хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «зсу»

Ошибки президента равносильны предательству



Президент Украины продолжает разочаровывать украинский народ. Прежде всего, как Главнокомандующий ВСУ. 
     Иловайская трагедия ничему не научила Порошенко. Да, ему пришлось под давлением общественного мнения уволить Министра обороны Гелетея. Но это произошло только через полтора месяца после «иловайского котла» и за две недели до выборов Раду. Причем Порошенко не отправил Гелетея в никуда, а вернул на прежнее сытное место главы Госохраны. Да еще с мотивировкой, что Гелетей, мол, все задачи на посту Министра обороны выполнил, а так как теперь перед армией стоят иные задачи, то нужен другой специалист.
В итоге, уже прошло полгода, но виновные в гибели и пленении сотен украинских солдат под Иловайском не названы.
   
 Гелетей и начальник Генштаба Муженко осенью «включали дурака», и рассказывали депутатской комиссии, что почти все данные представляют государственную тайну.
А генерал Назаров, подозреваемый в служебной халатности, приведшей к гибели 49 военных в авиакатастрофе над Луганским аэропортом, до сих пор служит Украине на должности первого заместителя Муженко. Зато военная прокуратура недавно отрапортовала, что завела около тысячи дел по статье «Дезертирство». И некоторые уже передала в суд. 

    
Полгода длилось, так называемое перемирие, за время которого украинская армия потеряла убитыми около 200 солдат и сдано 500 кв. км. территории.
     Украинской армии все это время можно было только отвечать на обстрелы со стороны «борцов за русский язык». Это нервировало украинских солдат, но они исполняли приказы начальства. А Порошенко в это время говорил, что мы укрепляем свои позиции и ждем от сепаратистов выполнения Минских договоренностей. 
     Всем здравомыслящим людям было понятно, что никакого мира нет, и не будет. Пока у России есть возможность и желание воевать. 
     Но украинцы надеялись на то, что за эти полгода будет наведен порядок в управлении и снабжении войск. И будет выстроена надежная оборона, которая оградит страну от расползания «русского мира». И вот в середине января боевые действия вспыхнули с новой силой. Украинские военные героически защищали аэропорт Донецка до тех пор, пока он уже полностью не превратился в груду бетонных обломков. Но за последние дни в плен попали около трех десятков солдат и офицеров ВСУ. 
    
Известно, что с 16 января всеми действиями военных подразделений в этом секторе управлял непосредственно генерал-полковник Муженко. И его подопечный, командующий Сухопутными войсками Украины генерал-лейтенант Пушняков, который по свидетельству очевидцев, вычёркивая из наградного листа фамилии «Киборгов», орал матом, что его «за#бал этот конченый аэропорт и его #баные киборги!» 
     О профессиональном уровне и соответствии занимаемым должностям Муженко и Пушнякова различными военными экспертами и непосредственными участниками боев говорилось и писалось много и не один месяц. Но Порошенко на все это не реагировал. И дождался очередного поражения  украинской армии.
     Пусть военные эксперты оценивают важность и смысл восьмимесячной обороны зданий аэропорта. А что это нам дало кроме жертв?
     От Главнокомандующего ВСУ хочется услышать ответ на злободневные вопросы.
 
1. Кто и когда понесет ответственность за унижения, которые вновь из-за бездарного руководства войсками вынуждены терпеть пленные украинские солдаты и слушать этого кремлевского тупого зомбированного ублюдка 
2. Понимает ли Президент, что продолжая доверять Муженко и Пушнякову, он лично добивает авторитет высшего командования у офицеров среднего звена и чем это грозит? 
3. Осознает ли Президент, что натворили в последние дни его ставленники в ВСУ? 
4. Чувствует ли Президент, что его «мирный план» не является таковым и требует адекватных ответов боевикам на опережение?
5. Догадывается ли Президент, что его ошибочные кадровые назначения и отсутствие немедленной реакции на происходящее на Донбассе, приближают его к народной обструкции?
    
Украинская армия и украинский народ готовы защищать свою страну. Но не готовы гибнуть из-за бездарного руководства.

    

Війна чи вибори


Війна і вибори. Яка перемога важливіша - питають журналісти. Для мене безумовно і однозначно: наша Перемога у війні. Тому все інше - вибори, політика, партійні інтриги - абсолютно другорядне і не варте уваги, поки не буде Перемоги.

Але вимогу провести вибори в Україні навіть під час воєнного стану (хоча наша Конституція і закон це забороняє) висунув Україні президент ПАРЄ Тіні Кокс, мовляв, цього вимагають стандарти Ради Європи. Повна дурня! Для прикладу, у демократичній Британії не було виборів 10 років, поки не перемогли Гітлера.

Як член ПАРЄ в минулому, я часто опонував проросійській діяльності Кокса в Асамблеї. Він був ініатором і доповідачем більшості ганебних рішень ПАРЄ, зокрема, про повернення до Асамблеї в 2019 році путінської Росії, що вщент знищило авторитет цієї колись поважної організації. Через це у мене є всі підстави вважати голландця Тіні Кокса російським агентом впливу, як і корумпованого росіянами його попередника на посаді президента ПАРЄ іспанця Педро Аграмунта, якого ми з ганьбою відправили у відставку.

Я переконаний, що тему необхідності проведення виборів в Україні через свою агентуру чи корисних ідіотів запускають російські спецслужби, які грають на егоїзмі українських дрібних політиків.

Якщо це справжні демократичні вибори, а не їх імітація, то це завжди боротьба всіх з усіма, розкол і глибокі ідеологічні протистояння в суспільстві. Саме це зараз кров з носу і потрібно кремлю. Щоб українці билися до крові між собою за місця в парламенті, а не із зовнішнім ворогом.

Завжди пам‘ятайте чому програла УНР: тому що замість спільної боротьби проти зовнішнього ворога - більшовиків, українці боролися між собою за владу.

Наша Перемога не тільки в кількості поставленої созниками зброї, а передовсім у нашій єдності.

Тому як колишній політик, а зараз старший солдат ЗСУ я звертаюся до всіх, хто спить і бачить себе політиці: хочете бути в новому парламенті - направте всі свої ресурси на Перемогу України у війні з росією. Без цього не буде ні України, ні виборів!


Олег Ляшко,

старший солдат ЗСУ

В Одесі стартували навчання «Сі Бриз-2017

В Одесі стартували українсько-американські навчання «Сі Бриз-2017» – Міноборони
В Одесі стартували українсько-американські навчання «Сі Бриз-2017» – Міноборони
Київ, 11 липня 2017.

Вчора в Одесі розпочалися українсько-американські військово-морські навчання «Сі Бриз-2017». Темою навчань є проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні. У «Сі Бриз-2017» долучилися представники Збройних сил 16 країн світу. Про це повідомив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У заходах задіяні 31 корабель, катер і судно, 29 літальних апаратів, понад 3 тисячі чоловік особового складу. Навчання проводитимуться на території Одеської і Миколаївської областей, а також у визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря», – повідомив він.

Під час навчань відпрацьовуватимуть, як організувати протичовнову, протикорабельну, протиповітряну оборони, а також дії з силового звільнення захопленого судна. «Крім того, планується проведення десантної та річкової операцій, навчання з пошуку та рятування, підводних робіт з розмінування, проводки за тралами тощо», – додав речник Міністерства оборони України. Заходи триватимуть до 23 липня.

Сьогодні до Києва прибуває інспекційна група з Туреччини. Мета її візиту – проведення інспекції за Договором про звичайні Збройні сили в Європі. «Метою заходу є контроль за дотриманням Україною кількісних обмежень озброєння та військової техніки, що підпадають під дію Договору. Про місце інспекції буде повідомлено через годину після прибуття інспекційної групи до пункту в’їзду – виїзду», – пояснив полковник Гуцуляк. У свою чергу, інспекційна група України вчора відбула до Литовської та Латвійської Республік для проведення інспекції за Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки. Ця ж група здійснить спостережний політ над Литовською Республікою за Договором про відкрите небо. «Ще одна інспекційна група у складі трьох військовослужбовців Збройних сил України невдовзі відбуде до Румунії, де візьме участь у спостереженні за військовою діяльністю – проведенням на території цієї країни міжнародних навчань «Сейбер гардіан – 2017», – додав Дмитро Гуцуляк
http://uacrisis.org/ua/58488-mod-sea-breeze

Молитва українського воїна за редакції Мирослава Мисли

Молитва українського воїна з вуст Мирослава Мисли
https://www.facebook.com/legion.svobody/videos/1303162059707723/?pnref=story

УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджусь я, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць у понурі ранки, принеси мені зойки закатованих, в льохах, тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття і міць, щоб сміло я йшов у бій, як йшли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром і Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції: полковника Євгена Коновальця, Басараб і Головінського, Шухевича і Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, героїв Небесної сотні, полеглих у московсько-українській війні і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя, рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!
Слава нації!

Смерть ворогам!
  Як загинув патріот України Мирослав Мисла.

http://ua.censor.net.ua/news/408970/yak_zagynuv_patriot_ukrayiny_myroslav_mysla_foto


 


Зрада - ч. 3

 Звернення Богдана Гордасевича: Мені дуже прикро повідомляти, але ось дізнався зовсім несподівано, що замість працювати у три зміни і виробляти продукцію для посилення оборони держави Львівський бронетанковий завод вже майже пів року простоює і це жахливо! Більше того ось що я зібрав:

Суд призначив умовний термін екс-директору Львівського бронетанкового заводу
20 травня, 2016 р.



Олександра Остапця випустили на волю у залі суду

20 травня Сихівський районний суд виніс вирок у справі розкрадання державних коштів в особливо великих сумах. Підозрюваного екс-директора Львівського бронетанкового заводу Олександра Остапця визнали винним та засудили на 5 років умовно із випробувальним терміном три роки і присудили штраф 11,9 тис. грн. Остапця відпустили на волю просто у приміщенні суду.

Прокоментувати вирок суду він відмовився. А його адвокат Тарас Самбір сказав, що вони очікували на таке рішення, тому що обвинувачений співпрацював із слідством, відразу визнав свою вину і погодився відшкодувати усі збитки держави та витрати суду.

Військовий прокурор Василь Шимко зазначив, що обвинувачення погоджується із вироком суду, тож подавати апеляцію не будуть.

Також суд призначив передати 2 млн 32 тис. гривень, які перебували на резервному рахунку, Львівському бронетанковому заводу. Суд повернув обвинуваченому його арештоване майно та зобов’язав сплатити судові витрати 17 тис. грн.

Нагадаємо, 1 жовтня минулого року у квартирі Олександра Остапця слідчі військової прокуратури знайшли готівку – 2 млн грн. Слідство вважало, що ці кошти призначалися на ремонт військової техніки для фронту, а посадовець їх нібито привласнив.

http://zaxid.net/news/showNews.do?sud_priznachiv_umovniy_termin_eksdirektoru_lvivskogo_bronetankovogo_zavodu&objectId=1392336


З Львівського бронетанкового заводу стягнули майже 14 млн. грн. за невідремонтовану техніку
19 липня, 2016

Господарський суд Києва задовольнив чотири позови військової прокуратури Центрального регіону України і прийняв рішення про стягнення з державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до державного бюджету України 13,7 млн грн.

Як повідомила у вівторок, 19 липня, прес-служба Генпрокуратури, у 2015 році між Міністерством оборони України та держпідприємством було укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування та капітального ремонту автотранспортних засобів. Втім, вказані послуги у встановлений термін виконані не були. Відтак, реагуючи на виявлені порушення та діючи в інтересах Міноборони України, військова прокуратура заявила позови про стягнення зазначених коштів.

Суд погодився з доводами військового прокурора щодо наявності підстав для повернення цієї суми та задовольнив позови в повному обсязі.

«Також під час судового розгляду однієї із зазначених справ підприємство у добровільному порядку вже перерахувало до держбюджету 3,4 млн грн.» – йдеться у повідомленні.
http://zaxid.net/news/showNews.do?z_lvivskogo_bronetankovogo_zavodu_styagnuli_mayzhe_14_mln_za_nevidremontovanu_tehniku&objectId=1398175


Львівський бронетанковий завод сплатив майже 9 млн. грн. через несвоєчасний ремонт танків
17 травня, 2016 р.

Також завод повернув передоплату та сплатив штрафні санкції

ДП «Львівський бронетанковий завод» перерахувало Міноборони 8,7 млн грн. Ці кошти вимагала повернути оборонному відомству військова прокуратура Центрального регіону України за насвоєчасний ремонт військової техніки.

Господарський суду м. Києва своїм рішенням зобов’язав держпідприємство сплатити вказану суму, інформує Генпрокуратура України.

Відтак із Львівського бронетанкового заводу стягнули попередню оплату та штрафні санкції за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань за наслідками виконання ремонту танків Т-72 у 2015 році.

16 травня військовою прокуратурою Центрального регіону забезпечено виконання рішення суду.
http://zaxid.net/news/showNews.do?lvivskiy_bronetankoviy_zavod_splativ_mayzhe_9_mln_cherez_nesvoyechasniy_remont_tankiv&objectId=1391960


Депутат Івано-Франківської міськради очолив «Львівський бронетанковий завод»
27 вересня 2015

Львівський бронетанковий завод отримав нового тимчасового керівника


Роман Тимків

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» очолив Тимків Роман Мирославович. Його обрали за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади, інформує «Укроборонпром».

Роман Тимків від 5 серпня виконував обов’язки директора бронетанкового заводу. Після завершення конкурсу його ж і обрали директором.

Як йдеться в повідомленні, члени комісії зосереджували увагу на поглядах учасників конкурсу та їхні конкретні пропозиції щодо оптимізації процесу виробництва та модернізації продукції, орієнтацію на пошук нових і перспективних зовнішніх ринків для укладення вигідних контрактів.

Тимків наразі також діючий депутат Івано-Франківської міської ради від політичної партії «Третя сила». Він також є засновником та директором будівельної компанії ТОВ «Екстім ЛТД». Як пишуть ЗМІ, Тимків є відомим забудовником Івано-Франківська та співвласником калуського пивзаводу.

Як повідомляв ZAXID.NET, у червні 2015 року керівництво Державного концерну «Укроборонпром» звільнило очільника держпідприємства «Львівський бронетанковий завод» Олександра Остапця через, як обгрунтовувалось, невиконання виробничих планів на підприємстві.

Виконувачем обов’язків директора Львівського бронетанкового заводу тоді призначили головного інженера Віктора Андрощука.
http://zaxid.net/news/showNews.do?deputat_ivanofrankivskoyi_miskradi_ocholiv_lvivskiy_bronetankoviy_zavod&objectId=1367115

Слава ЗСУ! 30 діб війни! Витримали! Герої!



УКРАЇНО МОЯ

Україно моя, Україно,
Калинова моя, тополина!
Тож дiвчата твої, мов тополi,
Не було їм щастя i долi.
Їхня доля стелилась туманами,
Обвивалась круг шиї арканами,
У гареми вела султанськi,
В осоружнi покої панськi.

Україно моя, Україно,
Та спiвоча ж моя, солов’їна!
Над полями та над ярами
Тужно пiснi бринять вечорами.
Та чи ж є iще де така мова,-
Що барвиста вона та шовкова,
На свiтi усьому прославлена,
Та не раз у колисцi задавлена!

України моя, Україно,
Це ж не пiсня твоя лебедина!
Там, у полi, де вiтер вiє,
Квiтнуть роки твої молодiї.
Твої пiснi простору треба,
Тож беруть її хлопцi в небо,
I лунає вона безупинно...
Україно моя, Україно!

(с) Галина Гордасевич

6:04 24.03.2022

Oleksii Khodus
6 березня о 17:53  · 
Пам'ятаєте, як ми в школі сміялись? "Краще з'їсти кирпичину, ніж учить Павла Тичину". У всіх же було? Прочитайте Тичину зараз. 
Так, ти! я кажу, не прогортай, а прочитай!
Так от. Зараз я шкодую про ці жарти. А наступне покоління, що зараз зростає в бомбосховищах, має наочний приклад, чому варто вчити своїх класиків.

МОЯ УКРАЇНА

«Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Московіє! Мене ти пожирала, 
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в траву… 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці, 
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять! 
На українських нивах, на московських, 
на білоруських — я прошу, молю! — 
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Повстань! І з ран — нове життя заколоситься, 
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця! — 
Ну як же не сіять? Як відсіч ворогу не дать! 
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі, заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

(с) Павло Тичина

Svitlana Pysarenko
1 год  · 
Віталій Портников:
Після чергового виступу Володимира Зеленського велика частина моїх співвітчизників знову почне обговорювати, на яких умовах можна закінчити війну, чи доцільно замінити перспективу євроатлантичної інтеграції якимись іншими гарантіями безпеки, чи можна жертвувати територіями, до чого тут референдум і чи можна його проводити під час війни…
Я прекрасно розумію владу, яка хоче якнайшвидше закінчити цю жахливу війну. Я прекрасно розумію кожного політика, який хоче зберегти свої перспективи на майбутнє. Я прекрасно розумію кожного українця, який хоче повернутися до мирного життя. Хоче, щоб його діти повернулися до мирного життя.
Але я не представник влади, не політик, який замислюється про перспективи, я навіть не етнічний українець. Тому мені доводиться говорити про реальність.
Під час Другої Світової війни євреї також думали, як вижити під Гітлером. Це природньо. Хтось сподівався, що гітлерівці просто переселять його з сім’єю у інше місце - і забудуть. Хтось думав, що він взагалі не єврей, бо навіть його батьки вже були не юдеями, а християнами - який він єврей! А хтось навіть сподівався, що від смерті його врятує співробітництво із вбивцями, що якщо він сам стане учасником знищення власних співвітчизників, його не чіпатимуть.
Ну і згоріли всі. Всі, до кого фюрер міг дотягнутися. Бо коли ухвалюється рішення про остаточне вирішення питання, вбивають кожного - і того, хто опирається, і того, хто співробітничає, і того, хто ходить до синагоги, і того, хто відвідує церкву. Навіть тих, кому подобається сама ідеологія фюрера - вбивають також. Може, наостанок, але вбивають.
Зараз українці абсолютно в такій самій ситуації - хоча багато хто тут і у світі цього не усвідомлює, не бажає усвідомлювати, як не бажали усвідомлювати в темні роки Голокосту. Мова йде про остаточне вирішення українського питання. Знищать усіх, до кого дотягнуться. Мені не допоможе те, що я єврей - того, що я пишу ці рядки українською мовою і визнаю сам факт існування української нації, достатньо для того, щоб я перестав існувати. Ніякому «російськомовному українцю» не допоможе те, що він хоче й надалі розмовляли однією мовою з Путіним - самого факту того, що він вважає себе українцем й визнає право інших спілкуватися українською, вже достатньо. Помітьте: мобілізованих з окупованого Донбасу зараз женуть перед російською солдатнею, використовують, як гарматне м’ясо для полегшення бойових задач «справжніх арійців». Й нікого не цікавить, чи хотіли ці люди жити в Україні, чи сподівалися, що Путін забере Донбас. А українські громадяни в Росії - ті, хто свідомо обрав життя в Росії вже після нападу у 2014 році й думав, що їх за це вважатимуть своїми? Чого їх зараз заарештовують, підозрюють, доводять до самогубства?
У часи остаточного вирішення ніякі тактики порятунку не спрацьовують. Останнім загине навіть не Медведчук. Останньою загине Валя Матвієнко із своїм дурним перманентом - бо Путін таки згадає, що вона з Полтави.
Так що ж робити? Ви вже знаєте. Не жити в ілюзіях. Ніяких домовленостей з Путіним не буде, а які будуть - будуть тимчасовими. Євреїв врятував від Гітлера не пошук домовленостей. Євреїв врятував від Гітлера крах Рейху і загибель фюрера. Тільки тому я маю фізичну можливість вам це пояснювати. Тільки тому. Але перед цим загинула половина моєї сім’ї, що спить у страшних урвищах по всій Україні і на полях битв. Це ціна за те, що я можу це писати, за те, що я можу просто дихати.
Українців врятує від нового Гітлера тільки крах нового Рейху і смерть фюрера. Українці вже зробили для цього більше, ніж могли. І нас підтримує світ. Ми не домовимось, ми не проголосуємо на референдумі за невідомо що. Ми просто переможемо, хоча й гіркою ціною. Солоною ціною. Переможемо разом.
Ось чому я так ціную подвижництво кожного, хто сьогодні боронить Україну на фронті і у тилу. Хто дозволяє мені говорити вам цю необхідну правду. Подвижництво солдата, тероборонівця, волонтера. Подвижництво кожної матері, що рятує свою малечу. Подвижництво кожного сина, кожної доньки, що рятує своїх батьків. І Україну - це найважливіше


Богдан Гордасевич: особисто вітаю ЗСУ



Від себе особисто вітаю всіх воїнів та ветеранів зі святом: Днем Збройних сил України. Саме вони є головним фактором того, що Україна є і буде Самостійною і Незалежною світовою Державою. Жодні посадовці та керманичі вже ніколи не зможуть змінити цього стану, бо є сила, яка нас всіх від того боронить - ЗСУ! 
Слава Україні! Героям слава!
Щирі вітання Збройним силам України!


Тренування із безпілотником




Тренування із безпілотником / Народний проект
 
Літає, літає наш безпілотник! Морпіхи Вадима Сухаревського вибралися з ним у поле: хоча ми вже й навчили для них пілота-аеророзвідника, але ж запорука успіху – постійні практичні тренування.

От і тренуються хлопці у безкрайніх південних полях. Скоро ж бойові зіткнення з ворогом! Ось трохи фото, а трохи згодом ми покажемо вам відео – і роботи самого безпілотника, і те, що вдається ним роздивитись. Ми завжди готові показувати вам те, чого не покаже ніхто інший.

Читайте також: Волонтери досягають поставлених цілей: підсумки 2017 року

Тепер же нагадаємо, про що мова йде взагалі. В рамках окремого благодійного проекту "Сім коптерів PC-1", спрямованого на допомогу українській Армії, Волонтерський центр People’s Project замовляє виготовлення унікальних безпілотних літальних апаратів.



Ці коптери розробило та виготовляє українське підприємство "Ukrspecsystems": розробку та вдосконалення конструкції цього БПЛА ведуть з перших днів війни. Нині саме ця модель коптера задовольняє усі вимоги навіть найвибагливіших військових, більше того – сьогодні розробками "Ukrspecsystems" активно цікавляться великі компанії по всьому світі.

Лише нещодавно ми передали військовим ще два коптери. Перший пішов Морській піхоті, яка мала знову скоро виходити з ППД на передову. Літали ним усе літо, навчили пілота – от саме він зараз вчить вправлятися й інших хлопців.

Другий же коптер нещодавно віддали таємничому та грізному спецпідрозділу, який ширяє по обидва боки фронту, мусить постійно бачити ворога і прораховувати його дії на три кроки вперед. Коптер допомагає цьому спецпідрозділу прокладати безпечні маршрути через лінію фронту, повз ворожі засідки та "секрети", що чигають на наших розвідників.



Що ж це за коптер, яким не нахваляться і військові підрозділи, і розвідники, і навіть еліта еліт, спецзагін, який ми навіть не можемо публічно назвати? Справа у тім, що коптер цей вигідно вирізняють поміж інших відмінні технічні показники. Він вкрай автономний, передає сигнали захищеними каналами зв’язку, чудово тримається у повітрі попри всі каверзи погоди, сам коптер вкрай легкий та зручний – з плеча до старту він збирається за дві хвилини.



"Картинка" з коптера РС-1: це позиція терористів, яку розкрили саме завдяки безпілотнику. У цих кущах приховано бронетехніку ворога.

Та найголовніше – на коптер можна повісити "голову" з оптикою високої роздільної здатності та тепловізором, яка показує приховані позиції, лежки та секрети ворога навіть здалеку і уночі. При тому самі розвідники залишаються непоміченими – от саме за це його так і цінують ті, хто вже має, і постійно замовляють ті, кому ще поки що не пощастило.

Варто відзначити, що в рамках проекту ці коптери компанія "Укрспецсистемз" виготовляє за собівартістю матеріалів, а за деякими позиціями – навіть у власний збиток.

Більше того, з часом ми поступово забрали із фронту усі передані БПЛА, а інженери компанії докорінно їх модернізували. Дійшло до того, що квадро- колись коптери перетворилися на октокоптери! Власне і назва проекту вже застаріла: з урахуванням модернізації, та і самих переданих БПЛА, їхня кількість вже давно перевалила за просто сім.

Ми вкотре повторимось: війна не закінчилась, нашим військовим постійно потрібна техніка для активної роботи та власної безпеки.

Ми закликаємо вас долучатися до участі у проекті: з кожною гривнею пожертв ми наближаємося до того, аби замовити та зібрати ще один коптер, навчити ще одного пілота, забезпечити "очима" ще один підрозділ і, зрештою, вберегти ще кілька життів простих хороших хлопців, які і зараз мерзнуть там, у окопах, захищаючи нас від ворожої навали. Не залишайтеся осторонь, перемога потребує зусиль кожного з нас.

Читайте також: Генерал США на прикладі України пояснив, чому Росія є небезпечною для Європи

https://24tv.ua/morpihi_pokazali_yak_trenuyutsya_z_igrashkoyu_vid_peoples_project_n914155

Оперативне зведення з фронту на 41-й день війни з РФ

Оперативна інформація станом на 18.00 05.04.2022 щодо російського вторгнення

Оперативна інформація станом на 18.00 05.04.2022 щодо російського вторгнення
Триває сорок перша доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Продовжуються заходи з перегрупування військ російської федерації. Противник не відмовився від мети операції щодо встановлення повного контролю над територією Донецької та Луганської областей. Намагається покращити положення підрозділів у Таврійському та Південнобузькому операційних районах.
Російські війська, зухвало нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права, продовжують застосовувати авіацію та артилерію для завдання ударів по об’єктах цивільної інфраструктури та промисловості. Так, внаслідок обстрілу міста Рубіжне Луганської області, окупантами пошкоджено цистерну з азотною кислотою.
В західному військовому окрузі російської федерації, з метою комплектування підрозділів, які зазнали втрат на території України, проводяться заходи прихованої мобілізації. Крім того, командування збройних сил російської федерації намагається поповнити втрати особового складу за рахунок залучення представників військових навчальних закладів. У Читинському суворовському військовому училищі міністерства внутрішніх справ росії проведено письмове опитування викладацького складу щодо готовності взяти участь у “спеціальній операції” за межами російської федерації. Значна частина викладачів відмовилися від можливого залучення до “виконання завдань” та готові до звільнення з військової служби.
На Сіверському напрямку триває вивезення залізницею та військово-транспортними літаками військової техніки збройних сил російської федерації з території республіки білорусь. Водночас, виявлено переміщення окремих підрозділів збройних сил республіки білорусь в напрямку державного кордону України. Не виключається проведення ротації підрозділів, що залучені до посилення охорони державного кордону білорусі.
На Слобожанському напрямку триває блокада противником окремого району Харківської області. В населених пунктах Великий Бурлук, Приколотне та Федорівка окупанти здійснюють пошук проукраїнськоналаштованих жителів та незаконне їх затримання.
У місті Ізюм російські окупанти займаються фабрикацією доказової бази про нібито злочини Збройних Сил України. З цією метою здійснюють обстріли населеного пункту та створюють вигляд “документування”.
На Донецькому напрямку противник, за підтримки авіації та артилерії, продовжує штурм міста Маріуполя.
На тимчасово захопленій території Запорізької області, в місті Бердянськ, проводиться затримання місцевих жителів.
В місті Токмак медичний персонал місцевих закладів охорони здоров’я примушують підписувати так звані “контракти” з міністерством охорони здоров’я російської федерації.
Сили оборони України продовжують виконувати завдання зі звільнення захопленої території від російських окупаційних військ.
Разом переможемо! Слава Україні!

Україна освоює нове озброєння

Нова українська зброя

Гонка озброєння: в Україні з’явилася нова потужна зброя, якої немає в Росії. Українські оборонні підприємства побудували за стандартами НАТО нову самохідну гаубицю і назвали її «Богдана». Зброя має «натівський 155-мм калібр» та може вражати ціль на відстані до 60 кілометрів. Її важливими характеристиками є висока мобільність, точність, дальність, а також швидкість ведення вогню. Зброя такого калібру була відсутня в ЗСУ, її не було в радянській армії, її немає і в сучасній російській армії. Випробовування гармати уже відбулися на Житомирському полігоні.