О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Мощі Святого Валентина покояться у Самборі

Мощі святого Валентин, покровителя закоханих, зберігаються у містечку Самборі на Львівщині

Цей священномученик нині дуже популярний. Адже День закоханих пов'язують саме з його iм'ям. Жив святий Валентин у III столiттi, потай вiд влади вiнчав усiх закоханих, за що i був страчений 14 лютого. Нетлінні мощі святого вже понад два столiття покояться у самбiрськiй церквi Рiздва Пресвятої Богородицi у Самборі.



На престолi - маленька позолочена домовина. У ній - частина черепа, деякі кiстки та предмет, схожий на камiнь. Поряд скляна капсула - сюди колись збирали миро вiд останків, що мироточили.

"Мощі святого Валентина привезли до нашого храму 13 травня 1759 року із Ватикану, - каже отець Богдан Добрянський, настоятель церкви. - Викопали їх у Римi на цвинтарi святої Прісцилли, де був похований священномученик, i передали до церкви як духовнi релiквiї".

Помолитися бiля покровителя закоханих люди з'їжджаються звiдусiль - із Польщі, Бiлорусi, Грузії, Казахстану, Росії. За століття молитов i почитання святого у Самборi вже виробилась гарна традицiя. Вважається, що той, хто з глибокою вiрою торкнеться скринi з мощами святого Валентина, переживе велику любов i матиме щасливу сiм'ю.

Зі слів місцевих, чимало люду припадає до мощей святого, кладуть фотокартки. I навіть були випадки, коли чоловiки повертались до своїх дружин.

"До нас приїздять багато туристів, що відпочивають у Трускавці, - каже отець Богдан. - Якось жінка приїхала на екскурсію, почула про мощі святого Валентина і, приступивши до них, довго щось просила. А згодом приїздила дякувати. Як виявилося, за те, що донька вийшла заміж. Три дні вона у нас жила (маємо гостьову кімнату для туристів)".

Вимолюють люди у святого Валентина не тільки особисте щастя, а й оздоровлення від різних хвороб - раку, епілепсії, депресії. Бо ж, як відомо, за життя цей священномученик був і знаним лiкарем, зцілював молитвою недужих.

"Кілька місяців у мене боліли груди, -- розповідає свою історію 39-річна одеситка Ірина. -- Але одного разу уві сні мені з'явився чоловік, який тричі приклав хреста до грудей і сказав, що він святий Валентин. Прокинувшись вранці, я почала шукати інформацію про нього. Після цього сну ще день-два груди боліли. А потім все минулося. І я дуже вдячна, що зі мною так сталося. Я знайшла цю церкву у Самборі. І коли увійшла всередину -- бачила, що все в ній було так само, як я бачила в тому сні, -- ті ж двері, той же прохід, і мощі святого Валентина були на тому самому місці".

Ірина ШЕЛУПЕЦЬ

Нащадки козацтва на Кубанi

Нащадки козацтва на Кубанi



04.03.2017
 Майже два з половиною столiття тому козакiв iз Запорiзької Сiчi за наказом iмператрицi Катерини II переселили на Пiвнiчний Кавказ на береги рiчки Кубань, i там сформувалась "мiнi-Україна". Довгий час кубанськi козаки не втрачали своєї нацiональної iдентичностi. Але тепер вони воюють проти нас, на боцi Росiї. А колись нащадки запорiзьких козакiв навiть вибороли в радянської влади власну державу - Кубанську народну республiку, згадку про яку вшановують 16 лютого. То як сьогоднi склалася доля спадкоємцiв козацького роду? Докладнiше про це - у розмовi з Дмитром Бiлим, письменником, iсториком, дослiдником Кубанi, та Iгорем Буркутом, полiтологом.

- Населення Кубанi ким нинi себе вважає?
 
Д. Бiлий: - Бiльшiсть вважають себе козаками-кубанцями. Хоча ще у 1987 роцi пiд час перепису населення 85% назвали себе українцями.
I. Буркут: - Росiйська наука офiцiйно далекоглядно визнала кубанських, донських i терських козакiв окремим етносом. Хоча всi вони походять iз Київщини, Слобожанщини та Полтавщини. До речi, Катерина II спецiально розпорядилася вiдiбрати найгарнiших дiвчат iз цих регiонiв для козакiв, що були переважно неодруженi. У Росiї й досi вважають, що найгарнiшi нареченi - кубанськi козачки. У роки Другої свiтової багато кубанських козакiв перейшло на бiк нiмцiв, з них формували окремi загони СС. Кубанцi сподiвалися таким чином позбутися радянської влади й по закiнченню вiйни вибороти незалежнiсть. Так от, нiмцi вважали, що козаки походять вiд готiв, а не вiд слов'ян. Тому до них ставилися з особливою повагою. Багато кубанцiв полягло тодi на Балканах. А тi, що вижили, потрапили в полон до британцiв i назад уже не повернулися. Тому нинi на Кубанi не так уже й багато справжнiх козакiв лишилося.

- А якi головнi причини того, що iдентичнiсть кубанських козакiв така розмита?

Д. Бiлий: - I радянська влада їх добре душила, навiть за царя їм краще жилося. Були i розкуркулення, i Голодомор, i репресiї. Так звана хлiбозаготiвля, офiцiйна причина Голодомору, вiд початку обмежувалася територiєю України та козацькими поселеннями на Пiвнiчному Кавказi. До того ж на Кубань вiдправляли цiлi загони Червоної армiї, бо радянська влада дуже боялася козацьких повстань. Тож там пiд час Голодомору знищили майже 80% корiнного населення. Наприклад, станиця (поселення) Новодерев'янкiвська у 1931 роцi мала 17 000 населення, а стало 6000. Полтавську майже всю знищили й натомiсть завезли людей iз Центральної Росiї. Тодi, до слова, було офiцiйно заборонено переселення етнiчних українцiв на Кубань. Але росiяни все одно переходили на українську мову. Або, як кажуть кубанцi, на козацьку балачку. "Хлiбозаготiвлi" супроводжувалися забороною української мови. Закривали школи, унiверситети, друкарнi, україномовнi книжки вилучали, натомiсть видавали росiйську лiтературу. До приходу радянської влади в кожнiй хатi був "Кобзар". А потiм за твори Шевченка стали висилати до Сибiру. А за гру на кобзi могли навiть цiлу сiм'ю розстрiляти. Тож до 1980-х рокiв у школах Кубанi висiли таблички "Спiлкуватися дiалектами заборонено!" Тому на уроках говорили росiйською, а на перервах знову i дiти, i вчителi переходили на рiдну українську. Бо ця балачка пов'язувала їх iз предками, символiзувала козацьку iдентичнiсть.

- А за яких обставин виникла Кубанська народна республiка?

Д. Бiлий: - Як тiльки козаки оселилися на берегах рiчки Кубань, одразу взялися розбудовувати свою маленьку державу. Вивчення мови мало ключове значення для збереження iсторичної пам'ятi на чужинi. У 1932 роцi на Кубанi було близько 1000 українських шкiл та 16 технiкумiв. Навiть сучасний Кубанський державний унiверситет - це колишнiй Український педагогiчний iнститут iменi Миколи Скрипника. Пiд час Голодомору всiх студентiв та викладачiв цього вишу заслали на Воркуту. Та, навiть попри масовi репресiї, пiд час перепису населення у 1932 роцi українцями назвали себе 3 мiльйони 107 тисяч кубанцiв! Тож кубанцi не раз намагалися вибороти свою незалежнiсть. Як правило, цi спроби вiдбувалися одночасно з українськими. Протягом 1918 - 1920-х рокiв iснувала Кубанська народна республiка, яку потiм поглинув Радянський Союз.

- Чи здатнi, на вашу думку, нащадки українських козакiв сьогоднi знову проголосити Кубанську народну республiку?
 
I. Буркут: - У 1991 роцi за президентства Єльцина постало одразу декiлька козацьких республiк. Але протрималися вони лише до наступного року. Нинi в кубанцiв поки що не вiдчувається таких амбiцiй. Майже два з половиною столiття русифiкацiї не минули безслiдно. Проте "Ще не вмерла Україна" на Кубанi виконують як народну пiсню. Вона вiдкривала збiрку кубанського фольклору, що вийшла друком у 1966 роцi. Тож, за сприятливих умов, гени можуть прокинутись.

Євгенiя КОЛЯДА

У Бабиному Яру відкрили пам’ятник Олені Телізі

У БАБИНОМУ ЯРУ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК ОЛЕНІ ТЕЛІЗІ



25 лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулося відкриття пам'ятника Олені Телізі за участі представників уряду та духовенства.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович зазначив: «Я дуже радий, що сьогодні ми відкриваємо пам’ятник Олені Телізі. Це означає, що ми продовжуємо роботу з повернення пам’яті про Бабин Яр. Насправді, Київ міняється, міняється вся Україна. Україна поступово позбавляється пам’ятників тоталітарного минулого. За минулий рік – 2016 рік, який, мабуть, увійде в історію як рік декомунізації – тисячі пам’ятників комуністичного тоталітарного минулого було демонтовано, було знято з обличчя нашої України».

«Це вже третій пам’ятний знак, який ми відкриваємо протягом дуже короткого періоду у 2017 році. В Києві вже відкрито меморіальну таблицю Євгену Коновальцю та Василю Макуху. Зараз ми відкриваємо пам’ятник великій українській поетесі. Людині, яка стала символом боротьби за незалежність – Олені Телізі. Я переконаний, що таким чином, ми поступово повертаємо своїх справжніх українських героїв, і таким чином стаємо сильнішими. І це є запорукою нашої перемоги», – наголосив Володимир В’ятрович.



Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет здійснив чин освячення пам’ятника. «В ці часи випробувань ми повинні єднатись, а не протистояти один одному», – звернувся він до присутніх. – «Дорогі браття й сестри, ми все повинні робити заради того, щоб у нас була єдність, тому що перед нами головне завдання – відстояти незалежність нашої держави».

«Ми знаходимося на місці страшної трагедії, місці, яке стало одним із символів злочинів проти людяності. Важливо пам’ятати що тут сталося, шанувати пам’ять про безневинних жертв і зберегти її для наступних поколінь. Зберегти як нагадування: такого не повинно повторитися», – сказав Київський міський голова Віталій Кличко.

«Ми сьогодні разом беремо участь у дуже знаковій події. Відкриття такого тендітного і водночас такого великого пам’ятника означає дуже важливу річ – повернення історичної пам’яті. Бо історична пам'ять не менш важлива для перемоги над агресором, ніж військові дії. Бо нашим воякам набагато легше протистояти тим спробам пропаганди, тим спробам нав’язати їм погляди «русского мира», коли вони знають, що за ними правда», – акцентував Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко.



Пам’ятник встановлено за підтримки Міністра культури України Євгена Нищука та Київського міського голови Віталія Кличка. Автори скульптурної композиції: Олександра Рубан, Віктор Липовка та Іван Єршов.


http://www.memory.gov.ua/news/u-babinomu-yaru-vidkrili-pam-yatnik-oleni-telizi-0
     
Теліга Олена :: Біографія

[ Читати далі ]


1933 — 1939

Д.Д.  (Дмитру Донцову - Б.Г.)

Наближається  спогадів  повінь…  
В.Сосюра  

Незнаний  нам  початок  і  кінець,  
Не  розуміємо  таємну  віру,  
Коли  жаття  сплітає  у  вінець  
В  незнаній  черзі  віру  і  зневіру.  

На  світлий  день  спадає  чорна  тінь  
Зловіщих  хмар,  мов  жалібний  серпанок,  
А  зимну  ніч,  безсилу  від  тремтінь,  
Бере  в  обійми  полум’яний  ранок.  

