хочу сюда!
 

ПРЕ мудрая

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-58 лет

Заметки с меткой «тобі»

я більше не буду

мав якусь дурну звичку, запитувати тебе - ти мене любиш? Вибач, то було  дурне запитання. І мені не важливо. Важливо тільки те, що я люблю і буду любити тебе завжди. Кохаю тебе, моє щастячко! Ти найкраща в світі.

Quelle! Китайська мудрість - тобі!

КИТАЙСКИЕ МУДРОСТИ:

1. Путешествие в тысячу ли начинается с одного шага.

2. Тот, кто указывает на твои недостатки, не всегда твой враг; тот, кто говорит о твоих достоинствах, не всегда твой друг.

3. Искушение сдаться будет особенно сильным незадолго до победы.

4. Не бойся медлить, бойся остановиться.

5. Хитрость жизни в том, чтобы умереть молодым, но как можно позже.

6. Не говорите, если это не изменяет тишину к лучшему.

7. Сильный преодолеет преграду, мудрый — весь путь.

8. Хижина, где смеются, богаче дворца, где скучают.

9. У дурака и счастье глупое.

10. Если ты споткнулся и упал, это ещё не значит, что ты идёшь не туда.

11. Всегда смотри на вещи со светлой стороны, а если таковых нет — натирай тёмные, пока не заблестят.

12. То, что случается, случается вовремя.

13. Не бойся, что не знаешь — бойся, что не учишься.

14. Учителя только открывают двери, дальше вы идете сами.

15. Как бы сильно ни дул ветер, гора перед ним не склонится.

16. Друга без изъяна не бывает; если будешь искать изъян — останешься без друга.

17. Несчастье входит в ту дверь, которую ему открыли.

18. У тех, кто способен краснеть, не может быть чёрного сердца.

19. Лучше один день быть человеком, чем тысячу дней быть тенью. 

Китай. Підземний світ - печера Ер Ван Дон.

20. Никто не возвращается из путешествий таким, каким он был раньше.

21. Человек, который смог сдвинуть гору, начинал с того, что перетаскивал с места на место мелкие камешки.

22. Если совершишь ошибку — лучше сразу рассмеяться.

23. Лучшее время, чтобы посадить дерево, было двадцать лет назад. Следующее лучшее время — сегодня.

 

Отак

"Сезария Эвора (порт. Cesria vora; по прозвищу «босоногая дива»; 27 августа 1941, Минделу — 17 декабря 2011, Сан-Висенте) — певица с островов Зелёного Мыса, исполнительница морны, фаду и модиньи. Пела на кабовердийском креольском — диалекте португальского языка. Акустическое обрамление голосу составляли рояль, гавайская гитара, аккордеон, скрипки и кларнет.

На сцену Эвора неизменно выходила босиком — это символическая дань бедности, в которой жили (и почти половина продолжают жить) её земляки на Островах Зелёного Мыса. Певица ходила босиком и в жизни, на протяжении многих лет. Она обувалась лишь в сандалии во время поездок по странам с умеренным климатом."

Попередня пісенька http://blog.i.ua/user/2836933/1139067/ в її виконанні. Автором " Ausencia" є Ґоран Бреґович (сербохорв. Горан Бреговић, Goran Bregovi; народився 22 березня 1950 в Сараєво, Боснія і Герцеґовина, тоді Югославія) — музикант, композитор та автор музики до фільмів.

А зараз одна з найвідоміших речей Сезарії Евори


Загублені слова



Краплями дощу заплаче небо восени і трави скошені.
Лише мій голос ти почуй, моє запрошення,
Згадай пісні, що я співав, для тебе навесні.

Подих мій відчуй в падінні листя на траву.
У кроках осені жовтогарячі кольори,
То є улюблені твої, серед них знайди слова загублені.

Приспів:
Загублені слова шукаю там, де ще любов жива.
Осіння ворожба, мої думки заплутує журба.
Загублені слова знайде любов твоя.

Знаю, що жива любов як пісня у серцях.
Навік лишаються ті почуття, що в нас були.
Не забуваються, повір, зможемо ми вдвох знайти слова нові.

Приспів (2)

невже...

angelsart.Ru
  •   

    Невже залишишся в промінні...,

    в неясних тінях бурштинових,

    в піснях,що потаємно линуть

    до мене,слів лиш не спростовуй...

    невже залишишся...мій спокій

    у вітрі ,що мене покине,

    невже... усе це тільки двобій,

    лише спокута тільки,

    милий...

    тиша, затишок, тепло... її сяйво

    ...............сяйво твоє крізь віки й території всесвітом скрізь розливається повінню... .....грієш теплом свого серця з над обріїв .....погляд сплітаєш із сестрами-зорями...

    --- Вібрації нотних покликів Змішані разом з бажаннями, Стрічаються десь із думками, Десь поміж знаками оклику... --- Сніг чи то іній іронії В позиції понад абстрактності Не хочеться контрареакції, Позамобільної дальності --- Смутки потонуть у променях, Зложаться в стислі відтворення... Не хочеться близької сталості, Хочеться вільного подиху --- Щоб вітер в лице і нашвидкості, Щоби серце із майже реальності... Разом і так щоб без поруху, Без зайвої екстрареальності --- Огорнута теплою хвилею, Притягує просто наявністю, Вона понад піною білою, Понад пісками банальності... --- ----- --------- ------------- P.S. моїй хорошій інтернетній співбесідниці просто хорошій людині............... і загалом усім...

    досвітні вогні тобі... і не тільки___давно хотів сказати)))

    _-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_

    Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))

    ---

    Говорим навколо,

    щоб вірити в здогад...

    Спіральному колу

    Даруєм думки...

    На волі гуляє

    Майбутнього спогад,

    Шукає любові

    В розливі ріки...

    ---

    В очах твоїх смуток

    Чомусь уявляю...

    Несповнену пустку

    Зігріти жадаю...

    ---

    Загоїти рани,

    Зректися кайданів,

    З полону туману

    Тре йти і мені...

    ---

    Збережені квіти

    Розквітнуть весною

    З народжених літер

    Складуться пісні...

    Від них не сховати

    Бажання горіти

    Й тобі дарувати

    Досвітні вогні...

    ---

    ...

    ти вся така... наче злива

    _-_-_-___---_---_---___-_-_-_

    Ти вся така... наче злива...

    Проймаєш мене прямо наскрізь)))

    Як повінь весною - красива,

    Відкрита для сонця ти настіж...

    ---

    Загадками будиш уяву...

    Пісні всі співаю для тебе.

    ЯК в очі твої я загляну,

    То бачу уних чисте небо...

    ---

    Мені знову надано крила...

    До тебе полинути прагну.

    Незвідана зваблює сила,

    І душу насичує спраглу

    ---

    Ти вся така... наче злива...

    Проймаєш мене прямо наскрізь,

    Як повінь весною - красива...

    Солодкий і ніжний твій натиск...)))

    ...

    ТИ...

    _-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_

    Вітер тихо вимальовує рядки

    Жовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".

    Пригадаю поцілунок і вуста...

    Смак м`який і солодкий як весна

    ----------

    Очі неба в погляді твоїм...

    Видно треба, видно так уже й хотів.

    Йшов, незнавши де ти є серед життя.

    Незабути, наче казка з майбуття

    -----------

    Щось сказати... зайві будуть всі слова.

    Малювати... тай не зовсім вмію я...)

    Дощ шепоче, про осінній зорепад,

    Знаю точно, знову мовлю не в попад

    -----------

    Розкриваю серце світові наскрізь,

    Запитаю, й полечу на твій же блиск.

    Завмираю, знов пригадуюючи все...

    Поринаю у політ, в осінній вересень...

    -------------->>>>>>>>>

    ...

    Страницы:
    1
    2
    предыдущая
    следующая