хочу сюда!
 

Елена

39 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 30-50 лет

Заметки с меткой «люстрація»

треба робити народну міліцію, народний суд і народну прокуратуру

треба робити народну міліцію, народний суд і народну прокуратуру. Ну, і народний трибунал, звичайно. Сорі, Європа. У нас тут тарганів травлять. Одягніть протигази і потерпіть...

про люстрацію


оце справді люстраціяbravo

"Наша Полтава" вимагає не допустити перепризначення "регіонала"



За інформацією прес-служби ГО "Наша Полтава", яка сьогодні була поширена в мережі Facebook, голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко не подавав до Адміністрації Президента України кандидатуру сумнозвісного екс-"регіонала" Олександра Іваніни на посаду голови Полтавської РДА.

Але, за даними "Нашої Полтави", існує ризик призначення пана Іваніни на посаду першого заступника тієї ж РДА, яку, до речі, він обіймав за часів режиму Януковича. ГО "Наша Полтава" вимагає від керівництва облдержадміністрації не допустити цього призначення.

Люстрація. Як це було.

Зліва направо: Ніколо Бомбаччі, Беніто Мусоліні, Петтачи (коханка Мусоліні), Акилле Стараче, Алессандро Паволіні, підвішені за ноги на міській площі. Мілан. Італійська соціальна республіка. 28 квітня 1945 року.


Радник Яценюка намагається поставити "свою людину" на «Укрпошту»


Радник Арсенія Яценюка Олександр Малін заради збереження корупційних схем досі не залишає намірів протиснути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти» і пропонує кандидатуру "нікому не відомої" особи.

Відомий корупціонер Олександр Львович Малін, що донедавна був першим заступником міністра інфраструктури України, потрапив до списку керівних працівників виконавчої влади,які підлягають звільненню від займаних посад відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрацію). Проте, люстрації Малін зумів уникнути, написавши в жовтні – до набуття чинності цього закону - заяву про звільнення за власним бажанням. Як відомо,Олександр Малін обіймав посади начальника управління торгівлі Одеської міськради, працював у податковій. При Едуардові Матвійчуку був віце-губернатором Одеської області.Отже, на найближчі 10 років, через дію закону «Про очищення влади» він може забути про державну службу.

З інтернету можна дізнатися про астрономічні суми відкотів і хабарів, які брав віце-губернатор Малін, про його різноманітні оборудки, про його власний чималий і розкішний автопарк, про великі земельні ділянки і дорогу нерухомість. Також інтернет-ЗМІ інформують, що Малін з 2009 року є членом «Фронту змін», особистим другом прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і сьогодні він є його радником. Ця дружба допомогла Маліну в березні 2014 обійняти посаду керівника Держагенції автомобільних доріг України ("Укравтодор"). У червні 2014 він став першим заступником міністра інфраструктури і негайно почав «кришувати» Укрпошту та впроваджувати туди своїх людей. Через два дні після свого призначення, Малін протиснув на посаду директора Київської дирекції «Укрпошти» свогодруга - депутата Одеської облради Володимира Гуркова.

Саме завдяки заступництву Маліна на «Укрпошті» чималий час орудувала зграя розкрадачіві корупціонерів, якою керував в.о. директора М. Паньків і куди входили його заступники - Р. Стасів, В. Веселий, П. Гуртовий. Одним із натхненників і організаторів корупційних схем там був Володимир Гурков. Після звільнення Маліна з посади першого заступника міністра інфраструктури, банда корупціонерів з «Укрпошти» без його заступництва не зуміла довго утриматися на державному підприємстві і сьогодні майже вся звільнена.

Втім, Малін намагався поновити контроль над підприємством, провести швидку рокіровку і замінити одіозного М.Паньківа на В.Гуркова, проте цій комбінації завадив величезний корупційний шлейф останнього. Однак Малін досі не залишає намірів проштовхнути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти». Для цього радник Малін радить кандидатуру особи, яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». 

Хоча це виглядає комічно – як можна бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією? І для чого, врешті-решт, досвідчений корупціонер Малін просуває нікому не відому персону з вулиці очолювати велике і непросте державне підприємство? Для удосконалення там технологічних процесів чи заради збереження корупційних схем своїх вже звільнених підопічних? Здогадайтеся самі. 

Людмила Осипенко

Читайте також: 

Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського 

«Укрпошта» як показник корумпованості влади

Голова СБУ вимагає від Прем'єра подолати корупцію в Укрпошті 

«Укрпошту» хочуть розшматувати, проте держава не втручається 


"Культурні" мільйони афериста Поплавського

Народний депутат, ректор державного Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський створив приватний університет, студенти якого де-факто вчаться в державному виші.

