хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «україна»

Чергова 21-а річниця проголошення Державного Суверенітету Україн

Чергова 21-а річниця проголошення Державного Суверенітету України

Сьогодні 16 липня відзначаємо 21 річницю проголошення Державного суверенітету України в межах СРСР. На той час 1990 року це не стало для нашого суспільства надто визначною подією, тому що аналогічні заяви про державний суверенітет зробили майже усі республіки СРСР, а до того ж Україна числилась на той час проголошеної КПРС "Горбачовської перебудови" на весь союз як "оазою застою" під владною рукою першого секретаря компартії України Володимира Щербицького.
Однозначно що ніхто ні у нас, ні в світі не очікував такого масштабного обвалу економіки і розвалу СРСР, через що всі працювали над процесом, що зараз мав би назву "реструктуризації"  тоталітарного за будовою держапарату і домінанти компартійного чинника в його структурі. Бо то було дивне утворення, коли існувало два паралельних державних апарати, один з яких мав статус "де юре" на керунок державою як структура Рад і їх виконкомів він низу до гори, а поряд існувала структура КПРС він нижніх ланок парторганізацій до районних, обласних, республіканських і аж ЦеКа, де власне і перебувала реальна влада "де факто".
Проблема перебудови Горбачова була в тому, що нормальна за наміром ідея: передати реальну владу від компартії в руки Рад - не набрала потрібної динаміки та підтримки. Однозначно тепер зрозуміло, що реформатор з Горбачова вийшов поганий, а його єдиною найголовнішою заслугою є те, що він свідомо провів надшвидкий вивід радянських військ з-за кордону як з Афгану, так і країн Східної Європи, а друга велика заслуга Горбачова відбулась вже поза його бажанням: він спричинив до мирного розвалу СРСР на окремі держави. За це варто бути вдячним Горбачову всім нам, навіть при всіх інших негативах з його боку. Однозначно мирне звільнення країн від окупації радянськими військами і мирний розвал СРСР - це є заслуга, тому що приклад Югославії показує, як ті самі процеси мають інші етапи і криваві наслідки, а в масштабах СРСР це б набуло масштабів світової катастрофи, тому що ядерна зброя була і то нарізно!
Час летить і ми вже давно позабували тодішні реалії і фекалії, що і добре! В мене зберігся значний архів преси з того часу, але не буду займатись його аналізом - надто складне завдання, а простіше відтворити себе у тодішньому форматі.
Безперечно на той час я не міг собі навіть уявити Україну - незалежною державою. І в тому нема нічого дивного, якщо до нас приїжджали президент США Буш-старший і прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Теччер, щоб умовляти не виходити с СРСР - ці світові лідери не бачили України суверенною державою, то що вже казати про нас, простих смертних, що виросли в "імперії зла" і "тюрмі народів" тоталітарному СРСР...
Однозначно я був проти розвалу СРСР! Для мене було безглуздим руйнувати те, що вже збудовано такими титанічними зусиллями народу, включно з єдиною грошовою одиницею та масштабною економічною спеціалізацією регіонів, глобальністю економічних зв'язків і обов'язків тощо. Тим більше була гарна аналогія правильної взаємодії такого державного утворення як США, і до подібної структури Об'єднаної Європи йшлося поряд з нами - чи міг я мислити іншими категоріями? Ні. Просто я був наївним мрійником і не міг розрізнити примусове тоталітарне єднання з добровільним на взаємовигоді і взаємоповазі.
Зараз я можу чітко стверджувати, що головною причиною розвалу СРСР попри всі економічні фактори було і є те суб'єктивне явище, яке образно можна охарактеризувати як "імперський великодержавний снобізм великоросов, а особливо - москалів" Не буду вдаватись в деталі термінологічних роз'яснень, але я кажу про "великоросів" як сукупність людей з різних етносів, що денаціоналізувались у формацію "радянський народ" і розмовляючи виключно російською ототожнювали себе з російським народом і його культурою, хоча навіть фізіологічно на є такими. Просто розсіяні по цілому Союзу ці люди яко "русскиє" були носіями великоруського імперського снобізму, але безперечними лідерами цього снобізму і зневаги до інших було у москалів: мешканців цілої Московської області - цього мегаполісу мега-економічного і мега-політичного центру влади в СРСР.
Пригадую щодо цього цікавий епізод, коли хлопчина дійсно за всіма фізичними і мовними параметрами росіянин з-за Уралу почувши наші анекдоти стосовно москалів відреагував специфічно на своє розуміння теми і сказав наступне: "А у нас тоже москвичей очень не любят".
Не претендую на визнання абсолютності мого висновку, проте я був і є переконаний у першопричині розвалу СРСР лежить суто суб'єктивний фактор "імперського шовінізму", як і в сучасній нам Україні фактори суб'єктивні заважають нам жити і будувати нормальну державу значно більше за всі об'єктивні фактори, про що і хочу далі поговорити у своїх наступних нарисах.
Наразі нагадую про подію 21-річної давності, щоб попередити про наближення події важливішої - 20-ліття  проголошення Дня Незалежності України. Вважаю, що варто обговорити цей етап в ретроспекції всім бажаючим, до чого і запрошую.

Богдан Гордасевич
м. Львів-Рясне   
 

88%, 21 голос

4%, 1 голос

8%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Россияне в список внешних угроз включили и Украину, - опрос

Фонд "Общественное мнение" обнародовал результаты соцопроса, в ходе
которого россияне определили страны, на их взгляд, представляющие для
России угрозу.
Самым главным врагом россияне по-прежнему считают Америку. США заняли
первое место с 26% голосов. На втором месте в списке внешних угроз
оказался Китай, которого посчитали геополитическим соперником 13%
россиян. Замыкает тройку Грузия - 5% опрошенных. Четвертое место с 3%
досталось Японии. А на пятое место попала Беларусь: страной-врагом ее
обозначили 2% респондентов.
Представители фонда отмечают, что в списке, хоть и не в пятерке, в этом
году появилась и Украина. Зато, по их словам, тех, кто среди внешних
врагов называл Чечню, за эти годы стало значительно меньше. В 2000 году
топ-5 стран-врагов составили США (21%), Афганистан (13%), Китай (8%),
Иран (4%) и Ирак (4%).
Треть россиян хотела бы видеть Украину под контролем России - опрос.

Французький історик: міфи нерідко створюють фальшиві патріоти.

Люди, які сформувалися за радянської влади, живуть уявленнями, які в ті часи були вкорінені в їхню свідомість, і нічого нового знати не бажають, не хочуть мислити самостійно. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Тижню заявив французький історик, фахівець з історії України і Польщі Даніель Бовуа.

«Міфи нерідко створюють фальшиві патріоти. Ось, наприклад, козацтво. Це поняття XVII століття, що сьогодні цілковито віджило своє. Можна і треба пишатися ним, його історією, але абсолютно безглуздо переносити в сучасне життя. Воно має право на існування лише на рівні фольклору, театру або модної нині реставрації історичних битв. Це забавно для свят. Ми теж маємо своїх лицарів і королів на різних урочистостях, але якщо їх переносити на сучасний ґрунт, то це не життєздатне. Одна справа знати й поважати свою історію, інша – використовувати її як інструмент лжепатріотизму», – стверджує він.

За його словами, кожна країна повинна мати власні міфи.

«Є ще низка аспектів існування міфів у сучасному житті. Приміром, два протилежні погляди на Івана Мазепу. Для українців він герой, для Росії – зрадник. Нічого страшного в цьому немає, не потрібно узгоджувати два згадані вище міфи, нехай у кожного народу буде свій. Головне, щоб він не нав’язувався сусідові. Погано, коли в Україні починає переважати російська міфологія. Як француз я не можу нікому нічого радити, але думаю, що це ваше право вибирати, кого вважати своїм героєм, а кого ні. Навіть незважаючи на обурення росіян, як у випадку з присудженням звання Героя України Степанові Бандері або з проектом спорудження пам’ятника Іванові Мазепі в Полтаві. У таких моментах мають бути задіяні якісь політичні політеси: спритність і чуття конкретних політиків, вміння зважувати всі pro et contra. Що ж, коли ми зводимо пам’ятники Наполеонові, у Великій Британії ставляться до цього, м’яко кажучи, іронічно. Від себе ж скажу, що, поза сумнівом, Мазепа – це ваш герой. Тож пам’ятник йому – чому ні?» – зазначив Бовуа.

Щодо радянських міфів,то історик вважає, що люди, котрі жили за тодішньої влади, живуть нав’язаними їм уявленнями.

«Люди, які сформувалися за тодішньої влади, живуть уявленнями, які в ті часи були вкорінені в їхню свідомість, і нічого нового знати не бажають, не хочуть мислити самостійно. Вони повторюють радянські міфи і далі тримаються за минуле. Мабуть, досі не вірять, що Сталін хотів знищити український народ. Рівень історичних знань на всьому пострадянському терені дуже низький. І якщо в старих демократичних державах це не критично, то в молодих, якою є Україна, дуже погано, бо може призвести до роз’єднаності суспільства. Я б сказав, що у вас драматично слабкий рівень історичних знань», - додав він.

Тиждень

Починати діяти потрібно вже

Почув від цікавою людини цікаву думку: даремно ми не дали перемогти Януковичу у 2004. Цікаво було б почути огрунтування такого погляду у минуле, тому що я більше дотримуюсь погляду: добре так, як є, хоча хотілось би кращого. Тобто в загальному плані динаміка розвитку суспільства в Україні як поступ від "зони і її зеків" до громадського співжиття вільних людей - мене влаштовує, особливо у порівнянні з країнами-братами по нещастю перебування в СРСР.
В котре переконуюсь, що живе безпосереднє спілкування значно продуктивніше і динамічніше за спілкування в Неті, але водночас воно чисто енергетичне і мало що лишає фіксованого. До того ж спроба фіксувати розмову навіть пост-фактум виглядало б як суцільний сумбур фраз і думок. Описати важко, а не записати означає знищити, бо найперше правило журналістики звучить так: якщо відбулась подія, але про неї ніхто не дізнався - значить події не було.
Найголовнішим в цій ознайомчій зустрічі було те, що дві діаметрально протилежні за своєю генезою, а саме: літератор-демагог та інженер-прагматик, - і знайшли повне порозуміння в головних позиціях сучасного державницького стану в Україні:
1. Двадцять років українське суспільство зріло-визрівало і зараз настає слушна година для... Для всього, тож від нас простих-непростих громадян України тепер залежить, чи ці зміни будуть позитивні чи деструктивні щодо процесу створення громадянського правового і справедливого суспільства в Україні.
2. Ринкова економіка в Україні називається "тіньовою економікою", яка і є головною потугою в майбутньому, а головним завданням є збільшення максимально отої тіньової економіки, щоб можна було без шкоди для держави і людей знищити нікому не потрібну деградовану надбудову державної економіки разом з її анти-анти-анти... державним бюрократичним апаратом.
3. Максимально спрямовувати зусилля на соціальне примирення різних верств в Україні, а не на конфронтацію. І багаті, і бідні, і середні, і службовці, і приватні бізнесмени,і навіть депутати - це все наші люди, громадяни України, а тому нам краще домовлятись про умови нормального співжиття, аніж вишукувати гарної ворожнечі. Зміст простий: багаті не повинні платити за бідних, чим нас постійно спокушають, а багаті повинні допомагати бідним перестати бути бідними! Звичайно що при цьому багаті вже не будуть такими аж багатими, але вони залишаться живими, що, погодьтесь, вартує часткових жертв.

Це основні напрямки, а узагальненим було рішення робити регулярно подібні зустрічі зацікавлених людей для обміну думок і вироблення чітких постулатів та керунків щодо співдії на майбутнє.
Як літератор, я б обіграв зміст нашої розмови таким чином: був час, коли Слово і було Ділом, але вже надійшов час, коли Слово є початком Діла, щоб по часі Слово постало за результатом Діла.
В Україні вже є багато людей, які беруться до діла самотужки на всласний розсуд і їх вже не зупинити, що і добре. Просто варто скоординувати наші зусилля, щоб не плутати справи одне одному. Так я думаю, тому вважаю за потрібне робити подібні до нашої зустрічі-наради в доброму товарствві добрих людей задля доброї справи.


Богдан Гордасевич
Львів-Рясне

На рецепт для отримання інсуліну треба поставити… п’ять печаток

Для отримання інсуліну кожному хворому щоразу треба пройти через пекло, - стверджує помічник-консультант народного депутата України Олеся Донія, активіст ВГО Альянс «Майдан» Тарас Токар.

У вівторок, 12 липня, Тарас Токар перебуваючи в одній поліклінік Полтави став свідком жахливої ситуації. До одного з лікарів була велика черга пацієнтів. Через цю чергу намагався прорватися чоловік, щоб пройти позачергово для отримання рецепту на інсулін. Одна жіночка намагалася перешкодити цьому хворому потрапити до лікаря, бо якраз підходила її черга. Цього чоловіка охопила паніка. Він почав кричати і просити жіночку пропустити його, бо виявляється отримання рецепту на інсулін замало, щоб отримати сам інсулін.

Зі слів хворого, на отриманий рецепт треба поставити… п’ять печаток різних лікарів на чолі з завідуючим поліклінікою. А для цього, звісно, треба особисто обійти всіх цих п’ять лікарів. І так щоразу.

Тарас Токар не повірив цьому хворому, думаючи, що той перебільшує, щоб обійти чергу на прийом до лікаря. Але активіст «Майдану» вирішив перевірити цю інформацію, підійшовши у цій же поліклініці до знайомого лікаря. Лікар підтвердив все те, що казав той чоловік, і пояснив, що не так давно вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я, в якому зроблені ці нововведення «з метою підвищення контролю» за обігом інсуліну. До виходу цього наказу було достатньо одного рецепту з печаткою того лікаря, який виписує цей рецепт.

Т.Токар має намір звернутися до групи народних депутатів України з пропозицією розібратися з такими «нововведеннями» Міністерства охорони здоров’я і ввести в них корективи, щоб полегшити хворим процедуру отримання рецептів.

"Майдан".

Білгород - Дністровський, церкви

В продовження теми про Аккерманську фортецю, хочу показати це дуже цікаві пам*ятки Білгород – Дністровського.

Вірменська церква

 

Грецька церков Іоанна Предтечі 15 ст.

Цілюще чудотворне джерело

Свято - Вознесенксий собор

Білгород-Дністровський, доповнення

Аккерманська фортеця

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця). Історико-архітектурний пам'ятник XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра (Тіра заснована в VI ст. до н.е. і була спочатку порівняно невеликим поселенням землеробів.).

З трьох боків оточена ровом шириною до14 метрів і глибиною більше 20 метрів, з півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін понад 2 км. Висота стін і башт до 15 метрів, товщина до 5 метрів. З 34 башт, збереглося тільки 26, збереглася і цитадель.

Дивитись фото і звіт далі ;)

Кіно як дзеркало нації.

  Уже 20 років поспіль триває геноцид українського кіно. Спочатку прокат занапастили дешеві американські бойовики зі Сталлоне, Ван Даммом, Шварценеґґером. Згодом, ближче до сьогоднішніх днів, подешевшало російське кіно, серіали, в основі яких – зомбування та русифікація.  Натомість талановиті українські митці змушені бути «заробітчанами» на виробництві того-таки російського «мила». А про те, що в Україні справді талановиті митці, свідчить такий

цікавий факт: Україна має вже дві «Пальмові гілки» Каннського фестивалю за найкращій короткометражний фільм, а СРСР та нинішня Росія мають лише по одній, та й до того ж не за фільми, а за анімацію.

Святим обов’язком будь-якої держави є підтримка своїх талантів. Прикро, але факт – наша держава не лише не створює правових та економічних умов для розвитку власного кінематографа, а натомість останнім часом його навіть не фінансує. Проте, хоч як дивно, вкладає кошти в російське. Зокрема, 13,45 млн грн виділено на начебто спільну російсько-українську картину «В суботу». Але якщо поглянути на групу, авторський колектив і виконавців головних ролей, стає зрозумілим, куди пішли гроші – будь-куди, лише не на українське кіно. Якщо уявити, що ці гроші держава виділила б українським кінематографістам, скільки могло б ще з’явитися лауреатів міжнародних фестивалів і який поштовх це дало б розвитку українського кіно, скільки робочих місць забезпечило б.

[ Читати далі ]

Увага всім ! конкурс.

Гасло конкурсу - "НАС багато, МИ різні, але Україна ОДНА!".

Шановні користувачі порталу I.UA!

В цьому році ми будемо святкувати 20 річницю Незалежності 
України.Наша незалежність виборювалася протягом століть кров’ю наших 
предків.Вшановуючи їх пам’ять та відзначаючи таке важливе для нас 
свято,оголошуємо конкурс «Україна-це МИ». Ця акція НЕ являється 
політичною чи агітаційною за будь яку політичну силу, проводиться за 
фінансової підтримки громадського об’єднання «Біла Стріла» та під 
патронатом адміністрації порталу.     Предмет конкурсу-роботи 
користувачів I.UA патріотичного змісту,які заявляють не лише      про 
любов автора до України,а й допомагають пробудити це почуття в 
байдужих.Конкурсні роботи будуть оцінюватися в чотирьох номінаціях:
СВІТЛИНА, ВІДЕОРОЛИК, ВІРШ, ПРОЗА(оповідання,
нарис, замітка).До участі приймаються роботи користувачів сайту 
зареєстрованих не пізніше 1  червня цього року(частковий захист від 
клонів).Від одного користувача може бути прийнято не більше двох робіт у
всіх номінаціях за виключенням номінації «СВІТЛИНА»(не більше 5 
фото).Роботи мають відображати цікаві події цих самостійних 20 років 
очима українців,красу нашої Батьківщини,мудрість та звичаї 
народу,велич історії.Вітається гумор.    

Роботи можна буде розміщувати у відповідно створених для цього каналах:

 1.Світлина-       http://photo.i.ua/channel/1910

2.Вiдеоролик-   http://video.i.ua/channel/991/

               3.Вірш-              http://blog.i.ua/community/3272/           

   4.Проза-            http://blog.i.ua/community/3270

Вимоги до робіт:-
Якісні фото
 (зняті не на мобільний телефон) повинні мати EXIF (службовий 
роздiл, в якому є технiчна iнформацiя про свiтлину), напр.:http://www.imageup.ru/img134/2011-07-05_235304698889.jpg.html.-Вiдеоролик
тривалістю не більше 5 хвилин. Відео має бути авторське. Кліпи з 
логотипами телеканалів, кіностудій, відеостудій тощо до розгляду братися
не будуть. При написанні замітки, оповідання та ін. можна 
використовувати будь яку широковживану в нашій країні мову, але перевага
надається роботам написаним на державній мові України.(детальнішу інформацію можна отримати в конкурсних каналах та співтовариствах в першій головній замітці)

Роботи прийматимуться протягом 21 дня від початку оголошення конкурсу.Стартуватиме захід «Україна-це МИ» 11 липня 2011 р.,фінішуватиме 31 липня 2011 р.  
З 1 по 5 серпня вашу творчість оцінюватиме неупереджене журі(членами 
жюрі є модератори каналів та товариств,які не беруть участь у конкурсі).
По вiдборі 10 робiт в кожнiй номiнацiї в створених каналах та 
спiвтовариствах,вiдбудеться голосування користувачiв порталу з 6 по 22 серпня. Т-топереможців оберуть самі користувачі сайту.      Переможці в кожнiй номiнацii будуть оголошені 23 серпня 2011 р. Головний приз  в кожнiй з номiнацiй складатиме 1000 (одну тисячу) грн.  Крiм
цього, буде також багато заохочувальних призiв. Нагородження переможців
вiдбудеться відразу після уточнення способу передачі призу.

Паспортних даних,ідентифікаційного коду та ін. особистої інформації НЕ ТРЕБА!  Сподiваючись на активнiсть користувачiв порталу, бажаємо перемоги авторам найбiльш 
цiкавих робiт та вiтаємо всiх з наступаючим Cвятом Незалежностi!!!

 

                                                                       З повагою,ініціатори конкурсу «Україна-це МИ»

 ******************************************************************************************************************************************

Реєструйтеся в каналах та співтовариствах, та приймайте участь в конкурсі.....

П.С. Друзі, не забуваємо плюсити та розсилати своїм друзям. Тут на порталі багато талановитого народу, треба щоб якомога більше творчих особистостей себе показало. Нам цікаво, а вам призи за творче вміння, і подяка від користувачів.