Прям с утра пораньше заботливые ІТ технологии подогнали мне информацию о том, что "Во время проведения мероприятия Facebook Connect главный исполнительный директор Facebook Марк Цукерберг объявил о переименовании компании. В будущем Facebook сменит название на Meta."

Нагло сплагиачено  оттудава (с)

Моё письмо организатору конкурса.
Уважаемый Келемен!  Вы меня огорчили тем, что в каталоге не указали  мою фамилию, как автора рисунка с пальмами на трассе теплосети. Кроме того как произошло, что китайский  карикатурист , призер конкурса, срисовал фрагмент котельной с моего рисунка? Поясните!

1. Привласнив десятилітню працю КОЛЕКТИВА АВТОРІВ, які запропонували і впровадили ТЕХНОЛОГІЧНУ СХЕМУ і КОМПЛЕКС МАШИН. Подробиці тут http://blog.i.ua/user/2467720/1808776/

2. В назві роботи є слова «діючі трубопроводи», вони (слова) є ключовими для подальшого розуміння всієї роботи.  Якщо трубопровід є експлуатованим і знаходиться під внутрішнім тиском  5 – 8 МПа – рідини або газу, то додаткове навантаження від важких гусеничних машин, що передається на трубу через грунт, не погіршує, а покращує напружений стан  труби, отже мета наукового дослідження, покладена в основу дисертації, є хибною. Була б інша річ, якби йшлося про порожні або напівпорожні безнапірні труби, але тут сказано ясно про наявність чималого внутрішнього тиску.

Цитата із дисертації (ст. 139): «Порівнявши допустимі значення напруженого стану трубопроводу з отриманими значеннями зміни НДС трубопроводу на 66,5 МПа, у результаті розробки ґрунту гусеничним бульдозером над трубопроводом, можемо зробити висновок про те, що напружений стан складає 44% від допустимого. Ці дані отримані для «пустого» трубопроводу, по якому не транспортується продукт. У разі подачі продукту напруження в трубопроводі значно зростуть.»

А треба – значно зменшаться.

3.  Розділ 2  дисертації  присвячено напруженням, що виникають  поблизу трубопроводу від  важких машин. Тут використано попередні теоретичні розробки В.В.Соколовського, Г.К.Клейна, а  також Г.А.Генієва і В.Й. Сівка. Хоча  М.П.Кузьмінець зробив належні посилання на цих авторів, формули наведено в невиправдано великому багатосторінковому обсязі. Таке цитування можливе в оглядовій частині роботи, проте не може  мати місця при викладенні власних результатів.

Окремо підкреслюю, що в подальшому ці формули ніде не використовуються і навіть не згадуються, отже ця частина роботи має декоративний характер.

Згадані  вище  і декотрі подальші формули  містять величезну кількість помилок.  Помилки  за  своїм  характером  є  дуже виразні, їх не можна виправдати технічними або друкарськими помилками. Наприклад в формулах (3.3)  в  частинних  похідних  координати  та переміщення і деформації стоять  як  нижні індекси ,  і це не технічна помилка. Навіть на малюнках 2.19 та 2.23 це видно. Повторювані багато разів в тексті, вони свідчать про те, що здобувач не розуміє змісту цих формул, тобто вони не є результатом наукової роботи самого М.П.Кузьмінця.

В подальших частинах дисертації деякі з цих помилкових формул знову виникають, але вже без помилок, тому можна зробити припущення про те, що помилкові і безпомилкові формули написано різними авторами.

В розділі 2.4 спочатку зазначається, що швидкість прикладання навантаження є ключовою, але далі в розділі 2.5 будується "Математична модель взаємодії робочого та ходового обладнання з середовищем та близько розташованим трубопроводом", в якій жодним чином не фігурує «швидкість прикладання навантаження».

Цитата із дисертації (ст. 82-83):  «Аналіз виконаних досліджень дозволяє зробити наступні висновки:
– зміна напруження ґрунту від деформацій має характер петлі гістерезису;
– петля суттєво змінюється від швидкості прикладання навантаження;

– чітко проявляються ділянки з пружними, пластичними і в’язкими властивостями та мають місце процеси зміцнення і розвантаження, навіть при швидкостях взаємодії з середовищем до 1 м/с».

В моделі використовуються відомі літературні і експериментальні дані.

Цитата із дисертації (стр. 110): «Результати розрахунків полів напружень зведено в табл. 2.3 у параметричній формі (в залежності від прикладених навантажень р та властивостей ґрунтового середовища k встановлених експериментально для найбільш поширених ґрунтів типу суглинок щільністю 1,75 г/см3 та вологістю 12%)».

Отримані результати стосуються лише грунтів з обумовленою вологістю  і, головне, без  врахування "швидкості прикладання навантаження".

4. Розділ 3  присвячено напруженому стану власне самої труби. Спочатку наведено теоретичні основи таких розрахунків, ці формули також залишаються декоративними, позаяк далі М.П.Кузьмінець їх несподівано відкидає  і вирішує для розрахунків застосувати скінченноелементну програму ANSYS.

На декількох сторінках наведено елементарні відомості про цей пакет включно з описом і малюнком тетраедра – опис, який був би доречним в магістерській роботі, але не в докторській дисертації.

Відомо, що краще використовувати кінцевий елемент у вигляді паралелепіпеда, як більш точний, а  тетраедр слід використовувати для опису криволінійних об’єктів. В дисертації, при розрахунках, використовується лише класичний тетраедр замість більш сучасних варіантів паралелепіпедів і тетраедрів, за допомогою яких можна отримати більш точні результати, особливо для напружень, при тій самій густині сітки КЕ. Саме від густини сітки залежить точність отриманих результатів і класичний підхід полягає в згущенні сітки в два рази для порівняння результатів. Якщо результати не відрізняються в межах необхідної точності, вважається, що рішення отримано. Про те, чи досліджувалася збіжність  результатів, в дисертації ані слова. Отже, отримані результати теж сумнівні.

Розрахунки за допомогою ANSYSа – складні і трудомісткі, їх складно виконати для декількох десятків прикладів, адже зміна якогось одного параметра з багатьох фактично вимагає побудови нової тривимірної моделі. Тому М.П.Кузьмінець вирішує застосувати регресійний аналіз і побудувати поліноми, в яких вихідні величини були би формульно пов’язані  з очікуваними результатами – тобто йдеться про поліноміальні розрахункові моделі.

Певні степеневі поліноми  мали би зв’язати напруження в ґрунті з вихідними даними. Тут такими є  глибина закладання  труби, її діаметр, модуль пружності ґрунту та  тиск від машини – разом чотири величини. Пізніше такі поліноми непомітно поширено на напруження в трубі, проте набір вихідних даних не змінено – ті самі чотири величини. Важко повірити, що на напруження в трубі ніяк не впливають товщина стінки, тиск в трубі, модуль пружності матеріалу.

Цитата із дисертації (ст. 207): «Отримано рівняння регресії для визначення зміни напружено-деформованого магістрального трубопроводу з урахуванням: відстані від опорної поверхні гусениць бульдозера до поверхні труби, hтр, мм; діаметра трубопроводу, Dтр, мм; тиску гусениць бульдозера на опорну поверхню, Ргр, МПа; модуля пружності ґрунту в який закладено трубу, Егр, МПа та виконано перевірку одержаної математичної моделі визначення напруженого стану трубопроводу, на однорідність дисперсій, значущості коефіцієнтів регресії та підтверджено адекватність отриманого рівняння».

Ще одна цитата, ст. 207 дисертації, свідчить про «обізнаність» М.П.Кузьмінця з основами опору матеріалів «Поперечні деформації (напруження) враховуються коефіцієнтом Пуассона. Тому в загальному випадку пружні властивості ґрунтів описуються значеннями параметрів: .»

Також замість балки, жорстко затиснутої на кінцях, слід було розглядати більш  складну  контактну  задачу.  І  не балку, а оболонку. Ось де знадобився би ANSYS.

5. В розділі експериментальних досліджень подано пишний багатосторінковий  опис техніки тензометричних вимірювань. Цей метод застосовується більше 70 років, і його опис був би доречний хіба що в магістерській роботі. Так само недоречно наведено елементарні відомості з теорії подібності в моделюванні.

Найголовніше тут те, що робота не містить якихось  нових теорій або методів розрахунку, відтак немає предмету, який потребував би експериментальної перевірки. Отже, експериментальний розділ роботи взагалі непотрібний.

6. В роботі є чимало інших помилкових тверджень, зокрема про те, що внаслідок корозії в металі труби зменшується допустиме напруження. Зрозуміло, що корозія зменшує товщину стінки труби, проте  неушкоджений метал свої механічні властивості не змінює – ані допустимі напруження, ані модуль пружності.

Цитата із дисертації (ст. 278): «Аналіз результатів  досліджень дозволяє зробити висновок про те, що вплив роботи технологічних машин на зміну НДС трубопроводу суттєвий. Максимальне значення еквівалентних напружень складає 65,3 МПа (рис. 5.12), в той час коли гранично допустиме значення 151,2 МПа (див. п. 3.1 – приклад розрахунку ділянки трубопроводу «Кременчук-Херсон»). Це свідчить про те, що 43% від границі міцності трубопроводу, що ремонтується, припадає на вплив роботи машин під час капітального ремонту трубопроводу».

Насправді ж допустиме напруження в металі стінки труби  в 2 – 4 рази вище від згаданої величини 151 МПа, але найголовніше тут – напруження від внутрішнього тиску і від ваги трактора додаються алгебраїчно, тобто складники мають різні знаки.   "Доктор" знаки ігнорує і робить неправильні висновки стосовно НДС ДІЮЧОГО трубопроводу!!! І, нарешті,  допустиме напруження не може бути результатом розрахунку – це властивість матеріалу, з якого виготовлено трубу.

Згідно із формулою Барлоу  P=(2St)/D, де P - тиск, S - напруження, t - товщина стінки. S=(PD)/(2t)=4х1420/40=142 МПа. Тобто напруження від внутрішнього тиску значно більше максимального від ваги трактора 65,3 МПа (майже п'яти кратний запас міцності). При цьому допустиме напруження складає 313 МПа. 

Таким чином, висновок дисертанта "Це свідчить про те, що 43% від границі міцності трубопроводу, що ремонтується, припадає на вплив роботи машин під час капітального ремонту трубопроводу» помилковий. Не 43%, а 21 % і не від роботи машин, а від внутрішнього тиску в трубопроводі. Отже, всі подальші розрахунки не мають сенсу, оскільки НДС трубопроводу від дії механізмів не погіршується, як вважає дисертант, а навпаки покращується та зменшується.  

7. Термінологічні помилки:

Часткові похідні (ст.100) – треба частинні;

диференційні рівняння  (ст.176, 192) – треба диференціальні;

Розгягуючі, стискаючі напруження (ст. 36, 49, 53, 79, 83, 84, 204) – треба розтягувальні, стискальні;

ріжуча (ст. 41, 50, 51, 69, 70, 71, 150) – треба різальна;

складає – в переважній більшості треба становить

труба прагне придбати таку форму – треба набути такої форми;

не врахування – треба неврахування;

Таким чином, не складно дійти висновку – треба нескладно;

Статично не визначені системи – треба статично невизначувані;

Знаходимо шляхом при рівняння – треба прирівнювання;

ступінь вільності (ст. 142 – 144, 231) – треба ступінь свободи;

оточуючі – треба оточувальні;

сипуче середовище – треба сипке;

балочний – треба балковий;

вздовж вісі – треба осі;

защеплення (ст. 133) – треба затиснення;

сумісна дія (ст. 158, 170, 229, 250, 253) – треба спільна дія;

згинаючий момент – треба згинальний.

пустого – треба порожнього та ін.

Роботу ілюстровано невиразними кольоровими плямами – копіями екранів програми ANSYS, з них навіть спеціаліст не зможе отримати якусь корисну інформацію. Особливо жахливими є тривимірні графіки – поверхні, що їх отримано засобами графіки Ексель – суцільні шаради.

І це писав "доктор"!!!

Отже, згідно з п.41 "ПОРЯДКОМ присудження наукових ступенів" КМУ №567 від 24 липня 2013 року "МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій.", але рада не визнала свою помилку і нажаль ще раз її припустилася, незважаючи на кричущі порушення. Така рада має бути розпущена!

