хочу сюда!
 

Арина

43 года, весы, познакомится с парнем в возрасте 38-48 лет

Заметки с меткой «собор»

Постанови Архієрейського Собору від 14 грудня 2019 р.

14 Грудня 2019
Постанови Архієрейського Собору від 14 грудня 2019 р.


ПОСТАНОВИ

Архієрейського Собору

Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

у розширеному складі

під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України,

від 14 грудня 2019 р.

Місто Київ,

Митрополичі палати при Соборі Святої Софії

Зібравшись згідно рішення Священного Синоду на своє засідання у складі єпископату Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Архієрейський Собор підносить подяку Богові за Його численні милості та благодіяння для Православної Церкви України.

Заслухавши та обговоривши доповідь Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Архієрейський Собор постановляє:

1. Схвалити роботу Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія за період від Об’єднавчого Собору (15 грудня 2018 р.) та Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ). Засвідчити повну підтримку Предстоятелю, Блаженнійшому Епіфанію, Митрополиту Київському і всієї України.

У своїх житті та діяльності Помісна Українська Православна Церква (Православна Церква України) керується Священним Писанням та Переданням, канонами Православної Церкви, власним Статутом, ухваленим Об’єднавчим Собором 15 грудня 2018 р. та відповідно зареєстрованим державою, Патріаршим та Синодальним Томосом про автокефалію від 6 січня 2019 р., рішеннями власних статутних органів.

Помісна УПЦ зберігає внутрішню єдність та закликає єпископат, духовенство і вірних усі питання, які виникають, обговорювати та вирішувати в дусі заповіданої Господом нашим Ісусом Христом братньої любові, уникаючи розпалення ворожнечі, протистоянь та розділення.

2. Затвердити прийняті Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) протягом 2019 р. рішення, відображені у Журналах його восьми засідань (№№1-72).

3. Закликати Почесного Патріарха Філарета та його оточення до примирення і припинення самоізоляції, ствердивши гарантії положення Почесного Патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП», як про це зазначено у рішенні Священного Синоду (Журнал № 72 засідання від 05 грудня 2019 року).

4. Ухвалити Рішення (додається), про викладення та затвердження Статуту Київської Митрополії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) в новій редакції, чим зафіксувати правонаступництво, в тому числі щодо назв УПЦ КП та УАПЦ.

5. Висловити подяку всім Помісним Церквам, які вже встановили з нашою Церквою повне спілкування. Задекларувати бажання та готовність Помісної УПЦ вести діалог з іншими Помісними Православними Церквами, метою якого ми бачимо визнання доконаного факту автокефалії Української Православної Церкви і створення умов для мирного співіснування.

6. Доручити Предстоятелю від імені Собору звернутися до української держави та міжнародної спільноти у справі захисту свободи совісті та віросповідання в цілому в Україні та зокрема на окупованих територіях Криму і Донбасу.

Закликаємо державу і надалі виконувати свій обов’язок захищати релігійну спільноту і все суспільство від ворожого іноземного впливу, від намагань з-закордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав’язування неоімперськоїідеології.

7. Підтримати викладені у Доповіді Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на Соборі оцінки та пропозиції і взяти їх до уваги у подальшій праці з розбудови Помісної Церкви.

Архієрейський Собор підносить свої молитви за Помісну Українську Православну Церкву, за перемогу і справедливий мир в Україні, та закликає Боже благословення на духовенство і вірних та на весь український народ.


Архієрейський собор ПЦУ відбувс 14 грудня

Собор ПЦУ закликав державу захищати суспільство від іноземного впливу

Субота, 14 грудня 2019, 19:15
ФОТО ЕЛЬДАРА САРАХМАНА, УП

Архієрейський собор ПЦУ закликає державу і надалі захищати суспільство від намагань з-закордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України.

Джерело: постанови Архієрейського собору від 14 грудня, оприлюднені на сайті ПЦУ

Дослівно: "Закликаємо державу і надалі виконувати свій обов’язок захищати релігійну спільноту і все суспільство від ворожого іноземного впливу, від намагань з-закордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав’язування неоімперської ідеології".

Деталі: Також собор ПЦУ закликає почесного патріарха Філарета до примирення.

Дослівно: "Закликати почесного патріарха Філарета та його оточення до примирення і припинення самоізоляції, ствердивши гарантії положення почесного патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації "Київська Патріархія УПЦ КП"".

Що було раніше: 14 грудня Православна церква України провела розширений архієрейський Собор з нагоди річниці створення єдиної помісної церкви. На ньому митрополит ПЦУ Епіфаній повідомив про юридичне припинення релігійних організацій "Київська Патріархія УПЦ КП" та "Патріярхія УАПЦ".

Горить собор? Ну і хй с нім

Вся стрічка на Пейсбуці - в палаючих соборах. "Гарна" традиція українського ФБ - плакатись за лихами в Нормальному Світі (Європі, США). Же суі собор. Горить не собор, а вся європейська цивілізація, шеф, всьо пропало...
Ну а що насправді? Навіть видатна архітектурна пам`ятка - звичайна груда каміння, дерева і всього іншого, яка, по суті, нічим не відрізняється від автобусної зупинки, "хрущівки" чи громадського туалету (вибачте). Все це - архітектурні споруди, з різницею в технології виготовлення, матеріалах та тому значенні, яке тій чи іншій споруді надається. Можна було б зрозуміти, якби таке лихо стало з оселею когось із плакальників по собору (тьху-тьху-тьху)... До чого я? Не треба так сильно зациклюватись на тлінному, особливо коли це безпосередньо вас не стосується. Це наказ, виконуйте. Жарт. Ну або, якщо зациклюєтесь, то не треба громадити додаткові, вселенські смисли, які існують лише у ваших головах, розбурханих страхом. Все цінне є в нас самих, справжні собори - в наших душах, і вони ніколи не згорять.
Я б на місці французьких керманичів зніс би решти собору, розбивши на тому місці парк. Пройдений етап. Треба жити далі, а не триматись за минуле

Виступ Президента за результатами Об’єднавчого Собору

Виступ Президента за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору

15 грудня 2018 року - 18:15

Виступ Президента за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору

Слава Україні!
Вітаю всіх зі створенням Української Помісної Автокефальної Православної Церкви, яке щойно відбулося в Святій Софії!

Ваше Високопреосвященство і Ваші преосвященства, представники Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія!
Ваша Святосте!
Ваші блаженства!
Дорогі українці!
Шановна і високодостойна громадо, яка зібралася на цій площі у Святій Софії, котра є свідком найважливіших рядків літопису України!

Cаме така велична подія відбувається і сьогодні.

На вулиці, кажуть, дуже зимно. Але кожного з вас протягом кількох  годин напруженого очікування... десять годин не втомлюючись чекав український народ повідомлення яке щойно буде оголошено... Це очікування гріли тепло ваших сердець і трепетне очікування  великого державного чину епохального масштабу.

Дорогі друзі, Ви не є свідки. Ви – творці історії, яка зараз твориться. Ви - безпосередні учасники цього величного таїнства, яке щойно сталося всередині Софійського собору. Собору, що тисячу років тому на честь перемоги над східною ордою спорудив Ярослав Мудрий, син рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. І тому ваша присутність тут, така ваша масова підтримка були надзвичайно важливими для всіх учасників Собору. Скажу чесно, я її  відчував, будучи серед делегатів на запрошення Його Всесвятості Патріарха Варфоломія.

Отже, звершилося!

Сьогодні 15 грудня. Прошу всіх, хто зараз нас дивиться: всередині України, по всьому світу - запам’ятайте дуже добре. Цей день увійде, або вже увійшов в історію України як священний  день, день створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України. День остаточного здобуття нашої української незалежності від Росії. І Україна тепер вже не буде пити, кажучи словами Тараса Шевченка, «з московської чаші московську отруту».

Це день створення Церкви, визнаної світовим православ’ям у якості незалежної структури – як у переважній більшості країн, які належать до православної християнської традиції.

Щойно всі представники, помісний собор УПЦ Київського Патріархату, собор і всі ієрархи УАПЦ, група єпископів УПЦ Московського Патріархату заснували об’єднану Церкву.

Це диво стало можливим завдяки непохитній позиції Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, нашої Константинопольської Церкви-Матері. Це вона скористалася своїм беззаперечним канонічним правом зцілити ті рани, які завдано українському православ’ю кількома століттями московського панування.

Наші переговори тривали довго. Але протягом цього року Його Всесвятість та Синод крок за кроком ухвалили рішення про надання автокефалії. Це по-перше. По-друге, затвердили проект Томосу, грамоти про незалежність. По-третє, зняли всі неправедні московські кари з українських єпископів, які ще на світанку незалежності вийшли із-під порядкування РПЦ і почали розбудовувати структури незалежної церкви. І по-четверте, підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, здійсненої ще у 17 столітті. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну.

Отож, внаслідок рішень Церкви-Матері, твердої політичної волі світської влади, Президента, Парламенту, який підтримав  звернення Президента, і головне - українського народу, відповідальної позиції ієрархів трьох православних юрисдикцій сьогодні і народилася нова об’єднана і незалежна українська православна церква.

Що це за церква? Це – церква без Путіна. Що це за церква? Це церква – без Кирила. Що це за церква? Це – церква без молитви за російську владу та російське військо. Бо російська влада і російське військо вбивають українців. Але це - церква з Богом. Це церква - з Україною.

Буквально вчора в соціальних мережах вичитав вельми цікаву думку: «Церква не тільки співає й молиться. Церква виховує справжнього українського громадянина». І тут же пригадав фразу, яку традиційно приписують Отто фон Бісмарку: «Війни виграють не генерали. Війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Звичайно, її не слід розуміти буквально. Йдеться про унікальну роль духівництва та вчителів у становленні нації та в процесі державотворення.

Ми з вами зараз творимо незалежну Україну. І ця подія така сама важлива, як і референдум про нашу незалежність, який був прийнятий більше 27 років тому.

І от центр управління церкви, якщо він знаходиться в чужій державі, та яка ще є країна-агресор, то якого ж громадянина вона виховає? Точно, що не громадянина України. Кремль і не приховує, що розглядає РПЦ як один із головних інструментів впливу на Україну. Ситуацію в українському православ’ї обговорюють на раді безпеки Росії під головуванням її президента. Натомість від української держави вимагають не втручатися у її ж власні українські справи!

А коли в Москві говорять про Україну як про нібито їх канонічну територію, хіба це не є зазіханням на нашу територіальну цілісність? І хіба ми не зобов’язані в таких умовах захистити і українську землю і український дух?

 І ми, як ніхто інший добре знаємо: там де сьогодні махають російським кадилом, завтра б’ють російськими градами. Спочатку патріарх Кирило колесив Україною з пропагандою «Русского мира» та єдиної купелі, а потім поїхали їхні танки!Очевидно, що питання автокефалії виходить далеко за межі церковної огорожі. Це – питання нашої національної безпеки. Це – питання нашої державності. Це – питання світової політики. Недарма всі лідери держав, з якими я зустрічався останні пів року питали мене: «Як з вашою церквою?». І ми маємо шалену і важливу підтримку від всього світу.

І коли російський президент сказав, що розпад СРСР став для Росії головною геополітичною катастрофою двадцятого століття. «Для Путіна», – як дуже добре написав Мирослав Маринович, – «Надання автокефалії українському православ’ю є другою геополітичною катастрофою». Тільки, дозвольте мені поправити, цього разу – вже масштабом не століття, а тисячоліття. Нехай знають.

Дорогі українці!

Ми ще раз довели, що для нас нема нічого неможливого. Бо ще декілька років тому дуже багато казали, що нехай Порошенко займається, нехай ми робимо все, але це неможливо. Можливо. Нема для нас нічого неможливого. Головне вірити у велику ціль і не відступати від задуманого. За таким принципом ми здобули Угоду про асоціацію. За таким принципом ми здобули безвіз. За таким принципом ми рухаємось далі до ЄС. І надзвичайно важливо для нас, що всі перемоги будуть з Україною. Хочу окремо наголосити, що сьогодні у нас великий день. Ми не відступимо ані на крок з того шляху, яким рухаємося вперед ще від 2014 року.

Сьогодні – спільне свято православних, греко-католиків, римо-католиків, протестантів, іудеїв, мусульман. Словом, всіх, для кого цінністю є свобода України. Для кого цінністю є наша незалежність. Жоден патріот не сумнівається у важливості мати в незалежній українській державі незалежну православну церкву. Така церква – духовний гарант нашого суверенітету. В грудні 1991 року на референдумі ми підтвердили Акт проголошення незалежності. В грудні 2018 - заснували незалежну православну українську Церкву, якій Вселенський Патріарх вручить Томос.

Автокефалія – частина нашої державницької проєвропейської та проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом майже п’яти років. Все це – основа нашого власного шляху розвитку, розвитку держави Україна і розвитку нашої української нації.

«Товариш москаль, на Украину шуток не скаль!» – цитував я колись Маяковського ще в серпні 2016 року на параді на честь двадцять п’ятої річниці Незалежності. І наші Збройні сили що не день, то міцніше тримають оборону. І це не жарт!

«Прощай, немытая Россия»», – сказав я на Європейській площі, коли ми вибороли безвіз, згадував Лермонтова. І таки прощавай!

«До свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес», – це слова, адресовані Москві вже восени цього року. І таки до побачення!

«Геть від Москви!»… «Дайош Європу!». Тепер ці крилаті фрази українського письменника початку минулого століття Миколи Хвильового стали частиною нашого політичного словника. І вони дуже влучно передають суть нашої державницької стратегії, нашого впевненого курсу на Європейський Союз та НАТО.

Шановна громадо!

Дозвольте мені від всього нашого загалу, від всієї України та українського народу подякувати Вселенському Патріарху Варфоломію за його неймовірну турботу про Україну.

Хочу подякувати всім українцям, які з самого початку вірили в автокефалію, підтримували Президента, Голову Верховної Ради і Парламент, підтримували наших ієрархів, боролися за автокефалію ще тоді, коли навіть сама ідея видавалася примарною.

Насамперед також хочу подякувати нашим ієрархам і предстоятелям наших православних церков. Його Святості Філарету. Ваша Святосте, чуєте цю реакцію людей на площі?... Ваша Святосте, не придумано ще тієї міри, якою можна виміряти внесок Патріарха Філарета в боротьбу за власну помісну Церкву. Ви були, є і залишаєтеся духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу.

Хочу подякувати Предстоятелю УАПЦ Митрополиту Макарію і всьому єпископату за тверду позицію і непересічну роль в цьому історичному процесі.

А ще хочу дякувати тим ієрархам УПЦ Московського Патріархату, які, попри тиск, погрози і прокльони Москви та її п’ятої колони прийняли мужнє рішення і прийшли сьогодні на Собор. Все дуже просто – вони між Україною та Росією вибрали Україну. І ми вітаємо цей вибір.

У нас не було, нема і не буде державної церкви. Держава не буде втручатися в діяльність церкви. І в освячену Томосом православну церкву теж ніхто нікого не «запрошуватиме» силоміць. Ще раз наголошую, це – питання вільного вибору для кожного віруючого. Гарантую, що влада поважатиме вибір тих, хто з тих чи інших обставин вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка буде зберігати єдність з РПЦ. Але так само гарантую, що держава захистить права священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину Українську Православну Помісну Церкву.

Така Церква сьогодні заснована. Вона потребує певного часу на становлення, мирне розширення і зміцнення. Дозвольте зараз представити вам її новообраного предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випаде почесна місія разом з українським Президентом поїхати до Константинополя на початку січня та отримати довгоочікуваний Томос. Владику Єпіфанія, представника молодого покоління єпископів, висунула УПЦ Київського Патріархату та підтримали представники інших церков. Але тепер вже немає того розподілу. Той розподіл не має жодного значення, бо твориться і створена об’єднана церква.

В єдності сила нашого народу, Боже, нам єдність подай! Є в нас така молитва, яка дуже доречна до сьогоднішньої події і яку ми щиро возносимо.

Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу.

Дорогі співвітчизники!

Я щиро вітаю вас з автокефалією і здобуттям нашої духовної незалежності.

Ми зупинили агресора. Ми зберегли державу. Ми збудували боєздатну армію. Ми утверджуємо українську мову – складову сили та успіху нашого народу.

Ми за цей рік ще більше переконалися, що Помісна Церква – запорука незалежності. Державна мова – запорука єдності. А сильна армія – запорука миру.

Ми точно переможемо!

Слава Богу і Слава Україні!

А тепер із задоволенням надаю слово Предстоятелю об’єднаної Церкви, Митрополиту Київському та всієї України Епіфанію. Прошу, владико!

Президент до учасників Об’єднавчого Собору

Президент до учасників Об’єднавчого Собору: Держава зробила все, що могла - тепер від вас залежить майбутнє і духовна незалежність України

15 грудня 2018 року - 16:07

Президент до учасників Об’єднавчого Собору: Держава зробила все, що могла - тепер від вас залежить майбутнє і духовна незалежність України

Президент Петро Порошенко подякував Вселенському Патріарху Варфоломію, учасникам Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору та всім вірянам, які зібралися на площі перед Софійським Собором, за підтримку створення української автокефальної православної церкви.

«Ще раз дякую усім, хто вірив у те, що це можливо, і усім, хто за це боровся, усім, хто не побоявся. Усім, хто відкинув власні амбіції для того, щоб цей день відбувся і церква була створена», - сказав Петро Порошенко.

«Нас об’єднує розуміння, що нині вирішується велике державотворче питання. І я хочу сказати тим, хто зібрався: ви безпосередні учасники становлення української незалежної церкви. Це ви, які сьогодні прийшли на площу, які є в Храмі Святої Софії, творите українську історію, прямо тут і прямо зараз», - наголосив Глава держави. За його словами, саме учасники цієї події понесуть по Україні добру звістку про утворення автокефальної Української православної церкви.

Президент звернувся до всіх учасників Собору: «Це є колосальна відповідальність, яка в ці години лежить на вас. Держава, наголошую, зробила все, що могла. Тепер саме від вас і лише від вас залежить майбутнє України, майбутнє нашої великої нації, наша свобода, наша державна і духовна незалежність. Вам належить ухвалити Статут. Вам належить обрати Предстоятеля, а Томос вже чекає Предстоятеля на Фанарі. Отже, все залежить від вашої здатності домовитися, від вашої здатності почути один одного, почути заради України».

Глава держави процитував слова святого апостола Петра: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!».

«Тож заради Господа і України прийміть ваші найрозумніші зважені рішення. Вірю, що ви – правильні люди, у правильний час і у правильному місці. Бажаю Об’єднавчому Собору успішної роботи», - наголосив Президент.

Скликання собору залежить від Вселенського Патріарха.


"Скликання собору залежить від Вселенського Патріарха, тому ми сподіваємося, що найближчим часом буде скликано цей Собор, але назвати дату скликання не можемо", – заявив на прес-конференції "Українська церква на шляху утвердження автокефалії" в Києві 26 жовтня Патріарх Філарет.
Предстоятель УПЦ КП також зазначив, що до об'єднавчого Собору буде делеговано більше 60 єпископів трьох Церков.

«Наступний крок до автокефалії - скликання Архієрейського Собору, який буде складатися із трьох Церков: Київського Патріархату - це понад 40 єпископів, Автокефальної Церкви - 12 єпископів і кажуть, що мінімум 10 єпископів Московського Патріархату. Тобто із оцих єпископів буде скликаний Собор і на цьому Соборі буде зафіксоване об'єднання всіх трьох Церков в одну Українську Православну Церкву», - підкреслив Патріарх Філарет.


РПЦ = Этнофилетизм! (не путать с онанизмом)

Как нам сегодня стало известно, на проходящем на Крите Всеправославном соборе сегодня прозвучали первые обвинения, и обвинения достаточно суровые. 
Кипрский архиепископ Хризостом II обвинил руководство РПЦ сегодня в ереси этнофилетизма. 

 Впервые осуждение этнофилетизма употребили на Константинопольском соборе 1872 года, и прозвучал он в связи с “болгарской схизмой”, и именно односторонним провозглашением болгарским духовенством автокефалии своей национальной Церкви, тогда всё ещё находившейся в пределах Оттоманской империи. Односторонним, непризнанным, неканоничным незаконным!
 Вот собственно сам текст заявления:

 “Мы отвергаем и осуждаем племенное деление, то есть племенные различия, народные распри и разногласия в Христовой Церкви, как противные евангельскому учению и священным законам блаженных отцов наших, на коих утверждена Святая Церковь и которые, украшая человеческое общество, ведут к Божественному благочестию. Приемлющих такое деление по племенам и дерзающих основывать на нем небывалые доселе племенные сборища, мы провозглашаем, согласно священным канонам, чуждыми Единой Кафолической и Апостольской Церкви и настоящими схизматиками”. 

Надо отметить, что действовала тогда Болгарская в интересах Кремля, который как вы помните прибегнул к ереси этнофилетизма в 1439 году. Тогда Москва самостоятельно незаконно провозгласила свою автокефалию предала анафеме Константинополь и начала строить свою Православную Империю - “Третий Рим”. Болгария в 1872 году также как и Москва в 1439 самовольно вышла из подчинения Константинополя. Филетизм или этнофилетизм - это явление определенное при котором интересы Церкви приносятся в угоду интересам политическим.
 Так Москва в 1439 году поставила интересы своего князя Василия Темного над интересами церковными и не признала положения Флорентийского собора. Московская церковь стала инструментом власти, отказавшись признавать общехристианские ценности и договоренности. Фактически именно с того момента, и возникли такие еретические , можно сказать черносотенные, мракобесные течения, как"Третий Рим” или "русский мир”. Начал проповедоваться "особый русский путь", и массам начал навязываться мысль про особый "русский народ-богоносец", про его особую цель, ”особую русскую духовность" и прочий бред. Вы не поверите, но за 500 лет на Московии ничего не изменилось, церковь как и раньше служит интересам правящей верхушки - Кремлю, исполняя все его забаганки и прихоти! Именно это и хотел подчеркнуть кипрский архиепископ.

Потеряет ли Московский патриархат в Украине свою парафию?

Світлина від Valerii Utionok.

Необходимым шагом на пути демократического укрепления суверенитета Украины должно стать нивелирование деструктивного влияния УПЦ (МП) на украинское население.
Об этом в статье для ZN.UA пишут эксперты Национального института стратегических исследований при Совете нацбезопасности и обороны Украины.
Украинские реалии подтверждают вывод о невозможности достичь реальной государственной независимости, если хотя бы 20% религиозной сети в стране контролируется Москвой.
"В этом разрезе ситуация весьма неутешительна: по состоянию на 2015 год почти 50% приходов православной сети Украины находятся в юрисдикции Московского патриархата.
По сути, религиозный фактор выполняет сегодня роль одного из существенных инструментов зависимости Украинского государства от Российской Федерации. Эта конфессия фактически является агентом другого государства. К тому же государства, оккупировавшего нашу территорию и ведущего против нас войну. Самый действенный способ от этой зависимости избавиться — вернуть канонический статус автокефалии УПЦ.
Украинская власть не должна созерцательно- инертно относиться к УПЦ (МП) с центром в Москве, если эта власть проукраинская.
Власть должна ответить на вопрос: почему не принимается в парламенте законопроект №1244 от 04.12.2014 года о внесении изменений в Закон Украины "О свободе совести и религиозных организаций"? Этот закон относительно организаций, руководящие центры которых расположены за пределами Украины. Такой нормативно-правовой акт обяжет УПЦ (МП) осуществить перерегистрацию и отобразить в своем названии собственную зависимость от РПЦ, что положит конец введению в заблуждение миллионов верующих украинцев.

УПЦ (Московского патриархата) является следствием нашей колониальной зависимости от России и по сей день. В начале существования украинского государства была возможность создать в Украине независимую православную церковь. Тем более, что это поддерживали киевский митрополит Филарет (Денисенко), и президент Леонид Кравчук. Но они не смогли противостоять давлению российской прослойки, особенно компатрии, а также многочисленной российской агентуры в Украине. В результате мы получили раскол -- УПЦ МП и УПЦ КП.
Следует подчеркнуть, что в Украине еще не было проукраинского патриотического президента. А еще при этом, часто на местах бывшая коммунистическая номенклатура, в руках которой оказалась власть, и они преимущественно поддерживали УПЦ (Московского патриархата). Это, а также поддержка со стороны России, в том числе и финансовая, позволила этой конфессии значительно перестроить свою структуру. Доходило даже до силового захвата храмов и монастырей. Например, бывший настоятель Почаевской лавры Иоанн (Бондарчук) поддержал митрополита Филарета и УПЦ КП. Но присланные из России «монахи» выгнали его и захватили монастырь. Если бы не пророссийская власть, такого бы не произошло.
Реально со стороны государственных структур во времена независимости Украины осуществляется поддержка именно УПЦ (МП). Особенно это четко видно на большие религиозные праздники, когда президенты (и не только) демонстративно посещают только храмы УПЦ (Московского патриархата), пренебрегая мнением украинцев, которые их же и избрали.
Такая двуликая власть, патриотически выступая с трибуны, а на самом деле работает на Москву.
После Оранжевой революции община Воскресенской церкви в Остроге изъявила желание перейти в УПЦ КП, которое поддержал и священник. Далее события развивались по сценарию спецслужб. Внезапно появилась небольшая группа людей, которые были против этого перехода. Большинство из них не ходили в эту церковь, но они как бы представляли «законную», юридически зарегистрированную общину УПЦ (МП). К Воскресенской церкви на акции протеста «московские» батюшки начали свозить свои «боевые дружины» отовсюду — не только из ближних приходов, Почаевского монастыря, а также из Крыма. Далее дело дошло до суда. А суд принял решение в пользу фиктивной общины УПЦ (МП), при этом сославшись ... на законы Российской империи. Скажете: абсурд? Но такой абсурд системный. Тем более, когда за ним стоят вполне реальные финансовые интересы. Вот такой "тихой сапой" работает пророссийская пятая колонна.

Территория современной Украины полностью принадлежит юрисдикции Константинополя, а потому лишь он может быть верховным арбитром в воспросах Украинской церкви. Именно поэтому Константинополь ведет неофициальные переговоры с Киевским патриархатом о признании. Эти переговоры достигли своего пика в 2008 году, ко времени визита Варфоломея в Киев, и должны были закончиться признанием КП.
Московская патриархия интриговала, но ничего не смогла сделать. Тогда попросили МИД России связаться с турецкими властями, чтобы они надавили на Патриарха. Он должен был подчиниться, потому что он -чиновник турецкого государства. Таким образом, с 2008 по 2015 год турецкие власти блокировали действия Константинопольского патриархата относительно Украины.
Понятно, что конфликт Турции и РФ радикально изменили позицию Анкары. У Константинополя теперь развязаны руки.
Константинопольский патриарх будет делать все, чтобы практически осуществить свое доминирование в Украине и решить вопрос автокефалии Украинской национальной церкви.
Название автокефальной церкви в Украине может изменится,
это внутреннее дело Украины. Если смотреть на Киевский патриархат, то они могут строить автокефальную церковь с преемственностью от Киевской митрополии Древней Руси. Они могут называться УПЦ или Православная Церковь в Украине. Если на языке Михаила Грушевского и украинского национализма — Православная Церковь Руси-Украины.
Восьмой Всеправославный Собор — это рывок в направлении украинской автокефалии и умаления роли Московского патриархата среди православных церквей.  Единственный, кто может помешать возврату автокефалии УПЦ -- это президент Порошенко, который встречался с Варфоломеем. Причина встречи может быть только одна -- не рассматривать "украинский вопрос", поскольку ранее, вопрос автокефалии УПЦ, был уже решен положительно для Украины. 



Фотопрогулки. Владимирский собор в Киеве

Будучи в Киеве я стараюсь всегда посетить этот собор. Постоять перед иконами, подумать о своем. поставить свечки за здравие и упокой


[ Читать дальше ]

Нотр Дам в Лозанне

Это вам не Париж. Кафедральный Собор Нотр Дам в Лозанне используется для богослужений Реформаторской Церковью, т.е. протестантами. 


500 лет назад во Франции они пережили Варфоломеевскую ночь, таким образом католики отстояли свои скрепы, зато в Швейцарии протестантам повезло больше и в результате мы имеем богатейшую страну Европы, куда теперь на заработки на электричках ежедневно ездят католики, мусульмане и прочие обитатели современной Франции.
Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая