хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «лірика»

Марiуполь...




Привіт, я Маріуполь! Я не бачу, бо напхані пеплом мої очі,
Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна.
..........................................................
Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,
Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,
І моє начебто порожнє місце болить, бо останній запис
Це голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!
Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетона
Дивляться дірами своєї порожнечі в збентежене море.
Але море своїх хвиль рокотом вже не лікує наші рани,
Море повне гомону останнього подиху, та гіркоти сліз...
Грохіт і стогін,— і з суші, і з неба, і з моря... Так...
Воїни ганьби розстрілювали півмільйонний город...
Деякі там загинули декілька раз, раз від вибуху, а інший
Від всепожираючого полум'я... і нема кого хоронить...
Город-кладовище, безвихідь, безвісність та голод...
Пітьми геноцида не спалити в мобільних крематоріях,
Як і позора загарбникам-катам ніколи не змити...
Весна, тепло, бетоном не залити сморід людського горя...
Фільтраційні табори, поневічені життя... Нежіть
Дикарської армії веде охоту на тих, кто пам'ятає цю мить...
Я Маріуполь, мої люди залишають мене, але немає жалю,
Хай вони живі, радію, як споконвічна про мій пульс пам'ять,
Хай вони продовжують за померлих жить... говорить...
Я пам'ять, що немає ні часу ні суперпозиції... бо не загоєна. —
Я Маріуполь, чия пам'ять до ворогу не буде мати жалю...
Бо моє серце, в серцях кожного з моїх горожан... щємить.
© 2023

Фiалки




Прийшла весна, зненацька та непрошена,
Туди де чорний сніг і дим землю стискав.
Цвіркає пташка на цеглянім хати крошиві —
Затишшя тимчасове, але мир ще не настав.
Краплі дощу зриваються з буремних хмар
І кола, як відлуння, що тремтить в калюжах,
Немає тільки кіл в його душі... краях примар
увінчаних залізом в чорних закипілих ружах.
Давно немає в світі заспокійливих оман...
Сумне відлуння, сморід і людські кавалки...
Тремор землі, в спокуті, понівеченій від ран,
Лише вишивані спалахи неба — квітнуть фіалки.
А потім знову рине в прірву з вітром холода,
І вже не дощ блукає, сипле білий чистий сніг. —
Спокій потойбічного вбрання, та світу нагорода.
Сідай, заспокійся, ти наче знемігся від зайвих слів,
Залиш позаду всі шляхи та необачливі тривоги.
Прикрий свої очі, нехай це лише зачарована мить,
Коли пташка співає, та серце щемить, зрозумієш,
Живий, і ніщо навкруги не тремтить, не гримить.
Напевно волієш ти далі йти до мети, і радієш, —
Тане сніг на губах, і що в божих руках кожна мить...
Напевно тебе хтось чекає завзято, від куль боронить,
Тримає свої кулачки і струною до неба бринить...
Ти ж завжди чекай і вір у нього, він спокій твій.
Не інший хтось, а той, лЮбий, очікуваний та жаданий,
І цим буде живий він кожну мить, непохитний й незламний.
Пам’ятай, лише ти до повернення життєдайний прецедент.
Прийдуть ще спільні весни, та рясно заквітнуть сади,
Загарбникам не зрозуміти нас, хай згинуть вщент. —
Непорозуміння, бо кожна війна від жадоби завзята…
Прихована агресія, що призводить до сварки…
Все в полум’ї та смороді… але на морок для неї начхати, —
Розквітають з весною відлунням неба фіалки.
Прийшла весна теплом, зненацька та непрошена,
Туди де чорний сніг і дим рідну землю стискав.
Цвіркає пташка на цеглянім знівеченим крошевом —
Затишшя тимчасове, але спокій в світі ще не настав.

