О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

шоколадні казнокради в жо...........пі

  • 07.07.18, 22:04
Соціологи прогнозують, що у другому турі виборів президента зустрінуться Тимошенко та Гриценко«Рейтинг» та КМІС з'ясували електоральні вподобання українців станом на середину червня
Наступні президентські вибори повинні відбутися в березні 2019 року

Дані двох соціологічних опитувань, проведених соціологічною групою «Рейтинг» та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) свідчать, що якби вибори президента України проходили в середині червня, то у другий тур вийшли б Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко.

Зокрема, в опублікованих у вівторок, 26 червня даних Соціологічної групи «Рейтинг», йдеться, що якщо б президентські вибори в Україні проходили в середині червня, то у голосуванні взяли б участь 73% громадян, 21% респондентів не прийшли б на дільниці, а 6% не змогли відповісти.

Лідером президентського рейтингу залишається Юлія Тимошенко, за яку готові віддати голоси 10,3% громадян України. Далі йдуть Анатолій Гриценко (7,4%), Юрій Бойко (6,9%), Володимир Зеленський (6,2%), Святослав Вакарчук (5,9%), Олег Ляшко (5,8%), Петро Порошенко (5,3%), Вадим Рабінович (5,2%).

Опитування було проведено 14-24 червня 2018 року серед 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.

Водночас, згідно з даними КМІС, якби вибори президента України відбувалися в середині червня і в списках не було С. Вакарчука / В. Зеленського, то з усіх громадян України віком від 18 років - 11,2% проголосували б за Юлію Тимошенко, 7,9% - за Анатолія Гриценка. 6,5% - за Олега Ляшка, 5,2% - за Юрія Бойка, 5,2% - за Петра Порошенка, 4,1% - за Вадима Рабиновича, 1,9% - за Андрія Садового, 1,3% - за Олега Тягнибока, інших кандидатів - усього 6%,

9,4% - викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень, 11,9% - вирішили не брати участі в голосуванні, 28,3% - не визначилися, за кого голосувати, 1,1% - відмовилися відповідати на питання.

Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня і в списках були також С. Вакарчук / В.Зеленський, то з усіх громадян України віком від 18 років - 10,5% проголосували б за Юлію Тимошенко, 6,8% - за Анатолія Гриценка, 5,8% - за Олега Ляшка, 5,5% - за Юрія Бойка, 4,6% - за Петра Порошенка, 4,5% - за Володимира Зеленського, 4% - за Вадима Рабиновича, 4% - за Святослава Вакарчука, 1,5% - за Олега Тягнибока, 1,3% - за Андрія Садового, інших кандидатів - усього 5,5%.

7,9% - викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень, 9,4% - вирішили не брати участі в голосуванні,26,9% - не визначилися, за кого голосувати, 1,8% - відмовилися відповідати на питання.

Цікаво, що позачергові вибори президента України пройшли 25 травня 2014 року. Переможцем вже в першому турі став Петро Порошенко, за якого проголосували 54,7% виборців, Юлія Тимошенко отримала 12,81%, Олег Ляшко - 8,32%, Анатолій Гриценко - 5,48%, Сергій Тігіпко - 5,23%, Михайло Добкін - 3,03%, Вадим Рабінович - 2,25%, Ольга Богомолець - 1,91%, Петро Симоненко - 1,51%, Олег Тягнибок - 1,16%, Дмитро Ярош - 0,70%. Інші кандидати набрали менше 0,5% виборців.

Наступні президентські вибори повинні відбутися в березні 2019 року.

Таки да!

  • 07.07.18, 20:43

олега нагадала вірш Василя Симоненка. Вчитайтеся в ці слова його "Пророцтва"! І, як будь-яке пророцтво , воно має збутися. З Божою та нашою поміччю...

"Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил —

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Мільярди вір зариті у чорнозем,

Мільярди щасть розвіяні у прах.

Душа горить. Палає лютий розум.

І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,

Коли б усі убиті ожили,

То небо, від прокльонів посіріле,

Напевно б, репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!

Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил!

Уже народ — одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

Пророцтво 17-го року
Василь Симоненко"

Світлина від Василя Кулинича.

З глибоким сумом повідомляю цю трагічну новину.

  • 07.07.18, 20:11
Помер Левко Лук'яненко
 
Левко Лук'яненко
ФОТО ЕЛЬДАРА САРАХМАНА, УП

Український письменник, дисидент, один з авторів Акту про незалежність України та екс-нардеп Левко Лук'яненко помер 7 липня після тривалої хвороби.

Про це Радіо Свобода повідомила його дружина.

За її словами, Лук'яненко помер у лікарні в Києві.

Раніше про те, що Лук’яненко потрапив до реанімації, повідомив екс-народний депутат Володимир Яворівський.

Левко Лук'яненко не дожив півтора місяці до свого 90-річчя.

Він народився 24 серпня 1928 року у с.Хрипівка Чернігівської області. Був співзасновником Української гельсінської групи та співавтором "Акту проголошення незалежності України".

Був народним депутатом Верховної Ради I, II, IV, V скликання.  У 2005 році Лук'яненко отримав звання Героя України. Був лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.

Нагороджений медаллю СКВУ "Борцям за волю України", почесною відзнакою президента України.

Доктор права Альбертського університету. 

Читайте про Левка Лук'яненка в рамках проекту "Ядро нації""Левко Лук'яненко. Вічний революціонер", а також його тексти для "Української правди"

Прийди та підтримай Олега Сєнцова!


Вчора, 6 липня, о 21:00 в Одесі на Потьомкінських сходах відбулася акція "Прийди та підтримай Олега Сєнцова та всіх політв’язнів, які утримуються у кремлівських в’язницях!". Ця акція відбулася, щоб підтримати українських політв’язнів у Росії.

Економіка України зростає

Економіка України зростає вісім кварталів поспіль. Про це на ФБ пише Олеся Яхно-Бєлковська.

Мовою цифр, інформує Економічні новини.

Економіка України зростає вже вісім кварталів поспіль: Декілька показових цифр

1. Після подолання падіння економіка України зростає вже вісім кварталів поспіль. У першому кварталі 2018 року зростання ВВП становило 3.1%.

2. Зростання капітальних інвестицій у першому кварталі 2018 р. становив 37.4%. Найбільші обсяги інвестицій спрямовано в промисловість (вкладено кошти в оновлення обладнання), будівництво, транспорт, сільське господарство (крім того, уряд цього року виділив значні суми на підтримку аграріїв).

Читайте: Економіка України повернеться до зростання (МВФ)

3. Перехід економіки від сировинної моделі до технологічної. У січні-квітні 2018 р. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року) машинобудування зросло на 6,8%, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 9,4%, виробництво машин та устаткування для металургії – на 9%.

4. Зовнішньоторговельний обіг товарів за січень-квітень 2018 р. збільшився на 14%, або на 4 млрд дол. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року).

Зрозуміло, що про позитивні зміни можна говорити тоді, коли ці позитиви стануть відчутні на рівні звичайних громадян, про що наразі ми не можемо говорити. Також зазначимо, що Україна має зовнішні боргові зобов’язання (зокрема накопичені довоєнними урядами).

Олександр Палій про свої враження від Одеси сьогодення

Одеса: портове місто може процвітати лише з процвітаючою метрополією



Олександр Палій

політолог

Побував в Одесі на представленні соцопитування Європейського інституту соціальних комунікацій. Враження суперечливі.

З одного боку, більше 47% одеситів визнають, що останнім часом ситуація в місті покращилася (проти цього 41%). При цьому таке зростання не позначається на рейтингах довіри до центральної влади. 

Тобто серед одеситів немає очевидного, здавалося б, розуміння того, що добробут портового міста напряму залежить від ситуації в країні: є економічне зростання – є транзит товарів. 
Місто, яке народилося, виросло і досі живе на експорті української пшениці і імпорті товарів в обмін на неї, виявляється, може собі думати, що воно саме-по-собі досягає добробуту.

Як наслідок, чималі рейтинги всіляких пострегіональних пройдисвітів, типу Бойка, рецидивіста Рабіновіча і навіть блазня Зеленського. 

Тож, електорат з «некрозом моралі», який голосував за Януковича, знаючи що він злодій і бажаючи стати подільниками злодія, нікуди не дівся. Він просто сховав вуха. 

Це означає, що для того, щоб не дати спаплюжити подвиг Небесної Сотні й наших солдатів, українці мають бути особливо пильні, чутливі до неправди і, що дуже важливо, одностайні. 

Соцопитування виявило, що оцінка сучасного матеріального стану самими одеситами уже навіть краща, ніж була в 2013 році. Тоді зізнавалися, що не мають ніяких матеріальних проблем 25%, зараз 27,5%, найбідніших було 33%, стало 30%.

Ці дані в цілому підтверджують дані державної статистики, які свідчать, що нині купівельна спроможність населення України перевищила купівельну спроможність 2013 року.

Дуже просто, за середню зарплату в 328 доларів США у квітні 2018 можна купити значно більше товарів, ніж на середню зарплату в 359 доларів у лютому 2014 р. Але цей елементарний арифметичний факт, який легко перевірити гуглом, дуже тяжкий для сприйняття людьми, для яких учора завжди краще ніж сьогодні.


Домінуючою етнічною групою в Одесі назвалися українці (66,8%). Приміром, в 1989 році українцями назвалися 49% одеситів, у 2001 – 61,6%. Водночас, це опитування явно не проводилося в орендованих квартирах, де мешкають іноземці. В Одесі приплив арабів і турків досить стрімкий. Не був там три роки – і це кидається в очі. Це, до речі, непрямий, але дуже явний показник економічного зростання в Одесі. Схоже, замість виразного єврейського впливу на обличчя міста вже дуже скоро можна буде говорити про арабо-турецький.

Однак, якщо про дискримінацію якоїсь мови і можна говорити в Одесі – то це про українську. І це на 27-му році Незалежності! Половина міста вважає рідною українську, але ця українська більшість практично не має свого голосу. 22% місцевих одеситів декларують у соцопитуваннях, що вони думають українською, але українську на вулицях чутно переважно серед туристів.

Причини очевидна – зрощена за два століття місцева бізнесова і кримінальна еліта в обмін на економічні преференції декларувала і поширювала імперський шовінізм. Тому для місцевих українців і всієї України стоїть життєва задача – ліквідувати вікову соціальну дискримінацію українців Одеси, добитися природного місця більшості у місцевій владі та утвердити її економічні та культурні права. А для всіх одеситів буде корисно зрозуміти, що портове місто може процвітати лише з процвітаючою метрополією.

А тепер про позитиви. Ніякої кризи в Одесі нема й близько. В Одесі явно нема проблем з безробіттям. Ледь не кожен ресторан потребує офіціантів, а магазин продавців. Це ще один доказ економічного зростання. 

В туристах теж браку немає. Приміром, таксист розповів, що щодня віддає господареві машини 1000 гривень, крім того, що залишає собі. 

Одесити їздять по-європейськи, з незрівнянно більшою повагою до пішоходів, ніж це заведено в «русском мірє». 

Всі тротуари в центрі і ключових туристичних місцях застелили плиточкою. Досить акуратно, не зрівняти з дірявим асфальтом 1980-х, коли на одеському асфальті можна було козам пастися. 

Одеські вітрини – це щось. Жаль не фотографував, у Києві таких немає:) 

Дізнався, що таке «шаріковоє мороженоє» 
Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/04/odesa_portove_misto_mozhe_protsvitaty_lyshe_z_protsvitayuchoyu_metropoliieyu_1359095

Патріарх Філарет відслужить на Прикарпатті




    6 липня, 2018, 
    На Прикарпатті патріарх Філарет відслужить панахиду за жертвами комуністичного терору
Патріарх УПЦ КП Філарет. Фото: radiosvoboda.org
Патріарх УПЦ КП Філарет. Фото: radiosvoboda.org

Завтра, 7 липня, на Прикарпаття у Манявський Хресто-Воздвиженський монастир прибуде патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Святкова літургія за участю патріарха розпочнеться о 10 годині. Про це повідомив власкор IA ZIK.

Також цього дня в межах візиту на Прикарпаття предстоятель Української православної церкви Київського патріархату відслужить панахиду за жертвами комуністичного терору у меморіальному комплексі Дем’янів Лаз. Початок о 15 годині 30 хвилин 

Для всіх охочих взяти участь у панахиді, буде організовано виїзд автобуса з вул.Лепкого,46 до меморіального комплексу Дем’янів Лаз. Виїзд автобуса відбудеться о 14.30.

вальцман готує масові фальсифікації наступних виборів (1)

  • 06.07.18, 06:41

У Верховної Ради цього скликання є традиція.

Принаймні раз на сесію спікер Андрій Парубій оголошує, що час братися за оновлення Центральної виборчої комісії, глави фракцій кажуть, що таки "справді час", вносяться кандидати, оголошуються списки, розгоряються і згасають політичні сварки…

Востаннє вшанування цієї традиції відбулося цього тижня. На погоджувальній раді у понеділок Парубій пообіцяв розгляд питання ЦВК на четвер. Тиждень фракції обговорювали це питання та робили прогнози.

Але, перефразовуючи відому байку про Лебедя, Рака і Щуку, Охендовський й досі там.

Власне, згадана байка дуже добре підходить для ілюстрації того, чому звичайна формальність з призначення нового складу ЦВК перетворилась на кількарічні кулуарні баталії і публічні медійні бої Верховної Ради і президента.

Як і в байці, у реальному політичному житті результат залежить від того, наскільки злагоджено працюють учасники процесу.

Для досягнення позитивного рішення, президент мав би зрозуміти, що не можна одночасно взяти Центрвиборчком під одноосібний контроль, забрати собі квоти інших фракцій і змусити ці ж фракції проголосувати за такий варіант "ЦВК по-новому".

Депутати мали б усвідомити, що не варто по 100 разів змінювати своїх кандидатів, ходити кулуарно домовлятись за них і сподіватися, що президент "кине" кого завгодно, але не тебе.

В той же час просто ставити президенту ультиматуми  – теж не вихід.

Здавалося б очевидно, що рішення, яке стосується всіх, можна ухвалити тільки консенсусом. Але в четвер український політикум вкотре пішов тупиковим шляхом переламування через коліно і взаємних залякувань.

Результат виявився прогнозованим – питання ЦВК знову не вирішене, а робота Ради заблокована, можливо навіть до кінця сесії. Президентська фракція, яка роками відкладала оновлення ЦВК, тепер відмовляється працювати, поки таке оновлення не відбудеться.

"Ці демарші означають тільки одне – хтось хоче пошантажувати усіх достроковими виборами Ради. Хто це може робити, ви самі розумієте", – розводить руками після оголошеного БПП бойкоту депутатка НФ Вікторія Сюмар.

Хто кому Охендовський

Питання ЦВК може здатися нецікавим чи неважливим звичайному обивателю. Насправді це не так. І ось чому.

По-перше, сама по собі Центральна виборча комісія – вкрай важливий орган, від якого залежить хто, як і на чию користь буде або не буде підтасовувати результати голосування на виборах.

Кажучи простіше, для того, щоб бюлетень, у якому виборець голосує за свого кандидата, став бюлетнем саме за цього кандидата і не "перекочував" до когось іншого, є один головний фільтр – Центральна виборча комісія.

Фактично, ЦВК  – це такий собі запобіжник демократії, який відповідає за дотримання  фундаментального права кожного обирати свою владу.

Не можна спочатку наплювати на ЦВК, а потім обурюватись, що ваш голос "знову вкрали". Між цими речами настільки прямий зв’язок, наскільки це взагалі можливо.

Тому той факт, що зараз повноваження 12 з15 членів ЦВК закінчились майже чотири роки тому, бо призначені вони були ще за президента Ющенка, а чинний голова Центрвиборчкому був посаджений на це місце Віктором Януковичем.

По-друге, питання ЦВК важливе ще і як лакмусовий папірець ситуації в політиці.

Оскільки Центрвиборчком має відображати повну політичну палітру суспільства, у ньому мають бути представлені всі політичні сили Верховної Ради.

Тобто влада, як би їй того не хотілося, мусить поступитись своїми апетитами і поділитись впливом з усіма політичними гравцями. Навіть якщо вони їй відверто неприємні, чи й узагалі ворожі.

Так відбувається у всьому цивілізованому світі, так відбувалось і в Україні. Принаймні, поки президентом не став Петро Порошенко.

Лебідь: апетити Порошенка у ЦВК

Порошенко проявив себе як політичний гравець з великими амбіціями від самого початку історії з оновлення Центральної виборчої комісії. Тактика, за якою діяв президент, давно відома – чим більше вимагаєш, тим більшого можеш добитись.

Щоб зрозуміти гру президента, треба визначити його мету. А вона  досить амбітна – одноосібний контроль на ЦВК, який означає свою більшість, здатну приймати рішення самостійно, плюс посаду глави комісії.

Порошенко пробував досягнути своєї мети по-різному, але всі ці спроби робились, скажімо так, у гібридній політичній манері.

Щоб мати більшість у ЦВК, треба отримати контроль над 8 з 15 її членів. Для цього у Порошенка спершу вигадали "квоту президента" в 4 людини плюс 3 для його фракції, але потім від "іменної квоти" Порошенка відмовились. Натомість збільшили квоту БПП до формули 5+1.

Фракція БПП офіційно визнала 5 претендентів у ЦВК за "своїх", а щодо одного, Олега Конопольського, грає у гру "не зовсім наш". Хоча ніхто інший із парламентських фракції його не подавав.

 

Ще одна "не наша" людина від президента Тетяна Сліпачук захована у списку кандидатів у квоті парламентської групи "Воля народу".

Її призначення стане для президента ще +1, і у підсумку Порошенко хоче провести у нову ЦВК 7 своїх людей.

Крім того, саме Сліпачук, за прогнозами співрозмовників УП у керівництві фракцій більшості, має стати главою нової ЦВК.

Якщо додати сюди двох діючих членів Комісії, на лояльність яких АП також розраховує, то гра Порошенка стає дуже осяжною – 8-9 з 15 членів ЦВК і голова.

Рак: "малі" фракції і неминучий "кидок"

Ціль гри Порошенка цілком зрозуміла. Але це не значить, що знайдуться охочі грати у неї за його правилами. Принаймні у Верховній Раді таких у четвер не було.

У парламенті крім БПП є ще 7 фракцій і груп. Проте, за задумом Порошенка, сумарно всі вони мають отримати менше делегатів у ЦВК, ніж один президент.

Більше того, навіть ті фракції, які побачили своїх кандидатів у поданні Порошенка, не можуть бути певні, що їхні люди таки потраплятьу ЦВК . І це стосується всіх, з "Народним фронтом" включно.

вальцман готує масові фальсифікації наступних виборів (2)

  • 06.07.18, 06:35
Причина такої напруги – вигадана президентом "інтрига чотирнадцяти". Поки Порошенко дописував своїх кандидатів на місця у ЦВК, місця почали закінчуватись.

У підсумку, на 13 вакантних посад Порошенко вніс 14 претендентів. Здавалося б, дрібничка, але вона фактично заблокувала увесь процес. Річ у тім, що тепер зайвого кандидата мають визначити депутати шляхом рейтингового голосування у Раді.

Вирішальна роль у такій ситуації відходить до президентської фракції БПП, адже вона найбільша, і її голоси можуть зробити кандидата або прохідним, або зайвим. Будь-якого кандидата.

Логічно було б, для досягнення балансу, рейтинговим голосуванням відсіяти когось із роздутої квоти БПП. Тоді всім фракціям вистачило б місця у списку. Але ніхто не гарантує, що президентська сила не кине когось із союзників в останній момент. А таких прикладів за останні роки було безліч.

"Всі розуміють, що рік передвиборчий. Всі розуміють, що на виборах можливі фальсифікації, і що чим більше партій буде представлено в ЦВК, тим менші шанси, що комісія "освятить" ці фальсифікації. Це дуже важливе питання, вносити неузгоджене з усіма рішення в Раду, по меншій мірі, безвідповідально", – пояснила журналістам загальне хвилювання депутат НФ Вікторія Сюмар.

Більшість фракції на чолі з "Народним фронтом" цілком прогнозовано навідріз відмовились голосувати, поки Порошенко не забере "зайвого" і не внесе 13 кандидатів на 13 місць.

"Він хоче нас всіх тут пересварити знову. Ми тільки з кимось домовимось, що от все, давайте без кидків, працюємо нормально, а Порошенко знову якусь таку історію робить, що треба когось кинути. А це ж очевидно, що кинути когось доведеться. І як нам потім з ними домовлятись, щоб вони нам підголосовували?", – обурюється в розмові з УП один із впливових депутатів НФ.

Саме "фронтовики" стали фронтменами акції з опору Порошенку. За даними УП від співрозмовників у керівництві фракцій коаліції, у понеділок на Банкову їздив Арсеній Яценюк.

Мета його візиту була досить цікава. Він пропонував Порошенку звільнити весь склад ЦВК, включно з тими членами, чиї повноваження ще не закінчились.

"Збираємо 300 голосів, щоб виглядало солідно, зносимо усю ЦВК і призначаємо нову. Так місць вистачить на всіх. Навіть "Опоблоку" буде. Але Петро не захотів", – розповідає УП один із наближених до Яценюка депутатів.

Натомість на ранок четверга, за даними УП від залучених у цей процес співрозмовників у БПП, у владній верхівці була досягнута домовленість іншого порядку.

"Ви ж розумієте, що для того, аби комісія була легітимна і могла працювати, не обов’язково призначати усіх 13 сьогодні. Вистачить і 10, а решту узгодимо пізніше", – розповів УП один із найвпливовіших депутатів БПП перед розглядом питанням.

Але несподівано "задню" дали "фронтовики". І не лише вони. Поки не визначено чіткий перелік 13 кандидатів на 13 місць, не планують голосувати також фракції "Батьківщини", "Відродження", Опоблоку і Радикальної партії. Команда, яку у БПП уже встигли охрестити "тіньовою коаліцією".

"Ви знаєте, це інакше як викручуванням рук назвати не можна. Була ж домовленість, щоб проголосувати хоча б за 10 кандидатів, вони в більшості суперпрофесійні люди, ніхто ж цього не заперечує. Всім тільки квоти давай, професійність і порядність людей же нікого не хвилює взагалі", – обурюється депутат БПП Валерій Карпунцов.

"Ну що значить забагато кандидатів? ЦВК це що  пазлик, який треба точно вставити? Люди мають прийти і довести парламенту, що вони достойні взагалі працювати в ЦВК. Ми ж можемо і не призначити нікого з цих 14, або 2, чи 5. Тому ця проблема "зайвого", вона придумана просто для торгу", – додав він у розмові з УП.

вальцман готує масові фальсифікації наступних виборів (3)

  • 06.07.18, 06:29
Щука: "Опоблок" поза ЦВК

Є ще одна проблема, яку влада хотіла б не помічати. Ім’я цієї проблеми – "Опозиційний блок".

"Нинішня влада є автократичною й системно порушує права опозиції. "Опозиційний блок" ще у 2014 році був позбавлений будь-яких контрольних функцій в Раді, коли тодішня коаліція роздеребанила між собою три місця в президії Ради та керівництво усіх парламентських комітетів. Те саме відбувається й зараз: третя за розміром фракція ОБ позбавляється президентом та коаліцією права представництва у ЦВК", – обурюється в коментарі УП один із лідерів "Опоблоку" Сергій Льовочкін.

Кандидата від ОБ у поданні президента справді немає. Співрозмовники на Банковій пояснювали УП позицію Порошенка тим, що "Опоблок" сам винен. Мовляв "донецьке" і "київське" крила ОБ не можуть домовитись про одного кандидата і тому просять собі одразу два місця в ЦВК.

В коментарі УП Льовочкін підтверджує цю інформацію.

"Ми наполягаємо на тому, що у відповідності до чисельності фракції ОБ, ми маємо делегувати до складу нової ЦВК двох представників, про що офіційно проінформували президента, голову Ради і представників демократичних країн світу в Україні. Лист з прізвищами наших представників давно відправлений президенту Порошенку",  – заявив він і навіть показав цей лист.