Сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря: месяц сей да будет у вас началом месяцев, первым да будет он у вас между месяцами года. Скажите всему обществу [сынов] Израилевых: в десятый день сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство; а если семейство так мало, что не съест агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца. Агнец у вас должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец, или от коз, и пусть он хранится у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером, и пусть возьмут от крови его и помажут на обоих косяках и на перекладине дверей в домах, где будут есть его; пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испеченное на огне; с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его; не ешьте от него недопеченного, или сваренного в воде, но ешьте испеченное на огне, голову с ногами и внутренностями; не оставляйте от него до утра [и кости его не сокрушайте], но оставшееся от него до утра сожгите на огне. Ешьте же его так: пусть будут чресла ваши препоясаны, обувь ваша на ногах ваших и посохи ваши в руках ваших, и ешьте его с поспешностью: это – Пасха Господня. (Исх.12:1-11)

Благодарен Блогам и народу, в разные времена, набегами, и понимание здесь находил, и поддержка была. Спасибо, жители.

. ВІДПОВІДЬ ПРИНЦА САУДІВСЬКОЇ АРАВІЇ НА
ОБРАЗИ ТРАМПА.
Спадкоємець, принц Саудівської Аравії в інтерв'ю журналістам прокоментував образливе висловлювання Трампа про те, що він нібито «цілує йому зад».
«Дозвольте навести два арабські прислів'я, – зазначив він.
Перша: "Провінція, якою править дурень, зникає з землі".
І друга: "Осел залишається ослом, навіть якщо везе скарбницю султана".
Вихваляння і самозакоханість перетворюють людину на карикатуру. Мені шкода американський народ, у якого такий Президент», — наголосив спадкоємець.

З фБ

Справа № ....?

Про раптову смерть Моцарта Вольфганга Амадея, музиканта

Головний підозрюваний: Сальєрі Антоніо, придворний капельмейстер
Мотиви злочину: заздрість до таланту і популярності Моцарта Вольфганга Амадея

Справу веде слідчий з особливо каламутних справ Музичук Тарас

Характеристика підозрюваного Сальєрі Антоніо
У лютому 1788 року імператор Йосиф II призначив на посаду придворного капельмейстера 37-річного Антоніо Сальєрі, що було очікувано: особливе прихильне ставлення імператора до нього у Відні було добре відоме. З боку Йосифа це призначення було не лише знаком визнання європейської слави композитора: придворній кар’єрі Сальєрі однаковою мірою сприяли і його диригентський талант — у Європі він вважався одним із найкращих диригентів свого часу, — і його організаторські здібності, його активна громадська діяльність і, ймовірно, не в останню чергу, вправність у придворній дипломатії. Ця найвища в столиці Габсбургів музична посада зробила Сальєрі фактичним розпорядником усього музичного життя Відня.
Він обіймав цю посаду протягом 36 років (1788—1824) — одну з найважливіших музичних посад у Європі.
Сальєрі був одним із найвідоміших і найвизнаніших композиторів свого часу і не менш уславленим педагогом: серед його учнів — Людвіг ван Бетховен, Франц Шуберт і Ференц Ліст. Він виховав понад 60 композиторів і вокалістів, при цьому небагатим, але талановитим музикантам давав уроки безкоштовно.
У зрілі роки дійсний статський радник Антоніо Сальєрі був обсипаний почестями з найрізноманітніших боків: він був членом Шведської академії наук, почесним членом Міланської консерваторії, Наполеон ввів його до Французької академії (як іноземного члена), а Бурбони, які остаточно повернулися у 1815 році, нагородили його орденом Почесного легіону.
Шуберт присвятив учителеві невелику кантату на власний текст:
Найкращий, найдобріший!
Славний, наймудріший!
Поки в мені є почуття,
Поки люблю мистецтво,
Тобі з любов’ю принесу
І натхнення, і сльозу.
Подібний богові ти в усьому,
Великий і серцем, і розумом.
Ти в ангели мені даний долею.
Тривожу Бога я мольбою,
Щоб жив на світі сотні літ
На радість всім наш спільний дід.
Йому Констанція Моцарт віддала на навчання свого сина Франца Ксавера Вольфганга.
Підсумок: Сальєрі багатий, впливовий, шанований. Чого ще міг бажати музикант і композитор у ті часи?
Характеристика потерпілого Моцарта Вольфганга Амадея
Геніальний як композитор, але через норовливий характер і необов’язковість, а також розгульний спосіб життя не зміг обійняти бодай якусь важливу і прибуткову посаду.
Перебуваючи в зеніті слави, Моцарт отримував величезні гонорари за концерти і видання своїх творів, навчав безліч учнів. У вересні 1784 року сім’я композитора оселилася в розкішній квартирі за адресою Гроссе Шулерштрассе, 846.
Цей період тривав близько чотирьох років. Гроші пропивалися, прогулялися, і незабаром слава згасла. Концерти давали мізерні збори, опери провалювалися одна за одною.
Моцарт був змушений писати листи такого змісту:
Найдорожчий, найкращий друже і шановний побратиме!
Боже! Я в такому становищі, якого не побажаю і найлютішому ворогу. І якщо Ви, найкращий друже і брате, залиште мене, то я загину, нещасний, і без жодної моєї вини, разом із моєю бідною хворою дружиною і дитиною. Уже нещодавно, будучи у Вас, я хотів вилити перед Вами душу, але мені не вистачило сміливості!…
Усе тепер залежить від Вас, мій єдиний друже — чи бажаєте Ви або чи можете позичити мені ЩЕ 500 флоринів?
А незабаром хвороба звалила і самого Моцарта. Він і в дитинстві не відзначався міцним здоров’ям, а його спосіб життя аж ніяк не сприяв довголіттю.
Головний лікар Відня доктор Е. Ґульднер фон Лобес свідчив: «Він захворів на ревматичну та запальну гарячку пізньої осені. Ці захворювання були тоді широко поширені й уразили багатьох. Його смерть привернула загальну увагу, але ані найменшої підозри в отруєнні нікому й на думку не спадало. Хвороба розвивалася звичайним шляхом і тривала звичний час. Подібне захворювання в той час атакувало велику кількість мешканців Відня і для багатьох із них мало такий самий фатальний наслідок і за тих самих симптомів, що й у Моцарта. Офіційне обстеження тіла не виявило абсолютно нічого незвичайного».
Останню шану померлому віддали за третім класом, який коштував 8 флоринів 36 крейцерів і ще 3 флорини за катафалк. Люди з похоронного братства, накривши тіло чорною тканиною, на ношах перенесли його до робочої кімнати і поставили поруч із фортепіано. Протягом дня туди приходили багато друзів Моцарта, які бажали висловити співчуття і ще раз побачити композитора.
Його похорон проходив за третім розрядом, що передбачало поховання в труні, але в спільній могилі разом із 5–6 іншими трунами. У похороні Моцарта не було нічого незвичайного для того часу. Це не були «похорони жебрака», але аж ніяк і не багатія.
Підсумок: смерть Моцарта не принесла і не могла принести Сальєрі ані найменших дивідендів.
Висновок: справу закрито за відсутністю мотиву злочину. Підозри з Антоніо Сальєрі знято повністю.

[ Читати далі ]