Президент Украины Виктор Янукович во время пребывания в Брюсселе очередной раз допустил географический конфуз. Во время записи интервью каналу EuroNews Янукович перепутал Косово с Сербией и Черногорией, а Северную Осетию – с Южной.

Это произошло, когда журналист спросил Януковича, признает ли Украина независимость Южной Осетии и Абхазии.

"Я высказался в свое время, что мы против политики двойных стандартов. Это на примере Сербии... Или, вернее, признания независимости Черногории… Признания независимости Косово", - сказал Янукович.

"Еще тогда было понятно, что конфликты на территории замороженных конфликтов будут только обостряться. И следующий яркий пример был пример Северной Осетии", - добавил Янукович, перепутав Северную Осетию с Южной.

============================

Украина заинтересована в присоединении к Таможенному союзу России, Беларуси и Казахстана, однако пока не ясна наша роль в этой организации, заявил Президент Украины Виктор Янукович в интервью каналу EuroNews.

Как сообщает ЛІГАБізнесІнформ, отвечая на вопрос журналиста, заинтересована ли Украина во вступлении в Таможенный союз, Янукович сказал: "Да, но мы не знаем ещё правил. Мы не понимаем, какую мы там будем играть роль".

============================

«Здесь собрались лучшие геноциды страны!» - заявил Янукович.

============================
Так, предоставляя ему слово на заседании Комитета по экономическим реформам Янукович сначала назвал Райзера Лайзером, потом Майзером
============================
Президент Украины Виктор Янукович во время выступления перед участниками выездного заседания Совета регионов во Львове перепутал Буковель с Буковиной.

В частности, предлагая провести зимние Олимпийские игры 2022 года в украинских Карпатах, Янукович заявил, что давно наблюдает за развитием туристической инфраструктуры на Буковине.
============================
Сегодня, 14 января, выступая на митинге перед жителями Балаклеи Харьковской области, лидер Партии регионов Виктор Янукович перепутал название города, в который он приехал.

Обращаясь к участникам митинга, вместо "Балаклея" кандидат в президенты сказал "Балаклава".

"Я думаю, что вы, многие представители сельских районов, которые приехали сюда в Балаклаву...", - сказал Янукович.

Участники митинга стали поправлять лидера ПР, но Янукович так и не исправился.
============================
Лидер Партии регионов Виктор Янукович, выступая 20 октября на одесской конференции партии, перепутал деятеля международного рабочего движения Августа Бебеля с одесским писателем Исааком Бабелем.

"Я хочу привести эту фразу одного из героев Бебеля: "Если хотите что-нибудь наблюдать из жизни, то зайдите к нам на двор - есть с чего посмеяться", - сказал Янукович
============================
Лидер Партии регионов Виктор Янукович, выступая на церемонии открытия стадиона Донбасс-Арена, назвал известного донецкого поэта Павла Беспощадного - Бессмертным.
============================
Янукович забраковал подготовленные его подчиненными поручения, которые он должен был подписать по результатам поездки в Сумскую область.

"Заберите эту филькину грамоту себе в одно место", - сказал Президент, подчеркнув, что он ожидает серьезных предложений, в том числе и тех, которые потом можно будет использовать в программе развития региона
============================
Президент Украины Виктор Янукович во время торжественной встречи с президентом Шри-Ланки Махиндом Раджапаксом не дал ему дослушать гимн.

После того, как президенты поприветствовали друг друга, оркестр начал играть гимн Шри-Ланки.

Однако, вместо того, чтобы дослушать гимн до конца, Янукович повел Раджапакса обходить строй почетного караула и здороваться с делегацией.

После этого гимн Украины вообще не играли.
============================
Обращаясь к руководителю Закарпатской области, Президент сказал: "Я тебе объясню, зайдешь ко мне отдельно. Тихая жизнь там у вас в Закарпатье, я это знаю
============================
Янукович в своем заявлении несколько раз назвал Клинтон "генеральным секретарем",
============================
Конфуз случился, когда, выступая вместе с президентом России Дмитрием Медведевым, украинский гарант оговорился: «Мы в самом начале с Дмитрием Анатольевичем договорились, что не будем говорить о плохом, а лучше сделаем»

ВІА "Зоря"

У весЕлковім краї, там, де небо безкрає,

Де червона калина, є прекрасна країна. 

Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві,

Де пшеничне колосся золотом розлилОся. 

 

Мова там солов’їна, чиста, наче перлина,

Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. 

Богом  благословенна, ворогам нескорЕна,

У серцях своїм дітям вона сонечком світить.

 

Їх любов”ю єднає й вірою зігріває,

А красу її цвіту знають в цілому світі. 

Край дитинства і світла завжди буду любити,

Неповторна й єдина – то моЯ Україна!

Комуністи і ВО «Свобода» – ось справжні переможці останньої виборчої кампанії.

http://politiko.com.ua/blogpost45483

9 листопада - День української писемності та мови.
Пишімо українською!


В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".

В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагіліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

Мова
- це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь).

Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка. (Т.Шевченко).

Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).

Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - Ти втратив корінь і основу Ти обчухрав себе дотла. (А.Білоус).

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Українська мова

Українська мова - державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5% жителів України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 2,9%.

Походження

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Спільно з російською і білоруською мовами вона входить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов (до західнослов'янської підгрупи входять словацька, чеська, польська, кашубська, верхньо- і нижньолужицька мови (Німеччина), до південнослов'янської- словенська, македонська, болгарська, сербська, хорватська і старослов'янська мови).
Історію української мови починають від праслов'янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала близько 2000 років.
За традиційною версією походження східнослов'янських мов, яка ще донедавна була офіційною та обов'язковою, вважалося, що після завершення праслов'янської епохи розпочався спільний східнослов'янський період, який тривав понад 500 років та закінчився лише в XI-XII ст. під час феодальної роздрібненості Київської Русі. У цей час нібито сформувалася й спільна для всіх східних слов'ян так звана давньоруська мова, на основі якої з XIII ст. виникають три східнослов'янські мови - українська, російська та білоруська - як мови відповідних народностей. Такий підхід базувався здебільшого на низці ідеологічних настанов спочатку доби царської Росії, а згодом радянської епохи. Сучасний рівень лінгвістичних, археологічних та історичних знань, а також можливість відходу від усталених ідеологічних догм дають змогу внести в цю схему істотні корективи.

Сучасні дослідники, критикуючи теорію єдиної давньоруської (або праруської) мови, вичленовують українську мову безпосередньо з праслов'янської мови без проміжних ланок. Згідно з цим підходом, три східнослов'янські мови, українська, білоруська й російська, зростали незалежно одна від одної як мови самостійні, і так званої "праруської" спільної мови не існувало.

Безперервність історичного розвитку етносу на українських землях від середини І тис. н.е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов'янської мовної спільності в цьому ареалі почав формуватися український етнос і відповідно - українська мова. Вона перейняла від праслов'янської значний специфічний лексичний фонд і чимало фонетичних та граматичних (насамперед, морфологічних) рис, які в інших слов'янських мовах замінилися новими, а в українській мові вони склали найдавнішу групу мовних особливостей.

Разом з християнством до Київської Русі прийшла старослов'янська (або церковнослов'янська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм (одних з перших слов'янських культурних діячів). Нею писалися релігійні та офіційні тексти. Старослов'янська мова довгий час виконувала функції писемної мови.

З XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ ст. Її зачинателем вважається письменник І.Котляревський, а основоположником - Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавсько-наддніпрянських говірок.

Писемність

Питання походження слов'янської писемності залишається досі остаточно не з'ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.

Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма - кирилиця (від імені Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов'янського "глагол", що означає "слово").
Глаголиця вважається давнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження. Азбука глаголиці
складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах.
Кирилиця - цілком оригінальна система слов'янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.

Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 38 фонем. 21 літера позначає приголосні звуки: б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ; 10 - голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа ( ' ) - по два [ й + е ] , [ й + у ] , [ й + а] - має, юнак, в'янути; літера ї завжди позначає два звуки [ й + і ] - їжа, з'їзд ; літера й перед о позначає приголосний [ j ] - його, а в інших позиціях - нескладовий голосний [ і ] - йду, гай; літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон). Літера г позначає фарингальний [ h ] (голова), а ґ - задньоязиковий проривний приголосний [ g ] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [шч] - щука. Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом - друковані й писані.

Сучасна українська мова

Сучасна українська мова є мовою флективною: для граматичної зв'язності служить закінчення слова, тому мова вирізняється розгалуженою системою закінчень. Функція суфіксів і префіксів - уточнювати зміст кореня, носія основного лексичного значення.
Іменник характеризуються сімома відмінками, один з яких - кличний - відрізняє українське відмінювання від аналогічної системи інших східнослов'янських мов. Дієслово української мови існує в чотирьох часах: окрім минулого, теперішнього та майбутнього, використовується давноминулий час (для вираження дії, яка відбулася в минулому, але раніше від дії, вираженої звичайним минулим часом).

Основний словниковий фонд української мови містить чотири пласти слов'янських слів: спільноіндоєвропейська лексика (батько, матір, сестра, дім, вовк, бути, жити, їсти тощо); праслов'янські слова (коса, сніп, жито, віл, корова, ловити тощо); власно українські слова, наявні тільки в українській мові (кисень, водень, мрія, зволікати, зайвий, байдуже, примхи, перекотиполе тощо); запозичення з інших слов'янських мов (з білоруської - розкішний, обридати, нащадок, з польської - перешкода, недолугий, дощенту, обіцяти, цікавий, гасло, міць, шлюб, раптом, принаймні тощо; з чеської - брама, огида, ярка, паркан, карк; з сербської - хлопець; з болгарської - храм, глава, владика, сотворити тощо). Решту лексики складають більш пізні запозичення, серед яких найбільше з мертвих класичних мов - давньогрецької, латини і старослов'янської. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. Останнім часом лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. Але загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: нові
слова творяться на базі вже існуючих.

День української писеменості і мови — це не тільки державне, але і церковне свято. Першим в сучасній українській мові твором, який відповідає візантійським першоджерелам,
православні назвали акафистом Богородиці Хелмській.


http://www.scnm.gov.ua

Садовий вдруге сфальсифікував вибори?
05.11.2010 11:53

Результати виборів мера сфальсифікували, підкинувши при підрахунку голосів наперед заготовлені бюлетені «за» Садового.
Автор цієї статті став свідком неофіційної розмови голів кількох міських дільничних виборчих комісій, які під час перекуру поблизу Львівської міської ТВК обговорювали проведені ними махінації під час підрахунку голосів. З розмови стало зрозумілим, що ці махінації були не поодинокими випадками, а чітко спланованим масовим явищем на усіх виборчих дільницях міста.
Для скептиків одразу ж поясню: цю інформацію вдалося почути зовсім випадково в ніч з 1 на 2 листопада, коли протоколи та бюлетені почали звозити у ТВК. Автор цих рядків навіть не планував щось вивідувати чи за кимось шпигувати, оскільки попередні результати голосування на той час уже були більш-менш відомі, не викликали особливих сумнівів, і до того ж головний опонент чинного мера Петро Писарчук офіційно визнав перемогу Садового. Натомість шокуюча інформація про проведені фальсифікації фактично сама знайшла свого слухача.
Поблизу авто із ледве привідкритими затемненими вікнами, у якому після майже двох діб без сну дрімав свідок нижченаведеної сенсаційної розмови, вирішили перекурити керівники кількох ДВК. Саме під час душевної розмови за цигаркою колеги «поділилися» одне з одним особливостями проведення виборів у Львові.
Отож, як стало відомо, результат волевиявлення львів’ян вдалося сфальсифікувати завдяки підкиданню наперед заготовлених бюлетенів «за» Андрія Садового. При цьому фальшиві голоси виборців підкидали не у виборчі урни, за якими безперервно стежили спостерігачі, а безпосередньо на стіл під час підрахунку голосів.
З’ясувалося, що наперед «проголосовані» за Садового бюлетені зберігалися у сейфах. При чому на кожній дільниці Львова була заготована однакова (у відсотковому відношенні) кількість запасних бюлетенів, які згодом врахували при підрахунку голосів. Для того ж, щоб зайві бюлетені не викликали підозри у спостерігачів та інших членів виборчих комісій, під кінець голосування були зроблені відмітки у списках виборців про те, що вони взяли участь у голосуванні.
За аналогічною схемою підкинули голоси і окремим партіям та мажоритарникам.
Керівники дільничних виборчих комісій доволі жваво обговорювали складнощі, які виникали під час фальсифікацій. З їх слів, найважче було непомітно підкласти бюлетені. Відтак цей процес відбувався у той момент, коли увага спостерігачів та незадіяних у фальсифікаціях членів комісій була зосереджена на підрахунку немерських бюлетенів. Для того ж, щоб співучасники махінацій не мали жодних претензій до результатів, докидалися рівномірно розподілені бюлетені і їхнім політичним силам та мажоритарникам. Як результат – усі задоволені, а ті, хто не був задіяний у великій махінації – нічого не помітили.
Щоправда, на окремих дільницях, з керівниками чи членами яких ініціаторам цих фальсифікацій не вдалося «домовитися», такі махінації не пройшли. Саме тому на тлі попередніх результатів мерських виборів, які до сліз чітко відтворюють результати замовних соцопитувань та екзит-полів, яскравими плямами вирізняються незаангажовані результати з поодиноких дільниць. На таких дільницях розрив між двома найрейтинговішими кандидатами становить далеко не 20%, а навпаки – з незначним відривом перемагає головний опонент Садового.
Проте загальна картина мерських виборів досить чітко показує одну підозрілу з точки зору і соціології, і політології, і зрештою здорового глузду тенденцію – результати голосування у всіх без винятку районах Львова як за помахом чарівної палички зберігають сталий у відсотковому відношенні розрив. Натомість неозброєним оком помітно і з точки зору логіки зрозуміло, що кожен район Львова по-своєму унікальний, має свої вирішені одними кандидатами чи невирішені іншими проблеми, і зрозуміло – свої електоральні розбіжності. На жаль, підсумки виборів міського голови Львова цих розбіжностей у поглядах виборців не показали. Чому? Питання з одного боку риторичне, проте з іншого – з впевненістю можна стверджувати, що відповідь на нього знають у штабі нехай фальшивого, але переможця, і, ймовірно, підозрюють в інших штабах.
Цілком можливо, що відповідь на поставлене вище питання знає навіть людина, яка з відповідних причин цього разу не балотувалося у мери Львова – колишній міський голова Василь Куйбіда. Позаяк саме він і після виборів 2006 року, і в переддень цьогорічних виборів кричав з екранів телевізорів про те, як Андрій Садовий свого часу сфальсифікував волевиявлення львів’ян і вкрав віддані за нього голоси. Схоже, ці заяви з тих чи інших причин не дійшли до вух правоохоронних органів міста, за мовчазної згоди або байдужості яких знову відбулися тотальні махінації.
 
Дмитро Ільків
http://vgolos.com.ua/politic/6507.html

Коментар Богдана Гордасевича: цікава думка, яка має право на існування, але якщо це було дійсно - то Садовому тим більше честь і хвала, бо проведена ця операція без жодного інценденту "зради" і витоку інформації безпосередньо від учасників можливої фальсифікації. Тільки ось так "випадково" автор дізнався і без жодних доказів чи статистичного аналізу і прикладів подає данну інформацію голою в стилі інформагенства ОБС (одна бабця сказала).
В цьому питанні я назавжди запам*ятав вислів Віктора Медведчука, коли очолювана ним СДПУ(о)програла вибори  до ВРУ і багато говорилось про фальсифікації: "Якщо фальсифікації проти нас мали місце, то винуваті у цьоми виключно ми самі, що допустили їх, бо не організували належний контроль за процесом виборів" - золоті слова. Для того і щука, щоб карась не дріма! Політичне суперництво одночасно обумовлює взаємокотроль прозорості і чесності процесу виборів. Якщо хтось сфальшував, то це тільки означає недолугість його опонентів. Політика була і буде тотожною до картярської гри, де всі при нагоді хитрують, але як попався на шахрайстві - одтримуй по повній програмі. Садовий не попався, отже нічого і не було. Карти скинуто до купи і кінців не вивести, тому - все забуто і гра починається знову. І пильнуйте, опоненти!



Результати виборів у Львові від міської ТВК: мер Садовий, до міськради проходять дев'ять партій (оновлено)
06.11.2010 09:11

Львівська міська ТВК 6 листопада після опівночі оголосила офіційні результати виборів міського голови Львова та партій до міської ради по багатомандатному окрузі. Перемогу здобули відповідно Андрій Садовий та партія «Свобода», повідомляє Захід.нет.

За Андрія Садового проголосували 121 237 осіб, Петра Писарчука – 65 522,  Юрія Михальчишина -  27819 виборців, Володимира Гірняка – 23205, Степана Кубіва –14815. Проти всіх - 14177 виборців.
За інших кандидатів проголосували так: Андрухів Зіновій – 546 голосів, Вардзаль Олександр –554, Гінка Ярослав – 4554, , , Куспись Світлана–777, Локатир Юрій–331, Луців Олексій–4279, Павлишин Олег–370, Покровський Олександр – 596, Прусенко Олександр – 267, Тарасенко Володимир – 625, Якубовська Марія – 664, Жовнір Зіновій – 510, Обіход Михайло – 282, Подоляк Ігор – 380, Семенюк Анатолій – 572, Шпіцер Василь – 3904.
ВО  "Свобода" на виборах до міськради отримала  80249 голосів, "Фронт змін" – 28604, Партія регіонів – 22 892, "Наша Україна" - 13910, ПОРА - 12061, РХП - 12 982, "Україна Соборна" - 10 515, УДАР - 12 930. НРУ отримав 9722 голоси.
Львівська міська ТВК "запізнилася з оголошенням результатів" через суб’єктивні причини, заявив голова комісії Ігор Сліпецький.
Більш, ніж дві години тривало засідання комісії, на якому розглядалися скарги з проханням здійснити перерахунок голосів чи визнати вибори недійсними. Практично усі вони були відхилені, попри гучні протести кількох членів ТВК, що представляли Партію регіонів.
Після розгляду скарг голова Львівської ТВК Ігор Сліпецький зачитав результати виборів з листка, а пізніше зазначив, що протокол оформлять за кілька годин.
Водночас, член Львівської міської ТВК, представниця Партії регіонів Світлана Александрова наголошувала, що це незаконно, бо результати мають бути оформлені в протокол, підписаний усіма членами ТВК.
Ще від вечора на площі Ринок біля міської ратуші зібралися близько ста осіб, які чекали оголошення результатів виборів, а після їх оприлюднення вигукували гасла "Слава Україні - Героям слава" та "Слава нації - смерть ворогам".

     
Львівська обласна ТВК затвердила результати виборів до облради (ПРОТОКОЛ)
08.11.2010 12:31

Учора, 7 листопада, у Львівській обласній ТВК був підписаний підсумковий протокол виборів до Львівської обласної ради.
За партійними списками ВО «Свобода» на виборах до облради отримала 306 649 голосів (25 депутатів), «Фронт змін» – 141 163 голосів (12), «Наша Україна» – 89 005 (7), Партія регіонів – 77 448 (6), НРУ – 54 488 (5) і «УДАР» Кличка – 36 690 голосів (3).
Комісія також затвердила мажоритарників.

9 листопада – День Української мови та писемності. Виходь на вулицю. Відзначимо наше свято акціями солідарності. У час, коли доля випробовує Незалежну Україну на міцність, у час, про який ТИ розкажеш дітям і внукам: «Ми відстояли нашу країну»

Це – день нашої солідарності. Влада, яка хоче знищити нашу мову, має зрозуміти – ми не дамо їй цього зробити.

Партія Регіонів, комуністи та Блок Литвина внесли до Верховної Ради законопроект про мови, який передбачає «українсько-російську двомовність» і є інструкцією зі знищення української мови. Провідні наукові установи України відзначили, що прийняття проекту призведе до дезінтеграції держави і зникнення українців як народу.

4 жовтня у Києві, а 18 жовтня – по всій Україні люди вийшли на вулиці, протестуючи проти спроб прийняти цей документ. Влада відклала розгляд закону, але не здалася. Янукович і його сателіти планують протягувати вибухонебезпечний проект у листопаді.

9 листопада, в День української мови, виходь на вулицю. Відзначимо наше свято акціями солідарності:

14.30 - збір на Контрактовій площі біля пам"ятника Сковороді, коротка акція й хода до Адміністрації Президента

15.30 – акція протесту біля адміністрації президента
Збір біля будинку Спілки письменників України (вул. Банкова, 2)
Вимагаємо від Януковича займатися обіцяним «покращенням життя», а не нацьковувати «язик» на мову.

17.30 – Мистецьке дійство "Відчуй смак рідної мови" на Майдані Незалежності.
Приходимо зі свічками, смолоскипами й відкритим серцем і разом творимо дійство зі Слова, Руху й Вогню.
(Репетиція мистецького дійства – 8 листопада о 17.30, довідки: 093-0356507)

Разом з нами на акції солідарності вийдуть українці в різних куточках України та світу.

Разом захистимо свою мову і не дамо владі шматувати Україну!

Громадянський рух «Відсіч»
Рух добровольців «Простір свободи»
Громадська кампанія «Новий громадянин»
Тел. 093-5746992, 066-1365984, 067-6561714

УВАГА! Акція проходить під державними прапорами, без партійної символіки. Спроба використання партійних прапорів, банерів тощо буде розцінюватися як провокація

"Майдан".

Україна - Ukraine

Рекламувати Вашу сторінку також

А ви маєте свою сторінку на Facebook?

Хто для вас Олег Тягнибок?