***
- 16.06.19, 13:12

Підняла... І від тоді вже не сплю,
Розтрощені всі зарікання долі
І я між ними мов німа стою...
Німа, розгублена, позбавлена покою,
В мені той погляд, що малює світ,
Весь божий світ нестримною рукою...
І погляд... - пелюсток політ.
Я хочу бачити ті очі знову й знову,
Ловити погляд, стримане: привіт.
Торкнутися вустами твого слова,
Відчути ніжності твоєї дивоцвіт.
OkSana Kucha
13
Комментарии
ahead
116.06.19, 15:03
Каsсандра
216.06.19, 16:12
Ok!Sana
316.06.19, 16:49Ответ на 1 от ahead
Дякую
Ok!Sana
416.06.19, 16:49Ответ на 2 от Каsсандра
Симбіоз
516.06.19, 19:28
Чудово!!!
Гость: Nahibator
616.06.19, 19:42
Я-Лёля
716.06.19, 20:51
georgi
816.06.19, 23:33
Як тендітно та зворушливо пролунало.

Dream_shock
917.06.19, 08:46
Ok!Sana
1017.06.19, 12:41Ответ на 5 от Симбіоз
Дякую
