Виступ Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у Верховній Раді України за підсумками ста днів роботи Уряду
06.06.2014 | 14:34
Резюмуючи цих 100 днів, які прожила наша країна, я хотів би їх охарактеризувати тільки однією фразою: ми вистояли. Ми вистояли як українська держава. Ми вистояли як український народ. Це – одні з найдраматичніших викликів за всю історію нашої країни.
Вперше за історію української незалежності ми зіткнулися з неприкритою російською військовою агресією. Ніколи на території України не було війни. Росія розв’язала цю війну. Росія анексувала українську територію, а саме територію Автономної Республіки Крим. Не зупинившись на Кримі, вони намагалися і намагаються зараз піти далі. І все, що відбувається в Донецьку і Луганську, є прямою російською військовою інтервенцією.
Ми разом зібрали всі сили, зібрали в кулак нашу волю і продемонстрували, що Україна – це не територія, а держава, а українці – це не населення, а народ, Народ – з великої літери.
Коли ми, шановні колеги, з вами 100 днів тому затверджували Програму дій Уряду і формували новий склад Кабінету Міністрів України, навіть тоді, розуміючи, що казна пуста, бюджет розграбований, державні компанії – банкрути, платити нічим ні по зовнішніх, ні по внутрішніх боргах, але тоді нам важко було спрогнозувати, які неймовірні проблеми будуть стояти перед країною.
Колишній президент, розграбувавши країну, втік з держави. І український Парламент оголосив про проведення дострокових президентських виборів. У цих умовах, коли російські війська, майже 40 тисяч військових збройних сил Росії знаходилися і знаходяться в безпосередній близькості до українських кордонів, коли Росія направила тисячі терористів на територію України, коли йде фінансування терористичної діяльності і коли було все спрямоване на те, щоб зірвати президентські вибори, ми продемонстрували, що український народ мудрий. І саме в першому турі Україна отримала Главу держави, а ми провели чесні і прозорі вибори. І те, що завтра в цьому залі новообраний Глава української держави буде приймати присягу, - це є заслугою мільйонів українців, які прийшли, проголосували і сказали: це наша країна, ми будемо визначати, хто в ній керує, і в Україні буде законний і легітимно обраний Президент України. В нас тепер є Президент, і Україна представлена і всередині держави, і назовні як держава, яка внаслідок чесних і прозорих виборів довела, що ми віддані демократичним принципам, і не дивлячись на всі спроби зірвати президентські вибори, у нас є законний, конституційний Президент.
Усвідомлюємо про те, що в багатьох, і в першу чергу в українців, буде питання, як далі буде працювати нова українська влада. Як глава українського Уряду хочу чітко заявити: Президент, Парламент і Кабінет Міністрів будуть діяти як єдине ціле. Мільйони українців очікують реальних змін. І ці зміни також лежать в площині єдності, спільності завдань і політичної відповідальності. Політичної відповідальності за те, за що люди стояли на Майдані, і політичної відповідальності за те, за що зараз тисячі наших хлопців зі зброєю в руках воюють. А воюють вони за нашу країну, за наше майбутнє, за український стяг, за український герб, за наші українські родини і за нашу європейську країну. Якщо ми разом, то це є єдина запорука нашої перемоги.
Саме тому ми перемагаємо і переможемо. Україна позбавиться терористів і ми звільнимо Донецьк і Луганськ від тих, хто також посягає на їхнє майбутнє. Бандитизм і тероризм, який спонсорується Росією, буде знищений.
По економічній ситуації, шановні члени Парламенту. Ви пригадуєте ті жахливі цифри, які з цієї трибуни я вам доповідав. Сотні мільярдів, які були розкрадені з державної казни, відсутність коштів на оплату заробітних плат, пенсій, соціальних стандартів, відсутність коштів на погашення внутрішнього боргу і зовнішнього боргу.
Нам вдалося уникнути в економічній сфері цього жахливого слова – дефолт, а по-простому це – банкрутство держави. Всі соціальні виплати, повністю всі пенсії і заробітні платні, всі соціальні стандарти, які прийняті чинним Законом України «Про Державний бюджет», виплачуються. За цей період часу ми отримали фінансову допомогу від наших західних партнерів. Мова йде про відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Окрім Міжнародного валютного фонду, це Світовий банк, це Європейський банк, це Європейський банк реконструкції та розвитку, це Уряд Сполучених Штатів Америки, це Уряд Канади, це Уряд Японії, це Європейський Союз з макрофінансовою допомогою. Це дало можливість Україні далі платити людям і це дало можливість Україні не оголосити дефолт і не впасти в економічну прірву, з якої треба виходити не роками, а десятками років.
В рамках нашої програми по економічній стабілізації країни ми змушені були йти і будемо йти далі на непопулярні кроки в короткостроковій перспективі. Але нам вкрай необхідні заходи, які не робилися в Україні протягом останніх 20 років, які, звичайно, не є популярними, яким зараз ніхто не буде аплодувати. Але для того, щоб вилікувати цю хворобу, хворобу економічної розрухи, хворобу економічного банкрутства, ми повинні пройти через складні, але правильні заходи по економічній стабілізації. Ці таблетки дуже кислі, дуже гіркі, але їх треба використати для того, щоб потім наш український організм української економіки був сильний, живий і здоровий.
Ми прийняли рішення про одне з найбільших скорочень витрат державного апарату. Починаючи з того, що чисельність державних чиновників скорочена на 25 тисяч осіб і закінчуючи тим, що ми урізали всі видатки на органи державного управління. Фактично зараз фінансуються тільки захищені статті. Що таке захищені статті? Це заробітна платня.
Нам вдалося протягом останнього місяця вперше за рік дати можливість профінансувати так звані незахищені статті. Загалом ми відправили 2,5 мільярда гривень на те, щоби кожна міська рада, кожна область отримала кошти на ремонт школи, на ремонт лікарні, на закупівлі найбільш необхідних речей, які зараз треба для того, щоб місцева влада і центральна влада виконували свої зобов’язання. Окрім соціальних, це зобов’язання по підтримці хоча б на мінімальному рівні життя у відповідних областях по підтримці інфраструктури.
Нам вдалося в економічному плані також зробити декілька позитивних кроків. Я їх не переоцінюю, тому що складно назвати будь-який з цих кроків великим досягненням. Вони далекі від досягнень. Досягнення будуть, шановні члени Парламенту, тільки не так швидко. Ми прогнозуємо в поточному році падіння економіки мінус 5%. Але це буде залежати також від того, яким чином будуть відбуватися події на Сході України.
При падінні економіки, при зменшенні промислового виробництва нам все-таки вдалося позакривати хоча б низку податкових і митних ям. Зупинюся на окремих цифрах. В першу чергу те, що стосується митниць. Загальний обсяг імпорту за останніх 5 місяців впав на 20%, тобто товарів в Україну ми завозимо на 20% менше, ніж ми завозили в минулому році. Але при цьому доходи по митниці, я підкреслюю, саме в доларовому еквіваленті, не в гривні, тому що ви розумієте, що в гривні було б неправильно міряти, так як пройшла девальвація національної грошової одиниці, тому саме в доларовому еквіваленті, не дивлячись на падіння імпорту 20%, на падіння промислового виробництва 5%, - ми збільшили доходи по митниці в доларовому еквіваленті на 13%. Якщо порахувати з курсовою різницею, то це 64% додаткових доходів.
Друге, що стосується відомих податкових ям, а це акцизи на нафтопродукти і це акцизи на тютюн і на алкоголь. В травні місяці збільшення доходів від підакцизних товарів по тютюну і алкоголю склали 40%, в попередньому місяці – 19,5. Що стосується акцизу по нафтопродуктах, ми додатково отримали в Державний бюджет близько 2-х мільярдів гривень, на відміну від минулого року, де через компанії Курченка і де через схему відмивання коштів до Державного бюджету не надходило жодної копійки.
Третє, також з економічних результатів. За цих 2 місяці ми почали відшкодовувати податок на додану вартість. Українська економіка почала повертати суб’єктам підприємницької діяльності ті кошти, які були вилучені з економічного обігу, а, відповідно, підприємства не могли ні погашати кредити, ні закуповувати продукцію, ні реально не могли працювати. 11 мільярдів гривень – це те, що ми протягом останніх 2-х місяців відшкодували суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність прозоро і відкрито.
Також окремо хотів би зазначити, що разом нами був прийнятий законопроект, який тепер оприлюднює всю інформацію по всіх суб’єктах, які отримують відшкодування ПДВ. Я можу чітко заявити про те, що зараз відшкодування поточного ПДВ здійснюється в автоматичному режимі і одна з основних корупційних складових, яка була притаманна протягом останніх 5 років, а це «відкати» за відшкодування ПДВ, зараз не існують.
Що стосується відшкодування податку на додану вартість по минулих періодах. Тут, на цій трибуні, ми визначилися, що той обсяг боргу, який був накопичений, неможливо повернути «живими» коштами. Саме тому було прийнято рішення, яке узгоджено з нашими західними кредиторами, щодо емісії облігацій внутрішньої державної позики на суму боргу. Уряд прийняв відповідне рішення на загальну суму 16,7 мільярда гривень, з яких зараз вже близько 10 мільярдів гривень знаходяться на оформленні для того, щоб суб’єктам підприємницької діяльності видати облігації ПДВ ОВДП.
Що стосується нашої енергетичної незалежності, а, точніше, енергетичної залежності. Тут, з цієї трибуни Парламенту, декілька днів тому я вам доповідав про ті заходи, які Уряд зробив, щоб у камфорах був газ і щоб підприємства не були відключені від газу. Ми прийняли пусті газові сховища. Загальний обсяг газу був близько 5 мільярдів кубічних метрів газу, це буферний газ, який неможливо викачати.
За останні 2 місяці в українських газових сховищах вже накопичено більше 12 мільярдів кубічних метрів газу. Думаю, що ми завершимо цей місяць цифрою вище 13 мільярдів кубічних метрів газу. Звичайно, цього не вистачає для того, щоб пережити зиму. Але цього вистачає для того, щоб обігріти український народ взимку.
Зараз ми робимо все для того, щоб диверсифікувати джерела енергопостачання. Нами підписаний, завдяки зусиллям Європейської комісії, реверсний потік. Поки що цей обсяг не може забезпечити повністю постачання природного газу і перекрити наші потреби, але 500 мільйонів кубічних метрів газу, які ми на даному етапі можемо отримувати щомісячно з Польщі, Угорщини і Словаччини, є першим кроком до енергетичної незалежності.
Ми далі очікуємо на остаточне рішення сусідів, тому що партнерами їх навряд чи можна назвати. Верховна Рада України буде проінформована про остаточні результати, про ціну і про умови контракту, якщо такий контракт буде підписаний. Якщо не буде підписаний, значить, доля наших двосторонніх стосунків буде вирішуватися в суді.
В рамках наших політичних завдань хочу всім нагадати, що українці в листопаді місяці повстали за своє європейське майбутнє. І тому Урядом України була підписана політична частина Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Що стосується економічної частини, то Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив ринки для України. Загалом відкрито ринки по більше ніж 120 товарних позиціях, в першу чергу по агропромисловій продукції і по промисловій продукції. Таке одностороннє відкриття ринків Європейським Союзом дає українському бізнесу додаткові доходи в обсязі 500 мільйонів євро до 1 листопада поточного року.
Економічна частина угоди з Європейським Союзом повинна бути підписана якомога швидше. Наш курс на Європу є незворотній. Це курс політичний, економічний, юридичний, демократичний. Тому що Україна за своїми цінностями є європейською державою. І підписання цієї Угоди є першим кроком до того, щоб у перспективі Україна стала членом Європейського Союзу.
Переконаний, що ми заслуговуємо на те, щоб бути членом Європейського Союзу. І наш поступ щодо європейського майбутнього є незворотній, впевнений і рішучий.
Що стосується, шановні колеги, Збройних Сил, армії і Національної гвардії. Ви розумієте, що на всі економічні проблеми у нас наклалися видатки, які ми не могли спрогнозувати 3 місяці тому, а це саме видатки на бойові дії по захисту національної незалежності України, по захисту нашого суверенітету і по захисту людей від бандитів.
Загалом було прийнято рішення про виділення додаткових коштів у розмірі 6,7 мільярда гривень на потреби української оборони, Національної гвардії, Прикордонної служби і Міністерства внутрішніх справ. Окрім цього, за цей період часу ми безпосередньо профінансували 10,5 мільярда гривень на потреби національної безпеки і оборони.
Знаємо і усвідомлюємо про всі проблеми, які є в забезпеченні армії. Але якщо 20 років єдине, що робилося в Збройних Силах, - це продавали те, що ще можна продати, і навіть те, що неможливо продати, якщо корупція роз'їла і знищила всю систему національної безпеки і оборони, якщо в БТР і танках не те що пального – акумуляторів не було, якщо Збройні Сили тяжко собі уявляли, як виглядають бронежилети, то за ці 3 місяці ми сформували українське військо, Національну гвардію і сили безпеки в країні. Вони захищають країну.
Що стосується подальших кроків. Далі буде складно. Не менш складно, ніж є сьогодні. На кожен такий виклик нам разом спільно треба шукати відповідь. Саме тому вкотре я хотів би зазначити, що такі відповіді ми будемо шукати разом, разом всі інститути української державної влади.
Нам треба шукати політичні, економічні і безпекові відповіді. В політичній сфері Уряд чітко задекларував свою позицію: Україні потрібно завершити процес конституційних змін. В рамках змін до Конституції ми вважаємо, що влада повинна бути децентралізована. Низка державновладних і фінансових повноважень повинні бути передані на регіони. Передані з тією метою, щоб місцева влада, з одного боку, отримала важелі впливу, а з іншого боку, отримала всю повноту відповідальності. Концентрація влади в одних руках чи в одних інститутах призводить або до диктатури, або до втечі в Росію.
Саме тому ми звертаємося до Парламенту з тим, щоб завершити процес конституційних змін, який би передбачав три елементи. Перший елемент – децентралізація влади, передача влади від центральних органів державної виконавчої влади на місця. Другий елемент – зміна Бюджетного і Податкового кодексів і надання економічних стимулів для регіонів щодо залучення інвестицій, щодо збільшення кількості робочих місць і щодо відповідальності перед своїми людьми. Третій елемент – позбавлення органів прокуратури функції так званого загального нагляду, яка є одним з найбільш корумпованих елементів чинної правоохоронної системи. Четвертий елемент – це завершення судової реформи.
На жаль, той законопроект, який був прийнятий Парламентом, відрізняється від законопроекту, який був запропонований Урядом щодо люстрації судової системи. І сумнівність цієї люстрації зараз на лице. Саме тому ми також звертаємось до Парламенту з тим, щоб зробити все для очистки судової системи від корупції, яка там є до сьогоднішнього дня. І не тільки там.
Наше друге завдання спільне, шановні колеги, - це реальна боротьба з корупцією. На верхніх ешелонах вдалося досягнути того, що ми розрушили піраміду корупції, де збирали з самого низу і несли на самий верх. Але чи знищена ця корупція в середній і нижній ланках? Ні, вона, звичайно, не знищена. Саме тому в рамках нашої реальної боротьби з корупцією ми звертаємось до Парламенту – заснування Національного антикорупційного бюро. Це раз. Друге – подальша дерегуляція. Зроблені серйозні кроки щодо зменшення кількості дозволів вдвічі. Але поки що це косметичний ремонт. Внизу як брали гроші, так і беруть. Хабарі як носили, так і носять. Ставки як були внизу, так і є. І тому в рамках нашої реформи по боротьбі з корупцією завдання номер 1 – Національне антикорупційне бюро. Друге – внесення змін до Закону України «Про міліцію». Третє – нова редакцій Закону України «Про прокуратуру». І четверте – політична відповідальність всіх політичних сил, які запропонували своїх кандидатів як в Уряд, як в центральні органи влади, так і на місця. Без «посадок» нічого не вийде. Народ повинен побачити, що за скоєння злочину є відповідальність. Пустими словами нікого не переконаєш.
Що стосується подальших кроків по економіці. Завдяки отриманим коштам від наших фінансових структур вдалося не тільки уникнути дефолту, але вдалося втримати національну грошову одиницю. В чому в нас є зараз проблема? Проблема полягає в тому, що ми обмежені в кредитному ресурсі для української економіки. Чим більше Національний банк дає рефінансування, тим більше йде тиск гривні на ринок. Чим більший йде тиск гривні на ринок, тим вище може вискочити валютний курс. Чим менше Національний банк дає рефінансування, тим менше кредитів. Чим менше кредитів, тим менший ріст економіки.
Саме тому зараз ми знаходимося в складній ситуації, яка полягає в тому, що в банківській системі не вистачає коштів на кредитування. Абсолютно природно, що, починаючи з податку поточного року, ми втратили майже 20% депозитів українців. Коли по телевізору показують про те, що стоять російські війська, коли в Слов'янську, коли в Донецьку, коли в Луганську йдуть бойові дії з терористами, коли є просте людське відчуття страху, - люди йдуть і знімають депозити. Загалом було знято близько 70 мільярдів гривень цих депозитів. А це – відтік з економіки, а це – неможливість кредитування.
Проте на фоні цієї картини у нас зараз почалися позитивні зрушення. Позитивні зрушення в тому, що за останніх 10 днів люди почали повертати кошти в банківську систему. Приріст невеликий – 0,4%. Але у нас кожні 0,01% - це вже позитив, це вже дає надію на те, що банківська система почне працювати і що банківська система почне знову кредитувати.
Також в рамках нашої роботи в Кабінеті Міністрів України ми повинні змінити в цілому систему державного управління в країні. Ми повинні її адаптувати до європейських стандартів. Ще раз підкреслюю, що на фоні війни, на фоні стрільби, на фоні тероризму це робити непросто. Але, окрім цих завдань, є стратегічні завдання. Стратегічні завдання, які полягають в тому, що модель місцевої і центральної влади повинна відповідати тим стандартам, які є сьогодні в Європі.
Ми отримали не тільки фінансову, але й технічну допомогу від наших європейських партнерів. Створена група підтримки України в Європейському Союзі. В кожному міністерстві у нас будуть фахові консультанти і аналітики, які разом зі спеціально призначеною особою, а саме Міністр в кожному Міністерстві з питань європейської інтеграції, будуть змінювати якість і систему управління в органах державної влади.
Такі завдання стоять зараз перед цим Урядом. Такі завдання стоять зараз перед країною.
Наша спільна мета – це зберегти країну. Наша спільна мета – це дати українцям впевненість у завтрашньому дні, це захистити їх. Це допомогти тим родинам, які позбавилися годувальника. Це допомогти тим сім'ям, чий батько воював за Україну як герой і загинув. Це допомогти кожній українській родині відчути впевненість в українському майбутньому, відчути нашу спільну силу. І вірити в те, що за нами всіма – велике майбутнє, що ми разом, ми, як український народ, великим поступом пройдемо всі випробування, всі ці драматичні сторінки української історії. Так формується нація, так формується держава – через кров, через піт, через волю, через віру, через впевненість і через єдність. Це є формула нашого успіху. І Україна буде успішною державою.
Дякую за увагу!