Лютий



«ВЕЧІР»
.
Опускається вечір на місто,
І мороз до ранку міцніє,
Вогнів розсипалося намисто,
Що з сутінків полум'яніє.
.
Ліхтарі, незвичні на вулицях,
Мабуть відступила війна?
Але не сховати на обличчях
Слідів, що залишає вона.
.
Не вчасно завірюхи й хуртовини.
Йде сніг, але ніхто його не помічає,
Умкнулися усі у зведення новин.
Я теж тримаю кулачки за близьких,
Щоб всім зустрітись потім, після бійні,
Зима? — Нехай ніщо, нас не зупинить!
.
І час розтягнутий, мов день на цілий рік,
Все лине в прірву й нікого не помічає…
І лютий нескінчений настигає,
І знову мерзлий б’є весни поріг,
Але весни, ще в нас немає.
Червоний сніг лише, і чорний сніг…
Та кожен день гуде по неба краю.
.
Чи бачене таке, щоб взимку грім?
Щоб попіл падав, а не білий сніг...
З буйної впертості, по дурості, по злості —
Даремно, хай ніхто нам так не завадить?
Непроханих ми випровадимо за поріг,
Бо з ядом й ножами, ніхто не завітає в гості.
.
Опускається вечір на місто,
І мороз до ранку міцніє,
Вогнів розсипалося намисто,
Щось з сутінків полум'яніє...
.
*
.
«ЛЮТИЙ»
.
Лютий демон, ходить колом,
Ходить колом, несе горе…
Лютий, ти прийшов й пітьма —
Цілий рік лише зима…
.
І страхів вже давно немає,
Лиш руди круговерть одна кружляє —
Лиш гар і дим, і не відроджує себе зоря,
Ти в темряву вже навмання стріляєш,
Бо схід закрила лицемірна пітьма... і йдуть,
Придивишся, а там людей немає...
Реве батіг і мелють жорна,
Від попілу, сніг білий — чорний...
Отруєна зневірою в людей, кривава й мерзла…
.
Така, як лютий, цілий рік, одна зима.
.
І страхи сплять, а демон бродить…
І навпіл рве тендітну людяну тканину,
Якби я міг, порвав би часу й світу пуповину…
Бо скільки душ вміщає прірва ця?
І за яку таку провину довічні зими?
І скільки ще, щоб досхочу
Нажерлася та клята пітьма,
Потрібно в її жорна напоїсти?
Щоб вже її поганицю рвало…
І накопивши карми злої короб повний,
Само себе згубило споконвічне зло…
.
Лютий демон, ходить колом,
Ходить колом, несе горе…
Лютий, ти прийшов й пітьма —
Цілий рік лише зима…
.
*
.
© 2023 

Всім жінкам

Этот пост я посвящаю каждой женщине!!!!!



У каждого дня свой аромат... 

И пусть сегодня день пахнет Счастьем !!!

 

video

Этот пост я посвящаю каждой женщине, которая сейчас читает его и грустит...
Не грусти... Ты умница, ты красавица... Всё будет отлично!
От Души желаю Счастья !!!

[more= ]

razdel2[iflash=720,360,https://www.youtube.com/embed/3CR-eXag64Y]razdel2

__________________________________________ 

Есть женщины, похожие на утро:
Глаза - из голубого перламутра,
Спорхнувшие с изящных и душистых
Картин иных салонных портретистов.
Любовь таких как дымка из тумана: 
Полна и сладкой неги, и обмана,
Легка, непринуждённа и беспечна,
Но, словно сон под утро, быстротечна.

Есть женщины, похожие на полдень,  
Сошедшие с Матиссовских полотен.
Глаза огонь, ведь в них на самом донце
Горячее полуденное солнце.

Untitled

Любовь подобных дам одни  напасти:  (Подобно танго танцу жгучей страсти) Пьяняще обжигающе прекрасна,  Но, как смертельный яд, она опасна. Есть женщины, похожие на вечер: Глаза мерцают тихо, будто свечи, Из-под ресниц задумчиво темнея Те рождены полотнами Ромнея. Любовь их мудрость, что присуща даме, (Вино, в сосуде зревшее годами), Спокойна, не несёт в себе упрёка, Но к чувствам рассудительно-жестока. Есть женщины, похожие на ночи, Глаза черны, рот  чувственно-порочен. Красавицы, что созданы (не даром!) Французским живописцем Ренуаром. Любовь их, пусть  недолга и случайна, - Загадка, обольстительная тайна. Но таинство любовного урока Несёт в себе, увы, следы порока. А женщина, что сочетает мудро  В себе горячий полдень, лёгкость утра, Загадку ночи, вечера блаженство, - И есть самой природы совершенство,  Одна (средь миллионов, тысяч, сотен!)   Сошедшая с божественных полотен.

/©Copyright: Юлия Вихарева/

25db0b8614ed

__________________________________________

Untitled Дерзить, дразнить, смеяться,
Любить, таять в руках, быть женщиной до кончиков пальцев..
Томно смотреть.. подмигивать.. быть непостоянною.. незаменимою...
Любить себя неповторимую.. 
Со всеми плюсами и изьянами. ..
Капризами, "тараканами"..
Перепадами настроения.. 
Покупать наряды.. жить вне времени..
Женщина - вечная девочка..

 

Даже когда уже "за"... Главное.. быть.. жить.. хотеть.. И пусть у счастья откажут тормоза.. Сметь.. желать.. не бояться... Быть нагло счастливою.. а не казаться.. Забыть об обществеенном мнении.. Ведь мы на этой земле временно.. Не гнаться за призрачным... Вить гнезда.. летать... парить.. Не быть обычною.. Необычною БЫТЬ!!!! Уметь носить возраст.. и крепдишин.. Чтоб в сердце/жизни.. мыслях.. один... Не знать измен в близких людях.. Чтобы (цензура) только с прелюдией.. Чтобы чувствовать тепло рук над судьбою.. Чтобы было вас на пути двое... Чтобы вас берегли.. Вы - заботились.. Чтобы чувства с годами "не портились"... Чтоб любви - только "без срока годности".. Чтоб ум в балансе был с гордостью.... Чтоб плечи расправлены.. походка уверенная.. Чтобы обьятия детей - лучшее украшение. ... Чтобы.... Чтобы жизнь била ключом.. И не била... Чтоб всего в меру. .. Было.....

_____________________ 

/© Copyright: Оксана Зет, 2018/

25db0b8614ed

 

[/more]

...Пожелаю три словечка: Счастья!... Нежности!... Любви!... Если есть мечты в сердечке, пусть исполнятся они!...

 

0_bd4ee_e682618b_orig.gif

Untitled

Літнє плаття

МОДНЫЕ ПЛАТЬЯ В ГОРОШЕК НА ВЕСНУ

МОДНЫЕ ПЛАТЬЯ В ГОРОШЕК НА ВЕСНУ

56789766.md

12 красивых модных платьев в горошек на весну, которые обязательно вам понравятся! Мы подготовили для вас несколько вариантов женственных моделей платьев в горошек длины-миди и мини, с короткими и длинными рукавами, с драпировками и плиссировками, рюшами и бантами, и даже разрезами... Принт горошек всё еще актуален и в новом весенне-летнем сезоне 2020 снова занимает лидирующие позиции!

______________________________________________________

Короткое белое платье с длинным рукавом в черный горошек

1 1

[more=Далее...]

Нежно-розовое платье-миди с плиссированной юбкой

2

Платье-миди с поясом и разрезом

3

Нарядное тёмно-синее платье в горошек

4

Розовое платье-миди в горошек с пышными рукавами

5

Короткое платье в горошек с поясом и на пуговицах

6

Женственное платье-миди в горошек и с пышным рукавом

7

Короткое черное платье с полупрозрачным рукавом в золотой горошек

8

Нежно-розовое платье-миди в горошек

9

Короткое платье в горошек с милыми оборками

10

Платье-миди в горошек с поясом и рюшами

11

Платье-рубашка в горошек с пуговицами

12

[/more]

DECO 4 gold 1024x66

55643600_1267037292_W9X2Z1CA5KC96PCAUKCE8SCACWKFJBCAMMG7PLCA8WEE1NCAUENB4QCAMTWLZCCAU0C4ZCCAJ6629LCA5W533ACABYM6I4CAJCS1I8CAHX6LFVCAVHMHDUCARDTZ8YCAR8103FCAFTD624CAU1ARRX.gif


0d13b042 Источник

З Днем Народження sonce-33





    З цією Поетесою, як шанувальник Римованого Слова, я познайомився на цьому сайті.
    Зараз вона покинула цей сайт, але інколи її можна бачити на FB.
    Невеличка добірка нагадає читачам про Іменинницю.


Коли в Небес вихідний



Вже нудно
без болю стає так незвично
 коли Небеса "відпустку" вмикають
 і катування - карання - Нема

Весна для жінки

Весна для Женщины...


Digital Elvis & Zero - Theme From The Ocean[flash=400,20,http://www.yapfiles.ru/files/1850081/mp3player.swf?autostart=false&bufferlength=3&showeq=true&file=http%3A%2F%2Fstat19.privet.ru%2Fmp3%2F0d0d2deade65026fab6bdb0130cf2ccf&type=mp3&id=445124431&callback=http://music.privet.ru/callback.php&backcolor=0xffffff&frontcolor=0x996633&lightcolor=0x000000]

Весна для женщины не только птичье пение
Весна для женщины не только солнца свет
Весна для женщины души святой волнение
Весна для женщины любви земной обет

Весною женщина, как роза, распускается
Весною женщина, как свежая роса
Весною женщина грешит порой и кается
Весною женщина вся нежность и краса
Весна и женщина подруги неразлучные
Весна и женщина весь разум под откос
Весна и женщина загадки ненаучные
Весна и женщина один сплошной вопрос

Весна, как женщина, то радостна, то грустная
Весна, как женщина, не хочет быть одна
Весна, как женщина, живёт, лишь сердцем чувствуя
Весна, как женщина как Женщина-Весна

© Copyright: Елена Кондрик

[more]

фотограф Ольга Бойко

Налаштуй на мелодію вітру…

Налаштуй на мелодію вітру
Я за хмари увись полечу
І веселкою в небі розквітну
Та нап"юсь дощу досхочу.

Налаштуй на мелодію ночі.
Пригорнусь до твого плеча...
Перламутровий місяць-зодчий
Шлях небесний свій розпочав.

Налаштуй на притишене щастя.
Бо щасливим не треба слів.
А твій дотик, немов причастя,
Незбагненно теплом зігрів...

Налаштуй мене, налаштуй...
ID: 876964
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.05.2020 13:32:27
© дата внесення змiн: 24.05.2020 19:23:35
автор: Тамара Шкіндер
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
25
попередня
наступна