Нещодавно довелось прочитати про намір одного з колишніх Президентів добиватись заборони Комуністичної партії.

"Колишній Президент (2005-2010) Віктор Ющенко і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко виступають за створення міжнародного трибуналу для розгляду злочинів комунізму і початку судового переслідування живих виконавців комуністичних злочинів." Про це сказано в повідомленні прес-служби партії "Наша Україна". "Українське суспільство має дати належну оцінку діям комуністичного режиму", - сказав Ющенко, який є лідером "Нашої України", виступаючи на відкритті Міжнародної конференції "Співробітництво СРСР і Німеччини в міжвоєнний період і під час Другої світової війни: причини і наслідки." Він підкреслив, що багато міжнародних інститутів засудили сталінський комуністичний режим, прирівнявши його до фашистського, разом з цим в Україні комуністи дотепер перебувають у владі.

Огризко, що є заступником голови політради "Нашої України", виступаючи на конференції також підкреслив, що цей форум має стати серйозним імпульсом і сигналом для суспільства про те, що потрібно переводити справу осуду комунізму в політичну площину. "Треба почати процес осудження і засудження комуністичної ідеології як злочинної і тотожної фашизму", - сказав Огризко. З його слів, після політичної частини можна буде перейти до практично-юридичних справ, головним завданням яких буде оголошення комуністичної ідеології поза законом.

Можна було б повірити в палке бажання нарешті почати очищення України від дійсно злочинної структури, на совісті якої мільйони знищених українців. тільки постає питання - а чому Віктор Андрійович раптом кинувся *на боротьбу з комунізмом* тепер, коли в нього вже 2 роки як немає жодних владних ресурсів та повноважень ??? Чому він не робив все можливе для цього з січня 2005 року, коли рівень підтримки був величезний, а деякі з високопоставлених осіб поспішали навіть покінчити життя самогубством перед можливим засудженням?

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1468-12    Ось так, без зайвої довгої пустопорожньої тріскотні в перший тиждень після проголошення Незалежності в 1991р Компартію вже було заборонено. Чому цього не спромігся зробити за цілий рік !!! своїх достатніх повноважень той, кого досі чомусь ще купка наївних продовжує називати *єдиним українським Президентом*. Що йому заважало? Невже *кремляді*? В особі кого - кума-керівника РНБО? Чи проти виступали Луценко, Гриценко і Турчинов - тоді керівники силових структур? Чи може проти були мільйони, що виходили восени-взимку 2004 на Майдан ? Чи може не було більшості у Верховній Раді, де тряслись від переляку багато кучмістів, ладних на все, аби не посадили?

Не вистачало головного - політичної волі, мужності та організаційної мудрості. А заважало видно те, що й слабкому танцюристу...А тепер, привівши комуністів разом з ПР до влади (чи він не знав, хто буде головним партнером ПР в антиукраїнській владі ??? ), оце створіння просто зображає гру на електорат. Адже скоро вибори.

Випадково потрапила на очі стаття Віталія Коротича у виданні Гордона. Думки дійсно цікаві та повчальні. Викладаю з незначним скороченням.

...В процессе лихорадочного сооружения Мавзолея для тела Ленина повредили трубу канализации, проходившую под ним, и содержимое заполнило яму свежерытого фундамента.Патриарх московский не удержался и брякнул : "По мощам и елей !" за что позже заплатил по чекистским ценникам...   

   Рассказываю об этом, дабы напомнить, что во всех вариантах государств, бывавших в Московском княжестве, Российской империи, а также их наследниках, обожествление самого главного из руководителей бывало неизмменным.Начиная с Ивана Грозного идея светского государства, в котором все на своих местах и у людей есть какие-то права и свободы,органически не принималась...Всех приучали, что подданый может быть сколь угодно талантлив, а правитель - ублюдочен. но дело подданого - служить ублюдку без колебаний. как он служил бы Господу  Богу .  

   Безобразия власти были символом ее избранности, не подлежа обсуждениям и законам. В Московии, кстати, людей, умерших в государевой опале. хоронили вне священной кладбищенской земли так же, как казненных преступников, бездомных алкашей и самоубийц. служение правителю считалось религиозной нормой, а ее нарушение - смертным грехом. Отлучая кого-либо от себя, правитель тем самым отлучал его и от Бога. был даже термин *Царебожие*. Небесного и земного царей различать не полагалось. В *Службе благоденственной* Лопатинского, сочиненной в 1709г по заказу и лично отредактированной Петром, царь прямо назывался Христом, его сподвижники - апостолами, а Мазепа -    Иудой.  

    Все это я к тому. что обожествленная верховная власть кочевала от князей к царям, затем к императорам, после - к большевистским вождям и сегодня по инерции катится дальше. Очень важно избавляться от поганой холопской привязанности, которая давно уже ушла из Европы, - раз мы в эту Европу собрались.  

     А правители (І народ тим більше !!! - ) в Украине должны не забывать, как в Запорожье свежеизбранному кошевому на голову клали непотребные предметы, напоминая, что, избранный народом, он народом же может быть отстранен от власти и возвращен в грязь. Отвыкнув обожествлять правителей, мы понемногу научимся уважать себя и поймем, что помолившись богу, мы молимся единственной непреходящей власти. А все прочее зависит только от нас.

Від більшості сучасних політиків України нудить, навіть, малечі. Багатьом з нас хочеться забути про тих, хто обіцяє нам “золоті гори” напередодні виборів і відразу забуває про них після приходу до влади.

На жаль, українське виборче законодавство не дозволяє автоматично через якийсь термін забороняти бути при владі одним і тим самим людям. Тому багатьох політиків ми обираємо, а потім проводжаємо їх на пенсію. А користі від них нам з вами – жодної.

Завдяки Майдану у 2004 році українцям вдалося послати на… пенсію Кучму, тобто, одну особу. На жаль, величезну армію недієздатних чиновників через Майдан та вибори послати не вдасться. Вони будуть стрибати з партії в партію, або купувати округи, і знову повертатися до влади.

Тож треба шукати нові рецепти оновлення влади. Як оновити український політикум? Своїми рецептами пропоную вам ділитися у коментарях нижче під цією заміткою.

З мого майданівського блоґу.

 Іноземна преса жваво відреагувала на інформацію про те, що виступ секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової на конвокації в Києво-Могилянській академії виявилася плагіатом промови голови корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда в 2005 році.

Як повідомляє "Фокус", десятки сайтів в усьому світу поширили інформацію про це, і авторитетні ділові й IT-видання США, Британії, Австралії, Іспанії, Франції, Туреччини та інших країн не забули зіронізувати як щодоо самої Богатирьової й інших українських чиновників, так і щодо ситуації з авторськими правами в пострадянських країнах в цілому.

Зокрема, блогер міжнародної ділової газети Financial Times Олександра Стевенсон не церемониться в своїх оцінках щодо плагіату промови українського політика. «Секретар українського Радбезу буквально сприйняла пораду Стіва Джобса наслідувати лідерів. (...) Ну, чудово - скажете ви - адже ці думки дуже добрі, і що з того, коли Богатирьова їх запозичила. Навіть якщо вона повторила досвід перебування при смерті. Може, річ у тому, що коли кількість історій про порушення інтелектуальних прав досягає свого піку (хто не читав про липові магазини Apple в Китаї?), то Богатирьова, щоб одержати з цього вигоду, перетворила і себе на таку медіа-мішень».

«У країні, де прем`єр Микола Азаров «ледве здатний зв`язати разом два слова» (рідна мова для Азарова - російська, але урядові промови він виголошує українською), щоб бути довершеною, Богатирьовій достатньо бути харизматичним оратором», - упевнена блогер. «Готова сперечатися, що відповідь в Україні була б: А хіба це не те, що роблять усі інші?» - із сумом пише Стевенсон.

Американський бізнес-портал Business Insider теж не згаяв нагодити покепкувати на тему плагіату з боку української чиновниці. «Промова Стіва Джобса на випускному в Стенфорді - достатньо знаменита і дуже надихає. Настільки, що, мабуть, український політик не змогла утриматися, щоб не «позичити» кілька абзаців. Це доводить, що в сучасному світі YouTube дозволяє нам не тільки шукати промови, щоб використовувати їх для «натхнення», а й зрозуміти слухачам, звідки береться це натхнення. Навіть якщо виголошувати цю промову в Україні».

Не відмовило собі в задоволенні пройтися по краденій промові Богатиревой і австралійське Інтернет-видання для гіків Gizmodo. «Схоже, що Китай - не єдина країна, де схиблені на крадіжці ідей Стіва Джобса! Хоч це і менш прибуткова справа, ніж підроблювати iPhone, але секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова вкрала Стенфордську промову Стіва Джобса! (...) Богатирьова використала всі можливості на повну, щоб передати весь набір погано перекладених банальностей», - дотепничає Gizmodo. При цьому гіківський портал дає секретареві українського Радбезу ділову пораду на майбутнє: «І це те, що вона вкрала? Лубковий матеріал про характер і долю? Якщо вже збираєшся вкрасти промову, то бери щось гучне, наприклад, вислови Малкольма Ікса або Джона Кеннеді. Давай, Богатирьова!»

«Натомість українська Рада Безпеки наполягає, що вони не мають нічого спільного з плагіатом, а Богатирьова, ймовірно, просто «надихнулася» Джобсом. Чуєте, студенти, які надмірно працюють? Просто зайдіть на Вікіпедію і трохи надихніться для контрольної з історії, яку вам не дуже кортить писати. Якщо вас виключать, то принаймні вас чекає робота в Раді безпеки України», - дає корисну пораду австралійське видання.

Спеціалізоване інтернет-видання про сучасні технології iSmashPhone.com побачило інцидент з українським політиком в історичному контексті: «Старі читачі пам`ятають часи Холодної війни, коли Росія безкарно крала секрети США... Раїса Богатирьова, секретар Ради національної безпеки і оборони України, недавно зробила промову на випускній церемонії в Києво-Могилянській академії. Єдина проблема: її промова була слово в слово скопійована з тієї, яку Стів Джобс зробив у Стенфордському університеті в 2005 році».

Американський комп`ютерний щомісячник PC World теж не залишив без уваги прокол з боку Богатирьової. «Колишні радянські республіки сумно відомі своїм зневажливим ставленням до авторських прав. І в Україні це підтвердилося нещодавнім інцидентом на найвищому урядовому рівні», - пише видання.

А міжнародне інтернет-видання The Next Web навіть зв`язалося з професійним перекладачем, який вимушений був констатувати, що промова Богатирьової не тільки містить в собі елементи плагіату, а й ще доволі посередньо виконана.

«Стів Джобс - знаменитий оратор, з розмовним, але магнетичним стилем, який настільки вражає, що про те, як його наслідувати, пишуть книги. Нещодавно український Секретар Ради національної безпеки і оборони Раїса Богатирьова вирішила, що їй настільки подобається промова Стіва Джобса, вимовлена ним у 2005 році в Стенфорді, що просто скопіювала її.  Ми поговорили з перекладачем, Олександром Манкута, який підтвердив, що промова і справді має підозрілу схожість з промовою генерального директора Apple. Схожість достатня, щоб стало цілком ясно, що це копія», - цитує Манкута видання.

Нагадаємо, 1 серпня секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїсу Богатирьову викрили в плагіаті: журналісти інтернет-видання Українська правда виявили, що її промова на конвокації в Києво-Могилянській академії місцями практично дослівно повторювала відому промову голови корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда в 2005 році.

 

Від блогера.   Чому попри всю абсурдність акушер-гінеколог очолює РНБО з 2007року ? Ставлення Президентів до національної безпеки української держави вражає своєю безвідповідальністю.

Від блогера.   Думка цього фахівця особливо показова. Адже Євген Копатько не лише *донецький*, а й один з тих, хто не соромився визнавати свою прихильність до провідних політиків свого регіону. І при цьому досить послідовно відстоював необхідність відповідальності будь-якої влади перед виборцями.     Соціолог Євген Копатько вважає, що однією з головних проблем України є те, що люди втрачають довіру до інститутів держави. Про це він сказав під час прес-конференції, передає кореспондент УНН. "У нас є недовіра суспільства до влади і немає діалогу влади з суспільством", - зазначив експерт.

За його словами, в Україні вперше за всю історію є абсолютна вертикаль влади: Президент, Кабмін, парламент, губернатори. "Що є позитивним, це те, що вона є, що вона не конфліктна", - наголосив експерт.

Але, за його словами, ця влада неефективна з точки зору можливостей.

Водночас він наголосив, що сьогодні у країні спостерігається дуже тривожна тенденція: люди втрачають довіру до інститутів держави. І це важливо. "Піде ця влада, пішла минула влада. Хто прийде їм на заміну? Давайте поставимо це конкретне запитання", - зауважив експерт.

"Доки не буде діалогу влади та суспільства, це стосується будь-якого політичного режиму… Доки це не станеться, нам буде дуже складно щось робити в суспільстві. Ми дуже вразливі ззовні. І для того, щоб ми стали консолідованою країною, ми маємо домовитися всередині. Тоді нам легше буде розмовляти із зовнішнім світом", - додав він.

Цілу годину!
Працює  в місяць телефон довіри.
Треба ще перевірити , чи працює.
Завтра доповім про результат перемовин

інформація з сайту "Суспільство і влада"
http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=113924

 

Київська міліція порушила кримінальну справу стосовно посадових осіб поліграфічної компанії Prostoprint за незаконне використання символіки Євро-2012.

Як повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Києві, в справі фігурують десять осіб, які організували незаконний бізнес, не маючи ліцензії на використання емблеми Євро-2012. Внаслідок санкціонованих обшуків у приміщеннях компанії було вилучено готову продукцію та кліше. У столичній міліції поки не мають в своєму розпорядженні інформацію, скільки контрафактної продукції було виготовлено. Разом з тим, відомо, що емблему Євро-2012 друкували на футболках високої якості, які закуповувалися в Бельгії. Продукція реалізовувалася по ціні від 50 до 200 грн. за одиницю. Бізнес був виявлено в ході контрольної закупівлі партії товару на суму 60 тис.грн., (бабло стирили, купили гривень на 600  ) після того як офіційні співвласники торгової марки зробили відповідне звернення (зеківський розмах шиття справ). 

Нагадаємо, вчора ЗМІ повідомляли, що працівники київського УБОЗ провели обшук в компанії Prostoprint. Деякі видання пов'язували обшук з випуском компанією футболок з написом "Спасибі жителям Донбасу..." Однак в прес-службі ГУ МВС України повідомили, що слідчі дії проводилися "в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної за підробку сувенірної продукції до Євро-2012". Інформацію про те, що дії міліції пов'язані з випуском вищезазначених футболок, у київській міліції спростували.

http://news.liga.net/ukr/news/NU114966.html

Писатиму тільки те, свідком чого я був сам, або ті хлопці та дівчата, з якими я працюю в одній команді.

1) Перші ознаки того, що все буде "дуже весело", проявились ще півроку тому, коли вибори перенесли з квітня на кінець жовтня. При цьому, ті хто вклав гроші в білборди, афіши, листівки, орендував приміщення та площі для агітації, втратили дуже багато грошей. Звісно, втратили всі, крім Партії Регіонів, бо саме в цьому і була суть "маневру" з переносом дати виборів - зіпсувати передвиборчу кампанію, підірвати бюджет. Через те, що справжню дату знала тільки партія влади, вони змогли зайняти найвигідніші рекламні місця якнайменш ще за півроку до початку теперішнього ажиотажу. Інші ж такої можливості не мали.

2) Зловживання адміністративним ресурсом межить (а якщо зовсім чесно, то і зовсім співпадає) з порушенням чинної конституції, бо членам Партії Регіонів ніде нема черг, всюди їм у всьому допомогають, сприяють, проводять, проштовхують та таке інше. Коли приходить будь-яка інша людина - її ставлять в чергу, в кабінеті на всі запитання одна відповідь - "ВИВЧАЙТЕ ЗАКОНИ". Тобто, замість того, щоб допомогати бажаючим подати свої кандидатури, Виборчі комісії всіма можливими (схожими на законні) засобами намагались цей процес ускладнити. Відповідно, конкурентів "рубали під корінь", просто не давали їм заявити про себе.

3) Схожа ситуація зараз з реєстрацією агітаційних матеріалів, довірених осіб, спостерегачів, місць та часу проведення агіт-зборів. Перевага віддається партії влади, всім іншим потім не залишається ані часу, ані місця... Ось така "демократія"

Це те, що стосується часу ДО реєстрації кандидатів. Тепер те, що відбувається прямо зараз:

4) ПР заспамила всі під"їзди, всі поштові скриньки, всі стовби і взагалі все-все-все, де можна і де не можна (до речі, як виявляється, партії влади можна всюди, заборон для них не існує...). Вільного місця для розміщення своєї агітації практично не залишилось. Чудовий хід.. Почали ліпити одне на інше, захламляти скриньки так, що туди вже газети нема куди класти - самісенька агітація людям надходить... Звісно, цей приклад дав "зелене світло" всім іншим партіям та їх найманим агітаторам - тепер всі вони безсоромно розповсюджують свої плакати та листівки як їм тільки надумається. Цікаво, чому досі будинки не перефарбували в агітаційні кольори?...

5) Практично так само, як до цього Загід Габібулаєв (Краснов) робив дитячі майданчики та під"їзди за бюджетні гроші а видавав за своє, тепер всі полізли в гаманці та наймають всіх підряд - рубають дерева, перефарбовують під"їзди, вставляють стекла. Все те, чим вони мали займатись 5 років, зараз робиться протягом двох агітаційних тижнів, щоб підкупити бідолашних людей...

Найкуметніше та найсумніше:

6) Стали свідками того, як Комуністична Партія саботує діяльність служб, найнятих депутатами від Партії Регіонів - найманим бригадам тупо дають гроші зверху, щоб ті зробили свою роботу неякісно - чи щось одне зламали під час ремонту іншого, чи щоб сміття за собою не прибрали, чи щоб робили це тоді, коли люди відпочивають... Навіть побачив, як на джипах приїхали депутати від обох партій із своїми "братками", та проводили "терки" на тему, хто з них козел, і хто за що та як буде відповідати...

7) Стали свідками того, як Інші партії копіювали собі тексти листівок та плакатів, які готували ми зі своїми командами. В нашу листівку просто ставилась інша фотографія, міняли прізвище, і вивішували замість наших... Мабуть свого розуму не мають, або наш настільки цінують... не знаю, чи радіти, чи сумувати...

8) Був свідками того, як в штабах партій кандидати в депутати сидять та ділять майбутню владу, вимірюючі свої шанси кількістю закинутого бабла в агітацію... Хто кому скільки дав грошей, хто кому яких хабарів, хто потім на чому буде відшкодовувати "вимушені збитки" - ось найголовніші теми їх бесід. Якщо хтось і згадував про свої обов"язки перед виборцями, то тільки в тому плані - як би ще хитріше їх всіх обманути, щоб більше голосів отримати. Про виконання обіцянок - мовчання.

9) Під час знайомства з людьми на своїму районі, отримав багато різних відгуків. Хтось захищає владу і підтримує, хтось вже втомився від старих, і хоче бачити нових. Особисто мене декілька разів посилали відверто, прямим текстом, трохи частіше - просто вічливо закінчували бесіду, але частіше я бачив доброзичливу посмішку та чув побажання підтримати мене на цих виборах.

Висновкі вже зараз можу зробити такі:

10) Як би там не склалось, тепер я буду ще більш активним громадянином, і якщо не пройду сам, то вимагатиму від діючої влади виконання всього того, що наобіцяли, а на додаток - ще й те, що людям в нашому районі буде потрібно. Тепер у мене нема сумніву, що це можливо, і він або мусить відповідати перед законом та робити все що від нього вимагається, або залишати посаду і не псувати людям життя своїм паразитництвом. Просто мало хто знає, як туди звертатись, як вимагати, як наполягати... А я візьму, і всіх навчу... Хай всі відчують справжній смак депутатства.

11) Треба дивитись не на те, що обіцяють, а ХТО це обіцяє. І не слід розраховувати, що хтось буде робити все на благо інших зі своєї доброї волі. Навіть якщо він цього хоче в душі (десь не дуже глибоко), то йому в цьому все-одно потрібні поради, допомога та контроль з боку жителів. Інакше він робитиме все на свій розсуд, і тоді це наврядчи буде дуже корисно всім іншим (-:

12) Добрі, активні, ініціативні люди ще існують. Вони готові об"єднуватись заради добрих справ. А якщо ще й навчити їх як свої прагнення реалізувати в сучасних умовах, то будь-яке лихо посунеться. Зпочатку трішки, а потім більше і більше. З часом можна зробити життя дійсно приємним та радісним, і починати завжди треба з себе самого.

P. S. По чуткам, склад виборчіх комісій на 80-100% з членів Партії Регіонів на всіх рівнях - від голови кожної з виборчих комісій до секретарів... З того ж джерела почув, що на вищих рівнях вже є дублікати всіх печаток комісій нижчих рівнів, відповідно, будь-які протоколи можуть бути підроблені, фальсифіковані або відредаговані, а печтаку поставлять вже на місці яку потрібно. Моя думка - дуже жаль, якщо це правда. Єдина можливість захиститись - зібрати копії оригінальних звітів з районних виборчих ділянок, і при першіх же ознаках фальсифікацій подавати оскарження, з доданням всіх необхідних свідчень. Якщо вже й на цьому рівні влада проігнорує демократичні права народу, то скоріш за все, без страйкувань, забастовок та мітингів далі справа не піде. Або влада працює з нами чесно, або ми не працюємо з ними зовсім.

Донецьку перестали надходити кошти для розрахунків за будівництво об'єктів до Євро-2012. Держказначейство заблокувало рахунки виконавчого комітету донецької міськради, заявив мер міста Олександр Лук'янченко.

"У міста сьогодні на розрахункових рахунках більше 300 мільйонів гривень. Я повинен за своїми зобов'язаннями на сьогоднішній день проплатити 109 мільйонів, це прострочена оплата", - сказав він, додавши,частина заблокованих коштів - платежі за захищеними статтями бюджету. Заборгованість по платежах утворилася протягом минулого тижня. Зокрема, через рахунки Держказначейства не проходять платежі за виконані роботи на об'єктах розвитку міста та будівництва до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

"Питання, пов'язані з будівництвом, в тому числі і доріг. Транспорт, спортивні споруди - ті, які місто готує до Євро-2012, об'єкти фан-зони,об'єкти зони гостинності, майданчики для паркування автомобілів", - перерахував Лук'янченко об'єкти, за роботи на яких місто не змогло розрахуватися в строк.

Як повідомлялось, місцеві бюджети України під кінець року все частіше почали відчувати недофінансування.

Так, міське управління освіти Житомира наразі не має чим погашати борг по зарплаті вчителів за грудень. Освітянам не вистачає 13,5 мільйонів гривень, а також коштів, які повинні бути виплачені як грошова винагорода на кінець року.

Читайте також:

Донецьк "поховає" своє іржаве метро за 60 млн гривень

Донбас розтринькав більше грошей, ніж виділено у бюджеті на хворих СНІДом

У Донецьку звільнили чиновника за лімузин вартістю 40 тис. доларів

Минають дні, минає літо,

А Україна, знай, горить;

По селах голі плачуть діти —

Батьків немає. Шелестить

Пожовкле листя по діброві;

Гуляють хмари; сонце спить...

На Великдень вирішив провідати батьків. Давненько вже не святкували такий щирий, теплий празник як Воскресіння Христове в родинному колі. І хоть за теперішньої влади ціни на пальне сягнули захмарних величин, але квитків на потяг катма, тому довелось намити, натерти, наполіролити автівку… і в дорогу. До речі, про ціни на пальне. Як тільки на світових нафтових біржах ціна за барель піднялась на 1$, наші нафтотрейдери тут же підняли ціну на бензин на 5-10-15 коп., але як ціна на нафту впала на 2-3-4-5$, то наші магнати не повірили, що сонце зійшло на сході, що треба скидати ціну. Від цього ж їхні прибутки падають. А доблесний міністр з екранів ТВ заявляє, мовляв, ну і що, що ціни високі..... ви погляньте, машин не поменшало. Це такі урядовці нами командують. Та  я відхилився від теми. Отже, вже 700 км дороги позаду. Радує те, що нігде ДАІшники не нагліли і доводити їм, що я не баран, вибачте за тавтологію,  не доводилось. І ще те, що від самого Житомира і до Львова турки, македонці і хто там ще не знаю таки зробили досить пристойну трасу для поїздок в задоволення. А от від Львова до Івано-Франківська наші дорожні служби борються зі сном за кермом, бо на всій ділянці ями, вибоїни, розмітка здебільшого відсутня і т.п. Але втома дається взнаки. Кава вже не рятує, музика в салоні дратує, цигарки не паляться, жуйки не жуються... Любуюсь прикарпатськими краєвидами. Добре, що рух не дуже інтенсивний. Наближаюсь до населеного пункту з кумедною трошки назвою «РУДА». Обабіч дороги стоять середніх років не молода пара і дідусь. Підняли руки, голосуючи. Без сумнівів зупинився, щоб хоч трошки веселіше було їхати залишок шляху. - Христос Воскрес! - Воістину воскрес! - До Рогатина підкинете? - Звичайно ж. Сідайте. Пара сіла на задні сидіння, а дідусь сів біля мене на перед. На вигляд йому років 70-75. Досить охайно й чистенько одягнений. Лице вкрите глибокими зморшками, але в очах скачуть якісь юнацькі чортики. Хоча по великому рахунку очі світяться добротою. Це я відразу запримітив. В машині тут же відчувся запах стайні, гною, сіна, соломи, корови, коней і ще сотні інших запахів. Одним словом запах села і важкої праці, який неможливо перебити ніякими модними автомобільними "вонючками". Але мова не про це. Дідусь виявився досить балакучим і трішки гуморним. Всю дорогу, а їхали ми разом з пів години, не більше, дідусь безупинно щось розказував і слова, як з кулемета вилітали з його беззубого рота. Він хвалив весну і Бога, він обурювався владою від місцевої до Верховної Ради, президентом, прем'єром, всіма міністрами, називаючи їх прізвища (я ще здивувався, що навіть я всіх їх не знаю), кляв голову сільради і дорожні служби на чому світ стоїть, місцевого панка, який викупив ставок і не дозволяє рибалити нікому у ньому, ворон і шулік, які вже вкрали у нього трьох курчат, митні служби, які встановили дуже величезні митні побори за якісь ветліки коньче потрібні для його старенького коня-годівника. І ще багато всякого я наслухався від нього. А вже коли ми в'їхали в Рогатин дідусь розповів мені страшну таємницю. Пів року тому він написав листа у Верховну Раду зі скаргою на те, що місцеві чиновники щось там урізали з доплатами йому, як дитині війни. Через три місяці та скарга повернулась для розгляду на місці і от ще три місяці вона розглядається десь в чиновничих кругах обласного штибу. Але, як сказав дідусь, терпець усякому може урватись, і вони (маючи на увазі невідомо,.... а може й відомо кого) ще дуже пожаліють, що прийшли до влади. Бо вони гнобителі, а гнобителів у нас на Вкраїні милій завжди карали. «Отож, - каже дідусь, - я вже вили від гною відчистив, нагострив їх добре, навіть держак новий зробив і стоять вони у мене наготові. Сусід теж косу вже відклепав. Ще конячку би мені підлічити трошки. Ох тікатимуть і плакатимуть узурпатори наші. Плакатимуть і тікатимуть. Ось тут зупини мені, синку. Хай Бог помагає! Щасливо!» Дідусь і немолода вже пара, яка мовчки їхала всю дорогу вийшли і пішли кожен своєю дорогою зі своїми роздумами?. А я, заслухавшись дідуся, вже вкотре проїхав мимо пам'ятника славній Роксолані, забувши сфотографувати його. А подальшою дорогою думав... Це ж як треба допекти народ, що вони готові на нову КОЛІЇВЩИНУ? Готові владу топити в крові. І ще не раз чув я, особливо від старшого покоління, що потрібні рішучі зміни.... силові... Отака от маленька історія з моєї подорожі, яка міцно засіла в голові.  А Ваші думи які?