Перетворення дитячих малюнків у професійні ілюстрації допомагає дітям пишатися своїми роботами.

Good Captain Clack
           Добрий капітан Клек

(Brooker / Reid)

Still scowling black
          Як завжди похмурий
good Captain Clack
          добрий капітан Тріскотун*
must eat his humble pie
          змушений їсти свій скромний пиріжок.
His bed is made
          Постіль його прибрана,
the colours fade
          принципи у нього банальні,
his eyes once wet are dry
          очі його, колись вологі, тепер сухі.

The naked muse
            Оголена муза,
who sits and chews
            що сидить і жує тютюн
tobacco off a tree
            неподалік від дерева,
removes his shoes
            стягує з нього черевики,
gives way to booze
            підпоює його
and searches endlessly
            і без кінця щось копає і вишукує.
 
See the naked jumberlack
           Полюбуйтеся, той відчайдух в усій красі,
sip his aphrodisiac
           цмулить свій афродізіак.
Cotton-picking farmers three
           Трійка безтолкових селюків...
Though I lost my weather vane
            І хоч я забув, про що я тут наплів,
and of sense I have one grain
            і глузду в цьому з макову зернину,
I'm content sipping lemon tea
            я цілком задоволений, посьорбуючи свій чай з лимоном.

* Clack - 1) зневажл. язик; 2) багатоголоса балаканина, тріскотня; 3) шум, клацання і тріскотання (техногенного походження)
            
                                                                        18.09.2015

прослухати

Можливо, ви не знаєте ім’я українського фотографа Олега Оприско, але ви точно бачили його роботи.

Вони надихають своєю казковістю, і одразу показують впізнаваний стиль автора. Багато митців спробували повторити ефірний, мрійливий настрій його робіт. 

 Але часто щоби розкрити весь потенціал, потрібні лише наполегливість і вільний час.

Закрийте очі. Подумайте про один з предметів, що знаходиться в кімнаті. Не відкриваючи очей, перерахуйте якомога більше ознак цього предмета. Відкрийте очі і запишіть все, що запам'ятали, як і раніше не дивлячись на предмет.

Виберіть вірш, який вам подобається. Використовуйте його останній рядок в якості першого рядка вашого власного вірша.

Куди ви йдете, коли хочете трохи відпочити? Напишіть про це місце.

В 400 словах опишіть ідеальне місце, де ви хотіли б жити.

Напишіть, що ви сказали б непроханому гостю, зазирнувшому до вас у 3:00 ночі.

Напишіть розповідь, що починається словами: «Одного разу у мене була можливість ... але я її упустив».

Лист у минуле. Напишіть листа собі 10-річному.

В 200 словах опишіть свою першу іграшку.

Напишіть про найважче рішення, яке ви коли-небудь приймали.

Напишіть про найлегше рішення, яке ви коли-небудь приймали.

Напишіть розповідь про порожній стакан.

Згадайте про самий нудний день у вашому житті. Опишіть його, але пам'ятайте, що ваша розповідь не повинна бути такою ж нудною.

Почніть статтю на 500 слів так: «Якби я міг щось змінити, я б змінив ...»

Напишіть пояснювальну, чому ви не займаєтеся поліпшенням своїх письмових навичок щодня.

Напишіть розповідь про синій предмет.

Уявіть, що перебуваєте в кімнаті, повній людей, але ви в ній єдиний сліпий. Запишіть, якими ви бачите приміщення і людей в своїй уяві.

Складіть список всього, чого боїтеся. Виберіть один страх і напишіть про нього.

[ Читать дальше ]

ЛИСТ СОЛДАТУ

 

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

 

Я благаю, щоб ти повернувся,

До родини своєї, живим!

Та в бою, щоби не спотикнувся,

Ангел став охоронцем твоїм!

 

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

 

Знаю синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

 

Вірю, буде твоя перемога,

Та майбутнє щасливе життя.

В Україну я вірю та в Бога,

І чекаю на тебе щодня.

 

                       Олександр Кобиляков

Народився поет 24 вересня 1978 року, в м. Петропавловськ-Камчатський, в сім'ї військовослужбовця. За національністю, українець, більшу частину свого дитинства прожив в Харківській області. Перший свій патріотичний вірш він написав в 2005 році, через декілька місяців після "Оранжевої революції", вночі, коли йому наснився Тарас Григорович Шевченко, який читав свою поезію, а потім спитав: а що ти зробив для України, що ти написав? Олександр почав йому розповідати перші два рядки вірша, потім прокинувся і просто записував свої думки, які лилися рікою... Цей поетичний твір відображає подій які почали відбуватися наприкінці 2013 року і має назву «Наш дім це наша Україна». 
Вперше свій вірш Олександр публікує на шпальтах інтернет простору на самому початку «Революції Гідності», яка почалася в осені 2013 року, а вже в 2014 році, вірш публікують в печатному виданні антології Майданівських віршів "Небесна Сотня", щоправда зі змінами, на які саме автор дозволу не давав. 
На даний час Олександр пише багато патріотичних віршів, бере участь в політичному житті країни та є громадським діячем.

Something Magic
          Щось чарівне


In the centre of the storm
           Посеред шторму
something magic being born
           народилося щось чарівне,
When the world is torn apart
           коли світ розсипався на друзки
by the beating of a heart
           від калатання чийогось серця.
Like a dam about to burst
           Це схоже на дамбу перед проривом,
Like a drunkard's crazy thirst
           це схоже на шалену жагу пияка...
In the centre of the storm
           Десь в центрі отого урагану
something magic being born
           і було народжено те щось дивовижне!

It's the dark hours of the soul
           То найважчі миті життя душі,
when the nightmares take their toll
           коли нічні примари захоплюють в ній своє місце,
when the shadows come to mock
           коли привиди приходять поглузувати над тобою
against the ticking of the clock
           під цокіт годинника.
When the demons of the night
           Коли демони ночі злітаються до тебе,
come like vultures for their bite
           мов стерв'ятники до їжі...
In the dark hours of the soul
           От саме в цю найтемнішу для душі пору,
when the nightmares take their toll
           коли нічні жахи забирають своїх жертв.

It's the dawning of the day
           Ось і світанння.
night-time's panic swept away
           Де й поділася нічна лихоманка,
When the clouds which seemed so dark
           коли серед хмар, що здавалися такими чорними,
are exchanged for morning's lark
           Ранок починає свої пустощі,
When the stars which burnt so bright
           коли яскраво сяючі зорі
are exchanged for morning light
           розчиняються в денному світлі...
In the dawning of the day
           З першими проблисками дня
Nightime's panic swept away
           нічна паніка розвіялася геть.

                                             24.02.2015
Слухати

Все життя з дитинства кудись поспішала, бігла, старалася, навчалася, робила й заробляла, вигравала, досягала й заслуговувала… Постійно щось змінювала, ліпила, виліплювала, вибудовувала, виточувала й відпрацьовувала… Завжди щось відвойовувала й відбивала домагаючись свого. Щось і когось шукала. Майже повністю позбавила себе дитинства, юності, та молодості. Все заради того, аби тільки все змінити на краще. Врятувати, збудувати своє життя і життя дорогих собі близьких.

А тоді просто втомилася. Дістало й набридло. Зупинилася. Випустила з рук геть усе – зброю, поручні, віжки, хлисти, пряники – геть усе.

Просто сіла на місці і сказала: «знаходьте, беріть, любіть, бережіть, запліднюйте, що хочте робіть, але позбавте прокляття бути чоловіком».

Знаходили, брали, кидали, любили, били, берегли, плюндрували, забували і пам’ятали.

Байдуже.

Головне, що з’явилося те відчуття ніжної істоти, що зветься «жінка».

Зараз не буду мужиком в спідниці. Немає їсти – байдуже. Немає пити – байдуже.

Ще трішки потерпіти заради, можливо, останніх у житті митей і можливостей відчувати себе ніжною.

А потім, колись, все одно прийде час вибуху, зброї в руках й боротьби. Просто, може, вже не так жаль буде свого віку для такого змарнованого жіночого життя, коли чоловікам, яких привабило місце поруч, не властиві ті всі якості.

Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.

Щоб кожне слово було як колун - 

Крізь оборонний мур допомагало пробиратись.

Лише від дотику невмілою рукою..

Такі крихкі, розсиплються у прах. 

Від сліз безжально вкритії іржою....

Навчи мене, Отець, як лікувати страх? 

Чи вистачить потужності кремезних рук,

Щоби в обіймах на віки скувати в спокій?

Зроби, молю, щоб серце не ховало мук,

Щоб не боялось сповнитись любові. 

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн, 

Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.

Щоб кожне слово було як колун - 

Крізь оборонний мур дозволило пробратись.