Сьогодні два місяці з моменту розстрілу на вулиці Інститутській. може хто забув, а хтось і не знав.

Погляд Героя, що вижив...

Листи з вітаннями завжди приємно отримувати, особливо від людей, яких дуже і дуже поважаєш. І знаєш про їх значний вплив у своїй спільноті. Не буду аж так однозначно стверджувати, що всі мої матеріали, які я публікую тут у блозі, а потім надсилаю до Канади нашій давній знайомій пані Лесі Щур (донці знаменитого Євгена Храпливого!), - що ці мої матеріали справляють значний вплив на українську канадійську діаспору і потому на їх владу, але мене тішить вже те, що і моя частка є в тому, як активно і однозначно  виступає та діє Уряд Канади проти агресії Російської Федерації щодо України. З усіх світових держав саме Канада найперша виступила проти і однозначно засудила підступне захоплення та подальшу злочинну анексію РФ українського Криму і припинила всю співпрацю з рефами, не зважаючи на власні економічні збитки. Дуже важливий і вагомий приклад іншим світовим державам, які тільки імітують санкції проти РФ, а насправді намагаються зберегти економічні прибутки від торгівлі з рефами, бо пукінська кліка щедра на підкупи і подачки, нещадно грабуючи задля цього населення федерації. Світова історія не раз, а багато раз доводила хибність такого ставлення до міжнародних злочинів і злочинців: хто почав агресію завоювань - той ніколи сам не зупиниться. Агресію Гітлера зупинила світова антигітлерівська коаліція, агресію Сталіна зупинила атомна бомба, а сваволю Пукіна може зупинити тільки глобальна обструкція всього цивілізованого світу. Всього світу! В тому числі і в самій Російській Федерації. Але найперше потрібна спільна одностайна економічна ізоляція РФ від світової економічної співпраці доти, доки не будуть відновлені кордони всіх держав, які постраждали дотепер: Молдові має бути повернуто Придністров'я, Грузії - Абхазія та Північна Осетія, а Україні - Крим. Тільки так! Рефівські війська мають бути виведені всі і без жодних винятків з усіх окупованих та анексованих територій, за потребою введені тимчасово миротворці з інших європейських держав, а тоді разом з світовою спільнотою кожна з країни визначиться щодо внутрішнього управління приналежних виключно їй територій.
Світові санкції проти РФ потрібні не тільки задля порятунку України, але всіх країн, що вже стали жертвою агресора або можуть стати! Питання стоїть руба: або Третя Світова Війна, або упокорення завчасно агресора Пукіна! Не можна тішитись власним благополуччям у своєму домі, коли поряд палають домівки сусідів!

КРАЇНИ  СВІТУ,  БЕРІТЬ  ПРИКЛАД  З  КАНАДИ !   ВСІ  НА  БОРОТЬБУ  З  АГРЕСОРОМ ПУТІНИМ !

Богдан Гордасевич
м. Львів

Вспомнился сюжет из фильма "Утёсов. Песня длинною в жизнь".

Утёсов в восторге забегает в гостиницу, где размещалась их труппа на гастролях, подбегает к двери комнаты антрепренёра и сильно стучит в дверь и орёт:

- Господин Рудзиевич! Господин Рудзиевич, у нас завтра аншлаг!..

Из коридора за спиной Утёсова появляется какой-то мужчина опираясь на трость и недовольно раздражённо говорит:

- Ты чё шумишь?.. Постояльцев мне, всех распугаешь!..

- Подождите, а антрепренёра нашего не видели?.

Мужчина из-за спины медленно подходит к актёру и спокойно, растягивая слова вещает:

- Я... ваш... антрепренёр…

Пауза... Утёсов хмыкнул -"угу.." - и иронически спрашивает:

- И давно?..

-Со вчерашней ночи...

- А что это значит?

- Это значит, что ваш Рудзиевич, проиграл мне в карты... театр...

С комнат стали появляться актёры и собираться около Утёсова и "нового антрепренёра"... Новоявленный "антрепренёр" заканчивает фразу своей пламенной речи "признания в любви", обращаясь уже ко всем:

- ...а стало быть и-и-и всех вас!..

- А как мы-то?.. - выдохнул Утёсов, уже без пафоса и иронии в голосе...

- А вы - так как я скажу!.. Ясно?!.. Это мой город и я знаю, что нужно людям, чтобы они свои копеечки понесли мне в карман...

Глубокое молчание... В руках "новоявленного антрепренёра" какие-то листы бумаги...

- Я, вот тут кое-что набросал... "Проказницы в гареме"... Завтра.. играем...

- Завтра?- с иронией спрашивает Утёсов.

- Да. А тут слов не много, в основном… действия...

- А декорации, реквизит, костюмы?.. выходя из-себя выдыхает один из актёров...

- А зачем костюмы, в гареме?!.. - с раздражением отвечает "новый антрепренёр"...

Тут Утёсов решается на хитрый ход, вспоминая местного авторитета, с мнением которого все безоговорочно считались:

- А вам не кажется, что доктор Поляков, вот это всё не одобрит?..

- Доктор Поляков?.. А доктор Поляков… это я...

- А какой же вы доктор?..

- Дипломированный. Я в Харькове учился…ии… Да кому здесь нужен эскулап?..-Здесь от всех болезней одно лекарство:Водка(Заканчивает фразу мерзким хохотом).

- Я отказываюсь от ангажемента, - произнёс Утёсов.

- Тогда вам придется оплатить гостиницу.. и заплатить неустойку за отмену ваших спектаклей… - оглядев всех присутствующих, прибавил, - Может быть кто-то ещё хочет на свободу?.. Пожалуйста. Скатертью дорожка!.. Только учтите: В отличии от театра, полиция в Большом Такмаке, работает отлично!..

У присутствующих перехватывает дыхание… Поляков выдерживает длинную паузу, наслаждаясь реакцией шокированных, неожиданно открывшейся перспективой, актёров...

-Друзья мои!..  «Проказницы в гареме»!… Завтра, играем… Это моё последнее слово… - отрывисто, достаточно резко и убедительно, закончил господин Поляков.

 Ситуация:Приплыли…

ЗЫ. Но история со счастливым концом… Перед игрой спектакля «Проказницы в гареме», актёры сбежали с гостиницы, воспользовавшись смекалкой Утёсова и уплыли из города… 

Александр Мнацаканян: Вам, дорогие украинцы, придется учиться убивать врага

То, что я хочу вам сказать, будет выглядеть немного не по-людски. Но не сказать этого нельзя.
Украинцы, друзья мои!
В какой-то момент меня очень порадовали дружелюбие и невоинственность вашей армии. Не только месяц назад в Крыму, но и раньше. Например, когда под Севастополем на Фиоленте рядовой обращается по рации к лейтенанту с просьбой прервать на 5 минут стрельбы и дать пройти гражданским вдоль берега моря.

Сейчас же это дружелюбие меня вовсе не радует. За 23 года независимости ваши солдаты не участвовали ни в одной войне. Ну, разве только УкрБат на Балканах порох нюхал немного. Ветераны Афганистана – те в подавляющем большинстве в отставке или на высоких должностях, не связанных с боевыми действиями напрямую. Со всей очевидностью, у украинских военных нет не привычки, ни желания убивать.

Россия же в это время вела постоянные войны. Только за последние годы - Чечня, Дагестан, Грузия (Осетия и Абхазия). Российские военные привыкли убивать. Они привыкли к тому, что противник должен быть уничтожен, привыкли к вывернутым кишкам и оторванным конечностям – своим и чужим. К тому, что выжившим дают ордена, звездочки и иногда даже деньги. Кроме того, у них нет никаких комплексов по отношению к гражданскому населению. Они привыкли к тому, что можно стрелять по мирным гражданам, устраивать облавы и зачистки, не неся за свои преступления никакой ответственности.

Из разговоров с украинскими коллегами я понял, что вам просто-напросто неизвестны наши реалии и способы ведения войны. Перечислю их кратко:

Стрельба тактическими ракетами «Точка-У» по городам и селам с большим количеством мирных граждан (Комсомольское, Грозный - Чечня; Поти - Грузия). Ракетные обстрелы и жилых кварталов из РСЗО, вертолетов и бомбардировки с самолетов. Карательные операции в Новых Алдах (60 мирных граждан в один день, включая стариков, женщин и младенцев + грабежи и поджоги домов) и Самашках (больше 100 мирных жителей за 2 дня) – это только два самых ярких и известных примера.

Побои и унижения пленных солдат (российская пропаганда их называет бандитами, как и ваших побратимов) - посмотрите в сети кадры из села Комсомольское в Чечне. Дело Буданова (изнасилование и удушение чеченской девушки Эльзы Кунгаевой российским полковником), дело Ульмана (расстрел машины с учителями - по ошибке и последующее убийство раненых – уже сознательно), дело Лапина (пытки и издевательства над задержанным с последующим убийством – за то, что Зелимхан Мурдалов «не так посмотрел»), дело Худякова и Аракчеева (немотивированное убийство на блок-посту водителей Камаза) – это только то, что удалось довести до суда, но таких «персонализированных» случаев десятки, если не сотни.

Рвы и ямы с десятками неопознанных трупов после смены дислокации российских подразделений. Фильтрационные лагеря, где пленных солдат противника и просто случайно попавших людей травили собаками, пытали током, обливали на холоде водой, держали в ямах с хлоркой, отрезали уши, калечили на дыбе. Бесконечная череда грабежей и поджогов; изнасилования, избиения, сожжения заживо. Несколько тысяч пропавших без вести после незаконных задержаний дома в ходе «зачисток» (я почти в одиночку в 2003 году за месяц работы насобирал более 700 случаев).

Это не значит, что все эти методы будут применяться в Украине. И предыстория другая, и команды другие, и отношения тоже. И это не значит, конечно, что все российские военные таковы. Но такова система, господствующая в российской армии и идущих вслед за ней карательных подразделений ОМОН («Беркут» по-вашему). И таков опыт российских подразделений в Чечне (в основном) и Грузии.

Я понимаю, что это страшно, что возможная первая реакция – сдаться во избежание всего этого кошмара. Я совершенно не хочу вас пугать, дорогие украинцы. Но я хочу, чтобы у вас не было иллюзий относительно того, с кем (а главное – с чем!) вы имеете дело. Я хочу вас предупредить заранее. Чтобы вы не удивлялись, не говорили «да как они могут» и прочую гуманитарную ерундистику. И чтобы вы понимали, что фраза «Хорошо отметили праздник» и последующее радостное «гы-гы» из недавнего перехвата переговоров по мобильнику - наверняка не фейк. Федералы так разговаривают, так думают и так дышат.

Есть вероятность, что в Украину войдут российские войска. Если кто-то выберет сдачу – это его дело, это тоже можно понять. Но тот, кто выберет путь сопротивления оккупантам - вне зависимости, будет это партизан или военнослужащий регулярной армии - должен драться по-настоящему. Без сантиментов и комплексов.

Вам, дорогие мои, придется учиться убивать врага. И учиться надо срочно и только на «отлично». Времени на эксперименты и на пересдачу у вас не будет.

Александр МНАЦАКАНЯН,

Москва

Україна буде наша!

Пішла на х… , дурна раша!

Путін, чмо, не доривайся,

Краще йди посповідайся!

 

Геть копита з України,

Довбанута ти скотина!

Чи не вчили мама з татом

На чуже не зазіхати?

 

Чого претесь в чужу хату,

Московіти-жабенята?

Йдіть назад в своє болото,

Квакать в нім-ваша робота.

 

Путін в мріях заблудився…

Час імперій вже скінчився!

Йди, довбай своїх рашистів,

І не лізь до українців!

 

Бо як ти до нас торкнешся,

В своїй крові захлеснешся!

І пси люті твої згинуть,

Переможе Україна!

http://osp-ua.info/interview/33033-predateli-zakhvatili-vlast-v-ukraine-nashu-stranu-sdaut-putinu--oleg-soskin.html 

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляє, що в поточному році уряд не буде вводити податок на доходи з банківських депозитів.

"У поточних умовах ввести оподаткування пасивних операцій у банківських установах означає, що це буде використано для того, щоб люди забирали депозити. Тому ми прийняли рішення не вводити оподаткування доходів з банківських вкладів", – сказав він, виступаючи з трибуни парламенту в четвер.

Як повідомлялося, 19 березня прем'єр Арсеній Яценюк піддав критиці ідею оподаткування відсотків за всіма банківськими вкладами, запропонувавши оподатковувати лише вклади, що перевищують 50 тис. грн. "90% українців мають депозити до 50 тис. грн. А 10% багатих повинні ділитися з країною і суспільством", – зазначив голова уряду. Він додав, що сам в 2013 році отримав 614 тис. грн процентних доходів, з яких не заплатив ні копійки податків до бюджету.

Згідно з чинним Податковим кодексом, отримані фізичними особами дивіденди оподатковуються за ставкою 5% (раніше – 15%), тоді як відсотки повинні будуть обкладатися за такою ж ставкою 5% з 1 січня 2015 року.

Мінфін пропонує ввести оподаткування відсотків за банківськими вкладами з 1 квітня 2014 року, при цьому пропонує ставки 15–17%, що є загальними ставками оподаткування доходів фізичних осіб: 15% – для осіб з щомісячним доходом до 10 мінімальних зарплат, 17% – понад 10 мінімальних зарплат.

Згідно з даними Нацбанку, на кінець лютого вклади населення в гривнях становили 233,5 млрд грн, зменшившись за місяць на 7,6%, а з початку року – на 7,9%. Внески у валюті на цю ж дату дорівнювали $21,2 млрд, скоротившись в лютому на 6,3%, а з початку року – на 7,8%.

Середньозважена ставка за депозитами в лютому зросла з 11,67% до 14,14% річних, в іноземній валюті – з 5,92% до 6,52% річних.

З урахуванням даних Мінфіну про те, що на частку вкладів обсягом понад 100 тис. грн припадає 70% сумарного обсягу вкладів, то запропоноване оподаткування відсотків щодо них може принести бюджету при чинних сьогодні ставках по депозитах понад 5 млрд грн на рік (за умови, що відтік вкладів із банківської системи припиниться).

21 березня Мінфін запропонував ввести оподаткування податків на доходи фізичних осіб для 1,5% власників найбільших внесків, розмір яких перевищує 100 тис. грн.

джерело: Інтерфакс-Україна