Про це йдеться у сюжеті Марії Землянської для «Слідства.Інфо».

Йдеться про приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

До цього закладу зараховуються студенти-контрактники, які насправді навчаються на базі державного Київського національного університету культури і мистецтв. Після третього курсу їх відраховують з приватного закладу і переводять на контракт до державного університету, де вони отримують відповідні дипломи.

За останніми даними від 2011 року, мінімальна вартість навчання у «Київському університеті культури» становила 4,5 тис грн. на денній формі і 3,5 тис грн — на заочній. Якщо взяти за основу ці дані, то щороку приватний ВНЗ отримує близько 18 млн грн.

За документами цей ВНЗ має чотири приміщення. Однак за вказаними адресами знайти його неможливо.

Перші два корпуси на вулицях Чигоріна, 20 та Щорса, 36 приватний заклад нібито орендує у Фонду держмайна. Проте замість нього у будівлях знаходиться Київський національний університет культури і мистецтв.

Ще два приміщення на вул. Щорса 36-Б та 36-В, згідно зі свідоцтвами на право власності, належать безпосередньо «Київському університету культури». Проте фактично замість них за вказаними адресами виросли житлові багатоповерхівки.

Засновником Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» є ТОВ «Укрконцерт», яке заснували Михайло Поплавський та його син Олександр Поплавський.

Зауважимо, що приватний «Київський університет культури» не має власного сайту.

Київський національний університет культури і мистецтв, ректором якого є народний депутат Михайло Поплавський, незаконно забудував ділянку поблизу ст. м. «Печерська» елітним житлом, яке продається приблизно по 4 тисячі доларів за квадратний метр.


Вибори, як люстрація народу



Нещодавно я був просто шокований, коли на повному самоповазі тонах і півтонах один політтехнолог по радіо урочисто заявив, що результати виборів до Верховної Ради України 26 жовтня багатьох здивують. Молодець! Ото розумник! А ми ось всі не можемо зрозуміти, навіщо ті вибори проводяться, коли їх результати добре відомі наперед…
Я навмисно так жартую, бо просто набридли оті про-плачені плачевні пустодзвони-політтехнологи, які базікають будь-що, бо реально ні за що не відповідають – взагалі ні за що! Ну збрехав чи просто не вгадав – що з того? Можливо наступного разу ліпше збреше чи вгадає, але ж отримані вже гроші не віддасть назад ніколи нікому…
Власне я б хотів визначити одну найголовнішу тему для роздумів над політичними партіями і людьми, а саме – відповідальність. Всі ми знаємо, що існує принцип «слово і діло», а з того і постає поняття «відповідальність», коли слово підтверджено чи не підтверджено ділом. Або коли діло далеко не тотожне даному слову, що найкраще демонструють вже майже вік всім відомі комуністи: ну така солодка брехня, що дотепер на неї западають люди без належного розуму і аналізу (чи аналізів?). І знаєте, я в тому за комуністів! Ну як є дурні, що в їх брехню вірять, то вибачте мене на слові, але сам Бог велить обманювати таких легковірів. Як не хочеш думати, але хочеш «щоб в тебе все було і тобі за це нічого не було» – то не будеш мати нічого! В розумінні доброго, бо щодо біди – тут навпаки буде багато і різної. Перевірено не раз, -  і Донбас та Крим он зараз мають той комуністичний сказ...
Також тому, що я багато раз переконався у правдивості тези «кожен народ вартий своєї влади», – я і стверджую, що наскільки виборці відповідально поставляться до обрання депутатів – настільки і майбутні депутати будуть відповідально ставитись до своїх обов’язків в подальшому. Іншого не буває. Якщо виборець зневажає своє право на делегування влади і продає його за кількасот гривень чи якусь іншу «гречку» – ну то най не нарікає потім, що влада жирує і народ зневажає, бо дійсно тільки зневаги і наруги варті продажні виборці. Або ще безглуздіше: коли виборці продаються на підступну і наглу брехню. Потім їх же обранці з них і насміхаються, кажучи: – А ви чим думали, коли тому вірили і не перевірили, чи то є можливо, що ми приобіцяли перед виборами?!
За минулі 23-и  роки в незалежній Україні пройшло чимало виборів і аж два революційні Майдани, а тому політична культура в наших людей доросла значного рівня, про що засвідчили останні вибори Президента України в першому турі. І ось ці нові вибори до ВРУ стануть або підтвердженням, або навпаки спростують цю тенденцію нашого високо народного рівня відповідальності щодо виборів. Фактично кожні всеукраїнські вибори можна визначити як люстрацію народу України. Люстрацію на честь і гідність, на розум і відповідальність.
Якщо український народ пройде цю люстрацію виборами належно – тоді він буде мати повне право люструвати владу повсякчас і скільки захоче. А ні – тоді вибачайте і добро втрачайте… Вам дано було право обирати і маєте те, чого вартуєте.
Той же «велемудрий» політолог з радіо  спрогнозував, що новий майдан обов’язково буде за каденції теперішнього президента… Ну супер-прогноз! А я ось не прогнозую, а стверджую, що новий Майдан постане тоді і тільки тоді, коли український народ визнає цей революційний чин потрібним і на часі. Тільки так! І відбутись це дійство може у будь-який момент, що ми однозначно і довели собі та цілому Світу.
Власне тому я не вірю у можливість якоїсь нової узурпації влади, як це спробували зробити Янукович і його банда з коаліції  регіоналів та комуністів у ВРУ – не вийшло їм і не вийде нікому! В України вся влада належить народу. Готовий побитись об заклад на друге око Шуфрича, що так воно і буде.
Як вже зрозуміли: переходжу від теорії до практики, а значить визначаю ту відповідальність, яку вважаю за потрібну для наступних виборів.
Однозначно потрібно обрати побільше депутатів до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка, а затим – від «Народного фронту», ВО «Свобода» та «Самопомочі». Якщо ми хочемо мати дійсно конструктивну роботу парламенту, а не пустопорожню говорильню або взагалі майже непрацюючий, як зараз.
Проходження до ВРУ партії ВО «Батьківщина» можливе, але користі в тому буде небагато, бо це вже ретроградна політична сила, як і її лідер потребує пенсії і спокою для себе, як і для нас від неї. Таки Ющенко вже зачекався за подружкою…
Дуже сумнівним є потреба наявності у ВРУ «Опозиційного блоку», як і «Сильна Україна» не підсилить її діяльність, бо їх претензії на представлення упосліджених промислових регіонів легко спростовуються і наявністю значної кількості представників  звідти у списку Блоку Порошенка, як і мажоритарники, обрані на Сході і Півдні від цього блоку, зможуть захищати інтереси своїх виборців значно краще за тих, хто одразу декларує і преться в опозицію до влади. Так смішно слухати обіцянки задекларованих опозиціонерів типу «Ми захистимо, ми дамо і ми зробимо», коли і дитині ясно, що то є звична брехня від тих, хто навіть не планує стати владою, тоді як зробити приобіцяне ними може виключно влада. Дивна позиція: одразу опозиція.
Нарешті дуже шкідливою справою я вважаю можливу наявність у ВРУ «Радикальної парті» та «Громадянської платформи» – це ще ті клоуни, яких треба найбільше обминати, бо слів від них багато, а справ – кицька більше наплаче. Якщо я кажу неправду, то спростуйте, але конкретикою: ділами, вчинками, досягненнями і ще там якимись вагомими фактами. Але не піаром пана Ляшка, що він десь там з вилами вискочив на танка і всі лугадони розбіглися в паніці. Мені ось цікаво, де він стільки грошенят назбирав, що таку рекламу собі дозволяє. Або броньовики купувати і дарувати яким чином вдається? Щось тут не ясно, а досить-таки темно. Взагалі, хто дещо знається на російській політиці, той не може не помітити повної аналогії-матриці РПУ Ляшка з ЛДПР Жириновського за методологією і в промовах, і навіть в жестах. До чого б це?
Про пана Гриценка взагалі розмова коротка: птаха-говорун, а як до діла – то геть від тіла. Що і коли ним зроблено реально? Ніде нічого – це реально. Міністр оборони був лажовий, а потім і взагалі тільки як вазилін моржовий в політиці ошивався, по телешоу шлявся і побрехеньки розповідав, як треба героями ставати. Щось по перебуванню в зоні АТО навіть Ляшко обігнав Гриценка, а не навпаки. Повторюю, що я за основу своїх висновків про людей і політсили ставлю їх діла і результат, а вже потім – слова, як підтвердження одне-одного.
Власне всі інші партії, як учасники виборів, це або ще як нерозумні діти, або як здеградовані старигани совкової генези. Таким нічого робити у ВРУ – однозначно. При тому, що я не є прихильником обмеження кількості партій – я є твердим у переконанні, що вплив партії творить її повсякденна робота серед людей, а не суто участь у політичних ігрищах та виборах. Як у всіляких змаганнях масовість добра на початках, а у фіналі потрібні профі, що був добрий результат. А він, результат, нам як ніколи потрібний добрий і обнадійливий.
В котре висловлюю свою думку виключно для друзів і не претендую на пророцтво, але пропоную як побажання.

З повагою, Богдан Гордасевич
12 жовтня 2014 р.


89%, 8 голосов

11%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая