Я знаю де існує рай,

Не там, де янголи і хмари,

А де з бандурою Мамай

У божий світ пускає чари.

О ні, він зовсім не чаклун,

Хоча робити вміє чудо,

Володар голосу і струн,

І степовий козацький Будда,

Живого спокою творець,

Та ще й носій такого духу,

Що всемогутній Праотець

Його пісні тихенько слуха.

Все ніби є, а людство знову бідне,

Бо світ уже не тоне в чудесах,

Дощі бурмочуть казочки нуклідні

В сплюндрованих жадобою лісах.

Кар’єрів скрізь накидано стигматів,

І пластиком залита кожна п’ядь.

Кого тепер, мій Божечко, карати?

Кому тепер ковчега будувать?

Зима іде, напевне, пішки,

Ще й зупиняється щомиті,

Гризе цукерки та горішки

І розглядає все на світі.

А потім до самого ранку

Лягає під кущем безсила.

Уже приходила Маланка,

Та снігу так і не зустріла.

Підняла очі вчасно як ніколи,
Підняла... І від тоді вже не сплю,
Розтрощені всі зарікання долі
І я між ними мов німа стою...

Німа, розгублена, позбавлена покою,
В мені той погляд, що малює світ,
Весь божий світ нестримною рукою...
І погляд... - пелюсток політ.

Я хочу бачити ті очі знову й знову,
Ловити погляд, стримане: привіт.
Торкнутися вустами твого слова,
Відчути ніжності твоєї дивоцвіт.
OkSana Kucha

Себе довірити листам,

Думки зібрати найясніші,

Спитати, як у тебе там,

І мило посміхнутись тиші.

Перетворитись на луну,

Та геть, допоки ніч не зникне,

Щоб слів шукати таїну,

І духом снів гасити вікна.

Вітер блукає в стерні,

Я з ним блукаю на пару,

Спогадів п’ю Ніагару,

Я тебе вигадав? Ні.

Граєш на вічній струні,

Тінь мою ніжно лоскочеш,

Хоч ти того і не хочеш,

Я тебе вигадав? Ні.

Слово моє у вогні,

Разом палає і серце,

Мрії з реальністю – в герці,

Я тебе вигадав? Ні.

Не залишаєш мені

Погляду навіть п’янкого,

Як же ж не прагнути цього?

Я тебе вигадав? Ні.

31.01.2016

 


 



Море… Білопінні хвилі

Берег пристрасно цілують…

Та ж не хвилі!!! – Білокрилі

Янголи морів танцюють.

 

Всі в туніках серпанкових,

В бризках, променях ранкових

Довгокосі, ніжнотілі,

Ясночолі, легкокрилі

 

Янголи священнодіють,

Бога славлячи, радіють.

Це - натхненне, поетичне

Диво-Дійство екстатичне!

 

*****

Аж до forte від piano

Хвиль симфонія велична.

Бас, контральто та сопрано -

Моря спів чарівний, вічний.

 

 

серпень- листопад 2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11111180088

…Якщо буде тобі самотньо,

Або в серці з'явиться біль

Ти прийди, …в любий час

Обійму і побуду – я свій.

Якщо раптом  холодно стане,

Я зігрію тебе своїм теплом,

Або сніг навесні не розтане -

Не хвилюйся – пройде все сном.

Раптом Тобою оволодіє спрага,

Я Тобі принесу з джерела води

Або сварка,  ненароком, - мала

Я забуду, адже важливіше  - МИ.

Не дай Бог, в біду ТИ потрапиш,

Я  завжди прийду й  допоможу.

І в тяжкі  життєві  моменти

Рішення шукатиму і  знайду.

Якщо щось з Тобою трапиться,

Ти  відкрийся мені

Адже  серця  двері Тобі відкриті

Знай! ... Завжди відкриті Тобі ...

(Лесь Кавун)

За обрій сите літо закотилось,

Заплющило повіки, розімліле.

Ніч синьо-зоряна осіння опустилась…

ЖаринкиМріїПристрасті дотліли,

Лелітками у вирій відлетіли…

 

17.02.2010

 

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)