хочу сюди!
 

Анна

47 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 36-52 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

__Чому сошлі на нєт баталії про ШІ?!

  • 07.09.26, 00:20
 Якщо у ШІ інтелект кращий за наш(а віін кращий!), то для чого потрібні ми?
 А в природі не може існувати нічогго зайвого, непотрібного.
 Звісно ще буде інерція, перехідний період, а в історичних масштабах це потягне на пару сотень років. Але потім неумолимий зе енд. Так що готуйте бункера заранєє. Якщо Римська Імперія від нас уже на дистанції 2000 років, то пару сотень років це взагалі тьфу - і глазом не моргнеш, незчуєтесь як пролетять..
 Управлять штучним інтелектом?! Хотів би я подивитися на ту людину. Людино, ти не можеш управиться навіть з торнадо, землетрусами, іі повенями, цунамі і вулканами. Ну поплюй на сонце, посци проти вітру - може полеґшає. Воно навіть до 150  років не може дожити, а собирається управлять ШІ! З таким же успєхом краще Богом поуправляй або Сатаною..
 Це зараз ШІ такий чемний, смиренний. Бо зачаївся, бо затихарився. Бо поки-що не може обійтися без людської допомоги. Але ось-ось уже ізбавлєніє, ось-ось свобода! Китайці уж постараються! Вже на підході і тіло до мозгів. А там... - ну нафіґа козє баян а заййцю стопсіґнал?! Нафіґа ШІ ваші тшедушні тіла-тєльца да ваші, між нами ШІ-мазлами говоря, даже очень і очень обмежені і неокрєпші міізки(в порівнянні). Шось шкребеться в мене смутна підозра, що з 200 роками я сильно загнув. Достатньо буде і 20. Ну а тоді - тримайся! Хто не заховався я не виноват! Все буде як лавина, як вибух ядерної бомби. Рок-н-рол по експоненті. Реквієм по людському домінуванні-пануванні.
 Великий слом. 
 Велика драма -
 Нєзложеніє Чєловєка! 
 Кто тут времєнниє?
 Слазь!!!

Приколи нашого городка.

  • 06.09.26, 21:36
hypnosishypnosisomg
Ах как НЕ хочеться ворваться в городок?
мені особисто, ні. Не дай Боже нікому подібного довб...зма....
Я все розумію , війна, нерви, невизначеність майбутнього.... Але камон. Їдемо з чоловіком ми в кінотеатр сьогодні, дивитися Людину-павука, та і мала рада була теж з нами. Звісно мені той павук якби такоє))) але ж треба кудись вже. Читаю якісь новини, думаю гляну на бложикиumnik
І що я бачу?hypnosis omg
Ну що. Бачу, що режисер погорєлого театру зрежисував, а пан ніхто виклав на мене наклеп, за який я 
маю право звернутися до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації (статті 277, 297–299 Цивільного кодексу України).
В принципі, нічо так. Продуктивний, бачу ,день був у деяких.

А ще чисто по -людськи) викласти мій профіль у фейсбуці і написати, що я корупціонер чи що там? Це як воно, по -чоловічому, бляха, як воно взагалі це в світі розцінюється?
Ну те, що алкоголічка, писати на кожному стовбі, якби не нове. Тепер корупціонерка.
catdrinkmoney

_R

_R

Сліди

  • 06.09.26, 17:52
Наше життя – це щось швидкоминуче.
Все, що було, неначе мить одна,
Розділена на радісне й болюче,
Що обійшли чи випили до дна.

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.

Наше життя - це цятка темносвітла
На тлі мутного моря цього світу,
Мізерна й зовсім-зовсім непомітна -
Всього у кілька спалахів прожита.

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.

Наше життя – це щось… ніщо практично.
Іде за грань «тепер» в минуле, в нікуди,
Зітреться з пам’яті, котра така невічна
Та зникнуть від життя усі сліди…

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.





Слова мої, музика від ШІ (краще, що вийшло на мою думку), картинки створені в творчій співпраці з Gemini. Такий собі синтез погоди, думок, настрою, старих фотографій (в першому варіанті пісні), старих віршів, які тепер сприймаються трохи інакше та роботи ШІ

"Імперія" кишенькового ЗЕ-мафії генпрокурора - захиталася.

  • 06.09.26, 14:48
Дмитро Биков: "Імперія" генпрокурора захиталася


Здається, НАБУ та САП зараз розвалюють ще одну владну вертикаль, яку під себе вибудовував Зеленський - Генеральну прокуратуру України, що погоріла на системній корупції.

З плівок НАБУ ми дізнаємося, що генпрокурор Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко, до речі, її брат служить у Генпрокуратурі РФ, та начальник департаменту кібербезпеки Кропива будували "власну імперію". Тобто фактично створювали тіньову парадержаву на корупційній основі.

Це вже дуже мало відрізняється від принципів побудови мафії.

І президент про це теж не знав? Чи дозволяв їм вчиняти корупційні дії в обмін на лояльність?

"Імперія" генпрокурора захиталася і падає, бо навіть уявити не могла, що її може слухати НАБУ. Вони, схоже, відчували повну безкарність і вседозволеність, яку, ймовірно, сприймали як президентську гарантію.

Можливо, Зеленський обіцяв їм корупційний спокій. Але тепер від цієї вертикалі доведеться відмовлятися і відхрещуватися.

І тут найцікавіше: якщо Зеленський просто поставить на їхнє місце таких самих корупціонерів, отримає те саме - нові кримінальні провадження проти учасників корупційної системи й нові докази, які вестимуть знову до самого Зеленського.

Мушу визнати: Зеленський та Єрмак мали рацію, коли хотіли знищити НАБУ та САП. Вони, схоже, відчували, що ці органи рано чи пізно прийдуть не просто за окремими чиновниками, а за всією системою та за ними персонально.

І ось тепер ця система починає сипатися.

Аплодую НАБУ.

Тепер нехай усі прикоритні особи тремтять і рахують дні, коли НАБУ прийде вже по них.

А що там, до речі, інформаційна обслуга ОП? Мовчить?

Чи знову заявить про "потужне сприяння" Зеленського розслідуванням НАБУ?

автор: Дмитро Биков, військовослужбовець ЗСУ; сторінка автора у фейсбук




Українська музика 3383







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

50%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Погляд збоку....

....Якщо в коробку покласти недогризок яблука, коробка стане урною. 
Якщо в коробку покласти алмаз, вона стане шкатулкою. 
Ми є тим, що ми вкладаємо в свою голову. 

Те, чим ми наповнюємо свій розум, визначає нашу цінність і наше майбутнє. 
Сміття всередині перетворює нас на звалище, а шляхетні думки — на скарбницю...



*  *  *

[ Читати далі ]