну хвилину?

Але жодні роздуми і слова не зможуть описати те ниюче почуття, яке розриває душу на шматочки...Що ж робити з цим почуттям? Кидатися на пошуки нових знайомих чи судорожно з тремтячим голосом дзвонити до старих? Чи не закінчиться це черговим сумуванням? Мудрець сказав: “У кінці кінців кожний залишається на самоті. Власне тут і стає важливим, ким він насправді є.”Мабуть, головний засіб від самотності не боятися її. А щоб така порада не ставала замкненим колом, треба розвивати себе, ставати краще, добріше, перетворюватися на цікаву людину. А для цього варто подумати і знайти свої інтереси, зрозуміти, що цікаво для інших і, головне, якою має бути людина, щоб бути цікавою для вас. А тоді – розвивати у собі ці якості. Займатися своїм удосконаленням можна самостійно, за допомогою книжок, зі своїми друзями, на консультаціях або тренінгах, де професійний психолог допоможе вам підібрати відповідні вправи і завдання.

Різні бувають історії самотності. Кожна людина знаходить свої пригоди і свій унікальний вихід з ситуації, що склалася. Жодна нав'язувана думка не приживеться, і ми завжди бачимо світ крізь призму власного досвіду.

Привіт!

Мене звати Ольга, я практикуючий психолог і системний терапевт. 

Буду  вести свій блог на i.ua.

Мій e-mail: [email protected]

Адреса у Skype: olga_psycholog

Мужчины любят оглядываться. Они оглядываются на прошлые успехи, на удавшиеся вечеринки, а на тротуаре они с удовольствием оглядываются на женщин. Мужчины так устроены, они не могут по-другому.

Они считают, что просто обязаны обращать внимание на вдохновляющие картины. Это поведение было недавно обосновано с научной точки зрения американским неврологом Бенджамин Хейден.

В ходе исследования невролог фиксировала активность мозга мужчин в момент, когда они смотрели на привлекательную женщину. Выяснилось, что активность наблюдалась в тех отделах головного мозга испытуемых, которые ответственны за выработку аутогенных наркотиков – эндорфинов. Матушка-природа вырабатывает эндорфины до тех пор, пока на лице мужчины не появляется удовлетворенная улыбка. Что же получается? Мужчины такие, какие они есть, и они реагируют на женские прелести невероятно откровенно. Но, к счастью, существует возможность контролировать себя.

В природе существует только два типа мужчин – конечно, если речь идет о женских прелестях, а не о разнообразных фетишах. Одни мужчины восхищаются женской грудью, другие оглядываются на женский вид сзади.

Источник: inopressa.ru

Звертанняня ВИ створює навколо нашого тіла суцільну енергетичну оболонку. Тепер спілкування з світом та людьми відбувається через тоненьке скло,а сила нашого впливу на світ та на людей зменшена. Крім того, ми можемо відчути, що живемо в оболонці: - життя вже не таке яскраве, нам не так весело, як раніше......

---

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

---

 Звертання на "ви"є етична норма, призвана підтримувати серед людей стриманість та взаємоповагу. Це прекрасна норма, необхідна при спілкуванні з вульгарними та агресивними людьми. Ця етична норма відіграє роль енергетичного бар'єру, який захищає нас таких людей.

Нібито все правильно - ми, підкреслено звертаємося до хама на "ви" і тим самим відокремлюємо його від себе. Певно, і такий захист має право на існування. Проблема в тому, що цей захист, замість того, щоб бути бар'єрчиком між тобою та хамом,  перетворюється у суцільну енергетичну оболонку навколо нашого тіла. Тепер спілкування з світом та людьми відбувається через тоненьке скло, а сила нашого впливу на світ та на людей зменшена. Крім того, ми можемо відчути, що живемо в оболонці: - життя вже не таке яскраве, нам не так весело, як раніше. Уяви собі бурхливу та повноводну річку. Але ось, вона впирається у греблю і зупиняється. За греблею лишається тільки тоненький, спокійнісінький: такий собі соціально дозволений струмочок. Струмок це теж прекрасно. Але, ми самі, усвідомлено, маємо право вибирати, якими бути - рікою чи струмочком, і для цього слід спробувати бути рікою.   Обговоримо звертання на "ти". Цим звертанням у соціумі часто маніпулюють. Примушують до себе звертатися на "ви", а самі, кажуть "ти". Внаслідок такої енергетичної маніпуляції нас підкорюють. Тепер нас можна примусити до того, чого ми не бажаємо, нас легше образити (наша сила скована і нам важче себе відстояти). Звертання на "ти" має сенс тільки, як двостороннє. Енергетична взаємодія з світом підвищується в декілька раз. Звертання на "ти" дозволяє глибоко і тонко відчути та зрозуміти іншу людину та більш ефективно взаємодіяти з нею. Якщо ви вирішите перейти з світом на "ти" не робіть цього поквапливо. Спочатку перейдіть на "ти" з тими, з ким ви хотіли би мати більш відкриті стосунки. Цей перехід завжди можна обговорити. Спілкуючись з "офіційними" людьми, приймайте їх правила гри та не намагайтеся нічого міняти. Але тепер, заводячи нове знайомство зразу пропонуйте більш рівні стосунки. Після того, як ви перейдете на "ти", спочатку змін буде небагато. Причина у тому, що тривале перебування у позиції нерівності залишило на нашому тілі сліди - енергетичні блоки, які продовжують сковувати нашу енергію. Ці блоки розташовані на обличчі та на Серці. Блоки будуть існувати до тих пір, поки ви не досягнете відчуття справжньої рівності зі Світом та людьми..

Даю ссылку на сообщество , созвучное нашему - http://blog.i.ua/community/1630/

Интересная информация, очень нужная родителям будущим и настоящим.

А так же на сайт Солнышко-Мама,
 где тоже масса всего интересного для мам настоящих и будущих:

Примітка: сама в права, про яку йде мова - трохи ничже.

 

Зізнаюсь вам чесно, колись я була дуже депресивною людиною з якою поряд знаходитись було, м’яко кажучи – важко.  Тому в мене було мало друзів, люди здебільшого обходили мене стороною. І правильно робили.

Та просто депресивний період життя пов’язаний з підлітковим періодом досить швидко змінився періодом важким. Виявилось я встигла нажити собі недругів. А тут ще й іншою мовою заговорила. Та саме в цей не простий час я отримала шанс. Одного дня, коли я їхала в маршрутці в свій ліцей, до групи людей яких бачити ну зовсім не хотілось (точніше хотілось нікого не бачити, сховатись в нірку і сидіти там), я відчула тепло в середині, в районі серця – тепло і любов до всіх всіх всіх. Той день напевно сильно перевернув і мене і моє життя, бо я й досі часто його згадую і дуже люблю розповідати про нього, адже це був день своєрідного просвітлення та початком нового етапу життя.

Після того дня я часто відчувала себе великим шаром який світиться з середини теплом і дарує його всім навколо. Тоді в мене з’явилось багато компаній людей з якими я із задоволенням проводила час. Та одного дня я зустріла свою другу половинку і все своє тепло спрямувала в одне русло. І все знову почалось. Звісно мені пощастило і поряд зі мною близька людина, та оточення якось віддалилось, мене перестали запрошувати та сумувати за мною, колись близькі друзі стали рідко дзвонити, а знайомі напевно зовсім забули.

А сьогодні я наштовхнулась на одну вправу, яка нагадала мені про все що я розповіла. І я з впевненістю можу сказати, що ця вправа точно діє і вона дуже корисна для кожної людини.

 

Отже, вправа:

Для початку, займіть зручне положення. Сядьте в крісло, або ляжте на диван. Головне, аби ви почувались затишно.  Після цього згадайте найприємніші моменти зі свого життя, це може бути перше побачення, перший поцілунок, враження від поїздки на природу, чи почуття задоволення після завершення якоїсь справи. Словом – будь що.

На другому етапі потрібно задіяти всі ваші вміння уявляти образи та відчуття. Уявіть в районі серця, сонячного сплетіння – маленьке золоте тепле сонечко – це ваша Любов.

Сонечко заховано в сундучок, де воно знаходиться під кришкою, яку треба обов’язково підняти та випустити сонечко назовні.

Воно починає освітлювати все в середині вас, ви починаєте світитись наповнюючись світлом, всі клітинки вашого тіла знаходяться у променях Сонця, ви стаєте суцільним світлом. Ви – світло, і світло яскраве, тепле, любляче.

Тепер уявіть того, кому ви думаєте дуже потрібна ваша Любов (загальні контури, без конкретних рис обличчя та фігури), і надсилаєте промінець свого сонечка йому. Цей промінчик прокладає місток між вашим серцем та його.

Цим світлом ви можете наповнити не одну людину, а  свій дім, свою роботу, будь яке місце, будь яку людину.

 

Роблячи цю вправу не поспішайте, нехай це завмає 15-20 хв. кожного дня, чи через день. І ви помітите результат. Жити стане трохи легше, ви будете менше дратуватись та злитись, вас менше чіплятимуть чужі уколи, а людям поряд із вами ставатиме все тепліше і приємніше. І вони обов’язково підуть на ваше світло аби зігрітись.

 

(Вправа взята в журналі "Психология для всех" перекладена та трохи вкорочена мною)

Лин-чи рассказывал:

 "Когда я был молодым, мне нравилось плавать на лодке; у меня была маленькая лодка: в одиночестве я отправлялся плавать по озеру и мог часами оставаться там.

Однажды я сидел с закрытыми глазами и медитировал. Была прекрасная ночь. Какая-то пустая
лодка плыла по течению и ударилась о мою.
 Во мне поднялся гнев! Я открыл глаза и собирался обругать побеспокоившего меня человека, но
увидел, что лодка пуста. Моему гневу некуда было двигаться. На кого мне было его выплескивать? Мне ничего не оставалось делать, как вновь закрыть глаза и начать присматриваться к своему гневу.
В тот момент, когда я увидел его, я сделал первый шаг на моем Пути.
В эту тихую ночь я подошел к центру внутри себя. Пустая лодка стала моим учителем.

С тех пор, если кто-то пытался обидеть меня и во мне поднимался гнев, я смеялся и говорил:

"Эта лодка тоже пуста".

Я закрывал глаза и направлялся внутрь себя.