Я бачив стареньку у церковці Божій - У серці людському несла свою віру,Рука її квола у жесті негожімНа хреснім знаменні, як свічка тремтіла.Тремтіла і гасла, і знов підіймалась - Лишила небогу земна її сила...Лиш вірою в серці пташина трималась,До Бога у церкву вона прилетіла.До Бога, до Правди - з недолі земної,Такої стражденної горя дороги...-Тримайся, пташино, тримайся, Мадонно -Могутністю Віри ти вславила Бога! Це ти підставляла натруджені плечіПід храмів руїну, під віри...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4 Отче наш з Южнорусского букваря, 1861 року в перекладі на сучасну мову http://litopys.org.ua/shevchenko/shev510.htm Батьку наш, що живете на небесах! Хай святиться ім'я Ваше, Хай прийде царствіє Ваше, Хай здійсниться воля Ваша, На небі і на землі! Хліб наш насущний даруйте нам сьогодні І залиште нам борги наши, Як і ми їх залишаємо боржникам...

Читати далі...

Iснує легенда, що десь далеко живе маленький тихий чоловічок, який збирає всі сумні сльози, робить з них зірки і вішає на небо. А коли зникає причина печалі, зірка падає, щоб хтось, там, на землі, міг загадати щасливе бажання .........[Приєднана картинка]Тож нехай над нашою Україною буде мирне зоряне небо, щоб ми мріяли та загадували бажання ...... І щоб вони ЗБУВАЛИСЯ………….Я занурюю руку в море і починаю пальцями ворушити камінці під водою. Вони рухаються дивним сповільненим чином за...

Читати далі...

Вибори на носі , а вибрати нема з чого Що дехто пуціну не лизатиме, можна сподіватись , принаймні хочеться вірити () , але як вгадати того, хто взагалі нікому ...

Читати далі...

Для мене особисто дуже важливо, коли на заходах пам'яті я бачу багато лампадок різних, тобто дійсно куплених особисто, а не оптом за одним рахунком, бо це хоч і також добре, але не дуже щиро. Щиро, це як було викладено лампадками величний величезний Хрест Пам'яті загиблим Героям Майдану коло пам'ятника нашому Каменяреві - Івану Франку.Дивним чином кілька лампадок вціліли від брутального нападу злочинців і продовжували горіти, що, не дивлячись на весь погром,- своїм світлом вселяли віру і надію...

Читати далі...

Розум для того, щоб втамовувати жагу душі до ЗНАННЯ..Любов - утримує й спрямовує ПОЧУТТЯ..Віра - додає терпіння і стриманості, коли стикаєшся зі страхом і темрявою - з неЗнанням, яке збочує наші Почуття..абсолютні ЗНАННЯ і ПОЧУТТЯ - то є Бог..Віра - то є шлях до Бога, який ми освітлюємо власним життям-горінням..Віра продовжує нас до Бога, коли буває безсилим наш розум і наша любов.P.S. Ці слова навіяні мені сьогоднішніми подіями та спілкуванням з друзями у блогах :)

У тридцять три Ісуса розп’яли. У тридцять третьому розп’яли Україну. Чи назове хтось час – Коли? Людиною! вважатимуть людину. Не вистачило двох тисячоліть Щоб набулись цивілізації ознаки. Людське життя на фоні Світу – мить. Голодомори, війни, драки. За кого? ліг на хрест Ісус – Людину мав він намір врятувати, Щоб менш було в майбутньому Іуд І не було у Світі зради. А ми толочем у світи шляхи, Шукаємо свого під сонцем місця. Чи будемо колись не вороги...

Читати далі...

[Приєднана картинка] (картина неперевершеного Wayne Barlowe)Мабуть, даються взнаки святкові мракобєсія навколо святкування річниці хрещення Київської Русі. Отже, сниться мені сьогодні:Ніби збираюся з’їздити...

Читати далі...

Смятение и мир душиОтчего душа, в грехе сущая; не постоит, а все мятется? Оттого, что теряет точку опоры. Точка опоры дается ей страхом Божиим и спокойною совестию. Когда совесть покойна и отношение к Богу мирно, тогда душа пребывает в себе и держит себя степенно. Когда же совесть встревожена и Бог оскорблен, тогда душе тяжело быть в себе, как в угарной, чадной комнате, – и она бежит вон, и вне себя ищет, чем бы утолить внутреннее томление, перебегая от предмета к предмету без промежутков, чтоб ...

Читати далі...

"Ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека".