Зійшлися разом...
- 07.07.10, 14:11
Попелюшка :: Зійшлися разом колишня і майбутня …
| Та мить була цікава й незабутня, |
11
хочу сюди!
-
-
44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років
Замітки з міткою «вірш»
Троянда на смітті
- 16.06.10, 20:36
 Попелюшка :: Троянда на смітті
|
11
Думаючи українською...
- 20.09.08, 21:14
Настав вечірній присмерковий сум,
Натхнення десь грайливо заблукало,
Не можу і не хочу дивних дум
Запобігти, щоб там зі мною стало.
Сьогодні мрії лоскотаво залегкі,
Літають в навколишньому просторі,
І я милуюсь ними залюбки,
І бачу світло в довжелезнім коридорі.
Та вже як є, то так я і залишу
І дихаючи збудженим повітрям,
Ці вірші дивні на папері запишу
І прочитаю, ще колись, у квітні.
13
Мамо.
- 14.09.08, 14:07
- На вершині слова - Вірші
Мамо, скільки раз
Дощем капали сльози.
Із хмаринок Ваших очей.
Скільки раз, чекали на порозі,
Ви мене із зоряних ночей.
Я завжди вертався
Вранці рано.
Ви кричали на мене
Як могли.
Ви пробачте мене мамо,
Що не усвідомлював тоді вини.
Дмитро Дідківський
1998 рік.
Дощем капали сльози.
Із хмаринок Ваших очей.
Скільки раз, чекали на порозі,
Ви мене із зоряних ночей.
Я завжди вертався
Вранці рано.
Ви кричали на мене
Як могли.
Ви пробачте мене мамо,
Що не усвідомлював тоді вини.
Дмитро Дідківський
1998 рік.
13
У подарунок до дня народження Ліни Костенко, Центр Української Культури. осередок розвитку (ЦУК.ор), який є ініціативою української молоді у Варшаві, підготував відеоролик на вірш поетеси "Життя іде і все без коректур".
14
Здивуй і полони
- 08.11.11, 23:47
- Стих_и_я
Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони!
Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?!
Боїшся, я сприйматиму вороже,
Що ти оратимеш мої лани?
Пручатимусь… Здасися? Чи відступиш?
Тримай якнайміцніше! Й ніжно… Ти…
А втім… Можливо, вартових підкупиш?
О, переможцю мій! Не відпусти!..
08.11.2011
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111090897
11
Сніжинка на долоні
- 23.02.11, 19:56
- Творческая Masterская
Сніжинка тане
На долоні. Зникла. Ми -
В долоні часу.
23.02.2011
© Stepans’ka Marina(SMG)
На долоні. Зникла. Ми -
В долоні часу.
23.02.2011
© Stepans’ka Marina(SMG)
10
" Її присутність..."
- 11.03.10, 02:50
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Її присутність додає наснаги,
З’являється впевненість у собі,
В неї завжди є корисні поради,
Саме в той час коли важко тобі.
Настрій має лише позитивний,
Без вагань пропонує допомогти,
Час із нею завжди швидкоплинний,
Але і недоліки в ній можна знайти.
Коли хтось знову себе жалітиме,
Кажучи , - Гірше бути не може!
Вона від сліз свої очі ховатиме,
Бо крім неї ніхто, їй не допоможе.
З’являється впевненість у собі,
В неї завжди є корисні поради,
Саме в той час коли важко тобі.
Настрій має лише позитивний,
Без вагань пропонує допомогти,
Час із нею завжди швидкоплинний,
Але і недоліки в ній можна знайти.
Коли хтось знову себе жалітиме,
Кажучи , - Гірше бути не може!
Вона від сліз свої очі ховатиме,
Бо крім неї ніхто, їй не допоможе.
13
.........
- 05.11.08, 21:03
Біла ковдра
І зорей не видно
І прорізає туман
Лиш світ ліхтарів
І трава зеленіша
І дерева яскраві
Коли їх підсвічують
Все ті ж ліхтарі
А навколо все тихо
І людей вже немає
І в будинках навколо
Вже світло горить
Та думки вже далеко,
В просторі-часі,
Вони біля тої
Кому я серце віддав
І здається в тумані
Пролітає образ її.....
Та скінчається ніч
Спадає туман
Прокидається місто
І приємно мені
Бо знаю я
Існує вона,
Що посміхається десь,
Пам’ятає мене.
Цей вірш я написав думаючи про одну дівчину і він посвячується їй!!!!!!
І зорей не видно
І прорізає туман
Лиш світ ліхтарів
І трава зеленіша
І дерева яскраві
Коли їх підсвічують
Все ті ж ліхтарі
А навколо все тихо
І людей вже немає
І в будинках навколо
Вже світло горить
Та думки вже далеко,
В просторі-часі,
Вони біля тої
Кому я серце віддав
І здається в тумані
Пролітає образ її.....
Та скінчається ніч
Спадає туман
Прокидається місто
І приємно мені
Бо знаю я
Існує вона,
Що посміхається десь,
Пам’ятає мене.
Цей вірш я написав думаючи про одну дівчину і він посвячується їй!!!!!!
13
ТИ...
- 21.09.08, 16:39
_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_
Вітер тихо вимальовує рядки
Жовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".
Пригадаю поцілунок і вуста...
Смак м`який і солодкий як весна
----------
Очі неба в погляді твоїм...
Видно треба, видно так уже й хотів.
Йшов, незнавши де ти є серед життя.
Незабути, наче казка з майбуття
-----------
Щось сказати... зайві будуть всі слова.
Малювати... тай не зовсім вмію я...)
Дощ шепоче, про осінній зорепад,
Знаю точно, знову мовлю не в попад
-----------
Розкриваю серце світові наскрізь,
Запитаю, й полечу на твій же блиск.
Завмираю, знов пригадуюючи все...
Поринаю у політ, в осінній вересень...
-------------->>>>>>>>>
...
13
