Навигация. Проблемы с эрекцией.
- 09.09.21, 03:52
- Курилка
В Одессе руководство одной из международных групп морских компаний организовало схему, с помощью которой переправляли украинских моряков на территорию оккупированного Россией Крыма.
Таким образом нарушался способ въезда и выезда на временно оккупированную территорию Украины.
Незаконную схему разоблачили сотрудники СБУ. В международной компании сначала нанимали украинских моряков на свои судна, а потом их буксиры отправлялись в Крым.
[ Читать дальше ]Калибр – (4,5 мм на 39 мм) патрон СПС;
Общая длина – 24,4 см;
Длина патрона – 14,5 см;
Длина ствола – 20,3 см;
Масса пистолета без патронов – 950 грамм, с патронами 1,03 кг;
Боезапас – 4 выстрела;
Дальность стрельбы под водой: глубина 40 метров – 6 метров, глубина 20 метров – 11 метров, на глубине 5 метров – 17 метров. Над водой до 20 метров.
Техописание взял в интернете, видео можно посмотреть здесь;https://www.youtube.com/watchtime_continue=2&v=IP6X250wRJQ&feature=emb_logo
Неточностей конечно в интернете много, ну например, что в воздухе он не стреляет. Как бы не так- он рассчитан на это, если увидел голову подвсплывшего диверсанта, то стрелять с палубы можно и нужно. Кроме того он предназначался не только для боевых пловцов, а и для тех, кому он ещё нужен был- был он на надводных кораблях и подводных лодках, у противодиверсионных подразделений. Нас готовили на военных спасателей, а потому мы должны были проводить водолазные, судоподъёмные и аварийно- спасательные работы, естественно вражеские боевые пловцы могли встретится.
Пистолет тяжеловат и спусковой крючок туговат, но агрегат надёжный, перезаряжается быстро и удобно, пристёгивается тросиком к ремню, дабы не потерялся. Бой точный, оружие простое и солидное, а игловидная пуля при попадании в тело противника проникает легко, да потом сгибается , ранение как правило не совместимое с жизнью. Стрелять из него мне очень понравилось, а вот из АПС(автомат подводный специальный) не дали, только наблюдал как боевые пловцы практиковались.
После распада СССР и СПП-1 и АПС в не малом количестве оказалось в нашей стране, ведь под Очаковом склады флотские, а рядом на острове Первомайский дислоцировались боевые пловцы. Часть конечно распродали, но сейчас оба изделия продолжают службу, в ВМСУ и боевых пловцов Центра специальных операций СБУ.
У соціальних мережах просять виставляти фотографії з хештегом #Жовто_блакитний_кораблик_на_ялинку і відправляти їх у групу "Всесвітнього руху патріотів України" в Facebook
На підтримку українських військовополонених моряків стартував флешмоб "Жовто-блакитний кораблик – на ялинку". Про це повідомляється 25 грудня на сторінці заходу в Facebook.
Акція триватиме до 7 січня 2019 року.
"Всесвітній рух патріотів України звертається з ініціативою до українців і друзів України, до всіх людей доброї волі: у солідарність з українськими моряками, захопленими в полон 25 листопада під час збройної агресії РФ у районі Керченської протоки, прикрасити свої будинки і новорічні ялинки жовто-блакитними паперовими корабликами", – розповіли організатори.
У соціальних мережах просять виставляти фотографії з хештегом #Жовто_блакитний_кораблик_на_ялинку і відправляти їх у групу Всесвітнього руху патріотів України в Facebook.
Нагадаємо, вранці 25 листопада українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполя. Поблизу Керченської протоки їх перехопили чотири прикордонні кораблі РФ, хоча, за даними ВМС України, про перехід корабельної групи російську сторону повідомили заздалегідь.
Українська корабельна група вирішила продовжити хід. Коли вона підійшла до Керченської протоки, Росія оголосила, що перехід закрито в обидві сторони через сходження на мілину танкера.
Близько 19:00 корабельна група ВМС ЗСУ рушила на вихід з протоки. Російські кораблі почали переслідування, російський прикордонний корабель "Дон" протаранив буксир "Яни Капу", а потім росіяни відкрили вогонь на поразку й захопили українські кораблі та їхні екіпажі - всі 24 людини.
- Я двоим спас!
К ужину я спас шестерых. Пионеры пытались помочь капитану в управление судна (рулевые стояли у трапов и отбивали доступ помощников на ходовой мостик), кочегары отбивали желавющих помочь машинному отделению. Двое ребят из нашей каюты проглядели и пацаны включили кормовой шпиль, стоящий по походному. Агрегат стоял на тормозе, потому нагрелся- краска слезла, хоть не сгорел. Всё что можно включить, сломать- дети сделали. Пошли вторые сутки, но мы- то не спали ни минуты, на нас заглядываются воспитательницы, а мы ноль внимания. Тогда я понял:лучшее противозачаточное средство- отсутствие сна и тяжёлая работа.
- Куда?
- Ну попробуй! - нехотя процедил я, но пацан досидел тихо. Привели мы его в каюту, вернул он мне нагрудный знак. Со следующего дня дети из среднего трюма стали ручными:слушались команд ,не шалили. Капитан вызывает меня на мостик;"Вы нарушили приказ?!"
У 1918 році значна частина кораблів Чорноморського флоту підняла синьо-жовті прапори і присягнула на вірність народу України. Але чомусь про ці факти ми не прочитаємо у жодному підручнику....
Отож, звернімося до фактів. Чорноморський флот було створено у 1783 році. І навряд чи сьогодні можливо підрахувати, хто більше, росіяни чи українці, будували його кораблі і фортеці, порти і берегові батареї, пролили крові у битвах і солоного поту в роботі. Незаперечно доведено одне: землю цю для слов’ян здобували і багнети російських солдатів, і шаблі українських козаків, які разом гинули у численних битвах з турками та татарами.
Свідоцтвом цьому може бути меморіал загиблих моряків в Севастопольському парку міста на Дніпрі (бувшому Катеринославі).
Навесні 1917 року, коли сконала Російська імперія, Чорноморський флот мав близько 400 бойових кораблів усіх класів та допоміжних суден, на яких загалом служило понад сорок тисяч матросів та офіцерів.
Флот мав окрім допоміжних сучані кораблі - 7 лінкорів, 2 крейсери, 22 ескадрених міноносці (есмінці), та 4 міноносці.
Ось навколо цих 35
кораблів і розгорнувся основний конфлікт у квітні 1918 року. Передбачаючи, що
флот остаточно візьме під свій контроль уряд української Центральної Ради, який
був союзником кайзерівської Німеччини, російська Рада Народних Комісарів
наказала флоту 23 квітня залишити головну базу в Севастополі і перебазуватися в
Новоросійськ.
Сім днів на флоті, в усіх частинах і на кораблях, вирувала гаряча дискусія: йти
до Новоросійська чи стати на бік Центральної Ради і підняти синьо-жовті
прапори? Питання про евакуацію флоту та його майна було поставлено для
обговорення на засіданні Севастопольської Ради.
Рада прийняла
рішення про тимчасове припинення евакуації , а 29 квітня в Севастополі на
нараді представників Чорноморського флоту було ухвалено рішення: розпорядження
російського уряду не виконувати, флот передати Центральній Раді. Тоді адмірал Саблін віддав
наказ підняти на кораблях прапори Центральної Ради. В радіограмі до Києва він
сповістив, що Севастопольська фортеця і флот підняли українські прапори.
День 27 квітня 1918 року
можна вважати за день народження Українського Військово-Морського Флоту.
Раднарком Росії на чолі з Леніним розпорядився негайно знищити бойові кораблі Чорноморського флоту, щоб не віддавати їх Україні.
Моряки зі сльозами на очах топили свої могутні бойові кораблі біля Новоросійського порту. 18 червня пішли на морське дно лінкор, 6 есмінців та 2 міноносці. Про трагедію у Новоросійській бухті написано багато. У школі вивчали твір "Загибель Ескадри" Корнійчука.
У складі Військово-Морського
Флоту незалежної Української держави, визнаної урядом Леніна, опинилися 6
лінкорів, 2 крейсери, 14 есмінців, з них 2 недобудовані, та 2 міноносці, а
також десятки дрібних та допоміжних і учбових кораблів — всього близько 70
відсотків флоту.
http://fleet.sebastopol.ua/articles/88_ROKIV_TOMU_NA_ChORNOMORSKOMU_FLOTI_BULI_VPERShE_PIDNYaTI_UKRAYiNSKI_PRAPORI/printable/