Природні аномалії супроводжують президента Віктора Януковича, з яких дехто пробує зробити якусь символіку вищих сил, але негода на Львівщині, де Януковича не дуже полюбляють, пройшла водночас і на Херсонщині, де Януковича дуже шанують. Просто хочу сказати, що у Львові дивитись трансляцію "Звернення до народу президента України Віктора Януковича з нагоди 100 днів перебування на посаді" - було досить інтригуюче, Бо трансляція то щезала, то знову з'являлась.
Проте наступного дня після прес-конференції Віктора Януковича по першому національному повторили всі події в повному об'ємі за попередні дні з участю президента України, тобто відбувся своєрідний бенефіс Віткора Януковича і досить успішний, з чим його і вітаю, як і нас з вами, якщо хоч частина з проголошеного Віктором Януковичем буде втілене в життя.
Однозначно я підтримую в повному об'ємі все, що було задекларовано як програму дій президентом України Віктором Януковичем і у "Зверненні до народу", і на засіданні в Кабміні, і в інших його виступах за ці дні. В таких випадках залишається тільки сказати: "Дай Боже, щоб все так і було"
Бо, на жаль, гарно вмів говорити і перший президент України Леонід Кравчук, не менш красиво і розумно звертався до народу другий президент України Леонід Кучма, а що вже третій революційний президент - Віктор Ющенко говорив багатообіцяюче! Його в тому могла перевершити тільки Юлія Тимошенко, чиї декларації всенародного процвітання були феєрично красивими і бездоганними, напевно тому, що вона ніколи і не думала їх виконувати взагалі, тож як брехати - то по повній програмі, не шкодуючи фантазії та чужих коштів, Бо декларації процвітання і прориву в Юлії Тимошенко діаметрально відрізнялись від декларацій про особисті прибутки - жіночка просто живе в злиднях, хоча зовні за вбранням цього не скажеш, але то інша розмова. Зараз нам важить різниця між слово і ділом. Як правильно прокоментувала пані Ляпіна цей бенефіс, що то зайва пуста балачка, Бо навіщо слова, коли потрібне діло; ось їх політична сила спершу робить, а потім переходить до слів, щоб якось пояснити людям і самим собі, на якого біса вони це наробили... 
Та повернемось до пана президента Віктора Януковича і його команди, що зібралась в повному комплекті в київському палаці "Україна". Що можна сказати: зібралась реальна братва, яка реально керує Україною і реально може впровадити реформи, Бо вони реально на часі. А Віктор Янукович реально з тих людей, що реально може покерувати ними, а не вони - ним. Вже одне це є реально добре.
Стосовно змісту - можу повторитись: все - як на мою точку зору - є дуже і дуже правильним, розумним і корисним для нашого суспільства. Справа за малим: чи це буде здійснено, як сказано? Чи як з обіцянкою зараз же повезти журналістів у Межигірря?.. Я хазяїн свого слова: хочу даю, а хочу - назад забираю! - так, Вікторе Федоровичу?
Важко зараз робити прогнози, тому вкажу на єдине вагоме, що мене обнадіює: сила супротиву "п’ятої колони" з різних рускоязичних вже не буде такою жорстоко агресивною, якою вона була за Ющенка. На жаль, ця сила дуже впливова і тому її нейтралізація є вагомим фактором для проведення глобального реформування всіх сфер суспільства та економіки в Україні.
Стосовно можливої "здачі національних інтересів" і тому подібне, то скажу так: у нашому супернаціоналістичному Львові практично всі значні підприємства належать бізнесменам з Росії. Не думаю, що в інших регіонах ситуація значно різниться від нашою, а нинішні події в Запоріжжі та Маріуполі говорять про одне: для українських бізнесменів є два шляхи: або самоліквідуватись, або боротись за те, щоб бути першими і реальними власниками бізнесу в Україні.
На завершення хочу нагадати, як у 2005 пророкували помаранчевій команді довготривале панування: перші два терміни Ющенко буде президентом, а Тимошенко - прем'єром, а тоді ще два терміни навпаки: Тимошенко - президент, а Ющенко - прем'єр... Коментувати зайве, але варто вказати як корисно використали час перебування в опозиції Партія регіонів та особисто Віктор Янукович.
Особисто мене дивує, коли я чую головним завданням опозиції боротись з наявною владою. Повна дурня! Головне завдання нормальної демократичної опозиції є боротьба зі зловживаннями влади, а не з владою як такою в цілому, до чого нас наразі закликають... Опозиція контролює владу, вказує вчасно на помилки, а не єхидно тихцем чекає їх катастрофічних наслідків для країни і народу, щоб на тому гнилому більшовицькому гаслі "Чим гірше - тим краще" прийти до влади. 
А найголовніше завдання опозиції: проводити переформатування всіх не провладних політичних сил і вироблення нової прогресивної програми ідей для країни, щоб вчасно прийти на зміну провладним силам, які себе вичерпали в якості керманичів. Ось головне завдання опозиції, а не "війна до переможного кінця", бо тоді може прийти дійсно повний кінець всьому.
Прошу це раз звернути увагу на головний принцип демократії: владу регулярно змінюю не тому, що вона погана, а тому, щоб вона не стала поганою.
Знаючи наш менталітет, упереджую закид стосовно тези: так хто ж знав! - обирали хорошу владу, стільки гарного обіцяли, а виявилось повне лайно. Так ось для того й існує опозиція, щоб перевірити спершу на малих справах тих, кому збираємось довірити вирішувати справи значні!
Наразі бенефіс скінчився - час до праці. А час покаже, хто чого вартий.

Бгдан Гордасевич
06.06.2010

Прес-конференція Віктора Януковича замислювалася як ще один пункт в числі урочистостей, організованих на державному рівні з нагоди ста днів його президентства.Ці заходи в рамках першого ювілею нової влади мали слугувати меті подальшої сакралізації Януковича.

Однак, на відміну від зборів у палаці "Україна", де чиновники, екс-президенти і олігархи обливалися потом, але змушені були півторигодини слухати зачитане з аркуша "послання до народу", прес-конференціяпішла за іншим сценарієм.

Загалом це був другий вихід Януковича на широкоформатне спілкування з пресою - вперше воно відбулося після укладення харківських угод щодо Севастополя.

Тоді владі вдалося нав'язати журналістам свій формат: київські журналісти, які з боєм пробилися на захід, не удостоїлися честі поставити запитання. "Теплу ванну" для Януковича мали забезпечити регіональні кореспонденти, що переважно представляли друковані органи місцевої влади.

Врятуватисявід режисури Банкової на прес-конференції з нагоди 100 днів Януковича вдалося завдяки руху "Стоп цензурі",організованому групою журналістів.

На кошти самих репортерівбули виготовлені футболки з логотипом ініціативи, що мало сигналізувати незгоду в зв'язку з подіями, які починають розгортатися в Україні.

Невідомояким чином, але сам Янукович був готовий не лише до дрес-коду журналістів, але навіть до того, хто ставитиме запитання від руху "Стоп цензурі!" Це була кореспондент програми "Вікна" каналу СТБ Наталія Соколенко. Звертаючись до неї, Янукович жонглював епітетами.

- ...Тепер можна починати самі реформи, тобто будувати сам дім, в якому будуть вікна. А вікна - це свобода слова й інформації. Тому я бажаю, щоб ці вікна завжди були чистими...  

Оскільки задум ініціаторів руху "Стоп цензурі!"тримався у секреті та був відомий кільком особам, то  поінформованість Банкової змусила учасників руху замислитися про прослуховування телефонних розмов.

Запитання ж до Януковича стосувалося того, що він як гарант Конституції ігнорує ситуацію зі згортанням свободи слова вУкраїні.

- Те, що ви стоїте зараз у цій футболці, те, що ви запрошуєте мене бути разом з вами - це вже говорить про те, що ми з вамиоднодумці, - відповів Янукович на закид.

Президент показував, що старанно виконав домашнє завдання.

- На вас ніхто не тисне і не будуть тиснути. Я хотів би з вами співпрацювати і разом шукати шляхи викорінення утисків, - заявив він. - Якщо є такі конкретні приклади, я готовий разом з вами бути поруч і підтримувати цей рух.

Журналіст Наталія Соколенко вручила Януковичу відкрите звернення про останні події в сфері свободи слова, на підтримку якого було зібрано близько 600 підписів журналістів та громадських організацій.

Наприкінці прес-конференції Янукович передав заяву главі СБУ Валерію Хорошковському. Оскільки протягом заходу в нього не було вільного часу, це означало, що Янукович переадресував лист до керівника спецслужби, навіть не прочитавши його.

Янукович передає звернення Хорошковському. Фото прес-служби президента

Можливо,якби президент ознайомився з документом, то вчинив інакше - бо знав би,що в зверненні до СБУ також висловлюються претензії.

При чому самже Хорошковськийще тиждень тому назвав рух проти цензури явищем, "яке реалізується противниками стабілізаційних процесів в Україні".

У ході прес-конференції Янукович так і не зміг пояснити іншу новацію, що з'явилася після його приходу на посаду - масштабне перекриття вулиць і значне підсилення охорони в місцях його появи порівняно з тим, як це відбувалося за часів Ющенка.

- Я вам скажу: я особистонічого не боюсь і я завжди йшов до людей, завжди був відкритий. Але органи державної охорони повідомляють про загрози, які сьогодні існують,і вони зобов'язані на них реагувати. Я їх відмінити не можу, хоча мені вони неприємні, - заявив Янукович.

Насправді заходи безпеки регулюються службовими інструкціями Управління державної охорони, яке повністю підзвітне президенту. Тому для Януковича поміняти ці вимоги - справа п'ятихвилинної розмови з керівником УДО.

На уточнення, чи єреальна загроза його життю, Янукович відповів коротко і ясно:

- Я вже все сказав.

Янукович на прес-конференції. Фото прес-служби президента

Відповідьна інше запитання викрила, що Янукович непоінформованийпро кадрову політику в своєму оточенні. Зокрема, що російський політтехнолог Ігор Шувалов вже не просто виступає куратором каналу "Інтер" від адміністрації президента, але і узгоджує політику державного УТ-1.

- Якщо така інформація є, я не буду її заперечувати. Я не знаю, що тут поганого, що тут хорошого. Ви хочете сказати, що тут щось погане? - спитав Янукович.

- Так, - відповів зал.

Янукович розсміявся. Мабуть, він просто не знав, що у 2004 році громадянин Росії Шувалов був автором темників, що стали інструментом прямої тотальної цензури на телебаченні.

- Я з Шуваловим незнайомий, чесно скажу, -відповів Янукович. - Якщо він цікавий, я б задоволенням з ним познайомився. Пошукайте його, запросіть до мене...

Найгучніше підтримав оплесками цю відповідь глава адміністрації президента Сергій Льовочкін, радником якого був Шувалов під час виборів-2010, і за дорученням якого Шувалов зараз курує канал "Інтер".

Могильов як оберіг опозиції

Але особливої уваги заслуговує відповідь Януковича на інше питання - про блокування акційпротесту силами МВС.

- Міліція реагує тільки на протиправні дії. Я упевнений, що вона не реагує на кольори політичної сили, - заявив Янукович.

Особливо цинічно це виглядало, враховуючи, що у цей час "Український дім" був оточений прихильниками Партії регіонів, тоді як 20 опозиціонерів були заблоковані 200 беркутівцями біля стадіону "Динамо".

- Ви бачите хоч когось окрім прихильників Партії регіонів? - запитав журналіст.

Але Янукович продовжив на своїй хвилі.

- ...Міліція повинна завжди забезпечувати громадський порядок. Це (акції протесту) те, що заважає більшості людей спокійно жити в тому чи іншому регіоні.

Ще трохи, і могло здатися, що слухаєш пояснення споуксмена з партії "Єдина Росія".

- Ми знаємо, що є сили, які хочуть будувати на цьому свою політику - на популізмі, зображати із себе героїв або скривджених... - продовжив розповідати Янукович.

- Це їх право, у нас це ніяк не регламентується! - не витримав журналіст.

- Хіба я захищаю міліцію? Я не захищаю міліцію! Я говорю за загальні принципи. Громадян, які порушують громадський порядок, міліція завчасно уберігає від неприємностей, - своєрідно пояснив Янукович. - Чому? Бо є протистояння політичних сил. І міліція стає між ними.

- Міліція стає не між ними, а допомагає Партії регіонів! - ще раз спробував пояснити журналіст відмінність між словами Януковича і тим, що відбувається насправді.

- Я їх не захищаю. З'ясовувати політичні суперечки радикальним шляхом ми не повинні. А звинувачувати міліціонерів - вони теж страждають, - завершив Янукович так, наче не чув аргументів.

Приблизно так само тиждень тому Володимир Путін відповідав музиканту Юрію Шевчуку про спецпідрозділи МВС, що розганяють "Марші незгодних".

Останні події в Україні засвідчили, що влада застосовує нову тактику блокування акцій опозиції. Сценарій складається з трьох частин.

Перше - в місці, де збирається з'явитися Янукович і на пікетування якого подається заявка, тут же організовується нечисельний мітинг його прихильників.

Друга- до місця проведення акції стягується "Беркут" і "Титан" з метою, як стверджується, "охорони громадського порядку". Незалежно від чисельності акцій та транспарантів бійці прибувають повному бойовому спорядженні.

Свої появу вони пояснюють тим, що прагнуть не допустити зіткнень з прихильниками Партії регіонів.

Третє - ще на шляху до місця пікетування ці спецпідрозділи блокують опозицію, беручи її в кільце. Так двадцять-тридцять протестувальників виявляються оточеними 200-300 "беркутятами". Якщо ж колона спробує продовжити рух, це вважатиметься протидією міліції.

Ключова умова - пікет блокують якнайдалі від місця появи Януковича, тоді як аналогічний мітинг його прихильників дозволяють провести прямо в нього під носом.

Аналогічно робиться і в Росії. Заявлене місце мітингу або займає лунапарк, або там раптом оголошують збори донорів, або акцію путінського руху "Наші".

Від російського сценарію, де учасників "Маршу незгодних" омон забирає у відділок, тут  спецназ бере опозицію в кільце та ізолює прямо на місці. Тобто відділок немов сам приходить до вас.

Ця тактика була застосована під час візиту Януковича до Львова, під час спроб мітингу біля палацу "Україна", де Янукович виголошував своє щорічне звернення, та під час прес-конференції Януковича в Українському домі, яку намагалася пікетувати нечисельна група молоді, що так і залишилася стояти біля стадіону "Динамо".

В кожному з цих трьох випадків до місця акції протесту звозилися мітинги Партії регіонів. І поява спецназу завжди виправдовувалася тим, що може відбутися зіткнення.

Власне, застосування "беркуту" як живого кільця зводить нанівець саму ідею проведення акції протесту - тому що той, кому вона адресована, просто її не бачить.

Журналісти не потрапили у "Межигір'я"

Окремою історією на ювілейній прес-конференції Януковича стала тема "Межигір'я".

"Українська правда" протягом останнього року підготувала цикл публікацій щодо відчуження державної резиденції, яка опинилася під контролем президента і бізнес-партнерів його сина.

На репліку журналіста Мустафи Найєма,що Янукович не виконав минулорічної обіцянки та не показав свою власність у "Межигір'ї", президент видав експромт.

- Хорошо. Собирайтесь прямо сейчас, - заявив Янукович, впритул подивившись на репортера.

- Вы готовы прямо сейчас поехать? - перепитав автор "Української правди" з недовірою.

- Прямо сейчас! Без подготовки, -додав Янукович під оплески групи підтримки, що зібралася на правому фланзі "Українського дому".

Але далі, після закінчення прямої трансляції, події стали розгортатися інакше.

Журналісти обступили Януковича з запитаннями щодо візиту в Старі Петрівці.

- Є пропозиція. У мене вдома стіл на чотири особи. Давайте ви визначтеся, хто від вас поїде. Я обіцяв Мустафі, - Янукович обвів очами групу журналістів, - Лещенку...

Однак представники ЗМІ відповіли, що такий підхід - несправедливо по відношенню до інших. Після цього Янукович підкликав заступника глави адміністрації президента Ганну Герман і доручив їй знайти транспорт, який би відвіз журналістів до "Межигір'я".

- Ганна Миколаївна, організуйте, - розпорядився Янукович.

- Віктор Федорович... - почала Герман, але Янукович уже був заведений.

- Підождіть! Ну послухайте мене, -  звернувся він до Герман, стріляючи іскрами з очей. - Ну послухайте мене!                                                                                                                                                         

У Януковича були всі підстави почувати себе незадоволеним. Оскільки прямеспілкування з непідготовленою пресою є категоричним табу в адміністрації президента, то, як і за іншими напрямками життя, Янукович призначив тут куратора.

Відповідальною за позиціонування президента в пресі є Ганна Герман - і, власне, з неї Янукович запитує, чому він не користується лояльністю в журналістів.

- Автобус? Два? Три? - запитував Янукович у репортерів. - П'ять автобусів організовуйте, я не заперечую. П'ять автобусів по шістдесят.

- Як скажете, - погодилася Герман.

- Тільки... - спробував Янукович, але Герман встигла нагадати:

- У нас президенту не відмовляють.

-Ганя, ну дай я скажу! - перервав Янукович Герман.

Ця фраза, явно не розрахована для зайвих вух, стала ілюстрацією "високих відносин", що склалися в адміністрації президента.

- Тільки майте на увазі - у мене там півтора гектара, де я власник, - розповів Янукович про свої володіння в "Межигір'ї". - А далі - заборонено ходити. Півтора гектара моєї власності. Я вас на ці півтора гектара запрошую, можете ходити, фотографувати. Я відкритий.

Як відомо, орендарями двох інших ділянок в колишній державній резиденції є фірма "Танталіт" (129 гектарів) і благодійний фонд "Відродження України" (7,6 гектарів).

У своїх розслідуваннях (читайте туті тут) "Українська правда"  наводила докази зв'язку цих підприємств з Януковичем. Тому цілком логічним було наступне запитання:

- Тобто на решті території навіть вам забороняють ходити?

- Там є власник,- відповів Янукович.

- А хто?

- Ви все знаєте. Ви знаєте більше, ніж є! - почав дратуватися президент.

- Це ж ваші родичі?                                                                                                                              Така репліка ще більше вивела його з рівноваги.

- Може, це ваші родичі, я не знаю, - відповів Янукович журналісту. - Скоріше за все, ваші.

- Чому?

- Ну як чому? - знизив плечима Янукович, але не продовжив свою думку та попрямував на вихід.

Майже одразу була скасована і поїздка в "Межигір'я".

- На жаль, я не зможу сьогодні для вас це зробити, - повідомила Герман і пообіцяла обрати інший час. -  Це насправді був експромт. Але на такий експромт треба бути геніальнимменеджером і організатором. Я таким не є...

За словами Герман, поїздка в "Межигір'я" зірвалася через щільний графік Януковича.

- У президента за 15 хвилин вже має відбутися міжнародна зустріч, - заявила вона.

На годиннику в цей час була 14:30. Цікаво, що пізніше "Українській правді" повідомили, що близько 14 години відбулося перекриття руху в районі Оболоні - це кортеж Януковича рухався у напрямку "Межигір'я".

Коли ввечері "Українська правда"повідомила Герман про невідповідність її слів стосовно "міжнародних експертів", вона зізналася:

- Так, він поїхав. Він не зустрічався в адміністрації президента. Він зустрічався в іншому місці, - сказала Герман.

Але вона не змогла повідомити, ні хто були ці люди, ні чому місцем для "переговорів" було обрано "Межигір'я".                      www.pravda.com.ua/articles/2010/06/5/5112172/                                                                                                                                                                  

Все, що могли, уже віддАли

Старшому брату на поталу.

Та не вгамовується Раша,

Не до вподоби їй свобода наша.

 

Куди ж ти лізеш, старший брате?

Невже й повітря наше хочеш відібрати?

А потім виявиться, що й цьогО замало,

Запрагне наших душ твоє осине жало.

 

Та посміхається лиш хитро старший брат,

Що у країні в нас не єдність, а розбрАт.

Що наша влада, прикриваючись законом,

Знущається лиш з власного народу.

 

Що дружба найміцніша з ним, єдиним,

Та дружить влада проти України.

В Верховній Зграї день і ніч готові засідати,

Щоби йому, могучому, як Богу, догоджати.

 

Закони вже давно людей не захищають.

В овечих шкурах перевЕртні їх приймають.

Вони готові й свою совість розпродАти,

Щоб тридцять срібнякІв одержати від брата.

 

Він насміхається :”А ви чого чекали,

Коли країну циркачеві довіряли?»

Ще декілька об’єктів залишИлося продати,

І тисячі людей “своїх” до нитки обібрати.

 

Й тоді вже,може,заспокоїться наш старший брат?

Так мріє по землі чужій провести свій парад.

До цього прагне він століттями, роками,

Щоб панувати безроздільно понад нами.

 

Та старший брат лиш одногО не передбачив –

Під його гнітом ми ніколи не заплачем!

І не впадем йому до ніг з поклоном,

Бо з нами Бог, і вірні ми ЙОГО законам.

Вчора ввечері на сайті УПУ (http://upu.org.ua/) була опублікована новина про захоплення інтернет-видання "Відкрита Полтава" (http://vidkrytapoltava.blogspot.com/). Кому щось відомо з цього приводу, проясніть будь-ласка ситуацію.

Нижче приводжу текст новини, опублікованої користувачем xxxx777xxxx:

 Віднедавна відбулося рейдерське захоплене інтернет-видання "Відкрита Полтава". Остаточне захоплення завершилося 1 червня - в День захисту дітей. Невідомі користувачі заволоділи одним із акаунтів і заблокували доступ частині адміністраторів сайту. Перше, що почали робити інтернет-посіпаки - це поливати брудом лідерку опозиції Юлію Тимошенко. Мабуть з цією метою і був вчинений цей зухвалий хакерський напад. Цікаво, що адміністратори, які в минулому були прихильниками Ющенка або Януковича - залишилися. Хто й досі сумнівався в такому союзі, захоплення "Відкритої Полтави" слугує наочним прикладом.

В нас є підстави вважати, що до атаки на "ВП" причетні люди, наближені до полтавського політика Тараса Токаря. Закликаємо: не вірте той нахабній брехні, що буде друкуватися на Відкритій Полтаві! Вони будуть розігрувати Вас так, як це вже зробили на президентських виборах їхні партійні боси Ющ і Зек!!!

http://upu.org.ua/content/zakhopleno-internet-vidannya-vidkrita-poltava

Нефартовий президент
Брати Капранови, для УП _ Четвер, 03 червня 2010, 16:47
Ми боїмося за президента. 

Після аварії літака Качинського світ несподівано усвідомив - не тільки ми смертні, але й ВОНИ також. А найгіршим (згадаємо Булгакова) є те, що усі - і ми, і вони - НЕСПОДІВАНО смертні.

Просто так цегла нікому на голову не падає - твердив той-таки Булгаков. А вінок? Запитайте будь-якого фахівця з містики: магічні ритуали, пов'язані зі смертю та поховальною атрибутикою є одними з найбільш потужних. Саме тому у всіх культурах, на всіх континентах правила поведінки на похороні та цвинтарі споконвіку жорстко регламентовано. 

Отже якби президенту впало на голову щось інше - хай би навіть цеглина - це не викликало б тривожних думок. Але жалобний вінок...

Хай там як, а треба замислитися. Бо все почалося, як кажуть латинці, ab ovo, тобто з яйця. Того самого, що влучило у Януковича 2004-го року, прибивши фактично призначеного вже спадкоємця на довгих п'ять років.

З тих пір ніхто в Україні вже не дивується, коли на сторінки ЗМІ трапляє повідомлення про черговий казус. За шість років, що минули з моменту яєчної атаки ми звикли, що Янукович є епіцентром постійних непорозумінь в дусі французький комедій з П'єром Ришаром. 

Але ж Віктор Федорович геть не схожий на Ришара.

Крім того серед веселого мерехтіння кумедних випадків трапляються такі, що примушують замислитися - чи не є вони чимось більшим ніж просто прикол. Візьміть хоч би двері до Верховної Ради, які самі собою зачиняються перед новообраним гарантом. Чи той самий вінок.

До бабки не ходи - це попередження. Але про що?

У середовищі, в якому зростав, та й зараз обертається наш президент, добре відомо слово "фарт". Кажуть, що воно прийшло до нас з німецької, можливо, через їдиш, і в оригіналі означає "подорож" або "слід". А у колах, близьких до криміналу, фарт є одним з головних чинників світотворення. 

Пам'ятаєте, чому свого часу Блохіна призначили головним тренером збірної? Бо фартовий. Він і сам так про себе говорив. Аж поки дорозмовлявся - фарт зник. Де зараз Блохін? Отож бо. 

З фартом так не можна. Фарт - річ непідвладна ані спортсменам, ані володарям футбольних клубів, і навіть президентам. Богиня Удачі - дама капризна, не варто хвалитися своїми перемогами над нею.

Фарт Януковича - окрема розмова. Насправді він є просто неймовірним. Скажіть, а що інше могло з простого, не зовсім освіченого і двічі сиділого хлопця зробити кандидата в президента великої країни? Тільки фарт. 

Вчасно опинитися в потрібному місці, потрапити на очі добросердному космонавту, потім іншим впливовим людям - це не програмується. Тут повинно пощастити.

Фарт супроводжував лідера Партії регіонів багато років - справи з судів вчасно зникали, а бюлетені у виборчих скриньках навпаки - з'являлися. Охочі знайдуть у біографії гаранта безліч фактів, які свідчать про його окремі стосунки з богинею Удачі - стосунки цілком добрі аж до 2004 року, коли він примудрився програти вже вигране - те, що залишалося тільки покласти до кишені.

Що ж сталося тоді? Чим завинив Віктор Федорович перед Фортуною? Скажемо чесно - не знаємо, але певні, що з тих пір він так і не зміг повернутися до кола улюбленців цієї примхливої богині.

Ризикнемо зауважити, що до результатів останніх виборів фарт не має жодного відношення. До влади своєю невтомною і ретельною роботою Януковича привели його ж опоненти. 

Але з цього часу ми з вами вже не можемо бути байдужими до стосунків Віктора Федоровича з Фортуною. Бо він тепер - перша особа нашої країни. 

Ланцюг дрібних прикростей супроводжує президента невідступно. Що буде з державою, очолюваною таким лідером?

Можливо, хтось звинуватить нас у забобонності чи наївності, але яйце - це вам не камінь, це один з основних символів у культурах всіх народів. Очевидно, що коли б Януковича у Франківську підбили будь-яким іншим предметом, наслідки не були б настільки руйнівними. 

Двері до Верховної Ради - теж з розряду символів. Двері, поріг, притолока споконвіку наділені сакральним сенсом. Ну а про вінок, тим більше жалобний, взагалі говорити зайве. 

Символи, символи та символи.

Робота пророка - одна з найневдячніших іще з докасандрівських часів. Тому не будемо казати: "Це не на добре", щоб не зурочити, не наврочити і так далі.

Як письменники ми активно вивчаємо українську містичну традицію і приділяємо їй багато уваги у своїх творах. Тому саме з цієї, художньо-дослідницької точки зору, спробуємо поміркувати - що можна зробити для того, щоб вервиця поганих знаків не призвела до більш масштабних прикростей.

Минулого не повернеш, це розуміють усі. Однак існує перевірений спосіб змінити власну долю на майбутнє, який допомагає навіть у складних випадках. Цей спосіб - зміна середовища. 

Людям, які потрапили у глухий кут з давніх давен радять поміняти ім'я, переїхати кудись подалі, залишити усі старі зв'язки, друзів, роботу і почати нове життя з новою долею.

Ні, ви не подумайте, що ми радимо Віктору Федоровичу поїхати подалі, хоч, нагадаємо, це було б найефективнішим захисним засобом як для нього, так і для країни. Міняти ім'я - також небезпечно, хтозна, чи не використають це конкуренти задля того, щоб визнати вибори 2010 недійсними.

Проте наш президент попри менші порівняно з Кучмою повноваження, має все-таки досить влади, щоб поміняти середовище існування у інший, не настільки радикальний спосіб. Ми маємо на увазі оточення голови держави.

Віктору Федоровичу варто переглянути перелік своїх соратників і виявити в ньому людей, що є джерелом нефарту. Швидше за все, це хтось з відносно нових фігур 2003-2010 років розливу. Хто ж саме - якийсь член уряду чи, може, працівник адміністрації? Або й не один, а кілька? Вирішувати не візьмемося - це радше робота політологів.

Однак від себе зауважимо, що шукати нефартових варто передусім серед тих, хто багато говорить. Саме слова найбільше впливають на нематеріальну царину - доведено поколіннями езотериків. 

Особливо уважно треба придивитися до тих, хто своїми словами викликає обурення людей. Бо негативна енергія, яка зазвичай розсіяна у просторі, під час збурень фокусується, збирається, немов у гігантському резонаторі, та призводить до прикрих наслідків, і часто у найнесподіваніших місцях.

Звісно, одним з перших під підозру трапляє теперішній міністр науки та освіти - Дмитро Табачник. Згаданий пан настільки захопився процесом "дражніння хохла", що перетворився на гігантську лінзу, яка об'єднує та збирає у єдиний промінь усю негативну енергію українців. 

Коли щось подібне робить людина відповідальна - саме вона і розбирається з наслідками скоєного. Але як істота безвідповідальна (а хто ж іще замість робити справу буде плескати язиком?), пан Табачник не бере на себе спровокований негатив. 

Такі персонажі працюють як ретранслятори - сфокусувавши погану енергію, вони передають її нагору майже без шкоди для себе. Згадайте, часи першого президентського терміну Кучми - недарма гострі язики казали тоді, що Леонід Данилович працює президентом у адміністрації Табачника. Дмитро Володимирович має великий досвід уникнення відповідальності, тому результати його діяльності окошаться не на ньому.

До речі, сам Кучма вчасно зметикував, що з його підлеглим не все гаразд, і взяв собі іншого. Тоді й став президентом удруге.

Втім, не конче, що лише пан Табачник є причиною того, що Фортуна дає президентові недвозначні натяки. Може, це хтось інший. Може їх ціла група серед балакучих соратників призову 2003-2004 років. 

Ну а поки оточення не переглянуте, ми би від щирого серця порекомендували Віктору Федоровичу уникати подорожей літаком, не відвідувати відкриття газопроводів, нафтових свердловин, особливо підводних, оминати будівництва, ливарне виробництво та інші місця, де можливі неприємні сюрпризи. 

Коли Доля попереджає - краще прислухатися до неї. Значить є шанс, що вона поки прихильна до тебе. Сподівається на щось. Значить не пізно щось змінити.

Брати Капранови
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/06/3/5104566/

НЕ хочу быть суеверным. Но говорят ...первый раз, второй раз, ну уж третий - ЭТО последний! .До завершения первой каденции ПРЕЗИДЕНТСТВА ЯНУКОВИЧА еще более 4,5 лет. А вот за первых сто дней - так много "СИМВОЛИЗМОВ". Сначала "ДВЕРЬ" Верховной рады, потом "ВЕНОК" у могилы "НЕИЗВЕСНОГО солдатам" и вот сегодня - 03.06.20010. Во время  обсуждения в ПАРЛАМЕНТЕ  - "УДАР МОЛНИИ" в шпиль Верховной Рады.  ЭТО не с проста. ИЛИ ДЛЯ ЯНУКОВИЧА  или  ДЛЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ. НЕ ДАЙ  БОГ ДЛЯ УКРАИНЫ.

На вечорі Андрія Вознесенського                  

поезія завше мовчить

тому то тепер Андрій Андрійович втратив голос

знаменитий голос російського бітника яким заворожував і яким брав найвищі ноти - немов студент консерваторії - від якого тріскали стелі у сільських клубах і гасли ажурні лампи паризьких кав’ярень

вчора я слухав як він ще вишіптує свої - знані ним напам’ять-вірші з 60-тих

але це схоже на мовчанку схоже на навчання промовляти тишею але такого курсу немає навіть у Columbia University

гадаю Андрію Андрійовичу що в людині порівну 50/50 життя і смерті голосу і безголосся Еклезіяст напрошується як необов’язкова цитата всьому свій час

він показує відіоми - візуальну графіку свого голосу - що схоже на рентґенівські знимки його часу – нашого часу - - часу взагалі -

де Ален Ґінзберґ Роберт Ловелл місіс Онасіс Мерилін Монро?

де бітники? де діти квітів? висаджені на бульварах Сан-Франциско чи їхпильнує ще Ловренс Ферлінґетті?

можливо єдиний спражній бітник якого Америка мала б показувати в музеях мадам Кюссо а не голівудських зірок у випрасуваних костюмах від funeralhome чи збанкрутілих політиків минулого століття за яких навіть не варто поставити свічку

все брудне Андрію Андрійовичу 60-ті роки сьогодні брудна білизна у якій порпаються усі бабраються як нью-йорські бомжі

як швидко усе минуло як швидко усе минає

мабуть тільки поезія здатна покласти золоту каблучку на вуста поета і запечатати його голос даючи можливість іншим доспівати його самотню пісню

Ви у це вірили Андрію Андрійовичу на жаль моє покоління слабо у це вірить - недовірки і недоумки -

бо нащо нам стільки месій коли і справжнього месію перетворили на кіч

читайте Андрію Андрійовичу ворушіть устами музика що залишилась у Ваших віршах буде Вашим голосом

комусь же – курва – потрібна ця музика

2005

http://litakcent.com/2010/06/02/na-vechori-andrija-voznensenskoho.html

Я ще не чув виступу Януковича, але встигну це зробити.
Я хочу сказати про інше. Мені подобається вираз Марка Твена про своїх співгромадян, що вони мають три важливі достоїнства: свободу переконань, свободу слова і розумну поміркованість у використанні цих свобод.
Також я вже не раз наводив вислів поета Павла Тичини: «Не саджайте озлоблених в тюрми - вони самі собі вже тюрма»
І ще одразу хочу послати подалі всіх тих «патентованих патріотів», хто буде мені закидати зраду через відсутність ворожнечі в усьому до Януковича і його команди.
Для мене зараз є реальністю той факт, що Віктор Янукович на цей момент є першою особою Держави Україна - все, крапка. Подобається це комусь чи ні, але це факт. Точно так є фактом, що той, хто обпльовує і обгаджує особу президента України Віктора Януковича - той одночасно плює і гадить на всю Україну в цілому.
Не думаю, що треба багато пояснень в чому різняться лайка і критика. Я завжди підтримую розумну обгрунтовану критику будь-кого, але я категорично не сприймаю, коли критику підміняють брутальним словоблуддям, що особливо процвітало в часи радянсько-комуністичного панування. Всіх, хто полюбляє лайкою і пасквілями вести дискусію я називаю «вірними сталіністами», хоч самі себе подібні індивіди вважають великими інтелектуалами. Але менше з тим.
Від того, що я колись дуже симпатизував Ющенку і Тимошенко, і дуже сподівався на їх практичне застосування всіх виголошених ними декларацій, а все так і залишилось словами - я і до цього часу є дуже прикро враженим. Але мене ще більше вражає безглуздість та убогість всього нашого відтепер вже знову опозиційного прошарку націонал-демократичного спрямування.
Через це особисто я прийняв для себе рішення не займатись тупою обструкцією всього, що пов'язано з іменем Януковича і його команди, а буду підтримувати те, що вважаю корисним, як і надалі критикуватиму відкрито все, з чим я незгодний. Опозиція, як позиція робити виключно всіляки паскудства своїм опонентам при владі - найгірший вид опозиції: це зумисно робити гіршим життя людей, щоб вони скинули через те існуючу владу і надали її «праведним» опозиціонерам, які й доклались найбільше до погіршення життя вже сьогодні.
Тобто час зрозуміти, що всі ми пливемо в одному човні - іншого не дано, тому треба шукати порозуміння, наскільки це можливо. І водночас закликаю тих, в кого є розум, не шукати нагод для сварок - життя і без того доволі складна штука. Давайте робити життя гарним собі і людям!

Богдан Гордасевич

Між двома майбутніми кандидатами на міського голову Полтави розпочалася справжня війна за право встановлення дитячих майданчиків у дворах, які знаходяться на території міста Полтави.

Як повідомляє сайт Полтавської міської ради, в обласному центрі за останні три роки облаштовано вже понад 80 дитячих майданчиків, а цього тижня з’явився ще добрий десяток. Ця справа курується міським головою Полтави Андрієм Матковським та “Жіночою радою”, яку очолює його дружина.

Як говорить Андрій Матковський, поставлена мета встановити такі майданчики у кожному дворі.

Ініціативу мера підхопив підприємець, лідер громадського об’єднання “Наш Дім – Полтава” Олександр Мамай, який розпочав встановлення майданчиків у різних куточках Полтави. Фото, які демонструють ці події можна побачити на сайті об’єднання.

Учора Олександр Мамай публічно заявив, що міська влада Полтави почала заважати реалізації його “соціальних ініціатив”. Думаю, що підтвердженням цієї заяви може бути інформація з сайту Полтавської міської ради “Порядок облаштування дитячих, спортивних майданчиків та озеленення на території м. Полтава”, в якій забороняється встановлення майданчиків без погодження з владою.

З одного боку, це правильно, що самовільно не треба встановлювати. Але, з іншого боку, хто ж дозволить конкурентам встановлювати теж саме?..

А, як на мене, чим більше у Полтаві буде тих майданчиків, тим краще почуватимуть у ній місцеві діти. Тим більше, що у більшості дворів ті майданчики є збудованими ще з радянських часів і знаходяться вони у плачевному стані.

P. S. Зі свого боку я зроблю свій внесок – на цьому сайті- блозі та сайті громадської організації, яку я створюю (лінк буде доданий пізніше), я друкуватиму адреси великих дворів обласного центру, де, на мою думку, конче потрібно встановити дитячий майданчик. А хто його встановить там перший, то вже інша справа.

З мого майданівського блоґу.