О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

По всьому світу стала новина

По всьому світу стала новина:

Діва Марія Сина родила.

Сіном притрусила,

 В яслах положила Господнього Сина. 



Свят-Вечір!

  • 05.01.20, 13:25


За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

У Трускавці поставили унікальний “Різдвяний вертеп” та дідуха

У Трускавці поставили унікальний “Різдвяний вертеп” та дідуха

Vertep ta didukh u Truskavtsi

12 об’ємно-просторових біблійних фігур і дідуха прикрашатимуть Трускавець в період Різдвяних свят.
Фігури заввишки у людський зріст – три царі, ангел, Ірод, звіздар та інші персонажі вертепу вирізьблені із фанери та розфарбовані. Їх встановили у курортному парку Трускавця перед бюветом мінеральних вод.
Всередині фігур встановлено ілюмінацію. Тож «Різдвяний вертеп» сяятиме трускавчанам та гостям курорту весь період свят.

 

У Трускавці поставили унікальний "Різдвяний вертеп" та дідуха Над композицією, як повідомляє сайт Трускавецької міськради, працювали графічний дизайнер, викладач кафедри графічного дизайну Львівської Національної Академії мистецтв Юрій Крукевич та скульптори Орест Дзиндра, Олег Ляхович. Декоративний дідух, який встановили всередині бювету, виконала відома мисткиня Ірина Світ.

Цілісна композиція зроблена з молодих колосків пшениці, а стовбур – з каліброваної житньої соломи. Подбали в Трускавці і про пішохідні вулиці - зокрема ліхтарі прикрасили зірницями-витинанками.

Різдвяна атмосфера у Трускавці стає з кожним роком все більш вишуканою і унікальною. Вся ця краса створена для естетичної насолоди гостей курорту.

Це продовження теми Нового року та Різдва у Трускавці.

Завітайте на свята у Трускавець та відчуйте сповна дух українського Різдва!

Новий рік та Різдво у Трускавці

Друзі, щиро вітаємо всіх із Новим 2020 роком!!!
Бажаємо міцного здоров’я, радості, добра, достатку та злагоди у Ваших домівках, мирного неба і багато світлих сонячних днів.

Замовляйте найвишуканіші страви, запрошуйте найкращих друзів і в у колі найрідніших людей із найоптимістичнішими очікуваннями у чудовому настрої зустрічайте Новий 2020 рік!
Нехай у 2020 році збуваються всі Ваші мрії, надії та сподівання!
Щиро дякуємо, що читаєте наш Блог, ну, а ми, й надалі старатимемося, щоб наша інформація була корисною та цікавою для Вас! І уже сьогодні пропонуємо ознайомитися із Програмою святкових заходів, які підготували у Відділі культури Трускавецької міської ради.

"Та не однаково мені!"

ПАНЕ ПРЕЗЕДЕНТ ЗЕЛЕНСЬКИЙ !

(Прошу українців, громадських діячив, голів громадських організацій: ящо підтримуєте - пишіть згоду (або не згоду) у коментарях.)

Я дивився , і декілька разів переглянув, Ваше звернення до нас, до українців.

Вважаю, що такий варіант вітання є великою Вашою помилкою.
Не буду вдаватися у аналіз, а просто надам сюди бачення того, про що ви сказали нам у новорічну ніч, одного з наших видатних земляків донбасівців, дисидента, правозахисника, співзасновника Української Гельсінської групи, учителя ОЛЕКСИ ТИХОГО (1927 - 1984 рр)

Ця людина поклала своє життя на захист української мови, прав і свобод українців. Тому є для українців моральним авторитетом.

Я вважаю, що вашим радникам потрібно було б перед тим, як віддавати вам в руки текст новорічного звернення, хоча б продивитися історію України, її героїв і моральних авторитетів, прочитати, за що вони свідомо боролися і гинули у російських концтаборах.

Те, що прозвучало з Ваших уст не личить президенту України. І чим швидше ви це зрозумієте, тим краще буде і для вас, як нашого президента, і для нас, українців.

Ще в молодості Олекса Тихий склав для себе оце життєве кредо:

“Для чого я живу?

1. Щоб жило людство, мій народ, мій рід.
2. Щоби не зробити нікому ніякого зла, не проявити ні до кого ніякої байдужості й несправедливості в його долі, тяжкому становищі, горі.
3. Я – свідома частка Всесвіту, людства, свого народу, оточення за місце проживання й роботи, у колі своїх друзів і недругів. Я за все відповідальний.
4. Я маю людську гідність, національну гордість. Нікому не дозволю топтати ні перше, ні друге.
5. Зневажаю смерть, голод, бідність, страждання і саму зневагу.
6. Прагну, щоб моє “я” було гідне наймення “людина”. У всьому, завжди незалежно від обставин чиню згідно зі своїм сумлінням.
7. Щоб поважати й цінувати працю, переконання й культуру кожної людини, на якому б рівні в порівнянні з моїми, загальноприйнятими і найвищими досягненнями людства вони не перебували.
8. Щоб до останнього подиху вчитися і, по можливості, без насильства й примусу навчати всіх, хто бажає в мене вчитися.
9. Щоби зневажати сильних, багатих, авторитетних, якщо вони свою силу, багатство й авторитет використовують для кпин, знущань, чванства перед іншими людьми або хоч би однією людиною.
10. Щоб не бути байдужим до тих, хто живе тваринним життям. По можливості намагатися допомогти кожному такому усвідомити себе людиною.
11. Щоб вивчати, підтримувати, розвивати мову, культуру, традиції свого народу.
12. Щоби позбутися і сприяти іншим позбутися всього низького, підлого, чужого духові людства”.

(Журнал “Новое время”, № 51, 1990 р., с. 36 – 37.

Живучі за такими правилами, Олекса став великою людиною. Такими б повинні були бути і Ваші месиджі до нашого суспільства. Саме такими моральними посилами зкріплюється міць суспільства і гідність держави...

Вже другий десяток років ми проводимо з освітянами "Олексини чимтання". Цього року це будуть вже 13-ті. Це життєвє кредо є рефреном, який проходить через всі наші заходи. Як будуть реагувати на них діти, після ваших новорічних слів "какая разніца"?...

Просимо прийняти наші слова до уваги... Якщо можна...

2.01.2020 р.
Євген Шаповалов, голова Товариства Олекси Тихого.
Донеччина...


На фото: Юний шістнадцятирічний Олекса Тихий. Саме в цей період свого життя він складав свої моральні і етичні принципи, свій дороговказ на подальше своє життя...

Для України 2020 рік стане поступом анархізму


Для України 2020 рік стане поступом анархізму

(Записи анархіста 21 ст.)
Основні підсумки для 2019 року зроблені і вони для більшості в Україні є невтішні: як для отої більшості у 73% - так і для отої більшості, що наразі у меншості, але чи на довго – ця тема не проблема: вже ясно, що скоро буде. За тим зроблю свої підсумки за 2019 рік і я, як представник сили та ідеології, що перемогла в реальному вимірі – анархізму. До речі, кому слово «анархізм» занадто драстичне, то читайте його як «лібералізм» та його похідні, бо то суті справи не міняє. Як комунізм є найвищою стадією соціалізму і колективізму – так і анархізм є найвищою стадією лібералізму і всебічно розвинутої особистості. Хай буде так!
Врешті, що особливо визначати, коли заголовок усе означив: « Для України 2020 рік стане поступом анархізму» – і не інакше! Хто не вірить – наступного нового року перевірить, а я особисто вже наслухався від експертів всіх рівнів і мастей, що державні інституції в Україні просто розсипаються, бо влада не спроможна ними опанувати і належно кермувати. Особливо мене тішить отой так званий «турборежим» у законотворчості Верховної Ради України. Ну лапопулечки мої ці «слуги рабів»! Яка шикарна  і просто видатна робота по розвалу держави в усіх її вимірах! Я це велично обізвав як «градація деградації». Однозначно, що не тільки сучасна група зі «Слуг народу» до цього дорвалася, але і всі їх «попєрєднікі» чимало до того доклалися, щоб в українському законодавстві появилося понад 800-т законів, які достеменно не знає жоден юрист в Україні. Жоден! Причому я про цей феномен давно писав, як і про оту ментальну рису для ВРУ майже одразу вносити правки і поправки щодо правок до щойно прийнятих законів. А давніші закони мають просто суцільні гірлянди посилань на їх зміни. Тобто розібратися в тому годі, тому українські судді давно перейшли до давньоримського права часів імператорів на особистому рівні: як я захочу й вирішу – то і є закон.
Хтось скаже, що я жартую? Що в Україні закон понад усе і «перед буквою закону у нас всі рівні»! Покажіть мені такого ідеаліста в Україні? Не знайдете! В Україні давно панує правовий нігілізм, тобто іншими словами це є фактичний анархізм: в Україні згідно закону можливо все! Все, що завгодно! Захотів новоспечений Президент України розпустити парламент – сказав і ВРУ миттєво сама розбіглася, хоча закон вказував на передумови такого процесу, але їх проігнорували, отже… Отже: анархія – мати порядку! 
Зокрема, в цій темі я не раз стверджував, що в Україні назва силових установ МВСУ, ГПУ, СБУ  як «правоохоронних» є своєрідним евфемізмом, тому що вони і є найбільшими правопорушниками! Але нещодавно я зрозумів свою помилку: це скорше є «сили правотворчі» аніж «правоохоронні», бо одна справа, що написано, а інша справа, як то читати і трактувати! Причому наші нардепи так виписують статті законів, що їх трактування не має меж. 

Особливо, коли сила права стає правом сили!

Зроблю невеличкий відступ, щоб дати кілька суттєвих пояснень, щодо суті ідеї держави, а саме найголовніше: держава – це право на узаконене насилля! Тільки Держава має право законно застосовувати насилля над своїми громадянами. Зрозуміло, що не сама Держава, бо то є узагальнення, а державний апарат, який складається з державних службовців, що начебто походять від людей, але часто виникають в тому сумніви. У мене зачасту складається враження, що держслужба це як зараження, подібно до фільмів жахів з отими зомбі чи про вампірів, де вкусив від вени держслужби і став кровопивцем щодо народу… Власне тому, якщо хочете знати, я вважаю український народ самим правильним у тому, що він не домагався своєї держави, бо то як добровільно будувати для себе в’язницю! Тільки недоумки схочуть творити над собою «узаконений апарат насилля» – державу. Або такі самі недоумки обрали собі за керманича держави фігляра, хитрючого блазня, за яким плаче лазня з віником різок, а я ось маю йому, прости Господи, коритися і слухатися, тому що – держава того вимагає. Та йди ти на, доне Гандоне – 6-й Президент України! І з ним така держава зі своїми 73% ідіотів-«совків», що від клона «Івана-дурня» шукають щастя для себе і країни. Козли довбані!
Ліричний відступ завершено і тепер до діла: зміст нормального державного утворення має просте визначення, як «захисна і регуляторна» – саме це є головні  функції держави, або більш поважно то звучить як «Безпека і Право», або ще – «Сила і Закон» . Держава зобов’язана захищати своїх громадян від зовнішніх та внутрішніх загроз, а також забезпечити унормовані стосунки співжиття в своєму соціумі. Все! То є «альфа і омега» держави! Все інше – від лукавого! На жаль, але якраз лукавий і видумав сприйняття держави, як пана-благодійника, що роздає добра на ліво і на право сірим та убогим. Чи що держава, це як безкінечний «ріг достатку» чи якась «комора, де для всіх все є» тощо. А так не є! Суть держави у тому, що вона роздає тільки те, що відібрала силою від інших громадян згідно закону.  Сама-по-собі держава добробуту не продукує! І не роздає аби-кому! Тільки чесно потребуючим дає! І що головне: не як милостиню, а як поміч в скруті, щоб допомогти знову стати нормальним громадянином держави. Саме це і робить державу як супутника анархізму, а не ворога!
За змістом свого права на насилля держава апріорі не може визнавати соціальний анархізм, як і навпаки, але умови співіснування цих двох світів можливі і потрібні. Для мене це є держави з високим рівнем правового лібералізму, коли держава зайвий раз не втручається в особисте життя своїх громадян. Коли держава податками збирає мінімальні кошти на власне існування, а більшою частиною свого достатку розпоряджається той, хто його насправді заробив своєю працею і розумом. Ні патроналізму, тобто коли від людини забирають її добро, щоб краще розпорядитися на користь усіх. Це класична схема патріархального укладу життя, коли вся родина працює на спільну користь, а розпоряджається усім добром велемудрий патріарх роду. Подібну функцію накидують державі різноманітні ліві політсили як комуно-соціалісти, а правовірні в праву ідею домагаються свободи жити за власними уподобаннями. Зрозуміло, що анархісти є ультра-правими радикалами, але і патріотами, а не ідіотами, бо розуміють потребу існування держави як певної інституції. 
Тут я мушу для спрощення викладу звернутися до метафоричного прикладу, який доволі полюбляю: це так звана «маршрутка». Коли ви сідаєте в автобус, то жертвуєте частиною своєї незалежності, бо тепер ваше життя буде залежати від водія. Тобто істинний анархіст мав би ходити скрізь пішки і готувати собі сам їжу та все інше робити суто сам. Звичайно, що це маразм, як і кожну найкращу ідею можна звести до абсурду. Саме тому я б порівняв співвідношення анархізму з державою, як у парашутному спорті ставляться за запасного парашуту: зрозуміло, що це коштовний і начебто зайвий клопіт, бо ним досить рідко користаються вправні парашутисти, але все одно завжди вдягають і мають коло себе, бо станеться біда з основним парашутом – виручить запасний. Те саме держава і анархіст: я готовий платити певні податки добровільно і дай Боже ніколи не скористатися з допомоги держави, але най буде і то. Для мене це важлива метафора за змістом, бо означає максимальну свободу особи за умов сталої безпеки і порятунку в біді. Так! І навпаки: коли держава потребує допомоги – анархісти з тим не забаряться. Не варто доводити, що обидва Майдани: і Помаранчева, і Революція гідності були суцільно анархічними за змістом подіями. А чим ще є, як не анархічним рухом у 2014-му і далі під час війни з причини агресії РФ в Україну оті всі добробати та чисельні волонтери? Як і зараз всім анархістам та правдивим «правосекам» не є байдуже до теперішньої ситуації в Україні.
На тому досить на цей раз. Все сказане є певним підсумком моїх попередніх дописів та роз’яснень теми щодо розуміння сучасного анархізму не як екстремізму, а як прогресивного лібералізму, чим погрожували в часи агітації з боку теперішнього Зе-кодла, але самі того настрашились, бо одна справа обіцяти ділитися владою до виборів – і зовсім інша справа віддавати владу, яку вже маєш. Шкода стає. Велосипед «Україна» хоч і побитий, заїжджений, але і самому покататись хочеться Вові Зеленському свої 5-ть років, а може і більше… 
    
Богдан Гордасевич
2 січня 2020 р.
м. Львів

Записи анархіста 21 ст. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні від 2 січня 2020 р.(7527)

У столиці України - Києві багатолюдне вшанування Ст. Бандери

У столиці України - Києві багатолюдне вшанування Ст. Бандери





Слава Україні!   Героям Слава!

Степану Бандері виповнилося 1 січня - 111 років з дня народження



ПРОВІДНИК СТЕПАН БАНДЕРА

Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера (1.01.1909-15.10.1959)

Народився 1 січня 1909 року у родині греко-католицького священика в с.Угринів Старий біля Калуша. Учився в Стрийській гімназії і Львівській Політехніці.

Ще юнаком став членом Союзу Української Націоналістичної Молоді та Української Військової Організації, а, коли постала Організації Українських Націоналістів у 1929 році – одним із її перших членів в Україні. На початку 1933 року обраний Крайовим Провідником ОУН. Під його керівництвом революційно-визвольна діяльність ОУН проводилася в наступних основних напрямках:



1.Широка розбудова членських кадрів і організаційної мережі по всьому терену Західноукраїнських Земель (ЗУЗ), які на той час знаходилися під окупацією Польщі, серед усіх суспільних прошарків, акцентуючи увагу на село і робітництво.

2.Налагоджена систематична кадрово-вишкільна робота на всіх організаційних щаблях. Основні види вишколів: ідеологічно-політичний, військово-бойовий та вишкіл підпільної практики (конспірація, розвідка, зв'язок тощо).

3.Крім політичної, пропагандивної. бойової діяльності самої Організації, розгорнено нову форму праці – масові акції, в яких брали активну участь широкі народні маси, діючи з ініціативи, за вказівками та під ідейним керівництвом кадрів ОУН. Було проведено: антимонопольну акцію (бойкот тютюнових і алкогольних виробів, на які польська держава мала монополію) з розрахунком на морально-політичний ефект; шкільну акцію проти польської денаціоналізаційної політики та в обороні українського шкільництва і національного виховання.

4.Поряд з революційною діяльністю проти Польщі розгорнуто антибольшевицький фронт. Він був спрямований проти дипломатичних представників СССР на ЗУЗ (атентат М.Лемика на секретаря і політичного керівника совітського консульства у Львові Майлова і політичний процес), проти большевицької агентури, компартії та совєтофільства.

5.Посилено бойові акції проти національно-політичного утиску і поліційного терору польської влади по відношенню до українців.

Після успішного замаху ОУН на польського шовіністичного міністра Пєрацького, автора плану "знищення Русі" (України), Степан Бандера як Крайовий Провідник був засуджений на кару смерті, замінену довічним ув'язненням. Вийшов із тюрми з розвалом Польщі у вересні 1939 року.

У квітні 1941 року на Другому Великому Зборі ОУН був обраний Головою Проводу ОУН. З його ініціативи 30 червня 1941 року ОУН, як організатор і керівник визвольної боротьби українського народу, проголосила відновлення Української Держави. Це не входило у плани фашистської Німеччини, і проти українських патріотів був розв'язаний масовий терор. У концтаборі Освєнцім загинули два брати Бандери, третій брат – Богдан – загинув від рук гітлерівців як член Похідної групи ОУН. Сам Степан Бандера пробув у концтаборі Заксенгавзен до кінця 1944 року. Після виходу з концтабору він стає на чолі боротьби проти нових – московських – окупантів. З лютого 1945 року до 15 жовтня 1959 року – Провідник Організації Українських Націоналістів. Слово "бандерівець" стало окресленням і символом незламного борця за волю України проти загарбників.



15 років йшло полювання московських агентів на лідера української національно-визвольної війни (1947р. – Я.Мороз, 1948р. – В.Стельмащук, 1951р. – С.Лібгольц та інші). 15 жовтня 1959 року він загинув від руки агента КГБ, перевертня Б.Сташинського.

Степан Бандера також був ідеологом і теоретиком української національно-визвольної революції. Його творча спадщина і зараз має велике значення для національно-визвольного руху, для здобуття, закріплення та розбудови Української Самостійної Соборної Держави. Збірник праць С.Бандери – “Перспективи Української Революції” – вперше було видано в 1978р. за кордоном, і лише у 1998р. видавнича фірма “Відродження”, яка є пресово-видавничою референтурою ВО ”Тризуб” ім.С.Бандери, вперше в Україні перевидала вищезгаданий збірник. — разом із Степан Бандера.

Варто згадувати, що батько Степана - отець Андрій Бандера був дуже видатною особистістю як капелан УСС і сприяв створенню УВО, а загинув в катівнях НКВС у Києві 1941-го і невідомо де похований.

https://gartua.io.ua/s941715/stepan_bandera._statti_ta_avtobiografiya._dodatkova_literatura

Центр Києва заполонив багатотисячний натовп з вогнем у руках: що сталося
До центру столиці стягнули додаткові сили поліції

Центр Києва заполонив багатотисячний натовп з вогнем у руках: що 
В українській столиці, в середу, 1 січня стартував так званий Марш честі, гідності і свободи — смолоскипна хода, яка стартує з серця української столиці — пам'ятника Тарасу Шевченку.

Відомо, що ходу приурочено до дня народження одного з організаторів ОУН Степана Бандери. Про це стало відомо завдяки повідомленням столичних ЗМІ.


За інформацією журналістів, старт акції було назначено на 18:00. Окрім "Свободи" організаторами акції також є: Національний корпус і "Правий сектор". Як минулого року, марш пройде у форматі смолоскипної ходи.
https://znaj.ua/society/286561-centr-kiyeva-zapoloniv-bagatotisyachniy-natovp-z-vognem-u-rukah-shcho-stalosya-foto?utm_source=iua

Також для забезпечення безпеки під час проведення Маршу до центру столиці стягнули додаткові сили поліції, а також бійців Національної гвардії. Чергування на Марші також нестимуть кінологи, вибухотехніки і поліція діалогу. Всі ці сили, як зазначили в поліції Києва, повинні не допустити порушення громадського порядку і забезпечити мирне проведення акції.

З Різдвом Христовим і Новим роком 2020 вітаю і бажаю!



Життя чудове, але хочеться кращого! Щасти!
З Різдвом Христовим і Новим роком 2020 вітаю і бажаю! Будьмо!