О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Богдану Гордасевичу

  • 21.09.20, 16:43
https://novynarnia.com/2020/09/17/vagnerivtsi-1/

Читайте не фігню хтозна ким і хтозна коли придуману.

Мінська рапсодія ЧВК Вагнера

Мінська рапсодія ЧВК Вагнера

Навіть близько не збирався говорити і писати про події з ЧВК Вагнера в Мінську як знавець, а просто послухав різні версії провалу операції і найбільше мені сподобалась почута випадково в коментах. Найпершою про провал заговорила, як це не дивно, журналістка з «5-го» Яна Соколова – круті має джерела панянка. Ще крутіші знання і документи надали на спільній прес-конференції Олександр Турчинов і Юрій Луценко, але я не в настрої і без потреби аналізувати ті виступи, бо мене найбільше зацікавив військовий експерт і редактор потужного сайту «Цензор.Нет» Юрій Бутусов. Причина проста: саме він посилено наголошує, що основним моментом операції щодо захоплення групи найманців ЧВК Вагнера зі 33 чоловік було саме перетин автобусу з ними кордону РФ з Білорусією. Причому вони мали їхати безпосередньо в аеропорт, одразу сідати на літак Мінськ-Анкара і… Вся заковика саме тут, любі друзі, хоча я можу і помилятися, бо як перевірю?
Високий рівень секретності операції базувався на тому, що керівництво ОПУ Зеленського і всі інші структури знали тільки загальні обриси операції, але не деталі: прізвища, маршрут і час. Такі речі озвучують в останній момент, щоб вберегти таємницю, аж тут, коли почався час «Ч» і настав момент обговорення де і як «брати» найманців, причому я певен, що було підготовлено кілька таких місць в Україні, раптово стає відомо, що літак Мінськ-Анкара не летить через повітряний простір України, бо він закритий для транзитних літаків з часу збиття сумнозвісного авіалайнера МН-17. Заборонено! І сябри раді б зекономити навпростець злітати, але – ніззя! Авіомаршути чітко обумовлені міжнародним правом. Подивіться на карту: з Білорусії – Польща – Словакія – Венгрія – Румунія – Болгарія – Турция. І все! Жодного клаптика України! 

Де робити псевдо-аварійну посадку з арештом «вагнерівців», якщо то не узгоджено наперед з іншими спецслужбами інших держав? А воно ж  ще й ніколи! Такі справи не вирішують як у відомому фільмі «Таксі» 2 і 3! Це було б абсурдом. У нас немає «Мосад», якому усе десь. Ми – Україна і провести поряд військову операцію зі застосування спецназу на чужій території не спроможні жодним чином. Коли це несподівано зрозуміли у нас в штабі проведення операції, тоді і відбулася, напевно, ота термінова нарада в ОПУ, де і було дано керунок найманцям «відбій з літаком» і наказ сховатися в готельному комплексі до вирішення проблеми, яку неможливо було вирішити. Наше ГУР це не ФСБ РФ і в Білорусію не змотається запросто, як колись вони в Гомелі привселюдно Павла Гриба викрали 17 листопада 2017 р. Що з тими найманцями далі робити вже не знали і в тиху «настучати» про підозрілих бойовиків в КГБ Білорусії, а ті вже доповіли Лукашенку і подальші події всім відомі. 

На моє бачення теми, так званий «злив» зробив Тарас Констанчук і то як наказ, тому що урядові особи такого точно не можуть зробити оперативно. Якщо і не він – яка різниця? Гарний кінець відпочатку поганій справі.
Ось так, панове, в секретних операціях дрібниць не буває. Висновки робіть самі.


До речі, я не даремно згадав Павла Гриба, тому що українські спецслужби повністю дублювали цей сценарій «віртуального заманювання» також на темі любові, бо який найманець великих грошей не любить? Просто і тоді специ з РФ аналогічно спіймали «облизня», оскільки насправді феесбешники полювали не за дурненьким хлопчиськом Павлом Грибом, а за його досить і досить важливим за посадою і секретними знаннями татком, бо вважали, що він не відпустить хворобливого сина самого і також приїде до Білорусії. Хлопчисько ж нікому нічого не сказав, бо то туди й назад змотатися за один день мав, і в таку страшну історію попав, що дотепер шкода дитини.


Підведемо підсумки і на відміну від заяв Юрія Бутусова я вважаю звільнення керівника ГУР Кирила Буданова абсолютно правильним рішенням Президента України Володимира Зеленського.
Також зауважу, що операція проводилася впродовж 14 місяців, тобто розпочата вона була за нового президента і саме це дивує дико: хоч хтось може сказати зрозумілою мовою навіщо «миротворцю» Зеленському був таких однозначно глобальний скандал з РФ і безумовна лють Володимира Путіна, якого в його сфері спецоперацій «взув», «опустив» і зганьбив якийсь блазень. Содом і Гомора, Герніка і Алепо стали б нашою реальністю в Україні. Тому дякувати Всевишньому Богу – цього разу обійшлося. Що далі – хто зна?

Богдан Гордасевич
20.08.2020 р. (7528)
Львів-Рясне




Пісні "Червона рута" виповнилося 50 років

Пісні "Червона рута" сьогодні виповнюється 50 років

КИЇВ. 13 вересня. УНН. У цей день, 13 вересня, пів століття тому вперше зазвучала пісня “Червона рута”, передає УНН.

Автором однієї з найвідоміших пісень країни став 25-річний студент Чернівецького медичного інституту Володимир Івасюк.

У вересні 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми “Камертон доброго настрою” прозвучала прем’єра пісні, яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі “Студентський меридіан”, але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові.

У травні 1971 року журнал “Україна” опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль “Смерічка”.

Пісня дала назву першому українському музичному фільму “Червона рута”, зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич.

У 1971 році “Червона рута” увійшла до двадцятки переможниць першої радянської “Пісні року”, яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені “Останкіно” її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.

Зазначимо, 20 травня 2020 в Україні стартував флешмоб до 50-річчя пісні під гештегом #Chervonaruta50challenge.

Еліта в Україні є чи ні?



ЕЛІТА

Провісники, просвітителі, поводирі, ті, яким віриш. Чую довкола: «А де теперішня еліта? Де ті гарячі борці? Чому не переконують, не поведуть, не побудують нам щасливе життя?» А й справді – де? Від портретів при дорогах – у очах рябить. Від мудрих розмірковувань – голови пухнуть. Експертів, радників та порадників – хоч греблю гати. Приглядаюся. Слухаю. Якась штучність відчувається в суперпатріотизмі п’ятого президента. Не бачу на даний час у ньому єдиного порятівника. Може зір псується?))) Не відчуваю, що визнав свої промахи і провини, а вони таки були. Багато театру, хоча… сподівання не згасають. Про шостого взагалі мовчу. Ані він, ані його бутафорне оточення й близько не стоять до тих ідеалів, які виборювали і утверджували життям та діяннями Любомир Гузар, Євген Сверстюк, Мирослав Скорик. Нова квартальна генерація не є людьми українського крою. Дивуюся лише, чому ми з вами так настирливо шукаємо своїх керманичів поміж росіян та євреїв, а своїм не довіряємо. Чому ота меншовартість і далі роз’їдає міць нації? Чому людина моральна, сповнена мудрості та честі, викликає скептицизм? Невже вони зайві? А може є на те причини? Певно, ви зазнали не раз розчарувань… І ще бентежить мене – чому теперішня «умовна еліта» діє за принципом сірника – спалахнув і згас? Перекочовуючи з партії до партію «елітники» перетворюються у «валютників». Це ж повинні бути люди високого професійного рівня, носії моральних та національних цінностей, відповідальні за свої слова й дії, носії величних завдань, генератори справедливих ідей, люди, здатні вести за собою задля втілення їх у життя. Де вони? А може то й ми не дозріли до осмислення і вибору справжньої еліти? Просто не бачимо їх, не віримо їй? Станьмо перед дзеркалом правди. Може причина у нас? Якщо перед нами постане дилема вибору між двома: один б’є себе у вишиванку, гласить: «Слава!», дарує нам гречку з олією, обіцяє гори золоті, запевняє, що все зробить сам, аби ми були щасливі; а поруч – інший каже, що треба засукати рукави і братися до роботи кожному, що сміття багато не лише довкола нас, а і в наших головах, що потрібно вчитися мудро жити й будувати свою господарку й державу…. Кого виберете? Та най вже буде, як є… Аби не гірше… Навіщо нам ота еліта здалася? Без неї і легше, і спокійніше. Трошки вкрав, трошки не доробив, трошки збрехав, трошки згрішив, трошки випив… Я ж не алкаш і не злодюга. Я лише трошки… Трошки людина, трошки українець… І не треба мене вчити – сам знаю!!! І не потрібні оті праведники – очі засліплюють. І навіщо мені ота порядність – тяжко з нею. Отак і пливемо в розбурханому морі байдужості. А еліта?.. То пізніше… То вже після нас… Скажете – розбушувався Олег, ображає всіх –  ми ж не такі! А які?! Чекаю відповіді.

Олег Герман

Кобзарі України ч. 4

Кобзарі України ч. 4



Кобзарі України ч. 3
Кобзарі України ч. 2
Кобзарі України ч.1

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

День пам'яті захисників України. м.Конотоп


День пам'яті захисників України. м.Конотоп




Відкриття пантеону національної пам'яті Конотопа



Потрібен новий план для Східної Європи

Потрібен новий план для Східної Європи.
Арсеній Яценюк


 Моя стаття для The Financial Times.

Найбільше, що потрібно сьогодні, - це нова стратегія Заходу для європейського Сходу - тих європейських націй, які незахищені членством в ЄС і НАТО.
Треба створити високого рівня спільну місію США та ЄС на захист свободи і демократії у Східній Європі. Її головним завданням має стати вироблення єдиного бачення, як продовжити процес історичного об’єднання Європи та її звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії та зневаги до свободи людини і народів. 
Сьогодні у ставленні до Сходу Європи Захід застосовує формулу дотримання певної «соціальної дистанції», і немає різниці, яку вишукану політичну назву цій дистанції дають, – чи то «угода про асоціацію з ЄС», чи «східне партнерство». 
На відміну від Заходу, Росія має цілісне бачення нашого регіону та його важливості. І в Молдові, і в Україні, та Білорусі Москва намагається встановити ефективний контроль і створити нові плацдарми для розширення свого впливу на Захід. Саме так президент Путін бачить шлях до відродження нового Радянського Союзу, якого він так прагне.
Останні події в Білорусі й велика небезпека, що Білорусь опиниться під російським впливом на невизначений період часу, вимагають дій від Заходу та України. Час діяти, а не вагатися. 
Насамперед закликаю Європейський Союз поставитися до громадянського піднесення в Білорусі як до невід’ємної частини європейських процесів та європейської перспективи.
Це вимагає перегляду Європейським Союзом ставлення до нашого регіону. Не дивіться на ваших найближчих європейських сусідів з позиції доброзичливого, але екзотичного східного партнерства. Замініть підхід «витягнутої руки» простягнутою рукою. 
На практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні ясний сигнал про досяжність мети вступу до ЄС і НАТО та, за умови виконання чітких планів дій, - її реалістичність.
Складовою цих процесів має стати відмова Західної Європи від будь-яких ілюзій про можливість перезавантаження відносин з Росією. Таке оновлення неможливе, доки Росією управлятиме авторитарний і корумпований режим Путіна. Замість дипломатичних спроб перезавантажити відносини з Росією, більш важливою та нагальною є потреба посилити тиск і перезавантажити процес мирного врегулювання всіх збройних конфліктів, розгорнутих Москвою в нашому регіоні.
Стосовно України, то слід відмовитися від ілюзії, начебто можна досягти миру на Донбасі, доки Крим залишається під російською окупацією. Без звільнення Криму не буде звільнено території Донецької і Луганської областей. Саме такою є ця послідовність, а не навпаки.
Нового комплексного підходу потребують процеси мирного врегулювання в Грузії та Молдові. Закликаю офіційний Київ та західних партнерів ініціювати проведення зустрічі високого рівня для формування нового підходу до вирішення «заморожених конфліктів» в нашому регіоні.
Наш регіон потребує інвестицій та фінансової підтримки  від західних партнерів. Держави регіону мають бути запрошені до членства в Ініціативі «Трьох морів» та інших інфраструктурних проектах.
Потрібно створити регіональний фонд для протидії антизахідній пропаганді та захисту свободи слова.
Для нашого регіону необхідна солідарна підтримка з боку США та ЄС.
Нам потрібен новий план для Східної Європи. Його поява – в інтересах Східної Європи та загалом усього Заходу, який прагне стабільності у такому непевному світі.

Кобзарі України ч. 3

Кобзарі України ч. 3



Кобзарі України ч. 2
Кобзарі України ч.1

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Україна твердо йде подалі від Совка

Середа, 2 вересня 2020, 16:51 • Анна Мурашко • 14970
Уряд розірвав ще кілька угод у межах СНД
Уряд розірвав ще кілька угод у межах СНД

КИЇВ. 2 вересня. УНН. Кабінет міністрів України розірвав ще три угоди в рамках Співдружності незалежних держав. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

“Сьогодні, 2 вересня, на черговому засіданні уряду прийнято рішення про припинення участі України в Угоді про співробітництво у галузі ветеринарії, Угоді про співробітництво у галузі санітарної охорони територій держав — учасниць СНД та Угоді про створення Координаційної ради з карантину рослин держав — учасниць СНД”, — йдеться в повідомленні.

За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігора Петрашка, рішення уряду щодо припинення участі України в деяких угодах з країнами СНД є абсолютно логічним і відповідає сучасним реаліям відносин.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України раніше підтримав чергові рішення щодо виходу України ще з двох структур СНД.

Середа, 12 серпня 2020, 14:37 • Анна Мурашко • 23415
Кабмін схвалив вихід України з ще двох угод СНД

КИЇВ. 12 серпня. УНН. Кабінет міністрів України підтримав чергові рішення щодо виходу України ще з двох структур Співдружності незалежних держав. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу МВС.

“Зокрема, уряд підтримав вихід України з угоди між Урядами СНД про співробітництво у підготовці і підвищенні кваліфікації військових кадрів для прикордонних військ держав-учасниць СНД. Також уряд схвалив проєкт указу Президента України про вихід України з Ради командувачів Прикордонними військами”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що ці міжнародні договори уклали в Москві у 1995 та 1992 роках відповідно.

“Враховуючи те, що Україна не приєдналася до низки установчих документів у сфері прикордонної співпраці в СНД, а Російська Федерація є стороною міжнародного збройного конфлікту, який розпочався з незаконної окупації Криму і продовжується на Донбасі, зазначені домовленості не є актуальними”, — зазначається в повідомленні.

Окрім того, як вказано, вони не містять зобов’язань, що виникли для України за час їх дії. До того ж участь України у роботі Ради командувачів Прикордонними військами передбачалася виключно як спостерігача, а тому наша країна не мала стосунку до питань розробки, ухвалення та реалізації рішень цієї Ради.

Нагадаємо, Кабінет міністрів погодив проект указу Президента про вихід України з угоди про гуманітарне співробітництво держав — учасниць СНД та угоди про Раду з гуманітарного співробітництва держав — учасниць СНД.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1422
предыдущая
следующая