З нашим Днем добровольця!
- 14.03.23, 14:31
Під враженням руйнацьких дій ворожої агентури в Києві. За мотивами "Кривая да нелегкая", В.Висоцького.
-------------------------------------------
Був з давен, наш край козачим
Ворогам давали здачі – бо пози-ці-я
Нині ж він заслаб на втори
За ним суд та прокурори – і полі-ці-я.
Обереги древні впали,
Честь і совість занепали – бо прире-че-ні
Сини й доньки утікають,
До Канади, до Китаю – до Німеч-чи-ни.
Опустіли гради й села,
Вийшов геть з них дух веселий – кожен за сво-є
Бо колись підступно й тихо
Вдарило духовне лихо – "благовіс-не-є".
Із славетним-Святославом
Полягли відвага й слава – в полі Ди-ко-му
І як тризну відспівали
Україна слабка стала – чолові-ка-ми.
Бо лакеї лицеміри,
Сплюндрувавши рівень віри – доброволь-чо-ї
Вишиванками укрили
Нечестиве панське рило – й мстивість вов-чу-ю.
Ним і заповідь прадавня,
І кургани стародавні – розпана-ха-ні
Й нагнітає, аж упріла
Ця ментальна дрозофіла – наш дім стра-ха-ми.
Хоч не сіє і не паше,
На полях офшорна шашіль – твань болот-на-я
Та за срібляники зради
Сіє підлість в стольнім граді – ферма бот-на-я.
Ходять-бродять, кричать пробі
Зазомбовані холопи – в граді Ки-є-ві…
Я молюсь силі Всевишній:
– Вкопай їх, як можна глибше - в вали Змі-є-ві*…
* – вали Змієві – українські оборонні споруди прадавніх часів
…не заперечую проти поширення, покладення на ноти та виконання в стилі Володимира Семеновича)))
15.03.20
Заявлений номінал випущеної Національним банком монети становить 10 грн, її тираж — 1 млн екземплярів
Національний банк України відсьогодні ввів у обіг пам’ятну монету, присвяченуукраїнським добровольцям. Про це повідомила прес-служба НБУ.
Номінал монети «День українського добровольця» становить 10 грн із тиражем в 1 млн штук. Вона виготовлена з металевого сплаву на основі цинку.
У НБУ наголосили, що нова монета присвячена самовідданості, мужності та героїзму всіх захисників України, які боролися за її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність — учасникам добровольчих формувань, які стали гордістю нашої держави.
Зверху аверсу монети на рельєфному фоні міститься напис «Україна». Під ним розміщено малий державний герб України, а з обох сторін від нього викарбувана дата «2018». Центральна частина представляє собою стилізовану композицію: Фенікс, який знаменує відродження нації, зображений над мечами, що перехрещуються. В нижній частині міститься логотип банкнотно-монетного двору НБУ, а навколо нього вказано номінал — «Десять гривень».
Рельєфний фон реверсу монети зображає карту України з написом: «Хто, якщо не ми», а навколо нього розміщується напис-присвята «День українського добровольця».
Нагадаємо, цьогоріч 30 січня Національний банк випустив монету аналогічного номіналу, присвячену пам’яті захисників донецького аеропорту — кіборгам.
Влітку минулого року НБУ випустив дві пам’ятні монети на честь українського художника Івана Айвазовського та поета Михайла Петренка, номінал яких становить 2 грн.
Джерело: Ракурс
Для того, щоб розібратися з питанням про майбутнє добровольчих воєнізованих підрозділів в Україні, слід розглянути причини їх масового створення навесні та влітку 2014 р.
Насамперед, це неефективність системи примусової мобілізації та призову. Сам Указ про першу мобілізацію було прийнято майже через місяць від початку агресії РФ у Криму (російська медаль «За возвращение Крыма» визначає дату 20.02.14), а саме – 17 березня 2014 р., що є окремим питанням для розгляду. Результати мобілізації в частині залучення добровольців здивували (призивали за спеціальностями, а не за бажанням). Її ефективність в частині забезпечення, побуту і навчання бійців нажахали суспільство.
Окремо зазначу на недовіру тодішніх очільників Держави до Збройних Сил України навесні 2014. Не останню роль тут зіграли два фактори:
1) політики переклали відповідальність за втрату Криму з себе на ЗСУ;
2) політики не мали довіри до армії, яка була готова підтримати режим Януковича взимку 2013-2014 рр.
Не слід забувати й про первинний «поліцейський» формат операції на Сході. Про початок АТО було оголошено 13-14 квітня, проте перша мобілізація у березні відбулася лише до лав ЗС України та до Нацгвардії. Тому у керівника міліції виникло питання про залучення добровольців також і до МВС, яке опинилося осторонь процесів створення нових підрозділів. 13 квітня Аваков заявляє про намір створити патрульну службу міліції особливого призначення. 24 квітня у Дніпропетровську починається формування підрозділів «Дніпро-1» та «Дніпро-2»
Весною 2014 р. Київ зі здивуванням й, часом, занепокоєнням спостерігав за таборовим побутом маргінального натовпу на Майдані. Коли і за яких умов розійдеться Майдан? Це питання турбувало багатьох, у тому числі політиків, у яких спрацював інстинкт самозбереження. Розігрітий націонал-популізмом протестний люмпен треба було кудись спрямувати. Аж тут ми отримали зовнішнього ворога.
Відразу після революції стартувала Президентська виборча кампанія 2014 року. Патріотизм і війна стали чудовим полем для підняття рейтингів. «АТО має тривати 5 днів» – пам’ятаєте? У ціні опинився технологічний піар на добровольчих підрозділах, які рятують державу (чорні чоловічки О. Ляшка). Подальший піар триває до кінця жовтня 2014 р. – до моменту обрання найбільш мілітарно-популістської за часів незалежності ВРУ.
І останнє. Існувала пряма зацікавленість фінансово-промислових груп у створенні власних воєнізованих структур для промоушену комерційних інтересів.
За таких передумов шансів на створення дисциплінованого, державницького добровольчого війська були мінімальні. Окрім іншого, при формуванні цих підрозділів закривалися очі на медичний, професійний відбір, наявність судимостей, алкоголізм тощо.
Реальність не забарилася. Підрозділи добровольців у стресових умовах війни, або ж «ні війни, ні миру», стають осередками протиправних дій, мародерства, викрадень та «контрабанди» через лінію розмежування. Накази виконуються вибірково. Точну кількість «добровольців» і зброї у них на руках влада не знала, а часом не знає й сьогодні.
Вже 27 жовтня 2014 р. Арсен Аваков прийняв рішення розформувати спеціальний батальйон Міністерства внутрішніх справ «Шахтарськ» через неконтрольованість дій цього юніту.
У кінці квітня 2015 р. з лінії фронту відводять підрозділи Добровольчого українського корпусу ПС. 28 квітня базу ДУК під Дніпропетровськом заблокували підрозділи десантників. 2 травня базу розблокували, заявивши, що інцидент вичерпано.
Питання про добровольчі підрозділи залишається відкритим. Його актуальність поновлюватиметься щоразу після чергового резонансного злочину, вчиненого «добровольцем».
Які варіанти вирішення можливі?
1) Залишити «патріотів» у спокої. Позичати очі у Сірка щоразу, коли демократії Заходу питатимуть, що роблять незаконні збройні формування на Сході України. Визнати, що людина з автоматом має більше прав за пересічного громадянина й поставити крапку у питанні стратегічного вибору України.
2) Легалізувати підрозділи добровольців, формально включивши їх до складу ЗСУ, МВС чи Нацгвардії. Це варіант, який обстоюють самі добровольці. На жаль, він не вирішує питання «патріоти блокують АП, або Укргазвидобування», або «патріоти проти наступу чи припинення вогню». Він не вирішує нічого по суті, окрім формальної сторони.
3) Провести профвідбір добровольців та включити їх до лав ЗСУ та Нацгвардії на добровільній контрактній основі, надавши можливості вибору подальшої служби серед найбільш боєздатних підрозділів. Цей варіант найбільше до душі військовим та правоохоронцям, які справді цінують мотивованість та професіоналізм окремих бійців-добровольців.
4) Зробити армію не тільки ефективною, а й об’єктом гордості українців, зосередивши на її реформі та підтримці основні управлінські зусилля. Чітко розділити правоохоронну та військову функції. Існують великі сумніви щодо доцільності перебування в структурі МВС підрозділів (наприклад, Нацгвардія), озброєних танками та артилерією. Нацгвардія у США, наприклад, – це складова Сухопутних військ US Army, а не поліції чи ФБР.
Будь-який варіант рішення має базуватися, насамперед, на Законі, а не політичній доцільності. Будь-яке рішення не повинно приховувати той факт, що після року війни ми ще не маємо армії, у якій насправді хочуть воювати Добровольці.
Володимир Полевий,
експерт з національної безпеки Інформаційно-аналітичного центру.
Советник министра МВД Украины Антон Геращенко подтвердил изданию "ГОРДОН",
что батальон "Золотые ворота" действительно входит в структуру органов
внутренних дел. Он отметил, что в сюжете телеканала "1+1", рассказавшем о
конфликте, связанном с батальоном, информация искажена, и сообщил, что
готовит подробный комментарий по этому поводу, который в ближайшее
время выложит в Facebook.
За дополнительной информацией "ГОРДОН" обратился к Семену Семенченко, командиру батальона "Донбасс", – именно по его инициативе был создан так и не получивший официального статуса батальон "Крым", бойцы которого позже пополнили ряды батальона "Золотые ворота".
"Причины конфликта я не знаю, но
догадываться могу. Мне кажется, что власти больше нужны оловянные
солдатики, чем люди думающие, – сказал комбат. – А взрослым, думающим
людям, которым за 30 или 40, просто так не скажешь "вперед!", как
18-летнему подростку. Они начинают задавать вопросы, им нужно объяснять,
нужно мотивировать. Кроме того, эти люди когда сложат оружие после
войны, не будут молчать, мириться с коррупцией. В зоне АТО бывали
случаи, когда нас свои же расстреливали на блокпостах, и пьянство
случалось, и мародерство. Все это – последствия того, что
неподготовленные люди на войне занимаются не войной".
Семенченко сказал, что тех, кто хочет защищать Родину, он готов обеспечить всем необходимым: проживанием, питанием, обмундированием и вооружением. Но статус участника боевых действий гарантировать не может.
"Если человека убьют, участнику боевых
действий государство должно будет какие-то деньги выплачивать. Семьи
наших погибших бойцов мы обеспечиваем сами, за счет пожертвований. Но
многие хотят, чтобы был официальный статус, гарантии какие-то. Те, для
кого главное не это, а защита Родины, могут связываться со мной и быть
здесь, рядом с нами", – сказал комбат "Донбасса".