хочу сюди!
 

Татьяна

59 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 56-62 років

Замітки з міткою «щоденник»

Прильоти:(

Останнім часом хвилювався, що рано чи пізно російські безпілотники дістануться і до мого міста. Бо помітна тенденція винищення промислових об'єктів і складів у Києві та навколо нього. "Першим дзвіночком" був удар по заводу у Вишневому. Потім — знищення складу між Святопетрівським і Бояркою. Ну а про транзит до Києва і Василькова я вже мовчу. Це й так зрозуміло, що опрацьовують різні маршрути, та й зі збільшенням інтенсивності безпілотники залітатимуть до нас частіше. Однак саме прильотів не пригадую. І ось, вчора з ночі до ранку 4 реактивних безпілотника поцілили в завод. Це було гучно і страшно. Я навіть чув свист реактивного двигуна, який посилювався. А потім, за лічені секунди, звук вибуху. Це жах!

Але найважче було споглядати, як розгорається пожежа. Диміло так що ого-го! І навіть після тушіння димок стелився ще до вечора. 

Внаслідок атаки не виспався толком, ні відпочив. А про стару роботу (на якій підкинули багато завдань) взагалі не думав, оскільки не було сил. Зараз ось теж почуваюсь невиспаним і виснаженим.

Єдине, що тішить, — атака на Москвабад і підмосков'я. Глубінарії відчули на собі, що спеціальна військова обосрація повернулась у рідну говень.

На двох роботах

Працювати одночасно на двох роботах важко. Не впевнений, що сил вистачить надовго, бо ще хочеться мати час і сили для блогу. А на новій роботі періодично трапляються тренінги, на які треба витрачати додатково свій час. Крім того, на старій роботі підкинули багато завдань. Ну а по грошам виходить майже однаково — що нова робота, що стара. Хіба що, нова робота з офіційним працевлаштуванням. 

От і думай: що робити? Шило на мило міняти не хочеться. Але і на двох роботах одночасно всидіти важко.

Дефіцит продуктів

Хотів купити в Сільпо продукти для наступних дегустацій. Вирішив авторизуватись, щоб подивитись, що конкретно можна замовити у місцевому супермаркеті — і був розчарований і засмучений: асортимент дуже обмежений і те, що хотів купити, замовити не можна. Знову асортимент неповний. А купляти частково нецікаво, оскільки хочеться спробувати всі різновиди.

"Знову опіздав" — подумав я. Повторюється історія, як з безперебійником. Хоча з іншого боку, закупляти все заздалегідь — теж не варіант. Бо треба було накопичити гроші та не хотілось, щоб продукти місяцями валялись і захламляли кімнату. А тепер фіг купиш.

Планував купити нові вітчизняні вермішелі швидкого приготування. Були ідеї аж на два випуски, однак відчуваю, що не вийде. Як варіант, розглядав купівлю в'єтнамських локшин і раменів. Але їх виробляють у Польші, а поляки самі знаєте яке ставлення мають до українців. Не хочеться купляти нічого польського.

Поки що розглядаю можливість спробувати азійську їжу.

Оптоволоконний інтернет

Таки підключили оптоволоконний інтернет. Правда, хотів, щоб це зробили у вихідний день, а не в будній. І безперебійник ледве забрав з Розетки (вони везли його аж тиждень, а потім ще й "маринували" день у пункті видачі — не знаю, чого чекали). 

Що можу сказати: зробили швидко. Нічого переналаштовувати, на щастя, не треба. В комплекті з безперебійником були кабелі. Вони підійшли. Старий кабель вирізали. Проклали і закріпили новий. ONU-адаптер і модем виявився одним пристроєм. 

Вже навіть перевіряв, відключивши з розетки (бо підключав іншу техніку). Круто! Хоч купив безперебійник меншої ємності та потужності, ніж збирався першопочатково (вибирати було ні з чого). Проте він виявився дуже компактним.

Втім, на жаль, не обійшлося і без недоліків: кабель живлення безперебійника закороткий, тому подовжувач довелось перемістити з підлоги під столом збоку праворуч, на коробки (вкрай ненадійна основа). А шнури від комп'ютера, монітора та ноутбука довелось перекладати по-новому. Плюс — виникло нагромадження, бо до роутера додались модем і безперебійник. Крім того, вночі тепер світлове шоу, бо світиться не лише роутер, а й модем (який ще миготить) і безперебійник. Як не як, індикаторів побільшало. Але, думаю, можна буде звикнути. 


Нагромадження на комп'ютерному столі.

Цілодобова повітряна тривога

Вже котрий день лапті закидують Київщину реактивними беспілотниками. Бабахкало і вночі, і вдень. А на небі видно довгий шлейф чорного диму. Мабуть, щось горить. На жаль, посилено вибивають склади. Кажуть, що це призведе до суттєвого здорожчання всього. Не кажучи про те, що доставка посилок стала довшою.

Не перестаю дивуватись ескалації. Вже балістика та реактивні шахеди стали буденністю. Куди далі, от просто цікаво? 

Блокувальник реклами додав клопотів або щось з Гуглом

Помітив, що Гуглівські сервіси стали при відкриванні перезавантажуватись. Виявилось, що оновився блокувальник реклами — і всі винятки тупо злив в унітаз. Довелось додавати вручну заново. Але поки щось не допомагає. Мабуть, треба перевідкрити браузер.

Видалив блокувальник реклпами. Не допомогло. Очевидно, це проблема з Firefox, бо у Google Chrome гугл сервіси працюють адекватно (хоча там встановлений блокувальник реклами, щоправда, інший).

Почистив куки. Результат теж не змінився.

Працювати десь треба...

Минулого тижня думав: чи буду продовжувати працювати на новій роботі, чи варто звільнитись. Адже недоліків нарахував вдвічі більше, ніж переваг. Однак дійшов до думки, що працювати десь все одно треба, бо гроші з неба не падають — їх треба заробляти. Та й все навколо дорожчає. Тим паче, кращої роботи поки не знайшов і не факт, що зможу знайти в короткочасній перспективі. Тому, як у рекламі: "Терпи, мужик!"

Розумію, що великі гроші навряд чи зможу заробити, але й працюю не від ранку до ночі. Можна самостійно планувати робочий графік. Тож які-не які — плюси теж є. Крім того, цікаво, скільки зароблю. 

Щодо самих обов'язків, то мене харить, що часто виникають питання, на які немає відповідей. А нюансів у новій роботі — купа. Втім, помаленьку освоююсь і якісь знання все ж є. І це теж аргумент попрацювати якийсь час і подивитись, як воно далі буде.

Проблеми з доставкою посилок

Недарма переживав з приводу доставки посилок Новою поштою (про це буде написано у найближчому фотозвіті). Нещодавно замовив сухпай для огляду. Але не врахував, що замовлення буде їхати з прифронтового району (я не буду тут коментувати: "Ой, розкрадають армію! Зажучили сухпайки — і продають"; можливо, дали військовому, а він захотів продати, або держава закупила сухпайки, а військові харчуються на польовій кухні, а отже, сухпайки їм непотрібні). 

Одним словом, посилка на два дні зникла з радарів. І що з нею ніхто не знає. Довелось дзвонити в Нову пошту. Очікував на лінії хвили 6, якщо не більше. Проте вияснив, що з нею все гаразд, просто десь в дорозі. В усякому разі, серед втрачених її немає. Можливо, кантується з одного складу на інший. Хоча пайок все ж таки привезли. Але з затримкою на декілька днів.

От і думай після цього: замовляти щось через Нову пошту, чи ні? Мабуть, доведеться переходити на огляди їжі з Сільпо або з найближчих магазинів. 

Цікаво, а як у вас з покупками в інтернетах? Вже відчули на собі наслідки обстрілів логістичних центрів Нової пошти та мереж супермаркетів? І що з цим збираєтесь робити?

