хочу сюда!
 

Галина

33 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 32-45 лет

Заметки с меткой «україна»

Майдани



        Це ж не площа в центрі Києва. І не люд, що бродить по ній.
        Майдан, це стан души українців. Не хохлів, не рашкіних манкуртів, не запроданців, а саме українців. Тих, хто не втратив зв'язку зі своїм родом, зі своєю землею, зі своєю культурою, зі своєю історією.
        Майдан, це вільні українці, це українці, що мають честь та гідність, це горді українці, це українці, які не втратили гени своїх предків.
        Так, до першого і до другого Майдану примазувалися і підлі люди, люди, для яких метою була нажива, для яких держава, незалежність, нація були порожнім звуком. Але, як тільки проходив перший етап, - повалення антинародного, антиукраїнського режиму, - і ці люди опинялися у владі, то вони одразу залишали Майдан. Він їм був вже непотрібний, вони свого вже досягли. і починали робити те, заради чого втерлися в довіру Майдану, починали красти. І паралельно знищувати своїх вчорашніх побратимів, які тепер і для них становили загрозу.
        Майдан - 2004.
        Пам'ятаєте, скільки відомих людей були на ньому? Починаючи від Мороза, закінчуючи тодішнім кандидатом в Президенти, Ющенко.
        А хто залишився після того, як Майдан не дав спотворити голосування та протягти Януковича? 
        Залишилася тільки одна людина, це Юлія Тимошенко.
        Воно і не дивно, бо Тимошенко була душею Майдану. А це не купується гречкою, це неможливо завоювати красивими, солодкими промовами, тут вже працює підсвідомість. Та сама підсвідомість тих самих українців, предки яких тисячи років жили на цій землі і віддавали життя за свою свободу. 
         Хто би тоді не виступав на сцені, всі завжди чекали Юлію Тимошенко. І як тільки вона з'являлася, Майдан одразу вибухав. Вибухав вірою в цю жінку, любов'ю до неї, надією на неї.
        І Юля не зрадила Майдан. Вона залишилася вірною його принципам та ідеалам. І невеличка команда. яка зараз з нею.
        Всі решта, хто перефарбувався, хто продався, а хтось навіть притулився до неї, розуміючи, що цим, першим Майданом, справа не закінчиться, що саме Тимошенко є лідером, за яким підуть люди.
        Лідером, незважаючи на те, що Янукович кинув ії у в'язницю. Кинув не за якісь контракти, а саме за те, що вона залишилася на Майдані. Але, навіть у в'язниці, Тимошенко залишалася на Майдані.
        Майдан - 2014.
        Чий портрет був весь час на ялинці? Ну да, Юлії Тимошенко. Ті, хто зараз нищать Україну намагалися тоді зірвати ії портрет, але нічого не вийшло.
        Де зараз ті фейкові лідери, що зі сльозами на очах, фальцетом кричали про "кулю в лоба", про любов до України, про свою нищівну лють до ворогів України? Вони самі стали ворогами України.
        Тоді сталося таке, що не піддається ніякому поясненню. Інакше, як українцям було пороблено, неможливо більше пояснити.
Українці обрали того, хто весь цей час вірно служив Системі, того, хто їх грабував, того, хто ненавидів їх, українців. Вони свідомо обрали крадія, корупціонера та кремлівського холуя Порошенка
        І Майдан одразу спорожнів. Навіть та частина, що була притулилася до Тимошенко, в надії, що візьмуть своє після другого Майдану і яка вирішила, що все, це вже останній Майдан і вони будуть з упирем Порошенко  до кінця життя у владі, і ця частина побігла до корита, під прапори колаборантів, конформістів та крадіїв.
        А на Майдані залишилася знов одна Юлія Тимошенко. Зі своєю невеличкою командою, але з великим народом, з великою нацією, з українцями.
        Невідомо, що буде далі. Чи буде третій Майдан, якій вже остаточно змете всю нечисть, всю погань, яка шматує та руйнує нашу державу, нашу країну, чи буде якось по іншому, але Юлія Тимошенко, це природній лідер українців, якій пройшов всі можливі та неможливі випробування, якій не зламався, і який гідний очолити нашу державу та повернути ії на законне, історично підкріпленне, важливе місце серед цивілізованих країн світу.

ПРОГНОЗ УКРАЇНІ НА 2017 РІК


Ось й настав 2017 рік, згідно з китайським календарем з 27 січня цього року почнеться правління Вогняної Червоної Курки. Саме так: КУРКИ а не ПІВНЯ, бо цього року править активна світла жіноча енергія ІНЬ в протилежність 2016 року Вогняної Мавпи: пасивної темної енергії ЯН... Тож давайте подивимося що очікує Україну й чого побоюватися у 2017-му. Докладніше http://www.likagordasky.com/publ/19-1-0-499 ...

А хто, хто владу не любить...

Українським ЗМІїстам присвячується (з циклу: «Мішанка 2016»)



У мене за минулий рік склалось враження, що українські  журналісти і різні наші аналітики-політологи до інституцій рідної української влади ставляться як на зоні зеки ставляться до гомосексуалістів: всі їх дружно показово зневажають і одночасно тихцем сповна використовують для власних потреб і задоволення.
Придивіться уважно, що саме продукують українські ЗМІ за останні роки і спробуйте там знайти не те щоб якийсь панегірик владі, а принаймні просте об’єктивне позитивне обговорення тем стосовно української влади – не знайдете. Не знаю стосовно когось, але я особисто не натрапляв ніде і добре знаю чому: критика та паплюження влади і всіх її дій сукупно й персонально є головним месиджем в нашому українському ЗМІїтворенні. Я просто як мисливець за артифактами, як затятий колекціонер є в пошуках матеріалів, де хвалили  б Петра Порошенка, Володимир Гройсмана, Аресенія Авакова чи ще якогось з міністрів та персоналій українського Кабміну або іншої державної установи. Ну де?! Де?! Де?! А нету!!! Подібне серед наших журналістів вважається за найгірший моветон ( mauvais ton), як приниження: владу можна тільки лаяти – хвалити нізя-зя!!! То ж ганьба, щоб поважаючий себе зек і запросто з якимсь піндоріним спілкувався на рівних і добре слово сказав. Та ви що!?! За таке його самого в «півники» переведуть свої ж побратими по пресі. Тому наші українські журналісти всі порядні зеки, а їх редактори взагалі «злодії в законі», бо всі вони на публіку змагаються один поперед іншого хто найбільше копняків владі понадає. Коли ж на якомусь закритому фуршетному заході хтось з наших ЗМІїстів надибає  на тіло з регаліями влади, то вмить припадає-прилипає до нього з найніжнішими словами покори і жаги: - Ну візьми, візьми ж мене, любчику…
Повірте, що я зовсім не жартую. Сподіваюсь, що всі чули, як нардеп-втікач Онищенко привселюдно визнав, що фінансував компанію дискредитації прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. З того я визначив, що були проплачені ним журналісти, редактори і їх ЗМІ вцілому, які абсолютно свідомо продукували і тиражували різні негативи або і відверту брехню щодо Яценюка та його Уряду. Замість інформації вони продукували дезінформацію. Ну, це діло таке «житєйске»: є в українських ЗМІ своя Окружна і охоплює вона простір не тільки під Києвом… Мій сарказм в іншому: багато було й таких зі ЗМІїстів, хто добровільно підключався до паплюження Яценюка так би мовити «за компанію», як зграя гончаків жене оленя чи кабана… Догнали, загнали, загризли, а після полювання одним сукам хазяї їсти дали, а всіх сук-приблуд – повідганяли. І яке у них самопочуття після такого облизня? Задурно покористувались ними – яка прикрість! Але не переживайте занадто: Окружна в українських ЗМІ безмежна – якийсь клієнт колись щось врешті дасть, а як знову не дасть, тоді втішайтесь, що то було заради процесу і зі «щирих почуттів кохання»…
Наголошую ще раз, що для мене пошук позитивних матеріалів та відгуків у наших ЗМІ про українську владу, економіку та інші різноманітні сфери буття України вже стало на рівні спортивного змагання і можете приєднуватись, бо то досить захоплююче заняття. Хоча часом ох і злостить та «радянська школа журналістики», вихідці з якої і дотепер домінують в українських  ЗМІ. Неприємно через те, що та совкова школа журналістики випускала в основному за фахом: журналіст-проктолог і редактор-гінеколог, – це досить набридає. На майданах Ленінів поскидали, але в головах вони дотепер ще стоять ох багатьох зеків зі ЗМІ, що відсиділи певні терміни в зоні під назвою СРСР. Як влучно сказав поет: «Хоч вмер тиран та ще стоїть тюрма!»

Богдан Гордасевич

Післямова: не хочеться тикати пальцем, як невихована дитина, але взірцями «совкової» журналістики я вважаю майже весь творчий і редакційний колектив радіо «Єра», досить такого і на Національному радіо, зокрема Сергій Фесюн є класика жанру, а на телебаченні то не так видно, як відчутно, що щось воно смердить за лаштунками як «нетлінні рештки» типу зека Вадима Рабіновича тощо.
 26.12.2016

Для прикладу ставлення українських журналістів до влади це посилання: http://hvylya.net/analytics/society/duel-petra-poroshenka-z-zhurnalistami-yak-lakmus-dlya-zmi.html

Таємниці історії України: огляд спецхранів ФСБ.

 Таємниці історії України: огляд спецхранів ФСБ.


Віктор Тригуб
Редактор журналу "Музеї України"
18:01 26.12.2016

В архіви Санкт-Петербургу, Москви, Новосибірська, Чити вивезли вагони рукописів, книг, літописів, церковних книг, козацьких універсалів, листів, реєстрів

Першоджерела української історії щільно закриті у чорних ящиках малоросійських спецхранів КДБ-ФСБ, що дісталися від царської охранки. Їх ніхто не відкривав. І не збирається. Але, адреси відомі: Москва, Пітер, Новосибірськ, Чита.

Нам довелося витратити десять років, аби дослідити розгалужену систему секретних спецхранів у музеях і архівах РФ, якими і досі опікується ФСБ. Все українське під грифом «Совершенно секретно!», накази про що підписував особисто Сталін. Наші історики нічого не знають про ті сховища скарбів. І це не дивує.

Отож, короткий огляд найсекретніших спецхранів ФСБ.

Спецхран КДБ СРСР №9, що перебуває під контролем ФСБ в славнозвісному Ермітажі. Ми засвітили це місце під час розшуків шаблі Мазепи. Росіяни взагалі не визнавали, що у них є такий відділ, офіційно заявляли про повну відсутність українських колекцій. Потім почали вимагати секретні інвентарні номери, які, до речі, ми їм повідомили. Лише тоді дозволили київській журналістці приїхати і сфотографувати шаблю Мазепи, яка виявилася копією. Оригінал - у іншому спецхрані. Крім шаблі, там є чимало особистих речей Мазепи, наприклад, його парадна шапка. І головний убір Богдана Хмельницького. Ми змогли опублікувати фото морського козацького прапора Січі. Було там 234 нерозпакованих скринь «Мазепинского дела», опломбованого грізними стрічками «Не открывать до особого высочайшего повеления!». Не смійтеся – досі не відкрили, а після наших публікацій оббили фанерою, написали «ЯД!» і переховали. Знаємо, куди перевезли. Російські журналісти мало не на кожній прес-конференції питають гендиректора Ермітажу Михайла Піотровського про той спецхран і шаблю Мазепи, що викликає у нього публічну істерику і «неконструктивну» критику нашого журналу.
Все, що не знищили і не вивезли з Києва петлюрівці, потрапило до Москви. В спецхран!

Оригінал шаблі Мазепи, скарби київських князів, викрадених російськими самозванцями з Києва, зокрема легендарний перстень Ярослава Мудрого, який знайшла донька Генсека Брежнєва, Галина, у найсекретнішому спецхрані імперії - в Адміралтействі. Деякі інвентарні номери ми знаємо. Можливо, ризикнемо дати кілька фото. Там, під лазерною сигналізацією - і десятки портретів гетьмана Мазепи, створених тодішніми малярами на вимогу охранки. Про Адміралтейство росіяни мовчать глухо. А даремно!

Всі архівні документи, як і так званий Архів Скоропадського, які були захоплені чекістами, зберігалися в Одесі, Києві. Потім їх перевезли у спеціальне сховище до Чити. Потім – Ленінград. Якийсь час вони лежали у цікавих підвалах Адміралтейства. Після першої згадки про це сховище, ми трохи розпитали людей про цей унікальний витвір інженерного мистецтва. Виявляється, підвали не можуть бути затопленими! Стіни укріплені і обшиті свинцевими плитами. В тих підвалах і досі зберігається чимало цікавого. Наприклад, діаманти і рубіни київських князів, які комуністи виколупували з корон і прикрас для продажу за кордон, посередником у якому виступав Арманд Хаммер.

З 1973 року збірні документи, які отримали назву «Архів Скоропадського», перевезли до Ермітажу. Де вони, нерозібрані, і досі чекають дослідників з України.

Ми знаємо, що у Історичному музеї Росії - той, один з корпусів якого знаходиться на Красній площі - зберігається найбільша у світі колекція документів, нагород, грошей, зброї часів Української Народної республіки. Доступу майже нема. Інформація відсутня.

Красна площа, Москва. Державний історичний музей. Спецхран КДБ СРСР з документами і експонатами часів Громадянської війни. Там і Врангель, і Колчак, і Денікін. Біла гвардія. Про них пишуть, досліджують, виставляють. Поруч – стелажі часів Української Народної Республіки, Гетьманат, Директорія, Махно, Зелений, Григор`єв. Все секретно.

Найбільша у світі колекція поштових марок, грошей, нагород, документів. Все, що не знищили і не вивезли з Києва петлюрівці, потрапило до Москви. В спецхран! Найбільшої шкоди українській історії та архівній справі завдали таємничі візити Столипіна до Києва на початку ХХ століття. Саме тоді, охранка, за наказом царя, почала вишукувати всі архіви запорожців. Причетним до того був і Столипін, який вивіз чимало документів до Москви. Потім частина з них, потрапила до Гохрану Новосибірська, де лежить і понині. Щось знову опинилося в Ермітажі.

Особливо дратувало російських царів все, що було пов`язане з Запорізьким козацтвом, Київською Руссю. В архіви Санкт-Петербургу, Москви, Новосибірська, Чити вивезли вагони рукописів, книг, літописів, церковних книг, козацьких універсалів, листів, реєстрів.

Майже все збереглося. Так і лежить у тих скринях нерозпаковане.

Потім до справи долучилося НК-ОДПУ-НКВД-КДБ. Ці дібралися до обласних і міських архівів, музеїв. Масовим це явище стало наприкінці 60-х - початку 70-х років ХХ століття. З музеїв експонати вилучалися "на реставрацію". Збереглося чимало актів, договорів про тимчасову передачу реліквій українського народу музеям Росії. У нас забрали, і там не виставляють. Все в запасниках!

Майже впевнено можна говорити про якусь потужну колекцію гетьмана Івана Мазепи. Дуже старовинні речі з Візантії, книги, прикраси Київських князів, документи, що потрапили до зібрання Мазепи, лежали у надійному місці в Софії Київській. Вивезли.

До росіян потрапили чисельні прикраси Київських князів, документи (і пергамент, і Берестяні грамоти, які, на жаль, розсипалися, залишивши по собі лише свинцеві печатки з княжими символами).

Чимало документів вціліли - листування Ярослава та інших князів з Новгородом.

Існує публікація М. Розова про книги Ярослава, що лежать в бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Знову Пітер! Як вони там опинилися? Нині ми дуже цікавимося секретним спецхраном ФСБ №21 у Кронштадті.

А ось ще один слід – Гатчина: 5 червня 1775 року російські війська, що захопили останню, Нову Січ, спакували і вивезли до Петербургу клейноди, прапори, гармати і архів запорозької військової канцелярії!

Прапори і гармати розпорошені кількома російськими музеями. А от за архівом ми тихенько ганялися кілька років.

Росіяни називають його «Архівом Калнишевського». Він спокійно зберігається в секретному спецхрані Центрального військово-морського архіву Міністерства оборони РФ. 188300, Ленінградська область, м. Гатчина, Червоноармійський проспект, 2.

Офіційно цього спецхрану не існує. Про нього знає дуже обмежене число людей з суворими допусками. Зрозуміло, російські військові моряки абсолютно не цікавляться документами Архіву Запорозької канцелярії, листами Калнишевського, наказами, звітами, хроніками. Але в українських істориків від самого вигляду тих паперів починають тремтіти руки. Поки що, ми не маємо детального опису архіву, але знаємо, що він у прекрасному стані, з ним ніхто не працює.

У тому ж спецхрані зберігається чимало документів з особистого архіву гетьмана Мазепи, захопленого росіянами після Полтавської битви. Теж не вивчений, не опублікований.

Нині прорватися українцям до згаданих спецхранів неможливо. Трохи зачекаємо
http://nv.ua/ukr/opinion/trygub/ogljad-spetshraniv-fsb-tajemnitsi-istoriji-ukrajini-364447.html

Блокада Лугадонії - потреба часу!

Ветерани АТО розповіли про плани щодо блокади "Л/ДНР"



Як передає кореспондент УНІАН, про це вони заявили на прес-конференції на тему: “Дії ветеранів АТО після закінчення терміну ультиматуму російським найманцям на Донбасі”. Раніше, 16 грудня, ветерани АТО оголосили окупантам ультиматум, щоб ті звільнили усіх українських полонених. Інакше бійці АТО погрожували розпочати економічну блокаду.
Як заявив сьогодні колишній в.о. начальника штабу батальйону “Айдар” Валентин Лихоліт, вже активно триває підготовча робота для початку блокади. "До нас надходять дзвінки, до нас приєднуються волонтерські організації. Сьогодні ми встановлюємо мобілізаційний пункт на Майдані", - сказав він. Лихоліт додав, що учасники блокади готові приймати будь-яку допомогу від громадян. Водночас завершується підготовка плану дій на територіях Луганської і Донецької областей. "До нас вже надходить інформація про те - де, як і якими шляхами проходить контрабанда. Ми не будемо обмежувати мирних мешканців, які проносять собі поїсти хліб, воду, гречку... Є в нас метал, є в нас вугілля, є в нас ліс, а також алкоголь: горілка, вино, коньяк, і сигарети. Всі ці шляхи (контрабанди) нам вже відомі", - заявив Лихоліт. За його словами, завдяки координації з місцевими жителями стало відомо, звідки і куди що надходить.
Також ініціатори мають намір блокувати великі фури, які доставляють тонни товарів на окуповану територію. Лихоліт сказав, що також будуть діяти групи перехоплення на той випадок, якщо після появи мобільних блокпостів на дорогах контрабандисти змінюватимуть шляхи сполучення з терористами. Своєю чергою другий командир батальйону “Донбас” Анатолій Віногродський повідомив, що біля офіційних блокпостів будуть розміщуватися спостерігачі, тому що є великі сумніви щодо прозорості операцій, які відбуваються на цих блокпостах.
Також будуть встановлюватися окремі блокпости та розміщуватися мобільні групи. "Також ми слухаємо усі пропозиції від місцевих мешканців. У нас є достатньо багато груп, які вже знаходяться на території Луганської і Донецької областей", - заявив Віногродський. Також Лихоліт додав, що незважаючи на те, що ще не завершені підготовчі роботи, мобільні групи вже почали розгортати свою діяльність на Донбасі. "Це буде акція не один день і не два, і для неї треба підготуватися.
Це буде акція безстрокова, доки не відпустять наших хлопців. Треба їх (російських окупантів - УНІАН) заморити голодом, щоб наших хлопців відпустили", - заявив Лихоліт. Окрім того, Віногродський сказав, що, за їх даними, у полоні перебуває не менше 137 осіб. Як повідомив начальник штабу блокади окупованих територій Сергій Акимович, з 2014 року кількість шляхів перевезення товарів на окуповану територію, в тому числі контрабандним шляхом, суттєво збільшилася. "На сьогоднішній день, коли ми почали планувати, ми, по-перше, дізналися, що кількість перевезень, кількість сполучень, які були в 2014-2015 роках, на 2016-й рік збільшилася. По деяких напрямках у три, чотири, п'ять разів. Вони не постійні, вони змінюються. Мабуть, це залежить від контрактів, які мають терористи із зацікавленими особами на нашій території", - сказав Акимович. За його словами, через це для здійснення блокади, яка буде відбуватися виключно у межах чинного законодавства, необхідно збільшувати місця постійної дислокації штабів для здійснення блокади. Він стверджує, що українським законодавством заборонена будь-яка торгівля з окупованими територіями. Начальник штабу блокади зазначив, що за допомогою українських бійців, які знаходяться в зоні АТО, вдалося визначити усі залізничні шляхи і переходи, через які йде контрабанда вантажів на окуповану територію.
За даними учасників блокади, наразі є 8 таких залізничних переходів. "По деяких ми вже маємо інформацію, коли і що там перевозиться. Хто "кришує" ці перевезення - ми зараз на цей момент виходимо", - додав він. Нагадаємо, 26 грудня закінчився термін ультиматуму, який оголосили російським найманцям "ЛНР/ДНР" ветерани АТО. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив нардеп Семен Семенченко. "Ветерани починають дії з блокади торгівлі з окупованими територіями, на якій наживають мільйони як ватажки т. н. ДНР/ЛНР, так і "українські" олігархи і чиновники", - йдеться в його повідомленні
Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/war/1698257-ne-budut-zachipati-mirnih-jiteliv-veterani-ato-rozpovili-pro-plani-schodo-blokadi-l-dnr.html


91%, 10 голосов

9%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Налогове консультування в Україні

Проконсультуємо щодо положень Закону України «Про запобігання корупції». Роз'яснимо чи відрізняються типи декларацій для різних суб'єктів, коли і як часто треба подавати декларацію, що і як треба відображати в декларації, яку інформацію треба передавати і багато іншого. Заповнення електронної декларації передбачає наявність досвіду та знань. Спільний вичерпний внутрішній аудит, спрямований на демонстрацію відповідності вашого способу життя доходам, пріоритетна мета нашої роботи. Ознайомитися с нормативно-правовими актами а також зв'язатися з нами можна на нашому сайті http://helpnalogi.com/ukr-clarification-of-regulations-on-electronic-declaration.php

Проспект Романа Шухевича у Києві має бути!

Громадськість Києва вимагає від міськради перейменувати проспект на честь Шухевича.
24.12.2016



Громадські організації міста Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна у Деснянському районі на честь Головного командира Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича.

22 грудня 2016 року, Київрада не змогла ухвалити  рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Головною причиною стала неконструктивна позиція фракції "Солідарність" у Київраді, яка в останній момент відмовились підтримати це рішення.

На засіданні Київради був присутній син Романа Шухевича, політв’язень радянських концтаборів, народний депутат України Юрій Шухевич, який закликав депутатів вшанувати свого батька і перейменувати  проспект на його честь.

Таке рішення отримало підтримку киян, що засвідчило громадське обговорення та підтримка профільних депутатських комісій:

    28.03.2016-28.05.2016 під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;
    08.06.2016 комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.
    Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики

Перейменування вулиці на честь Головного командира УПА в столиці України, вважають автори звернення, буде достойним доповненням крокам на вшанування пам’яті борців за незалежність України, серед яких:

    Рішення Президента України Петра Порошенка про запровадження Дня Захисника України саме в день створення УПА 14 жовтня;
    Ухвалений Верховною Радою України Закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", серед яких — бійці УПА.
    22 грудня 2016 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році, згідно з якою у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75 років створення Української повстанської армії та 110 років з дня народження Романа Шухевича.

Громадські організації Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна на честь головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, який є одним із символів антитолітарного спротиву та боротьби українців за Незалежність у ХХ ст.

Звернення підтримали 27 громадських організацій та об’єднань:

Громадський сектор Євромайдану

Громадянський рух "Відсіч"

Пласт – Національна Cкаутська Організація України

Київське крайове братство ветеранів ОУН-УПА

Центр досліджень визвольного руху

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ

Благодійний фонд "Героїка"

ВГО "Молодий Народний Рух"

Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені В. Стуса

ВГО "Не будь байдужим!"

ВМГО "Батьківщина молода"

ВМГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес"

ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій

ГО "ТСЗСУТВМФ "Цивільний Корпус "АЗОВ"

Ініціатива "Дріжджі"

Рух "Простір свободи"

Просвітницький центр національного відродження ім. Євгена Чикаленка

ГО "ВМР "Національний Альянс"

Фонд Оборони України

Громадська організація "Голінська сотня"

Київське національне товариство "Ерзянь Вал"

Міжнародна благодійна установа "Центр Національного Відродження ім. С.Бандери"

ГО "Молодіжний клуб Джура"

ГО "Українська справа"

ГО "Наша Воздвиженка"

ГО "Всеукраїнська люстрація"

ГО політичних експертів "Український меридіан"

ДОВІДКА:



Як відомо, в 1943 році українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці воювали проти нацистських окупантів. Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років.

Боротьба УПА — це приклад найтривалішого  в Центрально-Східній Європі спротиву тоталітарним режимам. У СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича, загиблого в бою з чекістами, намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.

http://www.istpravda.com.ua/short/2016/12/24/149414/

73%, 11 голосов

27%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вітаю всіх з Різдвом Христовим!

Вітаю всіх з Різдвом Христовим!



Всіх-всіх в Україні вітаю з святом і висловлюю щире сподівання, що наступного вже року цей день 25 грудня буде Різдвом для більшості з нас як узаконене українськими церквами свято. Маю на увазі наші головні три християнські церкви в Україні: Київського Патріархату, Автокефальну та Греко-Католицьку. Досить вже бавитись у дивну гру "здвигу по-фазі". Так, в певних історичних реаліях бездержавності для українців було вагомим така розбіжність в календарях церковних свят, щоб не втратити своєї релігійної, духовної та національної ідентичності, щоб не бути асимільованими іншими тотожними релігіями, тобто католицькою та протестантськими.
Якраз нещодавно почув по-радіо обговорення цієї теми, де священника запитали, чому б не прийняти і нашим церквам Григоріанський календар, на що він лукаво(!) почав балачку, що неважливо коли є свято, а головне у тому, як ми його святкуємо, наскільки побожно і правдиво. Тобто можна коли захочеш відзначати Різдво чи Пасху - так виходить? Як дата - неважливо, а зміст важливий!? Чи не дурня?! Врешті, саме це і означає, що можна без проблем перенести дату Різдва з 7-го січня на 25 грудня. Тут немає жодного суто релігійного підгрунтя, а все стосується виключно астрономічних обрахунків та розбіжностей в наявному календарі. Якщо у вас годинник збився, то його беруть і налаштовують на точний час, а не щораз починають обчисляти: що там на годиннику і враховувати його похибку.
Особисто мене дуже злить, коли до Божої Мудрості люди прилаштовують власну тупість і кажуть на то: непорушна традиція. Яка тут традиція релігійна? Ніякої! Виключно традиція в людській обмеженості, або небажанні церковних ієрархів брати зайвий клопіт на свою голову. Вже мусите, панове Владики, так діяти, якщо хочете реального об'єднання всіх християн в єдину Українську патріаршу церкву, бо най-найпершим в тому повинно стати максимальний відхід в усьому від Московського патріархату. Перехід на Григоріанський календар і стане таким глобальним розривом, а якщо його всі три церкви зроблять в Україні одночасно, то і їх об
'єднання стане значно реальнішим.
Повторюсь, що то є суто астрономічна проблема і жодного релігійного підгрунтя - жодного! А ось порушення релігійного порядку ця похибка дає чимало, тому що католики правдиво дотримуються посту і сповна сакрально відзначають Святий Вечір, а за тим святкують Різдво Христове. Щиро потім радіють і веселяться під час зустрічі Нового року. А в середовищі ретроградного православ
'я піст переривають новорічними гулянками і тоді Святий Вечір втрачає всю свою сакральну піднесеність, про що і говорив отой вже згадуваний священник-базіка. Досить тої дурості! Досить! Тим більше, що маємо гарну можливість поєднати потрібне з дуже корисним.
Всі добре розуміли і до цього про необхідність для Української Церкви перейти на Григоріанське літочислення з Юліанського, на яке церква перейшла за волею царя Петра Першого, відмовившись від стародавнього церковного літописного обчислення від Створення Світу, за яким у нас зараз 7524 рік, а наступний - 7525-й! Ісус Христос, до речі, народився згідно цього літочислення у 5508 році, де ота 8-ка, на мою думку, така сама астрономічна похибка за значно більший період впертості в "традиції" або ж елементарного незнання.
Зараз є і знання, і необхідність, і користь значна, якщо українське поспільство насправді вирішило увійти й об
'єднатися з цивілізованим світом та позбавитися колоніального становища України в Московській імперії. Нам конче потрібно, щоб до Пасхи 2017 року ми перейшли в церковному богослужінні на Григоріанський календар! Це необхідно вже зробити! І я впевнений, що так і буде з тої причини, яка рухає всім у світі, - це необхідність! Ми або об'єднаємось і переможемо, або роз'єднаємось і загинемо. Вибирайте.

Богдан Гордасевич
16:08 25.12.2016   

67%, 4 голоса

17%, 1 голос

17%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.