День створення Української Повстанської Армії
- 14.10.24, 16:32
14 січня 2020р, Новини. Департамент внутрішньої та інформаційної політики, Прес-служба ОДА
У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука.
Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України.
Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися.
Довідково:
Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету.
З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН.
З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА.
З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА.
Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні.
До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного.
Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.
Західні демократії встановили б правильний баланс сил у Європі, якби дослухалися до потреб поневолених націй, розмірковує автор секретного рапорта ЦРУ.
І наголошує, що ОУН не співпрацювала з націонал-соціалістами, а УПА стала однією з найпотужніших армій опору. Активна збройна боротьба в Україні і поширення упівських гасел просторами СРСР "поранили" більшовицький режим.
Найперше аналітичний звіт "Історія, розвиток та організація українського руху опору, що включав ОУН, УПА та УГВР", який американське розвідувальне управління оприлюднило нещодавно, вказує на помилку країн Антанти, що підтримали білих генералів, а не Директорію.
У висновках рапорта - цитата зі щоденника британського консула у Німеччині Едгара Вінсента про те, що саме сильна незалежна Україна, а не велика імперія, здатна покращити безпеку у Чорному морі, контролювати політичну ситуацію та спростити торгівлю.
Через 25 років Друга Світова війна підтвердить далекоглядність дипломата і прорахунки західних політиків.
Українські націоналісти робили ставку на Німеччину, а не на партію націонал-соціалістівАвтор донесення особливо наголошує, що провід (керівництво) Організації українських націоналістів (ОУН) робив велику ставку на Німеччину, але в жодному разі не на партію націонал-соціалістів. Оунівці ніколи не вступали у переговори з нацистами, а документи західних союзників підтверджували: сторони завжди вороже ставилися один до одного.
Такі взаємини американський аналітик пояснював діаметрально протилежними завданнями, що ставили перед собою ті політичні сили. Зокрема, позбавлені расистських та антисемітських поглядів оунівці боролися за політичну самостійність України, у той час як націонал-соціалісти розглядали територію Польщі, України та Білорусі виключно як життєвий простір для німців.
ІГОР МАРЧУКСтуденти Львівських вишів - члени ОУН. 1930-ті рокиКоли почалася німецько-радянська війна, провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, згідно зі звітом, не розраховував на Німеччину. 22 червня Адольф Гітлер у своїй промові жодним словом не згадав про права націй, продемонструвавши таким чином справжню природу свого режиму.
ОУН була єдиною політичною партією українцівУ радянській Україні довгий час не було політичних партій. Лідери та активні члени колишніх рухів опинилися у таборах Сибіру. Тому від початку німецької окупації активісти приєднувалися до націоналістів, збільшуючи їхню чисельність.
Так, йдеться в рапорті, ОУН стала єдиною нелегальною партією українців. Вона діяла без натяків на тоталітаризм чи будь-яку ідеологічну систему, боролася за звільнення та незалежність України, "за свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду. Проти офіційного насадження світоглядних доктрин і догм" - цитує службовець програму ОУН.
Крім того, він аналізує резолюцію Першого конгресу, у якій, окрім принципів боротьби та захисту від німецької деспотії та більшовицького терору, був спеціальний пункт про адаптацію програми для населення сходу.
Програма ОУН із загальними гаслами сповна задовольняла національні почуття західних українців, але потребувала конкретних уточнень для східних, які вже мали досвід власної держави, а тому їх цікавили політична модель та соціальна структура. Врахувавши ці суспільні запити, оунівці могли б мобілізувати всіх українців для боротьби за незалежність.
Після Другого і Третього конгресів оунівців додали до політичних економічні та соціальні завдання партії.
УПА - одна з найсильніших армій опору в Європі.
Незважаючи на відсутність військових кадрів та досвіду, підтримки з боку західних союзників, яку мали інші народи, в українців виникла "одна з найпотужніших армій опору в Європі, яку навряд чи хтось міг перевершити", робить висновок співробітник ЦРУ.
ІГОР МАРЧУКПовстанці з Волині - "одна з найпотужніших армій опору в Європі, яку навряд чи хтось міг перевершити"У порівнянні з резолюціями ОУН, він вважає принципи, викладені у листівці "За що бореться УПА?" новими для визвольного руху. На його думку, це стало результатом поєднання двох світоглядів, один з яких сформувався в умовах тоталітарного режиму СРСР, а інший - на західній Україні.
У боротьбі проти червоного терору і за національну самостійність склалася політична, економічна, соціальна та культурна програма, яка окреслила українські демократичні традиції.
Ідеї УПА знайшли велику підтримку серед працюючого населення та романтичної молоді. Таким чином, армія стала політичною та військовою силою народу.
Упівці "поранили радянську диктатуру"Автор аналітики звертає увагу на те, що УПА воювали не лише за незалежність України, але й за волю пригноблених народів. Вище командування повстанців формувало окремі автономні підрозділи з представників різних національностей, які лише узгоджували свої тактичні та оперативні дії з УПА.
ІГОР МАРЧУКПостанці з Костопільщини. У центрі "Буйний" з дружиною. 1940-і рокиНа території східної Волині підпільники організували конференцію поневолених народів Східної Європи та Азії. Видавали листівки різними мовами та агітували проти більшовицького імперіалізму.
Автор донесення розмірковує, що це не могло суттєво вплинути на ситуацію, але водночас нагадувало сніжний ком, що рухаючись міг перетворитися на лавину: "Радянську диктатуру поранили в її Ахіллесову п'яту - невирішені національні проблеми та соціальні протиріччя".
Більшовицький режим створив Радянський союз і тим самим врятував від розпаду Російську імперію, але не зміг у перспективі протистояти національній ідеї. Йому не допомогли ані терор, ані інші методи. Цю тезу підтвердили наслідки Другої Світової війни та сутність СРСР - йдеться у рапорті ЦРУ від 1952 року.
Через сорок років українці підтвердили висновки американського аналітика.
До Архіву Центру досліджень визвольного руху передали архів із документами підпілля ОУН і УПА.
Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" президент Благодійного фонду "Літопис УПА" Микола Посівнич.
"Нарешті закінчилася майже місячна епопея із пошуком і поверненням архіву ОУН-УПА знайденого біля Радехова. Дякую за підтримку у його повернені усім небайдужим друзям та інформаторам, які дали інформації про цю знахідку. Особлива подяка: голові ОДА Олегу Синютці, голові УСБУ полк. Олександру Ткачуку, начальнику обласної міліції ген. Валерію Середі та начальнику управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області Михайлові Дзюдзю", - повідомив історик.
За його словами, архів досить добре зберігся. Документи датуються 1944-1946 роками. Серед них: звіти, печатки, бофони (підпільні облігації), касові книги, листи втрат. За своїм змістом документи хоплюють території сучасних Сокальського і Радехівського районів Львівської області.
Архів передали на реставрацію, зберігання й опрацювання Центру досліджень визвольного руху.
Нагадаємо, у Львові на будівлі в’язниці "Бригідки" 23 грудня відкрили меморіальну таблицю на честь бойовиків ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.