Троянда на смітті

Хто  може  пояснити,  чом  так  вийшло
І  чи  у  когось  буде  каяття?
Красиву,  свіжу,  дорогу  та  пишну
Хтось  викинув  троянду  на  сміття.

Вона  цвіла,  така  п’янка  та  рання,
І  пелюстки  аж  сяяли  в  росі.
О  як  вона  чекала  на  кохання
У  всій  своїй  принаді  і  красі.

До  неї  вже  чиїсь  тягнулись  руки,
Та  їх  вона  колола  без  жалю.
Аж  від  солодкої  здригнулась  муки,
Коли  почула  трепетне  «люблю».

Довірилась  і  колючки  сховала,
У  посмішці  відкрила  пелюстки,
І  вже  чиясь  рука  її  зламала,
Так  необачність  їй  далась  взнаки.

А  я  красуню  захищу  від  віхол,
Зігрію  і  додому  віднесу.
Не  зламуйте  троянди  задля  втіхи,
Нехай  дарують  світові  красу.