21 вересня 1452 року, народився, мабуть, один із найсуперечливіших релігійних діячів — Джироламо Савонарола. Джироламо рано пішов до монастиря, де інтенсивно зайнявся вивченням праць ранньохристиянських святих отців. Від природи обдарований поет і письменник, молодий Савонарола написав низку праць, у яких закликав церкву до нестяжання, а парафіян — до побожного життя. Він неодноразово писав про те, що багатство — зовсім не Божий дар, а важкий хрест, адже воно піддає людину численним спокусам і випробуванням. І найвірніший шлях до спасіння для багатія — роздати свої статки бідним, а життя проводити в пості та молитві. Коли Савонаролу направили до Флоренції, він почав проповідувати. У своїх проповідях закликав вести праведний спосіб життя, постити, молитися та займатися благодійністю. Спочатку мало хто до нього прислухався, з нього навіть насміхалися, але Джироламо виявився надзвичайно талановитим оратором. Попри свою вкрай непривабливу зовнішність, він мав неймовірну харизму. Його проповіді були настільки пристрасними й переконливими, що невдовзі в нього з'явилося чимало прихильників, зокрема й серед багатих та знатних людей. Невдовзі отця Джироламо умовили стати правителем Флоренції. Ось тут усе й почалося. Савонарола отримав реальну владу й сповна використав її для побудови в довіреному йому місті «Царства Божого». Першими з Флоренції вигнали співаків, танцюристів, музикантів та інших жонглерів-фокусників, адже все це, мовляв, від лукавого. Услід за ними вирушили міняйли та лихварі. Далі в будинках заможних, а згодом і не дуже заможних флорентійців почали проводити обшуки. Під час них вилучали, а потім прилюдно спалювали музичні інструменти, світські книги, картини, запідозрені бодай у натяку на фривольність, а також розкішний одяг, парфуми, косметику та інші речі, які, на думку флорентійських вартових, несли спокусу й розбещували людей. Адже для побудови Царства Божого в окремо взятому місті всі його громадяни повинні стати якщо не святими, то принаймні праведниками.<br Отже, жодної показної розкоші в одязі — усе скромненьке, сіреньке, а ще краще — взагалі волосяниця. У вас гарний настрій, душа просить музики? Співайте псалми — і вас попустить. Жодних надмірностей у їжі, адже обжерливість — тяжкий гріх, та й знову ж таки спокуса. Хліба й овочів цілком достатньо для підтримання життя, а більшого й не потрібно. Не рум'яна та білила прикрашають жінку, а скромність, цнотливість і страх Божий. І так далі, і тому подібне. Чимало заможних флорентійців швидко збагнули, до чого призведе політика нового правителя, плюнули на все й роз'їхалися хто куди. Але багато хто й повірив Савонаролі, адже той обіцяв своїм слухняним чадам спасіння, а неслухняним — геєну вогненну.
Ще донедавна квітуча Флоренція почала занепадати. Будь-яке місто живе за рахунок податків. Кожен сплачує потроху, але регулярно, і в результаті міська скарбниця ніколи не порожніє. Але хто тепер сплачуватиме податки у Флоренції? Актори й танцюристи? Так їх уже немає. Лихварі та міняйли? Теж немає. Ювеліри, модельєри, кухарі, кондитери, парфумери, косметологи та цирульники? Але ті, хто не виїхав, животіють у злиднях. Адже їм фактично заборонено займатися своїм ремеслом. А з пекарів та кухарів багато не візьмеш. Купці — від них завжди надходила основна частина міського бюджету. Але чим торгувати? Волосяницями? Дай Боже наторгувати стільки, щоб із голоду не померти. Які вже тут податки!
Папа Римський, яким на той час був Олександр VI, у дівоцтві Родріго Борджіа, прославився тим, що дотримувався ну дуже вільних звичаїв у питаннях сексу. І це ще м'яко сказано. Німецька порнографія порівняно з тим, що відбувалося в папському палаці, — це дитячий кіножурнал «Єралаш». Папа зрозумів: якщо не зупинити несамовитого Савонаролу, то слідом за Флоренцією можуть занепасти й інші міста. Як не крути, а економіка завжди диктує свої правила. Річ у тім, що формально Савонарола ані на йоту не відступав від Святого Письма, але тлумачив його надто буквально.
Папа наказав отцю Джироламо припинити проповіді, але той розпалився ще дужче. Папа послав загін для арешту Савонароли, проте мешканці Флоренції вигнали його. Тоді Папа видав персональну буллу, якою заборонив отцю Джироламо проповідувати. Але той проігнорував буллу й продовжив свої проповіді. Запахло бунтом і невизначеністю. Праці Савонароли почали перекладати іншими мовами — німецькою, французькою і навіть турецькою (!). «Флорентійська єресь» почала поширюватися всією Італією. Папа злякався не на жарт. Чи то він сам вигадав, чи хтось підказав, але Папа викликав Савонаролу до Ватикану «просто поговорити» і заодно запропонував йому сан кардинала. Джироламо, побачивши, що коїться в папському палаці, утік до Флоренції й почав викривати в гріхах самого Папу. Це була його помилка. Адже, за католицькими канонами: Папа безгрішний. Папа ніколи не помиляється. Папа завжди чинить правильно, оскільки ним керує сам Господь. Бунт проти Папи — це бунт проти Бога, а це вже серйозно. Чергова комісія, Надіслана Папою, заарештувала Савонаролу. Флорентійці промовчали. Вони просто втомилися. Царства Божого не вийшло, і стало зрозуміло, що вже й не вийде. То заради чого всі ці муки? Савонаролу кинули до в'язниці, піддали тортурам, а потім спалили. Щоправда, кажуть, що перед спаленням його задушили, а вже потім палили мертвого. Наступний Папа виправдав Савонаролу, але суперечки навколо його літературної спадщини та його ідей щодо облаштування світу не вщухають і досі.

Наш президент нам колись давно пообіцяв посадити мільярд дерев, пам'ятаєте? Чи вже ні? Хто знає де вони? Згоден зараз дерева це не актуально. А три мільйони дронів де? Це якраз дуже актуальною! Трамп не дає нам томогавки, щоб ми не знищували нафтоперобку хла, бо світові ціни на дизпаливо ростуть, хоч це і брехня, але томогавків як не було так і нема. Не біда, ми свої фламінго зробимо, кращі за томогавки. Хто ж буде розробником цих ракет і хто буде їх робити? Взялася за випуск ракет фірма Fire Point, що ж це за контора і чому про неї до війни ніхто не знав? Про КБЮ знали всі, про виробничу базу, ЮМЗ теж відомо, КБ ЛУЧ і його вироби теж відомо, а тут якась темна конячка. Що про неї відомо? З відкритих джерел, вона заснована в 2021 році. Профіль компанії був далеко не ракетний. Та вона все ж вирішила зайнятися створенням недорого далекобійного безпілотникіа. Хто ж керує цією дивокомпанією? Водночас особистий досвід її майбутніх керівників був різним.
Єгор Скалига — підприємець, пов'язаний із кіновиробництвом і пошуком локацій для зйомок. Денис Штілерман — підприємець у сфері IT, який став співвласником і головним конструктором компанії. Ірина Терех — архітекторка та керівниця бізнесу з виробництва архітектурних виробів із бетону; згодом відповідала за технічний і виробничий напрям. Як можна побачити в жодного нема профільної освіти і досвіду у проектування та виробництва літальних апаратів та ракет.
Ну то таке, досвід приходить підчас роботи, тільки от що непокоїть, нещодавно Ірина Терех виступила із заявою, що фламінго вони більше займатися не будуть, а всі сили кинуть на балістику. Послухав я цю молоду красиву жіночку і пригадав віршовану казку Михайла Білецького "Пан Пшик". Сутність її в тому, що один пан дізнався, що коваль може заробити в день навіть сто рублів. Пан вирішив, що нічого складного в ковальській справі нема і вигнав з кузні коваля та зайняв його місце. Аж тут прийшов селянин, приніс добрий шмат заліза і попросив скувати лемеха до плуга. Пан взявся до роботи, довго грів залізо, лупцював його молотом і нарешті сказав, що леміх не вийде, багато угоріло, давай я тобі сокиру скую. То давай! Знову те саме, гріє, стукає молотом, а потім каже що сокира теж не вийде, давай краще ножа тобі скую! То давай ножа! Знову кував, кував, потім каже, що ніж не вийде, давай я тобі шило скую! Ну давай хоч шило! Не вийшло і шила, давай я скую тобі пшик! А це як? Та ось як, нагрів добре залізячку, кинув її у воду, а вона тільки ПШИК і нема її. Все, готово! Розраховуйся! То скільки ж я винен за цей пшик? Сто рублів! Такі гроші мені не по плечу, пшеницею заплачу! Приїдеш до мене у село, там і розрахуємося. Зрадів пан заробітку, на другий день звелів закласти святковий візок та поїхав. А там селянин разом з синами пана схопили, скрутили, до конюшні віднесли та добряче батогами відшмагали. Так і скінчилося панове ковальство. До чого це я? Якось аналогія сама собою напросилася. Фламінго щось не виходить, зробимо балістику, а якщо не вийде балістика будемо робити перехоплювачі, а там іще якусь літалку, без діла сидіти не будемо. Цілком можливо що я помиляюсь, дай Боже щоб саме так і було. Щоб були у нас крилаті ракети кращі за томогавки, щоб була своя балістика та свої перехоплювачі.

У Франції тривала революція. Прихильники монархії — роялісти — виступили проти Національного конвенту, який керував країною, і рушили зі зброєю на його захистників.
Наполеон отримав наказ придушити повстання. На той час йому було лише 26 років. Він організував оборону урядових установ, наказав доставити гармати та розмістити їх на підступах до Тюїльрійського палацу. Гармата була заряджена лише одна, саме вона і зробила той вирішальний постріл. Коли озброєні повстанці наблизилися, по них вистрілили картеччю — боєприпасом, призначеним для ураження людей на близькій відстані. Повстання було придушене, загинули і було поранено багато людей. Але заколотники зрозуміли, що жарти скінчилися і краще буде якщо просто розійтися по домівках. На тому все і скінчилося.
До чого це я? Зараз у багатьох європейських містах твориться чорт зна що, школярі і вже не школярі трощать крамниці грабують магазини, палять автівки. Одне слово хлопці гуляють. Влада здебільшого жує шмарклі і закликає до перемовини. Ніби з ними можна про щось домовитися. Даремна справа. Ця публіка розуміє лише силу. Так само як і хло. Не здивуюсь, коли з'ясується що за всими цими бешкетами стирчать вуха хла та Трампа, бо якось дуже вчасно вони почалися. Так само вчасно, як і відключення вже оплаченої партнерами програми по наданню ЗСУ супутникового зв'язку. Трамп знає, що на фронті у хла справи кепські, йому генерали не брешуть, бо нема сенсу. Це хло у нас вялікій побідун, всіх переміг, все захопив і невпинно просувається до остаточної перемоги. Принаймі він сам про себе так думає. Ну що ж блажен, хто вірує. Та вже здається що і закоханий в хла як юна провінціалка в столичного гусара йому не дуже вірить. Тому і намагається допомогти коханому чим тільки можна і не можна. На щастя Трамп не цар і не може чудити як заманеться, подобається чи ні, ясно, що ні, а на громадську думку треба оглядатись, бо так і до імпічменту недалеко. А прості американці закоханості в хла не розділяють, навпаки співчувають Україні. Ну та Бог з ними, тими старими коханцями, повернемось до Європи.
Поки що єдиним політиком з яйцями виявилася Джорджа Мелоні, прем'єр-міністр Італії, яка спустила на цих мавпенят армію, наділивши її поліцейськими функціями. Ой як же вона могла, це ж діти! Закричали ліберасти та толерасти. Ні, то не діти, то малолітні злочинці, яким треба показати, що є речі яких робити не можна, а якщо зробили то доведеться відповідати. Бо якщо цього не зробити, то ці дітки будуть знати, що закони то для слабаків і боягузів, а справжні чоловіки живуть як хочуть, роблять що хочуть і їм за це нічого не буває. Ось таке покоління нових європейців може вирости через кілька років, якщо не придушити це все в зародку.
І взагалі, Європі є сенс подумати над тим, що біг раша-біг проблем, смол раша-смол проблем, ноу раша ноу проблем.

Десь на початку 90 - х, здається то був рік 93 чи 94, ми з батьком сперечалися про те, чи потрібне Україні потужне сучасне військо. Я наполягав на тому, що потужне військо - то занадто дорога іграшка для бідної України, та й кому ми, глодупі, потрібні. У батька була інша думка. Він казав, що по- перше Україна не така вже й бідна, щоб зовсім не мати війська, а по - друге військово - промисловий комплекс України здатен виробляти сучасні види озброєнь, котрі мали б попит на міжнародному ринку, а отримані кошти можна було б вкладати у розвиток ВПК і власне, нехай і не дуже численне, але професійне, добре вишкілене військо оснастити найновітнішою зброєю не тільки власного виробництва, а і кращими зразками іноземного виробництва, бо шлях наш лежить в кінці кіньців до Європи та НАТО.

-Тату, та кому ми там потрібні, хто нас туди візьме! - Зараз ніхто, але пройде років 15, і сита Європа зрозуиіє, що їй потрібен санітарний кордон від Орди. Бо агресія Орди нікуди не ділася, вона просто приховалася. Тоді Європа і НАТО почне нас потихеньку підтягати до себе, утворювати різні ассоціації та партнерства, давати гроші та обіцянки. Все буде робитись поступово, протягом кількох років і, дасть Бог, все скінчиться добре, Україна пристане до суспільства розвинених держав, але є одне але. Росія ніколе добровільно не відпустить Україну, бо без України та Білорусії Росія не імперія, а Орда, більш того - орда не словяньська, а в більшості чорнодупо - косоока. Коли Росія зрозуміє, що втрачає Україну, почнеться найстрашніше: єкономічний та політичний тиск, убивства, диверсії, поливання лайном справжніх патріотів, активне просування колаборантів, а якщо і це не допоможе, то військова агресія. Нас підтримають, нам допоможуть тільки в тому випадку, коли побачуть що ми і самі чогось варті, що заради своєї волі не пожалємо крові ні своєї ні чужої. Тому військо розвалювати не можна, його треба зміцнювати і модернізувати. Майже рік батько оббивав пороги війсккоматів, писав листи в в Міиністерство оборони, просив, щоб йому дозволи прочитати курс лекцій курсантам військових училищ, він хотів розповісти майбутнім офіцерам, що війна з Росією рано чи пізно станеться неодмінно і в цій війні нас ніхто шкодувати не буде, бо ніякі вони нам не брати, йому скрізь відмовляли, яка війна з Росією? Це маячня, це взагалі неможливо, щоб не вийшло як з Кримом, не стали стріляти в окупантів, як так це ж практично наші! Тепер орки кричать, ви ні стали ваівать за Крим, значить он вам нінужин! Батьку, мій батьку! Яким же ж дурнем я був, і яким ти виявився правим

Тому, що це країна підприємців. Якось великий польский піаніст Ігнацій Ян Падеревський підчас турне по США, гуляючи невеликим містом побачив доволі скромну вивіску:
МІСС ЕННІ ТОМСОН УРОКИ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО $5 ГОДИНА
Мабуть в рекламних цілях місс щось грала на фортепіано, він трохи послухав і зайшовши сказав, дівчино, я Падерєвский, те що ви граєте ви граєте не правильно, давайте я покажу вам як треба! Зрозуміли як треба? Тепер давайте ви! О, так уже набагато краще! Через кілька днів Падерєвский повернувся на те саме місце і побачив величезний білборд з яскравим написом
МІСС ЕННІ ТОМСОН УЧЕНИЦЯ ВЕЛИКОГО ПАДЕРЄВСКОГО УРОКИ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО $20 ГОДИНА
Маестро зрозумів що ця дівчина не пропаде і країна теж.

Проглянув свіжі новини з мордору і не зміг не порадіти, бо навіть фанатичні не російські поцреоти на кшталт Максима Калашнікова чесно визнають що у них в країні дупа куди не ткни. На фронті величезні витрати при мінімальних успіхах. Та і самих успіхів з кожним днем все менше. В економіці повний швах, грошей нема і взяти ніде, хіба що надрукувати, але це шлях хибний, щоправда іншого нема. Піськов.та інші пропогандони на чолі з Літрій Алкоголівичем Медведєвим клянуться що мобілізації не буде, бо людей, бажаючих воювати вистачає і так. Щоправда потенційні зольдати їм не вірять і тікають в Грузію, Вірменію, та Казахстан. Тобто у країні, де росіянам віза не потрібна. Та треба сказати, що їм там не вельми раді, грузини блокують прикордонний перехід, доречі єдиний на суходолі, Верхній Ларс, казахи підняли в'їздне мито з $9 до 20, а можливо піднімуть ще більше, чому б не заробити, коли гроші самі в руки пливуть? У вірменів піднялася вартість оренди житла і ціни в готелях. Об хла всі витирають ноги з нього відверто сміються або просто на ньому заробляють. Товстий Кім дере скажені гроші за іржаві снаряди та криві ракети. Старий Моді згоден купляти нафту лише з величезним знижками, а от бензин постачає за ринковими цінами, та ще і сумнівної якості. Не дуже поспішає на допомогу хлу і вірний друг Сі. 10 років хло вмовляє його взяти участь у будівництві газогону "Сила Сибіру 2" на що хитрий Сі відповідає, тобі треба, ти і будуй, я ні юаня на цю дурню не дам, а газ буду купляти по вашим внутрішніх цінах, тобто по $50 за 1000 кубів, в той час коли Європа давала по 250. Тобто великий геостратег знову всіх переграв. Він вже набрид всім зі своєю севео, навіть своєму оточенню. Бо навіть ближнє коло вже розуміє, що перемоги не буде, раз її досі нема. Схоже на те, що лише тільки хло і вірить в свою перемогу. А як тут не повірити, коли надійні генерали кожного дня доповідають, ми ацвабаділі чергове бабцясело, оточили 100500 тисяч укрофашистів, позбивали всі їхні дрони, у них нікому воювати, вони ось ось посипляться, треба ще трохи натиснути і все буде Росія. А тим часом наварити ще хоч трохи грошей, бо війна скінчиться і все, лавочка зачинеться. А з грошима скрізь жити можна, і до того ж жити добре і безпечно. Он німці, хто розумніший, повтікали переважно в Південну Америку і щасливо дожили свій вік, а хто був вірний фюреру до останнього, тих судили в Нюрнберзі. Так що в нашому ділі треба вчасно втекти, і бажано з добрячим кешем. Хло набридло всім, навіть закоханому в хла як наївна провінціала в столичного гусара Трампу. Не кажучи вже про інших світових лідерів. Набридло воно добряче і своїм, свої мовчать, бо інакше тюрма, дійсно люблять його тільки бабці з загонів Путіна, та і то я не впевнений що то все від душі. Хоча в чат рулетках трапляються екземпляри, що уперто не хочуть бачити проблеми і твердо вірять в царя, який знає що робити і обов'язково щось придумає.
Це все мені нагадує останні кадри з фільму "Титанік". Борт вже пробитий, вода вже затопила машинне відділення і починає заливати нижні палуби, а на верхній грає оркестр, танцюють розкішно вбрані пари, офіціанти приймають замовлення на вишукані страви, кухарі їх готують, бармен змішує коктейлі, все як зазвичай. Внизу якісь проблеми? Нас це не стосується, у нас все добре, а якщо дійсно є якісь проблеми, то є капітан і команда, нехай вирішують. Ми навіщо такі гроші за квитки віддали? Саме цю ситуацію мені нагадує нинішня Росія. Коли ситуація реалізується повністю я не знаю. Але реалізується обов'язково, бо тенденція, однако. Я не закликаю просто сісти і чекати поки воно якось саме розрулиться, що треба робити? Допомогати ЗСУ всім, чим тільки можна, бо тільки так ми переможемо

Справа № ....? Про раптову смерть Моцарта Вольфганга Амадея, музиканта
Головний підозрюваний: Сальєрі Антоніо, придворний капельмейстер.
Мотив злочину: заздрість до таланту та популярності Моцарта Вольфганга Амадея. Справу веде слідчий з особливо мутних справ Музичук Тарас.
Характеристика підозрюваного Сальєрі Антоніо
У лютому 1788 року австрійський імператор Йосиф II призначив на посаду придворного капельмейстера 37-річного Антоніо Сальєрі, що було цілком очікувано: особливе прихильне ставлення імператора до нього у Відні було добре відоме. З боку Йосифа це призначення було не лише знаком визнання європейської слави композитора: придворній кар’єрі Сальєрі однаковою мірою сприяли і його диригентський талант — у Європі він вважався одним із найкращих диригентів свого часу, — і його організаторські здібності, активна громадська діяльність та, ймовірно, не в останню чергу, досвідченість у придворній дипломатії. Ця найвища в столиці Габсбургів музична посада зробила Сальєрі фактичним розпорядником усього музичного життя Відня.
Він обіймав цю посаду протягом 36 років (1788—1824) — одну з найважливіших музичних посад у Європі.
Сальєрі був одним із найвідоміших і визнаних композиторів свого часу й не менш відомим педагогом: серед його учнів — Л. ван Бетховен, Ф. Шуберт і Ф. Ліст. Він виховав понад 60 композиторів і вокалістів, причому небагатим, але талановитим музикантам давав уроки безкоштовно.
У зрілі роки дійсний статський радник Антоніо Сальєрі був обсипаний почестями з найрізноманітніших боків: він був членом Шведської академії наук, почесним членом Міланської консерваторії, Наполеон ввів його до Французької академії (як іноземного члена), а Бурбони, які остаточно повернулися до влади 1815 року, нагородили його орденом Почесного легіону. Шуберт присвятив учителеві невелику кантату на власний текст:
Найкращий, найдобріший! Славний, наймудріший! Поки в мені є почуття, Поки люблю мистецтво, Тобі з любов’ю принесу І натхнення, і сльозу. Подібний до Бога ти в усьому, Великий і серцем, і розумом. Ти ангелом мені даний долею. Турбую Бога я благанням, Щоб жив на світі сотні літ На радість усім наш спільний дід. Саме йому Констанція Моцарт віддала на навчання свого сина Франца Ксавера Вольфганга. Підсумок: Сальєрі багатий, впливовий, шанований. Чого ще міг бажати музикант і композитор у ті часи? Характеристика потерпілого Моцарта Вольфганга Амадея
Геніальний як композитор, але через свою примхливість і необов’язковість, а також через розгульний спосіб життя не зміг обійняти скільки-небудь важливу й прибуткову посаду. Перебуваючи на вершині слави, Моцарт отримував величезні гонорари за концерти та видання своїх творів, навчав безліч учнів. У вересні 1784 року родина композитора оселилася у шикарній квартирі за адресою Гроссе Шулерштрассе, 846. Цей період тривав близько чотирьох років. Гроші пропивалися, прогулялися, і невдовзі слава померкла. Концерти приносили мізерні збори, опери одна за одною провалювалися. Моцарт був змушений писати листи такого змісту: Найдорожчий, найкращий друже! І шановний побратиме!
Боже! Я перебуваю в такому становищі, якого не побажаю навіть своєму найлютішому ворогові. І якщо Ви, найкращий друже і брате, залишите мене, то я, нещасний, пропаду, і без жодної моєї вини, разом із моєю бідною хворою дружиною та дитиною. Ще недавно, перебуваючи у Вас, я хотів би вилити перед Вами душу, але мені не вистачило сміливості!…
Тепер усе залежить від Вас, мій єдиний друже — чи бажаєте Ви або чи можете позичити мені ЩЕ 500 флоринів? А невдовзі хвороба звалила й самого Моцарта. Він і в дитинстві не відзначався міцним здоров’ям, та й спосіб його життя не сприяв довголіттю. Головний лікар Відня доктор Е. Гульднер фон Лобес свідчив: «Він захворів на ревматичну та запальну гарячку пізньої осені. Ці захворювання були тоді широко поширені й уразили багатьох. Його смерть привернула загальну увагу, але найменшої підозри в отруєнні нікому й на думку не спало. Хвороба перебігала своїм звичайним шляхом і мала звичайну тривалість. Подібне захворювання в той час вразило велику кількість мешканців Відня і для багатьох із них мало такий самий фатальний наслідок і за тих самих симптомів, що й у Моцарта. Офіційне обстеження тіла не виявило абсолютно нічого незвичайного».
Останню шану померлому віддали за третім класом, який коштував 8 флоринів 36 крейцерів, і ще 3 флорини за катафалк. Люди з поховального братства, накривши тіло чорною тканиною, на ношах перенесли його до робочої кімнати й поставили поруч із фортепіано. Протягом дня туди приходило багато друзів Моцарта, які бажали висловити співчуття та ще раз побачити композитора. Його похорон відбувався за третім розрядом, що передбачав поховання в труні, але у спільній могилі разом із 5—6 іншими трунами. У похованні Моцарта не було нічого незвичайного для того часу. Це не були «похорони жебрака», але й аж ніяк не похорони багатія. Підсумок: смерть Моцарта не принесла і не могла принести Сальєрі ані найменших дивідендів. Висновок: справу закрито через відсутність мотиву злочину. Підозри із Сальєрі Антоніо знято повністю.

.

— Тарасе! Ну чому ти проти союзу з Росією? Це ж наші брати, це століття життя в дружбі та злагоді, це можливість побудувати Руський мир і, зрештою, повернути колишню велич Росії!
— запитала мене одна знайома.
— Я буду ЗА обома руками, якщо ти мені дохідливо поясниш, що таке цей самий «руський мир» і де на нього можна подивитися.
— Ну як це — що? Це коли… Це… ну, загалом… О! Це коли все по-російськи, усе по-російськи, а Америка з Європою нам не указ!
— То викинь пендосівський смартфон, купи російський (якщо такий узагалі існує в природі), а замість гейропейських чобітків, шубки й шапочки вберися в личаки, сарафан і кокошник — і буде тобі «руський мир», не відходячи від каси.
— Ні, нуууу… Я не це мала на увазі… Не можна ж так буквально!
— Можна, і потрібно, бо інакше — ніяк. Або ми йдемо вперед, шляхом розвитку та прогресу, тобто шляхом, протореним Європою й Америкою, або котимося у смердючу жижу «руського миру», з якої все одно рано чи пізно доведеться вигрібати, і чим пізніше — тим гірше.
А що таке «руський мир» — давай спробуємо сформулювати разом.
Відповідай, тільки чесно, поклавши руку на ліву грудь: де відпочивають, лікуються самі, вигулюють і лікують своїх дружин, коханок, утриманок і просто всіляких Рибок — Рачків — Зайок, де навчають і влаштовують своїх дітей, де скуповують «хатинки» на старість усі більш-менш заможні громадяни Великої Росії?
Правильно — у богомерзкій Гейропі, у проклятущому Пендостані й навіть (страшно подумати!) у жидомасонському Ізраїлі.
А чому не в Тамбові, Костромі, Нижньому Тагілі чи Архангельську?
А тому, що нема дурних. У Задрищенськах — Мухосранськах нехай лохи живуть і радіють, що жодне НАТО до них не добереться.
То що ж таке Руський мир?
Туфта для лохів. Якось так.

Нещодавно хло ротом Соловйова заявило, що хоче переселити кілька сотень тисяч людей з ленере, ДеНеРе, а також з окупованих, або як вони кажуть ацвабаждьонних частин Запорізької та Херсонської областей на далекий Схід та за Урал. Це буде зроблено заради безпеки людей, які живуть практично у прифронтовій зоні. Увага, питання, переселення буде як , чи цар краще знає де потрібно жити холопу? Питання друге, куди саме планується переселяти людей, якщо переселення таки відбудеться? <br
За Уралом та на далекому сході повно покинутих сел і навіть міст, там стоять покинуті бараки збудовані одразу після війни як тимчасове житло, вони стоять і досі, але стан у них жахливий, з них втекли навіть місцеві жителі, зовсім не розбаловані комфортом. Вся ця операція буде подана як порятунок цивільного населення.
Історія знає массові евакуації людей заради порятунку. В основному це були євреї, яких уряд Ізраїлю вивозив з небезпечних місць до Ізраїлю.
1991 рік це крайній приклад порятунку
Легендарна 36-годинна операція, під час якої 34 літаки ізраїльської авіакомпанії вивезли з Аддіс-Абеби в Ізраїль понад 14 300 осіб.
Були до цього і другі операції по вивезенню африканських євреїв, в основному з Ефіопії та Судану. Це відбувалося у1984 та 85 роках. Ефіопські євреї чорні як солдатські чоботи, до того ж доволі дикі, вони намагалися розпалити багаття прямо в літаку, щоб приготувати їжу. Їх треба було перш за все якось навчити жити у цивілізованому суспільстві. Ви можете запитати, що це за такі нетипові євреї, і чому уряд Ізраїлю так ними мереймався.
Знайомі євреї про африканських одновірців розповідали так, якось до мудрого царя Соломона приїхала у гості цариця Савська, вона привезла йому багаті подарунки, ставила хитрі та складні запитання, але на всі запитання Соломон відповів, всі загадки розгадав, на що цариця сказала, ти дійсно мудрий, чутки про твою мудрість не брешуть, я зрозуміла, твоя мудрість від твоєї віри, дай мені з собою священників і книг духовних, я повернусь додому і буду просувати твою віру серед свого народу! Соломон виконав її прохання і щедро обдарувавши золотом відправив до батьківщини. Є така версія, що цариця була родом з Ефіопії, тобто чорна. Справа в тому, що в часи Соломона на території Ефіопії існувала розвинена цивілізація і досить потужна та заможна держава, яка потім занепала.
Справа в тому, що євреї мабуть єдина в світі нація, яка причетність до єврейства вважає не тільки по народженню, а і по віросповіданню, тобто негр чи китаєць, якщо приймуть юдаїзм, будуть вважатися євреями, і навпаки, хлопець, народжений в юдейський сім'ї, але якщо він охреститься чи прийме іслам не буде вважатися євреєм.
Так було раніше, як зараз, мабуть це не так важливо. На відміну від росіян, євреї дійсно своїх не кидають, навіть загиблих виносять, ризикуючи життям.
Хочеться запитати, отим переселеним якісь робочі місця вже підготували, чи і так виживуть? Якщо ефіопів треба було цивілізувати, то для наших потрібен зворотній процес, треба вчитися замість унітазу користуватися діркою, замість газу топити дровами, перш ніж щось сказати десять разів подумати, скільки років тобі за це дадуть. А тут іще і мобілізація на підході, якраз готові мобіки, роботи нема гроші потрібні, до того ж вони хахли, їх не шкода, нехай гинуть. Щоправда хлу нікого не шкода, але то таке.

Зняв наш чинний Федорова з посади міністра оборони. Він на це має право, нажаль. Справа не в тому що зняв, а в тому для чого, чого хотів домогтися і хто тепер буде міністром оборони. Якщо це зроблено за наказом хла тоді все ясно і цілком логічно. Вперше за всю війну замаячило щось схоже на перемогу, хло з переляку навалило повний чимайданчик і наказало нашому щастю щось з цим вирішити, так само колись було і з Залужним, зняв невідомо за що і загнав світ за очі. А от командир Скелі залишився на місці, або навіть пішов на підвищення. Тільки хто ж на місце Федорова? Головний мусора. Ви здивовані? Я чомусь ні. Авторитет у поліції в народі нижче плінтуса, боюся що те саме чекає і ЗСУ. Ну не буває див на світ. Мусора воювати не уміють. Зате уміють добре засвоювати кошти, а саме це і треба зеліній банд... ой, високопрофесійній команді. Можливо Федоров просто не давав красти, і всі гроші витрачав на дрони та ракети, чим лякав хла і дратував зелю? Нашої перемоги не хоче хло, бо це поразка всього життя, її не хоче Трамп, бо він любить хла як рідного, не хоче нашої перемоги, і як підсумок закінчення війни також зеля, бо це нарешті вибори, а знову його не оберуть, бо сподіваюсь, наїлися до ригачки його професіоналізмом. Хоча я не здивуюся, якщо воно пролізе ще на один строк, пообіцяє учителям зп не 4, а 10 тисяч доларів, дивись і спрацює. Як і той раз. Наобіцяє всього і всім, а поки іде війна, то краса і руки розв'язані, крадь не хочу, війна все спише. Тому чим довше іде війна, тим повніші кишені. Забув наш піаніст, що президентів і прим'єрів у південній Кореї пересадили купу і після закінчення повноважень. Тож тобі краще молитися за нашу перемогу, бо переможців не судять. Скажи людям, що з відставкою Федорова і призначенням на його місце головного мусора ти погарячкував. Це нічого, це буває, пам'ятаєш улюблене виправдання своїх друзів, яких ти розтикав по хлібних посадах? ПРАІПАЛІ. Їм це зійшло за виправдання, зійде і тобі