Цікавинки про свято закоханих

•    Символами свята закоханих стали голуби, що воркочуть, і серця, пронизані стрілою Амура. 

•    До 14 лютого випускаєтьсябезліч вітальних листівок-валентинок, як прості так і витвори мистецтва. А застарих часів були навіть листівки, прикрашені золотом і мереживами.

 •    Італійці вважають своїмобов'язком дарувати в цей день улюбленим солодощі. Цей день так і називається в Італії – солодкий день. 

•    Галантні французи першимиввели в себе любовні послання – чотиривірш. 

•    Фіни відзначають 14 лютогоДень любові, дарують один одному подарунки у формі серця. У цей день роблятьсяподарунки мамам, тому що жіночого дня, подібного до 8 Березня, у Фінляндіїнемає. 

•    У Японії проводять конкурс нанайгучніше любовне послання. Юнаки й дівчата піднімаються на сцену і по черзі кричать щосили - усе, що хочуть, - своємуулюбленому. Переможець одержує приз. 

•    Англійці посилають любовніпослання своїм тваринам, особливо собакам іконям. 

•    В Америці у ці дні продається108 мільйонів троянд, переважно червоних, а на цукерки в ці дні витрачають 692мільйона доларів! 

•    Сердечка до свята можна шити,ліпити, малювати, в'язати й навіть пекти.

•    Матеріал для виготовленнясердечок різноманітний: бісер, корали, пір'я, сухі квіти, шматочки тканини,хутро, тощо... 

•    Значна частина «валентинок»анонімна й без зворотної адреси, написана лівою рукою, що надає посланнютаємничість. Зате після свята додається робота приватним детективам: вониодержують досить багато замовлень по встановленню особистості відправників«валентинок».    Символами свята закоханих стали голуби, що воркочуть, і серця, пронизані стрілою Амура. 

•    До 14 лютого випускаєтьсябезліч вітальних листівок-валентинок, як прості так і витвори мистецтва. А застарих часів були навіть листівки, прикрашені золотом і мереживами. 

•    Італійці вважають своїмобов'язком дарувати в цей день улюбленим солодощі. Цей день так і називається в Італії – солодкий день. 

•    Галантні французи першимиввели в себе любовні послання – чотиривірш. 

•    Фіни відзначають 14 лютогоДень любові, дарують один одному подарунки у формі серця. У цей день роблятьсяподарунки мамам, тому що жіночого дня, подібного до 8 Березня, у Фінляндіїнемає. 

•    У Японії проводять конкурс нанайгучніше любовне послання. Юнаки й дівчата піднімаються на сцену і по черзі кричать щосили - усе, що хочуть, - своємуулюбленому. Переможець одержує приз. 

•    Англійці посилають любовніпослання своїм тваринам, особливо собакам іконям. 

•    В Америці у ці дні продається108 мільйонів троянд, переважно червоних, а на цукерки в ці дні витрачають 692мільйона доларів! 

•    Сердечка до свята можна шити,ліпити, малювати, в'язати й навіть пекти. 

•    Матеріал для виготовленнясердечок різноманітний: бісер, корали, пір'я, сухі квіти, шматочки тканини,хутро, тощо... 

•    Значна частина «валентинок»анонімна й без зворотної адреси, написана лівою рукою, що надає посланнютаємничість. Зате після свята додається робота приватним детективам: вониодержують досить багато замовлень по встановленню особистості відправників«валентинок

Ідея цієї розповіді в мене виникла давно. Хотів спочатку написати цілий роман, про те я вже маю одну книгу яку почав писати і закинув, тому вирішив її викласти тут. Думаю три замітки мені вистачить для цієї історії. А історія ця про одного хлопця, іваліда з дитячим церебральним паралічем. Ну, анотацій я писати не вмію просто пам,ятайте що, головний герой інвалід!

Перша частина тут

Після інституту вирішив закинути ті амурські справи, через які я стільки настраждався і почати втілювати свою мрію! Автомобіль! Перше що я зробив - записався в тренажерний зал. Жорсткий режим тренировок і правильна дієта давав свій результат, я ставав сильнішим! Через півтора місяці на тілі вже почав зявлятися "рельєф" з м,язів! З пенсії по інвалідності та з зарплати від роботи, я нашкріб на свій перший автомобіль. Я придбав десятирічного Фольксваген Гольф. Декілька місяців їздив без прав, та згодом нзвазаючи на всі неприємності, перепони, та ДАІ я все ж отримав права! Коли вже почував себе впевнено за кермом, почав брати участь в вуличних гонках та аматорському ралі. Мої гонки знімали на відео і викладували на Ютюб, таким чином мене помітив сам Євген Червоненко і взяв під свою опіку! Я став досить відомим в області. Від дівчат не було відбою! Проблема сексу пропала, про те справжніх почуттів не докого не відчував.
Так сталося що в моє авто потрапила Юля, моє перше кохання. Вона намагалась зі мною фліртувати, "строила глазки" і так далі. Раптом в мене виникла думка "А чи не помститися мені їй за те що вона причинила мені в дитинстві?". Ну і завертілось! Спочатку дозволив їй себе звабити, потім я мав її в себе закохати! Квіти, кіно, романтичні поїздки, швидкість, моє авто та популярність зробили своє діло, день весілля був назначений! Загс, довгий білий лімузин, гості, квіти, хтось щось говорить за обручкі, вона з шикарною зачіскою і просто неземною весільною сукнею яка облягає її шикарне тіло і я, високий брюнет з широкими плечима та в дорогому костюмі. І ось вона, та мить коли питають чи згодні, після її відповіді, коли настала моя черга відповідати...
Я тримаючи її руки дивився в її очі, в яких було видно що вона до нестями в мене закохана, я згадував дитинство. Як вперше її побачив, як намагався добитися її уваги, як з мене глузували друзі після всіх моїх невдач. І ось вона тут, в весільній сукні, згодна зі мною хоч на край світу! Я відпускаю її руки, набираю повні легені повітря і на весь зал, щоб всі почули, кажу "Ні!" Жвавим крокаом виходжу з приміщення, сідаю в своє авто і їду геть!
На другий день Юля потрапила в лікарню, вона порізала собі вени, добре що її вчасно знайшли!

Далі буде...

Ідея цієї розповіді в мене виникла давно. Хотів спочатку написати цілий роман, про те я вже маю одну книгу яку почав писати і закинув, тому вирішив її викласти тут. Думаю три замітки мені вистачить для цієї історії. А історія ця про одного хлопця, іваліда з дитячим церебральним паралічем. Ну, анотацій я писати не вмію просто пам,ятайте що, головний герой інвалід!

Вони сиділи в двох на березі Світязя, міцно обійнявшись вони спостерігали за заходом сонця.
- Я погана людина! - сказав він, дивлячись в її ніжні чорні очі.
- Не говори так! Ти найкращий! - спробувала заперечити вона.
- Зараз я тобі все розповім...
Коли мені було 8 років, я в перше закохався! Закохався я в сусідку, на рік за мене меншу. Про те нічого доброго з цього не вийшло, я їй не подобався, вона мене ігнорувала. Всі мої спроби добитися її уваги закінчувавлися невдачами, стало навіть ще гірше, вона перестала зі мною спілкуватися! Її звали Юля.
Потім була школа, штарші класи і все таке. В кінці 8-го класу я закохався в дівчину з протилежного класу, це було на останній дискотеці перед літніми канікулами. Ну літом я забув про неї, а от з 1-го вересня 9-го класу, я пішов в наступ! Виявилось  що я можу писати вірші! І поїхало! Квіти, вірші, записки, якісь причини щоб зайти в її клас (хотів навіть перевестись), пісні на дискотеках в її честь! Але нічого не приносило результату. Так тривало аж до випускного. Потім хто куди, всі розїхались. Вона зі своєю золотою медалю поступила аж на другий рік після випуского, в той же рік вона вийшла заміж і народила дівчинку. Її звали Оля.
Далі був інститут. В кінці 2-го курсу, їдучи в маршутці на пари, я помітив дуже незвичайну і красиву дівчину, на моє велике здивування і радість - вона доїхала до самого інституту! Згодом там я з нею і познайомився. Десь на 5-ий день знайомства я розповів їй про свої почуття до неї. Реакція була вже до болі мені знайомою, відповідь "Ні". Після того вона нвіть вітатися перестала! Звичайно, я робив спроби налагодити з нею спілкування, про те все було марно. Тоді я спробував її забути, але не зміг! Так і мучився до кінця навчання в інституті.

Далі буде...

Прощання із любов’ю

Чи довго триватиме? Спустошена розлукою Продовжую кохати. Те що в серці моєму Тобі не пізнати. У самотній ночі Таке вперше зі мною: в сльозах засинати... Ти не віриш в любов У сили її цілющі Ти не віриш собі -

І тебе переслідує жаль невмирущий

А моя біда - я вірю в тебе.

І все краще, що є в мені  несу без оглядки тільки тобі.

Сьогодні, на зупинці маршрутного таксі, побачив таку картину: стоять хлопець з букетом червоних троянд, і дівчина, уся така ображена, губки надула, ніхто їй не потрібен(парочка). Певно посварилися. Ну, хлопець намагається якось наладити стосунки, посміхається їй, намагається поговорити. А вона просто його ігнорить, мовчить. Ну він і так і сяк, а вона в ніяку. Пацан, мабуть , подумав: "а якого, вибачте, хрена я тут буду перед тобою дурака валять?" Взяв цей букет та з розмаху кинув його в урну для сміття і пішов геть. А дівчина сіла в маршрутку і поїхала...
Висновой: які дурнуваті люди!
Невже не можна просто сісти десь і поговорити? Якщо виник якийсь конфлікт, то візьміть і поговоріть один з одним. Якщо ви запідозрили його(її) в зраді, то поговоріть про це!!! Не тікайте від проблем...
Бережіть кохання...

Я не печалитимусь тим, що ти далеко,

Не перейматимусь тривалістю розлуки;

Не захлинатимусь плачем та від розпуки

Не простягатиму в благанні ніжні руки

Так, ніби крила розправля  лелека.

 

Мене не цілуватимеш щоранку,

Твоє з Моїм не стануть Нашим спільним.

Не називатимеш мене ані Коханка,

Ані Дружина - бодай, подумки, невільно…

Не заспіваю немовляті колисанку,

 

Малеча не ходитиме до школи,

Домівку сміх не звеселить дитячий;

 «Батьки мої» - не називатиме ніколи

Нас…

 Не народиться бо…

                                               Січень плаче

Дощем. В жалобі він…за мріями неначе…

26 січня 2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Я для тебе створити хочу пісню кохання... Будем,  мила... з тобою її ми співати. Звуки пісні б летіли лісами... полями. К добрим людям ті звуки змогли завітати. Щоби щастя усі нам з тобою бажали, Щоби небо без краю, щоби Доля безхмарна... Щоб усе те було... у тій пісні кохання. І щоб губи дівочі... злилися з моїми, Щоби зерна кохання пустили коріння... Щоб Любов наша, мила, з тобою  розквітла... Я здіймаюся вітром у січневе повітря... Я до милої стрімко лечу буревієм, Щоби знову вона стала трошки щаслива. Може тОді не буде і постіль холодна, Як вона приголубить мене... а там хто зна.

Люблю тебе падлюку
Люблю тебе зануду
Люблю й злюку
Люблю сьогодні.
А чи надалі любити буду?

Очі твої ... наче прірва... безодня... Я в них дивився учора ... сьогодні. Серце не може моє ... їх забути... В них і чарівність... й жіноча могутність. Я потерпаю мов би від болю, Так не жадав я кохання ніколи, Так не бажав я тепла та любові... Знов потерпаю... бо крига навколо. Маю надію, що крига розтане, Лише до мене приїде кохана. Душу врятує... та серце зігріє... Бо про кохану...  я тільки і мрію. Губи гарячі любов'ю напоять, Очі побачу щасливої долі. Знов у  житті нашім вир забурляє.. Щастя тоді є, коли є Кохання.

Чари ночі (три голоси)(Сміються, плачуть солов'ї)Романс

Слова: Олександр Олесь Музика: В. Безкоровайний Обробка слів, переклад: Обробка мелодії: Василь Триліс Виконують: Рідна пісня Дмитро Гнатюк Андрій Селезньов  (альбом "Повертайся до коріння") Ніна Матвієнко  (альбом "Найкраще") Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там — Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся, І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! - життя єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чого ж стоїш без руху ти, Коли весь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості, На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі..." ........................... Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде."