О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Безсилля шоколадних україножерів...(частина 2)

  • 11.04.18, 12:25
Зворотній ефект

А тим часом до 1 квітня більшість антикорупційних організацій подали електронні декларації в НАЗК. Але всі сподівання політиків, що з цієї ситуації вдасться витиснути хоч якісь дивіденди для себе, виявилися марними.

Навпаки, ініціатори приборкання активістів отримали цілком зворотній ефект.

По-перше, дурість ухвалених норм стала наочною.

Наприклад, згідно з законом, свою декларацію в НАЗК має подати американський сенатор-республіканець і один із найбільших друзів України Джон МакКейн. Він є главою Міжнародного республіканського інституту (IRI), який реалізує проекти за кошти USAID, котрі призначені для України.

З тієї ж причини шанс познайомитися з українським НАЗК має й екс-глава Держдепу Мадлен Олбрайт, яка очолює Національний демократичний інститут (NDI).

По-друге, усі політики, які намагалися іронізувати чи критикувати активістів за їхні "високі зарплати", виглядали дріб’язково і дещо жалюгідно.

Адже закиди деяким ГО, що їхні керівники отримують по 1,5-2 тисячі доларів зарплати, з вуст людей, які дерибанять мільярдні потоки, "обілечують" бізнес чи сидять на "прикормці" олігархів, інакше виглядати і не могли б.

Для тих, хто дає гранти українським антикорупціонерам, вписані в проекти зарплати виглядають смішними. На Заході такі гроші отримують різноробочі і секретарки.

Для пересічного українця тисяча доларів – велика зарплата. Його власна коливається в районі 200-300 доларів. Але питання, хто його довів до такого рівня життя, пересічний українець буде ставити точно не активістам, а таки політикам.

Ну і по-третє – найголовніше – істеблішмент проявив небезпечну вибірковість. Спікери від усіх партій говорили, що раз політики і чиновники декларують, то хай це роблять і активісти. І взагалі, мовляв, у Конституції записано, що декларувати мають усі.

От тільки і цей аргумент з вуст політиків не спрацював.

Так, усіх їх разом із чиновниками різних мастей змусили першими відкрити нарешті свої статки. Але не тому, що вони якісь особливі, а єдино і виключно тому, що вони от уже чверть століття контролюють фінансові потоки в країні. І за цей час країна катастрофічно збідніла, а вони дивним чином збагатилися.

При цьому жоден активіст не коштував державі ні єдиної копійки. Навпаки, вони не вивели, а привели в Україну кошти міжнародних донорів і з отриманого сплатили тут податки.

Політики ж, які посилаються на Конституцію, мали б запустити механізм загального декларування. Натомість вони зосередилися лише на одній категорії людей, яка їм дошкуляє. Як же це називається, якщо не вибірковість?

Ця вибірковість небезпечна не для країни. Так, зараз діяльність антикорупційних ГО відчутно ускладниться, можливо, у когось з активістів навіть з’являться проблеми з силовиками.

Однак насправді політичний клас зробив активістам великий подарунок. У своїй боротьбі проти цілого прошарку антикорупціонерів політики визнали супротивника, гідного уваги й остраху.

Фактично, намагаючись принизити активістів, "клас" зробив їх суб’єктом політичного процесу. І якщо активістському руху вдасться цю суб’єктність не розгубити, то політикам доведеться дуже скоро пошкодувати про свої дії.

Роман Романюк, УП

Безсилля шоколадних україножерів...

  • 11.04.18, 12:13

Ця історія починалася як демонстрація сили. У березні 2017 року власники найвищих кабінетів вирішили показати, хто господар у домі та в чиїх руках реальна влада.

Саме так під прикриттям турботи про військових на фронті в сесійні залі Верховної Ради опинилися скандальні норми про електронне декларування для антикорупційних активістів і членів наглядових рад держпідприємств.

Для збереження обличчя перед західними партнерами та українськими телекамерами президент Петро Порошенко ініціював створення робочої групи, яка мала би "зняти надмірності" закону.

Результатом її роботи став законопроект, переданий президентом у Раду ще 8 липня минулого року. От тільки того ж дня з’ясувалося, що спільної позиції президента й активістів немає.

Не тільки активісти, яких хотіли взяти під ніготь, були незадоволені тим проектом. Одностайна позиція всіх західних партнерів України так само була вкрай різкою.

Але навіть це не змогло привести український істеблішмент до тями. Перед обличчям погано приховуваної ненависті до антикорупціонерів відступало будь-яке раціо. Тому обіцянкам вирішити питання з декларуванням чи хоча б відтермінувати його віри було мало.

"Хом’ячків", як зневажливо політики називають антикорупційних активістів, треба було "покарати". Однак ця ситуація може мати для влади зовсім несподіваний ефект.

Класова ненависть

Дуже зручно було б звалити всю вину на президента Порошенка. Власне, більшість активістів та депутатів, які відстоювали скасування е-декларування для антикорупціонерів, так і робили.

Але такий погляд на ситуацію є спрощенням, яке не дає побачити її повністю.

Так, непублічна ініціатива "покарати хом’ячків" насправді належала президенту. Власне, про існування такого зневажливого терміна щодо себе антикорупціонери дізналися саме в розмові з главою держави.  

Але "покарання" було не його ідеєю. Точніше – не лише його.

Політичний клас, змушений під тиском громадськості та Заходу показати свої статки, вимагав помсти.

При цьому неважливо, до якого табору належав той чи інший депутат, міністр, радник. Усі – від опозиціонерів справжніх і вдаваних, до лідерів владних груп – усі хотіли відплати. Весь штат "радників" і "стратегів" президента так само був "за".

Врешті, 268 голосів у Раді – яскраве свідчення єдності політиків у бажанні приструнити антикорупціонерів.

І це насправді не дивно. Це – наслідок банальної людської ненависті за роки прискіпливої уваги до непояснюваної розкоші правлячих кіл, за десятки антикорупційних норм та сотні зірваних "схем".

Здавалося, що після голосування за скандальні правки по декларуванню активістів  президент мусив докласти зусиль, щоб усі ситуативні партнери коаліції допомогли йому провести це рішення. Проте за рік часу, що минув відтоді, стало цілком очевидно: йому не довелося нічого робити. Політичний клас був готовий і так.

Але тепер "воля класу" грає вже проти Петра Порошенка. Адже не "клас", а особисто президент обіцяв європейським партнерам скасувати декларування для активістів та іноземних членів наглядових рад.

Тепер не депутати, а особисто Порошенко виглядає в очах європейських лідерів якщо не відвертим лицеміром, то людиною, яка не може дотримати слова.

Не депутатам, які радісно тиснули кнопки за скандальні норми, довелося стати об’єктом тотальної критики. Врешті, не "класу" довелося вносити законопроект, щоб якось виправити спільно зроблену дурницю, і вислуховувати ледь не знущальні висновки Венеціанської комісії.

Навпаки, єдиний у своїй нелюбові до "хом’ячків", депутатський корпус міг собі дозволити навносити цілу гору альтернативних законопроектів, чудово розуміючи, що кожен наступний зменшує шанси на ухвалення хоч якогось із них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але "клас" міг собі це дозволити – бо відповідати за все буде не він, а Порошенко.

Це жодним чином не є виправданням для президента. Це лише констатація факту: взявши на озброєння проти активістів ненависть до них політичного істеблішменту, Порошенко сам став заручником цієї ситуації.

Яке б рішення не було ухвалено згодом, його відсутність зараз б’є по репутації саме президента. А репутаційного ресурсу, як показують соціологічні викладки, у Петра Олексійовича залишилось і так небагато.

"Думаєте, ми не хотіли ухвалити ці зміни? Ми правда хотіли, збирали голоси. Але ми підходимо до людей, а вони кажуть: "Ідіть на … зі своїми активістами. Я їх ненавиджу". І що ти тут скажеш?

Ви розумієте, що президент особисто телефонував деяким особливо норовливим депутатам, намагався вмовити. І не зміг. Президент!", – зізнався в розмові з УП один із найвпливовіших депутатів фракції БПП.

Ця ситуація тривожна сама по собі. Проте така безпорадність влади перед ненавистю загрозлива в іншому контексті.

Дуже скоро парламенту доведеться приступити до іншої "президентської ініціативи" – закону про Антикорупційний суд.

Його Порошенко так само обіцяв, де тільки можна і кому тільки можна. З ухваленням цього закону напряму пов’язана співпраця з МВФ.

Але саме цей закон викликає в депутатському корпусі відчуття, сильніше за ненависть до активістів, – страх виживання. Тож якщо президент і справді думає про переобрання на другий термін, йому доведеться якось цей страх долати. Хоча поки що не видно жодного варіанту, як це зробити.


У Тернополі зняли мотиваційний ролик

  • 11.04.18, 09:53

Напередодні в Тернополі зняли  зняли мотиваційний ролик про жінок і політику. Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".

Даний відеоролик під назвою "Жінки і політика: мотиваційний ролик" знімався в Тернопільському академічному драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. У ньому знялася родина акторів Складан-Демчук.

Зняли відеоролик Оксана Кузьменко та Юрі Собі, які посіли друге місце у конкурсі в межах проекту "Побудова жіночого політичного лобі в Україні", що було реалізовано "Всеукраїнською громадською організацією "Жіночий консорціум України" за підтримки Фонду демократії ООН. Мета конкурсу створити відеоролик, що буде привертати увагу до питання участі жінок у політиці та мотивуватиме до наступних дій.

Отож, посівши друге місце в конкурсі, Оксана Кузьменко та Юрі Собі отримали 500 у.о., щоб створити мотиваційний ролик "Жінки і політика" тривалістю 60 секунд та українською мовою.

Задум мотиваційного ролику тернопільських авторів полягає в тому, щоб показати паралельно два століття, наприклад, XVIII та XXI. У минулому сторіччі українська жінка мала тільки народжувати дітей та бути берегинями роду. А в теперішньому часі українки поєднують багато функцій, вони і народжують дітей, і стають берегинями роду, і беруть участь у політичному житті нашої країни.

І цей мотиваційний ролик буде надихати українських жінок, щоб брати участь у наступних виборах як до Верховної Ради України, так і до місцевих органів влади. Адже результати минулих парламентських виборів в Україні вражають своєю гендерною нерівністю. До слова, тільки 12,5% жінок брали участь у виборах до Верховної Ради. А з вибраних 423 народних депутатів у нашому парламенті налічується тільки 53 жінки. Коім того, у місцевих органах самоврядування ситуація не ліпша. Приміром, у Тернопільській обласній раді серед 64 депутатів лише 7 жінок, а в міській раді Тернополя серед 32 депутатів тільки 8 жінок.

IV битва "Koza Music Battle"

  • 11.04.18, 09:45

Напередодні у Тернополі відбулася грандіозна IV битва "Koza Music Battle". Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".

Так, у арт-барі "Коза" відбувся традиційний конкурс рок-гуртів, щоб потрапити на фестиваль "Файне Місто". У IV битві "Koza Music Battle" взяли участь гурти з Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців та Херсона.

Гурт із Києва "БДСМ" грає музику в жанрах рок та панк-рок. Значення абревіатури "БДСМ" кожен їхній слухач може вигадати для себе самого. Як кажуть учасники гурту, що їхні роти заткнуті, а руки зв'язані. Адже їх, як і всіх людей нашої планети, з народження навчають, що музиканти повинні служити батьківщині, при цьому не бути господарями на своїй землі. А в будь-якій нормальній родині достоту хтось повинен домінувати. Так, учасники ансамблю повинні відвідувати роботу, яку вони ненавидять, і схвалювати насильство з боку поліціянтів. Отож, музиканти не могли спокійно дивитися на це лицемірство, і вже майже рік співають пісні, головне посилання яких - повернути загальні прийняті цінності: доброту, мир та любов.

Львівський гурт "Deepwine" грає indie-rock та pop-rock. Учасники гурту мають багато живих виступів, але найбільшим досягненням на даний момент є те, що їхні треки включають у збірки української музики. Також одним із досягненням є те, що музиканти співпрацюють із "Moon Records". 

Івано-Франківський гурт "Red Eyed Hyena" виконує музику в жанрі "Stoner Rock". Спочатку вони грали виключно для себе, а потім спонтанно дебютували на фестивалі "Electric Meadow-2016". Як кажуть учасники гурту, що їхню музику можна охарактеризувати, як стіну фузу, що складається з затягнутих блюзових рифів, мелодичних соло, масивного басу, качових ударних та вокалу з легким драйвом.

Чернівецький гурт "The Fox's Sleep" грає психоделічний рок, стоунер-рок та альтернативний рок. Як діляться учасники гурту, що вони не ставлять для себе музичних обмежень, кожного з них надихає життя, в якому вони живуть. І на думку музикантів, вони вміють перенести свій досвід у площину нематеріального, пишуть те, що відчувають, роблять те, що вміють.

Херсонський гурт "Need Some Air" був заснований 2015 року. Музиканти грають гаражний рок. Усім учасникам гурту 17-18 років, кожен з яких намагається донести через музику свої власні переконання, погляди, думки та переживання, зрозумілими для широкої аудиторії словами. 

І таке ставлення до виступів та музики, яку вони виконують, принесло музикантам гурту "Need Some Air" перемогу в IV битві "Koza Music Battle". 

Отож, "Need Some Air" приїде на фестиваль "Файне Місто", який відбудеться  20-22 липня 2018 року, і позмагається за грошовий приз від організаторів.

У Тернополі триває "Великодній ярмарок"

  • 11.04.18, 09:39

У Тернополі триває "Великодній ярмарок". Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".

Так, ще 4 квітня на Театральному майдані відкрили "Великодній ярмарок". У ньому беруть участь понад тридцяти митців із Західної України. У стилізованих 36-х торгівельних будиночках талановиті майстри презентують та продають свої вибори, серед яких є сувеніри, великодня атрибутика та твори мистецтва. Також на ярмарку відбуваються презентації страв національної кухні в гастрономічному секторі. Адже "Великодній ярмарок" відбувається під гаслом "Міст багато, а Файне — одне!". 

Також під час відкриття "Великоднього ярмарку" розпочався в Тернополі й туристичний сезон, що був приурочений до цієї події.

Крім того, на "Великодньому ярмарку" були й заплановані культурні заходи. Наприклад, 5-6 квітня відбувалися пленери мистецьких закладів міста - "Розписуємо писанку", у яких брали участь учні художніх шкіл та відомі митці Тернополя. Так, вони розписали 12 гігантських писанок, що були встановлені на вулиці Г. Сагайдачного, поблизу пам'ятника І. Франка. А 7 квітня о 9 годині ранку на Набережній Тернопільського ставу відбувся великий забіг "RunDay". 

До слова, впродовж дня 9 квітня були проведені такі цікаві заходи, як Великодні гаївки "Зав'яжемо вінець" о 14:30 , а о 15 годині відбувся святковий Великодній концерт, о 17:00 здійснилися бої крашанок.

Триватиме "Великодній ярмарок" до 15 квітня. Треба нагадати тернополянам, що сьогодні, 10 квітня, о 15 годині на Театральному майдані заплановані спортивні "Великодні забави для дітей та батьків". А завтра, 11 квітня, о 18 годині в Українському Домі "Перемога" відбудеться Великодній концерт легкої та популярної музики муніципального Галицького камерного оркестру. А 14 квітня у центрі міста о 20 годині пройде нічний квест "Тернопіль Потемки". І на додаток, 15 квітня о 15 годині на Театральному майдані та бульвар Т. Г. Шевченка відбудеться урочисте закриття "Великоднього ярмарку".

Отож, в Тернополі на Великодніх святах мешканці міста чудово проводять час! 

Підсумки підбили: на РФ - "забили"

В АП підбили підсумки подорожі Президента до Німеччини: вдалий візит
В АП підбили підсумки подорожі Президента до Німеччини: вдалий візит

КИЇВ. 10 квітня. УНН. В Адміністрації Президента вважають вдалим візит Петра Порошенка до Федеративної Республіки Німеччина, який відбувся на тлі впровадження нових економічних санкції США щодо РФ. Про це на своїй сторінці написав речник президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook, передає УНН.

“На фоні фінансового обвалу в Москві вдалий візит до Берліна. Переговори з канцлером, президентом Німеччини і спікером Бундестагу засвідчили, що Україна особливий партнер, на якого тут покладають великі надії. Німеччина готова до продовження санкцій проти Росії, тут підтримують ідею українського президента щодо миротворців ООН і знають ціну російським словам”, — написав речник.

За його словами, найважливішою заявою канцлера Німеччини Ангели Меркель стало твердження про те, що Україна втратить статус транзитера російського газу.

“Ще одним дзвіночком мають стати травневі переговори в Аахені. Вони, як було проанонсовано сьогодні, відбудуться між Порошенком, Макроном та Меркель. Але без Путіна. І на останок. Як повідомив президент Порошенко, Україна найближчим часом синхронізує санкції проти російських олігархів зі США. Проти Дерипаски також”, — додав Цеголко.

Як повідомляв УНН, під час спільного брифінгу з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель Президент України Петро Порошенко заявив, що українські санкції проти РФ, зокрема, російських олігархів, будуть винесені на розгляд РНБО найближчими днями і будуть введені.

Джерело: УНН

Тернопіль відкриває свої підземелля

  • 10.04.18, 09:47

У Тернополі відкрили для туристів маршрут по підземеллях. Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".

Так, проект по Тернопільському підземеллю серед інших  презентували на Тернопільському туристичному форумі TTF-2018. 

Вперше маршрут по підземеллю показали журналістам. Це була  унікальна пам’ятка – підземний храм, який розташований на вулиці Листопадовій, 4, під приміщенням Тернопільської обласної прокуратури. Але на цьогорічних Великодніх святах провели екскурсію для туристів. 

На місці Прокуратури до Другої світової війни був розташований монастир Згромадження сестер Святого Йосипа (Йосифіток). Монастир із Катедральним собором з'єднувався підземним ходом. У підземному ході було багато відгалуджень. Там у лютому 2018 року знайшли катакомбну церкву.  Храм маленький - заввишки 3 метрів, завдовжки - 8 метрів, завширшки - 5 метрів. Будування підземної церкви жіночого монастиря Йосафіток датують початком ХХ століття. 

У 1952 році в будівлю монастиря переселилась радянська прокуратура. Вхід до підземної церкви було завалено, а приміщення перетворили на спортзал та тир. Але з часом і про спортзал та тир забули й закинули його.

Треба нагадати, що у Тернополі під час Другої світової війни майже всі пам'ятки архітектури були знищені. А тепер міська влада згадала про катакомби та підземні ходи під містом, які можуть привабити туристів. Місцеві археологи та краєзнавці почали вивчати документи про маршрути підземель під Тернополем. Також вони почали й досліджувати ці підземелля. Однією унікальною знахідкою була й катакомбний храм сестер Йосифіток. 

Крім того, у цих катакомбах мешканці Тернополя ховалися під час бомбардувань під час Другої світової війни. У неофіційній розмові одна із архітекторів Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, Тамара Денисівна, розповіла, що під час будівництва в 1957 році будівлі коледжу бідівельники знайшли підземелля, в якому ховалися від військових нальотів тернополяни. Але тоді тогочасна влада вирішила закидати ґрунтом провалля, тому що тоді розруха була як на землі, так і під землею. 

Але настав час, щоб відкрити ці підземелля для дослідження. А Тернопіль може бути унікальнішим, ніж раніше - в містті відкриють підземні маршрути також для туристів.