P.S.: Заради цікавості, запитав у ШІ про наслідки обстрілів складів. Це може призвести до здорожчання доставки, збільшення часу доставки та подорожчання товарів у супермаркетах.

Нова робота: переваги та недоліки

Сьогодні ввечері буду вирішувати: залишатись на новій роботі, чи ні. Хоч поки вирішив попрацювати ще один тиждень, вже під дією заспокійливого, яке трохи допомагає подолати симптоми тривоги та нервування. 

Ну а для того, щоб визначитись, необхідно зважити всі "за" та "проти". 
Отже: 

+ На новій роботі офіційне працевлаштування, хоч і по цивільно-правовому договору.
+ Робота цікава. Хоч має дуже багато аспектів і нюансів, які необхідно враховувати.
+ Можна вибрати графік роботи. Плаваючі вихідні.
+ Поки немає завдань на старій роботі радий будь-якій новій роботі.

- Спілкуватись з клієнтами по 6 годин напряжно. До кінця зміни сідає голос, починає боліти горло, заплітається язик. Я соціофоб і тому мені важко довго спілкуватись, ще й з величезною кількістю клієнтів.
- Зарплата залежить від кількості дзвінків і якості консультування. Тобто, платня не по ставці. Як і на старій роботі. Тому виходить, що в цьому переваги немає. Консультувати швидко та якісно мені здається нереально.
- Клієнти похилого віку довго балакають, перепитують по декілька разів, погано чують. Крім того, їм неможливо впарити додаткові платні аналізи. 
- Технічні збої. Обриви дзвінків, виліт з віддаленого доступу — звичні справи. Вчора через це не вдалось оформити одній клієнтці платні аналізи. А потім будуть дорікати, чому мало продажів. Та тому що, сука, технічні збої!
- Сильна реакція організму на стрес та тривогу (рвота, пронос, прискорене серцебиття, погіршення сну).
- Для того, щоб заробляти більш-менш пристойні гроші треба працювати по 9-10 годин на день. Або, якщо коротко, я би не сказав, що ця робота високооплачувана. Скоріш за все, на ній можна отримати +/-, що і на старій роботі. Думаю, що мені навряд чи вдасться заробити більше 10 тис. грн. Але чи варто заради цього псувати здоров’я і додатково витрачатись на ліки, психолога та психіатра?
- Треба купляти модем для оптоволокна, безперебійник для модема та роутера та кабелі для перепідключення на оптоволоконний інтернет, щоб він міг працювати при відключенні світла. А це десь 5000 грн., якщо не подорожчав безперебійник. Якби я знав, що зарплата перекриє інвестиції, то я б погодився. А так, це додаткові витрати.
- Необхідно, щоб був постійно ввімкнений інтернет на смартфоні та слідкувати за купою груп в Телеграмі. А від цього смартфон розряджається швидше і раніше деградує акумулятор. А мені хотілось би, щоб новий смартфон попрацював довше.

Як бачите, недоліків більше, ніж переваг.

Пережити спеку і витримати роботу

Цей тиждень став для мене справжнім випробуванням. По-перше, через нестерпну спеку. Я через це ненавиджу літо. Бо коли холодно, можна тепліше одягнутись. А при спеці як не роздягайся — все одно буде спекотно, все одно будеш пітніти і від цього все тіло стає липким і солоним. По-друге, на цей тиждень я сам собі вибрав 6-годинний робочий день. Це для мене дуже напружено, оскільки вимагає постійних розмов. В результаті голос хрипне, а горло починає боліти. Тим паче, я вже визначився, що ця робота для мене не підходить. Ну і по-третє, доводиться боротись зі сном. Не кажучи про рвоту, яка виникла через стрес від нової роботи і сильно заважає жити, бо все, що їш, проситься на волю.

Що з цим всім роботи? А нічого. Терпіти. Благо, вже середина робочого тижня.

До речі, день був і справді важкий. Клієнти з проблемними направленнями і хотілками. Мабуть так спека впливає.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
…
67
попередня
наступна