хочу сюди!
 

lilitjh

19 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 15-50 років

Замітки з міткою «освіта»

Пам*яті школи №136 м. Донецька

Новинна про закриття школи №136 м. Донецька мене зацікавила просто з тої причини, що я у ній вчився. Недовго - всього один рік, тому що ця школа була дуже-дуже перевантажена і навчання проводили щось аж в 4 зміни: молодші класи починали вчитись десь о піввосьмої ранку, а старші класи завершували навчання о дев*ятій вечора.
Школа вже тоді була не нова, тому я не дивуюсь, що за незалежності її дозволили перепрофілювати на українськомовну - не шкода було освітянському начальству Донецька, як зрозуміло, чому з неї починають "оптимізацію" мережі шкіл - не шкода, а звітувати треба. Також варто врахувати вигідне розташування школи для її бізнесового перепрофілювання включно з підлеглими земельними ресурсами.
Цікаво було мені дізнатись, що в цій школі вчився і теперішній багатолітній лідер комуністів України Петро Симоненко. Чомусь приємно усвідомлювати, що наші початкові шляхи пересікались - двох лідерів: один, як успішний гробівник ідей комунізму в Україні, і другий - зачинатель зародження-відроження українського руху анархістів...
З свого шкільного буття пригадую мало що цікавого і приємного, як і про всю свою науку в радянській системі освіти. Зараз вже розумію причину свого несприйняття тієї системи освіти - це була наука для рабів. І коли мені хтось починає вихваляти "який високий рівень" мала радянська освіта, то я тільки усміхаюсь з того, бо результати кажуть протилежне: і тоді, і зараз влада різних рівнів, депутати і всі інші не дуже шанують вчителів і школи своєю увагою, пошаною і продовжують погано фінансувати освіту, але всі вони до єдиного пройшли цю школу. Хіба це не показовий результат нікчемності радянської освіти? Що вже вказувати на розвал СРСР і сучасну суспільно-економічну деградацію - теж результати "прогресивної радянської системи освіти"...
З усього минулого хіба що пригадую, як з початком навчання 1971/1972навчального  року раптом виявилось, що в наших четвертих класах було в кожному до 40 чоловік і ми просто фізично не могли розташуватись в кабінетах через нестачу місця для всіх і тоді під час навчального року була проведена реорганізація і створено ще один четвертий клас "Ж", куди з інших класів перевели зайвих учнів. Ясно, що класні керівники позбавлялись найбільш проблемних дітей, тому неважко уявити, який був наш 4-"Ж" клас: суцільні малолітні головорізи! І я серед них був далеко не першим, хоча і не останнім. Бо пригадую ситуацію з певним національним колоритом: російську мову і літературу нам призначили викладати молоду вчительку, яка чомусь мене не те щоб незлюбила, а мала просто алергічну реакцію, через що після багатьох скандалів включно з викликом до школи мами, було прийнято унікальне вирішення конфлікту: коли в нас був урок з російської мови чи літератури, то з початком уроку вчителька заходила в клас, а я з нього виходиd і весь урок стояв в коридорі навпроти дверей коло вікна. Тільки зараз я розумію всю пікантнісь цієї ситуації, особливо якщо врахувати, що поряд з нашим класом знаходилась вчительська і майже кожен раз мені доводилось бути учасником сцени, коли вільні від занять вчителі або зауч проходили повз мене і запитували, чого я не в класі під час уроку, на що я поважно відповідав: "А у нас росіська мова" (або ж література), тоді вчителя розуміючи кивали головою і шли далі по своїх справах...
Щоправда в предметах української мови та літератури я також був далекий від успішності і ледве-ледве витягував на слабеньку трієчку (по 5-тибальній системі). А в старших класах почав отримувати дуже високі оцінки з російської літератури за твори...
Яке моє ставлення до закриття української школи в Донецьку? Звичайно, що мене це не тішить. Звичайно, що процес українізації втрачає в східних регіонах всяку динаміку за теперішньої влади, хоча і попередня влада мало що доброго зробила для цього. Вчителі-україністи і за часи незалежної України і далі знаходяться в принизливих умовах, як і українська мова загалом... І що найприкріше, так визнавати причину цього регресу українізації не так у спротиві різних там москаликів та російськомовних бусурманів з українців родом, як у тому, що найбільша вада процесу українізації у її провідниках, що є абсолютно "безпровідними"...
Провідні-непровідні наукові сили з україністики не спромоглись за всі ці роки провести навіть конче необхідну державну правописну кодифікацію української мови, що вказує на повну наукову недолугість як профільних установ Академії наук України, так і убогість кафедр української мови і літератури у наших незліченних вузах. Про якийсь науковий підйом в українському мовзнавстві взагалі не варто згадувати - він відсутній повністю. Жахливий стан демонструє і провідний прошарок в процесі українізації - наше письменництво України. Тут так само деградація відбулась повна і новинка літературного процесу у вигляді "Записок українського самашедшего" за авторством Ліни Костенко - яскраве тому свідчення нашої темряви.
Тему політичної діяльності наших науковців-україністів та письменників обговорювати зайве, тому що всі вони включно з Толочко, Яворівським, Мовчаном, Павличком і Драчем є просто повним сміттям, яке треба викинути на звалище і не згнадувати... По справах і пошана, а закриття українських шкіл і перед тим - українського ліцею в Донецьку є яскраве свідчення політично-патріотичного доробку наших "провладних писяк". Огидно! І сумно...
Особисто я не бачу виходу з ситуації інакше як просто руйнувати централізовану освітянську систему України через її деструктивність, аморальність і антиукраїнську спрямованість. Я проти того, щоб одна людина мала право калічити долі мільйонів українських дітей просто тому, що вона обмежена інтелектом і українофобіями...
Згідно моїй докрині анархізму, всі структури в державі мають формуватись, утримуватись та контролюватись виключно знизу до гори, а не як зараз, коли розум і можливості впливу людини визначає посада, яку вона обіймає, а не фактичні інтелектуальні здібності й соціальний та моральний авторитет особи. Геть "слуг народу", що зневажають свого пана, тобто - український народ!
Будемо сподіватись, що українську школу №136 в місті Донецьку буде збережено опінією громадськості України, але ясно також, що це не є вирішенням питання повної українізації цілої України. Тут потрібно багато розуму і послідовності дії, а з цим у нас і є проблема з проблем. Проте дорогу подолає тільки той, хто йде...

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
14 лютого 2011 р.

95%, 52 голоси

2%, 1 голос

4%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Школярам роздали букварі з картою України без Луцька і Луганська

Як і обіцяв, продовжую тему якості сучасної шкільної освіти.

   У середній школі № 3 Луганську в (Каменнобродcкій район) стався курйозний випадок-першокласникам роздали букварі з картами України, на яких немає Луганська.
   У число відсутніх обласних центрів також потрапили Кіровоград, Луцьк, Суми, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси та Чернівці.
   Також відсутній мільйонний Дніпропетровськ, зате є місто Єнакієве Донецької області - батьківщина Президента Віктора Януковича.
   Цікаво, що на карту України чомусь потрапили далеко не найбільші міста країни - промислові Південно-Українськ та Енергодар, а також ті що носять імена революціонерів Цюрупинськ та Щорс.

джерело

Студенти! Не ведіться на цю замануху Табачника! Цитую Бекешкіну

Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/columns/2011/10/23/6697219/

Неділя, 23 жовтня 2011, 10:07

Недитячі ігри в "студентський" референдум

Уявіть, шановні, що ви берете участь у референдумі, де вам пропонують питання – чи підтримуєте ви, аби вам у півтори рази підвищили зарплату? Або – щоб ціни на продукти харчування не підвищувалися протягом ну, хоча б, кількох років? Або – якщо у вас середня спеціальна освіта, то прирівняти її до вищої? Що за дурня, здивуєтесь ви, ну хто ж буде проводити такий референдум? Не скажіть. Чи знаєте ви, що 24 жовтня відбудеться загальнонаціональний студентський референдум? Подія намічається не така собі, а грандіозна – 100 000 студентів у 100 вузах! От які питання пропонують на «референдумі». Читайте й насолоджуйтесь. Очевидно, що увесь "секрет" цього дивного "референдуму" криється у останньому, підсумковому запитанні референдуму: "Чи підтримуєте Ви якнашвидше ухвалення Законопроекту?" Ну скажіть, хто ж не підтримає законопроект, який обіцяє студентам такі солодкі речі? Звісно – так! Так! Так! Про цей простенький маніпулятивний прийом можна прочитати у будь-якому посібнику з ведення переговорів і називається він «ефект наведеної згоди», коли співбесіднику пропонуються низку запитань, які передбачають лише позитивну відповідь, а потім він на автоматі погоджується і з тим, що, власне, й було предметом зацікавлення. Хоч у організаторах "референдуму" й значаться три студентські громадські організації , але мимоволі спливають крилаті слова з Ільфа і Петрова – "тут чувствуется лапа Корейко". От і листа міністр освіти спрямував керівникам вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації: "З метою вивчення думки студентів та отримання достовірної інформації про їх ставлення до освітніх реформ, просимо сприяти проведенню всеукраїнського студентського опитування. Міністр Дмитро Табачник". Та й організатори референдуму наголошують, що "предмет опитування - нова редакція Закону України "Про вищу освіту", яка розроблена експертною робочою групою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України". Відчуваєте "спритність рук"! Питають про стипендії, а висновки зроблять про "ставлення до освітніх реформ". І скоро ми дізнаємося, що 99% студентів країни (1% скинуть для пристойності) підтримують законопроект міністерства про вищу освіту! А ще – Всеукраїнський з’їзд освітян, що відбудеться 28 жовтня теж підтримає, не сумнівайтеся, обов’язково підтримає! І як після цього Верховній Раді не ухвалити такий Закон, який одностайно підтримує студентство, який підтримують освітяни?! Про вади запропонованого Міністерством "Закону про вищу освіту» вже багато писали. Недарма він надовго "завис" у Верховній Раді, до нього вносилося чимало правок, в тому числі й під тиском виступів студентів. Але усе це не виправило головної вади – від нього тхне нафталіном. Запропонований «Закон про вищу освіту» консервує існуючу ситуацію в освіті і не містить ніяких серйозних реформ, так само як, до речі, й недавно оприлюднена Міністерством освіти «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 - 2021 роки". Найбільш гострі проблеми вищої освіти – невідповідність викладання потребам ринку праці, хабарництво у вишах, купівля оцінок, списування дипломів та курсових і, як наслідок - низька якість освіти – ні в проекті «Закону про вищу освіту», ні у «Стратегії» – навіть не ставляться. А ми вже дійшли до того, що "Міністерство вищої освіти Саудівської Аравії прийняло рішення не визнавати дипломи українських університетів через низьку якість освіти в Україні". Важко обговорювати те, чого в Законі нема, а з того, що там є – далеко не все виноситься на «референдум». От спитати б студентів – "Чи згодні Ви, щоб знов повернути корупцію при вступі до вищих навчальних закладів"? Як ви думаєте. Якими були б відповіді? Ця міна тихенько закладена у "Закон про вищу освіту", у вигляді "балу вищого навчального закладу". Розділ VII, «Доступ до вищої освіти», пункт 4: «Прийом на основі повної загальної середньої освіти при вступі на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра (магістра медичного і ветеринарного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь вступників та їхніх здібностей у випадках, передбачених умовами прийому до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу». І що цікаво – якщо зовнішнє незалежне оцінювання описано у кількох параграфах – що це таке і як робиться, якщо бал шкільного атестату теж прописаний, то про «бал ВНЗ» - ні гу-гу. Що це? Екзамени, співбесіда, «мотиваційне есе»? Та все, що завгодно – аби знизити питому вагу незалежного тестування, розчинивши цей об’єктивний показник у різних інших чинниках, які дозволять приймати тих, «кого треба» і закрити дорогу талановитій підготовленій молоді, яка не має зв’язків або грошей. І у разі ухвалення цього «Закону» вже наступного року суспільство стикнеться з зовсім іншою ситуацією при вступі дітей до вишів, як кажуть, «віроломно, без оголошення війни». І знов повернуться «ректорські списки», хабарі, протекція – усе те, чого значною мірою вдалося позбутися. І тут громадська думка міністерство не цікавить. Не треба референдумів – громадська думка вже стабільно сформувалася на користь зовнішнього тестування. Загальнонаціональні опитування, поведені Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у березні та жовтні цього року, засвідчили стабільність громадської думки на користь зовнішнього незалежного тестування: більшість опитаних вважає, що ЗНО ставить усіх у рівні умови, дає змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, стимулює учнів вчитися, стало кроком до справедливості у державі, дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів. А от щодо пропозиції, щоб при вступі до ВНЗ до результатів ЗНО та балу атестату додавався вступний іспит ВНЗ, громадська думка налаштована явно негативно. І що важливо – у ставленні до зовнішнього тестування співпадає позиція прихильників різних політичних сил і регіонів, як кажуть «Схід і Захід разом». Ну ладно, з громадською думкою у нас рахуються лише тоді, коли це вигідно, і ігнорують, коли не вигідно. Але ж міністерство освіти проігнорувало позицію людини, яка зараз стоїть на вершині владної піраміди! У Посланні Президента до Верховної Ради чітко сказано: «Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України потрібно надалі вдосконалювати політику щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Необхідно законодавчо визначити результати стандартизованого тестування єдиним критерієм прийому до навчання у ВНЗ. Потрібно започаткувати роботу із розроблення та реалізації концепції запровадження стандартизованого тестування на всіх освітніх рівнях». То хто і куди «послав» Послання Президента? Але цілком очевидно, що такі ідеї не знайшли б підтримки на референдумі ані у студентів, ані у викладачів, не кажучи вже про ректорів. І тим більше не прийнятні вони для Міністерства освіти, бо тут буде по гамбургському рахунку - «хто є хто»: які виші справді готують спеціалістів, а у яких після п’яти років навчання дипломовані «соціологи» не можуть зрозуміти простих двомірних таблиць і не вміють написати гайд для фокус-групи. З маніакальною наполегливістю міністерство хоч миттям, хоч катанням, як завгодно, намагається ліквідувати, може, єдину в Україні успішну реформу, яка дала шанс дітям з простих сімей стати студентами найбільш престижних вузів. Зараз цей шанс у них забирають. Для цього й влаштовують цей, на перший погляд, потішний маніпулятивний «референдум». А буде не смішно. Зрештою, подібні «референдуми» з нами влаштовують на кожних виборах, заманюючи солодкими цукерками-обіцянками, а потім оговталися – а вже пізно.

То, може, хоч зараз ще не пізно їх зупинити?

Далі подаю коментарі від реальних, а не покемонських студентських та просто громадських організацій

Ширше:

http://www.svidomo.org/defend_article/5520

АНТИТАБАЧНИЙ марш "Свободи"!

Близько 150 членів громадської організації «Студентська Свобода» у Києві на знак протесту проти реформ у освітній галузі провели марш за якісну освіту. Приводом для проведення акції став законопроект №9655 «Про вищу освіту», що має розглядатися парламентом цього тижня. Протестанти вимагали відставки міністра Дмитра Табачника.

Київ --- ПРОУКРАЇНСЬКЕ МІСТО, майже вся СТУДЕНТСЬКА молодь ЗА "СВОБОДУ"!!! Слава Україні!

Жахи сучасної освіти, я б сказав...

Вчора побачив у новинах прецікаву новину, де міністр освіти Табачник вже вкотре видав продукт, що схожий скоріш на черговий цвях в поховальний "ящик" національної складової начання та й взагалі освіти в Україні

Зокрема, готується новий підручник з історії України, співавторами якого будуть...?!!! історики сусідніх країн. От жеж дійсно, нехай українські діти вчать, що про їх історію скажуть російські спеціалісти або ж польські чи турецькі. Тоді і справді вже й Богдана Хмельницького можна оголошувати вже зараз бунтарем і розбійником, Українську Національну Республіку початку 20 століття - вогнищем сепаратизму, Шевченка взагалі на смітник викинути, бо що не вірш то камінь в город сусідів по кордонах.

Історія ніколи й ніде не була об`єктивною наукою і не буде. Історики - творці національних державних ідеологій. Залишається надіятись, що даний маразм не пройде. Хоча останнім часом найтупіші і найдурніші речі у нас за кермом

(зображення взято із сайту http://games.tsn.ua/)

Питання актуальне - що ж буде далі?!!!


21%, 7 голосів

3%, 1 голос

3%, 1 голос

3%, 1 голос

15%, 5 голосів

55%, 18 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Брехня і табачнік хто кого ?

Міністр освіти дмитро табачнік називає «брехнею» повідомлення про те, що він змушує вищі навчальні заклади перераховувати кошти приватному підприємству.  «Це брехня, це чергова неправда», - сказав Д.ТАБАЧНИК. Він нагадав, що 3 грудня минулого року було створено «Єдине інформаційне вікно освіти», і в Міністерства освіти дійсно не вистачає коштів для того, щоб створити потужний інформаційний ресурс. «Тому було прийнято рішення зробити там засновником державне підприємство і ще когось», - сказав Д.ТАБАЧНИК. "І ще когось" невинний праффесор Таабачнік не назвав сина керівника Департаменту персоналу і керівних кадрів у Міносвіти незнав бідолаха напевно сам як це сталось. За його словами, це підприємство звернулося до вишів із пропозицією співпрацювати. Зокрема, розміщувати свої правила прийому, рекламу тощо. «А Микола ТОМЕНКО, хочу сказати, хай б’ється головою об стіну – по-перше. По-друге - хай перевіряє факти, а по-третє - вибачиться перед українським народом, чому коли він був віце-прем’єром, закрилась найбільша кількість середніх шкіл», - сказав Д.ТАБАЧНИК. Невинна жертва міністерського крісла зовсім не розуміє де вона проживає і що означає при зеках слово "СПІВПРАЦЮВАТИ", про культурний рівень головного культуриста взагалі мовчу, борідка його прикрашає, а не навпаки. Як повідомлялося, за даними організації «Свідомо», Міносвіти розіслало в українські ВНЗ листи з вимогою оплатити послуги сайту osvita.com для створення "Єдиного освітнього інформаційного вікна". Зокрема, ректорам надійшла вимога від Міносвіти підписати договір з ТОВ "Імперія інфо" - власницею сайту www.osvita.com Після цього М.ТОМЕНКО направив звернення прем’єр-міністру Миколі АЗАРОВУ з проханням розібратися в ситуації, яка склалася з примусовим платним розміщенням інформації про вищі навчальні заклади України на сайті, який керівникам ВНЗ у наказовому порядку запропонувало Міністерство освіти.

У своєму зверненні віце-спікер наголосив, що ситуація виглядає як чергова фінансова афера Міністерства освіти, адже, як йдеться у повідомленнях ЗМІ, за розміщення інформації про навчальний заклад на згаданому сайті його власники просять з ректорів по 7,5 тис. грн. за квартал, що становить 30 тис. грн. на рік.

http://www.unian.net/ukr/news/news-434305.html


10%, 3 голоси

90%, 27 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Табачник знайшов кошти на русифікацію шкіл і садочків? Акція!

1 червня, 11.00 Пікетування Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36) З вимогами забезпечити якісну шкільну й дошкільну освіту замість повального відкриття російських класів у школах та російських груп у садочках Шановні кияни! Вам добре відомо, в якій ситуації перебуває шкільна й дошкільна освіта. У школах не вистачає вчителів, а в садочках – вихователів. Якість навчання постійно падає, оскільки вчитель та вихователь, отримуючи мізерні зарплати, не мають можливість вдосконалювати свої навички, бути в курсі всіх сучасних тенденцій, купувати професійну літературу, а тому змушені покидати стіни навчальних закладів й шукати іншу роботу. Це відбивається на дітях, які, не отримуючи достатніх знань, потім не можуть вступити до вищого навчального закладу, особливо, якщо в них місяцями не читається той чи інший предмет через відсутність вчителя. В той самий час нинішня влада в особі Міністра освіти, науки, молоді і спорту Дмитра Табачника та Голови Київської державної адміністрації Олександра Попова замість вирішення цих нагальних проблем планує спрямувати кошти на непотрібні ні вчителям, ні батькам, ні дітям “реформи”. Так, у Києві планується повальне відкриття додаткових російських класів у школах та російських груп в дитячих садочках. Звичайно, що це відбуватиметься за рахунок тих коштів, яких і так не вистачає на найнеобхідніше. Це означає, що вчителі й надалі отримуватимуть мізерну зарплатню. Їм доведеться або поділити свій фонд заробітної плати з новими колегами, які викладатимуть предмети російською, або переучуватись, щоб вести заняття двома мовами. В результаті ваші діти отримуватимуть іще менше знань, а умови навчання та харчування стануть ще гіршими. Можновладці прагнуть таким чином завуалювати свою професійну некомпетентність, яка виливається у зменшенні популярності влади в очах народу. Саме тому, замість того, щоб будувати для національних меншин окремі школи, прагнуть створити мовну мішанину в рамках одного навчального закладу, яка лише погіршить якість знань як україномовних, так і російськомовних (в разі хвороби різномовні вчителі не зможуть замінити одне одного, і діти змушені будуть пропускати уроки). Бо не про національні меншини дбають можновладці, які пропонують дітям, що вже провчилися 4 роки українською мовою, перейти з 5 класу на російську (про яку якість знань можна тут говорити?).

Тому ми, Громадянський рух “Відсіч” разом з нашими партнерами (Рух “Не будь байдужим”, Молодий Народний Рух) закликаємо вас прийти червня об 11.00 на пікетування КМДА, аби сказати чиновникам: 

“ЗАЙМІТЬСЯ ДІЛОМ, А НЕ ЯЗИКОМ!”

Місце: Київська міська державна адміністрація, вул. Хрещатик, 36
Початок: 1 червня о 10:00
 
Про те саме у Вконтакті: http://vkontakte.ru/event27451886
Аналогічна подія на Фейсбуці: https://www.facebook.com/event.php?eid=189644797754247

Міністр Табачник фатально помилився з місцем проживання!!!

 Відкритий лист Ірини Фаріон Президентові Віктору Януковичу з приводу "реорганізації" ННДІ українознавства Міністерства освіти, науки, молоді і спорту.

"Пане Президенте! Негативним апогеєм діяльности вашої влади, епіцентром не лише антиукраїнських випадів, а ірраціонально напрацьованої стратегії знищення української ідеї у її найважливіших освітньо-наукових вимірах, а отже, Української Держави, стало міністерство освіти, науки, молоді та спорту на чолі з Д. Табачником. Його новий українофобський крок – так звана "реорганізація" ННД Інституту українознавства, яку від 1992 року очолює унікальна особистість, науковий і моральний авторитет країни, автор 30-ьох монографій, понад 600 статей, доктор філологічних наук Петро Кононенко – фундатор сучасної наукової концепції українознавства. Інститут зумів об'єднати висококваліфікованих науковців, що за предмет дослідження мають духовну основу буття української нації у її мовних, культурних, історичних, філософських контекстах та напрацювати потужний корпус монографічних і навчально-методичних досліджень, що формують національний спосіб мислення і дій нації. Логічно, що за цим кроком – знищення інших наукових інституцій українознавчої проблематики, добре відоме нам із 20–30 років, коли, до прикладу, спочатку ліквідовано Інститут української наукової мови, а відтак створено радянський покруч Інститут мовознавства тощо. Гадаю, що очевидне міністерське зацікавлення землею та приміщенням Інституту – лише зовнішній вияв знищення установи. Насправді Табачник та його опричники не без допомоги зовнішніх сил із заледве прихованою особистою ненавистю намагаються знищувати осередки українського Духу, не усвідомлюючи, що їм підвладна лише матерія. Українців в Україні не знищити, як не змінити законів природи. Жити в Українській Державі і поборювати її сутність – самоґвалтування. Нагадаю, що сесія Львівської обласної ради своєю абсолютною більшістю вже зверталася до вас із вимогою відставити міністра-українофоба (рішення № 79 від 09.03.11): за зменшення прохідного балу з української мови під час вступу до вишів, скасування іспиту з української мови при завершенні бакалаврату та під час вступу до аспірантури, можливість тестуватися мовами національних меншин, переведення на навчання іноземців з державної української мови на російську; за фальсифікацію української історії через вилучення з неї сторінок про Голодомор, масові репресії українців у 30-80-ті роки, вбивчу більшовицьку колективізацію та атеїстичну чуму ХХ століття, бандерівський національно-визвольний рух та УПА, масштабну повоєнну русифікацію українських шкіл у 50-х роках, історичні події Майдану-2004; за спотворення шкільної програми з української літератури через вилучення знакових творів про Голодомор та творів національно-патріотичної тематики; за перетворення шкільного курсу зарубіжної літератури у курс російської літератури, що сповна має переорієнтувати українських школярів на російські духовні цінності та моделі поведінки; за знищення напрацьованої впродовж років прозорої системи вступу до вишів з рівними можливостям для всіх; за підготований законопроєкт "Про вищу освіту" з обмеженням прав студентів та централізації керівництва вишами тощо; за "оптимізацію", себто закриття 640 навчальних закладів; за "реорганізацію" Українського інституту національної пам'яти тощо.

МІНІСТР ОСВІТИ??? Ви як Президент зобов'язані адекватно реагувати на відкритих руйнівників духовних основ держави, якщо самі не є втіленням того зла. Табачники минуть, як чорні сторінки історії, натомість вічним є прагнення українців пізнавати себе і панувати на власній, а не чужій землі. Вже вдруге від імени своїх виборців міста Львова звертаюся з вимогою відставки міністра Д. Табачника, що фатально помилився з місцем проживання та свого історичного буття".

Закликаємо Віктора Януковича припинити процес закриття шкіл!



Пане Президенте!

Процес закриття україномовних шкіл в Україні набув загрозливих розмахів. Жодна попередня влада, навіть, окупаційна, не знищувала українську дитячу освіту з таким розмахом. З кожним днем цей процес набуває більших розмахів і особливо там, де влада представлена Партією регіонів, яка підтримувала Вас на виборах Президента України.

Остання новина у Торезі Донецької області не може не шокувати порядних українців (http://news.dt.ua/articles/82217). Незважаючи на прокурорський протест і не чекаючи на закінчення навчального року, міська влада закриває загальноосвітню школу N 27 і вивозить із неї меблі та інвентар.

Багаторазові звернення до Міністра міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника не дають результатів. На наше тверде переконання політика цього Міністра не тільки працює на знищення української освіти, а й підриває авторитет усієї влади в Україні і Вашої, зокрема.

Тож, закликаємо Вас, Вікторе Федоровичу, особистим втручанням припинити процес закриття україномовних шкіл в Україні та відправити Д.Табачника у відставку! Сподіваємося на розуміння і позитивну реакцію на наше звернення.

5 червня 2011 р.

Збір підписів проходить тут.

Війна почалась... за знання

Подзвонила мені знайома вчителька і я найперше привітав її з 1 вересня і початком навчального року такими ось словами: вітаю тебе з святом Знань і річницею початку Другої світової війни одночасно, Бо на мою думку 1 вересня в України почались справжні бойові дії в сфері освіті в боротьбі за знання і війні громадськості з міносвіти на чолі пана Нікотина.
Моя іронія була сприйнята і не підтримана значно чіткішою відповіддю фахівця: до війни нам в освіті не звикати, але цей бардак і дебілізм вже явно не перемогти.
І я погоджуюсь повністю з думкою вчитльки, що далеко не перший рік працює у школі.
Як погоджуюсь з думкою, що більш сумного свята Знань 1 вересня я в своєму житті ще не пригадую. Ну не свято, а суцільна жалоба. Розгубленими виглядали і діти, і їх батьки, а що вже казати про вчителів! Ніхто нічого не може передбачити: як вчитись? що вчити? для чого? Посеред маси розгубленних щодо української освіти, яка вже явно стає не українською, і явно стає не освітою - також і автор цього допису.
Для мене ясно одне: темінь насувається!
 
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
попередня
наступна