хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «україна»

Україна серед лідерів впровадження електромобілів

Кожен п'ятий автомобіль у Львові повинен бути електричним до 2025
СЕРЕДА, 10 СІЧНЯ 2018, 16:00
11 ПЕРЕГЛЯДІВ
 

Львів першим з українських міст прийняв Концепцію розвитку електромобільності, згідно з якою до 2025 року електромобілі повинні становити не менше 20% від загальної кількості приватних автомобілів, зареєстрованих в місті.

Про це йдеться на сайті Львівської міської ради.

За словами прес-служби Львівської міської ради, метою цієї концепції є зниження рівня забруднення повітря, зменшення шумового навантаження, залучення інвестицій на відповідні проекти і скорочення кількості транспортних засобів на двигунах внутрішнього згоряння.

Окремо в документі прописано плани по електрифікації громадського та комунального автопарку міста - не менше 40% і 50% відповідно до того ж 2025 році.

Також зазначається, що на сайті Львівської міської ради, в місті Львів зареєстровано понад 150 тис. транспортних засобів, з них 11 тис. вантажних і понад 600 автобусів. Щорічно вони споживають більше 250 тис. тонн пального.

Нагадаємо, з 1 січня почали діяти пільги на ввезення електрокарів.

Раніше повідомлялося, що загальний парк електромобілів, які експлуатуються в Україні,вже перевищив 4 тисячі одиниць.

Україна посіла п'яте місце в міжнародному рейтингу за темпами розвитку електромобілів, випередивши такі країни, як США, Нідерланди та Японія

З тарифами в Україні вже наведено порядок

Нацкомісія ввела RAB-тарифи для "Укренерго"
СЕРЕДА, 10 СІЧНЯ 2018 
 

Рішення Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг, необхідні для переведення НЕК "Укренерго" на стимулююче регулювання, вступлять в силу з 11 січня 2018 року.

Постанови №№973-980 від 27 липня 2017 року, що формують нормативну базу для переведення "Укренерго" на RAB-регулювання, оприлюднені в газеті "Урядовий кур'єр" 10 січня 2018 року, передає "Інтерфакс-Україна".

Регуляторна норма доходу визначена на рівні 12,5%.

"Це повний пакет для впровадження стимулюючого тарифоутворення для магістральних електричних мереж, для державного підприємства "Укренерго", - відзначав в липні глава НКРЕКП Дмитро Вовк.

"Урядовий кур'єр" також оприлюднив постанови №№964-967, якими затверджується процедура та порядок формування тарифів на транспортування тепла по магістральних і розподільних мережах на принципах стимулюючого регулювання.

Регуляторна норма доходу для таких компаній встановлена НКРЕКП на рівні 12,5% для першого регуляторного періоду.

"Ми практично завершили формування нормативної бази, проте необхідно ще працювати спільно з іншими органами влади, щоб повний пакет був готовий", - заявив Вовк.

Він звернувся до компаній у сфері теплопостачання з проханням активізувати роботу з переходу від системи "Витрати+" до стимулюючого тарифоутворення.

"Після проведення відкритих слухань конкретними компаніями комісія розглядатиме перехід від системи "Витрати+" до стимулюючого регулювання", - зазначив Вовк.

"Укренерго" здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередач, а також централізовану диспетчеризацію об'єднаної енергосистеми країни.

НЕК є державним підприємством, перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості, але буде перетворено в закрите акціонерне товариство.

Як зазначалося, НКРЕКП підготувала нормативну базу для переведення енергокомпаній на RAB-регулювання.

Голова комісії Дмитро Вовк заявив, що перехід на стимулююче регулювання дозволить енергокомпаніям залучати інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність та якість послуг, а в довгостроковій перспективі і знизити тарифи.

Виходячи з документу, комісія збирається закласти в так зване RAB-регулювання дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) та так само 12,5 річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній).

На думку експерта з енергетики Андрія Геруса, це дасть можливість власникам обленерго отримувати близько 30 млрд грн щорічно, оскільки "такий RAB-тариф збільшить тариф обленерго у 3 рази".

Також він наголошує, що "cтара база" активів обленерго була оцінена за новою методикою і через це їх вартість зросла удвічі.

Крім цього, він вважає, що ставка 12,5% на нову базу не буде спонукати обленерго  інвестувати в розвиток мереж (наразі банки пропонують близько 15% річних для вкладів - ЕП).

Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання – система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж. Ця система широко застосовується в Європі.

Читайте також: Що відбувається по той бік розетки: репортаж з диспетчерської "Укренерго

Вони - роблять, а ми і не знаємо!

Зненацька: Україна - лідер з експорту лиж і сноубордів до Євросоюзу 
  • 2154ПЕРЕГЛЯДИ
  •  
  • 0КОМЕНТАРІ
  •  
  • 08/01/2018ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

Україна покрила майже половину потреб країн Євросоюзу в імпорті лиж і сноубордів, за даними Євростату.

Імпорт лиж і сноубордів в країни ЄС у 2016 році, за який уже готовий звіт, становив 1,5 млн пар (для лиж) або ж штук (для сноубордів) (англійською items). В Україні закупили 731,4 тисячі одиниць товару (49%). На Китай припало 28% імпорту — 420,6 тисячі, на Тайвань 9% - 129,2 тисяч.

Водночас, сам Євросоюз також і експортує лижі та сноуборди, причому вдвічі більше, ніж імпортує. Експортує передусім з Австрії та Британії й передусім до США. Ось інфографіка самого Євростату:

Частина українського тексту - з Громадського

Коли святкувати Різдво?- історична довідка

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?
Олександр Зінченко _ Неділя, 24 грудня 2017, 08:26
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

 "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

 

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо

ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій Цезар

Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

 

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

 
 

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

Поліція працює добре


У Чернігові Коцюбинський знайшовся разом з Пушкіним. ФОТО
05.01.2018
Версія для друку

Чернігівська поліція повернула бюсти Михайла Коцюбинського та Олександра Пушкіна, яких викрали у грудні.

Поліція не повідомляє, звідки отримала інформацію про місцезнаходження скульптурних зображень обох видатних літераторів.

Як повідомляє "5 канал", бронзові погруддя Михайла Коцюбинського та Олександра Пушкіна знайшли у мішках. Їх сховали в одному з лісових масивів міста.

 

Бюсти українського письменника та російського поета залишися неушкодженими.  

Поліція продовжує розшукувати викрадачів.

 
 

Нагадуємо, 18 грудня в Чернігові на Болдиній горі з постаменту зник бюст  письменника Михайла Коцюбинського. Це бронзова скульптура завважки 100 кілограмів. 31 грудня невідомі викрали бронзове погруддя поета Олександра Пушкіна.  


Що робиться в НБУ

Как менялся золотовалютный запас Украины? 
 13 сентября 2017, 12:40

Золотовалютные запасы также называются международными резервами и в основном предназначены для стабилизации курса национальной валюты, на который влияет активность валютных спекулянтов и неравномерная деятельность компаний и предприятий. Мы решили наглядно показать, как они менялись за последний десяток с лишним лет.

За точку отсчета мы приняли 2003 год, к началу которого общие международные запасы страны были самыми малыми за весь последующий период и составляли всего 3,4 миллиарда долларов.

В следующие два года резерв Нацбанка ежегодно рос на эту величину, так что к началу 2005 года ЗВР Украины составил 9,7 миллиарда долларов. К 2006 году объем международных резервов снова вырос вдвое и на 1 января составил 19,4 миллиарда долларов, причем в этом году рост золотовалютных запасов был значительно ниже и составил около 3 миллиардов долларов.

После 2008 года, к началу которого резервы составили 32,5 миллиарда долларов, ЗВР достаточно долго находился примерно на одном уровне, хотя в 2010-м «просел» до 26,5 миллиардов, но к 2011-му размер золотовалютных запасов превысил все предыдущие показатели и установил абсолютный рекорд за все время независимости Украины, составив 34,5 миллиарда долларов.

Наименьшим за последние несколько лет ЗВР был в начале 2015 года, к которому после бегства Януковича и окружения вместе с выведенными средствами, потери контроля над частью территорий и активными боевыми действиями на Донбассе Украина подошла, имея в запасе НБУ $7,5 миллиардов.

За этот год Нацбанк смог нарастить резервы почти вдвое, и к началу 2016-го их объем оценивался в $13,3 миллиарда.

Что касается текущего года, то к его началу в активе Нацбанка были резервы размером $15,5 миллиардов, а к сентябрю они увеличились на $2,5 миллиардов и составили $18 миллиардов.

Отдельно стоит отметить динамику накопления непосредственно монетарного золота в хранилищах НБУ. Самый большой прирост его объемов случился в 2005 году, когда запасы металла выросли на 8 тонн и к началу 2006-го составили 24,3 тонны.

Следующие семь лет НБУ покупал не так много золота: около 0,3-1 тонны в год, однако в 2012-м цены на золото в мире снизились, и резервы пополнились еще 7,5 тоннами желтого металла: к 1 января 2013-го года вес золота в хранилищах составил 35,5 тонн.

В 2013 году золото «просело» в цене почти на треть на международных рынках и Нацбанк прикупил еще почти семь тонн: 1 января 2014-го, в разгар событий Майдана и до бегства Януковича, золотой запас составлял 42,3 тонны, но к началу 2015 года он уменьшился до 23,6 тонны, а вывезенное окружением экс-президента золото время от времени арестовывают в европейских банках.


Подписывайтесь на наши аккаунты в Telegram и Facebook, чтобы первыми получать важные новости и аналитику.


Наші українці перемагають!

Пятниця, 5 січня 2018, 22:22 • Сергій Куркович
Тенісистка Бондаренко перемогла на старті кваліфікації змагань у Сіднеї
Тенісистка Бондаренко перемогла на старті кваліфікації змагань у Сіднеї

КИЇВ. 5 січня. УНН. Українська тенісистка Катерина Бондаренко вийшла до другого кола кваліфікації на турнірі WTA "Sydney International", інформує УНН з посиланням на Тенісний портал України.

У стартовому матчі відбору киянка зустрічалася з представницею США Крістіною Макхейл.

Першу партію на тайбрейку виграла американка 7:6 (4), другу - також на тайбрейку - українка 7:6 (6). Після цього Макхейл прийняла рішення відмовитися від продовження боротьби.

Примітно, що раніше Бондаренко два рази програвала Макхейл в особистих зустрічах - обидва рази в 2017 році на харді.

Додамо також, наступною суперницею Бондаренко стане Вероніка Сепеде з Парагваю (78-ма в світі).

Як повідомляв УННСвітоліна вийшла у фіналу турніру в Брісбені.

Джерело: УНН

Три щорічні послання ВРУ від Порошенка


Послання Президента України до Верховної Ради України 07.09.2017



Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради 
6 вер. 2016 р.



Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України.04.06.2015



Якою буде економіка України у 2018 році

Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз
Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз

КИЇВ. 2 січня. УНН. У 2017 році Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. Загалом, показники будуть не гіршими, але і не кращими. Такий прогноз зробили експерти у коментарі УНН.

Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.

“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.

За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.

“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.

Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.

Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.

“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.

В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.

“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.

Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.

“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.

В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.

“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.

За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.

“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.

Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.

Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.

Джерело: УНН