Будь-яка партія не може існувати лише на адміністративних засадах.

Про це Gazeta.ua сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, коментуючи заяву прем'єра Миколи Азарова про те, що до Партії регіонів можуть приєднатися і інші політичні сили.

   Експерт нагадав, що це далеко не перша спроба зібрати усю владу під один партійний прапор. "Свого часу це намагалися зробити, створюючи НДП та СДПУ(О), але досвід першої та другої свідчить, що лише на адміністративних важелях партія, як політичний організм не може існувати. Коли немає якихось програмно-ідеологічних засад, то рано чи пізно різні групи інтересів даної політичної сили починають розходитися, особливо в разі невдач влади або електоральних невдач", - пояснив експерт

За його словами, такий проект може мати певні позитиви в короткотерміновій перспективі.

"Однак це (адмінресурс-ред.) не є міцною засадою для створення та функціонування партії", - додав політолог.

"Зв'язок партії із владою, коли партія є влада ставить в залежність політичну перспективу цієї політичної сили від результатів дій влади. Не може Партія регіонів дистанціюватися від непопулярного президента чи непопулярного уряду....І якщо в нас залишаться демократичні вибори, то ймовірний варіант, що партія піде разом із відходом від влади", - резюмував Юрій Якименко.

На цьому тижні прем'єр Микола Азаров та лідер партії "Сильна Україна" Сергій Тігіпко оголосили про початок об'єднавчого процесу. Як прогнозує прем'єр, цей процес може завершитися через 2 місяці. Він також заявив, що Партія регіонів відкрита для переговорів з іншими політичними силами стосовно приєднання до ПР.
Gazeta.ua

На проходящем в Киеве съезде Социалистической партиии завязалась драка между сторонниками
Александра Мороза и Николая Рудьковского.
   Как сообщил один из делегатов съезда, потасовка завязалась между
сторонниками этих двух кандидатов на должность председателя СПУ после
того, как один из сторонников Мороза сказал, что кандидатура
Рудьковского навязывается партии извне, точнее Администрацией Президента
Украины.
   Столкновение происходило в основном между представителями делегации от Черниговской области.
   Съезд СПУ проходит в закрытом режиме без
допуска журналистов, а голосование за лидера партии будет в тайном режиме.

   Видно, через відсутність достойних суперників у братів Кличків у світі в середовищі українських партій розпочалась підготовка власних *кадрових бійців*. Тим більше з огляду на присутність *бультер"єрів* в парламенті. От тільки чи цього чекає від власних обранців сам народ?

   В ближайшие дни «Наша Украина» может понести очередные потери, на этот раз VIP-уровня – на грани ухода из партии находятся глава политсовета Валентин Наливайченко и глава центрального исполкома, а по совместительству основной спонсор Сергей Бондарчук.

В общем-то, логичный финал, если вспомнить предыдущие перипетии в руководстве партии. «Главком» уже писал о том, как весной этого года глава политсовета «Нашей Украины» Валентин Наливайченко пытался внести изменения в устав партии, чтобы стать реальным ее руководителем и сузить полномочия Виктора Ющенко до церемониального уровня. Эту идею поддерживали многие партийцы, которые видели, что при небольшом доке в партстроительстве Викторе Андреевиче партия окончательно загинается. Тогда Ющенко, прознав о таких планах, провел с партийцами жесткую беседу, суть которой сводилась к тому, что если на грядущем съезде его захотят лишить полномочий, то ноги его на этом мероприятии не будет. Съезд так и не состоялся, если не считать таковым названный съездом митинг возле Верховной Рады, на котором, естественно, не решалось никаких существенных вопросов.

С тех пор жизнь в «Нашей Украине» теплилась без каких-либо заметных всплесков, но с бурной внутренней борьбой. Крыло вечной фаворитки Ющенко Веры Ульянченко было против усиления позиций Наливайченко, и считало, что лояльно относящаяся к Ющенко власть поможет преодолеть партии 3 %-ный барьер. В крайнем случае, можно будет договориться о победе в пяти мажоритарных округах для избранных членов «НУ». У Бондарчука, который платил, и, видимо, считал, что должен заказывать музыку, были свои планы на жизнь – он верил в то, что можно вылепить национального лидера из Наливайченко. Но гордыня, проявленная Ющенко в случае с несостоявшимся изменением устава, заставила экс-руко¬водителя «Укрспецэкспорта» хорошенько призадуматься, насколько это будет реально сделать в рамках «Нашей Украины». И он, очевидно, все больше склоняется к тому, чтобы не переделывать обстоятельства под себя, а создать новые.

Скинут балласт

В центре общественного внимания «Наша Украина» со своими проблемами оказалась недавно, когда Виктора Ющенко вызвали в Печерский суд для дачи показаний. Показательной тогда выглядела реакция Бондарчука, который заявил, что президиум партии обратится к своему главе с предложением не давать свидетельских показаний по «делу Тимошенко», пока уголовные процессы против оппозиционеров не будут возвращены в правовые рамки. Ющенко, как известно, хоть и не сразу, но на процесс пришел и свидетельские показания дал, чем вызвал недовольство других партий из Комитета сопротивления диктатуре – те потребовали от «НУ» исключить из своих рядов экс-Президента. Впрочем, исключение «Нашей Украины» из Комитета в случае невыполнения этого условия всерьез никто не рассматривает – мол, в партии достаточно настоящих патриотов и бойцов, и это было бы несправедливо по отношению к ним. Намек на то, что помимо команды экс-Президента в партии есть и более адекватные и договороспособные товарищи (именно Бондарчук представлял «Нашу Украину» 24 августа на митинге в парке Шевченко). И, насколько нам известно, ни Бондарчук, ни Наливайченко не имели отношения к загадочной ликвидации палаток «Нашей Украины» под Печерским судом после посещения суда Ющенко.

Выступление главы «Нашей Украины» фактически на стороне обвинения в деле Тимошенко (с соответствующими потерями остатков рейтинга партии), очевидно, для Наливайченко и Бондарчука и стало тем сигналом, что «пора валить». Логика в таком поступке очевидна – им просто надоело постоянное противостояние с консервативным окружением Ющенко. Причем, было бы за что бороться. Бренд «Наша Украина» хоть и узнаваем, но воспринимается в лучшем случае с иронией, а отношение к Виктору Ющенко большинства коллег-оппозиционеров, прямо скажем, не способствует ведению полноценного партийного диалога. К тому же, сколько бы Наливайченко ни говорил об отсутствии у него политических амбиций, вряд ли депутатский значок ему помешает. А в прохождение «Нашей Украины» в парламент при нынешнем положении вещей может верить разве что Вера Ивановна. Определенные надежды могли бы быть на мажоритарку, но она, судя по всему, накрывается медным тазом. В таком случае выход один – вливаться в компанию к Тимошенко или Яценюку, что затруднительно с Виктором Андреевичем и его обанкротившейся (в прямом смысле – долги достигают 80 миллионов гривен) партии.

К тому же, от самого Ющенко толку мало – желания заниматься активной политикой он не проявляет и превратился в потускневший фетиш, который поочередно используют в своих целях те, кто еще остался в его окружении. Свою главную миссию – гаранта безопасности ближайшим соратникам, в число которых входит и Бондарчук, Виктор Андреевич уже выполнил.

«ОК» вместо «НУ»

Члены президиума «Нашей Украины», которым вчера далось дозвониться «Главкому», все, как один, говорили, что не в курсе дел, которые сейчас происходят в партии, а сам Сергей Бондарчук заявил, что вопрос выхода из партии перед ним с Наливайченко пока не стоит: «Таких планов у нас сейчас нет, могу вам об этом сказать абсолютно открыто. Да, у нас есть свое видение развития партии, и мы идем этим путем, не обращая внимания на что-то другое. Но именно выход из партии мне сложно как-то комментировать».

Потенциальные «ушельцы» не могут не понимать, что хлопнуть дверью – это одно, но никуда не деться от того факта, что совокупный рейтинг и узнаваемость Наливайченко и Бондарчука вряд ли дотягивают даже до подкошенного рейтинга Ющенко. Но, кажется, сейчас эта парочка и ей сочувствующие (вроде Андрея Парубия и Виктора Матчука) будет действовать по принципу, которому следовали многие бывшие «нашеукраинцы» – сначала покинуть раздираемый противоречиями корабль, а там уже разбираться в собственной тихой гавани, куда плыть дальше. Так действовал в свое время тот же Вячеслав Кириленко, которому надоели наставления «старших товарищей».

К тому же, Наливайченко загодя подготовил путь к отступлению – общественная инициатива «Оновлення країни» была создана еще 20 мая 2010 года. Сайт «ОК», у которой есть свой логотип, выполненный в цветах белорусского флага, полностью посвящен персоне Валентина Александровича. Именно эта организация и должна стать плацдармом для нового, отдельного от «Нашей Украины», проекта.

«Цель деятельности ОК – обновление политической системы и проведение долгожданных реформ, необходимых для благосостояния граждан и укрепления независимости страны», – новому движению не откажешь в старом пафосе. В пафосе, с которым начинали свои самостоятельные политпроекты другие выходцы из «Нашей Украины» (в том числе ее руководители), которым не счесть числа. Правда, для некоторых самостоятельная политкарьера застыла на этапе раздувания щек…

Президент Украины в 2005-2010 годах, почётный председатель партии «Наша Украина» Виктор Ющенко должен быть исключен из состава данной политсилы за лжесвидетельствование на закрытом судебном процессе против лидера украинской объединённой политической оппозиции, председателя партии ВО «Батьківщина» Юлии Тимошенко. С таким требованием выступил Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД), сообщает официальная страница объединения в сети Facebook.
В противном «Наша Украина» покинет число соучредителей Комитета, сказано в сообщении.
Аналогичные требования оппозиционеры выдвигают к «Нашей Украине» и в отношении экс-премьер-министра, «нашеукраинца» Юрия Еханурова.

Напомним,что Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД) — это политическое объединение, созданное 5 августа 2011 года в день ареста Юлии Тимошенко. В состав Комитета вошли 15 парламентских и внепарламентских политических партий, а именно ВО «Батьківщина», «Народная самооборона», Украинская социал-демократическая партия (УСДП), ВО «Свобода», «За Украину!», «Гражданская позиция», «Фронт Змін», Партия Защитников Отечества,
Европейская партия Украины, Конгресс Украинских Националистов (КУН), Народный Рух Украины (НРУ), Украинская народная партия (УНП), Партия «Реформы и порядок» (ПРП), «Пора», Республиканско-христианская партия
(РХП), а также общественные организации «Зарваницкая инициатива», «Відсіч», «Женщины за будущее», «Память Народа» и другие, подписавшие Меморандум про согласование общих оппозиционных действий и недопущения
политических репрессий в Украине.
«Мы требуем немедленно освободить всех политических заключённых, возобновить открытые судебные процессы и возвратить судебную систему Украины в правовое русло, а не использовать её как способ расправы над оппонентами правящего режима. Мы  просим  разделяющих демократические ценности представителей оппозиционных политических сил и депутатов местных советов выступить с инициативой созыва внеочередных сессий всех местных советов для оценки несправедливых действий власти», - сказано в Меморандуме.
24 августа 2011 года Комитет планирует организовать Народный марш ко ДнюНезависимости Украины и приглашает всех желающих собраться в 11.00 около памятника Тарасу Шевченко в Киеве, чтобы оттуда единой колонной
пройти по Крещатику.
Народные марши также планируется провести и в других городах Украины.

Партия регионов при этом нанимает присутствующих на пропрезидентском митинге-концерте по цене 10 грн./час. Мероприятие состоится на Майдане Независимости.

Эксперт: Мороз ведет себя, как "собака на сене", а Рудьковский так и не стал социалистом .

   Об этом в эксклюзивном комментарии УНН сказал руководитель Центра прикладных политических исследований "Пента" Владимир Фесенко. "Ситуация, которая сложилась в Соцпартии, является проявлением внутреннего кризиса, из которого данная политическая сила так и не вышла. Очевидно, что решение об избрании председателя Соцпартии не было подготовлено заранее", - отметил В.Фесенко.

   Политолог отметил, что в данной ситуации проявились особенности характеров Александра Мороза и Николая Рудьковского, которые являются основными претендентами на пост главы Соцпартии. "Мороз, как, например, и Ющенко, выступает в роли своеобразной "собаки на сене" - не хватает сил и энергии для того, чтобы полноценно руководить партией, но в то же время не хочется отпускать ее. Соцпартия - это детище Мороза. Он ее создавал, развивал, и поэтому сейчас не хочет отдавать кому-то другому", - сказал В.Фесенко.

   В то же время он отметил, что значительное количество социалистов не хочет видеть во главе партии Николая Рудьковского за его скандальную репутацию и его "мажорный" образ жизни. "Рудьковский по своему духу так и не стал социалистом. Он может говорить о социализме, но однопартийцы не верят в искренность его слов. Рудьковский в этом вопросе не соответствует образу социалиста", - добавил В.Фесенко.

Квадрат гіпотенузи равєн....

Що до ригіанальності цього творіння (посилання далеко ...) сумнівів не виникає думаю ні в кого, така собі ганька героїнівна матеріалізована в інтернет просторі. Але ПРості інформаційні сайти розкривають багато інформації думаючій людині. Ось які висновки зробив я, з нав'язливо брехливої інформації що намагаються вбити ПРасті пацани лохторату в мізки.

В Раду проходят четыре партии - соцопрос.
В Верховную Раду уверенно походят четыре партии - Партия регионов, ВО «Батьківщина», партия «УДАР» и Коммунистическая партия Украины. Между тем, шансы партии «Украина – Вперед» попасть в парламент уменьшаются, а ВО «Свобода» - растут.
Согласно опросу, за Партию регионов готовы проголосовать 28,1% среди тех кто намерен прийти на выборы, причем по сравнению с июнем рейтинг политической силы увеличился на 0,5% - с 27,6%.
За Всеукраинское объединение «Батьківщина» готовы проголосовать 25,6% - столько же, сколько и в июне.
За партию «УДАР» — 11,5%, рейтинг этой политической силы вырос по сравнению с июнем (9,7%).
За Компартию готовы проголосовать 8,2% избирателей, и их рейтинг вырос в сравнении с июнем месяцем на 1,1%.
Партия Натальи Королевской «Украина – Вперед» потеряла почти 0,6% - ее рейтинг снизился по сравнению с июнем с 4,6% до 4,0%. В то же время, ВО «Свобода» набрала 0,7% с 3,1% до 3,8%.

Рейтинг ПР та його тенденція в цьому опитуванні звичайно дивує, й вказує на руку що годує та замовника опитування. На мою думку ПР є політичним лузером і наступником НУ (українці вміють розставляти крапки над "і", та й лохторату все менше й менше з кожним роком покращень) реально не подолала б і 10% якби вибори чесно проводились, а так натягнуть собі адмінресурсом десь 12-14%.

Рейтинг "Батьківщини" та його тенденція показує в цьому опитуванні кого бояться замовники та потужну підтримку населенням (що буде рости до дати виборів)  яку неможливо заперечити, як би не хотілось.

Багато говорить високий рейтинг Кличка, сімейного (старшому світитись не можна) дружбана чучми і його свити, на день народження піти до заплямованого кров'ю родоначальника олігархо-банди не пасує сім'ї ярих опозиціонерів. Тягнуть видатного економіста Кличка за вуха дружбани регіональні як тігіпа тягнули, найкраще стараються, бо це їх гарантована страховка в ВР від посадок.

Рейтинг комуно-фашистів  та його тенденція вказує на підтримку братами ригіанальними бо це також їх розплідник й можливість хоч якось зібрати в ВР втрачені проценти постсовкового лохторату якому мізки замінила партія.

Рейтинг Коровельської та його тенденція вказує на те що цій партії угодована технічна позиція для створення штучної конкуренції Батькіщині. В депресивних регіонах нівелювання голосів тих хто згадав про голову та підняття рейтингів Кличка й ВО "Свободи" в опозиційних регіонах. Добре помітно, що навіть самі годувальники не вірять в інтелектуально-економічний геній трійці Коровельської, Шевченка й Ступки, але як відберуть в опозиції 2% голосів то за простим підрахунком (450/100)х2% = 9 депутатів в ВР, економія на тушках значна, як рахувати що для виробництва тушки ПРостими пацанами йде до 10 млн.у.о.

Рейтинг ВО "Свобода"  та його тенденція вказує на бажання годувальників бачити цю партію в ВР, тому що хто краще як не духовні послідовники ющера будуть натхненно возити фекалії в перемішку з національними інтересами, блокуючи роботу опозиції, на виборах 2010 року (єдиний момент істини коли гравці жертвують основними фігурами, на жаль ефект ющера діє й досі, і це не депресивні регіони) вони доказали свою ефективність, нібито визнавши помилку 2010 нібито націоналіст Олежка Тягнибок приєднався формально до опозиції так і не вибачився перед Україною "націоналіст" за сприяння антиукраїнському режиму, а головне коли Україну паплюжать моголи як хочуть, Свобода вперто називає себе націоналістичною партією - ХТО ДАВ ЇМ ТАКЕ ПРАВО ? НЕ ПРИНИЖУЙТЕ НАЦІОНАЛІСТІВ-ГЕРОЇВ  ТИХ ХТО РЕАЛЬНО БОРОВСЯ Й ВІДДАВАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ !!! Сидіти на харчах годувальників  пудрити мізки виборцям ЗУ й чекати мандатів ВР можуть і коровельська і Кличко, а чим відрізняється від них беззуба ВО "Свобода" ? Скільки років 10 - 20 співпрацювати з режимом будете "націоналісти", й травити баєчку як потім років через 10-20 коли всі українці піднімуться ви їх поведете в світле майбутнє, а українці через 10 років ПРостого правління будуть ?

Председатель Верховной Рады Александр Турчинов, премьер-министр Украины Арсений Яценюк и экс-секретарь СНБО Андрей Парубий не согласны с тем, что избирательный список ВО «Батькивщина» на внеочередных парламентских выборах возглавит Юлия Тимошенко. Как сообщил на пресс-конференции 29 августа заместитель главы ВО «Батькивщина» Андрей Кожемякин, решение о том, что избирательный список ВО «Батькивщина» на внеочередных парламентских выборах возглавит Тимошенко, было принято на заседании политсовета партии 21 августа.

Кроме того, на политсовете было принято решение о том, что соглашение о создании коалиции в будущем составе Верховной Рады следует подписывать после выборов, а не до них, сообщает «Интерфакс-Украина».

«Третий вопрос, который проголосовал политсовет, — это вопрос соглашения в случае победы политических сил — на должность премьера от нашей партии будет выдвинут господин Луценко», — сказал Кожемякин.

«С решениями политсовета эти люди (Турчинов, Яценюк, Парубий — ред.) не согласились, поэтому они просто встали и ушли. О том, что они откололись, я еще не слышал, потому что заявление о выходе из партии „Батькивщина“ я не видел», — сказал Кожемякин.

Токмацька міська і Токмацька районна партійні організації ВО “Свобода” 8 жовтня біля магазину “Лотос” провели спільні святкові відкриті збори з нагоди 25-ї річниці створення ВО “Свобода”.

Проводили збори, просто неба, з 10:00 до дощу, попутно поставивши намет і роздаючи газети.

З доповіддю про святковий 36-й з’їзд всеукраїнського об’єднання “Свобода” виступали Дмитро Лаба і Василь Стефаник.

На повідомлення в Інтернеті про відкриті святкові збори звернула увагу одна людина, що прийшла на збори. Це добре. Нас читають, і навіть вірять!

Рішення зборів вирішили довести до керівництва!

Є Свобода - УССД буде)))

У партії Тягнибока назріває скандал: ідейні партійці не можуть погодитися із перетворенням партії у машину для заробляння грошей незаконними способами.  Більшість із прихильників партії "Свобода", як і багато хто серед політично нейтральних людей, навіть не припускає, що існує інша партія “Свобода”, так би мовити, тіньова. Це — партiя тих людей, які прийшли у “Свободу”, коли партія почала набирати популярності. Вони проникли у керівні органи партії і на центральному рівні, і на місцевих. Дехто вже навіть став народним депутатом. Як сказав один із високопоставлених партійців “Свободи”, у деяких людей з партії “руки по лікоть у крові”-- це цитата. Що це за люди? Що привело їх у партію Тягнибока? Саме це ми й спробуємо з’ясувати у рамках нашого журналістського розслідування “Гроші Тягнибока”, у якому з"ясуємо, яке походження грошей і як впливають вони на політику та поведінку її керівництва. Саме у рамках цього розслідування у фокус нашої уваги потрапило прізвище людини, яка обiймає одну з найвищих партійних посад у “Свободі” — керівника економічної ради, або, як її ще неформально називають у партії, “касира”. Ця людина — народний депутат.  Вона мала б бути яскравим опозиціонером, адже з якихось причин дiстала таке високе місце у прохідній частині партійного списку. Однак навіть постаравшись, ви не знайдете в інтернеті жодної фотографiї цієї людини, крім обов’язкового паспортного фото з кадрової справи на сайті парламенту. Жодних слідів у соціальних мережах. І дуже підозріла біографія — у ній майже немає дат.Прізвище цієї людини справдi навряд чи щось комусь скаже — Ігор Кривецький. Кривецький, начебто, проживає у Богом забутому селі Мохнатому в Турківському районі Львівської області. Насправді це не так. Він з’являється тут дуже рідко, як кажуть місцеві, у супроводі машин охорони. У селі живе його 67-річна мама, працює місцевим фельдшером. У Мохнатому нам ніхто не вірив, коли ми казали, що Кривецький став народним депутатом.— "Не дуріть, ми знаємо, де він працює -- в рекеті, -- він пішов туди ще в дев’яностих".  Отакої. В образі Кривецького та стилi його життя важко упізнати переслідуваного українського опозиціонера. Кривецький, який обiймає одну з найвищих посад в “опозиційній партії”, за логікою, мав би бути безперервно під пресом “злочинного режиму”, як полюбляють говорити діячі “Свободи”. А що натомість? Кривецький купається у розкоші. Ось перелік автомобілів, які належать його родині (дані зазначені ним власноручно): “Бентлі”, “Майбах”, “Порше”, “Феррарі”.  А ще — приватний літак “Сесна”. А ще — мільйони гривень на рахунках. А ще акції та частки на різних підприємствах. Він живе у двадцятидвоповерховому елітному комплексі, де квадратний метр коштує від десяти тисяч доларів. Квартира — плошею майже 500 кв. м. Має будинок — близько 1000 кв. м. Біографія цієї людини теж доволі підозріла. Жодного року, коли цей чоловік почав навчання чи закінчував, у біографії ви не знайдете. Пряма ознака, що людина пробує приховати щось важливе у своєму житті. Як на опозиціонера, який мав би бути відкритим для людей, — винятково нетипова біографія. Звідки ж у депутата опозиційної партії такi грошi? Чому стільки туману у біографії? 
       У депутата Кривецького немає потужного легального бізнесу, який би генерував кошти у великих обсягах. Вдповіді з’явилися тоді, коли ми показали фото депутата колишнім працівникам управління боротьби з організованою злочинністю. Вони підтвердили, що це фото людини, яка свого часу була відома у кримінальному світі під прiзвиськом Пупс, вони погодились надати редакції письмові свідчення, власноруч їх підписавши. Пупс свого часу став спадкоємцем кримінального капіталу одного з найвідоміших українских мафіозі Колі Рокеро після того, як раптом той був застрелений у білий день.  Дехто певен, що усе влаштував саме Пупс, щоб захопити активи “бригади” Колі Рокеро. На великий наш подив, інформацію про те, що Пупс і депутат Кривецький — одна людина, підтвердили представники керівництва партії “Свобола”. Вони не приховують, що знає про це і Тягнибок, але, за їхнiми словами, Тягнибок перебуває під якимось магічним впливом Пупса.  У міліцiйний колах Пупс здавна був відомий як “бригадир” кримінального авторитета Колі Рокеро, а згодом став правою рукою іншого кримінального авторитета Вови Морди. 

Ось які відомості можна почерпнути з відкритих та закритих джерел. Рокеро починав як звичайнісінький рекетир, що в обмін на регулярні грошові виплати “брав під охорону” напівлегальний та нелегальний бізнес. Підпільні заводи з виготовлення горілки та коньяку, продаж крадених та вживаних авто, переміщення контрабандних товарів через кордони. I головне — наркотрафік — гроші текли до “бригади” Колі Рокеро рікою. Смерть “великого бандита” стає нагодою для Пупса та Вови Морди, щоб об’єднатися. Кажуть, що їм неабияк придалися у цьому каса та інші матеріальні ресурси “бригади”, взяті під контроль після смерті Рокеро. Вова Морда, новий супутник Пупса — також людина у кримінальних колах легендарна. Він довго мріяв стати №1 у кримінальному світі, однак, доки були живі могутнішi кримінальні авторитети, Морда та його бригада залишались у тіні. Всі, хто в ієрархії був вище за Вову Морду, поступово опинялись на тому світі. Слідчі навіть пробували довести його причетність до цих резонансних убивств, але усе якось безуспішно. Вова Морда став відомим на всю країну завдяки... Президентовi Ющенку. У липні 2006 року на одній із розширених колегій МВС Віктор Ющенко розгнівано кричав міліцiйним генералам: “Скільки дивізій вам дати, щоб цієї Морди не було?  Навіть після того, як про Морду згадав Президент, правоохоронці не спромоглися посадити авторитета за грати, мабуть тому, що Морда і Пупс вписалися у систему.   Було таке, що заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко на прес-конференції називав прізвища двох кілерів з “мордівського” угруповання і навіть показував їхнi фото. Але, як писала у той час місцева преса, “згодом Вова Морда сам прийшов в прокуратуру і вийшов звідти без наручникiв.  Вова Морда стає чи не останнім “вуличним” кримiнальним авторитетом, який втримався на плаву: він знайшов протиотруту корумпованим правоохоронцям. По-перше, взяв на службу багатьох із тих, хто вчора на нього полював, — працівників кримінального розшуку, розставив своїх людей навіть в УБОЗі, дав роботу навіть колишнім начальникам обласних управлінь міліції. По-друге, почав вкладати гроші у політику.  В реалізації планів “у політиці” стає саме Пупс, який, на відміну від нього, не мав судимості.  У той же період Морда, як свідчать наші джерела, здружився завдяки спільному бізнесу і з такими відомими людьми, як народний депутат та підприємець Ігор Палиця й олігарх Ігор Коломойський. Саме ця дружба і дала підставу згодом говорити, що партію “Свобода” фінансує олігарх Коломойський. Звісно, сам народний депутат від партії “Свобода” Кривецький у своїй біографії ховає кінці у воду.
     

Пупс і Вава Морда спільно реалізовували проект входження “у політику”. Зближення зі “Свободою” відбулося у них безпроблемно.  Партія тодi гостро вiдчувала брак грошей, а Тягнибок страждав через нездійсненi мрії про політичні вершини — мрiї, що розпирали його роками.  Пупс усе організував хитро. Спільна ненависть до Ющенка швидко зробила Морду і Тягнибока неофіційними союзниками. Морда не міг пробачити Ющенковi ганьби, якої зазнав вiд нього.   Тягнибок зачаїв злобу вiдтодi, як Ющенко виключив його з “Нашої України” після провокативного виступу на горі Яворина у переддень виборів 2004 року.  Та чи вірили Морда i Пупс, що партія “Свобода” окупить їхні затрати “у політиці”?  Відповідь на це запитання з’являється вже у 2010-му, коли у Партії регіонів, яка посадила у крісло Президента свою людину, Віктора Януковича, з’явилася потреба знайти спосіб вибити грунт з-під ніг її головного опозиційного конкурента — партії Тимошенко “Батьківщина”, яка мала форпост у Західній Україні.  Отоді ставка Вови Морди, який мав чудові зв’язки з донецьким криміналітетом, спрацювала — партія Тягнибока, котру вже на той момент узяв під контроль Пупс, або, іншими словами, приручив фінансовими ін’єкціями, ідеально виконала роль, заплановану у штабі Партії регіонів. “Батьківщину” через суд віроломно усувають з виборів. Тягнибок, образно кажучи, через труп свого опозиційного союзника входить у місцеві ради Західної України, сідаючи у крісла, ще вчора зайняті депутатами “Батьківщини”. Ні, він не оголосив бойкоту виборів, не домагався поновлення участі “Батьківщини” у виборах, не поставив собі за мету перемогти у чесній боротьбі. Він мовчки і по-штрейкбрехерськи прийняв трофей від Партії регіонів — плід негласного союзу криміналітету Сходу та Заходу.

Пупс на цих виборах себе теж не обділив — увійшов у п’ятірку виборчого списку партії та вперше став депутатом місцевої ради. Це був його перший бонус “у політиці”.А далі під його фінансовим контролем починається розквіт “Свободи”.  Але Пупс не та людина, яка може зробити щасливими таких людей, як Тягнибок.  Дуже скоро Пупс перетворив “Свободу” у машину для заробляння фантастичних грошей. Більшість у місцевих радах Західної України, яку завдяки судам, підконтрольним партії Януковича, здобула “Свобода”, Пупс почав конвертувати у грошовий потік.  Отже, звідки партія “Свобода” почала отримувати гроші?  Ось джерела, з огляду на документи та інформацію, яку ми зібрали. 

Перше — це хабарi за згоду депутатів “Свободи” на продаж комунального (людського) майна через сумнівні схеми, надання різноманітних дозволiв та погоджень, оренду землі i т.д — у радах, де засідають депутати. Винагорода — чорна готівка. Або квартири. Або автомобілі. 

Друге джерело — це “вiдкати” з бюджетних програм у мiсцевих радах, якi контролює “Свобода”. Гроші надходять так званою чорною готівкою від підрядників, яких лобіюють депутати “Свободи” у так званих бюджетних “програмах розвитку”.

Третє: оформлення на підставних людей землі та комунального майна з подальшим перепродажем їх чи здачею в оренду.

Четверте: “дахування” продажу контрабанди та контрафактних товарiв на територіях, де більшість у радах має “Свобода”, яка “співпрацює” на цих територіях з корумпованими правоохоронними органами. Чорна готівка. 

П’яте: виведення грошей з господарського обороту комунальних підприємств, які очолюють члени партії, призначені на посади за сприяння партії “Свобода”. 

Шосте: пограбування банків через підставні фірми з подальшим партійним “дахом” для учасників схеми.

Сьоме: гроші від олігархів та великих фінансово-промислових груп за так звану лояльність на територіях, де “Свобода” контролює місцеві ради. На практиці це означає, що партія отримує велику суму готівкою і наприклад, відмовляється чи погоджується проводити акції протесту у реалізації таких проектів.  Надає повне сприяння через рішення у місцевих радах. Чорна готівка. 

Восьме: виконання “брудної” політичної роботи. Як приклад можна навести справу Власенка, адвоката Тимошенко, якого у підсумку позбавили мандата після ініціативи депутата “Свободи”.

Цей ряд можна було б продовжити. Але навіть цього досить, щоб зрозуміти, чому партія Тягнибока, сам Тягнибок так болісно реагують на запитання про гроші й навіть готові мстити журналістам за те, що цим цікавляться. Партії Тягнибока є що приховувати від людей.  Щоб ви зрозуміли масштаб Пупса, досить буде сказати, що “за дозвіл” працювати у Західній Україні, добувати тут сланцевий газ, американській компанії “Шеврон” запропоновано заплатити  450 мільйонів доларів. Гроші мали надійти на сонячний Кіпр, на рахунки фірми “Бовалон Інвестментс лімітед” — така собі доброчинна допомога  “для патріотів”.   Кажуть, від такої нахабності американців перекосило.  Але щоб вони думали активніше, партія  ”Свобода” показово провалила нещодавнє голосування в обласній раді Івано-Франківщини. Мовляв, нема “співпраці” — нема дозволу --  “громада проти”. Американцям дали змогу подумати ще раз. Пообіцяли поставити питання на голосування повторно — “якщо будуть враховані зауваження”, то, можливо, “громада погодиться”.  Прочитавши ці рядки, хтось вигукне: але ж це усе аморально! А потім запитає: та хіба на таке здатний Тягнибок? Так, це справдi аморально, коли гроші дорожчі за країну. Це аморально кричати, що ти — опозиціонер, а своїми діями, своїми вчинками, своїм цинізмом рівнятися з регіоналами.  Але Тягнибок іде вперед, незважаючи на мораль і неважко передбачити куди така мораль заведе партію "Свобода".   На місцевих рівнях, там, де панує “Свобода”, — це безлад і наскрізна корупція.  У парламент при Януковичі — це 61% спільних голосувань із Партією регіонів, найвищий показник спільних дій з правлячою партією серед усіх опозиційних партій. 

Сьогодні усе свідчить про те, що ключові рішення партія підтримує, якщо згоду на це дав Пупс.  Пупс дуже швидко зробив партійну кар’єру: спочатку — скромний спонсор партії, потім депутат обласної ради від партії, потім депутат Верховної Ради, потім керівник економічної ради партії, себто її головний касир.У чому сила Пупса?  Головна рушійна сила його вчинків, що визнають і люди з його оточення, — “заробляти бабки”. Якщо для цього треба лягти під “донецьких” — ляже.  У головному розважальному закладі Пупса звучить примітивний шансон і п’яна публіка виспівує “Мурку”.  Пупс протегує бізнес з комуністами — нічого страшного, зате у лідера партії Тягнибока нове авто — “Тойота Секвоя” майже за сто тисяч. Бізнес з комуністами? Так, бо “це бабки”. А гроші, як відомо, не пахнуть. 

Пупс давав команду оголосити війну газеті “Експрес” — після того, як журналісти зацікавились походженням грошей, якими фінансується партія. Пупс відчув небезпеку і зрозумів, що рано чи пізно цей інтерес може привести журналістів і до нього. Який вихід?  ”Нагнути” газету. Бо що там такого — ну знищить “Свобода” найбільшу україномовну газету країни. Зате процвітатиме газета комуністів, якій члени партії “Свобода”(на вказівку Пупса) продали величезне приміщення у Києві за ціною, яка щонайменше в десять разів нижча за ринкову!  Найстрашнiше, що, за нашими оцінками, у партії Тягнибока немає людини, яка може зупинити Пупса. Пупс, людина мстива і вкрай амбітна, за останні роки відчув силу, і це дуже велика небезпека — і для його спільників, і для його однопартійців, і для партії “Свобода”.  І мало кого з посвячених здивувало, коли 24 серпня минулого року  саме у День Незалежності невідомі у центрі Львова з автоматів обстріляли автомобіль “Вольво”, в якому сидів кримінальний авторитет Вова Морда. Кулі вкоротили життя водієві авторитета на прізвисько Йожик. Сам Вова Морда дiстав важке поранення в голову та дивом залишився живим.Через якийсь час після замаху син Вови Морди перестає бути бізнес-партнером у бізнесі Пупса.

Вова Морда — це один з останніх ланцюгів, що прив’язує Пупса до минулого. Крім того, як кажуть поінформовані люди, “донецьким” набагато простіше домовлятися з більш керованим Пупсом.  Прихильність “донецьких” допомогла Пупсу зробити кар’єру у парламенті: він став правою рукою регіонала Хомутинника, секретарем парламентського комітету. І дивна біографія не стала цьому на завадi.  Вова Морда сьогодні ще живий, але спілкуватись з нами відмовився. Після замаху на Морду, Ігоря Кривецького почали називати хазяїном партії “Свобода".  Ця людна подбала про теплу ванну для Тягнибока і заколисала його матеріально. І доки Тягнибок дрімає, вона посилює свій контроль над партією — людина за людиною, організація за організацією. Кривецбкий спирається на безпринципних людей з підробленими дипломами  про вищу освіту, які заради Пупса готові на все. Бо Пупс робить їх своїми “бригадирами” у місцевих радах. Кривецький узяв під контроль усі призначення на відповідальні посади, які лобіює депутатський корпус “Свободи”, він особисто ставить “пташки” на рішеннях, які мають ухвалити “свободівські” депутати. Партія Тягнибока стрімко деградує. І причина цього — схильність до криміналу в її керівництві.  Корупція, гроші вийшли на перший план -- чи то треба покласти партію в ноги якомусь українському олігарховi, чи то виконати завдання офіцера спецслужби сусідньої країни. Цей процес деградації партії майже непомітний для стороннього ока, здогадатись, що відбувається, дуже важко, навіть тоді, коли з партії йдуть найвідданіші люди в різних областях, роблячи однотипні заяви: “Не можемо бути в партії, яку перетворюють на бізнес”.  Але, здається, навіть ці люди, що віддали партії усе, не розуміють,з чим мають справу: звички, які Кривецький роками відточував у “бригадах”, тепер діють усередині “Свободи”. Він двічі не повторює. Хто не виконує його вказівок — автоматично стає ворогом. Він дуже мстивий. Хоча часи змінились, він тепер не стріляє. Він, користуючись своїм впливом на Тягнибока, очищує партію від тих, хто йому заважає. Ось тому ймовiрнiсть того, що Кривецького усунуть з партії, на наш погляд, дуже низька, скоріше Пупс прибере критиків з партії.  А що Тягнибок? Невже просто спостерігає, як контроль над партією вислизає з його рук? А Тягнибоку, здається, байдуже. Він своє життя влаштував і солодко дрімає.
Стаття опублікована у газеті "Експрес"  26.09.2013 року.  Це і є причина поразки на виборах до ВР у 2014 році.

http://expres.ua/main/2013/09/16/93785-groshi-tyagnyboka-3-hazyayin-partiyi-svoboda