Пандемія спалахнула 2009 р. На відміну від інших пандемій до того, свинячий грип протистояв усій могутній сучасній системі охорони здоров'я, але все одно зміг відзначитись високою смертоносністю.

Вірус був варіантом відомого штаму H1N1. Ця інфекція спричинила страшний спалах іспанського грипу 1918 р. Щонайменше 20% населення Землі були інфіковані. Особливо суворим його поширення було в США, де підтвердили 113 690 випадків зараження й понад 3 000 смертей.

Інші мутації цього ж вірусу, які спричинили азіатські епідемії грипу в 1958 і 1968 роках, вважається, стали причиною смерті мільйонів людей по всьому світові. Однак у цілому рівень смертності від них був нижчий.

Бубонна чума походила з Китаю. Вперше досягла Європи приблизно в 540 році н. е. Хвороба мучила континент приблизно 200 років і стала причиною скорочення місцевого населення на 50% за весь цей час.

Грецький літописець Прокопій Кесарійський писав: досягнувши свого піку, чума вбивала 10 тисяч людей у Константинополі щодня. А місця для поховання померлих не вистачало. Тому трупи просто лежали на вулицях. Мешканці боялися ховати своїх родичів.

Точна кількість загиблих від чуми Юстиніана, напевне, ніколи не буде встановлена. Але історики вважають, що вона була однією з найбільш смертоносних в історії. За два століття терору хвороби, за сучасними підрахунками, загинули приблизно 25-50 млн людей. У ті часи це становило майже чверть населення світу.

Перший клінічний звіт про СНІД з'явився 5 липня 1981 року, у якому йшлося про п'ять випадків зараження в США. До кінця 1982 року в країні вже було зафіксовано 771 випадок. 618 жертв вірусу померли того ж року.

Сьогодні приблизно 40 млн людей лишаються зараженими ВІЛ. А до цього часу 35 млн хворих померли від СНІД після того, як у них виявили вірус.

Спочатку вважалося, що його жертвами стають гомосексуальні чоловіки. Але згодом стало очевидним, що його дія значно ширша. ВІЛ може поширюватися через інфіковану кров й інші рідини людського тіла.

Вважається, що вперше він з'явився в Африці. Й від вірусу спочатку страждали мавпи в 1920-х роках. Африка нижче Сахари вважається найбільш постраждалим регіоном. У ПАР і Ботсвані 2017 р. майже кожна четверта смерть була спричинена ВІЛ/СНІД.

На даний момент не існує ліків чи вакцини проти вірусу. Хоча існують методи терапії, які можуть уповільнити розвиток захворювання й дають змогу пацієнтам прожити нормальне життя.

1918 року, коли світ лише оговтувався після Першої світової, з'явився новий штам вірусу – H1N1.

Він заразив 500 млн людей в усіх куточках планети, навіть у дуже віддалених. Загальна кількість смертей досягла щонайменше 50 млн, а за деякими підрахунками, 100 млн. У 1919-1920 роках школи й театри були зачинені, а деякі з них використовувалися як морги.

Джерелом вірусу виявився польовий табір військ у Франції. Однак, грип все ж називають "іспанським". Справа в тому, що в ту епоху газети в нейтральній Іспанії не були обтяжені цензурою воєнних часів. Тому вони найшвидше почали писати про спалах смертельного вірусу.

Він зник так само раптово, як і виник. Вважається, що "іспанський грип" мутував у менш смертоносні штами. Однак, сказати про це напевне не можна. Спалах "іспанського грипу" вважається найбільш смертоносною епідемією за весь час.

Поширювався в Європі й Азії в 1340-1350-х рр. Це була одна з найбільш заразних пандемій в історії людства, яка відібрала життя приблизно 75-200 млн людей.

Історики переконані, що її поширення почалося в Китаї. Вірус подолав "Шовковий шлях" і з'явився спочатку в Криму, а потім – у всій Європі.

Населення світу на той час становило близько 475 млн людей. "Чорна смерть" скоротила цю цифру до приблизно 350 млн. Людству знадобилося 200 років, щоб відновити рівень населення.

Норвезький історик Оле Бенедіктов припускає, що кількість смертей могла бути більшою: "Дані досить поширені й численні, щоб можна було зробити висновок, що "чорна смерть" знищила приблизно 60% населення Європи. Вважається, що розмір європейського населення на той час був близько 80 млн. Це означає, що приблизно 50 млн людей померли від "чорної смерті".

Менші спалахи хвороби продовжувалися в Європі до ХІХ ст., а в США – до 1908 р. У жовтні 2017 р. на Мадагаскарі стався найбільш смертельний спалах чуми. Вірус заразив тисячі людей і вбив 170 осіб.

Збудник став єдиною людською заразою, яку вдалося повністю викорінити. А до свого повного знищення завдяки програмі вакцинації, яка почалася в 1960-х роках, віспа вбила лише в ХХ ст. близько 300 млн людей.

Вірус був стародавнім. Його сліди виявили у зразках тканин мумій давнього Єгипту. До XVIII ст. приблизно 400 тис. європейців помирали від нього щороку. А ще більше лишалися сліпими чи спотвореними.

Історія свідчить, що віспа стала навіть першою біологічною зброєю. Наприклад, армія Великої Британії використовувала її проти французів, а також проти американських індіанців у битвах за домінування над Америкою в 1750-х роках. Командир загону в Форт-Пітт Вільям Трент описував, як він поширював хворобу серед представників Делаверського племені під час мирних переговорів.

"На знак пошани, ми дали їм дві ковдри й хустинки з клініки для хворих на віспу. Сподіваюся, бажаний ефект буде", – писав він.