Білий вірш(бо наснився перший білий сніг)
- 18.10.25, 11:22






Линуть мрії в журавлинім леті, Сум і радість носять по планеті. Безмірно сумна, приходить весна Без Тебе.
Щастя - це рівнять Тебе з Весною, Щастя - хоч хвилину буть з Тобою, Невже ж ця блакить, як мить, пролетить Журбою.
Вірю, що згинуть негоди й невдачі, Лихо і смуток геть пролетить. Хочу в очах твоїх вічно Я бачить, Золото сонця і неба блакить.
Буде ніч закохано спадати,
Кольорові сни на землю слати,
І щастя Твоє всі ріки заллє
Весною.


---
дні полетіли у вирій...
наче сонце на схилах,
наче вітер в вітрилах затих...
---
і посріблений іній
на закоханих хвилях,
зупинивсь на устах десь твоїх...
---
нащо змріялась, нащо стрілася,
нащо змовкнув навік оберіг...
від оков притаманності,
від коханих жаданостей..,
полум`яний зустрівся поріг...
---
години в хвилини, а дні у секунди,
повз логіку і філософію доторків,
навіщо й чому скрізь без тебе повсюди
вмираю... й з тобою лиш вічно живу...
_-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_
Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))
---
Говорим навколо,
щоб вірити в здогад...
Спіральному колу
Даруєм думки...
На волі гуляє
Майбутнього спогад,
Шукає любові
В розливі ріки...
---
В очах твоїх смуток
Чомусь уявляю...
Несповнену пустку
Зігріти жадаю...
---
Загоїти рани,
Зректися кайданів,
З полону туману
Тре йти і мені...
---
Збережені квіти
Розквітнуть весною
З народжених літер
Складуться пісні...
Від них не сховати
Бажання горіти
Й тобі дарувати
Досвітні вогні...
---
...
_-_-_-___---_---_---___-_-_-_
Ти вся така... наче злива...
Проймаєш мене прямо наскрізь)))
Як повінь весною - красива,
Відкрита для сонця ти настіж...
---
Загадками будиш уяву...
Пісні всі співаю для тебе.
ЯК в очі твої я загляну,
То бачу уних чисте небо...
---
Мені знову надано крила...
До тебе полинути прагну.
Незвідана зваблює сила,
І душу насичує спраглу
---
Ти вся така... наче злива...
Проймаєш мене прямо наскрізь,
Як повінь весною - красива...
Солодкий і ніжний твій натиск...)))
...
_-_-_-_---_---_---_-_-_-_
Дійсність якось іде
У пролом потайки.
Як то так, що летить?
Й не видати ніде...
Не скорити оте
Почуття з почуттів.
Чи окрилив його,
Чи навік спопелив?
---
Побіжу звіддаля,
Щось гаряча земля...
По піску, по траві.
Мої губи в крові
---
Я не хочу хотіти,
Вогнем не горіти...
З дощем по краплині
Злітати з рутиння
---
Вітрам говорити...
І користі катма.
Задарма платити
Не можна бо клятва...
Й береже, й стереже.
Може й є це - "Невже?!"
І то сталося вже...
---
Хочу вірити в щось
І це щось берегти
І до тебе нести
І вести всі мости...
І палати вогнем,
І нехай, що з дощем!
Бо у краплях світи,
І у них світиш - ТИ...)))
---