Залізну  силу,  що  не  має  меж,  
Дихання  Боже  в  сльози  перетопить  
І  скрутить  бич  безжалісних  пожеж  
З  маленьких  іскор,  схованих  у  попіл.  

Так  кроки  —  нами  зв’язані  навік  
У  Божих  меж  —  назавжди  розминулись.  
Без  теплих  слів,  без  дрогнення  повік  
Ми  попрощались  десь  на  розі  вулиць.  

Але,  буває,  крізь  вогонь  межі  
Минулі  дні  вертаються,  як  спогад.  
Ми  завтра  знов  не  будемо  чужі,  
Це  світлий  дар  приймаючи  від  Бога 


Олена Теліга

Мерзотники

  • 04.03.17, 08:30
Вчора, в день жалоби, почув такий діалог двох мерзотників пенсійного віку:

- А чєво єто флаги траурниє вісят?
- Да тітульниє падохлі...
 
Характерна зовнішність. Невмируща скрєпна вимова. Стояли біля банку, де зазвичай колишні радянські військові старпери отримують від ненависної України пенсії, розмір яких значно більший за пенсії звичайних українських громадян. От що з такими робити? Позбавляти громадянства? Висилати на рідну землю?  Просто плювати їм в очі? Чи просто мовчки зневажати?

День жалоби

  • 03.03.17, 09:55

      

         Сьогодні в Україні оголошено день жалоби за загиблими гірниками шахти «Степова» у Львівській області. О 12-й годині відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

      Сім’ям загиблих шахтарів виплатять по 500 тис грн компенсацій. Про це повідомив В. Гройсман.

     Кабмін України виділить 200 млн грн на закупівлю індивідуальних засобів захисту для шахтарів, які працюють на українських шахтах.

Україна понад усе!

  • 02.03.17, 10:52

       

      Європейські депутати від різних держав  та представники українських організацій і спільнота  українців у Бельгії  провели флешмоб в Європейському парламенті, щоб привернути увагу до війни в Україні, а також не допустити забуття Майдану й полеглих українців за свободу своєї держави та за європейські цінності.

Підтримую!!!

  • 01.03.17, 19:50
«Самопоміч»: Партії коаліції бояться визнати російську окупацію та заборонити торгівлю з окупантом
22.02.2017145225

Профільний комітет Верховної Ради відмовився розглядати законопроект «Про тимчасово окуповані території України», який був доопрацьований та узгоджений робочою групою.

«Самопоміч» переконана, що таким чином депутати показали свій страх перед власниками-комерсантами та знецінили роботу людей, які відстоюють незалежність України.

Політикани знову знецінили роботу людей, які втомилися бути заручниками комерції на крові, і традиційно зігнорували вимоги людей, які їх обрали. Попри те, що представники Міністерства оборони, Генерального штабу, СБУ, МЗС та інших органів влади, потребують визнання окупації, щоб не бути співучасниками фінансування окупації.  Попри те, що Уряд потребує заборони торгівлі з окупованими територіями, аби зробити нарешті Україну енергетично та економічно незалежною. Попри те, що саме цього вимагають люди.

«Сьогодні мене особисто, вперше за два з половиною роки роботи в парламенті, надихнула робота представників Кабінету Міністрів України. Урядовці Міністерства закордонних справ, Державної прикордонної служби, Генерального штабу, Міноборони, СБУ – це сильні, фахові чоловіки, які відстоювали незалежність України, бо їм набридло. Набридло бути у невизначеній ситуації і бути заручниками брудних комерсантів, які продають і колонізують Українську державу. Я сьогодні побачив обличчя України – інституційної і сильної», – наголошує голова фракції «Об’єднання «Самопоміч»  Олег Березюк.

Залежні від своїх власників, які заробляють на торгівлі, політичні партії коаліції фактично заблокували законопроект  на рівні комітету. Тому що, потрапивши до залу парламенту, цей законопроект стане маркером, який покаже людям справжню сутність кожного, хто відмовиться визнати окупацію Росії.

Фракція «Самопоміч» наполягає на розгляді законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України» та застерігає коаліцію від злочинної бездіяльності.