Розділ 5.2, а також 5.3 це цілковитий плагіат, оскільки ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА

– малюнок 5.9

та 5.14

належить не М.П.Кузьмінцю, і немає належного посилання на першоджерело [115], де цю схему запропоновано вперше (стаття 115, лютий 1994 року). Насправді розробником технологічної схеми і комплексу землерийних машин є КОЛЕКТИВ АВТОРІВ Науково-дослідного технічного центру «Ротор» (Київ), який ДП «Завод ім. Малишева» (Харків) почав випускати ще у 1999 році.

Крім того ще у 2004 році в статті [45] було запропоновано метод Швидкісного капітального ремонту магістральних трубопроводів. В патентах [120-127, 277] 1996, 1997, 2008 років, в яких М.П.Кузьмінець навмисно не вказав колектив авторів, та патентах 1998, 2002, 2003, 2008, 2010, 2011 років ВКАЗАНІ МАШИНИ ЗАПАТЕНТОВАНІ.

120. Пат. 20377 України, 97041936. Машина для пошарової розробки ґру-нту (МПРГ-1); Заявл. 22.04.97.

121. Пат. 2129193 РФ, 97106689/03. Машина для послойной разработки грунта (МПРГ-1); Заявл. 06.05.97.

122. Пат. 6,418,646 В1США, 09/423,195. Машина для пошарової розробки ґрунт у(МПРГ-1); Заявл. 06.05.97.

123. Пат. 20377 України, 97010085. Машина для розкривання трубопро-воду і робочий орган (МВТ); Заявл. 09.01.97.

124. Пат. 2112841 РФ, 97100274/03. Машина для вскрытия трубопровода и рабочий орган (МВТ); Заявл. 09.01.97.

125. Пат. 6,148,549 США, 09/341,437. Machine for uncovering a pipeline and operating element; Заявл. 09.01.98.

126. Пат. 17163 України, 96093693. Машина для підкопу і гусеничний ходовий пристрій (МПР); Заявл. 25.09.96.

127. Пат. 2114253 РФ, 96119082/03. Машина для подкопа и гусеничное ходовое устройство (МПР); Заявл. 25.09.96.

277. Пат. 83775 (C2) України. Машина для розкривання трубопроводу / В.Д. Мусійко, Коваль А.Б., Лейченко Ю.Б., Цибізов О.Г. опубл.11.08.2008.

Оригінал: «Технология и комплекс технических средств для капитального ремонта магистральных нефтепроводов без подъема трубы / С.К. Василенко, А.В. Быков, В.Д. Мусийко // Трубопроводный транспорт нефти. – М. : АК «Транснефть», 1994. – №2. – С. 25–28. [115]	Плагіат в дисертації «Формування комплексу спеціальних землерийних машин для роботи в умовах діючих магістральних трубопроводів»
«Комплекс технических средств включает в себя машины для: - послойной разработки грунта; - вскрытия трубопроводов; - подкапывания грунта под трубой; - засыпки грунта под трубу и его уплотнение» – ст.25 [115]	«У результаті запропоновано та реалізовано наукову задачу по формуванню технологічного комплексу землерийних машин для КР МТ у складі: машини пошарової розробки ґрунту МПРГ-1М; машини розкривання трубопроводів МВТ-2М; машини підкопування трубопроводів МПР-1М; машини підбивання ґрунту під трубопровід МП-М» - ст. 263
«Очистка ремонтируемого трубопровода от старой изоляции и нанесение нового изоляционного покрытия могут быть выполнены серийно выпускаемыми механизмами» - ст. 28 [115]	«Після підкопування трубопроводу відповідними машинами виконується комплекс робіт з очищування старого ізоляційного покриття та нанесення нового» - ст. 268
«Перед вскрытием трубопровода машина для послойной разработки грунта за два прохода снимает плодородный слой слева и справа от продольной оси трубы и перемещает его в бруствер на заданное расстояние (рисунок, вид А)» - ст. 25 [115]	«Першою в колоні (рис. 5.14) вздовж осі трубопроводу рухається машина для пошарової розробки (рекультивації) ґрунту МПРГ-1М (рис. 5.15). Вона розробляє верхній родючий шар ґрунту до рівня, необхідного для нормальної роботи наступних за нею машин комплексу і транспортує його в окремий бруствер» -ст. 264

Таким чином, М.П.Кузьмінець немає ніякого відношення до формування комплексу спеціальних землерийних машин для роботи в умовах діючих магістральних трубопроводів.  Витяг із його дисертації (саме головне на 10 сторінках), як і всі матеріали викладені тут http://bav998.wixsite.com/plagiat .

І.І.НАЗАРЕНКО - голова спецради Д 26.056.08 КНУБА (завкафедрою машин і обладнання технологічних процесів, де працював дисертант М.П.Кузьмінець) та В.Й.СІВКО - професор цієї ж кафедри і член спецради (науковий консультант плагіатора НТУ) закрили очі і не помітили плагіат та жахливі помилки у дисертації М.П.Кузьмінця. Завдяки їм та ще трьом опонентам: КИРИЧЕНКО Ігор Георгійович ( Харківський національний автомобільно-дорожній університет, професор кафедри будівельних і дорожніх машин; доктор технічних наук, професор), КРАВЕЦЬ Святослав Володимирович (Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри) та ПЕНЧУК Валентин Олексійович (Донбаська національна академія будівництва і архітектури, професор кафедри технічної експлуатації і сервісу автомобілів, технологічних машин і обладнання , доктор технічних наук, професор),  псевдонауковець став "доктором". Також вагому роль зіграв тодішній завідувач кафедри дорожніх машин НТУ М.О.Білякович, який точно знав про ПЛАГІАТ але покривав і просував свого протеже М.П.Кузьмінця, який також працював і на цій кафедрі.

ТАКИМ "докторам" і "письменникам" не місце в ВНЗ!!!

Я вот с ходу "всего русского" могу вспомнить - квас, щи, кокошник, космическая станция, льняная одежда, деревянное зодчество, русская печь, церковная архитектура, кремли, соленые огурцы, гречневая каша, валенки, Баба Яга и бурлаки на Волге Ильи Репина. Что еще? 

Вот так вот сходу, пожалуй, что и все. 

Из всего выше перечисленного я не люблю только вареную воду с капустой и кокошники. 
Так что почти все русское я люблю. В валенках мы каждую зиму семейством в лес ходим. А деревянный дом с русской печью - вообще моя мечта.

Из всего остального, что нас окружает, чем сейчас у нас вдруг так стало принято гордиться и что "русский мир" почему-то вдруг ни с того ни с сего стал вдруг причислять ко "всему русскому" - эмм... Ну, нерусское почти все.

Ну что? 

Авиация? Американцы. Братья Райт. Автомобили? Немцы. Небратья Даймлер и Бенц. Реактивные двигатели? Немцы. Ракетостроение? Немцы. Космос? В истоках те же немцы. За исключением космической станции и луноходов - это наше. Космическую станцию, правда, утопили в Тихом океане, а луноходы кончились, но это были и правда наши достижения.



Что еще. Ядерная энергетика? Немцы. Проект "Манхеттен", вот это все. И его гулаговский вариант в виде шарашек все с теми же немцами внутри. ДнепроГЭС? Крупп, Сименс, Дженерал Электрик. Вообще индустриализация? Взял с сохой, оставил с атомной бомбой? Да почти полностью американцы. За исключением рабской лагерной рабочей силы - это да, это опять же наше изобретение. 

Танки? Англичане. Пулеметы? Американцы. Автомат? Немцы. Автомат Калашникова? Немцы. Нефть? Динозавры. Пельмени? Китай. Шашлык? Грузия. Кефир? Кавказ. Письменность? Греки. Свою - глаголицу - благополучно убили. Язык? Язык вообще общемировой - смесь слов со всех языков мира. Украинский и сербский имеют куда большее отношение к изначальному русскому, чем современный русский. Православие? То же самое. Смесь из несторианства, ислама, язычества и бог его знает чего еще.

Литература? Ну, частично да. Безусловно. Да и то: Пушкин - арап, Гоголь - бандера, Корней Чуковский (Николай Корнейчуков) - жидобандера. 
Цари? То ли норвежские, то ли шведские.

А! Во! Самая-самая скрепная скрепа! Водка! Уж она-то наша, родная. Посконная. Наше все. 

Ан нет. Водка - и та придумана в Византии. Традиционным русским напитком был мед. Убит водкой. 

Вторая наша скрепная скрепа - зомбоящик - американцы. О принадлежности самой идеи спорят, но на практике она была претворена в жизнь американцами.

Что из того, что нас окружает - асфальт, бетон (это вообще еще Древний Рим), автобус (по этимологии слова понятно), метрополитен (то же самое), мобильники, компьютер, интернет, фуры, сыры, картошка (привет индейцам Майя!), табакокурение, бразильское мясо, стеклопакеты, коттеджи, финская сантехника, итальянские кухни, японские экскаваторы, двигатели внутреннего сгорания, деньги, железные дороги, авиация, подводные лодки, авианосцы, радиоактивный пепел - что из всего этого "русское", что можно не любить?

Так что, как я и сказал, я люблю почти все русское. Почти все, что мы изобрели сами за нашу тысячелетнюю историю. Все десять пунктов, которые мог вспомнить. 

С наступающим Новым Годом.

Который, кстати, тоже гейропейский.

я так любила мужа
еще на свадьбе даже
потом уже не помню
и появился Саша
и Сашу я любила
по-разному и звЕро
но эту страсть размыла
работа и карьера
и чисто по работе
я встретила Алешу
Алешу не хочу я
Он просто друг хороший
И вот прекрасным утром
Муж воспылал страстями
С любовью по –французски
На кухне в ванной в спальне
Я быстренько отмылась
И быстренько умчалась
Ведь я договорилась
что с Сашей повидаюсь
ведь он купил квартиру
и надо ее глянуть
понятно на смотринах
меня решил он трахнуть
хоть я ж сама решаю
ведь я ж большой начальник
стою и размышляю
уткнувшись в умывальник
считаю по привычке
за два часа второй
и как бы не откажешь
ведь человек родной
потом была работа
и там корпоратив
пить было неохота
но пьющий коллектив
и бац звонит Алеша
и может подвезти
на улице пороша
как пьяной мне идти
Бац заднее сиденье
Бац сотое соитье
Родной хоть  друг Алеша
Но логика событий
День выдал мне по полной
И на подходе ночь
Но как идти домой мне
Ведь там родная дочь

Сюжет содран у Дианы Машковой. Нену молодец

Эти чудеса взорвали мировое сообщество! Да и я недавно узнал что они так нагло поступили. И еще мотыгой  демонстративно машут у Эйфелевой башни....

Так что произошло? А вот что: Китай становится лидером по выпуску копий популярных Чудес Света. Подозреваю, что партия решила переманить туристический поток прямиком к себе. Дабы каждый смог посетить Европу, Азию и Африку - не выезжая из родной страны.


Машина проезжает на перекрестке рядом с ветряной мельницей в "Holland Village" в Шэньян, на северо-востоке Китая в провинции Ляонин Это место подражает архитектуре Голландии, и занимает 2,2 квадратных километров со стоимостью 7000000000 юаней или $ 929 млн.


Уборщик работает у здания, копия 1650 Мезон-Лаффит - знаменитый замок во Франции XVII века, одно из творений архитектора Франсуа Мансара.


Копия Карнакского храма - крупнейшего храмового комплекса Древнего Египта, главное государственное святилище Нового царства. Теперь и в Китае.


Сфинкс, куда ж без него


Римский Колизей. Здесь видимо проходили китайские гладиаторские бои


А как вам прогуляться по живописной австрийской деревушке Халльштатт? Все возможно в китайской провинции Гуандун. Копия горного поселения, входящего в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО, была построена в 2012 году в пригороде Хойчжоу.


Английская телефонная будка. Рядом маленькие китайцы


Вроде бы Флоренция. живописный канал расположенный на окраине города Тяньцзинь


Китайская Пизанская башня. Падает на рисовые поля


Сиднейский театр


Триумфальная Арка


Белый дом


Американский Капитолий

Но на самом деле никакие подделки не передадут дух времени, оригинальных зданий и чудес архитектуры. Ведь именно они видели многое и знают все тайны прошлых эпох.

Может и Майдан скопируют?

Плагиаторов на мыло!