хочу сюда!
 

Alina

30 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «мрії»

Чи може увага до дитини компенсувати нестачу матеріальних благ?

Натрапила на один коментар, де зазначали японську мудрість типу " тратьте на своїх дітей вдвічі менше коштів і приділяйте їм вдвічі більше уваги". На перший погляд доречна порада, адже в сучасному світі батьки часто "балують" своїх дітей різними дорогими іграшками, і цим самим ніби відкуповуються від них, в замін проводять увесь час на роботі заробляючи на ці ж подарунки, часто батьки змужені виїздити за кордон і діти не бачать їх по кілька місяців... чи виправдано це, адже їм так бракує уваги?
Та з іншого боку, є сім' ї в яких батьки тривалий час не працюють, проводять багато часу з дітьми, та чи щасливі вони? Чи щаслива дитина, коли бачить, що у більшості однолітків є якісь певні речі, а у них немає? Чи компенсує увага з боку батьків (якісь відверті розмови, сімейні ігри...) відсутність смаколиків навіть на свята?
Звичайно, я описала крайності... та думаю нам варто іноді задумуватись чи дійсно даємо ми своїм дітям те, що їм дійсно потрібно? Для людини цінне те, чого у неї обмаль. Чим довше вона не отримує бажане, тим більше цінує його, коли отримала.
Тому, якщо ви трудогілік, все ж варто хоч іноді викроїти трішки часу, щоб побути з дітьми, нехай це буде рідко, та для них це буде цінно, адже їм так цьог о не вистачає. Ящо вашої уваги вдосталь, а грошей на дитячу мрію не вистачає... можливо ватро трігки зекономити і нехай з часом та здійснити її. Просто іноді, те, що для нас здається лише незначною забаганкою, для когось може бути заповітною мрією.

Кроки до вершини...

На заході сонця, пробираючись крізь щільний туман власних думок, долаючи себе і зігріваючись теплом власного серця, я підіймаюсь на саму вершину цього дня... Це моя висота, мій день, моя вершина!..
Але завтра нове сходження і розпочнеться воно зі світанку моїх нових можливостей... Можливо, завтра буде вищє, ніж учора...

Дихай!

Дихай, дихай! Знаю, важко.
Від суму на душі всім тяжко.
Але не варто помирать.

Тягар усі ми колись носим.
Та Бога помогти в чомсь просим.
При цьому важко засинать.

Та варто щось собі придумать.
Проблемку вирішити й вздумать,
Що варто завжди мрію мать.

Тож дихай, дихай! Хоч і важко.
Сумують всі і спати тяжко.
А мрії можуть про нас дбать.

Маленька Олеся Гмирь: «Я буду бізнес-вумен»

-          - Привіт, Олесю! Яка в тебе гарна зачіска. Хто заплітав коси?

-          - Це мама моя заплітала.

-          - Яка молодець мама. А скільки ж тобі років зараз?

-          - Цілих 9 вже!

-          - Нічого собі! То ти вже напевно все на світі знаєш?

-          - Так, я найрозумніша в класі.

-          - А що ж ти за останній час нового дізналася?

-          - Нещодавно я дізналася, що Дід Мороз – це мої батьки. Засмутилася, так довго плакала..

-         -  А хіба Діда Мороза не існує?!

-         -  Він-то існує, просто живе у Лапландії, а грошеняток для бензину немає..

-          - Чому ти так думаєш?

-          - Бо він діткам подарунки купляє, нічого не залишається.

-          - Ну, давай не будемо про сумне. Краще розкажи, що сьогодні тебе змусило радіти або сміятися?

-          - Ну.. мама сьогодні забрала з групи продовженого дня, ми пішли кататися на гойдалках, на батути.

-          - Ого! А як в тебе справи у школі? Що хорошого і поганого сьогодні відбулося?

-          - Ми сьогодні малювали космічний корабель, мене похвалили.

-         -  А щось не дуже хороше відбулося?

-          - Та цей корабель..  малюнок.. Саша взяв і порвав..

-          - Та ти що! А він не намалював?

-          - Ні, в нього не вийшло. Йому поставили «одиницю».

-          - А ти часто допомагаєш у навчанні однокласникам? Ти ж розумниця!

-          - Буває іноді, але зі мною мало хто товаришує..

-          - А з ким із дітей тобі хотілося б погратися?

-          - Із Василиною. У неї дуже гарні ляльки. Ми б їх розчісували, нафарбовували, плаття шили.

-          - То ти хочеш може стати модельєром?

-          - Ні, я буду бізнес-вумен.

-          - А чим конкретно будеш займатися?

-          - Буду продавати листя з дерев.

-          - А чому саме це?

-          - Бо його дуже багато, воно нікому не потрібне. Бери скільки влізе.

-          - А хто ж тоді буде його купувати, якщо нікому не потрібне?

-          - Так ніхто ж не розуміє, що це гроші! Я буду казати іншим, що це справжні гроші.

-          - Непогана ідея – купувати гроші за гроші! Олесю, а яке найдивніше слово тобі довелося почути?

-         -  Вчителька сказала «телепень».

-          - А ти знаєш, хто це такий?

-          - Тс-с-с-с..

-          - А якщо б у клас залетів космічний корабель, який ти намалювала, і прибульці запитали тебе, кого можна їм забрати з собою, чиє імя ти б назвала?

-          - Сашу, щоб більше моїх малюнків не рвав!

-          - Ось, яка ти! Щасти тобі у навчанні, Олесю. Бувай.

-          - Дякую, бувай! 

Сипле, сипле, сипле сніг…


Сипле, сипле сніг, кружляє…
Мою душу загортає 
В білу-білу пелену,
Ткану з туги-полину…

Сипле в душу він гарячу
І вночі я тихо плачу…
Ну, кого ж іще просити
Пломінь-біль мій загасити…

Ох, якби сніжинки білі
Спогади зігріли милі!..
Не, лягав на серце сум
Відчайдушних моїх дум…

Нічні мрії

Квітки пелюстки в долоні -
невагомим шовком казки.
Ніч зі смаком сліз солоних -
це від щастя. Твої ласки
як тихенький теплий вітер
огортають обережно...
В іншому існую світі,
де кохають так безмежно.

Кожне йобнуте на голову левеня думае,- що воно Офіцер. Це не так

Кожне йобнуте на голову левеня мнить собі, - що воно - Офіцер. Це - Факт.
що воно може бути завтра - Директором ще й...
Ага...
помрій.
.
Це - помилка. 

Офіцер - це не те, що ти думаеш. Офіцери недаром з'явилися у Суспільстві. 

і ти - ніяк не офіцер. 
І НІКОЛИ Й НЕ БУДЕШ. НЕ ЗДАТЕН. 
.
а левеня гординя захльостуе...воно мелеть все що хоче, вважаючи себе - рівним ( і навіть вищим) інших....
.
і що воно може на рівних спілкуватись з офіцерами...)))
.
.
.

я -не офіцер, щоби було ясно. Але смішать ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ дурість деяких самовпевнених, які вважають, що всі Люди - рівні. І Офіцер - йому рівня......)))
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая