Юлія Тимошенко продовжує перебувати на утриманні своїх родичів. Це випливає з декларації про доходи прем’єр-міністра, яку отримала "Українська правда".

З іншого боку, уперше за дванадцять років політичної кар'єри в її фінансовому звіті з'явилися семизначні цифри. Щоправда, Тимошенко має завдячувати цьому своєму чоловікові.

Сама прем’єр-міністр минулого року заробила 81 тисячу 681 гривню зарплати – і більше ні копійки активів у неї немає.

Квартира, будинок, земля, машина – скрізь прочерки у декларації.

Також 2007 року Тимошенко нічого не платила за договорами найму – хоча раніше лідерка БЮТ особисто заявляла на брифінгу, що орендує будинок, в якому вона проживає. Пізніше тітка Тимошенко Антоніна Ульяхіна розкрила секрет цієї "оренди" – маєток оформили на родичів Тимошенко.






Чоловік Юлії Тимошенко минулого року заробив 3 мільйона 503 тисячі 133 гривні.

Основну частину цих грошей склав "прибуток від відчуження цінних паперів та корпоративних прав" – 2 мільйони 963 тисячі 524 гривні. Олександру Тимошенко також видали 6 тисяч 900 гривень дивідендів та 77 тисяч 712 гривень зарплати.

Однак, якщо просумувати три останні цифри, то не виходить 3,5 мільйони.

Тобто чоловік Тимошенко отримав 454 тисячі гривень з джерел, які не підпадають під назви розділів, зазначених у декларації.

Олександр Тимошенко є власником квартири площею 52,1 метри та позашляховика Toyota Prado об’ємом двигуна чотири літри.

На рахунку в банку Олександр Тимошенко минулого року тримав 230 тисяч гривень.

Востаннє у пресі фінансові показники Олександра Тимошенко публікувалися за підсумками 2004 року.

Протягом цих трьох років він значно покращив свої доходи.

Тоді чоловік Юлії Тимошенко мав лише 16 900 гривень на рахунку в банку, квартиру 32 метри і гараж.

Зараз у нього є 3,5 мільйони доходів, рахунок з грошима виріс в п’ятнадцять разів, квартира збільшилася на двадцять метрів.

Щоправда, більше в Олександра Тимошенко немає гаража.

Зате стабільно невисоким залишається рівень особистих доходів Юлії Тимошенко.

За минулий рік вона заробила в два рази менше, ніж в 2006, коли їй набігло 160 тисяч гривень. Очевидно, причиною тому розпуск парламенту, в зв'язку з чим Тимошенко у 2007 році недоотримала зарплату.

"УП".

Прочитайте нижче історію цієї компанії і Ви переконаєтеся у правильності заголовку цієї замітки.

http://www.obolon.ua/ua/company/history_and_traditions/history/

Росія погрожує розірвати Договір про дружбу з Україною, якщо та розпочне процес вступу до НАТО.

(Новинар №13)

Там, кроме антиукраиской пропаганды, нет ничего. Будьте патриотами Украины - игнорируйте сообщество Рожденный в СССР)).

Коли настане той час, коли кожен зможе з гордістю сказати: "Я - Українець"?
Коли нам не буде соромно за нашу владу і що для цього можна зробити?

Чому жодна країна-член НАТО (за всю історію існування цієї організації) не подала заявку на вихід з НАТО?

Сподіваюсь сподобається :)

Опитування: Кого б Ви хотіли бачити наступним мером Києва?

Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец?

Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.

Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец.

Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском. А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь. Я – украинец!

--------------------------------

Стаття К. Перцовського, студента факультету кібернетики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко яка перемогла на всеукраїнському конкурсі соціальної реклами, який проводило агентство Saatchi & Saatchi приблизно 3,5 – 4 роки тому. Вперше була опублікована на першій сторінці газети «Голос України» 1 жовтня 2004 року

"Франція не дасть зеленого світла на приєднання України (до ПДЧ)", - про це міністр закордонних справ Франції Франсуа Фійон заявив в інтерв’ю радіо Франс Інтер, повідомляє "Рейтер".
За словами Фійона, Франція не бажає приєднання України до ПДЧ, оскільки проти цього налаштована Росія.

Я ШОКОВАНИЙ! Після таких заяв, можемо себе називати НЕЗАЛЕЖНИМИ? Зверніть увагу на мотив – «проти цього налаштована Росія». ФІГА СЄБЕ! Не проблеми з кордонами, не відсутність підтримки на сході, чи ще щось, а позиція Росії. Як це? То ми країна, чи територія?