хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 1524







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

33%, 1 голос

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Студентські запасники

Знову переривали полиці. Тому довелося провести ревізію, щоб не викинули те, що треба. Повикидав деякі конспекти з університету, які навряд чи знадобляться; чорновики, роздруківки. Як завжди, знайшли купу цікавинок: стару газету, радянські зошити (чисті), шкільні шпаргалки, порожній нотатник для телефонних номерів.

Ну і картинка для привертання уваги — кольорові мілки. Ними я таки користувався. Хоча вони майже цілі.


Фоткав теж на смартфон.

Почали згадувати 80ти річчя німецько-радянського конфлікту.

На світанку 22го червня, з боку німецького кордону почали обстрілювати та бомбардувати військові скупчення радянських військ, терміналів техніки, боєзапасів, та стратегічні промислові ооб"єкти СРСР. 

Першою директивою було вогонь не відкривати, на провокаціі не піддаватись.
Не відкривали, не піддавались....
Директива виконувалась близько до полудня. Коли велика  кількість терміналів було вже була або знищена, або захоплена. 

Але були порушники. Генерал Павлов, якого стратили на початку війни, віддав наказ "Дєйствовать по обстановкє".
Примітно, що половина командувачів вищої ланки зненацька "захворіли", або виписували собі відпустки, або службові відрядження, перекладаючі відповідальність на своїх помічників, та заступників. Власне, Павлов намагавсь "дєйствовать по обстановкє" також перекласти відповідальність на нижчих комадувачів.

Таким чином, війска першого ешелону залишились без командувачів, і власне без наказів.

Штаб командувача стрілкової дивізіі Пузирьова у першу ж годину обстрілу побіг з Бресту на Схід 30км. А потім відмахали марафон ще 60 км у бік Білостоку.
Потім відчайдушно брехали, що після відчайдушних боїв довелось відступити...
Насправді дивізію, яка врешті розбіглась, кинули на призволяще.

Через те, що командувачі завзято брехали одне одному, вчинити опір не вдалось.
Фронту власне не було до середини липня.
Були окремі плямки спротиву.






Небесні митці не сидять без діла

Не байдикують там у височині, створюють шедеври щоденно.
От і сьогодні (20 червня, випадково поставила не ту дату виходу в світ), що цікаво, майже на тому ж місці, спостерігала черговий шедевр небесної творчості.
Помітила ще коли йшла по парку - шматочок веселки... чи то ще не встигли всю намалювати, чи то фарби не вистачило, чи то вже розтанула й лишився цей шматочок


Вирішила підійти поближче, тим паче, що саме у тому напрямку й треба було мені йти. На шляху трапився трохи п'яний ліс і тільки вдома роздивилася, шо зліва над крайнім деревом виглядає той самий шматочок веселки



Ось вона, трохи ближче









Хмаринковий феєрверк понад п'яним лісом 



І ще щось таке, трохи космічне


22 июня ровно в четыре часа...

  • 22.06.21, 09:06
"22 июня будет 80-я годовщина нападения нацистской Германии на Советский Союз. После того как с немецким нападением в 1939 на Польшу была развязана Вторая Мировая война, 2 года спустя Германия открыла следующую ужасающую главу. Для нас, немцев, этот день - повод для стыда. ФРГ признает свою сохраняющуюся ответственность за преступления нацистского режима. К этому относится и постоянная память о том, что произошло. Это не должно быть забыто" (канцлер Германии Ангела Меркель).

"В 80-ю годовщину вторжения в Советский Союз федеральный президент Германии Франк-Вальтер Штайнмайер призвал немцев более активно, осознанно и подробно вспомнить эту войну и связанные с ней преступления. Штайнмайер сказал об этом во время акции памяти в берлинском Карлсхорсте, там, где в мае 1945 года был подписан акт о капитуляции Германии", - сообщает немецкое издание Frankfurter Allgemeine Zeitung.

"Штайнмайер заявил, что 22 июня 1941 года началась "радикализация войны и превращение ее в безумие тотального уничтожения". С самого первого дня наступление немцев было продиктовано ненавистью, "антисемитизмом и антибольшевизмом, расизмом, направленным против славянских и азиатских народов Советского Союза". 27 млн человек национал-социалистическая Германия "убила, истребила, забила до смерти, уморила голодом, замучила до смерти подневольным трудом", 14 млн из них были мирными жителями. Немцы слишком долго не принимали историю преступлений в Восточной Европе, "настало время исправить это", сказал президент ФРГ".

"В своей речи Штайнмайер  не ограничил ответственность за войну на уничтожение только национал-социализмом. Он заявил, что "преступная захватническая война носила форму вермахта". И в ее зверствах есть и доля вины солдат вермахта. Он добавил: "Нам, немцам, потребовалось много, слишком много времени, чтобы признаться самим себе в этом факте". Как бы трудно это ни было, об этом времени необходимо помнить: "Память об этом аде, об абсолютной вражде и обесчеловечивании других - память об этом остается долгом для нас, немцев, и предостережением для всего мира", - сказал Штайнмайер".

"Федеральный президент также привел примеры того, как в будущем можно углубить память об этом "немецком варварстве", которое опустошило континент и впоследствии разделило мир. Он вспомнил места, где были совершены преступления или прошли страшные сражения, но о которых никто в этой стране не помнит. Федеральный президент спросил: "Кто в Германии знает о Малом Тростенце под Минском, где в 1942-1944 годах было убито не менее 60 тыс. человек? Или деревеньку Хатынь, которую летом 1943 года сравняли с землей и где были убиты все жители, половина из них дети? Кто знает о Корюковке на севере Украины, где за два дня жертвами самой крупной и жестокой карательной акции Второй мировой войны стали 6,7 тыс. мужчин, женщин и детей?".

"Федеральный президент указал, что преступления и бесчеловечные деяния тех лет не были результатом спонтанной жестокости, а следовали рассчитанным планам и приказам. Вся европейская часть Советского Союза, целые области сегодняшних Украины и Белоруссии, должны были быть "зачищены" на основе этих приказов и подготовлены для немецкой колонизации. Советских военнопленных лишили права быть людьми".

"В качестве одной из причин своего призыва укрепить память о событиях тех дней федеральный президент назвал их последствия: "Преступления, совершенные немцами в этой войне, лежат на нас тяжелым грузом. На потомках погибших и на нас. По сей день. Тяжелым грузом лежит на нас тот факт, что именно наши отцы, деды, прадеды вели эту войну, были причастны к этим преступлениям", - говорится в статье.

"Только те, кто научится видеть следы прошлого в настоящем, смогут "внести вклад в будущее, где будут избегать войн, отвергать тиранию и обеспечивать мирное сосуществование в условиях свободы".

Російський есмінець «Лідер» як символ деградації російських війс

11:34 21 червень Київ, Україна



Вперше про перспективний ескадрений міноносець проєкту 23560 «Лідер» заговорили в 2009 році. Відтоді цей есмінець, що «не має аналогів в світі», «вбивця авіаносців» і «гроза НАТОвських« Арлі Бьорків», продовжує своє існування лише в форматі розмов. Хоча і цей струс повітря зайвий раз доводить, наскільки промисловість Росії готова до великих і амбітних проєктів.

Приблизно рік тому в російських ЗМІ промайнула чергова хвиля «блудословія» про те, що есмінець «Лідер» стане більше, збільшивши свою водотоннажність до 19 тис. тонн. Власне, великий і грізний корабель, мабуть, це саме те, що потрібно середньостатистичному споживачеві кремлівської пропаганди.

З іншого боку, ця «типу-патріотична» новина супроводжувалася і даними про приблизну вартість спорудження такого корабля - 100 млрд рублів. Так само цікавий був і інший момент, а саме - дослідно-конструкторські роботи по «Лідеру», заплановані на 2021 рік, тоді ж планують і закласти перший корабель, будівництво якого займе, орієнтовно, 7 років.

Що ж, інформація вкрай корисна, адже вона багато в чому підтверджує припущення, що нового есмінця ВМФ РФ не бачити.

І ось чому.

По-перше, в 2016 році повідомлялося про початок будівництва першого «Лідера»; в 2018 році про можливий контракт на 8-20 кораблів даного проєкту. Потім початок будівництва було перенесено на 2020-й, а тепер уже кажуть про 2021-2022-й. Хто дає гарантію, що закладка есмінця знову не зрушиться на невизначений термін?

По-друге, протягом останніх кількох років розміри есмінця регулярно коректувалися з 13 тис. тонн до, вже, 19 тис. тонн. Тобто, у проєктно-конструкторського бюро «Північне» досі немає єдиної затвердженої концепції про те, що з себе повинен представляти сучасний есмінець дальньої морської зони.

По-третє, на сьогодні жодна російська верф не володіє можливостями будівництва бойового корабля подібного класу і водотоннажності. Більше за всіх інших для подібного будівництва підходить «Північна верф» при проведенні відповідної модернізації, процес якої і розпочато. Але, ось яка дилема, модернізація «Північної верфі», вартість 30 млрд руб, завершиться не раніше 2022 року. Тобто, початок будівництва «Лідера» навряд чи відбудеться в 2021-му році.

По-четверте, вартість есмінця в 100 млрд рублів оцінюється за сьогоднішнім курсом і за сьогоднішніми цінами, але в умовах економічної турбулентності, як зміниться його оцінка через рік-два? Та й в принципі, наскільки реально бюджету РФ розгорнути будівництво корабля, рівноцінного трирічному (а в перспективі і більше) бюджету Костромської області?

По-п'яте, попередні терміни будівництва і те, що дослідно-конструкторські роботи почнуться одночасно з будівництвом, наштовхують на сумніви щодо дотримання термінів і не тільки.Наприклад, есмінці УРО типу «Арлі Бьорк» будуються протягом року-двох, «Лідер» же буде зводитися за термінами як повноцінний авіаносець. При цьому, з урахуванням досвіду попередніх довгобудів для потреб ВМФ РФ, не виключено, що ці терміни зростуть в рази, так само як і вартість його будівництва, а ризики конструкторських недоліків будуть зведені до ймовірності - 100%.

У підсумку, ми отримуємо досить сумнівний проєкт, який навряд чи Росія зможе фінансово і технічно здійснити. З іншого боку, 100 мільярдів рублів, які в перспективі можуть перетворитися на 200 млрд і більше, в умовах фінансово дефіциту, зайвими в процесі глобального розпилу бюджету Міністерством оборони РФ не будуть.

А тому, в добру путь - в небуття.

І вже якщо «Лідер» зовсім не лідер, а пасе задніх, про яке нарощування бойового потенціалу і про яку «морську наддержаву» кричать кремлівські гібридні пропагандисти?

На папері, можливо, є Росія, можливо є флот... в житті невелика Московія і іржаві корита!

А в той час, коли російський флот асоціюється з пів столітнім чадящим авіаносцем «Кузнєцов» і неіснуючим «Лідером», НАТО повним ходом освоюють нові технології. Наприклад, новітній «невидимий» есмінець «Замволт» USS Zumwalt (DDG-1000).

А тим часом в НАТО: РФ може цю реальність використовувати для своїх фантастичних фільмів, настільки велике відставання технологій росіян від НАТО.

«Замволт» - бойовий корабель нового покоління, екіпаж якого нараховує 148 матросів і офіцерів. Вартість першого такого есмінця, прийнятого на озброєння в 2013 році, склала 4,4 мільярда USD.

Основною зброєю есмінців даної серії є 80 крилатих ракет «Томагавк» і артилерійські системи, що зумовлює основне завдання есмінців з підтримки сухопутних військ атаками берегових цілей.

У кораблі використовується перспективна система управління всіма озброєннями через TSCE-I фірми Raytheon з відмовою від концепції локальних комп'ютерних систем. Есмінець має засоби малопомітності, що зменшують його ЕПР в 50 разів.

На сьогодні побудовано 3, в строю 2 ескадрених міноносці типу «Замволт». Вартість будівництва всіх трьох есмінців оцінюється в 12,73 мільярда доларів. Повна вартість програми, що охоплює, крім витрат на будівництво кораблів, витрати на дослідження і розробку, оцінюється в приблизно 22,5 мільярда доларів.

У порівнянні з мізерним фінансуванням російських проєктів НАТО на розвиток військово-морського флоту грошей не шкодує і своє реноме підтримують на гідному рівні.

В сьогоднішніх реаліях краще приклад брати з успішних і розвинених країн, ніж з Росії, що і робить Україна своїм прагненням і бажанням вступу в НАТО.

І спільні маневри з провідними країнами НАТО тільки посилять професіоналізм і бойовий дух українських військових під заздрісні погляди російських пропагандистів.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/rossijskij_esminec_lider_kak_simvol_degradacii_rossijskih_voennyh_tehnologij

Дивні споруди...

Хтось будує на совість і на століття, другі заради грошей або особистого самовираження, а треті так взагалі не зрозумій навіщо взялися за будівництво. Останнє найгірше – саме воно і породжує перли, які насилу вдається коментувати. Понабудовували своїх будинків божевільних, а нам потім доводиться ходити і на це все дивитися. Добре, що хоч можна сфотографувати і іншим показати, щоб посміялися.

Такі форми чомусь нагадують равлика

Спроба скопіювати стиль Антоніо Гауді?

[ Читати далі ]

Встреча с Сиреной.

  Со мною часто так бывает, что мои мысли вдруг поглощает выдуманная мною история. Обычно она настолько нереальна, что сбыться ей никогда не суждено. Но всегда она наполнена романтикой и сказочностью. Я оказываюсь всецело ею поглощен, а реальный мир приобретает облик призрачной туманной дали.

  Я по-прежнему продолжаю выполнять намеченные задачи, хотя частенько и с косяками, но душою и мыслями продолжаю присутствовать там, где разворачиваются, завораживающие мои чувства, выдуманные события. Иногда  они ложатся в основу моих сказок и рассказов, но чаще они уходят так, как и пришли, оставляя на некоторое время в моей душе приятный след.

  Вот одна из историй буквально вчерашнего дня:

  Я шел по улице чужого поселка весь поглощенный своими мыслями, и не замечал редких прохожих.

– Сказочник?

Приятный голос молодой женщины заставил меня остановиться. Я обернулся. Стройная женщина, которую я никогда не видел,  вопросительно на меня смотрела и улыбалась.

  Я ответил улыбкой на улыбку и вопросом на вопрос.

– Сирена?

Было видно, что мой вопрос сильно удивил женщину. Видимо она совершенно не ожидала, что её узнают. Да ещё тот, с кем она совершенно не пересекалась в жизни, и очень редко в заметках на блогах.

– Как ты меня узнал?

– Я же сказочник. А любой сказочник всегда немножко волшебник.

  Она рассмеялась. Конечно, мой ответ был воспринят, как шутка. Ведь она, в отличие от меня, не была такой отпетой фантазеркой. Скорее наоборот – практичность и прагматичность были её повседневными спутниками. Мы были словно из разных миров.

  Тем не менее мы долго беседовали, словно старые друзья. А отличие взглядов на мир не становилось преградой в разговоре. Нам удивительным образом удавалось находить что-то общее, о чем можно было поговорить.

  Неизбежность житейских забот звала нас в разные стороны на дороге этого пыльного чужого городка. И каждый из нас ушел по своим делам, оставив на лице улыбку и приятные чувства в душе.

 

P.S. В полном смущении дико извиняюсь перед Syrena27). Я не виноват, что ты случайно забрела в мои мечты).