хочу сюда!
 

LINA

35 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 30-43 лет

Заметки с меткой «віктор янукович»

«Межигір’я» буде повернено державі

Київський апеляційний господарський суд створив умови для повернення у державну власність колишньої резиденції Віктора Януковича


1 серпня 2017 року Київський апеляційний господарський суд у справі № 21/44 визнав недійсним договір міни і договір купівлі-продажу, за яким державний комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» у Нових Петрівцях перейшов у власність ТОВ «Танталіт».


Нагадаємо, що урядова дача, яка належала Віктору Януковичу, влітку 2007 року змінила кілька суб’єктів власності, після чого її обміняли на два будинки на Парковій алеї в Києві. Восени 2007 року «Межигір’я» перепродали компанії «Танталіт», яка і зараз є власником об’єкта.

 

На передньому плані  спорткомплекс Януковича, далі  «Хонка»

Нагадаємо, що ще у березні ц.р. Міністерство екології та природних ресурсів ініціювало процедуру повернення в державну власність об’єктів, які належали державі. В результаті незаконної оборудки приватної компанії резиденцію «Межигір’я» забрали у держави.

Прес-служба Київського апеляційного господарського суду

Топ-8 ганебних ініціатив голови КМДА Олександра Попова

 

 

Витрачати кошти на власний піар – одна з цілей нинішньої влади загалом і гауляйтера Попова – зокрема. Жодної копійки не було витрачено на справжню благодійність або щось користе для киян. А от змарнованих коштів на псевдо потрібні проекти  - більш ніж достатньо.

За майже три роки свого господарювання у столиці України ставленик Януковича, голова КМДА Олександр Попов впровадив багато безглуздих проектів. Деякі з них, за своїм містечковим та примітивним креатином, зашкалюють всі можливі межі, деякі вражають своїм розмахом, інші Попов кальканув з побаченого ним під час закордонних відряджень, дещо запозичив у папередніка Черновецького, але всі інновації голови КМДА об’єднують спільні ознаки – необґрунтовано висока собівартість ініціатив та їх абсолютна непотрібність місту та його мешканцям. Проектів гауляйтера за цей пекельний для Києва період назбиралось дуже багато, зупинимось на найяскравіших.

«Потемкінські» амбулаторії від Олександра Попова вартістю 100 млн. гривень

З метою наближення первинної медичної допомоги до населення та створення умов її доступності у Києві, за ініціативи Попова у 2011 році почали впроваджувати, обкатану на мешканцях Комсомольська технологію амбулаторій сімейної медицини, в яких, за задумом господарника, мали б працювати сімейні лікарі – нашвидкуруч перекваліфіковані з терапевтів. На сьогодні у Києві функціонує трохи більше сотні таких закладів. За теорією, у сімейних лікарів має бути досвід не лише роботи дільничного терапевта, а й педіатра, офтальмолога, отоларинголога, травматолога, гінеколога, він повинен уміти робити прості хірургічні втручання тощо. Один такий лікар амбулаторії має обслуговувати близько двох тисяч пацієнтів. Але це - теорія. Технологія, яка багато років успішно працює за кордоном та прижилась в Комсомольську, де на двадцять тис. населення назбиралось аж 10 кваліфікованих лікарів-універсалів, у Києві зазнала повний крах, адже кваліфікованих лікарів в багатомільйонному мегаполісі катастрофічно не вистачає, працюють вони у приватних клініках, муніципальні ставки їх не приваблюють, набирати нових професіоналів немає з кого: на подібну посаду ідуть переважно випускники медичних вишів з метою напрацювання первинного досвіду та тренування на малозабезпечених пацієнтах. Щоправда, останнім часом для виправлення ситуації на роботу до амбулаторій сімейної медицини почали брати сімейних лікарів з інших областей України, бо, певно, киян такою зарплатнею спокусити не вдається, тому в водночас клініки перетворили ще і в помешкання для приїжджих гіпер-фахівців.

Японський досвід або скейт-парк у парку «Нивки»

У 2011 році,
 у рамках освоювання мільйонів на реконструкцію київський зелених зон та зон відпочинку, Олександр Попов урочисто відкрив у парку «Нивки» перший скейт-парк. Під час свого виступу на камери Попов гучно заявив: «Молодь – це активна і дуже перспективна частина населення нашого міста, за нею майбутнє. Тому важливо, щоб це покоління зростало здоровим, і саме спорт допомагає зміцнюватись фізично і розвивати силу волі. На жаль, до цього часу у Києві не створювались умови для екстремальних видів спорту. Тому я рекомендував головам райдержадміністрацій одночасно з реконструкцією парків та скверів передбачати облаштування спортивних майданчиків, зокрема для таких видів спорту, як скейтбординг». Голова КМДА щиро запевнив присутніх у тому, що у майбутньому, міська влада планує відкрити у кожному районі Києва по декілька таких парків та майданчиків.

Майбутнє настало, але технологія облаштування зон відпочинку для молоді, яка зацікавила Попова під час його перебування в Японії, в столиці України, на жаль, не прижилась. Торік, столична прокуратура розмістила на офіційному веб-порталі інформацію під заголовком: «Київські парки та сквери знаходяться в незадовільному стані». Екологи, спеціалісти санітарно-епідеміологічних станцій, залучені київською прокуратурою до перевірки міських парків, повідомили жахливі висновки.

В свою чергу, прокуратура порушила декілька кримінальних справ, адже під час перевірки було виявлене порушення законодавства в діяльності Головного управління контролю за благоустроєм КМДА, комунального підприємства «Київзеленбуд», адміністрації парків «Перемога», «Нивки» тощо. Було встановлено, що парки та сквери столиці занедбані, захаращені сміттям. На їх території хаотично розташовуються численні тимчасові споруди, більшість з яких самовільно встановлені.

Скоріш за все, підлеглі Попова ретельно проаналізували характер вподобань української молоді та виявили, що наші хлопці, на відміну від японських, зневажають спорт та віддають перевагу дешевому пиву та чіпсам, тому дозволили встановлення на місті площадки для скейтбордингу незамінних та облюбованих киянами кіосків.

«Картка киянина» -  проїзний квіток для пенсіонерів вартістю в 290 мільйонів гривень

Широко розрекламована ще Леонідом Черновецьким та підхоплена Олександром Поповим ідея створення соціальної картки киянина почала входити у побут столичних мешканців у вересні 2012 року. У першій черзі 4,5 тисяч киян-пільговиків отримали картки, за допомогою яких, згідно із заявою заступника Олександра Попова, Руслана Крамаренка, нібито можна було б проводити банківські операції, безкоштовно їздити у громадському транспорті та вести облік пільг. Пізніше, інший заступник Анатолій Голубченко, розширив спектр послуг картки та повідомив, що окрім функції проїзного та посвідчення пенсіонера, вона слугуватиме своєрідним акумулятором усіх пільг, інформації медичного й іншого характеру, платіжного засобу, рахунку для перерахування пенсій та адресної матеріальної допомоги, дисконтної картки для оплати товарів у магазинах та супермаркетах тощо. Проте, як і з усіх справ Попова, з грандіозного проекту вийшов пшик.

Міська влада збиралась за допомогою картки киянина обмежити пільговий проїзд у міському транспорті. Вони планували встановити турнікети у рухомому складі і щомісяця на кожну картку перераховувати 120 гривень. Тобто, турнікет мав би зчитувати з цієї картки вартість проїзду (1,5 гривні), а власник такого "надсучасного дива" міг проїхатись аж 80 разів у наземному транспорті або ж 60 разів у метро. Монетизації пільг не сталося. Турнікети у наземному транспорті, як і кондиціонери, проект довгограючий. Їхнього встановлення чекати ще явно не один рік. На дисконтну картку також витягти не вдалося. Відповідні угоди з магазинами та супермаркетами в КМДА не уклали. Поки що знижку, і так гарантовану для пільговиків, власники картки можуть отримати аж у 60 аптеках мережі КП "Фармація". Облік пільг теж залишився за кадром, адже вставити цю картку немає куди. Договору з банками не існує. У будь-якому магазині це "диво техніки" як платіжна картка слугувати не може – терміналів просто немає. Посвідченням особи така картка також не виступатиме, бо це законодавством не передбачено.

