хочу сюда!
 

Mila

40 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «експорт»

Експортери Світу


Таблиця експортерів світу.

Українське Дунайське пароплавство: підсумки І кварталу 2018



Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

У першому кварталі 2018 року витрати на ремонт пасажирського флоту склали 10,4 млн. грн., у 2016 р. – 0,5 млн. грн., у 2017 р. – 3,3 млн. грн. Значне збільшення витрат у поточному році обумовлено введенням в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацією систем очищення стічної води з використанням інноваційних мембранних фільтрів на теплоходах «Молдавія» та «Україна», а також відновленням кают на теплоході «Молдавія», які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

Хоча фінпланом у першому кварталі поточного року передбачено збиток 9,1 млн. грн., пароплавство завершило цей період зі збитком у розмірі 3,9 млн. грн. (у 2017 р. збиток склав 22,4 млн. грн., у 2016 р – 3,7 млн. грн.). Такий збиток не є критичним, традиційно перший квартал року для УДП є планово збитковим. Поточний стан фрахтового ринку за відсутності будь-яких форс-мажорних обставин і пожвавлення зернового ринку в дунайських країнах дозволяють розраховувати на прибуткову роботу до кінця року.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Українське Дунайське пароплавство: підсумки І кварталу 2018

Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

У першому кварталі 2018 року витрати на ремонт пасажирського флоту склали 10,4 млн. грн., у 2016 р. – 0,5 млн. грн., у 2017 р. – 3,3 млн. грн. Значне збільшення витрат у поточному році обумовлено введенням в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацією систем очищення стічної води з використанням інноваційних мембранних фільтрів на теплоходах «Молдавія» та «Україна», а також відновленням кают на теплоході «Молдавія», які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

Хоча фінпланом у першому кварталі поточного року передбачено збиток 9,1 млн. грн., пароплавство завершило цей період зі збитком у розмірі 3,9 млн. грн. (у 2017 р. збиток склав 22,4 млн. грн., у 2016 р – 3,7 млн. грн.). Такий збиток не є критичним, традиційно перший квартал року для УДП є планово збитковим. Поточний стан фрахтового ринку за відсутності будь-яких форс-мажорних обставин і пожвавлення зернового ринку в дунайських країнах дозволяють розраховувати на прибуткову роботу до кінця року.

Україна в I кварталі збільшила експорт ЗРС на 6,6%, різко скорот

Гірничорудні підприємства України в січні-березні 2018 року збільшили експорт залізорудної сировини (ЗРС) в натуральному вимірі на 6,6% порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 9 млн 4,870 тис. тонн.


Згідно митної статистики, оприлюдненої Державної фіскальною службою України в середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 4,5% – до $ 700,842 млн.

Експорт ЗРС здійснювався в основному в Словаччину (15,81% поставок в грошовому вимірі), Китай (15,93%), Польщу (14,55%).

Імпорт ЗРС в Україну в січні-березні-2018 склав 9,006 тис. тонн, що на 95,5% нижче, ніж за аналогічний період 2017 року. У березні ввезення не здійснювалися. При цьому в грошовому вимірі імпорт ЗРС скоротився на 97,3% – до $ 573 тис.

Імпорт ЗРС здійснювався з Росії (99,83% поставок) і Австрії (0,17%).

Як повідомлялося, гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) України в 2017 році скоротили експорт ЗРС в натуральному вираженні на 4,6% в порівнянні з 2016 роком – до 37 млн 409,021 тис. Тонн, валютна виручка зросла на 41,6% – до $ 2 млрд 588,152 млн. Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (27,83% поставок в грошовому вираженні), Словаччину (12,06%) і Австрії (11,28%).

Імпорт ЗРС в 2017 році склав 296,561 тис. Тонн, що в шість разів нижче обсягів 2016 року. При цьому в грошовому вимірі імпорт ЗРС скоротився в 2,6 рази – до $ 29,375 млн. Імпорт ЗРС здійснювався, в основному, з Росії (99,63% поставок).

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

Незвичний експорт з України

 Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України

Юрій Віннічук

Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України 01

Фото: locals.md

Час від часу в мережі з'являються новини про незвичайні продукти, які експортує Україна. Так минулого року ЗМІ масово розміщували новини про експорт жаб'ячих лапок, устриць, равликів та чорної ікри.

В цьому мережу сколихнули новина про великі партії джмелів, які експортують з України. Згодом виявилося, що джмелів насправді ми не експортуємо, а під цим кодом веземо бджіл, павуків та мотилів.

БізнесЦензор проглянув митну базу і виявив, що Україна насправді не експортує жаб'ячих лапок, устриць та джмелів. Хоча в 2017 році одна партія джмелів таки була відправлена до Росії.

Натомість ми експортуємо в невеликих обсягах чорну ікру, виноградних равликів, бджіл, кліщів та павуків. Редакція розбиралася, скільки та куди незвичного експорту країна відправила минулого року.  

Чорна ікра

Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України 02

В Україні успішно виробляють чорну ікру осетрових. Однак, через специфіку такого бізнесу, наразі обсягів ікри недостатньо для повномасштабного експорту.

Так в 2017 році Україна експортувала 223 кг чорної ікри на $168 тис. Найбільша партія в 53 кг була відправлена компанією ТОВ-СРП "ОСЕТР" в березні минулого року до США по $550 за кілограм. Це ферма по виробництву ікри осетрових знаходиться за 40 км від Києва в місті Українка.

Компанія належить підприємцям Максиму Мостовому та Сергію Мешковому.

Підприємство розташоване біля Трипільської ТЕС, що входить в державну генерацію "Центренерго", на водозабірної каналі, який використовує ТОВ-СРП "ОСЕТР". Минулого року БізнесЦензор писав про історію цієї компанії.

Ще 170 кг чорної ікри було продано через магазини безмитної торгівлі - дьюті-фрі.

Так ТОВ "Бф Енд Гх Тревел Рітейл Лтд", яка управляє дьюті-фрі в аеропорту "Бориспіль", продала 135 кг чорної ікри. Ще 9 кг ікри було продано СП "Д'юті Фрі Трейдінг" – компанія здійснює безмитну торгівлю на кордонах України з Білоруссю, Угорщиною, Польщею, Придністров'ям, Румунією та Словаччиною.

Інша мережа безмитної торгівлі, яка працює в аеропортах "Бориспіль", "Жуляни", "Запоріжжя", "Львів" та "Харків" під управлянням яка ПП "Паво Груп", продала 26 кг чорної ікри.

Важко сказати, скільки саме української ікри було продано через дьюті-фрі.

Виноградні равлики

Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України 03

Україна - експортер равликів. У 2017 році наші бізнесмени продали в інші країни 347 тонн виноградних равликів (Helix Pomatia). Всі партії, крім однієї в Польщу (5 тонн), пішли в Латвію.

Один кілограм наших равликів продавався на експорт по $1-1,3. У порівнянні з 2016 роком ціни на українські равлики трохи виросли. Загальна вартість експорту равликів в 2017 році становила $360 тис.

Покупцями наших равликів були три компанії з Латвії: Gardumeli, GAVENTA, BALTIC SNAILS і польська ATLAS. В деяких з цих компаній українські равлики переробляють наші заробітчани.

Продавали Helix Pomatia: ПП "Гуд Вуд" (140 тонн), ТОВ "Равлик" (71,4 тонн) і "Луцкекспортер" (127 тонн) та "Органік Ескарго" (5 тонн) та фізособа Леонід Антонов (3 тонни).

В Латвії та Польщі українські равлики доводять до стадії готовності - начиняють спеціальними соусами та маринадами. Далі вони фасуються під брендом східноєвропейського переробника і продаються в країнах Західної Європи.

Різниця ціни становить приблизно п'ять разів. Тобто ми продаємо сировину в п'ять разів дешевше, ніж вже перероблені наші равлики в Латвії відправляються в Лондон.

У київських супермаркетах теж можна знайти українських равликів вже готових до вживання. Вартість одного кілограми від 120 гривень.

Всього, на даний момент, в Україні працює десять равликових ферм.

Бджоли

Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України 04

Експорт бджіл – ще одна незвична стаття експорту. В 2017 році з України було експортовано бджіл на $226 тис. В основному експортувалися бджолосім'ї карпатської породи в спеціальних бджлопакетах.

Також було дві партії на експорт бджіл в сплячому стані в коконах та одна невелика партія земляних джмелів в російський Бєлгород.

Обсяг експортованих бджіл митниця вимірює в кілограмах. Таким чином минулого року було продано в інші країни 142 тис кг бджіл.

Основним споживачем українських бджіл була Росія. До цієї країни було експортовано комах на $157 тис. Бджоли купували російські фізособи-підприємці. До речі, відправниками комах з України також були ФОПи.

Крім того, Україна експортувала до Молдови бджіл на $13,4 тис., на $24 тис. - до Німеччини, на $19 тис. до Китаю та на $11 тис. бджоломаток до Польщі.

Кліщі та павуки

Чорна ікра, равлики, бджоли та бойові кліщі. Що відомо про незвичний експорт з України 05

Агенти біологічного захисту рослин (ентомофаги) – нетиповий експортний продукт України. Під агентами біологічного захисту маються на увазі хижі кліщі, які захищають культурні рослини від певних шкідників. Як це працює? Запускають в теплицю партію таких кліщів (які абсолютно безпечні для людей), де вони знищують своїх природніх ворогів. 

Таких захисників Україна експортувала в 2017 році на $653 тис. Кліщі постачалися у дві країни – Росію та Казахстан. На першу прийшлося більше половини обсягів кліщів.

Комах постачали три компанії: ТОВ "Біопродакшн" ($120 тис.), ТОВ "Біо Захист" (на $381 тис.) та ТОВ "Райзин Резалтс" (на $150тис.).

Павуків Україна експортувала на $3,8 тис. В інші країни постачалися тарантули, павуки-птахоїди, Брахіпелма боемі, Моноцентропус Балфурі та Тринідадський шеврон.

Серед них найбільше було експортовано тарантулів – 120 штук та павуків птахоїдів – 110 штук. Павуків експортувала лише одна компанія - ТОВ "Біон Тераріум-Центр". Найбільше компанія продавала павуків до Японії.

Вони - роблять, а ми і не знаємо!

Зненацька: Україна - лідер з експорту лиж і сноубордів до Євросоюзу 
  • 2154ПЕРЕГЛЯДИ
  •  
  • 0КОМЕНТАРІ
  •  
  • 08/01/2018ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

Україна покрила майже половину потреб країн Євросоюзу в імпорті лиж і сноубордів, за даними Євростату.

Імпорт лиж і сноубордів в країни ЄС у 2016 році, за який уже готовий звіт, становив 1,5 млн пар (для лиж) або ж штук (для сноубордів) (англійською items). В Україні закупили 731,4 тисячі одиниць товару (49%). На Китай припало 28% імпорту — 420,6 тисячі, на Тайвань 9% - 129,2 тисяч.

Водночас, сам Євросоюз також і експортує лижі та сноуборди, причому вдвічі більше, ніж імпортує. Експортує передусім з Австрії та Британії й передусім до США. Ось інфографіка самого Євростату:

Частина українського тексту - з Громадського

Україна на третину наростила експорт електроенергії

Україна на третину наростила експорт електроенергії
5 січня 2018 21:59

За 11 місяців 2017 року Україна наростила експорт електроенергії на 34,4%, порівняно із відповідним періодом 2016 року. Про це свідчать дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості, передає 1NEWS з посиланням на УНН.

Зокрема, за січень-листопад 2017 року Україна експортувала електроенергії у обсязі 4 млрд 707,6 млн кВт/год., що на 34,4% більше, ніж за відповідний період 2016 року.

При цьому виробництво електроенргії за вказаний період зросло на 1 млрд 504,6 млн кВт/год. або на 1,1%, порівняно із січнем-листопадом 2016 року.

Пузата Україна. Які регіони годують державу



Які регіони дійсно годують Україну, і які з них приносять найбільшу валютну виручку.
П'ятниця, 10 лютого 2017

Ще не так давно частина українців була твердо переконана в тому, що "Донбас годує Україну". Цей міф народився із тих міркувань, що переважно на Сході зосереджена промисловість.

Подібні тези раніше звучали на бізнес-форумах, з найвищих політичних трибун та навіть в урядових кабінетах, робочий клас вбирав ці меседжі як губка. А потім виявилося, що "годувальник Донбас" отримував з держбюджету майже вдвічі більше, аніж відраховував.

Ще один аргумент на користь такої риторики — метал, руда і продукція хімпрому, які також переважно вироблялися в східній частині країни, були основним постачальником валюти в Україну.

Проте часи змінилися і "металевих" мільярдерів замінили "аграрні". Починаючи з 2014 року пальма першості належить аграрній галузі. І зараз витягують український експорт з прірви уже не корисні копалини, а продукція, вирощена на землі.

Темпи зростання фантастичні. За словами заступника голови Мінагрополітики Ольги Трофімцевої, експорт українських аграрних та харчових продуктів перевищив 15,5 млрд доларів за минулий рік —  42,5% від загального експорту країни. У 2015 році — 38%, у 2014 — 31%.

Отже, Україна з кожним роком все більше перетворюється на справжню аграрну країну. З новими героями і "годувальниками". Тож ЕП вирішила нарешті дати відповідь на хвилююче питання "які регіони дійсно годують Україну?"

"Зернові" монстри

У 2015-2016 маркетинговому році Україна встановила декілька нових рекордів. Перший — експорт 39 млн тонн зерна, попередній рекорд у минулому сезоні був побитий на 13%. Ймовірно, що ненадовго, адже у сезоні 2016-2017, за прогнозами уряду, це досягнення  буде перевершене.

Врожай — рекордні 65,9 млн тонн. Лідери у зборі зернових — Полтавська та Вінницька області. На їх території виростили 17% усіх зернових країни за 2016 рік. Хоча, насправді, частка цих регіонів у вирощенні зернових, навіть порівняно з 2013 роком, суттєво не змінилася — вони традиційні лідери галузі.

Що ж до Полтавщини, то її мешканцям уже можна висувати свого кандидата на посаду президента і створювати свій клан. Враховуючи, що на території області чимало нафтогазових свердловин і гірничо-збагачувальні комбінати, Полтавщина може оголошувати себе "першою" годувальницею країни.  

"Олійниці" країни

Однією з найбільш вагомих складових аграрного експорту є зовнішня торгівля соняшниковою олією. Протягом 2011-2016 років питома вага цієї продукції в загальній структурі експорту товарів і послуг з України збільшився з 4,6% до 10,2%.

Лідери у вирощенні соняшнику — Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська та Миколаївська області. Тут у 2016 році виросло майже 40% українського соняшнику.

Недарма саме компанія "Кернел", для якої експорт олії є ключовим бізнесом, була першою українською компанією, яка з початку війни зуміла розмістити єврооблігації — на 500 млн доларів.   

Хто годує Україну овочами  

2016 рік у зборі овочевих культур не став рекордним, зібрали врожаю наші аграрії на 2,2% більше, ніж минулого року. Одноосібним лідером тут є Херсонщина. Після окупації Криму її частка у вирощенні овочів зросла з 11,8% до 13.6%. Факт її лідерства вже давно широко використовується в рекламі продукції з помідорів.

Картопляний край

"Досить скиглити, беріть лопату і садіть картоплю, капусту…". Цей відомий вислів належить великому "класику" — екс-прем'єру Миколі Азарову. Тоді, весною 2011 році, коли його перебуванню в Україні нічого не загрожувало, він розповідав журналістам, як з жінкою в городі вирощує картоплю.

Пізніше журналісти з Forbes.ua виявили, що у сім'ї Азарова є інтереси в картопляному бізнесі, а в селі Семиполок Чернігівській області у екс-прем'єра є потужності для зберігання картоплі на 10 тисяч тонн.

Урожай картоплі, яку так полюбляв "копати" Азаров, цього року в Україні виріс майже на 5%. Але все одно менше, ніж в тому ж 2013 році. Лідери з вирощення картоплі — Вінницька, Київська та Львівська області. У цих областей у 2016 році зібрано близько 23% української картоплі. Однак, не варто забувати, що в Україні широко розповсюджене непромислове вирощення картоплі.

Цукрові лідери

Знову Вінниччина і Полтавщина в авангарді. Тут було зібрано 34% урожаю цукрового буряка 2016 року. Урожай цукрового буряку у 2016 році виріс порівняно з іншими культурами найбільше — на цілих 34,3%.

2016 рік став рекордним за багатьма показниками. До рекордного показника з експорту зернових та соняшникової олії додалася найбільша за всю історію цифра з експорту цукру — майже 466 тисяч тонн.

Україна продовжує нарощувати експортний потенціал. І якщо згадати, що аграрна продукція є основним експортним товаром України, то виходить, що "годують" Україну Вінницька і Полтавська області— як валютною виручкою, так і хлібом з олією.

Роман Кириченко

http://www.epravda.com.ua/publications/2017/02/10/620112/

4 факти на користь органічної продукції в україні та світі

Изображение
Органічне землеробство - це ключова складова для сталого розвитку сільського господарства. Бізнес-аналітики вже підтвердили, що вирощувати органічні продукти вигідніше, ніж звичайні в  середньому на 22-35%. А в Україні, де зібрано 20% всіх чорноземів планети і попит на органіку перевищує пропозицію в сотні разів, це  ще вигідніше.
За даними Федерації органічного руху України, у всіх областях країни працює близько 250 органік-виробників і переробників. 
Українська екопродукціі потрібна як на зовнішньому так і на внутрішньому ринку. Ось чому вітчизняному виробнику органіки не потрібно боятися виходити на міжнародний ринок.

1. Кожен 8-й постачальник екопродуктов в США - це іноземна компанія
У Європі та Америці органічний рух дійшов до  масштабів національної ідеї.
За даними звіту Європейського парламенту, в 2015 році найбільше у світі споживають органічні продукти в США, Німеччині та Франції.
Західні виробники не в змозі самостійно задовольнити попит на органічні продукти харчування, там зацікавлені в залученні нових постачальників. Організація споживачів органічних продуктів харчування в США стверджує, що тільки в Америці попит в даному напрямку зростає на 20% щорічно. При цьому кожен 8-й постачальник еко-продуктів у США - іноземна компанія. Аналогічні тенденції характерні для Європи.

2. Україна посідає 11-е місце в Європі за обсягами виробництва органічних продуктів
В Україні під ековиробництвом зайнято тільки 400 тис. га землі. Це 1% від загальної кількості сільськогосподарських угідь (в країнах Європи та Америки даний показник досягає 5-10%). У нашій країні є і необхідні фахівці, яким під силу розвивати органічний агробізнес. Окремі аграрії по 40 років застосовують на практиці досвід збереження ресурсів сільського господарства (підприємство «Агроекологія», Полтавська область). У нас уже працюють близько 250 органічних операторів (виробників, трейдерів). За даними Швейцарсько-українського проекту FIBL, Україна посідає 11-е місце в Європі за обсягами виробництва екопродуктів. До 2020 року країна може стати однією з п'яти найбільших виробників органіки в світі.

3. Українське суспільство готове підтримувати виробника екопродуктов
Важливу роль відіграє популяризація серед населення здорового харчування. Тренд на органічні продукти не оминув Україну. Результати дослідження компанії TNS говорять про те, що 60% українців віддали б перевагу екоїжі. У суспільстві вже з'явився попит на товари національного виробника органічних продуктів харчування. І це стане поштовхом для розвитку наявних  екоферм і появи нових операторів на ринку. У 2014 році, незважаючи на важке економічне та політичне становище, попит на органічні продукти в країні виріс на 15%. Внутрішній український ринок в 2014 році спожив органіки на 16 млн євро, що в 30 разів більше, ніж в 2007 році.

4. Україна вже успішно експортує органічні продукти харчування
Досягнення українських виробників підсумували в квітні 2015 на V Міжнародній конференції з розвитку органічного сектору в Європі та Азії. Наша країна стабільно нарощує обсяги експорту продуктів харчування в сегменті «еко». 
До експортно-орієнтованих органічних продуктів відносяться зернові та олійні (спельта, насіння соняшнику, кукурудза, льон, ячмінь, гречка, гірчиця, овес, соя), а також дикорослі (чорниця, журавлина, брусниця, ожина, ядра волоського горіха) і мед.
За даними проекту EapGreen Україна експортує:
органічну кукурудзу - в Іспанію, Єгипет, Іран, Португалію, Японію і Корею;
органічний ріпак - в Польщу, Бельгію, Нідерланди, Туреччину та Італію;
органічні фрукти, ягоди та горіхи - в Польщу, Білорусь, Казахстан;
органічний мед - у Францію, Румунію, Туреччину.

Що заважає українським виробникам органіки нарощувати виробництво
Максимально використовувати потенціал українського органічного сектору неможливо, поки держава не надасть аграріям підтримку. Фінансову допомогу готові надати іноземні компанії, але необхідно запровадити прозорі інструменти державного регулювання галузі.

Органічні виробники чекають від уряду:
1. Законодавства, що регулює органічний ринок.
2. Акредитації на державному рівні міжнародних організацій, уповноважених видавати сертифікати органічної продукції.
3. Системи національних стандартів ековиробництва, яка не буде відрізнятися від європейської.
4. Офіційного реєстру національних виробників органічних продуктів.
5. Окремого обліку ековиробництва в статистичному обліку продукції сільського господарства.


Ярослав Краснопольський, перший заступник міністра аграрної політики, у своєму виступі на V Міжнародній конференції з розвитку органічного сектору сказав, що комплексна стратегія розвитку сільського господарства в Україні до 2020 року робить акцент саме на розвитку органіки. 

Єгипет кращий експортер за РФ

За сім місяців 2015 року зовнішньоторговельний обіг між Україною та Єгиптом склав 663 млн. доларів
03.09.2015 | 17:02 
ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА


Наша мета - відкривати нові зовнішні ринки задля впевненості українських аграріїв у завтрашньому дні. Нині географія ринків збуту нашої аграрної продукції суттєво змінюється і вже не спрямована на Росію. Про це наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко у статті «Україна-Єгипет: аграрне вікно в Африку» на сайті «РБК-Україна».

Він повідомив, що аналізуючи експорт за І півріччя 2015 року, найбільшим імпортером української продукції АПК є Китайська Народна Республіка. Але  "срібний" партнер України у аграрній сфері - Арабська Республіка Єгипет. «Зовнішньоторговельний обіг між Україною та Єгиптом за результатами семи місяців цього року склав 663 млн. доларів. Україна, маючи родючі чорноземи, виробляє більше аграрної продукції, ніж споживає. Натомість Єгипет, має велику кількість населення та невеликий обсяг виробництва, був, є і залишатиметься імпортозалежним», - повідомив Олексій Павленко у своїй статті.

Міністр наголосив, що за зазначений період експортовано продукції на загальну суму 630,6 млн. дол., а це - 8,5% від загального аграрного експорту України. До трійки найбільш затребуваних продуктів увійшли зернові злаки - 468,6 млн. дол., олія - 69,6 млн. дол., тютюн та вироби з нього - 36,2 млн. дол.

«Цьогоріч розпочався експорт живих тварин до Єгипту. За них країна вже виручила 7,7 млн. дол. Також масла тваринного - 3,3 млн. дол., продуктів переробки плодів та овочів - 0,5 млн. дол., плодів, горіхів і цедри - 0,4 млн. дол. Зокрема, Міністерство аграрної політики та продовольства отримало офіційну пропозицію від Єгипту щодо поставок м'яса птиці в обсязі понад 12 тис. тонн», - зауважив Міністр.

«Під час мого робочого візиту в Єгипет у ході зустрічі з Міністром сільського господарства і освоєння земельних ресурсів країни Салахаддином Гілялем говорили про активізацію співпраці в агропромисловому комплексі обох країн за допомогою нового русла Суецького каналу. За офіційними підрахунками, транзитний час для вантажів у південному напрямку скорочено на 8 годин, а до 2023 року Урядом Єгипту передбачається збільшення кількості транзитних суден із 49 до 97 в день. Переконаний, що нове русло забезпечить додаткові можливості для транспортування українського продовольства, стане для нашої держави своєрідним вікном як в Африку, так і на Близький Схід», - наголосив очільник аграрного відомства.

Міністр зазначив, що співпраця між Україною та Арабською Республікою Єгипет відбувається у форматі Спільної комісії з економічного та науково-технічного співробітництва. «Я є головою української частини комісії. Тому докладу максимум зусиль, щоб найближчим часом у Києві провести її сьоме засідання для подальшого сприяння активізації співробітництва між нашими країнами», - запевнив Олексій Павленко.

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая