Час і кохання
- 15.04.10, 14:03
Якщо кохаєш час віднайдеш , не маючи жодної хвилини.
Ян Твардовський
Якщо кохаєш час віднайдеш , не маючи жодної хвилини.
Ян Твардовський
Звісно, видавати одне за інше, це принаймні вигідно... І якщо природність статевої активності при наявності почуттів зараз пропогандується і всеяко схвалюється, то зворотній напрямок твердження чомусь здається неадекватним, але про це всі мовчать.
Поясню: Мабуть хто завгодно може зараз вільно та правдиво сказати коханій людині "Я тебе кохаю, тому я тебе бажаю!". А хто може відверто та чесно сказати "Я тебе бажаю, тому я тебе кохаю!"? В здоровому глузді мабуть ніхто...
На мою думку, це означає що і перше твердження так само є невірним, похибним, помилковим.
Кохання є процесом духовним, бажання - фізіологічним, а коли одне видається за інше, то це ж звичайнісенька маніпуляція вищого гатунку! Навіщо? Це ж вигідно, щоб люди менше кохали, більше бажали... Бо на бажаннях бізнес робиться набагато простіше та ефективніше, ніж на щирих, чесних, бескорисливих почуттях, таких як гідність, дружба, кохання. А ось з маніпуляціями навпаки, краще звертатись до почуттів, ніж до бажань.
Чому я взагалі про це пишу? Мабуть тому що сам сумніваюсь, чи не плутаю я це в собі, чи не видаю одне за інше!
З одного боку, усвідомлюю що пряме асоціювання кохання з бажаннями є помилкою, з іншого боку, розумію, що і те і інше є природними складовими будь-якої людини... з третього ж, взагалі не можу уявити собі таку модель поведінки, яка б розставила все по своїх місцях!
Секс та мастурбація, а також ритуали та навколишня культура, як прояви "задоволення власних фізиологічних потреб", на мій погляд є просто самовиправданням, та потиканням особистим слабкостям, підкоренням нав'язаним "моді, суспільній думці, звичаям та традиціям людства".
Скільки взагалі брехні готові видати люди заради декількох секунд кайфу? Скільки болю згодні спричинити рідним, коханим, друзям заради цього задоволення? Не буду казати про "всіх", навіть про "більшість людства" - скажу про себе. Я сам багато кривив душею перед дівчатами заради іниму.. Зараз, звісно, все відбувається без обману, чесно та відверто, але сам факт, що це продовжує відбуватись.. )-:
Якось самому не по собі стає від думок про те, що і сам я один з таких. Доки не замислювався, жив "як всі" - то було набагато простіше, спокійніше... а коли починаєш замислюватись над чимось, задаєш собі питання, а потім (завжди!) отримуєш на них відповіді... потім вже не буває шляху назад.
В юнацтві, фізична близкість бавила своєю навідомістю, недоступністю та заборонливими доріаннями дорослих. Пізніше стала чимось типу спорту, із змаганнями "хто більше", "хто крутіше". Потім просто чимось схожим на валюту розрахунків між жінками та чоловіком, та на ряду із цим "офіціальним підтвердженням" слів та намірів...
Цікаво, якщо припустити, що в своєму житті я правда більше не хочу сексу просто так, аби було...
Щось не йде далі думка... може хтось допоможе, підкаже варіанти?
P.S. Цей запис, як і багато інших, можна сміливо віднести до категорії, яку мій друже Манья4ег назвав "слезливая хрень для псевдоромантичных соплячек", тобто, створений задля самовиправдання і подання себе в кращому світі перед аудиторією...
Ой, чий то кінь стоїть...
Автор пісні - Народ; виконує Фома разом з іншими мандрівниками.
Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька?
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)
Не так та дівчина, як біле личенько.
Подай же, дівчино, подай же, гарная на кОня рученьку! (двічі)
О-о-ооой !!!!!
Дівчина підійшла, рученьку подала.
-Ой, краще б я була, ой, краще б я була кохання не знала (двічі)
Кохання, коханнЯ... з вечору до раннЯ...
Як Сонечко зійде, як Сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)
Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька?
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)
Записано на слух, хто почує неточності, повідомляйте
Між нами – зими, осені, літа,
Крок відстані... ні – подих, тихий шепіт,
Все те, що не промовили вуста,
Долоні дотик, погляд, серця трепет,
Тяжіння нездоланне, рух космічний.
Між нами двоєборство – двох єднання.
Інь - янь… Ти – я… Дар передвічний ,
Навік, божественний – кохання.
10.03.2010
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111110510088
І нам, жінкам, також присвячується!
Чоловікам необхідни ми. чарівні. турботливі. буркотливі. усміхнені. кохані. ті, хто кохає і народжує дітей.
Нам потрібні чоловіки, яких ми кохаємо, сваримо, про кого ми дбаємо, і без кого наш світ є нецілісним.
Репортаж з ВЕЛИКОГО СКУЛЬПТУРНОГО САЛОНУ 2010. коротенький. дещиця.
все інше в альбомі.
Є один хлопець...
Гарний, розумний, здоровий, компанійний, позитивний, люб'язний, ну і все начебто як слід, але з дівчатами у нього не складається, принаймні, в загальноприйнятому розумінні.
Коли ніхто до нього не проявляє своїх почуттів, і його власне серце не палає до якоїсь особи, він тримає нейтральну позицію - не шукає собі спеціально романтичних пригод, та іноді взагалі може забути про те, що не має "половинки" на досить тривалий проміжок часу, особливо коли зайнятий якоюсь важливою на його погляд справою (а таких він вміє собі вмить вигадати штук 10, що вистачить на місяці наперед). На всіх дівчат дивиться як на прикрасу планети, милується ними, іноді каже доречні компліменти, але зовсім трішки.
Коли хтось закохується в нього, він тримає нейтральну позицію.Завдяки ініциатіві дівчини, приділяє їй досить багато часу - практично стільки, скільки вона попросить. При цьому першим телефонує тільки якщо попередньо про це домовлялись, на компліменти не щедриться, на зустрічі не напрошується - просто не відмовляє. По настрою може і ліжко з такою дівчиною поділити, але не любить цього, бо без почуттів йому така близкість не має найголовнішого. Романтичних пригод собі не шукає. Займається зазвичай якимись важливими на його погляд справами (які він вміє, коли сумно, знайти собі штук 10, щоб на декілька місяців вичтачило чим займатись). На закохану в нього дівчину дивиться так само, як і на всіх інших - нічим її він інших не відокремлює.
І найголовніше: Коли закохується він сам! - Практично весь час займається важливими на його погляд справами... на дівчат дивиться як на прикрасу світу (не порівнює зі своєю коханою, просто радий тому, що вони є), хоча в закоханому стані майже перестає помічати інших. Романтичних пригод собі не шукає. Почувається щасливим просто від думки про те, що існує в світі така чарівна дівчина - дівчина його мрій. Ця дівчина стає Богинею його душі, найяскравішим промінцем для його очей, найсолодшою піснею для вух. Кожну хвилину проведену з нею, серце його сповнене схвильованим тремтінням, всі думки про те, яка вона неймовірна, неповторна, дивовижна, а очі чи за плинкою закоханості в цю неймовірну красу... На цьому прояви його закоханості майже і закінчуються, бо крім внутрішніх переживань він мало що видає в зовнішній світ. Звісно, намагається не втратити жодної можливості зробити комплімент (як змога більше), побажати щось приємне, запропонувати якусь допомогу чи підтримку. Але все це тільки за умови, що цим він її не потривожить, не відволіче від її справ, чи просто думок. На близкість не претендує, ні на чому не наполягає, нічого не просить....
Ось цікава думка читачів мого блогу - чи взагалі можуть у такої людини бути нормальні стосунки з дівчиною, сповнені взаємністю?
Ну і взагалі коментари, що ви думаєте про таку людину. Дякую всім за допомогу і участь!
Приємного вам відпочинку та святкового березневого настрою! Цілунки дівчатам, рукотиск хлопцям!