Тож замість широко розрекламованого "дива техніки" 45 тисяч щасливчиків отримали банальний пластиковий проїзний. І навіщо була вся ця помпезна тяганина, що за підрахунками експертів коштувала киянам мінімум 290 мільйонів гривень, адже сьогодні пенсіонери і так вільно їздять громадським транспортом за пред’явленням посвідчення, якщо в аптеках та навіть у супермаркетах з пенсійним і так дають знижку?

До речі, днями Олександр Попов на зустрічі комітету з економічних реформ зізнався у провалі проекту «Картка киянина». "Ми «Картку киянина» запустили у вересні 2012 року і провалили її. Чотири місяці ходили з бюрократичними моментами. Вже сьогодні б ввели ці картки, і у нас була б зовсім інша ситуація, у тому числі і в питанні транспорту", - заявив Попов. За його словами, головною причиною провалу "Картки киянина" стало затягування процедури узаконення герба, розташованого на картці.

Мережа комунальних книгарень замість комунальних аптек та чудо Xerox для  «Сяйво книги»

В лютому 2013 року Олександр Попов вирішив передати приміщення комунальної аптеки по пр. Правди площею 148,6 кв.м. на баланс КП «Міський магазин» для створення там нової книгарні «Сяйво книги». Черговий етап реалізації маразматичного проекту популяризації української книги від столичного губернатора Олександра Попова міг би повеселити, аби не було так сумно.

Про свій твердий намір створити замість відібраної у киян книгарні «Сяйво» цілу мережу книжкових комунальних магазинів «Сяйво книги» голова КМДА Олександр Попов заявив у листопаді 2012року. Гауляйтер тоді відкривав відібраний у рейдерів і повернений трудовим колективом ТОВ «Книгарня «Сяйво» у комунальну власність книжковий магазин під новою назвою «Сяйво книги». Під акомпанемент духового оркестру Попов перерізав червону стрічку, натиснув на червону кнопочку друкарського верстата Ксерокс (з міськбюджету на це витратили 2,5 млн. грн.!), і, надрукувавши на ньому перший і останній зразок друкованої продукції у вигляді раритетного «Кобзаря», щиро пообіцяв до кінця 2012 року відкрити в Києві ще 10 подібних магазинів.

Торік у голови столичної міськдержадміністрації до втілення цих планів руки не дійшли. А цього року пан Попов, вирішив, що напередодні виборів нове піар-шоу з відкриттям чергового «Сяйва книги» йому не зашкодить. Чому тільки любов гауляйтера до книг вилилась в скорочення мережі столичних аптек КП «Фармацея», якщо, наприклад, на Хрещатику прямо під носом у Попова, стоїти забита дерев'яними дошками вже існуюча книгарня «Знання», звичайно, не зрозуміло?

Ще більш не зрозуміло, навіщо Олександру Попову безглуздо розбазарювати без того «дірявий» бюджет Києва, якщо у занедбаному з його легкої руки «Сяйво книги» повноцінна робота не налагоджена, і очевидно, налагоджена ніколи не буде. Це підтверджує факт відсутності будь-якої системи в підборі й розміщенні книжкового асортименту, зібраного з видавничого «непотреба» постачальників книгарні, що в свою чергу пояснює відсутність очікуваного потоку покупців. Сьогодні полиці «Сяйво книги» ломляться від книг, виданих переважно в період з 1996р. по 2001р., представлених далеко не провідними українськими видавництвами.

Звичайно, можна продовжити плодити в Києві саме такі книжкові магазини, купуючи в них дорогі ксерокси, корисні лише для інститутських бібліотек, за для того щоб студенти могли роздрукувати на них яку-небудь брошуру або реферат. Даремно витрачати бюджетні гроші пан Попов, безумовно, вміє. А ось думка повернути Києву легендарний магазин українських письменників «Сяйво», в якому до лютого 2010р. асортимент складався з понад 50 тис. книжкових найменувань, у т.ч. раритетних книг, а також, як мінімум, два рази на тиждень проводилися яскраві презентації та зустрічі з письменниками, в голову йому не приходить.


Референдум Попова, або Передвиборчий піар за бюджетні гроші

В червні 2012 року підлеглі Олександра Попова, який на той момент був впевнений в міцності свого позиціонування  у Києві, підняли розголос на все місто про наближення референдуму! Адміністрація міста скуповувала за гречку підписи киян на підтримку такого голосування, а опозиційні депутати Верховної Ради закликали правоохоронців вивчити джерела фінансування масштабної агітаційної кампанії, яка супроводжувала збір підписів за плебісцит та яка, за вартістю експертів, коштувала киянам близько 1 млн. гривень. Але процес не зупинявся. Поповці масово опитували киян на предмет: надання адресної матеріальної допомоги пенсіонерам, надбавок працівникам бюджетної сфери столиці, створення у Києві муніципальної міліції, та їхнього погодження з проектними рішеннями нового Генерального плану розвитку Києва, який, до речі, нікому так і не вдалося побачити, та обіцяли світле, безтурботне майбутнє пенсіонерам. Обличчя Олександра Попова із закликом підтримати референдум скалилось з сотень київських біг-бордів та сіті-лайтів. А студенти з встановлених поблизу станцій метро наметів, розповсюджували брошурку, на першій сторінці якої фігурувала бравада: «Новій столичній адміністрації, яка розпочала свою роботу наприкінці 2010 року, дісталася тяжка спадщина. Відсутність стратегічного бачення розвитку столиці, тотальна корупція і засилля шахраїв-забудовників у владних кабінетах спричинили вкрай негативні наслідки. У центральних районах почали зводити будівлі, що руйнували історично сформовану архітектурну самобутність стародавнього міста, створювали реальні загрози існуванню багатьох історичних пам'яток. Нищилися парки, сквери. За безцінь розпродувалися або приватизовувалися ділянки і майно…" Ганебно, адже вся ця комедія проходила паралельно із акціями громадського спротиву проти: нищення київських парків та скверів, Андріївського узвозу, скандального будівництва на метро Театральна, вул. Гончара та проти будівництва на схилах Дніпра вертолітного майданчика для Януковича.

Олександр Попов нахабно використав адмінресурс, витратив з київського бюджету десятки мільйонів гривень на популяризацію компанії за проведення референдуму, метою якого було: затвердження Генплану забудови столиці та закріплення у свідомості киян образу гауляйтера у якості мера столиці. Референдум планували провести разом із парламентськими виборами 28 жовтня, план зірвався, але мільйоні кошти киян були вкотре витрачені марно.

Як Олександр Попов питною водою «миє» гроші

Який рік поспіль міський голова обіцяє досхочу напоїти киян джерельною водою, погрожує впровадити новітні наукові технології водоочищення водопровідної води, побудувати нові бювети та відремонтувати мережі водопостачання. Але його чергові балачки у киян абсолютно не викликають довіри.

Ще у 2010-му році столичні чиновники порахували: щоб якісно вгамувати спрагу киян, потрібно 8 мільярдів гривень. Десята частина з цієї суми призначалася на облаштування бюветів. Утім, судячи з нинішнього стану більшості бюветів, гроші пішли не туди. Саме в той час вперше підлеглими Попова була озвучена ідея про стягнення плати за користування джерелами. Спочатку називали ціну у 40-50 копійок за літр води, а згодом апетит зріс майже до гривні.

Тоді Київрадою була затверджено цільову програму «Питна вода міста Києва на 2011-2020 роки» з загальним обсягом фінансування 7,8 млрд. грн., яка мала б бути реалізованою за рахунок коштів держбюджету України в сумі 1,8 млрд. грн., коштів бюджету столиці у сумі 2,5 млрд. грн., коштів «Київводоканалу» - 1,2 млрд. грн., а також коштів інвесторів – 2,3 млрд. грн. В її рамках передбачалось забезпечення поліпшення санітарно-епідемічного та екологічного стану міста, будівництво нових водопровідних мереж, здійснення реконструкції та ремонту існуючих водопровідних мереж, що сприятиме запобіганню виникнення аварійних ситуацій.

Згідно із повідомленням КМДА, програма мала бути реалізованою в два етапи. На першому етапі (2011-2012 роки) повинні були виконатись невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також заходи, необхідні для підготовки Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. Передбачалось розпочати реконструкцію водоочисних станцій, систем обробки промивних вод, а також: розробити та реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту і обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок для очищення води та затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.

На другому етапі (2013-2020 років) передбачалось реалізувати заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. Зокрема, планували завершити реконструкцію водоочисних станцій; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження води; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання тощо. В одному з коментарів програми Олександр Попов прогнозував зниження витрат на експлуатацію систем водопостачання та зменшення в подальшому капітальних вкладень на ремонт водопровідних мереж в житловому господарстві міста та обіцяв реконструювати всі київські бювети до весни 2012 року та розпочати будівництво нових.

Прийшла чергова весна, процес модернізації київських бюветів навіть не зрушився з нульової відмітки. Один з партнерів та інвесторів проекту напівприватне КП «Київводоканал» замість модернізації водопровідних мереж скоротило парк аварійного автотранспорту та звільнило 30 % фахівців-ремонтників, система водопостачання продовжує знаходиться в аварійному стані, а Бортницька станція аераціє взагалі продемонструвала Києву перший дзвіночок екологічної катастрофи.

Будівництво на Поштовій площі під гаслом : «Як завжди у Попова все тільки не для людей!»

Сьогодні Олександр Попов керує будівельним проектом щодо покращення транспортної розв’язки на Поштовій площі, на який з київського бюджету торік було виділено 543 000 000 гривень. Від самого початку будівництва Голова КМДА планував з'єднати Володимирський узвіз, Набережне шосе, зробити Набережно-Хрещатицьку без світлофорів за допомогою доріг на декількох рівнях і естакад, звільнити від транспорту вулицю Сагайдачного та під площею розвернути великий торговий центр. Попов обіцяв відкрити безперешкодний транспортний рух вже у травні 2013 року.

Рік минув, все навколо розтрощили, зруйнували декілька пам’яток архітектури, а кінця й краю процесу аферного будівництва не видно. Крім того, виявилось, що знову Попову не вистачає грошей. Кабмін виділив додаткових 50 млн. грн., але натомість форсування подій і доведення будівництва до пуття, будівельників на будівельному майданчику поменшало, а процес - уповільнився. За словами Дмитра Олійника, голови постійної комісії Київради з питань транспорту і зв'язку КМДА, фінансування на проект знову недостатньо, крім того, існує заборгованість перед підрядниками та прийняте рішення не будувати естакаду з Володимирського узвозу на вулицю Набережно-Хрещатицьку.

Тож, невідомо коли та чим закінчиться чергова ініціатива господарника Олександра Попова, але вже зараз зрозуміло, що після реконструкції Поштова площа буде майже непридатною для проходу людей літнього віку, людей з інвалідністю та проїзду велосипедистів, адже під Поштовою проектують торговельний центр з єдиним вузьким підземним переходом (6 метрів). Спуститися можна буде лише трьома сходами. Пройти на набережну – по 5 маршах сходів, або по пандусу з нереальним ухилом 18%.

Каштани на мільйон

Подією 2013 року, та імовірніше і решти років господарювання Олександра Попова у Києві, стане його нещодавно втілена у супроводженні нездоланої помічниці Галини Гереги показова висадка золотих італійських каштанів на Хрещатику. Зелена акція керманича обійшлася киянам в цілий 1 млн. доларів.

Згідно із повідомленням КМДА, Попов висадив 70 дерев на центральній вулиці Києва, та у найближчому майбутньому планує довести кількість дерев до 280.Таким чином гауляйтер перехопив ініціативу папередників, які за останніх 10 років вже 5 разів викопували та пересаджували дерева на Хрещатику.

До речі, Черновецький за свого правління не пошкодував на Майдан шокуючу суму у 6,5 мільйонів бюджетних гривень, щоб замінити балканські каштани на німецькі липи, та обіцяв, що дерева і його самого переживуть. Проте, липи посохли, а на їхньому місці з'явилися клумби.

Але, найскандальнішою вирубкою "візитівок столиці", ініційованою вже Олександром Поповим, стала підготовка до Євро-2012. Хоча тоді й говорили, що зріжуть лише сухі дерева, проте вирубали усі.

Днями керманич міста розповів про те, що італійські червоні каштани стали столиці у 5,5 тис. грн. кожен, і запевнив, що цього разу дерева стійкі і до несприятливих міських умов. Проте сторонні знавці, та навіть працівники "Зеленбуду", які ведуть роботи на Хрещатику, не приховують, що на стовбурах дерев вже почав рости мох.

До речі, автор матеріалу не тільки переконався у тому, що наші звичайні білі кінські каштани не поступаються у стійкості коштовним заморським, але й набагато дешевші. Він за власних 3 000,00 грн. придбав та нещодавно висадив в одному з районів Києва 20 здорових півтораметрових дерева, вирощених у приватній оранжереї. Під час здійснення гешефту, власник оранжереї довго журився з приводу ціни на заморські каштани, нарікаючи на те, що свого часу пропонував Київській адміністрації кінські трьохметрові по 1 тисячі гривень за деревце, тобто в п’ять з гаком разів дешевші за придбані господарником Поповим.

Цим рейтингом яскравих та незабутніх для киян злочинів господарника, гауляйтера гвардії Януковича Олександра Попова, автору матеріалу хотілось нагадати киянам про те, що все, що коїться та буде скоєне означеним чужинним для Києва персонажем, розсьорбуватимуть та оплачуватимуть не тільки нинішні мешканці столиці, але їхні діти та онуки. Може, вже час задуматись про наслідки, припинити це божевілля та… мітлою викинути цю нечесть з міста!?

Віктор ТАРАНОВ

 

Під шумок виборчих баталій Янукович спробував уникнути імпічмент

Під шумок виборчих баталій Янукович спробував уникнути імпічменту, але йому це не вдасться!
  • Печать

dep vr

 
Відчуваючи свою неминучу поразку та наближення імпічменту їх лідера - Януковича, у вівторок, 6 листопада депутати Верховної Ради від Партії регіонів під «шумок» передвиборчих баталій ініціювали розгляд у повторному другому читанні закону №6278 про проведення всеукраїнського референдуму.


Автором подання закону виступив Дмитро Шпенов, член фракції Партії регіонів. За відповідне рішення на засіданні проголосували 265 депутатів. Попередньо цей Закон вже розглядався в 2010 році. 

За словами експертів, рідко який з його пунктів не суперечить декларованій ним ідеї створити правові передумови для реалізації народом України права на здійснення влади безпосередньо.

Виявляється, згідно із Законом проведення Всеукраїнського референдуму можливо «з будь якого питання», за винятком тих, проведення яких не допускається Конституцією або законами України. Крім того, в один референдум може бути винесено кілька питань з різних предметів, а сам референдум – суміщатися з виборами президента України, виборами народних депутатів, виборами депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Проведення Всеукраїнського референдуму щодо схвалення нової редакції Конституції України ініціюється тільки після з’ясування волі Українського народу щодо необхідності прийняття нової редакції Конституції України, що призводитиме до невиправданих витрат коштів на так званні попередні «референдуми».

Представники опозиції, в першу чергу ВО «Батьківщина», жорстко розкритикували згаданий документ й виказали намір його скасувати, а вразі якщо Верховна Рада відмовиться ухвалити таке рішення, передати питання на розгляд в Конституційному суді України. З точки зору заступника голови Верховної ради Миколи Томенко, протягнутий під шумок виборчих баталій закон дозволить регіоналам міцно закріпити Януковича на українському «троні».

А саме, протягнутий цинічними та безсоромними регіоналами Закон позбавить український народ права самостійно обирати Президента країни та дозволить Януковичу залишитись на другий строк за рішенням парламенту.

Найцинічніше вчинку регіоналів та безпосередньо Януковича виглядає те, що чергову махінацію вони прокрутили в момент апогею фальсифікацій, що відбуваються по свій країні, та представники біло-блакитної орди,користуючись силовим та адміністративними ресурсами намагаються позбавити перемоги опозиціонерів по мажоритарних округах. З одного боку, Янукович розповідає про нестачу коштів на перевибори по окремих спірних округах, а з іншого намагається безсоромно та безглуздо витратити мільйони на свої персональні потреби.

За думкою голови постійної комісії КМДА  з питань культури та духовності Олександра Бригинця, картина виглядає таким чином: «Референдум був придуманий тому, що регіонали чітко розуміють, що в новому Парламенті вони вже не набирають бажаної більшості. Тому Янукович намагається дискредитувати Парламент як інститут Влади та позбавити його влади як такої. По-перше, існує рівень небезпеки,що цей референдум нівелює саму Верховну Раду, по-друге - він позбавляє необхідності створювати конституційну більшість в Парламенті, по-третє - сьогоднішня картина вже продемонструвала як Партія регіонів вміє рахувати на прикладі округа мажоритарників Засухи, Пилипишина, Губського та інших подібних. 

Але сьогодні регіонали зустріли серйозне, підготовлене протистояння, й кожному Пилипишину та Герезі протистояли свої Левченки та Ільєнки, які боролись із фальсифікаціям. В Референдум влада знову вкладе шалені кошти, які витрачатимуться переважно на фальсифікації, а опозиція, на жаль, не завжди матиме необхідні ресурси для здійснення протистояння та боротьби з ними.

Тож українцям залишається лише уповати на те, що «януковичи» не встигнуть протягнути та закріпити свій черговий абсурдний Закон, направлений виключно на збереження їхньої влади, а головний боров країни нарешті позбавиться права розкрадати країну та отримає по заслугах.

Сергій ПУПОК, «Конфлікти і закони»

«ПЛ» наврочив майбутню поразку Олександра Попова

stolar popov
 
В житті кожної людини відбуваються фатальні моменти, зустрічаються фатальні партнери, трапляються фатальні події, але розумні індивідууми намагаються застерегти себе від подібних казусів. Розумники аналізують ситуацію, спостерігають за оточенням та бодай намагаються вчитись на чужих помилках. І таки вони не прогадують! Але не для всіх закони логіки є пріоритетними. Трапляються такі собі відчайдухи, що ступають по палаючих стежках, постійно наступають на ті самі граблі та втрапляють в такі собі «геопатогенні зони», а там їх радісно зустрічає містер Фатум. На жаль, фатальність вчинку, чи то «повний фул», бідолахи відчувають не миттєво. Фатум підкрадається до них поступово, і щоб ці браві хлопці не робили б, фатальний результат є неминучим…


У Києві настала глибока осінь, дерева поступово змінюють своє зелене вбрання на жовте та помаранчеве, але ж миттю холодний осінній вітер зриває пожовкле листячко, а разом із листячком вулицями міста несуться уривки рекламних постерів та афіш, що інформували киян про бравих кандидатів до Верховної Ради напередодні виборів. Столичні мешканці поступово втрачають інтерес до виборчих баталій, телевізори перенастроюються на традиційний стиль мовлення, центр уваги зміщується у бік вже наболілого для мешканців Києва питання – хто, в результаті ганебного провалу регіоналів столиці, керуватиме містом і коли, нарешті, відбудуться вибори?

І тут недомер Олександр Попов, який тимчасово причаївся на період передвиборчої гонки в ВР, енергійно вривається в інформаційний простір. Гульк - і він, обнадієний рішенням потужного конкурента Віталія Кличка піти у Парламент, впевнено заявляє про свої «перемогоносні» амбіції з приводу мерського крісла. Гульк - він вже дозволяє собі патякати про об’єднання повноважень мера Києва та Голови адміністрації. Гульк - він з натягнено-розумним обличчям веде полеміку про серйозні перспективи щодо співпраці України з Росією. І знову гульк - він рукою «владики київського», посилаючись на законодавство, демонтує намети опозиції, яка вимагає чесного рішення з приводу виборів до ВР під стінами ЦВК.

Попов підкріплює свої дії пунктами законодавства, забуваючи про те, як сам нещодавно безжалісно трощив Андріївський узвіз, виселяв колектив книгарні «Сяйво» на вулицю, продавав за безцінь регіоналу Кравцю будівлю історичної пам’ятки «Гостинного двору» та під прикриттям«Євро-2012», знищував книгарню «Знання». І врешті: гульк - його обсипана бородавками фізіономія з’являється на вуличних сіті-лайтах, прикрашаючи обкладинку свіжого числа фатального часопису «ПЛ».

Спитайте, чому раптом поважний часопис «ПЛ»  заслужив такий статус?! Відповідь очевидна: місяць тому на його обкладинці красувалася сальна фізіономія поповського побратима, афериста найвищого ґатунку Вадима Столара. Столара - замаскованого регіонала, який програв передвиборчу кампанію до ВР, якого, доречи, недомер Попов у травні 2012 року «посвятив» у статус мецената, що подарував Києву цілий музей. Правда, у момент «посвяти» Попов забув проголосити про те, що благодійник Столар попередньо вкрав земельну ділянку та гроші на будівництво у мешканців міста. Але, ані вкрадені державні та муніципальні гроші, ані покровительство паханів з Банкової не допомогли Столару отримати бажану корочку депутата Верховної Ради, а разом з нею і уникнення покарання за махінації та афери. Адже відомо, що кияни - народ розсудливий та на дешеві подачки свої голоси та честь міняти не згоден. Тож можна констатувати, що для Столара поява на обкладинці «ПЛ» стала фатумом і поштовхом для поразки.

Тому не зрозуміло, чому так здивувала шановного недоміра Попова фатальна поразка регіональних кандидатів у Києві, але стовідсотково ясно, що подібний результат чекає і на його власну передвиборчу кампанію в мери Києва. І цей результат не залежатиме ані від його жалюгідних потуг сподобатись мешканцям столиці, ані від відчайдушного відтягування дати виборів мера столиці України, ані навіть від поки що невідомої кандидатури від опозиції, нещодавно проголошеної Турчиновим. Адже кияни голосуватимуть за тією самою моделлю, що й на парламентських виборах ,– кандидат від Партії регіонів апріорі сприйматиметься ворогом. А вороже для киян біло-блакитна «мітка» жодним чином не зітреться з «чесного» чола Олександра Попова. Та й поява його фейсу на обкладинці журналу «ПЛ» є вже пророчим фатумом, від якого йому вже не зректися, позаяк для представників регіоналів це означає початок кінця.

Сергій ПУПОК

Експертна думка:

http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/14k/a83438

Олександр Бригинець – голова постійної комісії КМДА з питань культури та духовності:

Хто керуватиме Києвом після майбутніх столичних виборів?

Усе частіше мене питають про вибори київської влади.... Мій рецепт простий...

Мер і 60 депутатів обиратимуться по мажоритарці. Якщо мера оцінити в 10 депутатів, то це 70 умовних балів. Якщо скласти округлені рейтинги трьох опозиційних сил - Батьківщини, «УДАРу» і «Свободи» - це теж 70 балів (30+25+15). Право на посаду мера має «Батьківщина», якщо «Батьківщина» відмовиться, то «УДАР», а якщо і «УДАР» відмовиться, то – «Свобода».

Якщо не буде змінено Закон про Столицю і мер не виконуватиме господарсько-комунальних функцій, а лише політично-ідеологічні чи представницькі, то такою ідеальною пропозицією на мера від «Батьківщини» міг би стати відомий захисник Києва від Черновецького Микола Томенко (саме він очолював парламентську комісію, яка викрила махінації Льоні-Космоса).

А якщо Закон змінять (хоча навряд чи) і мер буде займатися дорогами і трубами, то можна розглянути кандидатуру недавнього переможця виборів до ВРУ у Києві Володимира Бондаренка, але тоді в його окрузі треба буде проводити перевибори...

Якщо мер буде від «Батьківщини», то по мажоритарці у «Батьківщини» буде право на 20 округів, у «УДАРА» - 25, у «Свободи – 15». Впевнений, що наші кандидати, які йтимуть одночасно з трьома опозиційними брендами на прапорах, переможуть!

Щодо партійної частини, то там, певно, будуть і регіонали, і комуністи загальним числом з 10.

Чудова була б ситуація!!! 

Я вже зараз думаю над тим, хто був би в новому скликанні делегований до Київради, щоб очолити Комісію з питань культури. Це має бути боєць по духу і людина близька до мистецтва, яка вже зарекомендувала себе в битвах – приміром, Ігор ЛУценко чи хтось з юристів, що відстоюють культуру в судах –  Олександр Дядюк чи Олег Король, а, можливо, двигун захисту книгарні "Сяйво" від Попова –  Костянтин Клімашенко чи екс-директор Київської Фортеці Вячеслав Кулінич? Але тут питання не лише до мене, а й до політичних партій, які взяли б таку людину під своє крило...

Передвиборча гонка. Київ. 13:0 на користь влади?!

  • l r ch
Згідно із публічною заявою президента України Віктора Януковича, опублікованою в газеті «Дзеркало тижня», всі учасники передвиборчих перегонів, і партії, і кандидати у мажоритарних округах перебувають у рівних умовах. А «порушення, які відбуваються іноді, це чинник, який називається людський чинник, емоції». Але, традиційно, офіційна версія подій, що відбувається в Україні на передодні парламентських виборів – 2012, кардинально відрізняється від реальної ситуації.


Згідно із заявою політичного експерта Євгена Магди, розміщеною на Інтернет-ресурсі УНІАН, остання інформація про узгодження кандидатів від ВО «Батьківщина» та партії «УДАР» по мажоритарних округах різко знизила перспективу прозорих та незаангажованих виборів та поставила під удар мажоритарників, яких, як розмінну монету, намагаються використати лідери обох партій. Й це відбувається на тлів «абсолютного самозабезпечення та самореалізації» висуванців по мажоритарних округах від об’єднаної опозиції. Щоправда, після вчорашнього виступу Віталія Кличка у Савіка Шустера можна з високою вірогідністю говорити, що задум Кличка і його соратників реалізувати не вдасться.

Зважаючи на вищезазначені узгодження, спробуємо проаналізувати, яка політична сила реально має шанс та чиї мажоритарники в результаті підуть в Раду від опозиції. Але, все послідовно.

Ще на початку виборчої кампанії в Києві, який представлений13 виборчими округами, партія влади фактично (офіційно чи не офіційно?) домовилась з опозиційними політичними силами про розподіл виборчих пріоритетів, в пропорції 6:7. Тобто, згідно із попередньою соціологією, зробленою незалежними експертами, працюючими на ПР, столичні виборці в семи округах мали б проголосувати за опозиційні політичні сили ( незаангажовані експерти прогнозували більш обнадійливий результат для опозиції, а саме - перемогу в 10 з 13 київських округів), а в решті шести округів перемога мала б дістатись регіоналам та замаскованим регіоналам.

Згідно із прогнозами регіональних експертів, кандидати від ПР, які мають перемогти в Києві:

Лівий берег

213 виборчий округ, Троєщина, Валерій Борисов

214 виборчий округ, Дніпровський район – Олесь Довгий

215 виборчий округ , Деснянський, Дніпровський район – Галина Герега

Правий берег

211 виборчий округ, Голосіївський район – Ігор Лисов

222 виборчій округ, Солом’янський район – Максим Луцький

223 виборчій округ, Шевченківський район – Віктор Пилипишин

Залишається під питанням перемога Валерія Миронова, представленому регіоналами в 220 виборчому окрузі, Подільський район.

Перемогу в решті київських округів влада планувала розподілити поміж кандидатами від «УДАРУ» та «Нашої України». За інформацією довірених джерел, керівництво партії «УДАР» та лідери ПР домовилися про підтримку кандидатів від «УДАРу» у мажоритарних округах та вирішили тактично злити безперечних переможців від ВО «Батьківщина» на користь кандидатів від «УДАРу». В свою чергу, ударівці провели переговори з лідерами ВО «Батьківщина» Арсенієм Яценюком, Олександром Турчиновим та Миколою Мартиненком, які також нібито підтримали ідею злиття, що викликає сумнів після вчорашнього «гострого» щодо опозиції виступу Кличка у Шустера. Керівництво «Батьківщини» вирішило зняти своїх мажоритарних кандидатів на користь опонентів від «УДАРу» та повідомити про це рішення однопартійців на з’їзді ВО «Батьківшина», який відбудеться чи то в середу 10 жовтня (http://www.unian.ua/news/528596-obednana-opozitsiya-skliche-ekstreniy-zjizd.html), чи то в суботу 14.

До речі, ще в лютому 2012 року лідер політичної партії «УДАР» Віталій Кличко, впродовж ефіру на каналі ТВІ, публічно заявив про свої наміри співпрацювати з Партією регіонів на користь блага України: «Партія «УДАР» Віталія Кличка готова співпрацювати з Партією регіонів заради добробуту України», - повідомив лідер політичної сили після Х з’їзду партії (http://tv.tvi.ua/events/udar-hotovyy-spivpratsjuvaty-z-partijeju-rehioniv.html). Крім того, всім відомий факт співпраці «Нашої України» з регіоналами (http://www.pravda.com.ua/inozmi/svoboda/2012/07/13/6968767/).

З метою «демократизації» результатів виборів, влада обіцяла узгодити список наближених до регіоналів кандидатів від опозиції, а решту непокірних кандидатів від ВО «Батьківщина» сподівається змусити поступитись своїми позиціями на користь «УДАРу». Й це відбувається навіть на тлі безперечної перемоги кандидатів від об’єднаної опозиції по відношенню до ударівців.

Шанс перемогти на виборах мають наближені до влади кандидати:

219 виборчий округ, Святошинський район – бютівець Володимир Бондаренко – 219 округ, Святошинський район. Бондаренко близький до УДАРу, ПРП та безпосередньо Віталія Кличко.

220 виборчий округ, Подільський район - бютівець Олександр Черноволенко. Чорноволенко є чоловіком Людмили Закревської, депутата Київради від «УДАРу».

212 виборчий округ, Дарниця та Позняки – політична тушка, екс-нунсовець Кирило Куліков, який сьогодні висувається від «УДАРу» та якого місцеві бабусі охрестили на прізвисько «тушка-кірюшка» (http://tema.in.ua/article/7439.html). До речі, в окрузі виборча комісія вже створена та заточена саме під Кулікова. За згодою сторін, керівництва «УДАРу» та «Батьківщини» проведуть праймеріз та кандидат від ВО «Батьківщина» бютівець Віталій Ярема нібито зніметься на користь Кулікова.

216 виборчий округ, Дарницький район – діючий депутат Київради, екс-бютівець, «політична тушка» Олексій Давиденко, який сьогодні висувається від «УДАРу». Давиденко навчався в одному класі із донькою Медведчука та дуже наближений до його родини.

217 виборчий округ, Оболонський район – неідейного Бригинця, який за 6 років так й не став членом партії БЮТ, більше людину Тимошенко, ніж Турчинова та Яценюка, планують злити на користь соратника Мартиненка і Ковальчука, «ветерана політичного дерибану», колишньої довіреної особи Віктора Ющенко, екс -заступника голови Голосіївської РДА Юрія Крикунова, який висувається від «УДАру».

221 виборчий округ, Печерський район – проти висуванця від «Фронту змін» Леоніда Ємця, сина загиблого депутата Олександра Ємця виступає та має прогнозовану перемогу Ярослав Діденко – новоспечений ударівець, пов'язаний з Михайлом Бродським.

218 виборчий округ, Оболонський та Святошинський район - влада намагається віддати перемогу Олександру Третьякову. За для цього ПР, «УДАР» та ВО «Батьківщина» «впроваджують» консолідовану травлю, направлену проти правозахисника, журналіста, члена фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» , народного депутата України Володимира Ар’єва.

Відчуваючи зраду керівництва ВО «Батьківщина», майже кожен з мажоритарних кандидатів створив свій власний передвиборчий штаб, який все більше конфліктує із штабом, створеним для них ВО «Батьківщина». Тож 12 з 13 опозиційних кандидатів в депутати, крім Олександра Бригинця, мають свої власні штаби, які сьогодні намагаються подолати тиск керівників об’єднаної опозиції.

На тлі останніх підпільних ігор існує серйозна небезпека повного злиття опозицією своїх власних мажоритарних кандидатів, серед яких лише Олександр Черноволенко, за результатами соціологічних досліджень, не випереджає свого опонента – відверто провладного кандидата від влади Валерія Миронова.

Що стосується кандидатів від політичної партія «Свобода», по Києву картина виглядає наступним чином:

215 виборчий округ, Деснянський район – квоту від ВО «Батьківщина» отримав член політради ВО "Свобода" Андрій Ільєнко, який набагато випереджає провладну багатійку, члена команди Черновецького Галину Герегу.

223 виборчий округ, Шевченківський район – свободівець Юрій Левченко має всі шанси перемогти провладного кандидата Віктора Пилипишина.

Не зважаючи на всі потуги та сподівання регіоналів, в дійсності провладні кандидати, навіть в запланованих для здачі на їхню користь округах, суттєво відстають від своїх незаангажованих опозиційних опонентів.

Олесю Довгому наступає на п’яти експерт з питаннях місцевого самоврядування та адміністративної реформи бютівець Юрій Ганущак.

Валерія Борисова на Троєщині впевнено випереджає бютівець, письменник Володимир Яворівський.

Але, підкреслюю, не зважаючи на суттєву електоральну підтримку кандидатів від Об’єднаної опозиції та «Свободи», маніпуляції ПР, «УДАРу» та деяких прихованих прихильників влади в керівництві опозиції можуть призвести до тотальної поразки Об’єднаної опозиції та принципової перемоги провладних кандидатів в Києві.

Маючи такий необнадійливий результат в столиці України, важливо прогнозувати результати демократичних виборів в регіонах країни, адже вибори в столиці мають пройти більш відкрито та за участі максимальної кількості спостерігачів. Вкрай необхідно зупинити процес засмоктування всіх і вся у всепоглинаючу та смердючу багнюку, продуковану регіоналами…

Олег ТАРАН

Українське правосуддя – риба з гнилою головою

Если у кого - то уже не осталось ничего,
кроме долгов, то пусть он, по крайней мере,
будет должен тебе.
Донецкая народная мудрость
 
            Усім відома ідіома про рибу, що гниє з голови, обернулась
для вітчизняної системи управління, судових та законодавчих органів
суцільною катастрофою. І не дивно, що сьогодні  в числі топових тег в
Інтернеті перші позиції посідають саме  такі:   рейдери, антирейдери,
рейдерське захоплення. Безвихідність та патовість ситуації полягає в
тому, що саме фахівці з розвінчування рейдерских схем самі їх і
моделюють.
Розпочнемо розплутувати корупційно-рейдерський клубок із самого
початку:  згідно статистики 90%  керівних посад   правоохоронних органів
займають вихідці з Донбасу. Крім «донецького МВС», під контролем
безпосередньо «донецьких» знаходяться ГПУ, Конституційний суд, Вищий
спецсуд із розгляду цивільних та кримінальних справ
(http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku..).
На тлі власних «реформіських дій», швидко реалізувавши програму
захоплення «стратегічних крісел» державотворення та судової системи
України,  Віктор Янукович планомірно впроваджує в дію свою програму
мінімум: виключити з політичної боротьби екс-прем'єра Юлію Тимошенко та
залишитися при владі принаймні на 15 років. Як зауважує у своєму
інтерв’ю  «Газеті ua» віце-спікер України Микола Томенко: «Оточення
Януковича завжди намагається відчути, чого хоче господар. Цим політичним
психологам здалося, що він бажає виключити Юлію Володимирівну з
політичної боротьби, щоб у неї була одна судимість, але суттєва. Друге
потаємне бажання Януковича — залишитися при владі надовго. Президенту
нашіптують, що його зможуть обирати в парламенті, і він буде першою
особою 15 років. А для цього треба мати суміш політичного режиму  Росії й
Білорусі. І до цього йде.»…
Програма Президента реалізовується, як у анекдоті: "Уряду треба
активніше працювати із знедоленими", — виступає Янукович. Азаров
підходить до нього і питає: "Вікторе Федоровичу, я вчу українську, та 
хто такі «знедолені» не розумію». — "Це ті, хто не віддали нам
"долю".Зараз усі, в кого є гроші, мають віддати "долю" владі.
 «Бачили, що відбулося з гіпермаркетом "Епіцентр" секретаря Київради
Галини Гереги.  Її чоловік вимушено відбув за кордон. Хотіли забрати
бізнес у власників "Фокстроту". Кажуть, зараз за кордоном власники
мережі ресторанів "Козирна карта". Хтось віддає 25 відсотків справи,
хтось — 70, щоб урятуватися. Є кілька груп, які координують наїзди і
кришування бізнесу.  Одна навколо народного депутата Юрія Іванющенка,
інша — Олександра Януковича, сина президента. Кажуть, вони активно
використовують для рейдерства Управління по боротьбі з організованою
злочинністю. Якщо в тебе слабкі нерви й немає серйозного «даху», усе
відберуть або посадять. Якщо не замислимося, як це зупинити, треба буде
тікати з України", - сказав віце-спікер.
(http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-vikorist..)
Широко відомі, дуже схожі на рейдерство історії, пов’язані, зокрема, з
Київським стратегічним інсуліновим заводом «Індар», який на підставі
зміни керівництва був захоплений беркутівцями в липні 2011 року, і до
сьогодні відомі вчені України намагаються відновити його діяльність;
Київським офісним центром «Євразія», де в березні  2011 року відбулась
спроба рейдерського захоплення, що проводилась із застосуванням судових
рішень, винесених на підставі неправдивих даних  ТОВ «ГМСІ», власник
центру виборює свої права в Суді; напівзруйнованим приміщенням
кінотеатру «Орбіта», діяльність якого, за словами заступника голови КМДА
Олександра Пузанова, буде відновлено, але вже сьогодні  приміщення
активно ремонтується та готується до здачі в оренду одній з потужних
ресторанних мереж;  столичною книгарнею «Сяйво», яка в лютому 2010 року
була захоплена молодою командою Черновецького, в травні 2011 року
виборола  свої права в Господарському суді й уже в вересні була
відібрана новою владою у її законного власника ТОВ «Книгарня «Сяйво» з
метою передачі одному з «поважних» депутатів від ПР;  одеською мережею
«Антошка», яка поки що чинить спротив донецьким рейдерам; заводом
«Стальканат», банком «Південний» і сотнями київськими, одеськими,
харківськими, луганськими та іншими вітчизняними потужними й не дуже,
приватної форми власності, підприємствами. Жахливі історії
безцеремонного рейдерства біло-блакитної чуми, які останнім часом не
сходять зі сторінок та екранів незалежних ЗМІ,  бентежать свідомість
громадян України, але жодним чином не хвилюють представників донецького
владного апарату.
Не зважаючи на стрімке падіння довіри до Віктора Януковича, зафіксоване
Міжнародною фундацією виборчих систем, а саме:  у 2011 році, за словами
головного дослідника IFES Ракеша Шарми, за результатами опитування,
проведеного  за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID),
рейтинг Януковича знизився до 29% проти 43% у 2010 році
(http://press.unian.net/ukr/pressnews-110141.html), але теперішній
керманич Держави ходу збавляти й не збирається. Донецька корупційна
м’ясорубка, не маючи можливості прибирати до рук об’єкти державної
власності вже прибрані до рук попередниками, безцеремонно краде
комерційне майно вітчизняного та зарубіжного походження.
Наглядним для відчайдушних вітчизняних підприємців, які все ще не готові
ділитись з рейдерами-регіоналами, є свіжий листопадовий приклад
жорстокого побиття бізнесмена із Запоріжжя, власника торгівельного
бренду «Хортиця» Євгена Черняка. Один із найвпливовіших магнатів країни
стверджує, що акція (http://www.segodnya.ua/news/14315388.html)
безпричинного нападу на нього дев’ятьма невідомими особами є абсолютно
спланованою, а неодноразові пропозиції «дерибану бізнесу з пацанами», що
попереджали подію – роблять заяву постраждалого абсолютно
аргументованою. Висновок – чинити супротив «м’ясорубці» подекуди не
тільки фінансово невигідно, але й небезпечно для життя.
Останні  рейдерські захоплення, що пронеслися  над столицею в листопаді,
були здійснені в приміщенні Чоловічої капели Ревуцького, універмазі
«Україна» та готелі «Славутич». Захоплення останнього розглянемо
детальніше.
Чотири роки тому, тоді ще обіймаючи посаду віце-прем’єра, теперішній
прем’єр Микола Азаров робить гучну заяву по те, що таке поняття як
рейдерство в Україні практично викоренене,
(http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku..)
але сьогодні, реагуючи «на потреби комунікаційного ринку» за підтримки
гвардії обслуговуючого персоналу, заводить власну сторінку в популярній
соціальній мережі Facebook для начебто спілкування з громадськістю та
задля боротьби з корупцією та рейдерами, які в 2011 році нахлинули на
Україну, наче чума. (Сьогодні більшість експертів висловлюють
побоювання, що проблеми з рейдерством в Україні надалі лише
наростатимуть. За інформацією Антирейдерського союзу підприємців нині в
Україні діє більше десятка професійних рейдерських угруповань. В
Антирейдерському союзі підприємців зафіксовано понад 800 справ, а
загалом за останні 5 років в Україні зафіксовано близько 3,5 тис.
рейдерських атак на підприємства на загальну суму в 4-5 млрд. дол.(3).
Якщо влада не стане на заваді рейдерству, Україні загрожує остаточна
інвестиційна дискредитація.
(http://finpost.info/2011/11/02/prokyratyra-zaperechyje-informaciju-pro-r..)
І ось, voila, як тільки на сторінку Азарова потрапляє заява директора
готелю «Ставутич» Сергія Синявського про рейдерську атаку Віктора
Татькова, голови Вищого Господарського суду, який безцеремонно
прикривається Партією регіонів, вона миттєво зникає…
Протягом більш ніж двох років прибічники Татькова намагались штучно
стягнути створену заборгованість з готелю «Славутич», роблячи все для
визнання його банкрутом з перспективою передачі готелю незаконному
кредитору. Крім того, факт сумнівної заборгованості Татьков взагалі не
дав оскаржити в Суді. Цікаво, що раніше в пресі з’явилась інформація про
те, що рейдерське захоплення здійснювалось в інтересах бізнес-структур,
пов’язаних з віце-спікером Держдуми Росії Олександром Бабаковим.
(http://blog.i.ua/search/?type=label&words=149888).
Оскільки сьогодні в нашій країні судочинство, фактично, закінчується на
рівні вищих спеціалізованих судів, то й питання, хто ними керує, —
надважливе. Тож цілком закономірно, що призначення основних дійових
фігур судочинства викликає в експертів хвилю емоцій.  Судові експерти та
аналітики схвильовані діяльністю господарського суду, що здійснюється
під керівництвом Віктора Татькова: «З приходом до влади у ВГСУ
екс-голови Донецького апеляційного господарського суду Віктора Татькова
ситуація погіршилась - тепер навіть закриті від громадськості засідання
пленуму ВГСУ стали традиційними. Читати інформаційні повідомлення про
події в господарському суді не має жодного сенсу, оскільки вони написані
в стилі «виступали, слухали, інформували, вирішили, голосували». А
хто,що, навіщо і з якою метою - абсолютно незрозуміло
(http://ura.dn.ua/18.01.2006/928.html).
Зауважимо, що Віктор Татьков майже в числі перших був призначений на
свою теперішню посаду й за найкоротший період провів ротацію кадрів по
всій Україні, підтягнувши у господарську судову систему «донецьку
братію». Зрозуміло, що, маючи досвід роботи в Донецькому апеляційному
господарському суді, Татьков неодноразово «відкатав» не одну рейдерську
схему на бізнесменах підпорядкованого йому регіону, а подекуди й
сусідніх регіонів, та повністю заслужив довіру «донецького керівництва».
Показово, що вслід за паном Татьковим до столиці «підтягнулися» й деякі
адвокатські контори, що спеціалізуються на господарських
справах….(http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=21248).
            Але про те, хто такі рейдери, сьогодні знають навіть бабці
на базарах, а ось хто й яким чином з ними має боротись, тобто
«антирейдери», не завжди однозначно тлумачиться.
            В Україні під тлумачення «антирейдерів» потрапляють дуже
різні структури. В першу чергу це державні або інституційні антирейдери,
на кшталт комісії Миколи Азарова – дуже потужна сила, яка, викриваючи
рейдерів, захищає закон, але не захищає емітента. Простіше кажучи, що
рейдера можуть звинуватити, навіть кинути за грати, але вкрадене майно
до власника при цьому не повернеться. Наглядний приклад – книгарня
«Сяйво». Рейдерів викрили, навіть назвали імена, навіть тривають судові
тяжби, але питання – хто, коли й яким чином повертатиме колективу ТОВ
«Книгарня «Сяйво» вкрадене майно, на суму 5,5 млн. грн….
            Далі йдуть системні антирейдери – ті, що засідають в
різнопланових комітетах та комісіях, беруть участь у розробці
законодавчих пропозицій, які є потужними та розгалуженими структурами,
що здійснюють повний комплекс послуг по захисту від ворожих поглинань –
це вже компанії виключно приватної форми власності. Їх не дуже багато,
і  кількість їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, а  з числа
більш продуктивних та солідних на слуху - BPT-Group  і «Лавринович та
партнери», які ще й виступили в ролі співавторів свіжого видання
«Рейдерство в Україні. Як захищати підприємства» (видавництво
«Тандем»).  До речі, антирейдерська компанія «Лавринович та партнери»,
головний офіс якої знаходиться в Чикаго, фігурує в гучному конфлікті, що
виник між регіоналом Валерієм Конавалюком та, з його слів
«душевнохворим та закоренілим корупціонером»,  тричі-міністром юстиції
Олександром Лавриновичем – батьком упорядника приватного
антирейдерського бюро «Лавринович та партнери» Максима
Лавриновича….(http://kontrakty.ua/content/view/915/39/).
Відмітними моментами «системний антирейдерів» є тісна співпраця з
державними і правоохоронними органами. Системний антирейдер ніколи не
порушить закон, оскільки тим самим він ставить під загрозу весь свій
бізнес, а не просто окремий проект. Звернутися за захистом до подібного
антирейдера, звичайно, дуже надійно, але й дуже дорого. А
власники/керівники підприємств часто не те що не готові багато платити,
але взагалі не хочуть платити, вважаючи, що держава зобов'язана захищати
їх безкоштовно (що насправді є природнім). Тож коли вони "дозрівають"
для того, щоб найняти антирейдера, дуже часто виявляється, що час
втрачений, рейдер зайшов дуже далеко, і системні антирейдери, піклуючись
про свою репутацію "безпрограшних захисників", відмовляються від таких
проектів. Або сценарій роботи антирейдера розкручується по-іншому:  в
процесі захисту бізнесу клієнта «системний  антирейдер» висмоктує у
підзахисного майже всі можливі фінансові ресурси й кидає на півдорозі,
бо його робота завжди має бути оплаченою в повній мірі. Та добре, коли
власники/керівники підприємств у результаті колоборації із подібними
захисниками мають у собі сили піднятись і йти далі, самостійно виборюючи
свої права.
            Але є ще один, не дуже надійний, але контрольований вихід –
підприємство, що потрапило під рейдерську атаку,  може спробувати
захиститись власноруч від самого початку: ретельно вивчити документацію,
що викладена в просторах Інтернету на тему рейдерства та
антирейдерства, винайняти гарного адвоката та спробувати створити
інформаційне поле навколо «emergence situation»,  і хто знає, можливо,
на хвилі підтримки свідомої громадськості та провідних ЗМІ  правосуддя й
восторжествує.
 
Додаток №1:
Перелік блогів: Антирейдер України
Антирейдер Украина в ЖЖ http://antiraider-ukr.livejournal.com;
Антирейдер Украина на hiblogger http://antiraiderukr.hiblogger.net;
Антирейдер Украина на МЕТЕ http://blog.meta.ua/~antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина - i.ua http://blog.i.ua/user/3925991;
Антирейдер Украина - www.liveinternet.ru http://www.liveinternet.ru/users/4387265;
Антирейдер Украина на Я.ру http://antiraider-ukr.ya.ru/#y5__id37;
Антирейдер Украина на blogspot.com http://antiraiderukr.blogspot.com/;
Антирейдер Украина на NETLOG http://ru.netlog.com/antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина на Facebook http://www.facebook.com/AntiraiderUkraine;
Антирейдер Украина на Google+ https://plus.google.com/u/0/108456433901091003201/posts
Антирейдер Украина - Блоги@Mail.ru http://blogs.mail.ru/mail/antiraider.ukraine/
 
Додаток №2
Рекомендовані сайти з рейдерської тематики:
Украинское антирейдерское движение http://www.zahvat.net/
Элита Украины http://www.kraina.name/
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ http://pr-z.com.ua
Украина криминальная http://cripo.com.ua/
ОРД http://www.ord-ua.com/ 
Народный комитет по борьбе с коррупцией http://stopotkat.net/
Тарасова Правда http://taras-ua.com/
Аргумент http://argumentua.com/
Конфликты и Законы http://k-z.com.ua/
Информационный портал job-sbu.org http://job-sbu.org

 

Агентство конфликтного PR — /PR i Z/

Янукович чудить далі.

Для ознайомлення:
Виктор Янукович

Виктор ЯНУКОВИЧ: «Потенциал Зенита и Шахтера очень велик»
Матч между этими командами покажет готовность сборных к Евро-2012, считает президент Украины
Завтрашний матч «Шахтер» - «Зенит» станет показателем готовности сборных Украины и России к Евро-2012

Об этом сегодня в Донецке на Украино-российском форуме заявил Президент Украины Виктор Янукович, передает корреспондент «Донецк. Комментарии».

«Я не исключаю, что матч «Шахтер» - «Зенит» здесь в Донецке будет лакмусовой бумагой, которая покажет, насколько наши сборные готовы. Мы знаем, что потенциал наших команд – «Зенита» и «Шахтера» - очень велик. Но иногда наступает нестабильность, незавершенность атак», - заявил Янукович.

В свою очередь президент Российской федерации Дмитрий Медведев отметил, что «завтра будет очень интересный матч», и пожелал командам стабильности и удачи.

Напомним, что «Зенит» проведет матч группового этапа Лиги чемпионов против «Шахтера» в Донецке 19 октября, ответная встреча состоится 1 ноября.

comments.ua

Він мене просто вбив. Рідко реагую так на його інтерв'ю. Але це мене просто бісить. Який потенціал збірниз цей матч покаже? Це клуби, які завжди грають "в ліміт", в їхніх стартових складах завжди максимум легіонерів. Тай на фоні чого ці команди мають показувати свій потенціал?

"Мы знаем, что потенциал наших команд – «Зенита» и «Шахтера»"

Зеніт наша команда??? Контрольний постріл!

Януковича обсвистали на відкритті НСК Олімпійського

Президент України Віктор Янукович був обсвистаний глядачами на урочистій церемонії відкриття головної футбольної арени країни НСК "Олімпійський", яка відбулася в суботу ввечері.

Перші неприємності для Януковича почалися під час оголошення диктором стадіону присутності Президента на арені. Публіка зустріла цей факт негативними вигуками "фу".

Але, як виявилося, це були лише "квіточки".

Коли Віктор Федерович почав оголошувати вступну промову, стадіон просто "вибухнув". Свист і гул, які підняли глядачі, був настільки потужний, що Янукович був змушений перервати свій виступ.

До честі Президента, його збентеження тривало недовго, і через кілька секунд він продовжив свою промову, незважаючи на вигуки. А його остання фраза, в якій він оголосив "Олімпійський" відкритим, була навіть зустрінута бурхливими оплесками.

Зазначимо, що дісталося від глядачів не тільки Януковичу, але і донецькому "Шахтарю". Коли в рамках шоу представляли клуби футбольної Прем'єр-ліги, публіка підняла свист при оголошенні команди "Шахтар".

Трапилися на відкритті ще кілька інцидентів. За 10 хвилин до старту офіційної церемонії на поле вибігли дівчата з FEMEN. Це дуже сподобалася глядачам, які аплодували, але не сподобалося охороні. Стюардам довелося на руках виносити активісток з поля.

А під час самого шоу на "Олімпійському" спалахнула пожежа. Від піротехнічних ефектів загорівся банер на даху стадіону, а його гарячі частини стали падати на поле. Склалося враження, що співробітники арени були не готові до такого розвитку подій і хвилин п'ять банер собі потихеньку горів.

Потім деякий час туди-сюди біля загоряння бігав чоловік, і лише ще через декілька хвилин на допомогу до нього "наспів" вогнегасник.

tochka.net


http://kardashchuk.ucoz.ua

Виктор ЯНУКОВИЧ: «НСК Олимпийский - наша гордость»

Президент Украины побывал на строительстве главной арены Евро-2012 перед ее открытием + ФОТО

У п’ятницю, 23 вересня, Національний спортивний комплекс «Олімпійський» відвідав Президент України Віктор Янукович. Глава держави ознайомився із завершальним етапом реконструкції стадіону. Під час візиту Глава держави випробував новий газон головної спортивної арени України, двічі пробивши по воротам.

Окрім поля, Віктор Янукович також оглянув другий ярус трибун та  ВІП-ложі. «Вважаю, що на прикладі цього стадіони ми сьогодні маємо нагоду продемонструвати усій Європі та світу можливості нашої держави. Зараз ми можемо сказати, що це не гірший стадіон, аніж в будь-якій європейській столиці. Я був в Берліні та Лондоні, бачив тамтешні арени. «Олімпійський» – це наша гордість, це майбутнє наших клубів та українського футболу. Звичайно, ще є багато роботи, але вона вся на завершальних етапах. Над реконструкцією працює 2000 будівельників і я сподіваюсь, на відкритті ми їм всім подякуємо», – відзначив президент України.

Нагадаємо, що, загальнобудівельна готовність НСК «Олімпійський» склала 96%. На полі НСК «Олімпійський» завершились роботи з влаштування газону. Майже 800 рулонів натурального трав’яного покриття площею 8395 м2 розстелили за усього 8 днів. Повністю змонтовано системи дренажу, поливу та обігріву футбольного поля. На поле нанесено розмітку та встановлено футбольні ворота.

Завершено влаштування асфальтобетонних підготовчих шарів легкоатлетичних бігових доріжок та триває монтаж легкоатлетичних секторів. Повністю здійснено монтаж та оздоблення складок трибун, на яких встановлено усі 70 050 глядацьких сидінь.

За крок до завершення роботи з влаштування мембранного даху стадіону. На сьогодні на дах піднято усі 80 секторів мембрани, 73 з яких змонтовано повністю і ще 7 – в роботі. Паралельно ведуться роботи зі встановлення прозорих ETFE-куполів над підвісними розпірними конструкціями («парасольками»). 400 із 640 куполів вже закріплено на даху НСК «Олімпійський». Нагадаємо, що однією з функцій парасольок є забезпечення природного освітлення чаші стадіону. Саме тому, на відміну від напівпрозорої полімерної мембрани даху, підвісні розпірні конструкції будуть вкриті повністю світлопрозорою ETFE плівкою, через яку в чашу стадіону проникатиме сонячне світло.

Змонтовано акустичне та світлове обладнання чаші стадіону, я також встановлено 2 найбільших в Україні відеотабло. Загалом на Київській арені буде 608 прожекторів. 380 з них – на вантовому кільці покрівлі і 228 прожекторів - безпосередньо під покрівлею на фермах Віренделя. Система озвучування чаші стадіону складається з 88 повнодіапазонних, 80 низькочастотних акустичних систем, встановлених під покрівлею стадіону, а також 126 підтрибунних гучномовців.

Повністю змонтовані внутрішньо площадкові та зовнішні інженерні мережі стадіону, по яких вже ведуться пусконалагоджувальні роботи. Завершується монтаж слабострумних мереж покрівлі.Крім того, стадіон підключено до міських мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання.

У 42 кіосках фаст-фуду, розташованих на галереях нижнього та верхнього ярусів трибун завершено встановлення обладнання та внутрішні оздоблювальні роботи. На 100% готовий скляний фасад НСК «Олімпійський», довкола якого здійснено благоустрій території та влаштування зовнішнього огородження (окрім турнікетів). На завершальній стадії знаходяться оздоблювальні роботи в підтрибунних приміщеннях, монтаж спеціалізованого обладнання, влаштування системи доступу на стадіону (монтаж турнікетів) та влаштування зони TV-компаунду. На об’єкті цілодобово у 3 зміни задіяно до 2000 робочих .

На даний час не виявлено жодних факторів, що можуть негативно вплинути на вчасний термін введення об’єкту в експлуатацію. Відкриття стадіону призначено на 08.10.2011 р. Перший футбольний матч збірних України та Німеччини призначено на 11.11.2011  р.

Sport.ua з посиланням на www.nsc-olymp.com

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая