хочу сюда!
 

Галина

39 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 38-50 лет

Заметки с меткой «офіцер»

Кожне йобнуте на голову левеня думае,- що воно Офіцер. Це не так

Кожне йобнуте на голову левеня мнить собі, - що воно - Офіцер. Це - Факт.
що воно може бути завтра - Директором ще й...
Ага...
помрій.
.
Це - помилка. 

Офіцер - це не те, що ти думаеш. Офіцери недаром з'явилися у Суспільстві. 

і ти - ніяк не офіцер. 
І НІКОЛИ Й НЕ БУДЕШ. НЕ ЗДАТЕН. 
.
а левеня гординя захльостуе...воно мелеть все що хоче, вважаючи себе - рівним ( і навіть вищим) інших....
.
і що воно може на рівних спілкуватись з офіцерами...)))
.
.
.

я -не офіцер, щоби було ясно. Але смішать ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ дурість деяких самовпевнених, які вважають, що всі Люди - рівні. І Офіцер - йому рівня......)))

Молитва українського воїна за редакції Мирослава Мисли

Молитва українського воїна з вуст Мирослава Мисли
https://www.facebook.com/legion.svobody/videos/1303162059707723/?pnref=story

УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджусь я, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць у понурі ранки, принеси мені зойки закатованих, в льохах, тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття і міць, щоб сміло я йшов у бій, як йшли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром і Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції: полковника Євгена Коновальця, Басараб і Головінського, Шухевича і Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, героїв Небесної сотні, полеглих у московсько-українській війні і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя, рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!
Слава нації!

Смерть ворогам!
  Як загинув патріот України Мирослав Мисла.

http://ua.censor.net.ua/news/408970/yak_zagynuv_patriot_ukrayiny_myroslav_mysla_foto


 


лист українського офіцера до матері російського танкіста

Украинский офицер пощадил в бою трех российских танкистов

Открытое письмо офицера танкиста украинской армии к матери российского танкиста

Так сложилась судьба, что в танковом бою 22 янв 2015, в моей стране, нашему экипажу повезло на секунду раньше, чем экипажу Вашего сына (он на фото ). Их танк мы подбили, механика контузило, а Ваш сын (командир танка) и наводчик не пострадали. Когда они все выбрались из подбитой машины нам оставалось просто нажать на кнопку в своем танке и от них троих остались бы только воспомининия в этом грешном мире. Мы не стали их убивать, мы позволили им уйти. Ваш сын забыл в танке свой телефон с Вашим номером и я решил написать Вам это письмо.


В нашей стране много проблем, возможно Вы о них знаете или догадываетесь. Коррупция, беззаконие, преступность, бедность, безработица поразили Украину, как раковая опухоль.


Народ устал терпеть. Мы начали бороться за лучшую жизнь для нас и наших детей. Мы выгнали президента-урку Януковича и хотим построить правовое государство, хотим просто лучше жить. У нас нет фашистов, нам все равно на каком языке говорят наши граждане, мы не едим младенцев и снигирей, не насилуем кормящих пенсионерок инвалидов. Мы совершенно обычные люди. Мы любим свою землю, своих детей и свою жизнь. Мы мирные люди. Мы ни на кого, никогда не нападали. 


Прошу Вас. Лучше поздно, чем никогда. Скажите своему сыну, зарабатывать на свою жизнь лишая жизни других людей это НЕ хорошо. Пусть он едет домой и там найдет себе другую работу. Пусть он заберет с собой еще одного-двух сослуживцев и нам уже станет легче. Пусть он мирно проживет свою жизнь и не берет греха на свою душу. 


Мирного Вам неба над головой.


С уважением, Алексей

Прошу Вас, читающих эти строки в фейс буке, донесите это письмо маме этого танкиста.
У меня есть только ее телефон +79525529550
Так же пусть прочтут это письмо другие женщины из этого забытого телефона:
Марина +79202115317, Ю Ю 89202193864 и Голубятникова Татьяна проживающая на ул.
Героев себеряков д14 кв104 неизвестно в каком городе.

 

Alexey Chaban