хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «любовна лірика»

Блакитний лиман



У час, коли світом керує зима,
Все кригою вкрито, і навіть вуста
Забули про дотик, з’явилась вона…
З’явилась зненацька, неначе не звідки.

Примарилось літо, блакитний лиман,
Єдину її я лиш там розпізнав,
І впевнений я – не відався я снам.
Було це по справжньому реалістично.

Мій сум, що на серці, розвіявся в мить -
Спасінням було для мене ведіння.
До нього торкався, міг з ним говорить,
Бо досі ще в щире кохання я вірив.

Та зустріч, що сталась у шепоті хвиль,
Той погляд, як сонце, стрічка в волоссі…
Мені бракувало лише білих крил,
Мені, хто вважає здійсненними мрії...

Нас пестило море, теплим був вітер,
І танула плоть в поцілунках отих…
Сліди на піску склали магію літер,
Священних, та змитих водою, «Люблю».


09.02.18


© Copyright: Віталій Тугай, 2018
-----------------------------------------------------------------------
мій авторский сайт 
"Камін для душі": 
               http://lesovihok.avtor.me

І.уа

Тасуєм  карти
в  віртуалі
Сайту

і  в  покер
Долі  граємо
ми   тут

Хтось -  для
розваги
хтось  -
для  жарту


кидає  інтернетовський
Амур



Емоції.

Коли  ми
воюєм  з  своїми
"млинами"

Кіхотно

Губимось  в  мареві
Шукаючи   Пломінь
Оголеним  Серцем
Немов  -  те  Спасіння





Кохання по смартфону

Натискаючи  в  смартфоні
на  профіль -
пальцем  -  в  серце

І  прохолодную  цікавість
(вона  ж  у  жар  переросте? )
Проте  - пусте   

Проходиш  мимо
Іскри -  нема

ковзання  пальцем
в  пошуку  тепла
його  нема


Бездушне  шкло

Ховає  серце .





Кохання

Знеболення  для Серця
ти  не  маєш
чому   питаєш
і  турбує  Образ ?

дзенькіт  Слів
яких
ні ти  , ніхто   не чує

як того
шкла  що  під
ногами -


Байдужа , Гордо
Обійдеш

і  знехотя
комусь  то 
скажеж  -
То  лише  Жарт


***

Місто втомлене марило тишею,

У якій чутно гомін хмариночок,

І дзижчання бджоли, понад вишнею,

І плітки вечорових росиночок.

 

Пахкотіли бузковими чарами

Поцілунки, сп’янілі чеканнями.

Парки тихо співали гітарами

І думки лоскотали зізнаннями.

 

Небо в колір сердець малювали вмить

Під сплетіннями зір ніжні погляди,

Задививсь як рука у руці тремтить

Вітерець і поринув у спогади.

 

Ароматами дихала пряними

Ніч – шалених бажань винуватиця...

Як же солодко поруч з коханими

Засинати і вдвох прокидатися…

так дивляться, коли уже не люблять...

 Так дивляться, коли уже не люблять,
Лиш поглядом німим ковзають злегка.
І очі голубі вже не голублять,
Замість полону настає полегкість.

Не прилітають лебедями мрії,
Тьмяніє почуттів крихкий папірус.
Так дивляться, коли вже відболіли,
Коли здолали нездоланний вірус.



Великі древні народи 卍 Зникнувші цивілізації 卐 Таємниці історії - Сторінка 37 - Форум міста Лохвиця

Твої слова

Твої слова - мелодії дощу,
У них покоїться надія.
Я смуток свій на волю відпущу,
Прочахле серце відігрію.

Твої слова - це плетиво із див,
Палаюча огненна ватра.
Ти у мені вчорашню розбудив -
І я повірила у "завтра".

Твої слова... Їх чую знов і знов.
Яке солодке те "кохаю"...
Пірнаю з головою у любов -
Чи ж випливу, чи ні - не знаю)



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
предыдущая
следующая