хочу сюда!
 

Елена

44 года, овен, познакомится с парнем в возрасте 40-48 лет

Заметки с меткой «україна»

ОДНОКЛАСНИКАМ України - сюди )))



Рееструйтеся на ОДНОКЛАСНИКАХ УКРАЇНИ!!!    Ось посиланння   http://odnoklasniki.in.ua/

«Остановить российскую агрессию!»

«Остановить российскую агрессию!»


Заявление Конгресса интеллигенции РФ против войны, самоизоляции России и реставрации тоталитаризма
05.09.2014


Граждане, Отечество в опасности — наши танки на чужой земле!

Александр Галич, 1968 год

 

Все больше и больше достоверных сведений о нахождении войск Российской Федерации на территории Украины и их участии в боевых действиях.

Все больше и больше тайных, анонимных захоронений российских граждан, военнослужащих, погибших на территории Украины, — позорных и оскорбительных.

Сегодня на нас, гражданах России, лежит ответственность за будущее. Мы допустили к власти политический режим, развернувший агрессию, и мы должны сделать все возможное, чтобы остановить третью мировую войну, пролог к которой, возможно, уже сегодня разыгрывается в Украине. Конгресс интеллигенции возник на волне протестов против аннексии Крыма. К сожалению, наши худшие ожидания подтвердились.

Сотни российских общественных деятелей, общественных и политических организаций уже заявили об антивоенной позиции. Поддерживая антивоенное обращение к президенту РФ международного общества «Мемориал», Конгресс интеллигенции требует:

    от президента России — немедленно прекратить агрессию против Украины;

     от властей России — расследовать случаи насилия и запугивания гражданских лиц- участников антивоенного движения и родственников погибших и пропавших военнослужащих;

    от руководства федеральных телевизионных каналов — прекратить агрессивную, сеющую ненависть между народами пропаганду, направленную против Украины и стран Запада; предоставить эфирное время для изложения альтернативной позиции по поводу событий в Украине.

    Конгресс интеллигенции призывает граждан России поддержать антивоенные акции и инициативы, сплотиться в широкое антивоенное движение.

Предлагаем подписать данное заявление участникам Конгресса интеллигенции и всем, кто разделяет нашу позицию.


Людмила Алексеева, правозащитник

Людмила Улицкая, писатель

Лев Пономарев, правозащитник

Андрей Макаревич, рок-музыкант, поэт

Владимир Войнович, писатель

Лия Ахеджакова, актриса театра и кино

Валерий Борщев, правозащитник

Леонид Гозман, общественный деятель

Гарри Бардин, аниматор

Игорь Яковенко, журналист, общественный деятель

Олег Дорман, кинорежиссер

Анатолий Вершик, российский математик, доктор наук

Владимир Мирзоев, режиссер театра и кино, сценограф

Андрей Смирнов, актер театра и кино, режиссер

Оксана Мысина, актриса, режиссер, рок-певица

Алексей Симонов, писатель, кинорежиссер, правозащитник

Олег Орлов, правозащитник

Георгий Сатаров, общественный деятель

Андрей Зубов, историк

Андрей Пионтковский, политолог, журналист

Леонид Никитинский, журналист

Ирена Лесневская, общественный деятель

Виктор Шендерович, писатель, журналист

Игорь Иртеньев, поэт

Лев Рубинштейн, поэт, публицист

Лев Тимофеев, публицист, общественный деятель

Сергей Гандлевский, поэт

Борис Соколов, публицист, историк

На 22:54 05.09.2014 Заявление подписали 1828 человек

https://nowarcongress.com/petitions/199/

100%, 22 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

«Зупинімо Путіна!» – закликають відомі чеські та словацькі...

 «Зупинімо Путіна!» – закликають відомі чеські та словацькі інтелектуали і політики

Автори листа «Зупинімо Путіна!» закликають лідерів Словаччини і Чехії до тіснішої співпраці з Європейським союзом, НАТО і Сполученими Штатами Америки
    

Цієї весни Росія захопила Крим, зараз вона «системно підбурює і підтримує сепаратистських бойовиків на Сході України, й ця підтримка поступово змінюється на відкриту агресію», мовиться у відкритому листі «Зупинімо Путіна!», який підписали відомі чеські та словацькі вчені, політики, музиканти, дисиденти.

Необхідно зупинити Путіна в його агресивних діях щодо України, мовиться далі в листі, адже «нашим спільним інтересом є діяти разом в умовах кризи, викликаної Росією, щоб запобігти дестабілізації в центральній та центрально-східній Європі, яка є нашим спільним домом».

Автори листа «Зупинімо Путіна!» закликають лідерів Словаччини і Чехії до тіснішої співпраці з Європейським союзом, НАТО і Сполученими Штатами Америки.

Водночас автори листа просять ЄС, НАТО і США «рішучіше, ніж досі, захищати політичну стабільність, свободу і демократію».

Лист, оприлюднений учора, станом на сьогодні вже підписали десятеро відомих чехів і словаків. Серед них депутати Європейського парламенту Лудєк Нідермаєр, Павел Свобода і Яромір Штєтіна, члени відомої правозахисної організації в колишній Чехословаччині Charta 77 Богуміл Долежал, Мірослав Куси, Мартін Палоуш, Лубош Добровський, соціолог, колишній посол Словаччини у США Мартін Бутора, словацький політолог, директор Інституту громадських проблем Ґріґорій Месежніков, учений і дипломат Карел Штіндл.

Збір підписів під листом триває.

Також із проханням не видавати віз до Чехії російським громадянам, які підтримують Володимира Путіна, зайняти чіткішу позицію щодо Росії  й підтримати Україну звернулась раніше до уряду Чехії група чеських політичних і громадських активістів.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/26568747.html

17%, 2 голоса

83%, 10 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

О солидарности перед агрессией РФ в Украине

Казахский дизайнер создал плакат о солидарности перед агрессией РФ в Украине

Нурлан Туреханов перефразировал известное высказывание немецкого пастора Мартина Нимеллера.

«Когда они пришли за молдаванами, я молчал — я не был молдаванином.
Когда они пришли за грузинами, я молчал — я не был грузином.
Когда они пришли за украинцами, я молчал — я не был украинцем.
Когда они придут за мной — уже некому будет заступиться за меня», - написано на плакате. Эти слова известный казахстанский дизайнер Нурлан Туреханов проиллюстрировал кадрами, снятыми на оккупированных российскими военными территориях.




Когда они пришли…

Мартин Нимёллер

«Когда они пришли…» — известная цитата из выступлений немецкого пастора Мартина Нимёллера, которой он пытался объяснить бездействие немецких интеллектуалов и их непротивление нацистам.

В ноябре 1945 года Нимёллер посетил бывший концлагерь Дахау, где он был узником с 1941 по апрель 1945 года. Запись в его дневнике показывает, что это посещение стало толчком к будущей знаменитой цитате. Существует несколько версий этой цитаты, которые незначительно отличаются друг от друга. Скорее всего, она впервые была произнесена в 1946 году. В печатном виде она впервые была опубликована в 1955 году[1].

Существует также множество аллюзий на это высказывание, например речь губернатора Флориды Рика Скотта в поддержку кандидата в президенты США Митта Ромни[2].
Варианты

Основной вариант цитаты[3]:

« Когда они пришли за коммунистами, я молчал — я не был коммунистом.
Когда они пришли за социал-демократами, я молчал — я не был социал-демократом.
Когда они пришли за профсоюзными активистами, я молчал — я не был членом профсоюза.
Когда они пришли за мной — уже некому было заступиться за меня.»

В разных вариантах цитаты упоминаются разные группы людей.

Так в США более известен вариант[4]:

« Когда они пришли за социалистами, я молчал — я не был социалистом.
Когда они пришли за профсоюзными активистами, я молчал — я не был членом профсоюза.
Когда они пришли за евреями, я молчал — я не был евреем.
Когда они пришли за мной — уже некому было заступиться за меня.»

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

100%, 27 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Феноменальная пресс конференция "Айдар", "Азов", "Днепр -1" .

Представители "законных" частных вооруженных формирований  "Айдар", "Азов", "Днепр -1"  дали пресс конференцию, где неожиданно для многих высказали, можно сказать, "предательскую" позицию в отношении событий на Востоке Украины. Для многих "патриотов" это был явный удар серпом в промежность.

 "- У нас есть реальный шанс построить свое государство. Не "Вот эти", которые пришли к власти непонятно откуда , а именно народ Украины. И если мы будем в этой идее цельны не зависимо в Донецке или Луганске, тогда мы сможем выстоять.
Сепаратисты в прошлой жизни мои друзья, с которыми вместе  воевал, с которыми мы прикрывали друг другу спины.. Теперь мы стреляем в друг друга.. Я вижу только одно, нас это заставили сделать. И чем дольше мы будем друг друга истреблять, тем дольше "Эти" будут сидеть и зарабатывать на нашей крови."
" - Я бы называл их (сепаратистов) "Противоположной стороной", думающей по своему, а не сепаратистами и террористами. Мы будем с ними говорить, что бы понять, что они хотят. Там такие еже нормальные люди как и у нас, а негодяи есть у всех. " и т.д и т.п....

Прозвучал откровенный призыв объединиться с сепаратистами и снести  власть..... Пресса в шоке!!!! Но по ТВ это показали, отрывками, глубокой ночью....

Интересно поменялось мышление у людей которые собрались, в свое время, на "веселое сафари" за хорошие "бабки".

Вы спросите : "А где батальон "Донбас" и лихой Сэмэн Сэмэнченко с орденом "Богдана Хмельницкого" на простреленной в зад груди?  В место него прибыл "Руководитель группы информационной войны"!!!!!! Павло Кишкарь, "капитан  Павло Кишкарь", как он сам себя  поправил,  хотя откуда в банде воинские звания? Но может 
он  капитан бронемоторной лодки? Тогда все правильно. Капитан Кишкарь (звучит круче чем "капитан Джек Воробей")  высказался:
"Мы не знали о собрании. Мое мнение и мнение батальона выложим в Фэйсбуке. Мы совсем соглашаемся, кроме "куда нам идти"(другие собираются на Киев) так как идем на Европу."?!
 Это как? Сема и его батальон стал явной угрозой НАТО?

Посмотрите всю конференцию. Там будет все. И клоун с Майдана, который пришил на вышиванку красное сердечко с аббревиатурой геев, и пиар лезущих в политику людишек надеющихся прорваться в ВР.
Зрелище получилось знатное .

                                    
https://www.youtube.com/watch?v=rwsNEKI1txQ#t=247

SMV

SMV

Порошенко перед драматичним вибором.

01.09.2014 15:30 
Вiзит канцлера Нiмеччини Ангели Меркель до України цими вихiдними неабияк розчарував усiх, хто вiрив, що ця країна допоможе нам у надскладнiй ситуацiї. 
Ззовнi все було начебто доволi прийстойно. I Порошенко назвав панi Меркель "адвокатом України", i панi Меркель заявила, що український народ має право "iти своїм шляхом". Але стриманiсть у всiх висловлюваннях, мiнiмум конкретики за пiдсумками зустрiчi  i холодна усмiшка на обличчi панi канцлера не вiщували нiчого доброго. 
Пояснення усьому цьому не забарилися. Спочатку з'явилося iнтерв'ю вiце-канцлера  Зiгмара Габрiєля, правої руки панi Меркель, який  безпардонно заявив, що Українi треба взятися за федералiзацiю, та забути про Крим. 
Згодом сама канцлер, повернувшись додому, дала розгорнуте iнтерв'ю, тон якого був навдивовижу холодним. Дiйшло до того, що вона публiчно сказала, що не заперечуватиме, якщо Україна вирiшить доєднатися до... Євроазiйського союзу Путiна. I застерегла, що будь-який iнший шлях, який вибере Україна, не повинен "зашкодити Росiї". 
При цьому вона не забула прозоро натякнути, що не варто, мовляв, перебiльшувати значення угоди про асоцiацiю, пiдписаної Євросоюзом iз Кивом. Мовляв, це така ж угода, яку свого часу пiдписали iз Туреччиною. Натяк бiльш нiж очевиджний, якщо згадати, скiльки десятилiть Туреччина чекає, аби їй дозволили подати заявку на членство в Євросоюзi. 
А щоби нi у кого не виникло сумнiву в тому, що мали на увазi керiвники Нiмеччини, фiнальну крапку наступного дня поставив голова ОБСЄ Дiдьє Буркгальтер: "Українська влада мусить бути готовою до обговорення питання децентралiзацiї". Себто федералiзацiї. До речi, свою заяву вiн зробив у Берлiнi. 
Таким чином, Захiд поступово починає говорити з Україною, i зокрема з Петром Порошенком, образно кажучи, з вiдчутним росiйським акцентом. 
Можна, мабуть, сказати й бiльше: усе вказує на те, що Європа починає тиснути на Порошенка, аби вiн прийняв мир на умовах Путiна. Умови цi всiм вiдомi: федералiзацiя країни, державний статус для росiйської мови, вiдмова вiд вступу в НАТО i спiвпраця з ЄС суто у рамках, дозволених Москвою. 
Iншими словами, Путiн насправдi прагне почути вiд офiцiйного Києва заяву про капiтуляцiю. Бо  федералiзацiя у сподiваннях Москви -- це фактична вiдмова Києва вiд контролю над частиною власної територiї. А усе iнше -- згода на те, щоб далi перебувати в росiйськiй орбiтi. 
Порошенко, зрештою, всi ми у цiй ситуацiї опиняємось перед драматичним вибором. З одного боку, кожен день вiйни забирає життя людей та пожирає  мiзернi ресурси держави. У цiй ситуацiї мир потрiбен усiм як повiтря. 
З iншого ж боку, мир, який дав би нам жити на свiй розсуд, на цьому етапi майже неможливий. Путiн демонструє, що готовий заплатити  найвищу цiну за те, щоб придушити прагнення українцiв жити у вiльнiй країнi. 
Дiйсно драматичний вибiр має зробити Петро Порошенко: або вiйна, як то кажуть, "до кiнця", або мир з надiєю, що принаймнi вдасться "зберегти обличчя". 
Що ж спонукало фрау Меркель розпочати миротворчий процес саме в такому руслi? Чи випадково дата її вiзиту до Києва збiглася з 75-ми роковинами пiдписання пакту Молотова -- Рiббентропа? У який спосiб Захiд та Росiя можуть тиснути на Порошенка i чи варто йому погоджуватися на "ганебний мир"? 
Про це -- у розмовi з полiтекспертами Iгорем Золотаренком, Олегом Осадчуком та польським полiтологом Войцехом Мiрчинським. 
-- Що, на вашу думку, змусило панi Меркель суттєво змiнити свою риторику i змiстити акценти в оцiнцi агресивних дiй Кремля? 
В. Мiрчинський: -- Нинi чимало поважних експертiв на Заходi стверджують, що насправдi Путiн i Меркель вже давно домовилися про розподiл сфер впливу в Українi. Мовляв, логiка Берлiну та Москви така: Нiмеччина прагне мати доступ до ринкiв пiвночi й заходу України, а Росiї потрiбнi українськi пiдприємства ВПК i важкої промисловостi, ринки збуту, полiтичний вплив та бази в Криму. 
Але Майдан цю схему на певний час поламав. Вiдтак Путiн розпочав вiйну з Україною i нинi пiдводить до її кордонiв дедалi бiльше частин регулярної армiї. А Меркель у цiй ситуацiї нiчого не залишається, як усiма способами задобрювати свого "партнера". 
О. Осадчук: -- Зацiкавленiсть Нiмеччини у  кнайшвидшому врегулюваннi "українського питання" справдi дуже висока. Окрiм уже зазначених факторiв, є ще кiлька важливих моментiв. По-перше, Нiмеччина, як найпотужнiша економiка Європи, передусiм прагне врегулювати свої вiдносини з Росiєю. Бо саме РФ є третiм партнером ЄС з оборотом 460 мiльярдiв доларiв. По-друге, без сильної Росiї у самiй Нiмеччинi можуть знову виникнути потужнi великодержавнi настрої, що навряд чи нинi потрiбно фрау Меркель. 
По-третє, з уст високих французьких чиновникiв уже лунають заяви про те, що Францiя не в захватi вiд економiчної полiтики Нiмеччини (маються на увазi передусiм санкцiї проти Росiї) i навряд чи таку полiтику пiдтримуватиме надалi. А це означає, що Євросоюз може опинитися перед загрозою розколу. Зрозумiло, що всi цi ризики для нiмецького канцлера є куди важливiшi, нiж iнтереси України. 
I. Золотаренко: -- Є ще й "по-четверте". Як зауважує чимало захiдних експертiв, Меркель та Путiна можуть пов'язувати i стосунки дещо iншого характеру. У часи своєї молодостi нинiшнiй канцлер була молодiжною активiсткою у прорадянськiй НДР, де резидентом КДБ, як вiдомо, працював нинiшнiй росiйський президент. Достеменно невiдомо, чи були вони особисто знайомi вже в той час, але подальша поведiнка панi Меркель наводить на певнi роздуми. Зокрема, негативне ставлення Меркель до зближення України та Грузiї з НАТО добре вiдоме ще з Бухарестського самiту 2008 року, коли саме канцлер ФРН заблокувала надання обом країнам плану дiї щодо членства в альянсi. 
I ще один цiкавий нюанс. Захiднi експерти порахували, що з березня цього року панi Меркель телефонувала до Путiна 33 рази, 21 з яких розмовляла з росiйським керманичем у режимi тет-а-тет. Висновки робiть самi. 
-- Офiцiйна Нiмеччина вже навiть не приховує, що наполягає на потребi федералiзацiї України по-нiмецьки. Що це означає? 
В. Мiрчинський: -- Коли в Нiмеччинi говорять про федералiзацiю, то йдеться справдi про нiмецький тип федерацiї. А федералiзацiя по-нiмецьки -- це iснування майже повноправних земель. Тобто це насправдi зовсiм не те, що в Українi називають децентралiзацiєю. Така федералiзацiя в умовах конфлiкту з Росiєю може призвести до втрати суверенiтету i територiальної цiлiсностi країни. 
О. Осадчук: -- Я думаю, що в Берлiнi вирiшили просто розiграти класичну комбiнацiю "злий слiдчий -- добрий слiдчий". Хоч сама Меркель пояснила позицiю Габрiеля труднощами перекладу, але якось це було непереконливо. 
I. Золотаренко: -- Думаю, Меркель саме так розподiлила ролi зi своїм заступником недаремно. По-перше, у такий спосiб вона прозондувала реакцiю самих українцiв. По-друге, те, що вона, як поборник демократiї, не може сказати вголос, озвучив її заступник. А вiн послав своєрiдний сигнал Путiну: мовляв, працюємо за планом i примушуємо Україну до миру через прийняття нею компромiсних умов. 
-- Чи це умови в редакцiї Кремля, чи ще можуть бути варiанти? 
I. Золотаренко: -- Вони наразi нiким не оприлюдненi в повному обсязi, але i в нашому, i в захiдному експертних середовищах вже доволi жваво обговорюються. Зокрема, як повiдомляють поiнформованi джерела, йдеться насамперед про те, що Донбасу повинна бути надана певна автономiя, Україна має вiдмовитися вiд членства в НАТО. Натомiсть Росiя повинна укласти з Україною новий довгостроковий газовий контракт i заплатити Києву мiльярд доларiв як компенсацiю за втрату вiйськово-морської бази в Севастополi. У Росiї такий план нiбито й сприймають, але з однiєю "маленькою" поправкою: мiжнародна спiльнота повинна визнати належнiсть Криму Росiї. 
В. Мiрчинський: -- Ви говорите про європейський план урегулювання конфлiкту. Однак росiяни на нього не погодяться. Захiднi дипломати у приватних розмовах говорять про те, що насправдi Путiн вимагає значно бiльшого: Україна повинна вiдмовитися не лише вiд вступу до НАТО, а й вiд подальшого зближення з ЄС. Крiм того, Донбасу має бути надана не "певна" автономiя, а федеральний статус з дуже широкими правами. 
-- Якщо Україна пристане на такi компромiси, якими можуть бути наслiдки? 
О. Осадчук: -- Припинення вогню з українського боку означало б фактичну легалiзацiю сепаратистiв i перетворення їх на легiтимну сторону на наступних "вiчних" переговорах. Тобто свiй внутрiшньополiтичний устрiй в таких умовах визначала б не Україна, а Росiя та iншi геополiтичнi гравцi. Крiм того, якщо схiдним регiонам буде надано особливий статус, то це рано чи пiзно призведе до нового Приднiстров'я на терирїi України -- себто так званої Новоросiї, про яку так мрiє Путiн. Вiдмова вiд вступу до НАТО та зближення з ЄС також означатиме, що Україна постiйно перебуватиме пiд загрозою вiйськового вторгнення з боку свого свого агресивного сусiда. 
-- I як нам дiяти в цих умовах: воювати чи приймати "ганебний мир", щоб виграти час i змiцнiти? 
I. Золотаренко: -- Україна нинi дiйсно перед складним i драматичним вибором. З одного боку, є велика спокуса погодитися на цi умови й пiдписати "брестський мир", щоб урятувати вiд повномасштабної агресiї та руйнацiї всю Україну й нарештi почати розбудову європейської країни. З iншого боку, такий компромiс поставить жирний хрест на євроустремлiннях України й може законсервувати її нинiшнє становище на довгi роки. 
Крiм того, такi радикальнi поступки нинiшньої української влади викличуть величезне збурення у суспiльствi: пiсля сотень загиблих українських воякiв навiть найталановитiшi пропагандисти не зможуть переконати бiльшiсть громадян у тому, що влада їх не зрадила. А це означатиме нову революцiю, яка може бути ще жорсткiшою i кривавiшою, нiж попередня. 
О. Осадчук: -- З огляду на це Києву потрiбно все-таки знайти спосiб заручитися практичною пiдтримкою США. Лише вони у змозi дотиснути Росiю. 
Санкцiї, падiння цiни на нафту, успiшне проведення АТО на Донбасi -- ось ключовi чинники, якi дали б Українi унiкальний шанс вiдстоювати вигiдний їй план урегулювання ситуацiї на Донбасi. Якщо Київ зможе ним скористатися ще до настання зимових холодiв i бойовi дiї на сходi будуть успiшно закiнченi, то країна нарештi ввiйде в русло мирного життя. За українським планом. А не за тiньовими домовленостями, досягнутим за її спиною. Iнакше наше майбутнє можна прогнозувати в чорно-бiлих кольорах. 
-- Ви говорите про пiдтримку США. Але чи наважаться американцi дiяти в Українi не синхронно з Європою? 
В. Мiрчинський: -- США ведуть свою гру, головна мета якої -- не допустити створення геополiтичної осi Нiмеччина -- Росiя. Бо такий альянс уже iснував у 30-х роках минулого столiття i всi добре знають, чим це закiнчилося. Разом з тим Нiмеччина -- стратегiчний партнер США у Європi, й американцi не можуть публiчно дорiкати Берлiну за тiньовi домовленостi з росiянами. Але в них справдi є важелi -- тиха економiчна вiйна з Москвою з розрахунку на довгу дистанцiю. Але як далеко пiде Америка в допомозi Українi -- це ключове питання у нашому конфлiктi з Росiєю. 
- - Отже, чи є у нас ще поле для маневру? 
В. Мiрчинський: -- Висновки насамперед мала б зробити Європа. Вона наступає нинi на граблi, якi боляче вдарили її у 1938 роцi. Тодi внаслiдок Мюнхенського договору лiдери кiлькох європейських країн, аби догодити Гiтлеру, погодилися на розчленування Чехословаччини. Але очiкуваний мир, здобутий зрадницькими компромiсами, тривав недовго -- пiсля анексiї Судетської областi Нiмеччина окупувала Чехословаччину, Польщу й усю Європу. Згодом, пiсля поразки Гiтлера, кiлька наочних урокiв європейцям дав Сталiн, задушивши радянськими танками нацiонально-визвольнi повстання у Празi та Будапештi. 
Нинiшня ситуацiя з Україною майже дзеркально вiдображає подiї тих часiв. Однак наразi ми не бачимо, щоб Захiд зробив для себе логiчнi та правильнi висновки. 
О. Осадчук: -- Що ж стосується України, то за свою новiтню iсторiю вона ще жодного разу не була в такiй надскладнiй ситуацiї. З одного боку Росiя веде неприховану вiйну проти нашої країни, з iншого -- Європа пiдштовхує нас до неоднозначних компромiсiв. 
У таких обставинах важко сподiватися на наш успiх у так званих мирних переговорах, але й вiдмовлятися вiд них Київ не може. Вiдтак на сьогоднi зрозумiло щонайменшн одне: Україна в один момент не стане для Європи вагомiшим партнером, нiж Росiя, а тому мусить розраховувати лише на себе, а також на силу духу i мудрiсть своїх громадян та керiвникiв. Ми напередоднi вирiшальних подiй. 

Юрiй ГРИЦИК

Трагічна ніч з 3 на 4 вересня Василя Стуса 29-ть років тому

4 вересня - 29-та річниця загибелі Василя Стуса в катівні СРСР, а вже знову зловісна нога окупанта топче святу стусову землю, де він зростав поетом і українським патріотом - землю Донбасу! Московський зайда захопив його університет, оселився у гуртожитках замість студентів, заборонив вкотре українське слово як небезпечне для нього більше за усіляку зброю. Та слово Великого Поета Василя Стуса ніхто і ніщо не спроможно знищити! Воно є і буде з нами!



Борітеся — поборете! Мені
Тарас порадив у безсонній ночі,
Коли, немов сонця, горіли очі
Й пашіло тіло в їхньому вогні.
Мені ти радиш наяву і в сні,
Аж доки я не виповнюсь зневірою,
Хоч тішуся надією: увірую
У боротьбу— нехай в далекім дні.

Борітесь — так! Не думайте про смерть,
Горіть в огні єдиного бажання,
Вам карбувати на своїх скрижалях:
Постань на прю, на боротьбу, на герць.
Борітеся — поборете! Постань
Уярмлений, знедолений, закутий,
Порви важкі заіржавілі пута
І грізним громом з піднебесся грянь!

Борітеся — поборете. Мені
Тарас порадив, коли ніч безсонна,
Тривогами і зорями розповнена
Спинилась мовчки при моїм вікні.
Борітеся — поборете. В огні
Пашіє голова моя жертовна,
На все готова і на все вготована,
Чекає одчайдушної борні.

Борітеся — поборете. Чому ж
Стихає крик і непогідь заходить
Крилом похмурим з півночі, і бродить
Забродою твій войовничий муж?
Чому ж посеред довгого мовчання
Вчуваєш тільки криці затихання

Василь Стус



Вічная пам'ять, дорогий поете, вірний син України і її правдивий Герой - Василь Стус. 
 Ми не здамося, бо ти з нами!
Смерть московським окупантам!


100%, 23 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мы... и "Одна сотая секунды"

Порой пяти минут достаточно что бы понять больше чем за многие годы.


Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее в политике конфиденциальности